ЧИ ЛЮБЛЯТЬ УКРАЇНЦІ ГОВОРИТИ КОМПЛІМЕНТИ?

Слово «комплімент» українська мова запозичила із французької (у
французькій мові воно буквально означає вітання). Первинне значення
«вітання» (хоч і своє — рідне!) комплімент частково зберіг і в нашій
мові: комплімент уживають здебільшого при зустрічі замість традиційного
вітання, наприклад: «Які ви чудові сьогодні!», «Ви чарівні сьогодні, як
завжди!».

Однак компліменти («приємні, люб’язні слова, похвала, лестощі») можуть
звучати і після слів вітань або під час розмови.

Своєрідність компліменту як елемента мовного етикету полягає в тому, що
його кажуть здебільшого жінкам чоловіки (хоч цілком можливою є ситуація,
за якої послуговуються компліментами будь-які мовці, незалежно від статі
і віку). Механізм «компліментарності» становлять кілька елементів:
навіювання того, що приємне людині; перебільшення її достоїнств;
позитивні емоції адресата.

Існують своєрідні правила вживання компліментів, їх варто дотримуватися,
аби уникнути можливих непорозумінь.

По-перше, не кажіть людині того, що їй неприємне або зовсім не властиве.
Скажімо, хворому навряд чи доречно сказати: «У вас сьогодні прекрасний
вигляд», щоправда, це значно доречніше, аніж «свята правда і одкровення»
на зразок: «Боже, що з тобою, ти так змарніла (на тобі кровинки нема),
ти вся зчорніла» і т. ін. Перш ніж сказати невродливій жінці «У вас такі
гарні очі!», варто сім раз подумати, чи ви не додасте таким компліментом
їй сумнівів і затаєної печалі. А можливо, взагалі краще помовчати?

По-друге, комплімент не повинен бути багатозначним: це небезпека його
двоякого тлумачення, а головне — сприйняття. Почувши від коханого на
свою адресу захоплене «Ти — наче весна», адресатка по-різному може
сприйняти навіть такі зворушливі слова: весна ж бо такою різною буває і
не завжди чарівною та приємною.

По-третє, бажано уникати незрозумілих слів (іншомовних, діалектних),
якщо вам заздалегідь не відомо, знає їх ваш співрозмовник (або
співрозмовниця) чи ні.

А ще комплімент має відповідати ситуації спілкування. Уявімо собі:
дружина, втомлена, повертається з роботи, а чоловік їй каже: «У тебе
такий гарний вигляд». Недоречність подібних слів очевидна.

І, насамкінець, комплімент повинен бути щирим. Зрозуміло, що комплімент
— це завжди перебільшення, але в усьому потрібна розумна міра. Штучно й
неприродно звучатимуть слова, сказані, наприклад, поганому акторові: «Ви
неперевершений!» Фальш ніколи не була окрасою спілкування і
компліментарності.

Водночас не варто скупитися на добре слово. Сказати людині приємне — це
значить вселити їй віру в себе, у власні сили. Вибираючи між більше чи
менше, не вагаючись, надаймо перевагу більшому: краще сказати людині
слова з певним авансом, ніж забути їх і взагалі промовчати.

Будьте винахідливими і вмійте виявити власну думку, позицію, оцінку,
кажучи комплімент: навіть найкращий комплімент, повторений одній і тій
же особі вдесяте кілька днів поспіль, втрачає свою принадність. Вдалий
комплімент завжди спонукає до зворотної люб’язності: «У вас чудовий
смак» — «Ваша наука».

Стиль компліменту залежить від статі, соціального становища адресата,
від характеру взаємин із ним, від ситуації спілкування і попереднього
змісту розмови.

Вміння радіти чужим успіхам — мірило шляхетності. Якщо ви представляєте
гостям свого знайомого, чудового знавця багатьох мов, чому б не сказати:
«Андрій Пап, неперевершений знавець мов». Звичай говорити людині хороше
про неї виник і прижився не випадково: він допомагає людям спілкуватися,
жити разом, разом працювати. Коли людину підтримати, похвалити,
підкреслити щось хороше в ній, вона почуває себе впевненіше, намагається
дорівнювати уявленню, яке про неї склалося. Особливо це потрібно молодій
людині, яка не завжди буває впевненою в собі, потребує підтвердження
своїх позитивних рис і починань.

Ось тому так важливо з дитинства культивувати в людині почуття власної
гідності, відчуття певної «собівартості», аби згодом не склався комплекс
меншовартості чи неповноцінності. Недарма ж українці кажуть: «Якщо
казати людині постійно, що вона свиня, то згодом вона захрюкає». І
навпаки, чуючи розумну дозу похвали змалечку («Ти — молодець!», «Ти —
розумниця!», «Ти — моя надія і втіха!»), дитина вивищується не лише
тілом, а й духом, виростає особистістю.

Не менш вагомими стануть для неї слова схвалення (якщо для цього,
звичайно, є підстави) із вуст учителів, а згодом — колег по роботі.

Втішаючи, співчуваючи чи схвалюючи когось, варто уникати займенника «я»,
надаючи перевагу «ти» або «ви»:

— Ви прекрасний майстер! Ви рідкісний фахівець! З тобою так цікаво
розмовляти! Ти сьогодні чудово виступив! Приємно бачити, як ви
посвітлішали, відпочили…

106

Таким чином ви підкреслюєте власну увагу й прихильність до
співрозмовника. Однак займенник «я» цілком можливий у структурі
компліменту, побудованого на зіставленні, що посилює міру «таланту»
адресата, як-от: «Ти — унікальна й неперевершена господиня, а я, на
жаль, не можу цим похвалитися», «У тебе — золоті руки, а мої ні до чого
путнього не придатні» (жінка — жінці). До речі, такий своєрідний
«антикомплі-мент» спонукає до обміну компліментами. Щоправда, вважають,
що жінки (і не лише українські) надто рідко «сиплють компліменти» своїм
знайомим, подругам, а тим паче суперницям.

За що хвалять найчастіше? За вчинки, за характер, за зовнішній вигляд,
одяг, зачіску (наприклад: «У тебе ангельський характер», «У вас
витончений смак», «У тебе бездоганний вигляд», «У тебе така елегантна
сукня», «Тобі так пасує нова зачіска»). Можна похвалити когось із вашої
родини чи знайомих, сказати добре слово про дітей (наприклад: «У вас
хата — райський куточок», «Галина твоя подруга? Чудова дівчина!», «А ваш
Василько — восьме чудо світу: дивовижно мудра дитина»).

Не ввічливо кидати компліменти малознайомим або незнайомим людям. Краще
зачекати, зазнайомившись ближче, чи навіть заприязнитися з ними.

Відповідь на комплімент має бути співзвучною змістові. Скористатися
можна однією із таких:

— Спасибі! Дякую за комплімент! Це вам тільки так здається (на
перебільшену похвалу). О, ні, це не про мене! Спасибі, але ви явно
перебільшуєте! Дякую, але я цього не заслуговую! Я радий це чути. Мені
приємно це почути від вас. Я це саме можу сказати про вас.

Безсумнівним розмаїттям і можливістю вияву індивідуальності вирізняються
компліменти закоханих, що моделюються на зразок загальновідомих: «Ти —
найкраща у світі», «Кращої за тебе немає у світі».

Хоча комплімент традиційно вважається привілеєм закоханих, пам’ятаймо,
що слова похвали, як бальзам, потрібні кожному. Вчімося

говорити їх, якщо хочемо зробити комусь приємне.

(918 слів, за С. Богдан)

Завдання

Варіант І

1. З якої мови запозичила українська слово «комплімент»? а) з
латинської; б) з французької; в) з грецької;
г) з німецької.

2. Коли найчастіше кажуть компліменти?

а) після привітання; б) в середині розмови;

107

ББК 75.6 7А1 М74

Автор книги — кандидат медицинских наук М. Г. Мокриева — рассказьівает о
применении фи-зических упражнений в бьіту,. приводит комплек-сьі
утренней гигиенической гимнастики .для жен-щин, мужчин й детей, а также
примеркне комп-лексьі упражнений лечебной физкультурьі при не-которьіх
хронических заболеваниях.

Рассчитана на массового читателя.

Рецензент О. К. ЗУБЕНКО

М-

60901—132 М209(04)—80

178.80.4201000000

/^\ Видавництво ^«Здоров’я», 1980

ФІЗКУЛЬТУРА — ЖИТТЄВА НЕОБХІДНІСТЬ СУЧАСНОЇ ЛЮДИНИ

З давніх-давен фізичні вправи використовуються не тільки- для розвитку
рухових якостей людини, тренування сили, швидкості та витривалості.
Фізична культура здобула визнання як незамінний засіб розширення й
розвитку функціональних можливостей організму людей різного віку,
профілактики й лікування захворювань, досягнення довголіття.

Фізичні вправи впливають не тільки на той чи інший орган, а й на весь
організм у цілому через основний пусковий механізм — нервову систему.
Ось чому навіть при невеликих фізичних навантаженнях (ходіння,
присідання тощо) ми одразу ж об’єктивно відмічаємо зміни функцій майже
всіх органів та систем організму. Так, поглиблюється й прискорюється
дихання, прискорюється пульс, змінюється артеріальний тиск,
активізується функція шлунково-кишкового тракту, печінки та нирок.

Під час виконання фізичних вправ внаслідок поглиблення дихання
збільшується життєва ємкість легенів, і організм засвоює більше кисню. А
це важливо при захворюваннях легенів і серця.

Професор А. Н. Крестовников підрахував, що у бігунів процент засвоєння
організмом кисню при невеликому прискоренні дихання збільшується майже
вдвічі. Це поліпшує харчування тканин киснем, до того ж на саму роботу
дихального апарата його витрачається менше.

У діяльності серцево-судинної системи відмічається така реакція на
фізичні вправи: трохи прискорюється пульс (на 40—50% від вихідного) і
збільшується різниця між максимальним (систолічним) і мінімальним
(діа-столічним) артеріальним тиском. Як зазначають ряд учених, таке
збільшення амплітуди артеріального тиску свідчить про збільшення
ударного об’єму серця (кількість крові, яку серце викидає за одне
скорочення). Отже, збільшується й хвилинний об’єм крові (кількість
крові, яка надходить у судини за 1 хвилину)-. Органи й

1* З

тканини одержують за одиницю часу більшу кількість збагаченої киснем
крові, що поліпшує їх харчування.

Ось чому в лікуванні хворих із серцево-судинною патологією широко
застосовують лікувальну фізкультуру.

Під впливом систематичних занять фізичними вправами виникають помітні
зміни і в обміні речовин. Підвищується здатність організму розщеплювати
і синтезувати глікоген, активізується функція ферментативних систем,
пеліпшується ‘функція залоз внутрішньої секреції. У людини поліпшується
апетит. Усі функції шлунково-кишкового тракту, як-то: моторна,
секреторна та хімічна — нормалізуються. При хронічних гастритах і
колітах під впливом тривалого застосування лікувальної фізкультури
нормалізується кислотність: знижена — підвищується, а висока, навпаки,
знижується, що великою мірою залежить від методики лікувальної
фізкультури.

Жовчовидільна функція печінки та сечовидільна нирок під впливом фізичних
вправ активізується. Нині розроблені спеціальні комплекси фізичних
вправ, які допомагають поліпшити функції згаданих органів.

Як бачимо, систематичні заняття фізичною культурою благотворно впливають
на організм як здорової, так і хворої людини.

РАНКОВА ГІГІЄНІЧНА ГІМНАСТИКА

Виконання фізичних вправ одразу ж після вставання з ліжка сприяє
швидкому зникненню набряклості тканин після сну, приводить увесь
організм у діяльний стан, створює бадьорий настрій і дає заряд енергії
на цілий день. Ранкову гігієнічну гімнастику можна також використовувати
і як лікувальний засіб.

Зміст ранкової гімнастики для осіб різного віку й статі мусить бути
різним. Тут мають враховуватись біологічні й фізіологічні особливості
дітей та дорослих, чоловіків та жінок. Так, чоловікам, наприклад,
властива добре розвинена скелетна мускулатура, .у них краще розвинена
дихальна система, тому і фізичне навантаження вправ для чоловіків
повинне бути більшим. У жінок скелетна і м’язова системи слабші,
порівняно з чоловіками, тому фізичне навантаження вправ для них мусить
бути меншим. Мускулатура тазової ділянки і стегон у жінок,

навпаки, розвинена краще ніж, у чоловіків. Біологічною особливістю
жіночого організму є більш широкий розвернутий таз із широким нижнім
кільцем, тому особливе значення для них має стан м’язів тазового дна,
які утримують у правильному положенні статеві органи жінки. Крім того,
необхідно пам’ятати про особливості будови статевих органів жінки, бо
спеціальний розвиток м’язів, які беруть участь у дітонародженні, має
велике значення. Слід також враховувати зміни життєвих функцій організму
жінки в різні періоди її життя — місячні, вагітність, післяпологовий
період з годуванням дитини та клімактеричний період. Ось чому ми для
жінок подаємо окремий комплекс вправ ранкової гігієнічної гімнастики.

Орієнтовні комплекси ранкової гігієнічної гімнастики

Длячоловіків

1. В.п. (вихідне положення) —о.с. (основна стойка), руки на поясі,
глибокі вдихи і видихи (через ніс). Повторити 2—3 рази.

2. Те саме робимо з розведенням рук в сторони і підняттям їх догори
(вдих), з поступовим зведенням до грудей і опусканням вниз (видих).
Повторити 5—6 разів.

До речі, для заняття фізичними вправами зовсім не обов’язково мати
спеціальний спортивний інвентар. При бажанні і деякій фантазії з
предметів домашнього вжитку можна скласти набір,
імпровізованих’спортивних приладів. —

«3. Візьміть рушник за кінці прямими руками так, щоб руки були .ширше
плечей і, натягаючи його, підніміть руки вперед, догори і назад за
спину, прогніться і зробіть вдих. Зворотним рухом поверніться у вихідне
положення — видих.

4. В.п.— стойка ноги нарізко, руки з рушником, догори. Не згинаючи ніг,
робіть нахили тулуба праворуч і ліворуч. Під час нахилу — видих, у
вихідне положення — вдих.

5. Візьміть гімнастичну палицю руками на ширині, плечей і тримайте її
горизонтально. Зігнувши ноги, переступіть через палицю вперед і назад
спочатку однією

2 857 ‘
5

2. В.п.— те саме. Витягнути ліву ногу назад, повернутись у вихідне
положення. Те саме — другою ногою. Повторити 4 рази кожною ногою.

3. В.п.— те саме. Витягнути ногу назад і вбік. Зробити нею 3—4 кола,
повернутись у вихідне положення. Те саме— другою ногою. Повторити 4 рази
кожною ногою.

4. В.п.— стоячи на колінах і передпліччях. Сісти на п’яти, потім
потягнутись уперед, вгору і назад, насівши на п’яти. Тулуб і голова при
цьому виконують коло. Повторити 4—6 разів.

5. В.п.— стоячи на колінах і ліктях, які поставити якомога ширше. Правим
коліном дістати лівий лікоть. Коліно ковзає по підлозі. Те саме — лівим
коліном, дістаючи правий лікоть. Повторити 3—4 рази кожною ногою.

6. В.п.— стоячи на колінах і передпліччях. Ривками пересувати
передпліччя праворуч, потім ліворуч. Коліна на місці. Повторити 3—4
рази.в кожну сторону. Закінчити заняття дихальними вправами.

Кількість повторень вправ можна поступово збільшувати, довівши до 10
разів.

Молоді жінки деякі вправи комплексу можуть виконувати з навантаженням,
наприклад, затиснувши ступнями ніг набивний м’яч (медицинбол ) вагою
0,5—1 кілограм. Це прискорює укріплення м’язів черевного преса та
тазової діафрагми. • .

ФІЗКУЛЬТУРА

В ПЕРІОД ВАГІТНОСТІ

Заняття фізичною культурою в період вагітності благотворно впливають на
всі функції організму жінки. Слід мати на увазі, що у вагітних жінок
серце набуває майже горизонтального положення, оскільки плід,
розвиваючись, піднімає діафрагму; вени, особливо нижніх кінцівок,
розширюються, внаслідок застійних явищ бувають навіть набряки ніг,
кишечник здавлений. Активізуються функції залоз внутрішньої секреції
(щитовидної, гіпофі-зарної та інших), внаслідок чого змінюється обмін
речовин. Підвищується збудливість нервової системи.

Спостереження проф. С. А. Ягунова та Л. Н. Старце-вої показали, що
вагітні жінки, які займалися фізичною культурою, почувалися набагато
краще порівняно з ти-

38

ми, які фізкультурою не займались. У них поліпшувалася функція
серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, а завдяки
систематичному тренуванню м’язів, що беруть участь у родовій діяльності,
пологи у цих жінок проходили нормально, рідше виникали ускладнення в
післяпологовий період.

Професор С. А. Ягунов розробив методику лікувальної фізкультури (ЛФК),
яка широко застосовується в кабінетах ЛФК поліклінік та пологових
відділень лікарень. Методика охоплює всі періоди вагітності.

Цей комплекс вправ, дещо скорочений, можна виконувати і вдома за умови
дотримання таких методичних вказівок.

У перші 2,5 місяця вагітності не дозволяється виконувати вправи, які
різко підвищують внутрішньочеревний тиск, а саме: різкі нахили тулуба
вперед або притиснення колін до живота, стрибки та вправи з обтяженням.
Оскільки такі рухи різко підвищують внутрішньочеревний тиск, вони можуть
призвести до відслоєння слизової оболонки матки, тобто до самоаборту.

На 4-му місяці вагітності матка вже виходить з малого таза, в якому була
стиснена, у великий таз. Тепер вона вже може вільно переміщуватися
залежно від того, які рухи ми робимо. Тому від 3-го до 7-го місяця
вагітності можна сміливіше виконувати різні вправи. Але це мають бути
вправи типу так званих вільних рухів, тобто без додаткового навантаження
(набивні м’ячі, гантелі тощо).

Від 7-го місяця і до пологів загальне навантаження фізичних вправ знову
треба зменшити, оскільки в цей період у жінки можуть набрякати ноги або
й все тіло через затримку солей в організмі; судини нижніх кінцівок
нерідко здавлюються великим животом, що також призводить до набряків або
навіть до розширення вен на ногах; утруднюється дихання.

У цей період рекомендуються вправи, за своїм змістом схожі на ті, які ми
подаємо для хворих на серце. Вихідні положення для виконання вправ —
переважно на боці або сидячи. Для полегшення виконання деяких вправ
(таких, наприклад, як згинання ніг у суглобах) можна користуватися
скакалкою чи тонким рушником, складеним удвоє. їх закидають впоперек
підошви і, тримаючи за кінці руками, допомагають рухові ноги,

39

й злегка випинати задній прохід, скорочуючи та розслаблюючи м’язи
сідниць. Повторити 5—6 разів.

7. В.п.— лежачи на животі, руки перед грудьми, зігнуті в ліктях. Зігнути
і розігнути ноги в колінах. Повторити 10 разів.

8. В.п.— глибоке дихання.

Цей комплекс виконувати протягом трьох тижнів після пологів. Надалі при
задовільному самопочутті можна поступово додати вправи з вихідного
положення сидячи, а потім і стоячи. Ці вправи подані нами в розділі, де
йдеться про ЛФК при опущенні внутрішніх органів,

ГІМНАСТИКА ДЛЯ ВИРОБЛЕННЯ КРАСИВОЇ ПОСТАВИ

Правильна постава тіла має не лише естетичне, а й важливе фізіологічне
значення. Вона свідчить, що всі процеси в організмі проходять нормально,
Коли ж голова

ЛФКЛІСЛЯ ПОЛОГІВ

У пологових відділеннях лікарень породілля починає займатися
фізкультурою вже на другий день після пологів. Завдання ЛФК в цей період
такі: 1) поліпшення загального стану здоров’я породіллі; 2) прискорення
зворотного скорочення матки і нормалізація функцій усіх органів жінки;
3) профілактика опущення внутрішніх органів та матки; 4) боротьба з
запорами і профілактика геморою; 5) профілактика післяпологових
ускладнень (тромбофлебіти, розширення вен тощо).

У лікарні породілля займається гімнастикою протягом 7—9 днів. Заняття
слід продовжувати і після виписки з лікарні, адже черевний прес і матка
приходять до норми протягом 5—6 тижнів.

Пропонуємо комплекс вправ, розрахований на 15— 20 хвилин.

1. В.п.—лежачи на спині. Підняти руки догори — вдих; повернутись у
вихідне положення — видих. Повторити 4—5 разів.

_ 2. В.п.—те саме. Зігнути і розігнути праву, а потім ліву ногу в
колінному та кульшовому суглобах. Повторити кожною ногою 4 рази.

3. В.п.—лежачи на спині, руки підняти перед собою пальці переплетені.
Зігнути руки в ліктях, долонями до себе, потім витягнути їх уперед,
злегка піднявши голову і плечі. Повторити 5—6 разів.

ph

<’’’O“o“?—ue?p™X?`›TH?t?$±-?†?eeeeeeeesseeeeeeeeeeeeeeeee 4. В.п.— лежачи на спині, ноги зігнуті в колінах з опором на ступні. По черзі відводити то одну, то другу ногу вбік з поверненням у вихідне положення. Повторити З— 4 рази кожною ногою. Породіллі зі швами на промежині цю вправу в лікарні не виконують до зняття швів, а після їх зняття -виконують зазначені рухи в обмеженому об'ємі (відводять ноги на 40—45°). Поступово об'єм рухів слід збільшувати. 5. В.п.—лежачи на спині, ноги схрещені в гомілках або поставлені на ступні, опора на ліктях. Трохи підняти таз —вдихнути і втягнути задній прохід (запобігання геморою); повернутись у вихідне положення, розслабити м язи — видихнути. Повторити 4—6 разів. 6. В.п.— лежачи на спині (див. вправу 5). Втягувати нахилена вперед, а спина згорблена, у людини утруднюється дихання і кровообіг. Доведено, що однією з причин викривлення хребта є погана постава тіла замолоду. В похилому віці викривлення хребта може виникнути внаслідок якогось захворювання (радикуліт, перелом ноги, плеврит тощо), коли людина міняє свою поставу при стоянні чи ходінні. Спондильоз (відкладання солей у хребті) найчастіше буває у людей ,з поганою поставою. Крім того, з роками м'язи скелетної мускулатури людини слабшають, розтягуються, посилюється відкладення жирової тканини, внаслідок чого фігура змінює свої форми. Запобігти цьому допомагають заняття фізичною культурою. Для вироблення красивої постави слід виконувати рухи верхніми кінцівками. Щоб домогтися більшого ефекту, радимо виконувати вправи із снарядами (гімнастична палиця, гантелі, еспандер, медицинбол та інші). Для розвитку м'язів рук, плечового пояса та грудей (особливо великих та малих грудних м'язів, на яких містяться молочні залози) рекомендуємо такі вправи. 1. В.п.— стоячи, у витягнутих руках палиця. Занести палицю за спину, на лопатки, повернутись у вихідне положення. При нахилі — видих, у вихідному положенні — вдих. Повторити 8—10 разів. 2. 'В.п.— стоячи, палиця на лопатках. Відвести палицю ліворуч і лівою рукою підняти її лівий кінець угору; повернутись у вихідне положення. Те саме — праворуч. Повторити 6—8 разів у кожний бік. 3. В.п.— стоячи, палиця у витягнутих руках ззаду внизу. Стати на носки, палицю відтягнути назад — вдих; повернутись у вихідне положення — видих. Повторити 6— 8 разів. 4. В.п.— стоячи, палиця на лопатках. Вдихнути, потім палицю через верх перенести наперед, нахилити тулуб вперед, а палицю витягнути перед собою, дивлячись на неї,— видих. Стежити за тим, щоб при нахилі вперед тулуб і ноги утворювали прямий кут. Повторити 6—8 разів. 5. В.п.— стоячи, палиця на плечах, триматися руками за кінці палиці. Повернутись праворуч, потім ліворуч. Ноги не повертати. Повторити 8—10 разів у кожний бік. 6. В.п.— стоячи, палиця на лопатках. Підняти палицю .вгору і подивитись на неї, потім, витягнувши руки, подати палицю вперед і нахилити тулуб вперед до прямого, кута. З цього положення покласти палицю на лопатки і, випроставшись, повернутись у вихідне положення. Повторити 6—8 разів. Палицю можна замінити еспандером чи гантелями. При систематичному виконанні цих вправ вирівнюється постава, а внаслідок зміцнення грудних м'язів молочні .залози стають тугішими, Жінкам, у яких тонкі ноги чи слабо розвинені м'язи внутрішніх сторін стегон, слід виконувати вправи ногами, неодмінно з опором. Використовуйте еспандер або широку міцну резину завдовжки 70—80 сантиметрів, на кінцях якої зшийте кільця. 1. В.п.— лежачи на спині, візьміть один кінець резини чи ручку еспандера руками і зафіксуйте його на животі чи грудях, а стопу ноги просуньте в кільце резини з другого кінця. Відведіть ногу вбік, ковзаючи нею по підлозі (можна і в повітрі), поверніться у вихідне положення. Те саме — другою ногою. Повторити 8—10 разів кожною ногою. Поступово число повторень довести до 20—ЗО. 2. В.п.— лежачи на спині, взяти резину (як в попередній вправі), але при цьому нога має бути зігнута в коліні і відведена вбік (вся нога лежить на підлозі). Випростати ногу, розтягуючи при цьому резину, і повернутись у вихідне положення. Нога ковзає по підлозі. Те саме — другою ногою. Повторити 10 разів кожною ногою. Поступово довести до 20—30 разів. 3. В.п.— лежачи на спині, ступнями затиснути набивний м'яч, торбинку з піском вагою 1—1,5 кілограма тощо. Енергійно відвести обидві ноги з обтяженням праворуч, а потім — ліворуч. Виконувати вправу до легкої втоми. 4. В.п.— те саме. Зігнути ноги з обтяженням у колінних та кульшових суглобах, притягуючи п'яти до сідниць. Коліна при цьому відводити назовні. 5. В.п.— те саме. Повторити попередню вправу, але без обтяження. А ще краще — відвести одну ногу вбік і виконати нею 8—10 колових рухів. Те саме — другою ногою. 6. В.п.— стоячи боком до спинки стільця, рукою триматися за спинку. Швидко (ривком) відвести ногу вбік і вгору. Повернутись у вихідне положення. Те саме зробити другою ногою, повернувшись на 180°. Повторити 10—15 разів. 7. В.п.— о.с., руки на поясі. Стрибки на місці, розводячи прямі ноги в сторони, а потім схрещуючи їх. Повторити 10 разів, поступово кількість повторень збільшувати. ГІМНАСТИКА М'ЯЗІВ ОБЛИЧЧЯ ТА ШИЇ У БОРОТЬБІ З ПЕРЕДЧАСНИМ СТАРІННЯМ Старіння організму в першу чергу відбивається на облич-. чі та шиї людини. Справа в тому, що в період старіння організму всі м'язи тіла (в тому числі й м'язи обличчя) слабшають, втрачають свій тонус, розтягуються; змінюють свою форму. Щоки починають одвисати, і контур обличчя поступово набуває форми чотирикутника. Проте цьому можна запобігти завдяки гімнастичним вправам. У результаті постійного тренування м'язи обличчя зміцнюються, збільшуються в об'ємі, стають пружними, «підтягуються» відвислі щоки, згладжується носогубна складка тощо. Нами розроблений комплекс гімнастичних вправ для м'язів обличчя та шиї. За своєю методикою пропоновані вправи відрізняються від усіх, що були описані в літературі до цього часу (О. І. Кдртамишев і В. А. Арнольд, Д. І. Ласе і М. Г. Полікарпова, Є. Є. Залкіна та ін.). Підкреслюємо, що це не масаж, а активна гімнастика, оскільки до комплексу включено вправи з опором, ,з напруженням м'язів, а це дає значний ефект. Виконувати вправи комплексу можна в будь-який'час протягом дня. Вони займуть у вас всього !0—12 хвилин. При виконанні вправ слід дотримуватися таких методичних вказівок. 1. Починайте тренування з м'язів лоба та скронь, потім переходьте до м'язів очей, носа, щік, підборіддя і закінчуйте гімнастикою м'язів шиї. 2. Вправи виконуйте без напруження. Днів через 10—15 ваші рухи вдосконаляться і ви виконуватимете вправи легко й швидко. 3. Засвоюйте вправи поступово і послідовно. Поки добре не засвоїте одну вправу, не переходьте до наступної. 4. Уникайте перевтоми м'язів. Перші 10 днів суворо дотримуйтесь зазначеної кількості повторень, потім щодня додавайте по одному повторенню, доводячи їх до десяти. 5. Спочатку всі вправи виконуйте перед дзеркалом. 6. Особам літнього віку з ознаками передчасного постаріння обличчя рекомендується займатися гімнастикою З—4 рази на день. Опис вправ 1. Пучками напівзігнутих пальців рук постукувати по лобі, починаючи з надбрів'я і вгору, до волосяної частини. Потім такі самі рухи виконувати від середини лоба до скронь. Повторити 4—6 разів. 2. Постукувати пучками пальців від середини щік повз вуха вгору. Повторити 4—6 разів. Ці вправи зміцнюють лобний та скроневий м'язи і поліпшують в них кровообіг. . 3. В.п.— голову тримати прямо. Подивившись угору (на стелю), заплющити і розплющити очі, потім подивитись праворуч, заплющити і розплющити очі, тоді — вниз, 46 на підлогу, заплющити і розплющити очі, потім — ліворуч, заплющити і розплющити очі. Рухати повіками слід злегка, м'яко, «немов засинаєте». Повторити 4—6 разів. 4. В.п.— вказівні пальці обох рук покласти на повіки біля самих вій і злегка підняти повіки, фіксуючи пальці біля початку кісткової основи очних западин. З цього вихідного положення опускати і піднімати повіки. Вправу треба виконувати так, щоб повіки тягнули за собою пальці, а не навпаки (пальці створюють легкий опір). Повторити 8—10 разів. 5. В.п.—вказівні пальці покласти біля зовнішнього краю очних щілин і злегка (на 0,5 сантиметра) відтягнути їх по горизонталі та вгору, тобто створити косий розріз очних щілин. Очі заплющити. З цього положення розплющув-ати і заплющувати очі, водночас рухаючи очними яблуками до носа і від носа. Повторити 8—10 разів. Шкіра лоба повинна бути зовсім нерухомою. Якщо цього досягти не вдається, необхідно накласти на лоб пов'язку з бинта. Завдяки цим трьом вправам зміцнюються і підтягуються відвислі повіки очей, виповнюються очні западини, розгладжуються зморшки навколо очей, зміцнюються слізні м'язи. 6. В.п.— долоні покладіть на щоки так, щоб кінці четвертих пальців були біля ніздрів носа, широко відкрийте рот. Втягуйте верхню губу в ротову порожнину. Повторіть 6—8 разів. , Ця вправа зміцнює м'яз верхньої губи та згладжує носогубну складку. 7. В.п.—'вказівний палець лівої руки покласти на підборіддя, а перший і другий пальці правої руки — на куточки рота. Нижню губу тягніть вгору, закладаючи її в ротову порожнину. Повторити 6—8 разів. Це вправа для м'яза підборіддя з опором, який створює вказівний палець лівої руки. 8. В.п.— Другий і Третій пальці правої руки покласти під виличну дугу правої щоки (це верхня точка прикріплення косого м'яза щоки), а долоню лівої руки покласти на ліву щоку так, як це написано в шостій вправі. Верхню губу тягнути вниз і ліворуч (скривити рота), повернутись у вихідне положення. Помінявши руки, виконати таку саму вправу для лівого м'яза щоки. Повторити 3—4 рази для кожного м'яза. 47 9. В-.п.— два пальці (другий і третій) правої кисті покласти на нижню щелепу спереду її кута. Ліву долоню — на ліву щоку, як у попередній вправі. Нижню губу тягнути догори й ліворуч, повернутись у вихідне положення. Таку саму вправу виконати для лівого м'яза нижньої щелепи, помінявши руки. Повторити 3—4 рази. • 10. При відкинутій назад голові, фіксуючи пальцями руки бокові м'язи шиї біля їхньої нижньої основи, робимо нахили голови до правого та лівого плеча, повільно опускаючи голову донизу. Ця вправа для м'язів шиї сприяє виповненню підключичних западин. 11. Фіксуючи правою рукою передню ділянку шиї біля її основи, а лівою рукою обхопивши задню ділянку шиї, робимо колові рухи підборіддям (праворуч, вгору, ліворуч, вниз) по ходу стрілки годинника і в зворотний бік. Повторити 6—8 разів. Завдяки цій вправі зміцнюються глибокі м'язи шиї. 12. В.п.— долоню лівої руки покласти на основу шиї, відкрити рот, нижню щелепу трохи висунути вперед. 3 цього положення робити рухи нижньою щелепою вверх і вниз, водночас повертати голову праворуч і ліворуч. Тим, у кого повна шия, повторювати вправу 10 разів, а із кого тонка -^- 5—б разів. Ця вправа зміцнює поверхневий м'яз шиї. 13. В.п.— долоню лівої руки покласти на основу шиї. Злегка закинувши голову назад, шльопнути язиком по верхній губі, і повернутись у вихідне положення. Одночасно голову повертати праворуч і ліворуч. Повторити 4 рази. Це вправа для глибоких м'язів шиї. Вона викликає прилив крові до всіх судин шиї, в тому числі і до судин щитовидної залози, завдяки чому в ній поліпшується обмін речовин. Як показує практика, вправи для м'язів шиї мають велике лікувальне значення при захворюванні щитовидної залози. 14. В.п.— те саме. Спокійні кругові рухи головою за годинниковою стрілкою і в зворотному напрямі. Повторити 2—3 рази. Якщо виконувати наведені вправи щодня, то вже через місяць-півтора ваше обличчя набагато помолодіє. V ЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНИХ ВПРАВ ТА РЕЖИМУ В КЛІМАКТЕРИЧНИЙ ПЕРІОД Клімактеричний період є одним із важливих етапів старіння людини. Але старіння, будучи складним біологічним процесом, починається ще задовго до старості. Якщо клімакс перебігає нормально, людина в цей період життя може працювати з повною віддачею і добре почуватися. І тут доречно буде пригадати такий афоризм: «Вміння подовжити життя полягає насамперед у тому, щоб не скоротити його». Проте нерідко трапляються випадки так званого патологічного клімаксу. У жінок він проявляється матковими кровотечами, підвищенням артеріального тиску, розладами діяльності шлунково-кишкового тракту, різними порушеннями функції нервово-психічної сфери, обміну речовин тощо. У чоловіків у цей період теж може спостерігатися підвищення артеріального тиску, розлади в обміні речовин, підвищена дратівливість. Трапляються також порушення з боку сечостатевої системи (гіпертрофія передміхурової залози з порушенням функції сечовиділення). Усі ці порушення перекручують закономірний темп фізіологічного старіння, призводячи до передчасного його настання. Отже, патологічний клімакс є не стільки наслідком старіння організму, скільки фактором, що сприяє розвиткові передчасних вікових змін. Тому патологічний клімакс потребує певних лікувальних заходів. У цьому плані фізичну культуру людей похилого віку необхідно розглядати як один із засобів ефективного лікування зазначених розладів та зміцнення всього організму. Дані геронтології свідчать, що однією з важливих передумов довголіття є активний руховий режим. Інститутом геронтології АМН СРСР та Київським медичним інститутом, які вивчали дане питання, доведено, що у людей з патологічним клімаксом уже після 3—4 місяців занять фізкультурою поліпшується загальний стан здоров'я. Хворі рідше скаржаться на відчуття приливів крові, серцебиття, задуху тощо. Гімнастика допомагає їм стати більш рухливими й бадьорими. Вправи для людей з патологічним клімаксом можуть бути різними, їхній вибір залежить від віку, стану 49 здоров'я, статі, а також фізичної тренованості. Можна виконувати вправи, подані нами для ранкової гігієнічної гімнастики, а хворим людям радимо використати відповідні комплекси лікувальної фізкультури. Крім лікувальної гімнастики дуже корисні прогулянки. Вони тренують серцево-судинну систему і позитивно впливають на нервову систему людей похилого віку. Прогулянки можна робити в будь-який час дня. Розпочинати слід з дистанції 1—2 кілометри, що займе близько ЗО— 40 хвилин, поступово збільшуючи відстань до 4—5 кілометрів. Спочатку радимо ходити по рівній дорозі в повільному темпі, потім темп поступово прискорювати. Згодом для прогулянки можна вибир-ати дорогу з підйомом 10—15°. Одягатись на прогулянку треба легко, в сонячну погоду голову накрити капелюшком. Під час ходіння не можна затримувати дихання, особливо на підйомах. Можна глибоко дихати через одну ніздрю. Затуливши праву ніздрю пальцем, вдихніть протягом трьох кроків через ліву ніздрю, потім, затуливши ліву ніздрю, видихніть протягом п'яти-шести кроків через лраву ніздрю. Після цього вдихніть через праву ніздрю, а через ліву — видихніть. Повторити 5—7 разів. Після прогулянки знову повторіть цю вправу. Такі дихальні вправи проводять у лікарнях з хворими на плеврит і запалення легенів (у період їхнього видужання), коли необхідно розправити легеневі альвеоли, які не діяли в гострий період захворювання. Вдихання повітря через одну ніздрю підвищує так званий носолегеневий рефлекс, завдяки якому краще розширюються бронхи, пропускаючи більший об'єм повітря. День за днем буде збільшуватись життєва ємкість легенів, яка з віком зменшується. Прогулянки добре проводити ввечері, за 1 — 1,5 години С/ перед сном. ^' -;, V*' ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ ТА ЛФК ДІТЕЙ У СІМ'Ї Доведено, що фізичний розвиток дитини нерозривно пов'язаний з її розумовим, моральним, естетичним і трудовим вихованням. Під впливом фізичних вправ діти раннього віку розвиваються значно краще, підвищується опірність їхнього 50 організму. Рухи необхідні не тільки для розвитку м'язів, кісток, суглобів і зв'язок, ще більшою мірою вони потрібні для підтримання нормальної діяльності внутрішніх органів, для нормального перебігу всіх життєвих процесів організму. Фізичне виховання передбачає застосування фізичних вправ І масажу, додержання певного режиму дня, раціональне харчування й правильне використання природних факторів — сонця, повітря, води. Фізично здорові й загартовані діти завжди краще засвоюють навчальну програму, рідше хворіють, менше стомлюються. Вони більш дисципліновані, організовані, самостійні, у таких дітей краще розвинена ініціатива. На жаль, дехто вважає, що малу дитину потрібно тільки годувати й добре одягати, щоб не застудилася. Фізичне ж виховання відкладається на пізніше, коли дитина, мовляв, підросте. Але мудре народне прислів'я гласить: «Дерево гни, поки воно молоде, дитину вчи, поки вона мала». Отож, слід пам'ятати, що насамперед від батьків залежить, якими виростуть їхні діти. Треба від самого народження встановити для дитини суворий режим і намагатися дотримувати його. Вже з перших місяців життя дитину слід привчити їсти, спати, гуляти і гратися в певний час. .Крім того, дуже важливо прищепити дитині необхідні навички особистої гігієни: щодня вмиватися, мити руки перед їдою, витирати ноги, перед тим як увійти в приміщення тощо. У цьому прикладом для дитини мусять бути самі батьки, пам'ятаючи, що. дитячі очі часто помічають саме те, що хотілося б від них приховати. А. С. Макаренко писав: «Як ви одягаєтесь, як ви роз,-мовляєте з іншими людьми і про інших людей, як ви радієте чи сумуєте, як ви ставитесь до друзів і до ворогів, як ви смієтесь, читаєте газету,— усе це дитина перехоплює, повторює». Батьки повинні знати основні правила фізичного виховання й загартування дитини й впроваджувати їх поступово. Тільки-но народившись, немовля вже робить різні рухи. Завдання дорослих полягає в тому, щоб допомогти дитині в її фізичному й психологічному розвиткові. Дуже важливо закласти основу фізичного виховання саме в перший рік життя дитини, коли рухи тільки 51 лх л Автобіографія Я, Ферентюк Микола Васильович, народився 6 січня 1982 року в м. Коломия, в сім'ї робітників. По національності українець, громадянин України. У 1989 році поступив у 1-ий клас ЗОШ №1 м. Коломия. У зв'язку з сімейними обставинами цього ж року був переведений в Коломийську школу-інтернат, де навчався до 1995 року. В 1995 році був переведений в ЗОШ №9, 9 класів якої закінчив у 1997 році. В 1997 році поступив у Коломийське ВПУ № 17, яке закінчив в 1999 році і здобув кваліфікацію електромонтера та обслуговувача електроустаткування. 22.11.2000 р. був призваний Коломийським районним військом, "мдтом у і центр підготовки інженерних військ (в/ч'2237 м. Кам'янець-Подільський) на посаді механіка водія БАТ-2, 17 грудня 2000 р. прийняв військову присягу. 26.05.2001 року був переведений у військову частину/2075 м. Ізяслав, на &ХЛМ&С- посаду ?????т1?-?, після чого був переведений на посаду електрика-оператора військового стрільбища. Демобілізований в запас 25.04.2002 року. Неодружений. Батько: Ферентюк Василь Миколайович 1947 р.н. - похований в Голоденківському р-ні с. Острівець 1999 р. Мати: Ферентюк (Човган) Ганна Тимофіївка 1952 р.н. працює в Коломийській вузловій поліклініці на посаді сестри-господині. Сестра: Ферентюк Галина Василівна 1979 р.н. працює в Коломийській вузловій поліклініці на посаді молодшої медсестри. Сестра: Ферентюк Марія Василівна 1985 р.н. навчається в Коломийському технічному ліцеї. Я, мої родичі до кримінальної відповідальності не притягувалися. Паспорт СС 739313, виданий Коломийським МВ УМВС Івано-Франківської області. 15 травня 2002 року.

Похожие записи