Реферат на тему:

Література Відродження

Зміст

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.86.D0.B4.D0.B5.D0.B9.D0.BD.D1.96_.D0.BE.D1.81.D0.BD.D0.BE.D0.B2.D0.
B8_.D0.BB.D1.96.D1.82.D0.B5.D1.80.D0.B0.D1.82.D1.83.D1.80.D0.B8_.D0.92.D
1.96.D0.B4.D1.80.D0.BE.D0.B4.D0.B6.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F» 1 Ідейні
основи літератури Відродження

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.93.D1.83.D0.BC.D0.B0.D0.BD.D1.96.D0.B7.D0.BC» 1.1 Гуманізм

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.9F.D0.BE.D0.B2.D0.B5.D1.80.D0.BD.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.B4.D0.
BE_.D0.B0.D0.BD.D1.82.D0.B8.D1.87.D0.BD.D0.BE.D1.81.D1.82.D1.96» 1.2
Повернення до античності

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.A5.D1.80.D0.B8.D1.81.D1.82.D0.B8.D1.8F.D0.BD.D1.81.D1.82.D0.B2.D0.B
E» 1.3 Християнство

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.9F.D1.80.D0.BE.D1.82.D0.B5.D1.81.D1.82.D0.B0.D0.BD.D1.82.D0.B8.D0.B
7.D0.BC» 1.4 Протестантизм

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.95.D1.81.D1.82.D0.B5.D1.82.D0.B8.D0.BA.D0.B0_.D1.96_.D0.BF.D0.BE.D0
.B5.D1.82.D0.B8.D0.BA.D0.B0_.D0.BB.D1.96.D1.82.D0.B5.D1.80.D0.B0.D1.82.D
1.83.D1.80.D0.B8_.D0.92.D1.96.D0.B4.D1.80.D0.BE.D0.B4.D0.B6.D0.B5. 2
Естетика і поетика літератури Відродження

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.96.D0.B0.D0.BD.D1.80_.D1.83.D1.82.D0.BE.D0.BF.D1.96.D1.97» 2.1
Жанр утопії

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.A1.D1.82.D0.B8.D1.85.D1.96.D0.B9.D0.BD.D0.B8.D0.B9_.D1.81.D0.B5.D0.
BD.D1.81.D1.83.D0.B0.D0.BB.D1.96.D0.B7.D0.BC» 2.2 Стихійний сенсуалізм

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.A0.D0.BE.D0.B7.D0.BA.D0.B2.D1.96.D1.82_.D0.BC.D0.B8.D1.81.D1.82.D0.
B5.D1.86.D1.82.D0.B2.D0.B0» 2.3 Розквіт мистецтва

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.A2.D1.80.D0.B0.D0.B3.D1.96.D0.B7.D0.BC» 2.4 Трагізм

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.A3.D0.BD.D1.96.D0.B2.D0.B5.D1.80.D1.81.D0.B0.D0.BB.D1.8C.D0.BD.D1.9
6.D1.81.D1.82.D1.8C» 2.5 Універсальність

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.9F.D0.B5.D1.80.D1.96.D0.BE.D0.B4.D0.B8_.D0.BB.D1.96.D1.82.D0.B5.D1.
80.D0.B0.D1.82.D1.83.D1.80.D0.B8_.D0.92.D1.96.D0.B4.D1.80.D0.BE.D0.B4.D0
.B6.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F» 3 Періоди літератури Відродження

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.86.D1.82.D0.B0.D0.BB.D1.96.D0.B9.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.B5_.D0.92.D1.
96.D0.B4.D1.80.D0.BE.D0.B4.D0.B6.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F» 3.1
Італійське Відродження

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.A4.D1.80.D0.B0.D0.BD.D1.86.D1.83.D0.B7.D1.8C.D0.BA.D0.B5_.D0.92.D1.
96.D0.B4.D1.80.D0.BE.D0.B4.D0.B6.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F» 3.2
Французьке Відродження

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.9D.D1.96.D0.BC.D0.B5.D1.86.D1.8C.D0.BA.D0.B5_.D1.82.D0.B0_.D0.BD.D1
.96.D0.B4.D0.B5.D1.80.D0.BB.D0.B0.D0.BD.D0.B4.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.B5_.D
0.92.D1.96.D0.B4.D1.80.D0.BE.D0.B4.D0.B6.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F» 3.3
Німецьке та нідерландське Відродження

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.90.D0.BD.D0.B3.D0.BB.D1.96.D0.B9.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.B5_.D0.92.D1.
96.D0.B4.D1.80.D0.BE.D0.B4.D0.B6.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F» 3.4
Англійське Відродження

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.86.D1.81.D0.BF.D0.B0.D0.BD.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.B5_.D1.96_.D0.BF.D0
.BE.D1.80.D1.82.D1.83.D0.B3.D0.B0.D0.BB.D1.8C.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.B5_.D
0.92.D1.96.D0.B4.D1.80.D0.BE.D0.B4.D0.B6.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F» 3.5
Іспанське і португальське Відродження

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.9F.D0.BE.D1.81.D0.B8.D0.BB.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F» 4 Посилання

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.94.D0.B8.D0.B2._.D1.82.D0.B0.D0.BA.D0.BE.D0.B6» 4.1 Див. також

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.92.D0.B8.D0.BA.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D1.82.D0.B0.D0.BD.D0.B0_.D0.
BB.D1.96.D1.82.D0.B5.D1.80.D0.B0.D1.82.D1.83.D1.80.D0.B0» 4.2
Використана література

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.A0.D0.B5.D0.BA.D0.BE.D0.BC.D0.B5.D0.BD.D0.B4.D0.BE.D0.B2.D0.B0.D0.B
D.D0.B0_.D0.BB.D1.96.D1.82.D0.B5.D1.80.D0.B0.D1.82.D1.83.D1.80.D0.B0»
4.3 Рекомендована література

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.A1.D0.B0.D0.B9.D1.82.D0.B8» 4.4 Сайти

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%A
8%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%80» \o «Вільям Шекспір» Вільям
Шекспір

Літерату?ра Відро?дження (література Ренесансу) — це період в
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F
_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8» \o
«Історія літератури» історії світової літератури , що охоплює
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/14_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1
%82%D1%8F» \o «14 століття» 14 — HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/16_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1
%82%D1%8F» \o «16 століття» 16 століття в HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F» \o
«Італія» Італії та кінець HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/15_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1
%82%D1%8F» \o «15 століття» 15 — початок HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/17_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1
%82%D1%8F» \o «17 століття» 17 століття в інших країнах HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0» \o
«Європа» Європи . Риси HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B0%D0%BD
%D1%81» \o «Ренесанс» Відродження частково присутні і в літературах
Сходу. Кінцем доби можна вважати HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1616» \o «1616» 1616 рік — дату смерті
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%A
8%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%80» \o «Вільям Шекспір» Шекспіра і
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%B
4%D0%B5_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%81_%D0%A1%D0
%B0%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D1%80%D0%B0» \o «Мігель де Сервантес
Сааведра» Сервантеса .

Першим назву «Відродження» або, HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7
%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0» \o «Французька мова»
французькою мовою , «Ренесанс» застосував у HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/16_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1
%82%D1%8F» \o «16 століття» 16 столітті італійський історик мистецтва
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%BE
_%D0%92%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%96» \o «Джорджо Вазарі» Джорджо
Вазарі . Він прагнув підкреслити факт повернення HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D1%82
%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8
2%D0%B2%D0%BE» \o «Образотворче мистецтво» образотворчого мистецтва
тієї доби до HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96
%D1%81%D1%82%D1%8C» \o «Античність» античних взірців. Поступово назву
«Відродження» поширили на всю культурно-історичну добу та її мистецтво.

Ідейні основи літератури Відродження

Гуманізм

Центрами ренесансної культури були молоді міста, де зароджувалися і
розвивались якісно нові економічні відносини — HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D1%80%D0%B6%D1%83%D0%B0%D0%B7
%D1%96%D1%8F» \o «Буржуазія» буржуазні . Їх стимулювали HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2
%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8» \o «Хрестові походи»
хрестові походи , які тривали протягом двохсот років і потребували
економічного забезпечення у надзвичайних масштабах. У містах утворився
новий соціальний стан — HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D1%8E%D1%80%D0%B3%D0%B
5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE&action=edit» \o «Бюргерство» бюргерство
. Стала утверджуватися нова HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE
%D0%B3%D1%96%D1%8F» \o «Психологія» психологія життя, в основі якої
лежала цінність земного буття, земного успіху і слави. Ця нова життєва
психологія у своїх головних рисах збігалася з HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96
%D1%81%D1%82%D1%8C» \o «Античність» античною і суттєво відрізнялась
від HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C
%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F» \o «Середньовіччя» середньовічної
, в основі якої був страх перед грішним земним життям.

У добу HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B0%D0%BD
%D1%81» \o «Ренесанс» Відродження сформувалось нове розуміння людини
та сенсу життя, суспільства і краси — HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7
%D0%BC» \o «Гуманізм» гуманізм . Гуманісти почали розглядати світ,
людину в ньому, красу не з HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%86%D0%B
5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC&action=edit» \o «Теоцентризм»
теоцентричної , а з HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE
%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC» \o «Антропоцентризм»
антропоцентричної точки зору. У середовищі гуманістів в HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F» \o
«Італія» Італії зародилась HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B3
%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F» \o «Інтелігенція» інтелігенція .

Повернення до античності

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B0%D0%BD
%D1%81» \o «Ренесанс» Відродження позначене захопленням HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0
_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0» \o
«Антична література» літературою і HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0
_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0» \o «Антична культура»
культурою античності , що зумовлено схожими світоглядними основами цих
епох. Першими популяризаторами усього римського, а потім і грецького
стали в HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F» \o
«Італія» Італії HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B5%D1%81
%D0%BA%D0%BE_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0» \o
«Франческо Петрарка» Франческо Петрарка та HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD
%D1%96_%D0%91%D0%BE%D0%BA%D0%BA%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%BE» \o «Джованні
Боккаччо» Джованні Боккаччо . Вивчення античності й гуманістичний рух у
цілому досягли свого піку у HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/15_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1
%82%D1%8F» \o «15 століття» 15 столітті , коли в HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F» \o
«Італія» Італію стали переселятись із захопленої турками HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96
%D1%8F» \o «Візантія» Візантії ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1453» \o «1453» 1453 ) вчені. Вони
принесли з собою знання HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8
C%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%
BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F&action=edit» \o «Давньогрецька
філософія» грецької філософії (Платон), і HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8
C%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%
B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0&action=edit» \o «Давньогрецька
література» літератури ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80» \o «Гомер»
Гомер ). Серед гуманістів поруч з HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C
%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0» \o «Латинська мова» латинською
мовою набула поширення HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0
_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0» \o «Грецька мова» грецька .

Християнство

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B0%D0%BD
%D1%81» \o «Ренесанс» Відродження не можна розглядати як механічну
реставрацію HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96
%D1%81%D1%82%D1%8C» \o «Античність» античності і повну зневагу до
духовного досвіду HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C
%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F» \o «Середньовіччя» середніх віків
. Треба говорити про історичний синтез античності і середньовіччя, який
виразився у поєднанні античного життєлюбства з HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB
%D1%96%D1%94» \o «Євангеліє» євангельською HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0» \o «Етика»
етикою духовно змістовного життя. Тому важко провести різку межу між
кінцем HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C
%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F» \o «Середньовіччя» середніх віків
і початком HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6
%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F» \o «Відродження» Відродження . Найяскравіше
цей синтез проявився у явищі HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F
%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE» \o «Християнство» християнського
гуманізму, принципи якого сформулював HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B0
%D0%BD%D0%B4%D0%B8» \o «Нідерланди» нідерландський вчений HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%95%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B
C_%D0%A0%D0%BE%D1%82%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%
BA%D0%B8%D0%B9&action=edit» \o «Еразм Роттердамський» Еразм
Роттердамський ( HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1466» \o
«1466» 1466 — HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1536» \o «1536»
1536 ). Він обстоював думку, що щастя людини у земному житті є одним з
положень HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%8
2%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%
B0&action=edit» \o «Християнська етика» християнської етики . З точки
зору християнської доктрини це було на межі HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%8C» \o «Єресь»
єресі .

Синтез античного життєлюбства та середньовічної духовності полягав у
відкритті позастанової цінності HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0» \o
«Людина» людини . Почали вважати, що людина має свою вищу духовну
природу, яка є її особистим надбанням, незалежно від її місця у
суспільній ієрархії. Особливо це помітно у пізній період, у HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%A
8%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%80» \o «Вільям Шекспір» Шекспіра і
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%B
4%D0%B5_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%81_%D0%A1%D0
%B0%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D1%80%D0%B0» \o «Мігель де Сервантес
Сааведра» Сервантеса , де обстоювання героєм своєї внутрішньої
автономії усупереч офіційному статусу призводить до гострих колізій.

Протестантизм

Стихійний HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8
3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC&action=edit» \o «Сенсуалізм» сенсуалізм
, сексуальна HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%95%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%8
1%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit» \o «Емансипація»
емансипація у розпусних формах, політична сваволя і правова HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%8F
» \o «Анархія» анархія , персональний ризик як моральний принцип мали
рано чи пізно призвести до HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D0%B0%D0%BA%D1%8
6%D1%96%D1%8F&action=edit» \o «Реакція» реакції . Вона з’явилась у
вигляді HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82
%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BC» \o «Протестантизм»
протестантського руху , щоправда не в HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F» \o
«Італія» Італії , а в інших країнах. В HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8
%D0%BD%D0%B0» \o «Німеччина» Німеччині розпуста римського духівництва,
непомірні витрати грошей німецьких віруючих на монументальне
будівництво, наприклад, HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8
0_%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0
%B0&action=edit» \o «Собор святого Петра» собору св. Петра , викликали
бурхливий протест і призвели до утворення HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD
%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE» \o «Лютеранство» лютеранства на початку
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/16_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1
%82%D1%8F» \o «16 століття» 16 століття . У HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F
» \o «Франція» Франції і HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%86%D0%B0%D1%80
%D1%96%D1%8F» \o «Швейцарія» Швейцарії тоді ж поширився HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%BD
%D1%96%D0%B7%D0%BC» \o «Кальвінізм» кальвінізм . Протестанти
відмовились від духівництва у релігійному житті і заперечували його
виняткове право тлумачити HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%8F» \o
«Біблія» Біблію та її цінності. Прагнучи повернути народ до колишньої
чистоти HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D1%80%D0%B0» \o «Віра» віри
і HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D1%9
6%D1%81%D1%82%D1%8C&action=edit» \o «Святість» святості , вони
переклали HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%8F» \o
«Біблія» Біблію національними мовами. Проте для мистецтва окремих
країн протестантських рух виявився майже безплідним. Переслідувались
HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80»
\o «Театр» театр і HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B
4%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE&act
ion=edit» \o «Народне мистецтво» народне мистецтво .

Естетика і поетика літератури Відродження

Жанр утопії

Поява HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B0%D0%BD%D1%80» \o «Жанр» жанру
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8F» \o
«Утопія» утопії пов’язана з вищезгаданою орієнтацію на HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96
%D1%81%D1%82%D1%8C» \o «Античність» античність , зокрема у HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA
%D0%B0» \o «Політика» політичному житті. Суттєвою ознакою HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B0%D0%BD
%D1%81» \o «Ренесанс» Відродження було апробування в політичному і
соціальному житті античних державоутворюючих моделей.

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8F» \o
«Утопія» Утопія виникла за зразком «Держави» HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BD» \o
«Платон» Платона і «Політії» HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82
%D0%B5%D0%BB%D1%8C» \o «Арістотель» Арістотеля . Автором першої утопії
був англієць HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%81_%D0%9C%D0%B
E%D1%80» \o «Томас Мор» Томас Мор ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1516» \o «1516» 1516 ). В HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F» \o
«Італія» Італії цей жанр представлений твором HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B7%D0%B7%D0%BE
_%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%B0» \o
«Томаззо Кампанелла» Томмазо Кампанелли «Місто Сонця» ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1602» \o «1602» 1602 , надруковано
HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1623» \o «1623» 1623 ). Не в
усіх регіонах HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0» \o
«Європа» Європи , а тим більше світу, поширювались античні
політологічні моделі. У більшості слов’янських країн інтерес до
античності обмежувався лише естетичною сферою.

Факт появи утопії свідчить про певні зміни в парадигмі історичного часу
порівняно з HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C
%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F» \o «Середньовіччя» середньовічним
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F
%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE» \o «Християнство» християнством .
«Золотий вік» перенесений з ідеальної сфери у сферу земну, втрачає в
утопії суто християнський смисл і зображається в поняттях і реаліях
земного життя. Це — ідеальна організація земного суспільства. Разом з
тим «небесна» утопія, ставши земною, втрачає для віруючої людини свою
ціннісну орієнтацію, в основі якої — подвиг HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D1%80%D0%B0» \o «Віра» віри
, вільний моральний вибір, ідея доступності вічного щастя, а отже, й
надія, віра і гармонія душі. Утопія орієнтує на виключно земні
прагнення, земну активність.

Стихійний сенсуалізм

У повсякденному житті та значною мірою у мистецтві, внаслідок
емансипації від середньовічного HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%81%D0%BA%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%B7
%D0%BC» \o «Аскетизм» аскетизму , поширювались тенденції стихійного
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8
3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC&action=edit» \o «Сенсуалізм»
сенсуалізму , який виражався у жадобі чуттєвих насолод і в їхній
поетизації у мистецтві. Це прагнення до насолод нерідко межувало зі
злочинністю та розпустою, і цим нагадувало часи пізньої HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0
_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F» \o «Римська імперія»
Римської імперії . Відомо, що цим потягом до суттєвої емансипації у
період HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B0%D0%BD
%D1%81» \o «Ренесанс» Відродження були захоплені навіть HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D0%B0_%D0%A0%D0%B8%D0%B
C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9» \o «Папа Римський» папи римські і
духівництво в HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F» \o
«Італія» Італії . HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD
%D1%96_%D0%91%D0%BE%D0%BA%D0%BA%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%BE» \o «Джованні
Боккаччо» Джованні Боккаччо засудив розпусту духівництва у своєму »
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D0%B
C%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BD&action=edit» \o «Декамерон» Декамероні » з
позицій святості раннього HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F
%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE» \o «Християнство» християнства .
Аморалізм і чуттєву емансипованість піддав критиці також і HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%B0
_%D0%A0%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B5» \o «Франсуа Рабле» Франсуа Рабле у
книзі » HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B
0%D0%BD%D1%82%D1%8E%D0%B0_%D1%96_%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B3%D1
%80%D1%8E%D0%B5%D0%BB%D1%8C&action=edit» \o «Гаргантюа і Пантагрюель»
Гаргантюа і Пантагрюель «, проте, зрештою, і сам не спромігся уникнути
стихійного сенсуалізму, вдаючись до надмірно відвертих,
фізіологічно-еротичних образів.

Розквіт мистецтва

На відміну від HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B
5%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE&action=edit» \o
«Протестантство» протестантства , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86
%D0%B8%D0%B7%D0%BC» \o «Католицизм» католицизм усіляко заохочував
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82
%D0%B2%D0%BE» \o «Мистецтво» мистецтво . У добу HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B0%D0%BD
%D1%81» \o «Ренесанс» Відродження почав складатися не знаний у
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%96
_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%B8» \o «Середні віки» середні віки культ
мистецтва, взагалі інтелектуального життя, вільного заняття мистецтвами
і науками про земне. Автор виступав уже не як представник певного
поетичного цеху чи мистецької корпорації. Він намагався втілити у творі
власну духовну неповторність, мистецьку HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B
2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&acti
on=edit» \o «Індивідуальність» індивідуальність . У мистецтві
цінувалось авторське начало і новаторство.

Винайдення у HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1455» \o «1455»
1455 році HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D1%80
%D1%83%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F» \o «Книгодрукування»
книгодрукування , що приписують німцю HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%99%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B
D%D0%BD_%D0%93%D1%83%D1%82%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B3&act
ion=edit» \o «Йоганн Гуттенберг» Йоганну Гуттенбергу , сприяло
поширенню HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82
%D1%83%D1%80%D0%B0» \o «Література» літератури і HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B0» \o «Наука»
науки світського змісту. У HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0» \o
«Європа» Європі зароджується книжна культура і традиції
індивідуального читання.

Трагізм

Доба HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B0%D0%BD
%D1%81» \o «Ренесанс» Відродження — одна з найтрагічніших епох у житті
європейської HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7
%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F» \o «Цивілізація» цивілізації . Вона була
часом не тільки моральної розпусти, а й правової сваволі і анархії.
Суспільне і приватне життя було сповнене трагізму, що впливало і на
художню творчість. У HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%96
_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%B8» \o «Середні віки» середні віки герой
добровільною смертю лише доводив вірність своєму HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BB» \o «Васал»
васальному обов’язку, через що HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B0%D0%BD%D1%80» \o «Жанр» жанр
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%B4%D1%96
%D1%8F» \o «Трагедія» трагедії тоді був неможливий. У добу HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B0%D0%BD
%D1%81» \o «Ренесанс» Відродження персонаж обстоював через свою смерть
власну духовну самодостатність. HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%8C» \o
«Смерть» Смерть була мірилом внутрішньої самобутності індивіда. Такий
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B0%D1%84%D0%BE%D1%8
1&action=edit» \o «Пафос» пафос смерті в HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0» \o «Драма»
драмах HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%80
» \o «Шекспір» Шекспіра .

Універсальність

Вказані риси світовідчуття і художнього стилю мали у добу HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B0%D0%BD
%D1%81» \o «Ренесанс» Відродження не вузько-філософський,
соціально-кастовий чи поетично-цеховий, а універсальний характер, що
робило літературу доби Відродження доступною для сприйняття практично
усіма соціальними станами. Творчість HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%80
» \o «Шекспір» Шекспіра показує, як в межах однієї п’єси поет мав
можливість задовольнити смаки найрізноманітнішої публіки.

Періоди літератури Відродження

Починаючи з доби HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B0%D0%BD
%D1%81» \o «Ренесанс» Відродження можна говорити про формування у
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0» \o
«Європа» Європі національних літератур, тому HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82
%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE» \o
«Літературознавство» літературознавство , як правило, розглядає
літературу цього періоду відповідно. Цьому сприяє й нерівномірний
розвиток національних літератур, різні часові рамки доби Відродження у
них. Загалом розрізняють три періоди:

Раннє Відродження ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/14_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1
%82%D1%8F» \o «14 століття» 14 століття );

Високе Відродження ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/15_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1
%82%D1%8F» \o «15 століття» 15 — HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/16_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1
%82%D1%8F» \o «16 століття» 16 століття );

Пізнє Відродження (кінець HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/16_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1
%82%D1%8F» \o «16 століття» 16 — початок HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/17_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1
%82%D1%8F» \o «17 століття» 17 століття ).

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8
0%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%83%D1%80%D0%
B8&action=edit» \o «Історія літеартури» Історики літератури також
користуються терміном Передвідродження, або Проторенесанс
(Прото-Ренесанс), який передує в кожній національній літературі Ранньому
Відродженню. Зокрема, в HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F» \o
«Італія» Італії до Проторенесансу відносять творчість HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B5_%D0%90%D0%B
B%D1%96%D0%B3%E2%80%99%D1%94%D1%80%D1%96» \o «Данте Аліг’єрі» Данте
Аліг’єрі , а іноді й HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD
%D1%96_%D0%91%D0%BE%D0%BA%D0%BA%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%BE» \o «Джованні
Боккаччо» Джованні Боккаччо .

Італійське Відродження

Джованні Боккаччо

Італійське Відродження стоїть дещо окремо через свої своєрідні часові
рамки. В італійському Відродженні виділяють три періоди:

«Треченто» ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/14_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1
%82%D1%8F» \o «14 століття» 14 століття ), ранній період, традиційно
його представниками вважаються HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B5» \o «Данте»
Данте , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%BA%D0%BA%D0%B
0%D1%87%D1%87%D0%BE&action=edit» \o «Боккаччо» Боккаччо (хоч сучасними
літературознавцями їхня належність до літератури Відродження ставиться
під сумнів)і HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%80%D0%BA
%D0%B0» \o «Петрарка» Петрарка , а також новеліст HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%8
7%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%BE_%D0%A1%D0%B0%D0%BA%D0%BA%D0%B5%D1%82%D1%96&act
ion=edit» \o «Франческо Саккеті» Франческо Саккеті ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1335» \o «1335» 1335 — HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1396» \o «1396» 1396 ).

«Кватроченто» ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/15_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1
%82%D1%8F» \o «15 століття» 15 століття ), зрілий період, це був час
захоплення всім античним після переселення в HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F» \o
«Італія» Італії HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96
%D1%8F» \o «Візантія» візантійських вчених, вік HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7
%D0%BC» \o «Гуманізм» гуманістів ; певною мірою були навіть забуті
літературні здобутки раннього Відродження, падала популярність
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81
%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0» \o «Італійська мова»
італійської мови на користь HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C
%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0» \o «Латинська мова» латинської ;
найпомітніші постаті: HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9B%D1%83%D1%97%D0%B4%D0%B
6%D1%96_%D0%9F%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%87%D1%96&action=edit» \o «Луїджі
Пульчі» Луїджі Пульчі ( HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1432»
\o «1432» 1432 — HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1482» \o
«1482» 1482 ), HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B
5%D0%BE_%D0%91%D0%B0%D1%8F%D1%80%D0%B4%D0%BE&action=edit» \o «Маттео
Баярдо» Маттео Баярдо ( HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1441»
\o «1441» 1441 — HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1494» \o
«1494» 1494 ), HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%90%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%B
5%D0%BB%D0%BE_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BD%D0%BE&act
ion=edit» \o «Анджело Поліціано» Анджело Поліціано ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1454» \o «1454» 1454 — HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1494» \o «1494» 1494 ).

«Чінквеченто» ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/16_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1
%82%D1%8F» \o «16 століття» 16 століття ), пізній період, що переходить
у HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE» \o
«Бароко» бароко ; найяскравіші представники: поети HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9B%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B
2%D1%96%D0%BA%D0%BE_%D0%90%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE&action=ed
it» \o «Лодовіко Аріосто» Лодовіко Аріосто ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1474» \o «1474» 1474 — HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1533» \o «1533» 1533 ), HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%BD
%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BB%D0%BE_%D0%91%D1%83%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%8
0%D0%BE%D1%82%D1%96» \o «Мікеланджело Буонарроті» Мікеланджело
Буонарроті ( HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1475» \o «1475»
1475 — HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1564» \o «1564» 1564 ),
історик і драматург HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BA%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE
_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%96» \o
«Нікколо Макіавеллі» Нікколо Макіавеллі ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1469» \o «1469» 1469 — HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1527» \o «1527» 1527 ), останній
ренесансний і перший бароковий поет HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%82
%D0%BE_%D0%A2%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%BE» \o «Торквато Тассо» Торквато
Тассо ( HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1544» \o «1544» 1544
— HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1595» \o «1595» 1595 ),
гуманіст-утопіст HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%BC%D0%B
0%D0%B7%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%
B0&action=edit» \o «Томмазо Кампанелла» Томмазо Кампанелла (
HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1568» \o «1568» 1568 —
HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1639» \o «1639» 1639 ).

Французьке Відродження

Ренесанс у Франції — час нечуваного розквіту HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B5%D0%B7%D1%96%D1%8F» \o
«Поезія» поезії , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0» \o
«Музика» музики , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D1%82
%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8
2%D0%B2%D0%BE» \o «Образотворче мистецтво» образотворчих мистецтв і
HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80»
\o «Театр» театру . Французькі митці одержали естетичні цінності
Відродження з рук італійців й у всьому наслідували їх.

У першій половині HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/16_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1
%82%D1%8F» \o «16 століття» 16 століття провідними стають творчість
прозаїка HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%B0
_%D0%A0%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B5» \o «Франсуа Рабле» Франсуа Рабле (»
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B
0%D0%BD%D1%82%D1%8E%D0%B0_%D1%96_%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B3%D1
%80%D1%8E%D0%B5%D0%BB%D1%8C&action=edit» \o «Гаргантюа і Пантагрюель»
Гаргантюа і Пантагрюель «) і багатогранна діяльність групи поетів і
драматургів » HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BB%D0%B5%D1%8F%D0%B
4%D0%B0&action=edit» \o «Плеяда» Плеяда «.

У другій половині HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/16_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1
%82%D1%8F» \o «16 століття» 16 століття як прозаїк уславився
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%B
B%D1%8C_%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%8C&action=edit» \o
«Мішель Монтень» Мішель Монтень ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1533» \o «1533» 1533 — HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1594» \o «1594» 1594 ), автор «Проб»
(«Les Essais») — HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%8
2%D0%B0%D1%82&action=edit» \o «Трактат» трактатів , у яких він прагнув
наслідувати моралістичну HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84
%D1%96%D1%8F» \o «Філософія» філософію HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%85
» \o «Плутарх» Плутарха . Трагічну добу релігійних війн відобразив у
своїх поезіях гугенот HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%B
E%D1%80_%D0%90%D0%B3%D1%80%D1%96%D0%BF%D0%BF%D0%B0_%D0%B4%E2%80%99%D0%9E
%D0%B1%D1%96%D0%BD%D1%8C%D1%94&action=edit» \o «Теодор Агріппа д’Обіньє»
Теодор Агріппа д’Обіньє ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1550» \o «1550» 1550 — HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1630» \o «1630» 1630 ).

Німецьке та нідерландське Відродження

Відродження у HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8
%D0%BD%D0%B0» \o «Німеччина» Німеччині та HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B0
%D0%BD%D0%B4%D0%B8» \o «Нідерланди» Нідерландах припадає на кінець
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/15_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1
%82%D1%8F» \o «15 століття» 15 — початок HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/16_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1
%82%D1%8F» \o «16 століття» 16 століття . Найвищі досягнення
Відродження у цих країнах належать образотворчому мистецтву ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D1%80%D0%B5%D1%85
%D1%82_%D0%94%D1%8E%D1%80%D0%B5%D1%80» \o «Альбрехт Дюрер» Альбрехт
Дюрер , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%93%D0%B0%D0%BD%D1%81_%D0%
93%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D0%B9%D0%BD-%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0
%B4%D1%88%D0%B8%D0%B9&action=edit» \o «Ганс Гольбейн-Молодший» Ганс
Гольбейн-Молодший , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%8
1_%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%85&action=edit» \o «Лукас Кранах»
Лукас Кранах та інші). Література не подарувала творів, які можна було
б поставити врівень з творами італійців, HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%80
» \o «Шекспір» Шекспіра чи HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B
0%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%81&action=edit» \o «Сервантес» Сервантеса .
Окрім вже згадуваного ідеолога християнського гуманізму HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%95%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B
C_%D0%A0%D0%BE%D1%82%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%
BA%D0%B8%D0%B9&action=edit» \o «Еразм Роттердамський» Еразма
Роттердамського , ці літератури представлені іменами HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D0%B1%D0%B0%D1%8
1%D1%82%D1%8C%D1%8F%D0%BD_%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82&action=edit» \o
«Себастьян Брант» Себастьяна Бранта , анонімними » HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B
8_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B5%D0%B9&ac
tion=edit» \o «Листи темних людей» Листами темних людей » ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1515» \o «1515» 1515 ), HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A3%D0%BB%D1%8C%D1%80%D1%9
6%D1%85_%D1%84%D0%BE%D0%BD_%D0%93%D1%83%D1%82%D1%82%D0%B5%D0%BD&action=e
dit» \o «Ульріх фон Гуттен» Ульріхом фон Гуттеном ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1488» \o «1488» 1488 — HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1523» \o «1523» 1523 ) та «народними
книжками» («Райнеке Фос Лис», 1498; «Фортунат», 1509; «Тіль
Ейленшпігель», 1515; «Доктор Фаустус», 1587).

Англійське Відродження

Час англійського Відродження — HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/16_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1
%82%D1%8F» \o «16 століття» 16 та початок HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/17_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1
%82%D1%8F» \o «17 століття» 17 століття . Виділяють наступні періоди:

Передвідродження (з кінця HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/14_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1
%82%D1%8F» \o «14 століття» 14 століття ) — HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%84%D1%8
0%D1%96_%D0%A7%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80&action=edit» \o «Джефрі Чосер»
Джефрі Чосер ( HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1340» \o «1340»
1340 — HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1400» \o «1400» 1400
), головний твір якого — збірка з 24 віршованих «Кентерберійських
оповідань», написаних у дусі «Декамерона» HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%BA%D0%BA%D0%B
0%D1%87%D1%87%D0%BE&action=edit» \o «Боккаччо» Боккаччо .

Раннє Відродження (перша половина HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/16_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1
%82%D1%8F» \o «16 століття» 16 століття ) — HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%81_%D0%9C%D0%B
E%D1%80» \o «Томас Мор» Томас Мор ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1478» \o «1478» 1478 — HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1535» \o «1535» 1535 ), знаменитий своєю
«Утопією» ( HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1516» \o «1516»
1516 ).

Середнє Відродження (друга половина HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/16_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1
%82%D1%8F» \o «16 століття» 16 століття ) — HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B
F_%D0%A1%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%B9&action=edit» \o «Філіп Сідней»
Філіп Сідней , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%95%D0%B4%D0%BC%D1%83%D0%B
D%D0%B4_%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B5%D1%80&action=edit» \o
«Едмунд Спенсер» Едмунд Спенсер («Королева фей»), HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%
9B%D1%96%D0%BB%D1%96&action=edit» \o «Джон Лілі» Джон Лілі ,
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D1%96%D1%81%D1%8
2%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%80_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%BE&action=edit» \o
«Крістофер Марло» Крістофер Марло .

Пізнє Відродження (на межі HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/16_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1
%82%D1%8F» \o «16 століття» 16 — HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/17_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1
%82%D1%8F» \o «17 століття» 17 століття ) представлене іменем
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%A
8%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%80» \o «Вільям Шекспір» Вільяма
Шекспіра ( HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1564» \o «1564»
1564 — HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1616» \o «1616» 1616 ),
одного з найвидатніших письменників доби Відродження, автора HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%82» \o «Сонет»
сонетів , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%B4%D1%96
%D1%8F» \o «Трагедія» трагедій » HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%B
E_%D1%96_%D0%94%D0%B6%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%94%D1%82%D0%B0&action=edit»
\o «Ромео і Джульєта» Ромео і Джульєта «, » HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B1%D0%B5%D1%82» \o
«Макбет» Макбет «, » HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9E%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B
B%D0%BE&action=edit» \o «Отелло» Отелло «, » HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%93%D0%B0%D0%BC%D0%BB%D0%B
5%D1%82&action=edit» \o «Гамлет» Гамлет «, » HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B
B%D1%8C_%D0%9B%D1%96%D1%80&action=edit» \o «Король Лір» Король Лір «,
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F
» \o «Комедія» комедій «Приборкання норовливої», «Сон літньої ночі»,
«Багато галасу з нічого», історичних хронік, драм.

Питання про авторство Шекспіра залишається до сьогодні дискусійним,
існує думка, що його ім’ям просто користувались для підпису своїх творів
інші письменники (або інший письменник). Називають імена HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D1%96%D1%81%D1%8
2%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%80_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%BE&action=edit» \o
«Крістофер Марло» Крістофера Марло та HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%81
_%D0%91%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD» \o «Френсіс Бекон» Френсіса Бекона .

Іспанське і португальське Відродження

Мігель де Сервантес Сааведра

Відродження у цих країнах припадає на HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/16_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1
%82%D1%8F» \o «16 століття» 16 — початок HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/17_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1
%82%D1%8F» \o «17 століття» 17 століття . Основні напрями і жанри
іспанської літератури були такі:

ренесансна HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0» \o
«Лірика» лірика , яка розвивалась під сильним впливом арабських
традицій (андалузька поезія);

лицарський HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD» \o «Роман»
роман у прозі — дуже популярним був «Амадіс Гальський» ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1508» \o «1508» 1508 ) HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%93%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%9
6%D0%B0_%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B5%D1%81_%D0%B4%D0%B5_%D
0%9C%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%BE&action=edit» \o
«Гарсіа Родрігес де Монтальво» Гарсіа Родрігеса де Монтальво ;

шахрайський HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD» \o «Роман»
роман ;

в окремий напрям виділяють творчість драматурга HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9B%D0%BE%D0%BF%D0%B5_%D0%
B4%D0%B5_%D0%92%D0%B5%D0%B3%D0%B0&action=edit» \o «Лопе де Вега» Лопе
де Вега ( HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1562» \o «1562»
1562 — HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1635» \o «1635» 1635 ),
автора п’єс «Собака на сіні», «Учитель танців», «Зірка Севільї», «Фуенте
Овехуна» та багатьох інших;

творчість HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B
0%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%81&action=edit» \o «Сервантес» Сервантеса (
HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1547» \o «1547» 1547 —
HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1616» \o «1616» 1616 ), автора
HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD»
\o «Роман» роману » HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%BD_%D0%9A%D1%
96%D1%85%D0%BE%D1%82&action=edit» \o «Дон Кіхот» Дон Кіхот «(
HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1605» \o «1605» 1605 ,
HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1615» \o «1615» 1615 ), теж
складає окремий напрям.

У тісному зв’язку з іспанською розвивалась література HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B3%D0%B0
%D0%BB%D1%96%D1%8F» \o «Португалія» Португалії , класиком якої вважають
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9B%D1%83%D1%97%D1%81_%D0%
B4%D0%B5_%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B5%D0%BD%D1%81&action=edit» \o
«Луїс де Камоенс» Луїса де Камоенса ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1525» \o «1525» 1525 — HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1580» \o «1580» 1580 ), автора «Луїзіади»
( HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1572» \o «1572» 1572 ).

Посилання

Див. також

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F
_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8» \o
«Історія літератури» Історія літератури

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B0%D0%BD
%D1%81» \o «Ренесанс» Ренесанс (Відродження)

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%8
1%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%
B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edit» \o «Філософія Відродження» Філософія
Відродження

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80
%D0%B0_%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8
F» \o «Культура Відродження» Культура Відродження

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B
5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%
B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edit» \o «Мистецтво Відродження» Мистецтво
Відродження

Використана література

Шалагінов Б.Б. Зарубіжна література від античності до початку XIX
століття. — К.: Академія, 2004. — 360 с. — С.: 150-221.

Рекомендована література

История всемирной литературы в 9 томах: Том 3. — М.: Наука, 1985.

История западноевропейской литературы: Средние века и Возрождение / Под
редакцией М.П.Алексеева и др. — М.: Высшая школа, 2000. — 462 с. — С.:
147-443.

История зарубежной литературы: Раннее Средневековье и Возрождение / Под
редакцией В.М.Жирмунского. — М.: 1987.

Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения. — М.: Искусство, 1978.

Шаповалова М.С., Рубанова Г.Л., Моторний В.А. Історія зарубіжної
літератури: Середні віки та Відродження. — Львів, 1982.

Сайти

HYPERLINK «http://www.ae-lib.narod.ru/_lit_renaissance.htm» \o
«http://www.ae-lib.narod.ru/_lit_renaissance.htm»
http://www.ae-lib.narod.ru/_lit_renaissance.htm — українські переклади
літератури доби Відродження.

HYPERLINK «http://www.ae-lib.narod.ru/_lithistory.htm» \l «ren» \o
«http://www.ae-lib.narod.ru/_lithistory.htm#ren»
http://www.ae-lib.narod.ru/_lithistory.htm#ren — праці з історії
літератури доби Відродження.

HYPERLINK
«http://www.csdl.tamu.edu/cervantes/english/ctxt/cec/works.html» \o
«http://www.csdl.tamu.edu/cervantes/english/ctxt/cec/works.html»
http://www.csdl.tamu.edu/cervantes/english/ctxt/cec/works.html —
Бібліотека Сервантеса, повне зібрання оригіналів творів (англ., ісп.).

Похожие записи