Реферат

на тему:

Числівник

План

1. Загальні відомості

2. Написання числівників і відчислівникових слів

3. Відмінювання числівників

4. Зв’язок числівників з іменниками

Список використаної літератури

1. Загальні відомості

Числівник називає кількість предметів або порядок їх І при лічбі і
відповідає на питання скільки? котрий?

За значенням числівники поділяються на кількісні й порядкові.

Кількісні числівники називають кількість предметів і відповідають на
питання с к і л ь к и? До них належать:

а) власне кількісні — називають кількість окремих предметів: нуль, один,
три, п’ятнадцять, сто двадцять, мільйон, трильйон, квадрильйон;

б) дробові — називають кількість частин предмета: одна десята, дві
треті, сім двадцятих, пів, півтора, півтораста;

в) збірні — називають кількість сукупних предметів: двоє, обидва, обоє,
четверо, десятеро, двадцятеро, тридцятеро, двійко, четвірко;

г) неозначено-кількісні — вказують на приблизну кількість: багато, мало,
немало, чимало, кілька, кільканадцять, кількадесят, кількасот.

Числівник один, крім власне числового значення, у контексті може мати ще
значення:

а) прикметника «самотній»: Один я на світі без роду доля —
стеблина-билина на чужому полі (Т. Шевченко);

б) прикметника «єдиний», «спільний»: Воля одна в нас, і одна в нас мета
(М. Рильський);

в) займенника «той самий»: Чи їде, чи ходить, — на одне виходить (Нар.
творчість);

г) займенника «якийсь»: Було колись в одній країні: сумний поет в
сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка).

Порядкові числівники вказують на порядок предметів при лічбі і
відповідають на питання к о т р и й? За своєю формою й синтаксичною
роллю вони близькі до прикметників (тому їх іноді відносять до
прикметників): перший, п’ятий, десятий, сотий, тисяча дев’ятсот тридцять
другий, п’ятдесятидвохмільйонний.

За будовою числівники поділяються на прості, складні і складені.

Числівники, які мають у своєму складі лише один корінь, називаються
простими: один, два, десять, сорок, сто, тисяча, кілька. До простих
відносять і назви другого десятка та назви десятків, частину -(надцять
трактуючи як суфікс: одинадцять, дев’ятнадцять, двадцять, тридцять.

Числівники, які пишуться одним словом, але мають у своєму складі два або
більше коренів, називаються складними: п’ятдесят, шістдесят, п’ятсот,
шістдесятий, стодвадцятип’ятитисячний.

Числівники, які складаються з двох або більше окремих слів, називаються
складеними: двадцять один, сто сорок п’ять, тисяча дев’ятсот дев’яносто
перший. Сюди належать і дробові числівники: одна друга, дві треті, п’ять
десятих, сто двадцять три тисячні.

Числівники мають такі граматичні ознаки.

1. Усі числівники, за винятком пів, півтора, півтори, півтораста,
двійко, трійко, мало, чимало, змінюються за відмінками, відповідаючи на
питання: називний відмінок — скільки?; родовий — скількох?; давальний —
скільком?; знахідний — дорівнює називному, коли йдеться про неістот, або
родовому, коли йдеться про істот; орудний — скількома?; місцевий — н а с
к і л ь к о х?

Числівник один і всі порядкові змінюються за відмінками, родами й
числами, як прикметники чи відповідні займенники: один — одна — однієї —
одні; перший — перша — перші —перших. Числівник перший може мати ще
форму найперший у значенні «який передує всім іншим».

Числівники два, обидва, півтора мають форму чоловічого (середнього) і
жіночого родів: два — дві, обидва — обидві, півтора — півтори. Числівник
обоє вживається переважно для означення двох осіб різної статі (і він, і
вона) або лише двох предметів, назва яких має форму середнього роду або
тільки множини (обоє рябоє, обоє очей, обоє дверей). Числівники нуль,
тисяча, мільйон, мільярд мають рід і змінюються за відмінками й числами,
як іменники.

Слова з кількісним значенням одиниця, двійка, трійка, пара, десяток,
дюжина, сотня, чверть, третина, половина належать до іменників.

2. Написання числівників і відчислівникових слів

У складних числівниках у кінці першої частини м’який знак не пишеться:
п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, п’ятсот, шістсот, дев’ятсот; а також:
п’ятнадцять, шістнадцять.

Порядкові числівники на -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний
пишуться одним словом, і перша частина в них стоїть у родовому відмінку
(крім сто і дев’яносто): двохсотий, двохтисячний, трьохтисячний,
двадцятип’ятитисячний, трьохсотп’ятдесятимільйонний (але: стотисячний).

У порядкових числівниках, утворених від назв десятків, перша частина не
змінюється: п’ятдесятий, шістдесятий, сімдесятий, вісімдесятий.

На початку складних слів (прикметників, іменників) числівники один, два,
три, чотири мають відповідно форми одно-, дво-, три-, чотири-:
однозвучний, двоповерховий (не «двохповерховий»), триярусний (не
«трьох’ярусний»), чотирикутник (не «чотирьохкутник»). Форми двох-,
трьох-, чотирьох- вживають ся тільки перед частинами, що починаються з
голосного: двохелементний, трьохактний, чотирьохосьовий (і
чотиривісний). Числівники п ять і більше (крім сто і дев’яносто) на
початку складних слів мають форму родового відмінка: п’ятиденний,
п’ятдесятирічний, п’ятисоткілограмовий (але: стодоларовий). Це
стосується й числівників два, три, чотири, якщо вони є частиною
складеного числівника: двадцять два роки — двадцятидвохрічний (але:
дворічний), тридцять три дні — тридцятитрьохденний (але: триденний).

Якщо перша частина відчислівникового слова записується цифрами, то
кінцева частина приєднується безпосередньо до цифр через дефіс:
49-мільйонний, 12-поверховий, 86-відсот-ковий, 250-квартирний, 125-річчя
(читається: сорокадев’ятимільйонний, дванадцятиповерховий,
вісімдесятишестивідсотковий, двохсотпятдесятиквартирний,
стодвадцятип’ятиріччя).

Букви дописуються до цифр тільки на позначення порядкових числівників:
7-й, 9-ї, 10-ю, 11-го, 12-му, 70-х, 1990-і (наприклад: 7-й клас, о 9-й
годині, на 12-му поверсі, початок 70-х років тощо).

Якщо закінчення числівника позначається однією буквою, то до цифри
дописується тільки закінчення (від основи букви не відриваються): перша
— 1-а, друга — 2-а, третя — 3-я, третю — 3-ю, сьому — 7-у, десяту —
10-у. Якщо закінчення числівника позначається двома чи трьома буквами,
то до цифри дописуються лише ті букви, які йдуть після букви, що
позначає голосний: першої — 1-ї, першого — 1-го, першому — 1-му, першим
— 1-м, перших — 1-х, першими — 1-ми, сьомому — 7-му.

До римських цифр букви не дописуються: квартал, у II кварталі, починаючи
з III кварталу.

3. Відмінювання числівників

Кількісні числівники відмінюються за кількома різними зразками.

Числівник один відмінюється за родами, числами та відмінками, як
займенник той (дуже подібно до відмінювання прикметників):

один одна
одні

одного однієї / -ої
одних

одному одній
одним

Як у Н. чи Р. одну Як у Н.
чи Р.

одним однією / -ою одними

(на) одному / -ім одній одних

У середньому роді числівник один відмінюється так само, як і в
чоловічому, за винятком називного й знахідного відмінків, де він має
форму одне (одно).

Наголос у непрямих відмінках числівника один припадає звичайно на
закінчення: одного, одному, на одному, одним, одних. Але в стійких
сполученнях наголос у такому разі переходить, як правило, на перший
склад: один одного, один одному, один одним, один до одного, один по
одному, один за одним, всі до одного, ні одного, ні одному.

Числівники три, чотири, кілька, багато та всі збірні відмінюються за
зразком відмінювання числівника два (у збірних числівниках у непрямих
відмінках суфікс -еро відпадає, у збірному числівнику обидва, обидві
відпадає частина -два, -дві):

Власне кількісні неозначено — кількісні збірні

два, дві три кілька п’ятеро

двох трьох кількох п’ятьох

двом трьом кільком п’ятьом

Як у Н. або Р.

двома трьома кількома п’ятьома

(на) двох трьох кількох п’ятьох

Лише числівники чотири (четверо) і багато в орудному відмінку мають
закінчення -ма: чотирма, багатьма. Числівники обидва, обидві, обоє в
непрямих відмінках мають однакові форми: обох, обом, обома.

Наголос у називному відмінку всі збірні числівники, крім числівників на
позначення другого десятка, мають на першому складі (четверо, семеро,
дев’ятеро, десятеро, двадцятеро, тридцятеро), а числівники на позначення
другого десятка — на складі -на- (одинадцятеро, чотирнадцятеро,
дев’ятнадцятеро). У непрямих відмінках усі числівники цієї групи мають
наголос на останньому складі: чотирьох, чотирьом, чотирма, одинадцятьох,
одинадцятім, одинадцятьома, тридцятьох, тридцятьома».

Числівники від п’яти до вісімдесяти (крім сорока), кільканадцять,
кількадесят відмінюються, як числівник п’ять (у складних числівниках
п’ятдесят — вісімдесят відмінюється тільки друга частина):

п’ять сім вісім п’ятдесят

п’яти семи восьми п’ятдесяти

п’яти семи восьми п’ятдесяти

Як у Н. або Р.

п’ятьма сьома вісьма п’ятдесятьма

(на) п’яти семи восьми п’ятдесяти

У формах орудного відмінка числівників сьома, вісьма є так само
закінчення -ма, як і в інших числівниках, але воно злилося з кінцевим
приголосним основи: сьом + ма, вісьм + ма.

— I

u

u

o

???????o

1E3N5oe8?9oooooooooooooooooooooooooooo

PhPjP?PoPvQxQURUeRi^ab///////eeeeeeeeeeeeeeeeeeee

х двох форм неможливе в разі відмінювання дробових числівників, назв
сотень, деяких поєднань числівників з іменниками.

Числівники на позначення другого десятка в усіх відмінках, крім
орудного, мають наголос на складі -на- (одинадцять, одинадцяти;
чотирнадцять, чотирнадцяти), а в орудному — на останньому складі
(одинадцятьма, чотирнадцятьма). Числівники з кінцевою частиною -десят у
називному відмінку мають наголос на останньому складі: п’ятдесят,
сімдесят, вісімдесят. У непрямих відмінках усі числівники цієї групи
(крім числівників на позначення другого десятка: одинйдцять і т. д.)
мають наголос на останньому складі:

десяти, десятьма; двадцяти, двадцятьма; шістдесятими; вісімдесяти,
вісімдесятьма».

Числівники сорок, дев’яносто, сто в усіх відмінках, крім називного і
знахідного, мають однакове закінчення -а:

сорок дев’яносто сто (днів)

сорока дев’яноста ста (днів)

сорока дев’яноста ста (дням)

сорок дев’яносто сто (днів)

сорока дев’яноста ста (днями)

(на) сорока дев’яноста ста (днях)

Старі форми непрямих відмінків сом, стам, стома вживаються-з іменниковим
значенням «сотня»: Дивлюся: сади над шляхами та городи з стома церквами
(Т. Шевченко).

У складних числівниках від двохсот до дев’ятисот, а також у числівнику
кількасот змінюються обидві частини: перша — як числівник два або п’ять,
друга — як іменник місто в множині. Пишуться вони разом:

три міста триста п’ять міст
п’ятсот

трьох міст трьохсот п’яти міст
п’ятисот

трьом містам трьомстам п’яти містам
п’ятистам

три міста триста п’ять міст
п’ятсот

трьома містами трьомастами п’ятьма містами п’ятьмастами

(на) трьох містах трьохстах п’яти містах
п’ятистах

Тільки числівник двісті в називному відмінку має своєрідну форму (це
колишня двоїна).

Числівники цієї групи в непрямих відмінках, крім орудного, мають наголос
на останньому складі, в орудному — на передостанньому: сімсот — семисот,
семистам, сьомастами, па семистах.

Числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд відмінюються, як іменники
відповідної відміни й групи:

Однина Множина

нуль тисяча

нуля тисячі

нулю (-еві) тисячі

нуль тисячу

нулем тисячею нулі (-еві) тисячі

мільйон нулі тисячі
мільйони

мільйона нулів тисяч
мільйонів

мільйону (-ові) нулям тисячам мільйонам

мільйон нулі тисячі
мільйони

мільйоном нулями тисячами мільйонами

мільйоні (-ові) нулях тисячах мільйонах

Порядкові числівники змінюються за родами, числами й відмінками, як
прикметники: третій — як прикметники м’якої групи, усі інші — як
прикметники твердої групи. Причому в складених порядкових числівниках
змінюється тільки останнє слово (у складених кількісних числівниках —
усі складові частини).

Відмінки Порядковий Кількісний

числівник числівник

тисяча сьомий тисяча сім

тисяча сьомого тисячі семи

тисяча сьомому тисячі семи

Як у Н. чи Р. тисячу сім

тисяча сьомим тисячею сьома

(на) тисяча сьомому тисячі семи

У дробових числівниках чисельник відмінюється, як відпс відний
кількісний числівник, а знаменник — як порядковий. Причому після
чисельників дві, три, чотири знаменник ставиться у формі називного
відмінка множини, а після п’ять та більше — у формі родового відмінка
множини: дві треті (частини), три п’яті (частини), чотири десяті
(частини), дев’ять десятих (частин).

одна десята дві десяті шість
десятих

однієї десятої двох десятих шести десятих

одній десятій двом десятим шести десятим

одну десяту дві десяті шість
десятих

однією десятою двома десятими шістьма десятими

(на) одній десятій двох десятих шести десятих

4. Зв’язок числівників з іменниками

Після числівника один, навіть якщо він входить до складених числівників,
іменник ставиться в однині: 31 день, 71 кілограм, 1 191 кілометр.

Після числівників два та більше іменник стоїть у множині: два дні, три
тижні, чотири місяці, п’ять років, десять століть.

Причому при числівниках два, три, чотири (навіть якщо вони входять до
складених числівників) іменник має форму називного відмінка, а при
числівниках п’ять та більше — родового: три брати, чотири будинки,
дев’яносто чотири проценти; п’ять братів, шістдесят будинків, дев’яносто
дев’ять відсотків.

У сполученнях із числівниками два, три, чотири іменник нерідко дістає
такий самий наголос, як у родовому відмінку однини: матері (множина) —
дві матері, сини — три сини, села — чотири сели. Іноді особливий наголос
іменники мають і в сполученні з числівниками п’ять та більше: книжок
(родовий відмінок множини) — п’ять книжок, сторінок — шість сторінок,
голок — десять голок, круків — сім круків, черепів — п’ять черепів.

Тільки іменники, які в множині втрачають суфікс -ин-, при числівниках
два, три, чотири стоять у формі родового відмінка однини: двадцять два
киянина, тридцять три селянина, сорок чотири заробітчанина. Це
стосується також іменників ім’я, тім’я: два імені, три племені. Якщо ж
кількість називається в межах одиниць, то при таких іменниках слід
вживати збірні числівники: двоє киян, троє селян, четверо заробітчан,
двоє імен, троє племен.

Якщо іменник стоїть перед числівниками два, три, чотири і вказує на
приблизність, то він також ставиться в родовому відмінку множини: днів
два, тижнів три, місяців чотири.

Прикметники після числівників два, три, чотири мають переважно форму
називного відмінка множини (як і іменник): два рідні брати, три цікаві
книжки. Однак при іменниках середнього роду прикметник у цій позиції
частіше вживається у формі родового відмінка множини: два нових (нові)
відра, три гірських (гірські) озера.

У непрямих відмінках іменник і числівник стоять у тому самому відмінку:
трьох братів, трьом братам, із трьома братами, шістдесяти будинків,
шістдесяти будинкам, шістдесятьма будинками, у шістдесяти будинках.

Після числівників тисяча, мільйон, мільярд іменник стоїть незмінно в
родовому відмінку множини: тисяча років, тисячі років, тисячею років;
мільйон гривень, мільйона гривень, мільйону гривень, мільйоном гривень.

Після дробових числівників іменник стоїть постійно в родовому відмінку
однини: півтора місяця, півтора року; дві десяті відсотка, двох десятих
відсотка, двом десятим відсотка, двома десятими відсотка. Рідко іменник
може мати форму родового відмінка множини: дві п’яті виробів, одна
десята запасів нафти.

Якщо є вислів із половиною, із чвертю, то іменник при ньому набуває
форми, якої вимагає власне кількісний числівник: два з половиною тижні,
чотири з половиною місяці, п’ять із чвертю років.

Збірні числівники поєднуються:

а) з іменниками чоловічого роду, що означають назви осіб, тварин та
птахів: двоє киян, троє школярів, четверо коней, п’ятеро орлів;

б) з іменниками середнього роду: двоє вікон (і два вікна), троє відер
(і три відра), двоє лошат, четверо телят, п’ятеро хлоп’ят;

в) з іменниками, що мають лише множину: двоє воріт, троє окулярів,
четверо ножиць (а також: три пари окулярів, чотири пари ножиць).

Після збірних числівників (крім обидва) іменник стоїть у родовому
відмінку множини: двоє селян, троє татар, троє голубів, четверо дверей.
У непрямих відмінках іменник і числівник стоять у тому самому відмінку:
двох селян, двом селянам, з двома селянами.

У датах назви місяців вживаються тільки в родовому відмінку: перше
(число місяця) лютого, першому (числу місяця) лютого, з першим (числом
місяця) лютого, з двадцять четвертим серпня, з першим вересня.

Список використаної літератури

http://ukrainskamova.narod.ru/Links/Morphology/81.HTM Числівник

Чорненький, Ярослав Ярославович Українська мова (за професійним
спрямуванням). Ділова українська мова: Теорія. Практика. Самостійна
робота: Навч. посіб. для студ. вузів.- К.: Центр навчальної літератури,
2004.- 304с.- 24.40

Українська мова: Енциклопедія.- 2-ге вид., випр. і доп.- К.: Вид-во
«Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана, 2004.- 824с.- 56.14

Українська мова.- Донецьк: БАО, 2005.-

Дмитренко Галина К. Українська мова.- К.: , 1999.- 24с.

Ділова українська мова.- К.: Знання, 2004.- 222с.

Ділова українська мова.- К.: Знання, 2000.- 226с.

Біляєв О.М., Симоненкова Л.М. та ін. Українська мова.- К.: Освіта,
2000.- 240с.

Вороніна Валентина Іванівна Українська мова.- Зап.: «Прем»єр», 2001.-
96с.

Олійник Ольга Борисівна Українська мова.- К.: «Вікторія», 1999.- 367с.

Сидоренко Іван Михайлович Українська мова.- К: Освіта, 2000.- 152с.

Сучасна українська літературна мова.- К.: Вища школа, 2005.- 430с.

PAGE

PAGE 15

Похожие записи