Реферат на тему:

Езоп – життя і творчість

Езоп — родоначальник названої за його іменем «Езопової» байки. По
найдавнішому переказу, він жив в середині VІ в. до Р. Хр., був рабом
самосця Іадмона й помер насильницькою смертю в Дельфах. Пізніше його
батьківщиною називали Малу Азію, що цілком правдоподібно, тому що з цим
узгодиться характер його імені. Його смерть у Дельфах була прикрашена
легендою, яку можна відновити по Геродоту й Аристофану , комбінуючи їх з
більше пізніми свідченнями . Згідно із цією легендою Езоп, перебуваючи в
Дельфах, своїм лихослів’ям порушив проти себе декількох громадян, і вони
вирішили покарати його. Для цього вони, викравши золоту чашу із
храмового начиння, таємно вклали її в торбинку Езопа і потім забили
тривогу; наказано було обшукати прочан, чаша була знайдена в Єзопа, і
він, як святотатець, був побитий каменями. Через багато років було
чудесне виявлення безвинності Езопа; нащадки його вбивць були змушено
сплатити штраф, за одержанням якого з’явився онук того Іадмона, який був
його паном.

Історичне ядро цієї легенди полягає у відношенні Дельфів, цього осередку
поезії VІ в., до Езопової байки: будучи спочатку ворожим, воно згодом
стало дружнім, тобто Дельфи порахували за краще прийняти під своє
заступництво цей популярний і впливовий тип оповідальної поезії.

Що стосується самої Езопової байки, то під цим іменем древні розуміли
ту, у якій діючими особами виступали тварини й інші безсловесні істоти й
предмети. Іншим різновидом була так звана сибаритська байка, у якій
виступали люди; крім того, були ще байки лівійські, єгипетські,
кіпрські, карійські, кілікійські. Всі ці місцевості лежать на окраїнах
(західної , південної , східної ) стародавньої Греції; це це свідчить,
що народна словесність зберігається саме на окраїнах, де антагонізм із
іншими народностями змушує більше шанувати скарбницю національних
переказів. Згідно із цим ми й у фрігійці Езопі повинні будемо бачити
просто збирача й переказувача грецьких байок; його популярність була
причиною того, що всяка байка «езопічного» характеру була приписувана
йому. Є підстава припускати , що в епоху Аристофана (кінець V в.) в
Афінах був відомий письмовий збірник Езопових байок, по якім учили дітей
у школі; «ти невіглас і ледар, навіть Езопа не вивчив!», говорить в
Аристофана, одна діюча особа. Це були прозаїчні перекази, без усякої
художньої обробки.

Визнання Езопа Дельфами було для поетів непрямим закликом внести в
поетичну літературу цей занедбаний вид народної словесності; відгукнувся
на нього Сократ, під впливом того містичного настрою, у якім він, як
обранець дельфійського Аполлона, провів останні дні свого життя.
Переробки Сократа не збереглися для потомства; мнимі уривки з них
підроблені. Звід Езопових байок у прозі склав наприкінці ІV в. Димітрій
Фалерський. До нас зі стародавності дійшли лише вільні поетичні
переробки Бабрія (ІІІ ст. по Р. Хр.) на грецькій , Федра (І ст. по Р.
Хр.) і Авієна (ІV ст. по Р. Хр.) — на латинській мові; ті ж сухі
прозаїчні перекази, які озаглавлені в рукописах, як «Езопові байки», усі
складені в середні століття .

Його представляли горбатим, кульгавим, з лицем мавпи — одним словом, у
всіх відносинах потворним і прямо протилежним божественній красі
Аполлона. Таким він зображувався й у скульптурі, між іншим — у тій
цікавій статуї, яка до нас збереглося. У середні століття була складена
у Візантії анекдотична біографія Езопа, яка довго приймалася за джерело
достовірних відомостей про нього . Езоп представлений тут рабом, за
безцінь продаваним з рук у руки, якого постійно ображають й товариші
раби, і доглядачі, і хазяї , але, що вміє вдало мстити своїм кривдникам.

Ця біографія не тільки не є справжньою Езоповою — вона навіть і не
грецького походження. Її джерело — єврейська повість про мудрого Акирия
належала до циклу легенд, якими була оточена в пізніших євреїв
особистість Соломона. Посередні ланки між цією повістю й візантійською
біографією Езопа ще не виявлені. Сама повість відома головним чином з
давньослов’янських переробок. Біографія Езопа одержала широку
популярність і була рано переведена на багато мов , між іншим, на
болгарську, турецьку і румунську.

Похожие записи