РЕФЕРАТ

на тему:

“Життя і творчий шлях Рея Бредбері”

План

І. Біографія Рея Дугласа Бредбері.

ІІ. Передумови творчості

ІІІ. Загальний огляд творчості.

Біографія Рея Дугласа Бредбері.

Народився 22 серпня 1920 року в шпиталі на вулиці Сент-Джеймс-стріт 11,
в місті Уокіган, штат Ілінойс. Повне ім*я — Реймонд Дуглас (друге ім*я
на честь знаменитого актора Дугласа Фербенкса). Дід та прадід Рея,
нащадки першопоселенців — англійців, прибувших до Америки в 1630 році, в
кінці 19 сторіччя видавали дві ілінойські газети: (в провінції це
визначене положення в суспільстві і відомість). Батько — Леонард
Сполдінг Бредбері. Мати — Марі Естер Моберг, шведка за походженням.

З раннього дитинства Рей ріс в атмосфері великої, дружної сім*ї. Саме
завдяки цьому був написаний роман «Кульбабове вино» і пов*язаний з ним
спільними героями цикл оповідань. Взагалі з дитинства Бредбері багато що
перейшло в літературу, велика кількість його творів присвячена родичам.
Наприклад, книга «Ліки від меланхолії» присвячена батьку, а збірник
віршів «Коли слони останній раз в подвір*ї квітли» він наділив такою
присвятою: “Ця книга — в пам*ять моеї бабці Мінні Девіс Бредбері, і мого
дідуся Семюела Хінкстона Бредбері, і мого брата Семюела, і сестри
Елізабет. Всі вони давно померли, але я і зараз їх пам*ятаю”. Часто він
вставляє їх імена в свої оповідання. Спогадами про родину також навіяні
оповідання з циклу про чарівне сімейство(реально існуючий дядько Ейнар).

Сім*я Бредбері за дитинство і юність Рея кілька разів переїзджала. В
кінці кінців вона облаштовується в Лос-Анджелесі, але остаточно Уокіган
не покидає. Бредбері гарно вчиться в школі, але грошей на подальшу
освіту немає. Колись пізніше він напише ессе, про те, як він вчився в
бібліотеках… В біографіях Бредбері написано: освіта середня, з 1943 року
– професійний письменник.

Рей працює продавцем газет, а вільний час присвячує самовдосконаленню.
Він стає членом “Ліги наукових фантастів”.

В 1942 році вже починає жити на “письменницькі” гроші. 1947 рік стає
переламним в житті Бредбері – він одружується на продавщиці з книжкового
магазину – Меггі Маклюр.

Але напевне піком життя Рея стають 50-53 роки, коли два його твори –
“Марсіанські хроніки” і “451? за Фаренгейтом” виходять в друк.
Починається інше життя – тридцятитрьохрічний Рей Дуглас Бредбері стає
всесвітньо відомим.

Можна хіба що додати, що зараз Бредбері живе в Лос-Анджелесі, і в свої
81 досі боїться літаків і машин. Доктор литератури коледжа Уітье (
Каліфорнія). Досі плідно працює і далі дивує світ талантом, дитячою
душею, правдивістю…

Передумови творчості

“Жюль Верн був моїм батьком. Уелс – мудрим дядьком. Едгар Алан По
доводився мені двоюрідним братом, він як кажан вічно мешкав в нас на
темному горищі. Флеш Гордон та Бак Роджерс – мої брати і товариші. Ось і
вся моя рідня.

Ще добавлю, що моєю матір*ю, скорше за все, була Мері Уоллстонкрафт
Шеллі, авторка “Франкенштейна”.

Рей Бредбері.

Магія книги захопила Рея з різдва 1925 р., коли тітка подарувала йому
фантастичний комікс “Жив-був якось”. Потім вона прочитала хлопчині
книжки Л. Френка Баума про чарівну країну Оз, а матір познайомила з
оповіданнями Едгара По. Потім прийшла черга Едгара Райса Берроуза з його
захоплюючими романами про пригоди Тарзана в джунглях. А світ наукової
фантастики відкривається Рею в 1928 р., коли йому в руки потрапляє
перший випуск журнала Хьюго Гернсбека “Дивовижні історії” і він з
захопленням читає оповідання “Світ гігантських мурах”. З цього моменту
його уява стає заручницею “країни фантазії”…

Смерть вперше вражає Рея в 1926 р. Вмирає дідусь, потім малень-ка
сестричка Елізабет. В подальшому смерть стає однією з про-відних тем
письменника. «Смерть, — признається Бредбері, — це мій постійний бій. Я
вступаю з нею в бійку в кожному моєму новому оповіданні, повісті, п*єсі…
Смерть! Я буду змагатися з нею моїми творами, моїми книгами, моїми
дітьми, які можливо залишаться після мене».

Бредбері є одним з тих письменників, які в своїй фантастиці намагаються
спиратися на деякі вже розроблені технічні новинки. В молододості його
цікавили різноманітні виставки технічних новинок. Взагалі фантастика Рея
Дугласа в усьому є інтелектуальною, іноді навіть здається розпланованою.
Це твори високоосвіченої людини, яка цікавиться всім. Не дивно, адже
судячи з біографій, письменник ніколи не шкодував сил і часу на
духовне…

В одному з інтерв*ю на питання: «В якому віці ви почали писати?» — йде
відповідь: «В 12 років. Я не міг купити продовження «Марсіанського
воїна» Едгара Берроуза, адже ми були бідною сім*єю… і тоді я написав
свою власну версію». Так почалася літературна кар*єра однлго з
найвидатніших письменників ХХ століття…

Загальний огляд творчості

Ранні (в основному, «страшні») оповідання Бредбері склали збірник
«Темний карнавал»(1947), частина їх увішла в збірник «Жовтнева країна»
(1955). Контрастом похмурим новелам, серед котрих виділяються: «Вітер»,
«Карлик», «Коса», «Маленький вбивця», «Вогнений стовп», «Урочна година»,
«Електростанція», служать світлі оповідання з цикла про чарівне
сімейство: «Дядько Эйнар”, «Квітневі чари», «Повернення додому». До теми
інфернального Зла (зображується в поэтичному образі «людей осені»),
протистояти якому можуть лише знання і невинний дитячий сміх, Бредбері
повернувся в одній з кращих своїх книг, похмурій «карнавальній» феєрії
«Щось страшне насувається». Дія її розвивається в заштатному
американському містечку, куди прибуває зловіщий власник «смертельніх
атракціонів» зі своєю свитою; ім*я власника — Dark (Темрява) — не
залишає сумнівів в намірах останнього; а проти Зла виступають улюблені
герої Бредбері — підлітки і батько одного з них, міський бібліотекар.

Всесвітня слава прийшла до Бредбері після публікації збірників,
пов*язаних між собою новел про завоювання Марса, «Марсіанські хроніки».
Умовна форма хронік ніяк не зв*язує фантазію автора (як і останні
наукові дані про Марс), ведучого поетичну розповідь про руйнацію двох
культур , почавшуся з ксенофобії та взаємного нерозуміння; про трагічну
загибель мешканців Марса в результаті занесеної землянами епідемії ; про
«першопрохідницьку» діяльність зневажливих до чужої культури
американців; про загибель в результаті атомної війни залишенної їми на
Землі цивілізації; про новий старт цієї цивілізації на пустій
планеті-сусідці. Велика кількість новел цикла — наприклад, «Буде
ласкавий дощ», в якій лаконічно показаний ідіотизм технологічної
цивілізації у відсутстність тих, хто її створив, — стали класикою НФ.
Особливий інтерес викликають новела «Ешер 2» і оповідання “Вигнанники”;
в них автор встає на захист літератури, мистецтва, фантазії, дива, над
якими занесений цензорський ніж раціоналіста. До «марсианського» циклу
відносяться також окремі оповідання: «Бетономішалка», «Були вони смуглі
і золотоокі», «Суничне віконечко», «Синя пляшка», «Посмішка» .

     Іншою значною книгою Бредбері став роман-антиутопія «451? по
Фаренгейту”. Тема захисту культури від американського прагматизму
доведена в романі, побудованому на класичних прикладах Замятіна ,
О.Хакслі и Д.Оруелла, до логичного кошмару: в світі майбутнього
пожежні-карателі спалюють книги, визнані шкідливими всі до одної и
замінені в побуті «говорячими стінами» . Фіналом світу, спалюючого
Книгу, стає ядерна війна, а вцілілі в лісах дисиденты-вигнанники
(«люди-книги») зберігають догораючу свічу знання, вывчив всі заборонені
книги напам*ять. Цій же темі присвячене оповідання «Фенікс».

     Однак талант Бредбері-письменника з найбільшою силою проявляється в
жанрі новели; сотні написаних їм оповідань включені в такі збірники:
«Людина в картинках», «Золоті яблука Сонця», «Ліки від меланхолії», «Р
— значить ракета», «Машини щастя», «Найкраще у Бредбері», «К — значить
космос», «Я співаю тіло електричне», «Запівніч», «Духі назавжди», «Казки
про динозаврів», «Тойнбі», «Класичні історії» та “ Класичні історії 2″.

          Багато оповідань присвячені дітям; Бредбері не ідеалізує їх, а
намагається показати обидві їх сторони, добру и злу. В класичному
оповіданні «Вельд” діти є маленькими потворами, які не зупиняться перед
вбивством батьків заради можливості і далі дивитися в «телеящик»
майбутього. Дитяча жорстокість проявляється також в оповіданнях «Дитячий
майданчик” та «Все літо в один день»); в останньому — як і в оповіданні
«Нескінчений дощ» – події розгортаються на вічно дощовій Венері.
Навпаки, віра в дітей, любов и гуманізм пронизують інші оповідання-
«Канікули», «Берег на заході, «Здраствуй і прощавай»,
«Хлопчик-невидимка», «Ракета”, «Подарунок”, «Про тіло електричне я
співаю». Парадоксальній долі малюка зі світу інших вимірів присвячене
оповідання «Дитина завтра”. Дітям присвячені також ліричні мініатюри —
«Озеро» і «Подарунок» .

     В багатьох оповіданнях Бредбері виглядає пристрастним «космістом»,
зоряним романтиком, який сприймає сунущу космичну експансію людства
скорше як поетичний символ (біблійний Новий Прихід або перейнятий з
американської історії Фронтир). Пафосом першопрохідництва проникнені
оповідання: «Ікар Монгольф*е Райт», «Кінець початкової пори»,
«Космонавт», «Золоті яблука Сонця». Разом з тим освоєння космосу може
закінчитись драматично. Звичайний метеорит перериває життя героєв
«Калейдоскопа» ; в оповіданні «Тут можуть водитися тигри» «жива» планета
має оборонятись від апетитів землян; на далеких планетах їх також можуть
підстерігати автоматичне «Мертве місто» і чужа кривава історія , —
«Сплячий в Армагедоні».

     В гострому памфлеті «Вітер з Геттисберга» вбивця здійснює замах на
робота — копію Авраама Лінкольна ; а в «Пішоході» людину арештовують
тільки за те, що він вздумав вночі прогулятися пішки. Подорожам в часі
присвячені: класичне оповідання «И грянув грім» герой якого, роздусив
метелика в доісторичному минулому, трагічно і невідворотньо змінив
власне теперішнє; «Про скитання вічні і про Землю»: американський
письменник початку століття Томас Вулф за мить до смерті перенесений в
майбутнє, де йому немає рівних. Неможливість торгувати чудом,
«відкритість» його тільки для бессрібників розуміють герої «Диковинного
дива». Одна з найбільш трагичних новел Бредбері — «Ревун», в якій
останній залишившийся в океані викопний ящер пливе на зов маяка, бачачи
в ньму раптово знайденного родича…

Талант Рея Бредбері незвичайний і багатогранний. В кожному з його героїв
він сам  — немолода вже людина з душею дитини…

Список використаної літератури

Рей Бредбері «Марсіанські хроніки». — К.: «Дніпро»,1988 р.

«Фантастика Рея Бредбери». — М.: «Знание», 1963 г.

Рэй Бредбери (Серия научной фантастики). — Кишинев: «Штиинца», 1985 г.

Рэй Брэдбери «В дни вечной весны». — М.: «Известия», 1982 г.

Рэй Брэдбери «О скитаньях вечных и о Земле». — М.: «Правда», 1987 г.

Бредбері Рей “Найкращий із часів”

К.: “Молодь”, 1987р.

Бредбері Рей Дуглас “451? за Фаренгейтом”

К.: “Веселка”, 1985

PAGE

PAGE 8

Похожие записи