Реферат на тему:

Пушкін Олександр Сергійович – життєвий і творчий шлях

Зміст

HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.9F.D1.80.D0.B5.D0.B4.D0.BA.D0.B8» 1 Пращури

HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.94.D0.B5.D1.82.D0.B8» 2 Діти

HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.94.D0.B5.D1.82.D1.81.D1.82.D0.B2.D0.BE» 3 Дитинство

HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.9C.D0.BE.D0.BB.D0.BE.D0.B4.D0.BE.D1.81.D1.82.D1.8C» 4 Молодість

HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.A1.D1.81.D1.8B.D0.BB.D0.BA.D0.B0» 5 Заслання

HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.9C.D0.B8.D1.85.D0.B0.D0.B9.D0.BB.D0.BE.D0.B2.D1.81.D0.BA.D0.BE.D0.B
5» 6 Михайлівське

HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.9F.D0.BE.D1.81.D0.BB.D0.B5_.D1.81.D1.81.D1.8B.D0.BB.D0.BA.D0.B8» 7
Після заслання

HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.91.D0.BE.D0.BB.D0.B4.D0.B8.D0.BD.D0.BE» 8 Болдіно

HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.9F.D0.B5.D1.82.D0.B5.D1.80.D0.B1.D1.83.D1.80.D0.B3» 9 Петербург

HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/» \l
«.C2.AB.D0.A1.D0.BE.D0.B2.D1.80.D0.B5.D0.BC.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D0.B8.D0.B
A.C2.BB» 10 «Современник»

HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.94.D1.83.D1.8D.D0.BB.D1.8C» 11 Дуель

Пращури Абрам (Ибрагим) Петрович Ганнибал («Арап Петра Великого») —
HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%B3%D1%80» \o
«Негр» негр по крові, прадід (по матері) поета О HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B8%D0%BD%2C_%D
0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%A1%D0%B5%D1%80%
D0%B3%D0%B5%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87» \o «Пушкин, Александр Сергеевич»
лександра Пушкіна .

В биографии Ганнибала до сих пір ще багато невизначеного. Сын
африканського князька, Ганнібал народився, ймовірно, в HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/1696» \o «1696» 1696 в HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D1%84%D0%B8%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%8F
» \o «Эфиопия» Эфіопії . На восьмому гоці він був викрадений та
перевезений в HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD
%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C» \o «Константинополь»
Константинопіль , звідки в HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/1705» \o «1705» 1705 чи HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/1706» \o «1706» 1706 Савва Рагузинський
привіз його в подарунок HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%91%D1%82%D1%80_I» \o «Пётр I»
Петру I , який любив усілякі цікавинки.

Діти

HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D0%B0
%2C_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%8F_%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%
D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0» \o «Пушкина, Мария
Александровна» Пушкіна Марія Олександрівна

HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B8%D0%BD%2C_%D
0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%90%D0%BB%D0%B5%
D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87» \o «Пушкин,
Александр Александрович» Пушкін Олександр Олександрович

HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B8%D0%BD%2C_%D
0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B9_%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%
D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87» \o «Пушкин,
Григорий Александрович» Пушкін Григорій Олександрович

HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D0%B0
%2C_%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%8F_%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%
D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0» \o «Пушкина,
Наталья Александровна» Пушкіна Наталія Олександрівна

Дитинство

Народився в HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B2%D0%B0» \o
«Москва» Москв і. Літні місяці HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/1805» \o «1805» 1805 — HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/1810» \o «1810» 1810 він звичайно
проводив у своєї бабусі, Марії Олексіївни (уродженої Ганнібал), у
підмосковному селі Захарову, біля HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%BE
%D1%80%D0%BE%D0%B4» \o «Звенигород» Звенигорода . Ці ранні дитячі
враження відбилися в перших досвідах пушкінських поем, написаних трохи
пізніше («Чернець», HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1813» \o
«1813» 1813 ; «Бова», HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1814»
\o «1814» 1814 ), у ліцейських віршах «Послання до Юдину» ( HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/1815» \o «1815» 1815 ),«Сон» ( HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/1816» \o «1816» 1816 ).

Шість років Пушкін провів у HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%BE%D1%81
%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B5%D0%B
9» \o «Царскосельский лицей» Царскосельскому Лице ї, відкритому
HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/19_%D0%BE%D0%BA%D1%82%D1%8F%D0%B1%D1%80%D1
%8F» \o «19 октября» 19 жовтня HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/1811» \o «1811» 1811 . Тут юний поет
пережив події Громадянської HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%82%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82
%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%B0_1812
_%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0» \o «Отечественная война 1812 года» війни
1812 року .

На початку HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1815» \o «1815»
1815 Пушкін читає в присутності HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8
%D0%BD%2C_%D0%93%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8%D0%B8%D0%BB_%D0%A0%D0%BE%D0%BC%
D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87» \o «Державин, Гавриил Романович»
Гавриила Державіна свій патріотичний вірш HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%92%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%B
E%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%B2_%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1
%81%D0%BA%D0%BE%D0%BC_%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D0%B5&action=edit» \o
«Воспоминание в Царском Селе» «Воспоминание в Царском Селе»
(надруковане в журналі «Росіянин Музеум» у тому ж році за повним
підписом автора).

Ще на ліцейській лаві Пушкін був прийнятий у HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%90%D1%80%D0%B7%D0%B0%D0%B
C%D0%B0%D1%81%2C_%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%
D0%BD%D0%BE%D0%B5_%D0%BE%D0%B1%D1%89%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE&actio
n=edit» \o «Арзамас, литерату литературное общество «Арзамас» ,
выступавшее проти рутини й архаїки в літературній справі.

Рання поезія поета передавала відчуття швидкоплинності життя, що
диктувала спрагу насолод.

У HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1816» \o «1816» 1816
характер лірики Пушкіна перетерплює істотні зміни. HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%B8%D1%8F» \o
«Элегия» Элегия стає основним його HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B0%D0%BD%D1%80» \o «Жанр»
жанром .

Молодість

З Ліцею Пушкін був випущений у червні HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/1817» \o «1817» 1817 у чині HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D1%81
%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%8
C» \o «Коллежский секретарь» коллежского секретаря (10-го класу) і
визначений у Колегію иноземних справ. Він стає постійним відвідувачем
HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80_%28%D0%B8%D
1%81%D0%BA%D1%83%D1%81%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%29» \o «Театр
(искусство)» театра , бере участь у засіданнях «Арзамаса», у
HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1819» \o «1819» 1819 вступає в
члени літературно-театрального співтовариства HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%97%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B
D%D0%B0%D1%8F_%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0&action=edit» \o «Зеленая
лампа» «Зеленая лампа» , яким керує «Союз благоденства». Не приймаючи
участі в діяльності перших таємних організацій, Пушкін проте зв’язаний
дружніми узами з багатьма активними членами декабристських суспільств,
пише політичні епіграми і вірші HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A_%D0%A7%D0%B0%D0%B0%D0%
B4%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D1%83&action=edit» \o «К Чаадаеву» «К Чаадаеву»
(«Любові, надії, тихої слави…», HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/1818» \o «1818» 1818 ),«Вільність» (
HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1818» \o «1818» 1818 ),«Н. Я.
Плюсковой» ( HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1818» \o «1818»
1818 ),«Село» ( HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1819» \o «1819»
1819 ).В ці роки він зайнятий роботою над поемою HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%B
0%D0%BD_%D0%B8_%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%B0&action=edit»
\o «Руслан и Людмила» «Руслан и Людмила» , початої в Ліцеї й отвечавшей
програмних установках літературного суспільства «Арзамас» про
необхідність створення національної богатирської поеми. Поема закінчена
в травні HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1820» \o «1820» 1820
і після публікації викликала запеклі відгуки критиків, обурених
зниженням високого канону.

Заслання

Навесні HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1820» \o «1820» 1820
він викликаний до військового HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB
-%D0%B3%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80» \o
«Генерал-губернатор» генерал-губернатору HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%82-%D0%9F%D0%B
5%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3» \o «Санкт-Петербург»
Петербурга , генерал-губернаторания з приводу распространявшихся в
списках його політичних віршів. Пушкіну грозить посилання в HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%B1%D0%B8%D1%80%D1%8C» \o
«Сибирь» Сибирь , зусиллями старших друзів ( HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B7%D0%B8
%D0%BD» \o «Карамзин» Николая Карамзина , HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%B5%D0%B2
%2C_%D0%9F%D1%91%D1%82%D1%80_%D0%AF%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%B2%
D0%B8%D1%87» \o «Чаадаев, Пётр Яковлевич» Петра Чаадаева , HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0%2C_%D
0%A4%D1%91%D0%B4%D0%BE%D1%80_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%
D0%B2%D0%B8%D1%87» \o «Глинка, Фёдор Николаевич» Фёдора Глинки
)замінена перекладом по службі з Петербурга в HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8
%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2» \o «Екатеринослав» Екатеринослав
. Звідси наприкінці травня HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/1820» \o «1820» 1820 м. Пушкін їде на
HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B7» \o
«Кавказ» Кавказ і в HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D1%8B%D0%BC» \o «Крым» Крым
для поправлення здоров’я. Лише у вересні він повертається до місця нової
служби — у HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BD%D1%91%D0%B2
» \o «Кишинёв» Кишинёв , визначений у канцелярію генерала HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%B2%2C_%D0%98%D
0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%87» \o «Инзов,
Иван Никитич» И. Н. Инзова , начальника Бессарабського краю. Тривалі
поїздки поета в листопаду HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/1820» \o «1820» 1820 — січні HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/1821» \o «1821» 1821 у Каменку ( щостала
одним з декабристських центрів) і в HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2» \o «Киев» Киев
, подорож з HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B4
%D0%B8%2C_%D0%98%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%
D0%B8%D1%87» \o «Липранди, Иван Петрович» И. П. Липранди по
HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B8
%D1%8F» \o «Молдавия» Молдавии наприкінці HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/1821» \o «1821» 1821 , відвідування
HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%B0» \o
«Одесса» Одессы — усе це розширило коло вражень поета, наповнило
особливим внутрішнім змістом.

1 карбованець, HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1999» \o «1999»
1999

Якщо поема «Руслан і Людмила» була підсумком його школи в кращих
російських поетів, то перша ж «південна поема» Пушкіна HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B
0%D0%B7%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%
BA&action=edit» \o «Кавказский пленник» «Кавказский пленник» (
HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1822» \o «1822» 1822 м.)
поставила його на чолі всієї сучасної російської літератури, принесла
заслужену славу першого поета, незмінно йому супутню аж до кінця 1820-х
рр. Пізніше виходить інша «південна поема» HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D1%85%D1%87%D0%B
8%D1%81%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%84%D0%BE%D0%
BD%D1%82%D0%B0%D0%BD&action=edit» \o «Бахчисарайский фонтан»
«Бахчисарайский фонтан» ( HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/1824» \o «1824» 1824 ). Поема вийшла
фрагментарної, немов таїть у собі щось недоговорене, що і додало їй
особливу принадність, що збуджує в читацькому сприйнятті сильне емоційне
поле. Разом з тим поет намагається звернутися до російської
стародавності, намітивши плани поем «Мстислав» і «Вадим» (останній задум
прийняв і драматургічну форму), створює сатиричну поему HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%93%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B
8%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B0%D0%B4%D0%B0&action=edit» \o «Гавриилиада»
«Гавриилиада» ( HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1821» \o
«1821» 1821 ), поему «Брати розбійники» ( HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/1822» \o «1822» 1822 ;окреме видання в
HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1827» \o «1827» 1827 ). Згодом
у Пушкіну дозріло переконання, (спочатку безвихідно трагічне) що у світі
діють об’єктивні закони, похитнути які людина не в силах, як би ні були
відважні і прекрасні його помисли. У такому ключі був початий у травні
1823 у HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BD%D1%91%D0%B2
» \o «Кишинёв» Кишинёве роман у віршах HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9
_%D0%9E%D0%BD%D0%B5%D0%B3%D0%B8%D0%BD» \o «Евгений Онегин» «Евгений
Онегин» ; фінал першого розділу роману припускав історію подорожі героя
за межами батьківщини за зразком поеми HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B9%D1%80%D0%BE%D0%BD» \o
«Байрон» Байрона HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BD_%D0%96%D1%83%D0%B0%D0%B
D» \o «Дон Жуан» «Дон Жуан» .

Поки ж у липні HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1823» \o «1823»
1823 м. Пушкін домагається перекладу по службі в Одесу. Саме в цей час
Пушкін усвідомить себе як професійний літератор, що визначилося
бурхливим читацьким успіхом його добутків. Складна обстановка, що
склалася навколо Пушкіна в Одесі, приводить до того, що поет подає
прохання про відставку, забувши про своє положення засланого. У
результаті в липні HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1824» \o
«1824» 1824 Пушкін був відсторонений від служби і спрямований у
HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2»
\o «Псков» псковское маєток HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B
9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5&action=edit» \o
«Михайловское» Михайловское під нагляд батьків.

Михайловское

Незважаючи на важкі переживання, перша Михайлівськ осінь була плідної
для поета. Пушкін завершує початі в Одесі вірша «Розмова книгопродавца з
поетом», де формулює своє професійне кредо, «До моря» — ліричний роздум
про долю людини епохи Наполеона і Байрона, про жорстоку владу
HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F
» \o «История» исторических обставин над особистістю, поему «Цыганы» (
HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1827» \o «1827» 1827
),продовжує писати роман у віршах. Восени HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/1824» \o «1824» 1824 м. він відновляє
роботу над автобіографічними записками, кинуту на самому початку в
кишинівську пору, і обмірковує сюжет народної драми HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%93%D0%B
E%D0%B4%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%B2» \o «Борис Годунов» «Борис Годунов»
(кінчена HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/7_%D0%BD%D0%BE%D1%8F%D0%B1%D1%80%D1%8F» \o
«7 ноября» 7 ноября HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1825» \o
«1825» 1825 (окреме видання в HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/1831» \o «1831» 1831 )), пише жартівну
поему «Граф Нулин».

У HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1825» \o «1825» 1825
зустрічає в сусідньому маєтку Тригорському HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B5%D1%80%D0%BD%2C_%D0%90%D0%BD%D
0%BD%D0%B0_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0» \o «Керн,
Анна Петровна» Анну Керн , яке присвячує вірш «Я пам’ятаю дивовижне
мгновенье…»… Наприкінці HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/1825» \o «1825» 1825 — початку
HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1826» \o «1826» 1826 м. Пушкін
завершує п’яту і шосту глави роману «Євгеній Онєгін», що у той час йому
представляються як закінчення першої частини добутку. В останні дні
Михайлівськ посилання поет пише вірш «Пророк».

Після посилання

У ніч з 3 на HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/4_%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%8F%D0%B1%D1%
80%D1%8F» \o «4 сентября» 4 сентября HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/1826» \o «1826» 1826 у Михайловское
прибуває нарочний від псковського губернатора Б. А. Адеркаса: Пушкін у
супроводі HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B
4%D1%8A%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D1%80%D1%8C&action=edit» \o «Фельдъегерь»
фельдъегеря повинний з’явитися в Москву, де очікував коронації новий
імператор, HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9
_I» \o «Николай I» Николай I .

HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/8_%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%8F%D0%B1%D1%
80%D1%8F» \o «8 сентября» 8 сентября , відразу ж після прибуття, Пушкін
доставлений до царя для особистої аудієнції. Поету після повернення з
посилання гарантувалося особисте найвище заступництво і звільнення від
звичайної HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%83%D1%80%D0%B0
» \o «Цензура» цензуры .

Саме в ці роки виникає у творчості Пушкін інтерес до особистості
HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%91%D1%82%D1%80_I» \o
«Пётр I» Петра I , царя-перетворювача. Він стає героєм початого роману
про прадіда поета, HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B1%D0%B0
%D0%BB%2C_%D0%90%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BC_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%
D0%B2%D0%B8%D1%87» \o «Ганнибал, Абрам Петрович» Абраме Ганнибале , і
нової поеми HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B0
» \o «Полтава» «Полтава» .

Не заводячи власного будинку, Пушкін зупиняється в Москві і Петербурзі
ненадовго, метається між ними, іноді заїжджаючи в Михайловское, рветься
те на театр воєнних дій з початком турецької кампанії HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/1828» \o «1828» 1828 , те в HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9» \o «Китай»
китайское посольство; самовільно їде на HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B7» \o
«Кавказ» Кавказ у HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1829» \o
«1829» 1829 .

До цього часу у творчості поета позначився новий поворот. Тверезий
історичний і соціальний аналіз дійсності сполучається з усвідомленням
складності часто ускользали від раціонального пояснення навколишнього
світу, що наповняє його творчість відчуттям тривожного передчуття, веде
до широкого вторгнення фантастики, народжує сумні, часом хворобливі
спогади, напружений інтерес до смерті.

У HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1827» \o «1827» 1827
почалося розслідування з приводу вірша «Андрій Шенье» (написаного ще в
Михайлівськім у HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1825» \o
«1825» 1825 м.), у якому був усмотрен відгук на події HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/14_%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D0%B1%D1%80%D1
%8F» \o «14 декабря» 14 декабря HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/1825» \o «1825» 1825 , а в HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/1828» \o «1828» 1828 уряду стала відома
кишинівська поема «Гавриилиада». Справи ці були по найвищому велінню
припинені після пояснень Пушкіна, але за поетом був заснований негласний
поліцейський нагляд.

Болдіно

Пушкін почуває необхідність життєвих змін. У HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/1830» \o «1830» 1830 повторне його
сватание до HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D0%BD%D1%87%D0%B
0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%2C_%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%8F_
%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%B0&action=edit
» \o «Гончарова, Наталия Нико Наталии Николаевне Гончаровой ,
вісімнадцятирічній московській красуні, було прийнято, і восени він
відправляється в нижегородський маєток свого батька HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE
» \o «Болдино» Болдино для вступу у володіння прилеглим селом
Кистенево, подарованої батьком до весілля. Холерні карантини затримали
поета на три місяці, і цій порі було призначено стать знаменитої
Болдинской восени, найвищою крапкою пушкінської творчості, коли з-під
його пера вилилася ціла бібліотека добутків: «Повести покійного Івана
Петровича Белкина», «Досвід драматичних вивчень» («Маленькі трагедії»),
останні глави «Євгенія Онєгіна», «Будиночок у Коломне», «Історія села
Горюхина», «Казка про попа і про працівника його Балді», кілька начерків
критичних статей і близько 30 віршів.

Серед болдинских добутків, немов нарочито несхожих одне на інше по жанрі
і по тональності, особливо контрастують один з одним два цикли:
прозаїчний і драматичний. Це два полюси його творчості, до яких тяжіють
інші добутки, написані в три осінніх місяці HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/1830» \o «1830» 1830 .

«Повести Белкина» з’явилися першим з дошедших до нас, завершеним
прозаїчним добутком пушкінської прози, досвіди якого починалися їм
неодноразово. Вже в HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1821» \o
«1821» 1821 він сформулював основний закон свого прозаїчного
оповідання: «Точність і стислість — от перші достоїнства прози. Вона
вимагає думок і думок — без них блискучі вираження ні до чого не
служать». Ці повісті — також своєрідні мемуари звичайної людини, що, не
знаходячи нічого значного у своєму житті, наповняє свої записки
переказом почутих історій, що вразили його уява своєю незвичайністю.

HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/18_%D1%84%D0%B5%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1
%8F» \o «18 февраля» 18 февраля HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/1831» \o «1831» 1831 Пушкін вінчається в
Москві з Н. Н. Гончаровой, навесні того ж року переселяється з дружиною
в Петербург, знявши на літо дачу в Царському Селі. Тут Пушкін пише «Лист
Онєгіна», тим самим остаточно завершуючи роботу над романом у віршах, що
став його «супутником вірним» протягом восьми років життя.

Нове сприйняття дійсності, що намітилося у творчості Пушкін наприкінці
20-х років, вимагало заглиблених занять HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F
» \o «История» историей : у ній випливало знайти джерела корінних
питань сучасності. У HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1831» \o
«1831» 1831 він одержує дозвіл працювати в архівах і зараховується
знову на службу в якості «історіографа», одержавши найвище завдання
написати «Історію Петра». Холерні бунти, жахливі по своїй жорстокості, і
польські події, що поставили Росію на грань війни з Європою,
представляються поету погрозою російської державності. Сильна влада в
цих умовах здається йому заставою порятунку Росії — цією ідеєю натхненні
його вірші «Перед гробницею святий…», «Наклепникам Росії».
«Бородінська річниця»: останні два разом з віршем В. А. Жуковського були
надруковані спеціальною брошурою «На узяття Варшави» і викликали
обвинувачення в політичному ренегатстві, обумовили падіння популярності
Пушкіна на Заході і якоюсь мірою — у Росії. Разом з тим Ф. В. Булгарин,
зв’язаний з III відділенням, обвинувачував поета в прихильності
ліберальним ідеям.

З початку 1830-х років проза у творчості Пушкіна починає превалювати над
поетичними жанрами. «Повести Белкина» (видані в HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/1831» \o «1831» 1831 ) успіху не мали.
Пушкін замишляє широку епічну полотнину, роман з епохи пугачовщини з
героєм-дворянином, що перейшов на сторону бунтівників. Задум цей на час
оставляется через недостатні знання тієї епохи, і починається робота над
романом HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81
%D0%BA%D0%B8%D0%B9» \o «Дубровский» «Дубровский» ( HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/1832» \o «1832» 1832 — HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/1833» \o «1833» 1833 ), герой його,
мстячи за батька, у якого несправедливо відняли родовий маєток, стає
розбійником. Хоча сюжетна основа добутку почерпнута Пушкін із сучасного
життя, у ході роботи роман усе більше здобував риси традиційного
авантюрного оповідання з нетипової взагалі ж для російської дійсності
колізією. Можливо, передбачаючи до того ж нездоланні цензурні утруднення
з публікацією роману, Пушкін залишає роботу над ним, хоча роман був і
близький до кінця. Задум добутку про пугачёвском бунт знову залучає
його, і вірний історичної точності, він перериває на час заняття по
вивченню Петровской епохи, штудирует друковані джерела про Пугачова,
домагається ознайомлення з документами про придушення селянського
повстання (саме «Справа Пугачова», строго засекречене, виявляється
недоступним), а в HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1833» \o
«1833» 1833 м. починає поїздку на HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%B0_%28%D1%80%D
0%B5%D0%BA%D0%B0%29» \o «Волга (река)» Волгу і HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%80%D0%B0%D0%BB» \o «Урал» Урал
, щоб навіч побачити місця грізних подій, почути живі перекази про
пугачовщину. Пушкін їде через HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B8%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%9
D%D0%BE%D0%B2%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4» \o «Нижний Новгород»
Нижний Новгород , HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%8C» \o
«Казань» Казань і HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2
%D1%81%D0%BA» \o «Ульяновск» Симбирск на HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B1%D1%83%D1%80
%D0%B3» \o «Оренбург» Оренбург , а відтіля на HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA
» \o «Уральск» Уральск , уздовж древньої ріки HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%B8%D0%BA» \o «Яик» Яик ,
перейменованої після селянського повстання в HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%80%D0%B0%D0%BB» \o «Урал» Урал
.

Восени HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1833» \o «1833» 1833
м. він повертається в HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE
» \o «Болдино» Болдино . Тепер Болдинская осінь Пушкіна вдвічі коротше,
ніж три роки тому, але за значенням вона розмірна Болдинской осені
HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1830» \o «1830» 1830 м. За
півтора місяця Пушкін завершує роботу над «Історією Пугачова» і «Піснями
західних слов’ян», починає роботу над повістю «Пікова дама», створює
поеми «Анджело» і «Мідний вершник», «Казку про рибалку і рибку» і «Казку
про мертву царівну і семи богатирях», вірш в октавах «Осінь».

Петербург

У листопаду HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1833» \o «1833»
1833 Пушкін повертається в HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%82-%D0%9F%D0%B
5%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3» \o «Санкт-Петербург»
Петербург , відчуваючи необхідність круто перемінити життя і насамперед
вийти з-під опіки двору.

Напередодні HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1834» \o «1834»
1834 року HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9
_I» \o «Николай I» Николай I робить свого історіографа в молодший
придворний чин HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%80-%D1%8E%D0%B
D%D0%BA%D0%B5%D1%80» \o «Камер-юнкер» камер-юнкера . Єдиним виходом із
двозначного положення, у якому виявився Пушкін, було домогтися негайної
відставки. Але родина росла, світське життя вимагало великих витрат,
останньої ж книги Пушкіна вийшли більш роки тому і великого доходу не
принесли, історичні заняття поглинали усе більше часу, жалування
історіографа були незначним, і тільки цар міг дозволити видання нових
творів Пушкін, що могли б усталити його матеріальне становище. Тоді ж
була заборонена поема HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D0%B
2%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA» \o «Медный всадник» «Медный
всадник» .

Щоб якось вийти з термінових боргів, Пушкін на початку HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/1834» \o «1834» 1834 швидко дописує
іншу, прозаїчну петербурзьку повість, «Пікову даму» і поміщає її в
журналі «Бібліотека для читання», що платив Пушкіну негайно і по вищих
ставках. Вона була почата в Болдіну і призначалася тоді, очевидно, для
спільного з HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B4%D0%BE%D0%B5%D0%B2%D1%81%D0%BA
%D0%B8%D0%B9%2C_%D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%A4%
D1%91%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87» \o «Одоевский, Владимир
Фёдорович» В. Ф. Одоевским і HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C%2C_%D
0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%
D1%8C%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87» \o «Гоголь, Николай Васильевич» Н. В.
Гоголем альманаху «Трійчатка».

У HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1834» \o «1834» 1834
Пушкін подає у відставку з проханням зберегти право роботи в архівах,
необхідне для виконання «Історії Петра». Прохання про відставку була
прийнята, працювати в архівах йому було заборонено. Пушкін був змушений
удатися до посередництва Жуковського, щоб врегулювати конфлікт. На
подяку за слухняність йому була видана виклопотана раніше грошова
позичка в рахунок пятигодичного платні. Ця сума не покривала і половини
боргів Пушкіна, із припиненням виплати платні приходилася сподіватися
тільки на літературні доходи. Але професійний літератор у Росії був
занадто незвичайною фігурою. Доход його залежав від читацького попиту на
добутки. Наприкінці HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1834» \o
«1834» 1834 — нач. HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1835» \o
«1835» 1835 вийшло кілька підсумкових видань творів Пушкіна: повний
текст «Євгенія Онєгіна» (у HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/1825» \o «1825» 1825 — HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/1832» \o «1832» 1832 роман друкувався
окремими главами), збори віршів, повістей, поем — усі ці книги
розходилися з працею. Критика вже в повний голос говорила про здрібніння
таланта Пушкіна, про кінець його епохи в російській літературі. Дві
осені — HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1834» \o «1834» 1834
(у Болдіну) і HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1835» \o «1835»
1835 (у Михайлівськім) минулому неплодотворні.

Широкій публіці, що журиться про падіння пушкінського таланта, було
невідоме, що кращі його добутки були не пропущені до друку, що в ті роки
йшла постійна, напружена праця над великими задумами: «Історією Петра»,
романом про пугачовщину. У творчості поета назріли корінні зміни.
Пушкін-лірик у ці роки стає переважно «поетом для себе». Він наполегливо
експериментує тепер із прозаїчними жанрами, що не задовольняють його
цілком, залишаються в задумах, начерках, чернетках, шукає нові форми
літератури.

«Сучасник»

У цих умовах він знаходить вихід, разом вирішальний багато роблем. Він
засновує журнал, названий HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D0%B2%D1%80%D0%B
5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%28%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%
D0%BB%29&action=edit» \o «Современник (журнал)» «Современником» . У
ньому друкувалися твори HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C%2C_%D
0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%
D1%8C%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87» \o «Гоголь, Николай Васильевич» Николая
Гоголя , HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B5
%D0%B2%2C_%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%98%
D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87» \o «Тургенев, Александр
Иванович» Александра Тургенева , HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA
%D0%B8%D0%B9%2C_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%90%D0%BD%
D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87» \o «Жуковский, Василий
Андреевич» В. А. Жуковского , HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%8F%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%81%D0%BA
%D0%B8%D0%B9%2C_%D0%9F%D1%91%D1%82%D1%80_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%
D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87» \o «Вяземский, Пётр Андреевич» П. А.
Вяземского .

Проте читацького успіху журнал не мав: до нового типу серйозного
періодичного видання, присвяченого актуальним проблемам, трактуемым по
необхідності натяками, російській публіці стояло ще звикнути. У журналу
виявилося всего 600 передплатників, що робило його руйнівним для
видавця, тому що не покривалися ні типографські витрати, ні гонорари
співробітників. Два останніх томи «Сучасника» Пушкін більш ніж
наполовину наповняє своїми добутками, по більшій частині анонімними.

У четвертому томі «Сучасника» був нарешті надрукований роман
«Капітанська дочка».

Тим же устремлінням до майбутніх поколінь натхненний і підсумковий вірш
Пушкіна, що восходят до Горацию, «Я пам’ятник спорудив собі
нерукотворний…»(серпень HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1836»
\o «1836» 1836 ).

Дуель

Узимку HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/1837» \o «1837» 1837
виник конфлікт поета з HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%81» \o
«Дантес» Ж. Дантесом , прийнятим на службу в російську гвардію завдяки
заступництву його голландського посланника, що усиновив, барона Л.
Геккерена. Сварка, причиною якої була ображена честь Пушкіна, привела до
дуелі. HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/27_%D1%8F%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8F»
\o «27 января» 27 января поет був смертельно поранений і через два дні
помер від HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD
%D0%B8%D1%82» \o «Перитонит» перитонита . Похований на цвинтар
Святогорского монастиря Псковської губернії.

Анонімний лист, що послужив приводом фатальної дуелі з Дантесом: «Великі
кавалери, командори і лицарі ясновельможного Ордена Рогоносців у повному
зібранні своєму, під головуванням великого магістра Ордена, його
превосходительства HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D1%80%D1%8B%D1%8
8%D0%BA%D0%B8%D0%BD%2C_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B9_%D0%9B
%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&action=edit» \o «Нарышкин, Дмитрий
Львович» Дмитрия Львовича Нарышкина , одноголосно вибрали Олександра
Пушкіна коадьютором великого магістра Ордена Рогоносців і історіографом
ордена».

Похожие записи