.

Істрія написання твору Богакова “Майстер і Маргарита” (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2405
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

“Істрія написання твору Богакова “Майстер і Маргарита”

Видатний російський прозаїк і драматург, який називав себе “містичним
письменником” У його самобутній творчості, поряд із “магічним
реалізмом”, надзвичайно важливу роль відіграє потужний сатиричний
струмінь. Герої Булгакова завжди переймаються глобальними проблемами, що
мають загально людський характер. Як письменник – сатирик, Булгаков був
одним із перших, хто мав мужність показати деградацію тоталітарного
суспільства і трагедію мислячої людини у ньому.

Роман Михайла Афанасовича Булгакова (1891-1940) “Майстер і Маргарита”,
прийшовши до читача через чверть століття після смерті автора, зразу
після опублікування став знаменитим не тільки в російській літературі і
в світовій також. В цьому ми знаходимо і нову художню версію
євангельсокї легенди, і сатиричні замальовки московського життя кінця
20-х років, але насамперед про добро і зло, про зраду, подвиг, природне
мистецтво і сила кохання…

“Майстер і Маргарита”, вперше був опублікований в журналі “Москва” /1966
р. в № 11) 1967 . № 1) з передмовою К. Симонова і після слова зразу був
зауважений критикою.

Деякі автори статей не удобрили роман, вони зневажали письменника про
відсутність класового підходу.

Ця точка зору не знайшла підтримки в наступних літературних творах.

В наступних статтях роман був досліджений насамперед як витвір,
посвячений “вічним” питанням добра і зла, взятому в самому широкому
культурно філософському контексті, як своєрідний “міський” роман.
Літератори і критики відзначили головні проблеми, представлені в романі:
свободу творчості, моральну відповідальність людини за свої вчинки, –
уділено важливе увагу при аналізі тексту головних героїв – Ієні за,
Палату, майстру, Маргариті. В цьому рядку виділяється стаття В.Лакшина,
яка не тільки була актуальним критичним відгуком на публікацію, але і
представляє собою першу серйозне літературне дослідження про твір. В
цьому напрямі є багато досліджені роботи, появившись в 70-ті і 80-ті
роки. Серед перших відгуків на опублікування роману наслідує виділити
статтю, в яких “Майстер і Маргарита” розглянені як “роман виховання” всі
події які розгортаються для сцілення відірвавшого від рідного серця.

4 жовтня 1939 року упевнившись у смертельній хворобі, Булгаков почав
диктувати своїй дружині виправки до роману і продовжив цю роботу до
останнього дня свого життя.

Ще у 1928 році письменник розпочав роботу над своїм найзнаменитішим
твором-романом “Майстер і Маргарита”. Перший повний варіант “Майстра і
Маргарити” було завершено у 1934 році, а останній – у 1938-му. Вже на
смертному одрі осліплений Булгаков диктував коректуру свого основного
творення, проте завершити працю не встиг. Письменник помер 10 березня
1940 року, а перша журнальна публікація “майстра і Маргарити” на
батьківщині стала можливою лише через 26 років.

Перший повний текст книги вийшов окремим виданням1967 року у Парижі, в
СРСР – 1 1973 році. Роман є сьогодні одним з найпопулярніших творів
російської прози, “культовою” книгою декількох поколінь читачів.

У романі знаходять розвиток досить поширені у світовій літературі схеми:
пригоди диявола у світі людей, продаж душі, варіації на Євангельські
теми тощо.

Використовуючи композиційний прийом “тексту в тексті” Булгаков поєднав у
межах часопростори (“Московська” і “Єршгалаїнська” лінії фабули), що
перебувають у нерозривному зв’язку. Дія двох фабул відбувається
відповідно у 29 і 1929 рр. від Різдва Христового і таким чином, вони
розвиваються ніби одночасно.

Однією з найважливіших проблем у з’ясуванні справжнього образу
реальності є проблема істини. Текст, що втілив істину – роман (а, по
суті, хроніка).

Майстра – протиставляється “невірогідним” джерелом: поемі Івана
Бездомного і особливо “хартії” Лівія Матвія як прототипові Євангелія,
“Взаємопроникнення цих текстів, зіткнення їхніх “точок зору” утворює
дуже важливу колізію ”міфологізованого“ та ”реального” образів
конкретної особистості.

Булгаковський принцип використання Євангельського сюжету полягає в
тому, що з ним полемічно співвідноситься роман Майстра; історичне
Євангеліє набуває рис невірогідної версії.

Булгаковський диявол Воланд відрізняється від традиційного сатани перш
за все тим, що не творить цілеспрямованого зла. Сутність Воланда – жива
світ не знає добра і зла.

Єдиний оцінний критерій Воланда “з погляду вічності”.

В одразі головного героя роман Булгакова підкреслює розрив між творчим
титанізмом і людською “звичайністю”. По суті, єдиним творчим стимулом
для Майстра виявляється прагнення втекти із сучасності, знайти ілюзорне
існування в іншому часі. Створивши геніальну книгу, відновивши історичну
реальність в її живій первозданності, Майстер як культурний герой і як
художник “володар душ” – виявився слабшим від Левія Матвія, котрий,
сліпо повіривши у своє правду, зробив її на століття прапором віри.
Вгадавши істину і заговоривши одним голосом з Волондом, герой наблизився
до межі знань, до розриву зв’язків із земним буттям.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019