Пошукова робота на тему:

Фірма в умовах досконалої конкуренції

План

1. Ознаки ринку досконалої конкуренції . Конкурентна фірма .

2. Попит і пропозиція конкурентної фірми .

3. Максимізація прибутку конкурентною фірмою в короткостроковому
періоді.

4. Максимізація прибутку конкурентною фірмою в довгостроковому періоді.

1.

Досконала конкуренція є найбільш виразною схемою ринкової структури, яку
можна використовувати для аналізу економічних процесів.

Вона є ідеальним типом ринкової структури, перевага якого полягає в
тому, що завдяки його існуванню стає можливим чітке визначення системи
обмежень, з якими стикається фірма на шляху до максимізації прибутку.

Ринок досконалої конкуренції — це ринок, який відповідає умовам
досконалої конкуренції.

Умови формування ринку досконалої конкуренції

??1  Ринок складається з великої кількості продавців, кожний з яких
продає стандартизовану продукцію великій кількості покупців.

??2  Кожна фірма має дуже незначну частку у загальному випуску
продукції, що поступає на ринок, і ця частка не перевищує 1% загального
продажу.

??3  Фірма не цікавиться рішеннями своїх конкурентів. Вона не розглядає
конкурентів як таких, що можуть обмежити її ринкову частку продажу.

??4  Інформація про ціни, технології та імовірний прибуток легко
доступна, що дозволяє гнучко реагувати на зміну ринкових умов.

??5  Входження в ринок та вихід з нього не обумовлені ніякими
перешкодами для продавців стандартизованої продукції, що забезпечує їм
повну мобільність у використанні ресурсів.

Підприємницька фірма — це самостійно діючий суб’єкт ринку, метою
діяльності якого є отримання прибутку через виробництво одного або
більше товарів для продажу на ринку.

Конкурентна фірма — це фірма, яка продає свою продукцію на ринку
досконалої конкуренції.

Мета діяльності конкурентної фірми — максимізація прибутку.

Припущення про максимізацію прибутку продавцями лежить в основі моделі
пропозиції конкурентної фірми, раціональної економічної поведінки.

2.

В умовах досконалої конкуренції ні одна з фірм не може впливати на
ринкову ціну товару, бо кожна з них згідно з умовами формування ринку
досконалої конкуренції має дуже незначну ринкову частку продажу.

Тому таку фірму можна охарактеризувати як фірму, що приймає ціну як
задану (price-taker).

Крива попиту досконало конкурентної фірми — це крива, яка відображає
попит на продукцію окремої фірми, обсяг продажу якої ніяк не впливає на
зміну ринкової ціни.

Графічно попит конкурентної фірми зображається у вигляді горизонтальної
лінії, він досконало еластичний за ринковою ціною. На графіку зображена
крива ринкового попиту.

Крива попиту на продукцію конкурентної фірми.

о — попит з точки зору конкурентної фірми;

б — ринковий попит;

Р — ціна;

О — обсяг ринкового попиту;

q — обсяг попиту конкурентної фірми;

P1 — ринкова ціна.

Конкурентна фірма — це фірма, що     приймає ціну.

Фірма, що приймає ціну, — це продавець такого обсягу товарів чи послуг,
який є занадто малим відносно їх загальної кількості на ринку, щоб
вплинути на ринкову ціну. Конкурентна фірма може продати стільки,
скільки бажає, по ринковій ціні Р1; тому граничний доход конкурентної
фірми буде дорівнювати ціні.

MR=P,

MR — граничний доход;

P — ціна.

Граничний доход конкурентної фірми. Фірма зацікавлена в додатковому
доході, який може бути отриманий від продажу додаткової одиниці товару.

Приріст валового доходу від продажу кожної додаткової одиниці продукції
— це граничний доход MR (Marginal Revenue)  (MR= q2-q1).

Граничний доход — це зміна валового доходу відповідно до зміни кількості
товару, що продається:

MR=?TR-?Q, де MR — граничний доход;

 ?TR — зміна валового доходу;

?Q, — зміна обсягу попиту.

Оскільки конкурентна фірма може продати стільки, скільки бажає (будь-яку
кількість товарів), по ринковій ціні, то додаток до валового доходу від
продажу додаткової одиниці товару буде такий самий, як ринкова ціна,
або:

МR = Р1

де MR — граничний доход;

P1 — ринкова ціна.

Граничний доход в умовах досконалої конкуренції незмінний.

З’ясувавши таким чином, як зростає доход конкурентної фірми по мірі
продажу додаткової одиниці товару, можна перейти до розгляду того, якими
є умови визначення конкурентною фірмою обсягу пропозиції її продукції
(що лежить в основі рішення конкурентної фірми щодо кількості товару на
продаж).

Модель пропозиції конкурентної фірми виходить з припущення заданості її
економічної поведінки (раціональної поведінки виробника) на максимізацію
прибутку.

Крива пропозиції конкурентної фірми показує, який обсяг випуску
продукції буде виробляти та пропонувати фірма, щоб максимізувати
прибуток.

Вона буде співпадати з тією частиною кривої граничних витрат фірми, яка
розташована вище кривої її середніх змінних

Крива пропозиції конкурентної фірми — це частина кривої її граничних
витрат МС (Marginal Costs), що розташована вище за AVC.

Крива пропозиції конкурентної фірми.

A— точка припинення операцій;

B— точка самоокупності.

Там, де граничні витрати (МС) дорівнюють середнім сукупним витратам
(АТС), визначається точка самоокупності (точка В) .

Там, де граничні витрати (МС) дорівнюють середнім змінним витратам
(АVС), визначається точка припинення операцій (точка А), при будь-якій
ціні, що нижча за Р0, фірма припиняє виробництво.

Для визначення обсягу випуску при будь-якій ціні (Р1, Р2). вищій за
мінімальні середні змінні витрати (АVС), проводиться горизонтальна лінія
до кривої граничних витрат (МС). Якщо із точки її перетину з кривою
граничних витрат (МС) провести вертикальну лінію до осі абсцис,
отримаємо точку, яка визначить той обсяг випуску продукції (q1, q2),
який фірма по відповідній ціні пропонує до продажу.

Ринкова пропозиція

Ринкова пропозиція (пропозиція галузі) складається з обсягів пропозиції
всіх фірм, що пропонують свою продукцію на ринку по будь-якій можливій
ціні.

Крива ринкової пропозиції може бути одержана як результат додавання
кривих пропозицій всіх індивідуальних фірм по кожній можливій ціні.

Оскільки крива пропозиції кожної фірми — це частина кривої її граничних
витрат (МС), яка лежить вище кривої середніх змінних витрат (АVС), то
крива ринкової пропозиції S буде отримана як результат додавання кривих
МС1, МС2, МС3.

Графік 6.4. Крива ринкової пропозиції.

Q  —                обсяг випуску галузі;

q1, q2, q3  — обсяг випуску фірм 1, 2, 3;

S     — результат додавання кривих МС1, МС2, МС3.

Детермінанти ринкової пропозиції

??Кількість фірм у галузі.

??Середній розмір фірми в галузі.

??Ціни змінних ресурсів, що використовуються фірмами.

Технологія.

3.

Мета фірми — максимізація прибутку.

Прибуток — це різниця між сукупним доходом (TR) і сукупними витратами
(TC) за період продажу.

Прибуток = ТR — ТС.

Фірма прагне максимізувати прибуток, намагаючись максимізувати різницю
між валовим доходом (ТК) і валовими витратами (ТС).

Максимізація прибутку — це максимізація різниці між валовим доходом і
валовими витратами: TR — ТС.

Для конкурентної фірми валовий доход дорівнює ціні проданого товару (Р),
помноженій на обсяг продажу (Q):

TR = P*Q. Оскільки конкурентна фірма — це фірма, що приймає ціну, а не
встановлює й, ціна знаходиться поза впливом конкурентної фірми.

Тому конкурентна фірма може вплинути на величину валового доходу тільки
змінюючи обсяг продажу.

Передбачається, що фірма враховує зміни величини витрат у процесі
випуску продукції і вибирає той його обсяг, який дасть максимум
прибутку, що і буде відповідати максимальній різниці (TR-TC).

Основні підходи до визначення максимізації прибутку

Сукупний аналіз       ? використовує зіставлення сукупних величин.

Граничний аналіз.  ? використовує зіставлення граничних величин.

Сукупний аналіз

Максимізація прибутку конкурентною фірмою.

TR валовий доход;

TC-валові витрати;

Q — обсяг випуску продукції.

Максимізація прибутку досягається, коди відрізок між ТR і ТС найбільший
(відрізок AB (TR > TC), обсяг випуску Q*). Точки C і D — точки
критичного обсягу випуску продукції, коли (ТС = ТR).

Коли обсяги виробництва менші, ніж Q1, або більші, ніж Q2, виробництво
стає збитковим (ТС > ТR).

При випуску Q*, що відповідає max прибутку, нахил кривої валових витрат
(ТС) дорівнює нахилу кривої валового доходу (ТR). Оскільки нахил кривої
ТС — це граничні витрати (МС), а нахил кривої ТR — це граничний доход
(МR), то рівність нахилів цих кривих у точках, що відповідають обсягу
виробництва Q*, означає і рівність їх граничних витрат і граничного
доходу (тобто МС = МR).

Граничний аналіз

Максимізація прибутку конкурентною фірмою

Q — обсяг випуску продукції;

Р — ціна;

MR- граничний доход;

MC – граничні витрати.

Обсяг виробництва Q*, який максимізує прибуток, визначається при умові
рівності граничних витрат (МС) і граничного доходу (МR) в точці Е (точці
максимізації прибутку).

— вплив конкурентної фірми на ціну Р відсутній;

Тому граничною умовою для фірми, що максимізує прибуток на ринку
досконалої конкуренції, буде:

Р=МС.

Варіанти рівноваги конкурентної фірми в короткостроковому періоді

Рівновага конкурентної фірми в короткостроковому періоді.

Для  конкурентної фірми,  що  отримує прибуток ринкова ціна (Р) на
продукцію фірми більша, ніж середні витрати на її виробництво АС при
тому його обсязі (О*), який максимізує прибуток. Фірма отримує
економічний прибуток:

Прибуток = (Р — АС) • Q*.

Для конкурентної фірми на рівні самоокупності (графік 6.8,6) ринкова
ціна (Р) на продукцію фірми дорівнює мінімальним середнім витратам (АС)
при обсязі випуску О*. Це дозволяє їй лише покрити витрати. Фірма
отримує нульовий економічний прибуток.

Р = МС = тіп АС.

Конкурентна фірма, що несе збитки

Для конкурентної фірми, що несе збитки ринкова ціна (Р) нижча за
мінімально можливі середні витрати (АС) при обсязі випуску продукції Q*
(АС>Р); фірма не покриває свої витрати на виробництво продукції і несе
збитки.

Збитки = (АС — Р) • Q*.

Конкурентна фірма що мінімізує збитки

Рівновага конкурентної фірми в короткостроковому періоді.

Для  конкурентної фірми,  що мінімізує збитки ринкова ціна (Р) нижча за
мінімально можливі середні витрати (АС) при обсязі випуску продукції
(Q*) (Р АVС). Мінімізуючи збитки, фірма коригує
обсяг випуску продукції таким чином, щоб він був встановлений відповідно
до точки (Р = МС), що забезпечить їй покриття змінних витрат (VС) і
частково постійних витрат (FС).

Конкурентна фірма, що припиняє виробництво

Конкурентна фірма, що припиняє виробництво.

Якщо ринкова ціна (Р) буде нижчою, ніж мінімальні змінні витрати (АVС),
фірма припинить виробництво. Ціна припинення виробництва:

P=MC=minAVC

4.

Довгостроковий період дозволяє конкурентним фірмам вносити певні зміни,
які неможливо здійснити в короткому періоді. В довгочасовому плані
фірми, які працюють у галузі, можуть скоротити або розширити свої
виробничі потужності. Крім того, число фірм у галузі може збільшуватись
або зменшуватись залежно від того, вступають нові фірми у галузь чи
залишають її наявні фірми. З’ясуємо, як ці довгострокові пристосування
або зміни впливають на визначення фірмою ціни та обсягу виробництва
продукції, а також на формування конкурентної рівноваги в
довгостроковому періоді.

У довгостроковому періоді максимальний економічний прибуток фірма
отримує тоді, коли ціна (Р) рівна її довгостроковим граничним витратам
(LRMC). Звернемось до графічного аналізу.

Максимізація прибутків фірми в довгостроковому періоді

Крива середніх загальних витрат у короткостроковому періоді позначена
через атс1, крива граничних витрат — через МС1. Оскільки обсяг
виробництва Q1 за діючої ціни Р, такий, що середні загальні витрати
менші від ціни, то фірма матиме прибуток. Графічною моделлю прибутку є
площа прямокутника Р1ВСА.

Однак фірма дивиться вперед і думає: чи не збільшити масштаб виробництва
у розрахунку на збільшення прибутку? Відповідь на це запитання залежить
від багатьох чинників.

Зробимо два припущення:

• у довгостроковому періоді ціна зберігається на попередньому рівні;

• крива LRAC має U-подібний вигляд.

У цьому випадку зростання масштабу виробництва може призводити до
зменшення АТС, і цілком імовірно, що при певному обсязі виробництва Q2
нові АТС2 і МС2 дадуть змогу отримати більший прибуток. На рисунку
графічною моделлю цього більшого прибутку є площа прямокутника Р1DEF.

Отже, для фірми у довгостроковому періоді чинне рівняння рівноваги:

Р=LRМС.

Якщо ціна перевищує довгострокові граничні витрати, то у фірми є стимул
для розширення масштабу виробництва у довгостроковому періоді, якщо ж
вона нижча — до скорочення масштабу виробництва. Лише за рівності ціни
та довгострокових граничних витрат у фірми відсутній стимул до зміни
масштабу виробництва у довгостроковому періоді.

Рівновага у довгостроковому періоді — це такі обсяг випуску продукції та
ціна, які дають змогу фірмам галузі отримувати нульовий економічний
прибуток. Графічно цю рівновагу фірми на галузевому ринку за умов
досконалої конкуренції відображає рисунок

Рівновага фірми на галузевому ринку досконалої конкуренції

Якщо у певній галузі є економічний прибуток і він більший, ніж в інших
галузях, то ця галузь буде привабливою для інших фірм. Інвестори
фінансуватимуть створення нових підприємств у цій галузі, щоб отримувати
економічний прибуток. Це означає, що в ній фірми отримують додатний
економічний прибуток.

Якщо економічний прибуток у галузі набуває від’ємного значення, то фірми
відшкодовують повністю свої економічні витрати. Вони будуть змушені
залишати неприбуткову галузь і шукати більш вигідні галузі для вкладання
коштів.

Якщо в галузі економічний прибуток дорівнює нулеві, то фірми не мають
стимулу для входження в галузь або виходу з неї. Кожна фірма покриває
свої економічні витрати і не зацікавлена в тому, щоб залишити галузь. Не
існує також стимулу для вступу нових фірм у галузь, оскільки вони не
зможуть отримати в ній більше, ніж в інших галузях. У такому випадку
кількість фірм у галузі буде стабільною, і це означає, що галузь
перебуває у рівновазі або у спокої.

Отже, умови, за яких досконало конкурентна галузь знаходиться у стані
рівноваги такі:

Р=LRMC i P=LRACmin

або

Р = LRMC = LRACmin ,

де LRACmin – мінімальні довгострокові середні витрати.

Криві граничних і середніх загальних витрат перетинаються саме у точці
АТСтіп.При конкурентній рівновазі обсяги виробництва забезпечують
мінімальні середні загальні витрати як у коротко-, так і у
довгостроковому періодах. Це свідчить про ефективність конкурентної
рівноваги.

Похожие записи