Реферат на тему:

Четверта відміна

Однина

1. У називному, знахідному та кличному відмінках однини іменники
четвертої відміни мають закінчення -я, після шиплячого -а: чаєн#,
гусен#, дит#, козен#, плем’я; лош<, курч<, коліщ<. 2. У родовому відмінку однини вживаються форми на -ят-и (після шиплячого -ат-и) та -ен-і: голуб’#ти, гус#ти, дит#ти; лош<ти, курч<ти, коліщ<ти; %мені (та ім’я), пл+мені (та пл+м’я). 3. У давальному відмінку однини вживаються форми на -ят-і (після шиплячого на -ат-і) та -ен-і: гус#ті, дит#ті, козен#ті; курч<ті, лош<ті; %мені, пл+мені. 4. В орудному відмінку однини вживається форма (без суфікса -ат, -ят) на -ям (після шиплячого –ам), а іменники із суфіксом -ен- мають паралельні форми на -ен -ем і -ям: галчен#м, гус#м; дит#м, козен#м; курч<м, лош<м; %менем і ім’#м, пл+менем і пл+м’ям. 5. У місцевому відмінку однини вживаються форми на -ят-і (після шиплячого -ат-і) та -ен-і: на галчен#ті, на гус#ті; на курч<ті; в %мені, у пл+мені. Множина 1. У називному та кличному відмінках множини іменники четвертої відміни мають форму на -ят-а (після шиплячого -ат-а) й -ен-а: гус#та, тел#та; курч<та, лош<та; імен<, племен<. 2. У родовому відмінку множини наявне нульове закінчення на -ят (після шиплячого –ат) і -ен: тел#т, лош<т, курч<т; ім+н, плем+н. 3. У давальному відмінку множини вживають форми на -ят-ам (після шиплячого -ат-ам) і –ен-ам: гус#там, тел#там, курч<там; імен<м, племен<м. 4. У знахідному відмінку множини іменники четвертої відміни мають форму, однакову з називним відмінком: коліщ<та, імен<, племен<; з родовим відмінком (для назв людей): дівч<т, хлоп’#т; або обидві форми (для назв тварин): гус#т і гус#та, курч<т і курч<та, ягн#т і ягн#та. 5. В орудному відмінку множини вживаються форми на ят-ами (після шиплячого -ат-ами) та -ен-ами: гус#тами, ягн#тами; курч<тами, лош<тами; імен<ми, племен<ми. 6. У місцевому відмінку множини вживається форма на -ят-ах (після шиплячого -ат-ах) і -ен-ах: на гус#тах, на ягн#тах; на курч<тах, на лош<тах; в імен<х, у племен<х. Вправа 1. Провідміняйте іменники. З виділеними іменниками складіть речення. Поясність правопис відмінкових закінчень. Хлоп’я, курча, плем’я, теля, вовченя, орля, бровеня, лоша, ім’я, жабеня. Вправа 2. Випишіть з поданого тексту іменники четвертої відміни і вкажіть, які групи слів за значенням вони охоплюють. Визначте відмінок цих іменників, поряд наведіть форму називного відмінка однини. 1. А в нас за селом на старій вербі жили лелеки. Лелечиха з лелеченятами. 2. Ви бачили коли-небудь, як вилітають молоді пташенята з гнізда? 3. На мілкому плесі вчаться пірнати дикі качата. 4. Того вовка ще малим вовченям узяв у лігві дядько Панас Гайдебура.5. Швидше, горобенята! — сміється Петро Максимович, висунувшись з кабіни. 6. І почав хлопчик з того дня ходити за телям. Це, однак, не перешкоджало теляті перестрибувати через низький тин. (О. Донченко). Вправа 3. Запишіть іменники в орудному відмінку однини та називному відмінку множини. Поясність правопис відмінкових закінчень цих іменників в українській і російській мовах. Молодість, ніч, друкар, документація, молодець, кобзар, сучасність, баржа, піддашшя, інтелігенція, немовля, мовець, медаль, оповідач, ім’я, дитя, суміш. ( З’ясуйте різницю у написанні виділених іменників. Вправа 4. Переробіть речення, уникаючи двозначності. Знайдіть іменники першої та другої відмін, поставте їх у родовому та орудному відмінках однини, поясніть їх правопис. 1) Під час перевірки організації було завдано збитків на суму 10 тис. гривень. 2) Пану директору необхідно запропонувати вирішення цієї проблеми. ( Визначте способи уникнення двозначності у текстах офіційно-ділового стилю. Вправа 5. Запишіть іменники у місцевому відмінку однини, використовуючи відповідний прийменник. Рух, прибуток, геній, дорога, представник, іпотека, юрист, лоша, ліцензування, колега, рахунок, звичка, плем’я. ( Поясніть зміни, які відбуваються у виділених словах при відмінюванні. ( З’ясуйте значення термінів «іпотека» та «ліцензування». Вправа 6. Запишіть текст. Розкрийте дужки, на місці крапок вставте пропущені букви. Знайдіть іменники, визначте їх відмінкові форми. З’ясуйте правопис відмінкових закінчень. А (над…)вечір сили зовсім покинули Григорія. Ліг (голі)черева під височен…ими кедрами тягуче важко і глибоко зітхнув поклавши голову на корінь і так лежав. Хотілось лежати й лежати. І хай шумлять високі кедри. І (не)хай ро…повідають під синім небом хмаркам (у)день і зорям (у)ночі як один хоробрий і сміливий…. Як один хоробрий і сміливий п’ять разів п…р…міг смерть вид…рся з пащі дракона і гнан…ий буйною радіст…ю доніс свою голову аж сюди доганяючи щастя а знайшов смерть. Далекий далекий чужинець…. (І. Багряний). ( Визначте, зразком якого функціонального стилю є поданий текст. ( Розставте розділові знаки і поясніть написання слів. Вправа 7. Перепишіть текст. Знайдіть іменники, розподіліть їх за відмінами. Визначте, у яких відмінках вони використовуються в тексті. Кейнсіанська економіка Британський економіст Джон Мейнард Кейнс у період Великої депресії був однією з найвпливовіших постатей світу. Його ідеї про використання державних витрат як засобу подолання економічного застою стали непересічним внеском у розвиток сучасної економічної науки. Кейнсіанська економіка базується на використанні системи державних витрат задля контролю над економікою, закликаючи до збільшення витрат із дефіцитом у період економічного застою і до зменшення витрат з подальшим бюджетним надлишком у час надто швидкого економічного зростання. Більшість політиків легко переконати у припустимості бюджетного дефіциту для стимулювання економіки, проте вони стають переконаними антикейнсіанцями, коли йдеться про скорочення витрат у періоди швидкого економічного зростання. (З журналу). ( Визначте, зразком якого стилю є поданий текст. Випишіть з тексту п’ять — шість терміносполук, поясніть їх значення. Правопис іменників, що мають тільки форму множини 1. У називному відмінку вживаються: а) Закінчення -и: д%ти, г\си, л$ди, окул#ри, с%ни, сх>ди, крос%вки.

б) Закінчення -і (після голосного –ї): г>рдощі, дв+рі, др%жджі, р<дощі, х_трощі, пом_ї. в) Закінчення -а (зрідка -я): в_ла, вор>та, др>ва, #сла, в%нця.

2. У родовому відмінку вживаються:

а) Закінчення -ей: грош+й, гус+й, люд+й, сан+й, сін+й.

б) Закінчення -ів: в’#зів, грабл%в (і граб+ль), окул#рів, сх>дів,
х_трощів.

U F

»

2

4

8

:

F

N

P

v

°

?

?

I

(I

I

ae

e

e

i

o

ue

th

. 0 @ B P R Z \ l n z ‚ „ ¦ o o th

8

< r v ? ? ° ? ? 1/4 Ae E I O U ae e o oe 1>в), #с+л, #сен.

3. У давальному відмінку вживаються:

а) Закінчення -ам після твердого приголосного або і (після шиплячого):
в_лам, вор>там, в’#зам, р<дощам, сх>дам, штан<м і шт<ням, #слам. !  Винятки: г\сям, д%тям, л$дям, к\рям, с<ням, с%ням. б) Закінчення -ям після голосного та після м’якого приголосного: в%нцям, дв+рям, пом_ям. 4. У знахідному відмінку вживаються форми: а) Однакові з називним відмінком: в_ла, грабл%, кон>плі, окул#ри, с<ни, #сла. б) Однакові з родовим відмінком (для назв людей): люд+й, діт+й. в) Обидві форми (для назв деяких свійських тварин): гус+й і г\си, кур+й і к\ри. 5. В орудному відмінку вживаються: а) Закінчення -ами: в_лами, р<дощами, вес+лощами. б) Закінчення -ями: в%нцями, грабл#ми, кон>плями, пом_ями.

в) Закінчення -ми: ворітьм_ і вор>тами, грішм_ і грош_ма, дверм_ і
двер_ма, саньм_ і с<нями, штаньм_ й штан<ми (рідше — шт<нями). 6. У місцевому відмінку виступають закінчення -ах, -ях: на в_лах, на вор>тах (рідше — вор>тях), у н>чвах, на грабл#х, у пом_ях.

Вправа 1. Речення перепишіть, розкрийте дужки, на місці крапок вставте
пропущені букви. Знайдіть у поданих реченнях іменники, які вживаються
тільки у множині. Провідміняйте їх і з’ясуйте особливості відмінювання.

1. «ЗАТ «Фотон» зобов’язується постачати у вищезгадані строки
високоякісні технічні мастила та бензин за ціною, обумовленою умовами
договору» (З договору між ЗАТ «Фотон» та фірмою «Астра»). 2. Вітер,
(не)наче парубок у танці, на всі боки обертав кожухарку(метелицю), і
вона, широко розкинувши поли кожуха, лютилась, мов звірина. 3. Із
дубняка, подзвонюючи упряж…ю, вилетіли засніжені сан…, на них весело
сиділи музики (М. Стельмах).

( Визначте стиль наведених речень.

( Поясніть орфограми у виділених словах.

Вправа 2. Випишіть окремо іменники, які вживаються: а) в однині і в
множині; б) тільки в множині. Поясніть їх правопис.

Гори, Кордильєри, граблі, степи, дебати, памороки, ковзани, танці,
надра, Черкаси, дрова, іспити, терези, кеглі, переговори, волошки, хащі,
трави, стіни, заручини, канікули, католики, манівці, дверцята, дріжджі.

( З виділеними іменниками складіть речення.

Вправа 3. Згадайте і запишіть п’ять-шість іменників, які мають тільки
форму множини. Складіть з ними речення.

Напр.: канікули, гордощі, ножиці, іменини, двері, гроші.

Вправа 4. Запишіть текст. Знайдіть у ньому іменники, що мають тільки
форму множини, провідміняйте їх і поясніть правопис відмінкових
закінчень.

Загальні збори — це збори акціонерів; вони скликаються не менш ніж один
раз на рік. Завдання загальних зборів полягає у виборах і перевиборах,
на відповідних засадах, членів наглядової ради, визначенні розміру
дивідендів та затвердженні звітів правління й наглядової ради.

(З підручника).

( З’ясуйте, зразком якого функціонального стилю є поданий текст.

( Іменники другої відміни, використані у тексті, поставте у родовому
відмінку однини.

Вправа 5. Запишіть текст. Знайдіть іменники різних відмін, випишіть їх,
визначте відмінок.

Почало світати. Крайнебо жевріло рожевим вогнем, горіло на синій блакиті
полум’ям. Аж ось пройшла хвилинка… друга. Все навколо сповнилось
радощів….Далі все більш випливав з-за землі широкий серп, мов хто
невідомий підсував з того боку гаряче іскристе коло. Ось і воно випливло
— чисте та ясне, граючи своїм промінням (Панас Мирний).

( З’ясуйте, зразком якого функціонального стилю є поданий текст.

( Визначте число іменників, які вжито у тексті.

Вправа 6. Перекладіть текст українською мовою. Прослідкуйте, як
змінюється рід іменників в обох мовах і як це впливає на їх правопис.

Деловое письмо должно быть безукоризненным во всех отношениях, ибо даже
незначительное отступление от правил может привести к изменениям его
смысла, смысловых акцентов, тона или даже к потере им юридической силы.
Речевой этикет приобретает еще больший вес, если письмо отсылают за
границу. Следует заметить, что юридически правильно оформленное,
однозначное по смыслу, безукоризненное с точки зрения структуры,
написанное совершенным в стилистическом и орфографическом отношениях
языком на изготовленном печатным способом или с помощью компьютера
бланке с обозначением всех реквизитов письмо — залог успеха дела, потому
что способствует созданию хорошего впечатления о вас и вашей
деятельности (Ю Жуков).

( З’ясуйте, зразком якого функціонального стилю є текст.

Вправа 7. Перепишіть текст. Знайдіть терміни-іменники, які вживаються
тільки у формі множини.

Термін «корпоративні фінанси» означає сукупність методів, за допомогою
яких торговельні чи промислові корпорації проводять свої
валютно-кредитні операції. Коли компанії треба позичити грошей, вона
зазвичай звертається до інвестиційного банку, щоб той допоміг
організувати фінансування за найкращу ціну. Те, що позичальник утратить,
заплативши за дорогі поради, часто повертається у вигляді значного
зменшення вартості позики. Радники з питань корпоративних фінансів
намагаються знайти правильне співвідношення позик, облігацій, інших
цінних паперів, свопів та інших засобів, які дозволяють позичальникові
отримати кошти якомога дешевше.

(З підручника).

( З’ясуйте, зразком якого стилю є текст. Обґрунтуйте вашу відповідь.

( Поясніть правопис виділених слів.

ЛІТЕРАТУРА

Антисуржик: Вчимося ввічливо поводитися і правильно говорити. — Львів,
1994. — 150 с.

Бабич Н. Д. Основи культури мовлення. — Львів, 1990. — 232 с.

Бабич Н. Д. Ділова українська мова. — Чернівці, 1996.

Білоусенко П. І., Арешников Ю. О., Віляр Т. М. та ін. Учіться
висловлюватися. — К., 1990. — 275 с.

Вихованець І. Р. Граматика української мови. — К., 1993. — 368 с.

Вступний розмовно-інтенсивний курс з української мови: Для студентів
Інституту міжнародних відносин. — К., 1992.

Жлуктенко Ю. А. Изучаем украинский язык: Самоучитель. — К., 1996. — 223
с.

Исиченко Ю. А. Самоучитель украинского языка. — К., 1993. — 287 с.

Коваль А. П. Ділове спілкування. — К., 1992. — 270 с.

Коваль А. П. Культура ділового мовлення. — К., 1974. — 224 с.

Культура української мови: Довідник / За ред. В. Русанівського. — К.,
1990. — 304 с.

Ладоня І. О. Українська мова: Навч. посібник для молодих спеціалістів
вищ. навч. закладів. — К., 1993. — 143 с.

Лісна О. О. Вивчаємо українську мову самостійно: Навч. посібник. — К.,
1992. — 160 с.

Марахова А. Ф. Мова сучасних ділових документів. — К., 1981. — 140 с.

Молдованов М. І., Сидорова Г. М. Сучасний діловий документ. — К., 1992.
— 396 с.

Нелюба А. Теорія і практика ділової мови. — К., 1997. — 105 с.

Похожие записи