Життя і творчість

Л.М.Толстого

Лев Миколайович Толстой народився в Ясній Поляні, поблизу Тули, 9
вересня 1828 року. Його батько, граф Микола Ілліч Толстой, помер, коли
хлопчикові було 9 років. Матері, уродженої княжни Марії Миколаївни
Волконської, не стало, коли Толстому не минуло ще й двох років.

Дитячі роки Толстого пройшли в тульському маєтку батьків – Ясній
Поляні. У Льва Толстого були три брати і сестра Маша. Вихователькою
осиротівши дітей стала далека родичка сім’ї Т.А.Єргольська. Толстий
знав, що Тетяна Олександрівна любила його тата, а він любив її, але
обставини розлучили їх.

Писати Толстий почав з семи років. До нас дійшов його зошит за 1835 р.,
який називався “Дитячі забави”. Тут були описані різні породи птахів.
Початкову освіту Толстой отримав вдома, як це було прийнято в
дворянських сім’ях, а в сімнадцять років поступив в Казанський
університет. В 1841 р. Померла А.І.Остен-Сакен. Опікунство над
маленьким Толстими бере друга тітка – Пелагея Ільїнічна Юшкова. Вона
жила з чоловіком в Казані. В вересні 1841 р. Толсті залишають Ясну
Поляну. Але в університеті, не закінчивши курсу, залишив його у 1847
році, бо тогочасна наука не задовольняла його.

В травні 1851 року разом з братом Миколаєм Толстой їде на Кавказ. Але
відправився туди з твердими намірами стати письменником. На Кавказі він
пробув до 1854 року, беручи участь у воєнних діях спочатку як
доброволець, а згодом як юнкер і офіцер. Тут він написав повісті
“Дитинство”, “Отроцтво” та кілька оповідань з військового побуту. Там же
Толстой почав і повість “Козаки”. Повість “Дитинство”, надрукована в
1852 році в журналі Некрасова “Современник”, одразу ж поставила Толстого
в ряди найвидатніших російських письменників. Безпосередня участь
Толстого у воєнних діях на Кавказі, а потім у Криму дала письменникові
матеріал для оповідань про війну і військовий побут.

Кавказькі враження Толстого відбилися в оповіданнях “Набіг” і “Рубання
лісу”. Уже в цих оповіданнях, як і пізніше у романі “Війна і мир”,
справжніми героями є люди прості, скромні, часто навіть сором’язливі,
без будь-яких проявів показної, декоративної хоробрості.

Після повернення з Кавказу Толстой був посланий в Дунайську армію, яка
воювала проти турків, а в листопаді 1854 року його переводять у Крим.
Тут Толстой бере участь у славній обороні Севастополя. Його враження від
севастопольської облоги змальовані в трьох прекрасних “Севастопольських
оповіданнях”. Двоє перших з них Толстой закінчив у Криму.

Він перший у світовій літературі правдиво показав війну – “не в
правильному, гарному й блискучому строї, з музикою й барабанним боєм, з
майоріючими прапорами і гарцюючими генералами”, а “в справжньому її
вияві – в крові, в стражданнях, у смерті”.

Приїхавши в другій половині листопада 1855, після падіння Севастополя,
до Петербурга, Толстой вперше опинився в літературному середовищі і
познайомився з найвидатнішими російськими письменниками того часу –
Тургенєвим, Некрасовим, Гончаровим, Писемським, Фетом, Чернишевським, —
які ставилися до нього з великою повагою і часто навіть з захопленням.

За рік, який минув після приїзду з Криму, Толстой закінчив оповідання
“Севастополь у серпні 1855 року”, повість “Юність”, написав оповідання
“Заметіль”, “Розжалуваний”, повісті “Двоє гусарів” і “Ранок поміщика”.

В 1857 роді Толстой подорожує за границю. Він відвідує Францію,
Швейцарію, Італію, Німеччину. В швейцарському місті Люцерні з Толстим
трапилась одна подія, яку автор вкладе в основу розповіді “Люцерн”.

Повернувшись в кінці 1857 року до Росії, Толстой жив то в Ясній Поляні,
то в Москві. В той час він створив оповідання “Три смерті”, роман
“Родинне щастя”.

В половині 1860 року Толстой разом із сестрою та її дітьми вдруге
поїхав за кордон, щоб відвідати брата Миколу Миколайовича, який
лікувався там від сухот.

В 1863 році він закінчив давно розпочату повість “Козаки” і надрукував
її. Протягом 1858-1862 років він відкриває 21 школу в Ясній Поляні для
простих дітей.

Наприкінці 1863 року Толстой почав працювати над романом “Війна і мир”.
Понад шість років “невинної і виняткової праці”, — як говорив сам
Толстой, віддав він на створення “Війни і миру”. Наслідком “Війни і
миру” є російських народ, епохи Вітчизняної війни 1812 року, який
боровся проти Наполеонівської армії. “Війна і мир” – це твір, рівного
якому – художніми якостями, глибиною змісту і широким охопленням життя –
не знає жодна інша література світу.

В березні 1873 року письменник почав роботу над романом “Анна
Кареніна”. Задумуючи новий роман, Толстой хотів показати в ньому долю
заміжньої великосвітської жінки, яка “втратила себе”. В остаточній
редакції “Анна Кареніна” перетворилася на роман, який відбив у собі цілу
епоху російського життя.

У вересні 1881 року Толстой з родиною надовго оселився в Москві. В
1891, 1893 і 1898 роках він брав участь в допомозі потерпілим від
голоду: сам відвідував голодуючі села в Рязанській, Тульській та
Орловській губерніях, влаштовував їдальні для голодуючих, організовував
збирання пожертвувань, писав статті про заходи боротьби з голодом.

На схилі днів своїх він написав п’єсу “Живий труп” і повість “Хаджі
Мурат”. Незважаючи на тяжку хворобу, перенесену ним у 1901-1902 роках,
він був бідний не тільки духовно, а й фізично. Втративши душевний
спокій, Толстой все наполегливіше почав думати про залишення Ясної
Поляни.

В 1906 році він написав у щоденнику: “Все більше й більше уболіваю від
свого достатку і навколишньої нужди…”

В 1908 році він написав статтю “Не можу мовчати!” – гнівний протест
проти масових страт, якими царський уряд намагався до кінця знищити
сліди революції.

Починаючи з 1909 року, в щоденниках Толстого дедалі частіше з’являються
записи про те, що він мусить покинути свій дім. До цього спонукали його
тоді ще й загострені сутичку з дружною, яка не поділяла його поглядів.
Нарешті вранці 10 листопада 1910 року Толстой здійснив свій намір і
потай виїхав з Ясної Поляни. Та дорогою, у вагоні 3 класі він, 82-літній
старий, захворів на запалення легень. Начальник маленької залізничної
станції Астаповао помістив тяжко хворого великого письменника в своїй
хаті. 20 листопада 1910 року Толстой помер. Тіло його поховано в Ясній
Поляні, в лісі, на місці, яке він сам заздалегідь обрав.

Література

Л.Н.Толстой “В воспоминаниях современников”.

“Геній краси і правди”.

“Русская литература».

Л.Н.Толстой “Анна Каренина».

Л.М.Толстой “Повісті та оповідання”.

Похожие записи