Реферат на тему:
Життєвий і творчий шлях Стендаля
Паралельно з вивченням італійської культури письменник знайомиться з
провідними діячами революційного руху карбонаріїв, а також з відомими
поетами-романтиками Монті, Уго Фосколо, Сільвіо Пеліко, які боролися за
об’єднання Італії.
У 1821 р. Стендаль повертається на батьківщину, а з 1823 р. живе в
Парижі, де активно підтримує французьких романтиків проти класицистів.
Він продовжує створювати книги нарисів і есе: «Про кохання» (1822),
«Прогулянки по Риму» (1829) та ін. Наприкінці 20-х років побачили світ і
його перші художні прозові твори: роман «Арманс» (1827), новела «Ваніна
Ваніні»(1829). У 1831 р. Стендаль публікує свій шедевр «Червоне і
чорне».
Після Липневої революції 1830 р. він востаннє їде до Італії як консул
Франції в невеличкому місті Чіві-та-Веккія в Папській області. Тут
Стендаль знову має можливість писати та вивчати італійське мистецтво.
Його останні твори — нариси «Нотатки туриста» (1838), автобіографічна
книга «Життя Анрі Брюлара» (1835, видано 1890), книги про Наполеона, так
звані «італійські хроніки» («Вітторія Аккорамбоні», «Ченчі» — обидві
1837, «Абатиса з Кастро», 1839), романи «Пармський монастир» (1839),
«Люсьєн Левен» і «Лам’єль» (обидва залишились незавершеними), щоденники,
есе.
Стендаль помер в 1842 році.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter