Використання гематоксиліну для діагностики бактеріального вагінозу

Вступ. Бактеріальний вагіноз є одним із найбільш поширених видів
інфекційної патології статевих органів жінок переважно репродуктивного
віку. За даними різних авторів, на його долю припадає від 1/3 до 1/2
всіх вульвовагінальних інфекцій нижнього відділу статевих органів. За
даними Наукового центру АГіП РАМН бактеріальний вагіноз виявлений у 24%
практично здорових жінок і у 61% пацієнток з клінічними проявами
неспецифічного кольпіту переважно у ранньому репродуктивному віці.
Бактеріальний вагіноз є джерелом висхідної анаеробної інфекції,
ускладнень вагітності (переривання вагітності, передчасний розрив
навколоплідних оболонок, внутрішньоутробне інфікування плода та
новонародженого), післяпологових та післяопераційних ускладнень [3,4].
Широке поширення бактеріального вагінозу та його ускладнення потребують
швидких та не дорогих методів діагностики цієї патології.

Однією з найбільш ранніх ланок в етіопатогенезі бактеріального вагінозу
є зниження під дією різноманітних факторів кількості лактобактерій та
збільшення кількості анаеробних бактерій і гарднерел, що приводить до
підвищення рН піхвового вмісту. Це є однією з ранніх ознак розвитку
бактеріального вагінозу. У нормі рівень рН вмісту піхви складає 3,8-4,2,
що забезпечується високою концентрацією молочної кислоти (2-3%). Молочна
кислота утворюється в результаті метаболізму глікогену лактобактеріями.
При бактеріальному вагінозі рН вмісту піхви більше 4,5, а в більшості
випадків знаходиться в межах 5,0-6,0. Такий же діапазон переходу має
0,5% спиртовий розчин гематоксиліну, який ми вирішили використати як
індикатор рН вмісту піхви [2, 4]. Для виконання рН-метрії звичайно
використовують універсальні індикаторні папірці з еталонною шкалою або
різні модифікації рН-метрів. Дані методи потребують спеціального
обладнання і реактивів, які не завжди доступні практичному лікарю.

Гематоксилін – речовина з групи основних фарб. Добувається з ефірного
екстракту кампешевого дерева; представляє собою безколірні кристали,
розчинні у воді, спирті і гліцерині. Введений у практику німецьким
анатомом В.Вальдейєром у 1882 році для фарбування гістологічних
препаратів [5]. Гематоксилін можна знайти в кожній патогістологічній
лабораторії, що робить його доступним практичному лікарю.

Метою нашого дослідження було визначення чутливості і специфічності
тесту з 0,5% спиртовим розчином гематоксиліну для діагностики
бактеріального вагінозу. Дослідження носило характер проспективного.

Матеріали і методи. Ми провели тест з гематоксиліном у 146 жінок
репродуктивного віку, де діагноз бактеріального вагінозу був
підтверджений мікробіологічно, і у 136 жінок із нормоценозом піхви.

Розчин гематоксиліну готували наступним чином: 0,5 г гематоксиліну
розчиняли в 100 г 90% етилового спирту. Таким чином, ми отримували 0,5%
спиртовий розчин гематоксиліну, який і використовували, як індикатор рН
вмісту піхви. Забарвлення індикатора в кислому середовищі жовте, а в
лужному – фіолетове. Отже, якщо рН менше 5,0, то індикатор дає жовте
забарвлення, а якщо рН більше 6,0, то індикатор дає фіолетове
забарвлення. При бактеріальному вагінозі, де рН в межах 5,0-6,0,
відбувається зміна кольору індикатора в спектрі від жовтого до
фіолетового.

Методика проведення тесту з гематоксиліном була наступною. Піхвові
виділення одержували при огляді піхви і шийки матки в дзеркалах Сімса з
заднього склепіння. На виділення, які залишилися на дзеркалі, наносили
3-6 крапель 0,5% спиртового розчину гематоксиліну і оцінювали зміну
забарвлення індикатора. Якщо колір індикатора змінювався в спектрі від
жовтого до фіолетового, значить рН виділень становить у межах від 5,0 до
6,0. У такому випадку тест з гематоксиліном вважали позитивним. Якщо
колір індикатора був жовтий або фіолетовий, значить рН виділень,
відповідно менше 5,0 і більше 6,0. У такому випадку тест з
гематоксиліном вважали негативним.

Результати досліджень та їх обговорення. Чутливість кожного методу
швидкої діагностики бактеріального вагінозу показує на скільки часто у
хворих з підтвердженим мікробіологічно діагнозом бактеріального вагінозу
даний тест є позитивним (тобто виявляє відхилення від норми). Оцінка
специфічності тесту базується на частоті негативних (відповідаючих
нормі) результатів у групі жінок, де мікробіологічним методом виключений
діагноз бактеріального вагінозу. У вигляді математичної формули обидва
параметри можна уявити наступним чином:

Чутливість = число пацієнток з позитивним результатом тесту

х 100

число пацієнток з підтвердженим мікробіологічно

Специфічність = число пацієнток з негативним результатом тесту

х 100

число пацієнток з виключеним мікробіологічно

Чутливість і специфічність є основними параметрами, які характеризують
ефективність методу діагностики [1].

Серед 146 жінок хворих бактеріальним вагінозом у 128 тест з
гематоксиліном був позитивний, а у групі з 136 жінок з нормоценозом
піхви у 115 тест з гематоксиліном був негативним. Таким чином,
використовуючи вищезгадані формули ми визначили чутливість і
специфічність тесту з гематоксиліном для діагностики бактеріального
вагінозу. Для даного тесту вони були наступними: чутливість методу
склала 87,7%, а специфічність – 84,6%. Дані критерії відповідають
літературним даним [1, 3, 4]. У доступній нам літературі ми не знайшли
даних про використання 0,5% розчину гематоксиліну для визначення рН
вмісту піхви з метою діагностики бактеріального вагінозу.

рН піхви є однією з ознак, які використовують для діагностики
бактеріального вагінозу. Загальнопринято, що для діагностики необхідно
не менше 3 із 4 ознак: 1) рясні гомогенні молочної консистенції,
адгезовані на стінках піхви виділення; 2) рН вагінального вмісту > 4,5
(найчастіше 5,0-6,0); 3) позитивний амінний тест; 4)
наявність “ключових” клітин у вагінальних мазках.

Таким чином, по нашим даним тест з гематоксиліном є ефективним методом
для швидкого скринінгового визначення рН вмісту піхви у жінок, як
критерій діагностики бактеріального вагінозу. Цей метод не потребує
використання дорогої і спеціальної апаратури (рН-метрів), доступний
практичному лікарю для використання під час амбулаторного прийому хворих
і може бути рекомендований для широкого використання.

Висновки. 1. Тест з гематоксиліном є ефективним методом діагностики
бактеріального вагінозу і може бути рекомендований для широкого
використання в практиці. 2. Чутливість методу для діагностики
бактеріального вагінозу складає 87,7%, а специфічність – 84,6%.

Ключові слова: гематоксилін, бактеріальний вагіноз.

Література

Анкирская А.С., Муравьева В.В., Акопян Т.Э., Байрамова Г.Р. //
Клиническая лабораторная диагностика. – 1997. — №7. – С.41-45.

Гороновский И.Т., Назаренко Ю.П., Некряч Е.Ф. Краткий справочник по
химии. – К.: «Наукова думка», 1987. – 828с.

Заболевания шейки матки, влагалища и вульвы /клинические лекции/ Под
ред. проф. В.Н.Прилепской. – М.: МЕДпресс, 1999. – 432с.

Патология влагалища и шейки матки / Под ред. В.И.Краснопольского. – М.:
Медицина, 1997. – 272с.

Хрущев Н.Г. Гематоксилин // БМЭ. – 3-е изд. – М., 1997. – Т.5. –
С.122-123.

PAGE 4

Похожие записи