РЕФЕРАТ

на тему:

Вікові, статеві та індивідуальні особливості м’язів верхньої та нижньої
кінцівок.

Вікові, статеві та індивідуальні особливості м’язів верхньої кінцівки

У новонароджених і дітей перших років життя сухожилки розвинені відносно
більше, ніж черевце м’яза. Слід також зазначити, що місця початку та
прикріплення з віком змінюються в зв’язку з нерівномірним ростом м’язів
та кісток, а також у зв’язку з розростанням кісткових горбистостей та
зміною співвідношення між довжиною м’язових та сухожилкових частин.

Відомо також, що м’язи верхньої кінцівки незалежно від статі мають
багато індивідуальних особливостей. Так, дельтоподібний м’яз іноді
недорозвинений або має додаткові м’язові пучки. Великого та малого
круглих м’язів може не бути. Двоголовий та триголовий м’язи плеча іноді
мають одну або три головки. Дуже варіабельні м’язи передпліччя і кисті.
Довгого долонного м’яза часто немає з одного або обох боків. Іноді немає
квадратного м’яза-привертача, м’яза-відвертача, м’яза-розгинача мізинця
та деяких інших. Спостерігають випадки, коли кілька м’язів зливаються в
один або мають спільні сухожилки.

Залежно від віку, статі та фізичного навантаження змінюється кількість
м’язових волокон і потовщуються або стоншуються фасції пояса верхньої
кінцівки і вільної верхньої кінцівки. Як правило, чітко визначається
асиметрія м’язів правої та лівої верхніх кінцівок.

Фасції, синовіальні сумки та піхви верхньої кінцівки. Фасції пояса
верхньої кінцівки та вільної верхньої кінцівки утворюють
кістково-фасціальні та фасціальні піхви для окремих м’язів і груп
м’язів. У цих піхвах, а також у борознах, щілинах та проміжках між ними,
заповнених жировою тканиною, розміщуються судини і нерви.

Фасцію ділянки пояса верхньої кінцівки залежно від утворів, які вона
покриває, поділяють на дельтоподібну, надосну, підлопаткову, а також
пахвову.

Дельтоподібна фасція (fascia deltoidea) складається з поверхневої та
глибокої пластинок. Поверхнева, тонша пластинка покриває дельтоподібний
м’яз іззовні, а глибока відокремлює м’яз від суглобової капсули
плечового суглоба. Надосна фасція прикріплюється до країв надоєної ямки
і покриває однойменний м’яз. Підосна фасція прикріплюється до країв
підосної ямки і разом з глибокою пластинкою дельтоподібної фасції
утворює піхву для підосного та малого круглого м’язів. Тонка
підлопаткова фасція натягнута над підлопатковою ямкою і покриває
однойменний м’яз. Найбільше практичне значення має пахвова фасція, що
закриває знизу пахвову ямку. Крізь отвори фасції в пахвову ямку
проходять судини і нерви.

Пахвова ямка (fossa axillaris), в утворенні якої беруть участь м’язи
верхньої кінцівки, має чотири стінки і два отвори. Передня стінка
утворена великим та малим грудними м’язами, задня — підлопатковим і
великим круглим м’язами та найширшим м’язом спини, присередня — переднім
зубчастим м’язом, а бічна — плечовою кісткою та м’язами плеча.

Верхній отвір пахвової ямки обмежений І ребром, ключицею з підключичним
м’язом та верхнім краєм лопатки. Крізь нього проходять з боку шиї великі
судини та нерви. Нижній отвір пахвової ямки спереду обмежений нижнім
краєм великого грудного м’яза, ззаду — нижнім краєм найширшого м’яза
спини, присередньо — переднім зубчастим м’язом та іззовні — плечовою
кісткою з м’язами плеча. Пахвова ямка заповнена жировою тканиною, в якій
знаходяться різних розмірів лімфатичні вузли.

Рис. 1. М’язи кисті (долоня):

1 — квадратний м’яз-привертач; 2 — ліктьовий м’яз — згинач зап’ястка; 3
— удержувач згиначів; 4 — протиставний м’яз мізинця; 5 — долонні
міжкісткові м’язи; 6 — червоподібний м’яз (відрізаний); 7 — сухожилок
поверхневого м’яза — згинача пальців: 8 — сухожилки глибокого м’яза —
згинача пальців; 9 — синовіальна піхва вказівного пальця; 10 — 1 тильний
міжкістковий м’яз; 11 — привідний м’яз великого пальця; 12 — короткий
відвідний м’яз великого пальця (відрізаний); ІЗ, 16 — довгий м’яз —
згинач великого пальця; 14 — короткий м’яз — згинач великого пальця; 15
— протиставний м’яз великого пальця.

Рис. 2. Топографія плеча (схема):

1, 4 — міжм’язові перегородки; 2 — піхва м’язів-розгиначів, 3 — плечова
кістка; 5 — судинно-нервовий пучок плеча; 6,7 — піхви м’язів-згиначів; 8
— підшкірна судина

Фасція плеча (fascia brachii) оточує м’язи плеча (Рис. 2). На
присередній і бічній поверхнях плеча від неї до плечової кістки
відходять міжм’язові перегородки плеча, які відокремлюють м’язи-згиначі
від м’язів-розгиначів.

З обох боків двоголового м’яза плеча знаходяться присередня та бічна
двоголові борозни. Більш важливою практично є присередня борозна, по
якій проходить плечова артерія з однойменними венами та серединний нерв.

Фасція передпліччя (fascia antebrachii) виражена краще, ніж фасція
плеча, і є її продовженням. У верхній третині передпліччя від неї
частково починаються деякі з поверхневих м’язів передпліччя та ряд
перетинок до кісток, які утворюють піхви для м’язів передньої та задньої
груп.

У ділянці променезап’ясткового суглоба фасція утворює щільне потовщення,
яке спереду називають удержувачем згиначів, а ззаду — удержувачем
розгиначів. Під цими утворами в напрямі до кисті йдуть сухожилки м’язів
передпліччя.

На передній ділянці є ліктьова ямка (fossa cubitalis), обмежена зверху
двоголовим та плечовим м’язами, іззовні — плечопромене-вим, а зсередини
— круглим м’язом-привертачем. У межах ямки, безпосередньо під шкірою,
розміщена серединна вена ліктя, а в глибині її лежать плечова артерія та
вени, а також серединний нерв.

У нижньому відділі передньої поверхні передпліччя між сухожилками
м’язів-згиначів визначають три борозни. Променева борозна обмежена
ззовні сухожилком плечопроменевого м’яза, а зсередини — сухожилком
променевого м’яза — згинача зап’ястка. У глибині борозни лежить
променева артерія, тут звичайно промацують пульсацію її. Крім того, тут
розміщуються променеві вени та поверхнева гілка променевого нерва.
Серединна борозна утворена назовні сухожилком променевого м’яза —
згинача зап’ястка та досередини — сухожилком поверхневого м’яза —
згинача пальців. У цій борозні розміщується серединний нерв. Ліктьова
борозна обмежена іззовні сухожилком поверхневого м’яза — згинача пальців
та ліктьового м’яза — згинача зап’ястка. В цій борозні проходять
ліктьова артерія, вени та нерв.

Фасціальні перетинки разом з кістками передпліччя формують передню,
задню та бічну піхви. У передній піхві розміщуються всі м’язи передньої
групи передпліччя, в задній — деякі м’язи-розгиначі, а в бічній —
плечопроменевий м’яз та променеві м’язи — розгиначі зап’ястка. Слід
пам’ятати, що в нижній частині передпліччя у фасціальних піхвах
знаходяться не м’язи, а їхні сухожилки.

Фасції передпліччя продовжуються у фасції кисті, де розрізняють тильну
фасцію та долонний апоневроз. На тилі зап’ястка фасція утворює щільне
потовщення — удержувач розгиначів а на долонній поверхні зап’ястка —
удержувач згиначів. Удержувач згиначів прикріплюється до кісток
зап’ястка і разом з ними утворює канал зап’ястка, в якому в синовіальних
піхвах проходять сухожилки м’язів-згиначів.

Між утворами верхньої кінцівки е багато синовіальних сумок та піхов,
серед яких найбільше практичне значення мають синовіальні сумки та піхви
кисті. Так, на долоні розміщені п’ять ізольованих одна від одної
синовіальних піхов пальців кисті (Рис. 3). На тилі кисті є шість
синовіальних піхов — для м’язів розгиначів.

М’язи та фасції нижньої кінцівки. М’язи нижньої кінцівки (musculi membri
inferidris) традиційно поділяють на м’язи пояса нижньої кінцівки і м’язи
вільної нижньої кінцівки (Рис. 4).

До м’язів пояса нижньої кінцівки відносять м’язи, що діють на кульшовий
суглоб. За топографією їх поділяють на зовнішні та внутрішні. До групи
зовнішніх м’язів відносять великий, середній та малий сідничні м’язи,
зовнішній затульний м’яз, верхній і нижній близнюкові м’язи, квадратний
м’яз стегна, а також м’яз — на-тягач широкої фасції.

Рис. 3. Синовіальні піхви кисті (долоня):

1 — квадратний м’яз-привертач; 2 — глибокий м’яз — згинач пальців; 3 —
поверхневий м’яз — згинач пальців; 4 — удержувач згиначів (перерізаний);
5 — спільна синовіальна піхва м’язів-згиначів; в — синовіальна піхва
мізинця; 7 — синовіальні піхви сухожилків пальців кисті; 8, 9 —
синовіальна піхва сухожилка довгого м’яза — розгинача великого пальця;
10 — синовіальна піхва сухожилка променевого м’яза — згинача зап’ястка.

Рис. 4. М’язи нижньої кінцівки:

а — вигляд спереду; 1 — пахвинна зв’язка; 2 — клубово-поперековий м’яз;
3 — гребінний м’яз; 4 — довгий привідний м’яз; 5 — стрункий м’яз; 6 —
литковий м’яз (присередня головка); 7 — камбалоподібний м’яз; S —довгий
м’яз — розгинач великого пальця; 9 — довгий м’яз — розгинач пальців; 10
— передній великогомілковий м’яз; 11 — чотириголовий м’яз стегна; 12 —
кравецький м’яз; 13 — м’яз — натягач широкої фасції; 6 — вигляд ззаду: 1
— великий сідничний м’яз; 3 — двоголовий м’яз стегна; 3 — литковий м’яз;
4 — п’ятковий сухожилок; 5 — камбалоподібний м’яз; в — півперетинчастий
м’яз; 7 — півсухожилковий м’яз.

Великий сідничний м’яз (musculus gluteus maximus) розміщується під
шкірою сідничної ділянки. Починається від зовнішньої поверхні клубової
кістки, задньої поверхні крижової кістки та куприка і прикріплюється до
сідничної горбистості стегнової кістки та частково до широкої фасції.
Функція: розгинає стегно та повертає його назовні; при фіксованому
стегні випрямляє зігнутий уперед тулуб.

Середній сідничний м’яз (musculus gluteus medius), частково прикритий
попереднім м’язом, починається від зовнішньої поверхні крила клубової
кістки і прикріплюється до верхівки великого вертлюга. Функція:
відводить стегно (при фіксованому тазі); передні пучки м’яза обертають
стегно досередини, а задні — назовні.

Малий сідничний м’яз (musculus gluteus minimus) лежить під середнім
сідничним м’язом. Починається від зовнішньої поверхні крила клубової
кістки, а прикріплюється до великого вертлюга. Функція подібна до
функції середнього сідничного м’яза.

Зовнішній затульний м’яз (musculus obturatorius externus) починається
від зовнішньої поверхні затульної перетинки та країв затульного отвору і
прикріплюється до вертлюжної ямки. Функція: обертає стегно назовні

Близнюкові м’язи (верхній та нижній) (musculus gemellus superior et
inferior) невеликі м’язи, які починаються від сідничної ості (верхній
м’яз) та сідничного горба (нижній м’яз) і прикріплюються до вертлюжної
ямки. Між цими м’язами лежить сухожилок внутрішнього затульного м’яза.
Функція: обертають стегно назовні.

Квадратний м’яз стегна (musculus quadratus femoris) починається від
бічної поверхні сідничного горба та прикріплюється до між-вертлюжного
гребеня. Функція: обертає стегно назовні.

М’яз-натягач широкої фасції (musculus tensor fasciae latae) плоский
м’яз, який починається від зовнішньої губи клубової кістки, ближче до
передньої верхньої клубової ості. Донизу м’язові волокна переходять у
клубова-гомілкове пасмо широкої фасції. Функція: натягає широку фасцію
стегна.

Внутрішня група м’язів пояса нижньої кінцівки складається з
клубово-поперекового м’яза, грушоподібного та внутрішнього затульного
м’язів.

Клубово-поперековий м’яз (musculus iliopsoas) побудований з двох м’язів,
що починаються окремо, а прикріплюються разом. Великий поперековий м’яз
(musculus psoas major) починається від тіл та поперечних відростків XII
грудного і всіх поперекових хребців, проходить під пахвинною зв’язкою,
з’єднується з клубовим м’язом і прикріплюється до малого вертлюга
стегнової кістки. Клубовий м’яз (musculus iliacus) починається від
клубової ямки, проходить під пахвинною зв’язкою, де з’єднується з
попереднім м’язом і прикріплюється до малого вертлюга. Між спільними
сухожилком і капсулою кульшового суглоба іноді розміщується синовіальна
піхва, що може сполучатися з суглобовою порожниною. Функція: згинає
стегно і повертає його назовні. При фіксованому стегні нахиляє тулуб
уперед.

Грушоподібний м’яз (musculus piriformis) за формою трикутний,
починається від тазової поверхні крижової кістки. Виходить з порожнини
малого таза крізь великий сідничний отвір і коротким вузьким сухожилком
прикріплюється до верхівки великого вертлюга. Функція: відвертає стегно
і трохи відводить його.

Внутрішній затульний м’яз (musculus obturatorius interims) починається
широкою частиною від внутрішньої поверхні тазової кістки та внутрішньої
поверхні затульної перетинки. Виходить з порожнини таза крізь малий
сідничий отвір і прикріплюється до вертлюжної ямки. Функція: обертає
стегно назовні і тягне його назад.

Серед м’язів вільної нижньої кінцівки розрізняють м’язи стегна, гомілки
та стопи.

М’язи стегна діють на кульшовий і колінний суглоби, внаслідок чого
змінюється положення стегна відносно осі тіла. За топографією
розрізняють передню, присередню та задню групи м’язів стегна. Передню
групу становлять кравецький м’яз та чотириголовий м’яз стегна.

Кравецький м’яз (musculus sartorius) — найдовший м’яз тіла людини.
Починається від передньої верхньої клубової ості, йде косо донизу і
плоским сухожилком прикріплюється до горбистості великогомілкової
кістки. Функція: згинає стегно та гомілку, обертає стегно назовні, а
гомілку досередини.

Чотириголовий м’яз стегна (musculus quadriceps femoris) наймасивніший
м’яз тіла людини. Знаходиться на передній поверхні стегна і має чотири
головки, які розглядають як самостійні м’язи.

Прямий м’яз стегна (musculus rectus femoris) починається від передньої
нижньої клубової ості і продовжується в сухожилок, що з’єднується з
сухожилками інших головок.

Бічний широкий м’яз (musculus vastus lateralis) найбільша з головок.
Починається від основи великого вертлюга стегнової кістки, міжвертлюжної
лінії та бічної губи шорсткої лінії стегнової кістки і переходить у
загальний сухожилок.

Проміжний широкий м’яз (musculus vastus intermedius) починається від
передньої поверхні стегнової кістки, розміщується під прямим м’язом і
продовжується в загальний сухожилок.

Присередній широкий м’яз (musculus vastus medialis) починається від
присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки і переходить у
загальний сухожилок.

Сухожилок чотириголового м’яза стегна прикріплюється до горбистості
великогомілкової кістки. Приблизно посередині сухожилка серед його
волокон знаходиться наколінок. Частина сухожилка від наколінна до
великогомілкової кістки дістала назву зв’язки наколінка (Hgamentum
patellae). Функція: чотириголовий м’яз згинає стегно і розгинає гомілку.

До складу присередньої групи м’язів стегна входять м’язи, що приводять
його. Це гребінний м’яз, довгий, короткий та великий привідні м’язи, а
також стрункий м’яз.

Гребінний м’яз (musculus pectineus) починається від верхньої гілки та
гребеня лобкової кістки і прикріплюється до гребінної лінії стегнової
кістки. Функція: згинає і приводить стегно та дещо обертає його назовні.

Довгий привідний м’яз (musculus adductor Idngus) починається від
лобкової кістки нижче від лобкового горбка і прикріплюється до середньої
третини присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки. Функція:
приводить стегно і згинає його.

Короткий привідний м’яз (musculus adductor brevis) починається на
передній поверхні лобкової кістки і прикріплюється до верхньої третини
присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки. Функція: приводить
стегно і згинає його.

Великий привідний м’яз (musculus adductor magnus) найбільший серед
м’язів цієї групи. Починається від нижньої гілки сідничної кістки та
сідничного горба і прикріплюється по всій довжині присередньої губи
шорсткої лінії стегнової кістки. Функція: приводить стегно, дещо
обертаючи його назовні.

Стрункий м’яз (musculus gracilis) тонкий, довгий, лежить під шкірою,
найбільш присередньо з м’язів присередньої групи. Починається від
передньої поверхні лобкової кістки і довгим тонким сухожилком
прикріплюється до горбистості великогомілкової кістки. Функція:
приводить стегно і згинає гомілку в колінному суглобі.

Задню групу м’язів стегна становлять його розгиначі: двоголовий м’яз
стегна, а також півсухожилковий та півперетинчастий м’язи.

Двоголовий м’яз стегна (musculus biceps femoris) довгою головкою
починається від сідничного горба, а короткою — від бічної губи шорсткої
лінії стегнової кістки. Загальний сухожилок прикріплюється до головки
малогомілкової кістки. Функція: розгинає стегно, згинає гомілку та
обертає її назовні.

Півсухожилковий м’яз (musculus semitendindsus) довгий, тонкий,
починається від сідничного горба і прикріплюється довгим сухожилком до
горбистості великогомілкової кістки. Функція: розгинає стегно, згинає
гомілку, дещо обертає її досередини.

Півперетинчастий м’яз (musculus semimembranosus) також починається від
сідничного горба і прикріплюється до присереднього виростка
великогомілкової кістки. Функція: розгинає стегно, згинає гомілку і
обертає її досередини.

За топографією та функцією м’язи гомілки нагадують м’язи передпліччя, їх
також поділяють на передню і задню групи (розгиначі та згиначі), але ще
виділяють бічну, або зовнішню, групу. До складу передньої групи входять
передній великогомілковий м’яз, довгий м’яз — розгинач пальців та довгий
м’яз — розгинач великого пальця.

Передній великогомілковий м’яз (musculus tibialis anterior) починається
від бічної поверхні великогомілкової кістки, міжкісткової перетинки
гомілки та фасції гомілки і прикріплюється до підошовної поверхні
присередньої клиноподібної кістки та до основи І плеснової кістки.
Функція: розгинає та відвертає стопу.

Довгий м’яз — розгинач пальців (musculus extensor digitorum longus)
починається від бічного виростка великогомілкової кістки, головки
малогомілкової кістки і міжкісткової перетинки гомілки. Загальний
сухожилок м’яза поділяється на 5 сухожилків, з яких 4 прикріплюються до
кінцевих фаланг II—V пальців, а п’ятий — до основи V плеснової кістки.
Функція: розгинає II—V пальці та стопу.

Довгий м’яз — розгинач великого пальця (musculus extensor hallucis
longus) починається від присередньої поверхні малогоміл-кої кістки та
міжкісткової перетинки гомілки і прикріплюється до тильної поверхні
кінцевої фаланги І пальця. Функція: розгинає І палець та стопу.

М’язи гомілки, що входять до складу задньої групи, за топографією
поділяють на поверхневий та глибокий шари. До поверхневого шару
відносять триголовий м’яз литки і підошовний м’яз.

Триголовий м’яз литки (musculus trfceps surae) має 3 головки. Дві з них
— бічну і присередню — об’єднують у литковий м’яз (musculus
gastrocnemius), який починається від бічного та присереднього виростків
стегнової кістки і капсули колінного суглоба.

Камбалоподібний м’яз (musculus sdleus) починається від головки і
верхньої третини тіла малогомілкової кістки, а також від лінії
камбалоподібного м’яза великогомілкової кістки та середньої третини її
тіла. Сухожилок приєднується до сухожилка литкового м’яза, внаслідок
чого утворюється загальний міцний п’ятковий сухожилок (tendo calcaneus),
який прикріплюєься до п’яткового горба. Функція: згинає гомілку в
колінному суглобі та стопу в гомілковостопному суглобі.

Підошовний м’яз (musculus plantaris) непостійний. Починається від
бічного виростка стегнової кістки та задньої стінки капсули колінного
суглоба. Черевце м’яза дуже коротке і переходить у вузький, тонкий
сухожилок, який лежить між литковим та камбалоподібним м’язами, і
найчастіше зростається з п’ятковим сухожилком або самостійно
прикріплюється до п’яткової кістки. Функція: відтягує капсулу колінного
суглоба.

Глибокий шар задньої групи м’язів гомілки складається з довгого м’яза —
згинача великого пальця, довгого м’яза — згинача пальців, а також
заднього великогомілкового та підколінного м’язів.

Довгий м’яз — згинач великого пальця (musculus flexor hallucis longus)
починається від нижніх двох третин задньої поверхні малогомілкової
кістки, міжкісткової перетинки гомілки та задньої міжм’язової
перегородки. Сухожилок м’яза переходить на підошву і прикріплюється до
основи кінцевої фаланги великого пальця. Функція: згинає великий палець,
згинає і пронує стопу.

Довгий м’яз — згинач пальців (musculus flexor digitorum longus)
починається від задньої поверхні великогомілкової кістки та глибокого
листка фасції гомілки. На підошві сухожилок поділяється на 5 окремих
сухожилків, чотири з яких прикріплюються до основ кінцевих фаланг II—V
пальців, а п’ятий —до основи V плеснової кістки. Функція: згинає II—V
пальці та стопу.

Задній великогомілковий м’яз (musculus tibialis posterior) починається
від задньої поверхні великогомілкової та малогомілкової .кісток та від
міжкісткової перетинки гомілки. Довгий сухожилок м’яза переходить на
підошву і прикріплюється до горбистості човноподібної кістки та до І—III
клиноподібних кісток. Функція: згинає стопу та обертає її назовні
(супінує).

Підколінний м’яз (musculus popliteus) короткий, плоский, починається від
бічного виростка стегнової кістки і прикріплюється до задньої поверхні
верхньої частини великогомілкової кістки. Функція: згинає гомілку і
повертає її досередини.

До бічної, або зовнішньої, групи відносять м’язи, що відводять, пронують
та згинають стопу. Це довгий і короткий малогомілкові м’язи.

Довгий малогомілковий м’яз (musculus peroneus longus) починається від
головки та бічної поверхні малогомілкової кістки та бічного виростка
великогомілкової кістки. Довгий сухожилок м’яза переходить на підошву і
прикріплюється до горбистості і плеснової кістки. Функція: згинає і
пронує стопу.

Короткий малогомілковий м’яз (musculus peroneus brevis) починається від
бічної поверхні малогомілкової кістки та м’язових перегородок і
прикріплюється до горбистості плеснової кістки. Функція: згинає і пронує
стопу.

За топографією м’язи стопи нагадують м’язи кисті, їх розділяють на м’язи
тилу стопи та підошви. На кістках тилу стопи розміщені короткий м’яз —
розгинач пальців і короткий м’яз — розгинач великого пальця.

Короткий м’яз — розгинач пальців (musculus extensor digitorum brevis)
починається від верхньої і бічної поверхонь передньої частини п’яткової
кістки. М’язові волокна продовжуються в 3 тонкі сухожилки, які
прикріплюються до середніх та кінцевих фаланг II—IV пальців. Функція:
розгинає пальці.

Короткий м’яз — розгинач великого пальця (musculus extensor hallucis
brevis) починається від верхньої поверхні передньої частини п’яткової
кістки і прикріплюється до основи ближчої фаланги І пальця. Функція:
розгинає великий палець.

Більшість анатомів поділяють м’язи підошви на присередню, серединну та
бічну групи, або на м’язи підвищення великого пальця, серединні м’язи та
м’язи підвищення мізинця.

До складу присередньої групи, або м’язів підвищення великого пальця,
входять відвідний м’яз великого пальця, короткий м’яз — згинач великого
пальця та привідний м’яз великого пальця.

Відвідний м’яз великого пальця (musculus abductor hallucis) починається
від удержувача м’язів-згиначів, п’яткового горба та

підошовної поверхні човноподібної кістки і прикріплюється до основи
ближчої фаланги великого пальця. Функція: згинає та відводить великий
палець.

Короткий м’яз — згинач великого пальця (musculus flexor hal-lucis
brevis) починається від присередньої клиноподібної кістки та підошовної
поверхні човноподібної кістки і прикріплюється до основи ближчої фаланги
великого пальця. Функція: згинає великий палець.

Привідний м’яз великого пальця (musculus adductor hallucis) починається
від підошовної поверхні суглобових сумок II—V плес-но-фалангових
суглобів, підошовного апоневроза, підошовної поверхні кубоподібної
кістки, бічної клиноподібної кістки та від основ II—IV плеснових кісток,
а прикріплюється до основи ближчої фаланги великого пальця. Функція:
приводить великий палець та згинає його.

Найбільша за кількістю серединна група м’язів складається з короткого
м’яза—згинача пальців, квадратного м’яза підошви, червоподібних м’язів,
а також підошовних міжкісткових та тильних міжкісткових м’язів.

Короткий м’яз — згинач пальців (musculus flexor digitorum brevis)
починається від п’яткового горба і прикріплюється чотирма сухожилками до
середніх фаланг II—V пальців. Функція: згинає II—V пальці.

Квадратний м’яз підошви (musculus quadratus plantae) починається від
задньої частини п’яткової кістки і прикріплюється до бічного краю
сухожилка довгого м’яза — згинача пальців. Функція: згинає кінцеві
фаланги II—V пальців.

Червоподібні м’язи (musculi lumbricales) — чотири тонких, коротких
м’язи, кожний з яких починається від сухожилка довгого м’яза — згинача
пальців і прикріплюється до присередніх країв ближчих фаланг II—V
пальців. Функція: згинає ближчі фаланги II—V пальців, одночасно розгинає
середні та кінцеві фаланги тих самих пальців.

Підошовні міжкісткові м’язи (musculi interossei plantares) три вузькі,
короткі м’язи, що розміщені між плесновими кістками. Кожен з них
починається від присередніх поверхонь III—V плеснових кісток і
прикріплюється до основи ближчих фаланг цих самих пальців. Функція:
зближують II—V пальці.

Тильні міжкісткові м’язи (musculi interossei dorsales) — чотири м’язи,
які заповнюють з тильного боку проміжки між плесновими кістками. Кожен з
м’язів починається від обернених один до одного боків двох сусідніх
плеснових кісток і прикріплюється до основи ближчої фаланги III—V
пальців. Функція: приводять II палець, відводять III—V пальці.

До бічної групи, або до м’язів підвищення мізинця, відносять відвідний
м’яз мізинця та короткий м’яз — згинач мізинця.

Відвідний м’яз мізинця (musculus abductor digit! minimi) починається від
п’яткового горба та підошовного апоневроза і коротким сухожилком
прикріплюється до бічної поверхні основи ближчої фаланги V пальця.
Функція: відводить та згинає ближчу фалангу мізинця.

Короткий м’яз — згинач мізинця (musculus flexor digiti minimi brevis)
починається від V плеснової кістки і прикріплюється до основи ближчої
фаланги V пальця. Функція: згинає ближчу фалангу мізинця (Рис. 5)

Рис. 5. М’язи підошви:

1 — п’ятковий горб; 2 — відвідний м’яз мізинця; 3 — сухожилок довгого
м’яза — згинача пальців; 4, 7 — короткий м’яз — згинач пальців; 5 —
червоподібні м’язи; 6 — сухожилок довгого м’яза — згинача великого
пальця; 8 — привідний м’яз великого пальця; 9— апоневроз підошовний.

Рис. 6. Топографія стегна (схема):

1 — піхва м’язів задньої групи; 2 — стегнова кістка; 3 — нерв; 4 — піхва
м’язів присередньої групи; б — судинно-нервовий пучок стегна; 6 — фасція
стегна; 7 — піхва м’язів передньої групи.

Вікові, статеві та індивідуальні особливості м’язів нижньої кінцівки

М’язи у новонароджених розвинені слабо, але з віком їхнє черевце
збільшується, а сухожилкова частина зменшується. Серед індивідуальних
особливостей м’язів наведемо ті, що найчастіше зустрічаються. Так,
малого поперекового м’яза може не бути з одного або обох боків. Іноді
немає також внутрішнього затульного м’яза. Великий сідничний м’яз іноді
з’єднується з м’язом — натягачем широкої фасції, а малий сідничний м’яз
— з грушоподібним. Чотириголовий м яз стегна може мати різну кількість
головок — від трьох до п’яти. Іноді у двоголового м’яза стегна замість
двох головок буває три і навіть чотири. Практичне значення має варіант
литкового м’яза, при якому в сухожилку його бічної головки знаходиться
сесамоподібна кістка. Цю кістку іноді при рентгенівському дослідженні
приймають за відкладення мінеральних сполук. Часто варіюють м’язи стопи
— кількість їх або збільшується, або зменшується. З віком між волокнами
багатьх м’язів з’являються численні прошарки сполучної тканини.

Фасції, синовіальні сумки та піхви нижньої кінцівки. Група внутрішніх
м’язів пояса нижньої кінцівки покрита фасцією таза (fascia pelvis), яка
є продовженням внутрішньочеревної фасції. Над клубовою ямкою і
клубово-поперековим м’язом частина цієї фасції потовщується (її
називають клубово-поперековою — fascia iliaca), утворює для
клубово-поперекового м’яза кістково-волокнисту піхву і продовжується на
стегно. Клубово-поперекова фасція під бічною частиною пахвинної зв’язки
утворює клубово-гребінну дугу (arcus iliopectineus), яка прикріплюється
до зв’язки і розділяє простір під нею на судинну та м’язову лакуни.

Група зовнішніх м’язів пояса нижньої кінцівки покрита тонкою поверхневою
фасцією та глибокою сідничною фасцією, яка е продовженням
грудопоперекової фасції. Від сідничної фасції відходять пластинки, що
відділяють один м’яз цієї ділянки від іншого. Між кістками та м’язами
пояса нижньої кінцівки розташовані кілька синовіальних сумок і піхов, а
саме: вертлюжні сумки, великого, середнього та малого сідничних м’язів,
міжм’язові сумки сідничних м’язів тощо.

На стегні знаходяться фасції, які продовжуються сюди з пояса нижньої
кінцівки. Поверхнева фасція стегна добре розвинена тільки під пахвинною
зв’язкою, а в нижніх відділах вона поступово стоншується. Глибока, або
власна, фасція стегна має назву широкої (fascia lata), а її бічний,
найщільніший, відділ називають клубово-гомілковим пасмом. Це пасмо
утворене волокнами сухожилків великого сідничного м’яза та м’яза —
натягача широкої фасції.

Від широкої фасції до стегнової кістки відходять присередня та бічна
міжм’язові перегородки, які разом із широкою фасцією та стегновою
кісткою утворюють кістково-волокнисті піхви для м’язів передньої,
присередньої та задньої груп (Рис. 6).

Під пахвинною зв’язкою широка фасція поділяється на поверхневу та
глибоку пластинки. Будова поверхневої пластинки значно складніша, ніж
глибокої. Це залежить від кількості кровоносних та лімфатичних судин, що
проходять крізь неї. Так, крізь присередню частину поверхневої пластинки
проходять підшкірні вени, які впадають у стегнову вену, а також
лімфатичні судини і нерви. Внаслідок цього цю частину широкої фасції
називають решітчастою фасцією (fascia cribrosa). Щільна частина широкої
фасції відділяється від решітчастої фасції серпоподібним краєм, що
продовжується у пахвинну зв’язку і нижній ріг. Серпоподібний край
обмежує роз-твір підшкірної вени, який е зовнішнім отвором стегнового
каналу.

Глибока пластинка широкої фасції покриває гребінний м’яз.

Стегновий канал (canalis femoral is) в нормі не існує і виникає тільки
при утворенні стегнових гриж. Довжина каналу від 10 до ЗО мм.
Розрізняють зовнішній та внутрішній отвори каналу, а також передню,
задню і бічну стінки.

Крізь зовнішній отвір стегнова грижа виходить під шкіру стегна.
Внутрішній отвір, або кільце, стегнового каналу обмежений спереду
пахвинною зв’язкою, ззаду — клубово-гребінною дугою, при-середньо —
лакунарною зв’язкою та збоку — стегновою веною. Передня стінка каналу
утворена поверхневою пластинкою широкої фасції, задня — глибокою
пластинкою цієї ж фасції та бічна — стегновою веною. Присередньої стінки
каналу немає, оскільки поверхнева і глибока пластинки широкої фасції
присередньо зливаються між собою.

Рис. 7. Піхви сухожилків тильно-бічної поверхні стопи:

1 — довгий малогомілковий м’яз; 2 — короткий малогомілковий м’яз; 3 —
п’ятковий сухожилок; 4 — верхній удержувач м’язів-розгиначів; 5 —
загальна синовіальна піхва малогомілкових м’язів; 6 — верхній удержувач
малогомілкових м’язів; 7 — нижній удержувач м’язів-розгиначів; 8 — піхва
довгого м’яза — розгинача пальців; 9 — нижній удержувач малогомілкових
м’язів; 10 — короткий м’яз — розгинач пальців; 11 — піхва довгого м’яза
— розгинача великого пальця; 12 — третій малогомілковий м’яз; 13 —
сухожилки довгого м’яза — розгинача пальців; 14 — сухожилки короткого
м’яза — розгинача пальців; 15 — короткий малогомілковий м’яз; 16 —
відвідний м’яз мізинця; 17 — шкіра.

Топографічне стегновий канал знаходиться в стегновому трикутнику, який
зверху обмежений пахвинною зв’язкою, присередньо-довгим привідним
м’язом, а збоку — кравецьким м’язом. У межах трикутника знаходяться
стегнова артерія та вени, гілки стегнового нерва, лімфатичні судини і
вузли.

Подовженням стегнового трикутника (його верхівки) є привідний канал, що
з’єднує його з підколінною ямкою. За формою канал нагадує тригранну
призму, присередню стінку якої утворює великий привідний м’яз, бічну —
присередній широкий м’яз, а передню — сухожилкова перетинка, натягнута
між зазначеними м’язами. Вхідний отвір каналу знаходиться в його верхній
частині і обмежений тими самими утворами, що й канал. А вихідних отворів
з каналу два — нижній та передній. Нижній отвір — це сухожилковий
розтвір, який розміщується між волокнами сухожилка великого привідного
м’яза, а передній — отвір у сухожилковій перетинці. У привідному каналі
проходить судинно-нервовий пучок і поділяється в ньому так, що крізь
нижній отвір виходять стегнові судини, а крізь передній — низхідна
артерія коліна та прихований нерв.

Верхівка привідного каналу відкривається в підколінну ямку (fossa
poplitea), що за формою нагадує ромб. Ямка обмежена зверху двоголовим
м’язом стегна та півперетинчастим м’язом, а знизу — присередньою і
бічною головками литкового м’яза. Цей утвір заповнений жировою тканиною,
в якій розміщені судинно-нервовий пучок та лімфатичні вузли.

Широка фасція безпосередньо продовжується у фасцію гомілки (fascia
cruris). Від неї відходять передня і задня міжм’язові перегородки
гомілки і прикріплюються до малогомілкової кістки, внаслідок чого
утворюються кістково-волокнисті піхви для м’язів передньої, задньої та
бічної груп.

У нижній третині гомілки фасція ущільнюється і утворює верхній та нижній
удержувані м’язів-розгиначів (retinaculi musculorurn extensorum superius
et inferius), а нижче від цих утворів розміщуються верхній і нижній
удержувані малогомілкових м’язів (retinacu-lum musculorurn peroneorum
superius et inferius). Між присередньою кісточкою і п’ятковою кісткою
знаходиться щільний удержувач м’язів-згиначів (retinaculum musculorum
flexorum). Ці утвори притискують сухожилки м’язів до кісток і тим самим
фіксують їх.

Фасція гомілки продовжується на стопу, де розрізняють тильну фасцію
стопи (fascia dorsal is pedis) та підошовний апоневроз (аро-neurosis
plantaris). Тильна фасція розщеплюється на поверхневу і глибоку
пластинки, між якими розміщуються сухожилки м’язів-розгиначів. Від
підошовного апоневроза відходять міжм’язові перегородки, які разом з
кістками утворюють кістково-волокнисті піхви для присередньої,
серединної та бічної груп м’язів (Рис. 7).

Список використаної літератури

Очкуренко О.М., Федотов О.В. Анатомія людини: Навч. посібник. – 2-ге
вид., – К.: Вища шк., 1992.

Свиридов О.І. «Анатомія людини» – Київ, Вища школа, 2001.

Гаврилов Л.Ф., Татаринов В.Г. Анатомия: Учебник. – К., 1985.

Паталогическая анатомия. Струков А.И., Серов В.В., Москва, «Медицина»,
1995 г.

Похожие записи