Реферат на тему:

Борис Пастернак (1890-1960) — Гамлет ХХ століття (урок)

Тема. Борис Пастернак (1890-1960)

Життя і творчий шлях митця. (нар. 29 січня (10 лютого) 1890 – Москва,
Російська Імперія, помер 30 травня 1960 – Пєрєдєлкіно Московська
область, СРСР

Мета: дослідити життєвий і творчий шлях Бориса Леонідовича Пастернака;

розвивати мовлення учнів, допитливість;

виховувати духовно багату особистість

Тип уроку: груповий дослідницький проект

Обладнання: портрет Б.Пастернака, фотографії його сім’ї, коханих, фото
планет сонячної системи; 3 симфонія А.Скрябіна, вона ж «Божественна
поема»

Зміст уроку

Особистість є духовною і передбачає

існування духовного світу

Микола Бердяєв, філософ ХХ століття

Він нагороджений якимось вічним дитинством

Анна Ахматова

Ви не людина і не поет, а явище природи.

Бог задумав Вас дубом – зробив людиною,

і у Вас влучають усі блискавки

М.Цвєтаєва

І. Оргмоменти

ІІ. Слово вчителя.

Оголошення теми та мети уроку.

На уроці присутні пошуковці, біографи, композитори, філософи,
літературознавці.

Всі вони підшукували матеріал до сьогоднішнього уроку. Діти мали і
завдання індивідуальні, і завдання в групах.

ІІІ. Робота з епіграфами до уроку.

Епіграф, як правило, працює як орієнтир та натхнення для учнів,
допомагаючи їм зосередитися на основному.

Прочитаємо їх.

(діти читають епіграфи)

ІV. Слово вчителя.

Пастернак був Москвичем.

Проте справжньою батьківщиною і творчою атмосферою Б.Пастернака були і
залишилися Всесвіт і Вічність. Тобто, це було людина дуже близька до
природи.

А що це значить, діти?

(це була людина чистої ніжної душі, великого люблячого серця, дуже
справедлива, людина, яка мала зв’язок з космосом і не могла злитися з
натовпом)

— Не дивно, що іменем Б.Пастернака названа одна з планет між орбітами
Марса і Юпітера.

Це сталося напередодні столітнього ювілею письменника (1990 р.)

Дві сусідні планети, відкриті групою кримської астрофізичної
обсерваторії, названі іменами Ф.Достоєвського і М.Булгакова.

V.Проблемне питання.

У чому трагізм Б.Пастернака і коли він досяг кульмінації?

VІ. Вчитель.

— То ж послухаємо біографів, композиторів, філософів,
літературознавців, які дошукували матеріали про життя і творчість
Б.Пастернака – російського поета, перекладача, прозаїка.

VІІ. Розповідь учнів, що мали випереджувальні індивідуальні та групові
завдання.

1. Біограф.

Батько Бориса Пастернака – Леонід Пастернак (вроджений Ісаак Осипович) –
академік живопису, викладав в училищі живопису, скульптури і
архітектури, ілюстрував твори Льва Толстого.

Мати – Розалія Кауфман (вроджена Райца Срулєвна Кауфман), до заміжжя
була професором Одеського відділення Імператорського російського
музичного товариства, учениця Антона Рубінштейна. Мати припинила кар’єру
музиканта (піаніста) заради сім’ї, але залишилась високопрофесійним
виконавцем.

В Москву з Одеси батьки Бориса переїхали за рік до його народження.

Жили Пастернаки в Москві, у флігелі, який знаходився на території
училища живопису, скульптури і архітектури.

10 лютого 1890 року в інтелігентній єврейській сім’ї народився Борис
Пастернак. Крім старшого Бориса (1890-1960), в сім’ї Пастернаків
народились:

Олександр (1893-1982)

Жозефіна (1900-1993)

Лідія (1902 – 1989)

В зрілому віці Борис Пастернак з любов’ю відгукувався про матір і дуже
гордився своїм батьком:

«Я – син художника. Мистецтво і великих людей я бачив з перших днів».

Біограф 2.

Для духовного становлення майбутнього поета стали найважливішими 3
події:

1) прилучення до християнства;

2) захоплення музикою;

3) захоплення філософією.

Батьки Б.Пастернака сповідували Старий Заповіт.

Але відомо, що була людина, яка водила маленького Бориса в церкву.

Ця людина – російська няня, яка тайкома від батьків водила хлопчика в
православну церкву.

Композитор 1

Відомо, що першим творчим захопленням Б.Пастернака «поряд з малюванням»
стала музика. І любов до музики, звичайно, привила йому його мати. Ще
навчаючись у Московській гімназії, яку він закінчив з золотою медаллю,
Пастернак пройшов і курс московської консерваторії, композиторський
відділ.

Ним зацікавився знаменитий російський композитор О.Скрябін.

З 13 до 15 років Б.Пастернак написав 2 прелюдії і 3 сонати.

«Больше всего на свете я люблю музыку, больше всех в ней – Скрябина», –
говорив поет в автобіографічній повісті «Охранная грамота».

Як сам він висловлювався «музыкально лепетать» он начал намного раньше,
чем «лепетать литературно».

Композитор О.Скрябін високо оцінив музичні твори Б.Пастернака. До речі,
збереглися 2 сонати Б.Пастернака.

Пастернак вирішує стати композитором.

— Що ж стало причиною появи Бориса Пастернака бажання стати
композитором?

Композитор 2

Одного разу, розповідає Олександр Дудін (студія культури), Пастернак
почув 3 симфонію Скрябіна, вона є «Божественна поема».

«Юний Пастернак, говорять, загорівся пристрастю і навіть вирішив стати
композитором.

Протягом 6 років займався музикою. Написав п’єси, прелюдії, показав
А.Скрябіну, той порекомендував і надалі не стримуватися.

Граючи напам’ять одну із прелюдій Скрябін серйозно помилився
тональністю, виявивши, тим самим відсутність у себе абсолютного слуху,
якому Борис Леонідович, не зовсім зрозуміло чому, придавав великого
значення.

Розчарувавшись в Скрябіні, а заодно і в собі самому, Пастернак відійшов
від музики і, мабуть, був «правий».

Виконання прелюдій Б.Пастернака в кінці 70-х років ХХ ст. підтвердило їх
дуже спірну цінність.

Ось така історія! Доповненням до неї стане навіть не прелюдія
Пастернака, і навіть не прелюдія Скрябіна, а Третя Симфонія.

Послухаємо її.

Прослуховування третьої симфонії Скрябіна.

В 19 років Б.Пастернак залишає думку про композиторство, зрозумівши, що
і в нього немає точного музичного слуху, він погано відгадував висоту
любої взятої довільно ноти.

Або, як кажуть, він «ампутував» музику із свого життя. Проте це
метафора. Розлучитися з музикою Пастернак так і не зміг. І коли вже мав
світове літературне визнання, збираючи у себе в Передєлкіно гостей,
Пастернак завжди сідав за чудовий чорний рояль і грав.

Філософ. Друге захоплення Бориса Пастернака. Павловська мати

Після закінчення гімназії (1906) Б.Пастернак вчився в Московському
університеті, де з юридичного факультету перейшов на
історико-філологічний.

В 1914 році закінчив університет. Під час навчання молодого Б.Пастернака
особливо захопила така наука, як філософія. А викладав її Г.Шпет.

i

@ V d

~

ue

R

c

i

@ d

f

~

E

ue

iiissOOOOOOOOOOOOEOOOOOO

&

*Ue*oooooooooooooooooooooooooooo

M»N?Nooooooooooooooonnooooooooooo

Саме для вдосконалення філософії Б.Пастернак в квітні 1912 року на
скромні збереження батьків відправляється в Марбург для навчання у
Германа Когена, голови (главы) марбургської школи філософів.

Незважаючи на те, що проф. Коген запропонував Б.Пастернаку залишитися в
Марбурзі для отримання докторської «степені», Пастернак повертається на
батьківщину.

Тепер на меморіальній дошці будинку в Марбурзі, де колись проживав
невідомий студент, написані слова з його автобіографічної повісті
«Охранная грамота» (1931):

«Прощай, філософіє».

Вчитель.

Влітку 1903 року (коли Б.Пастернаку було 13 років) він впав з коня,
зламав ногу; нога зрослась неправильно і Пастернак одночасно вибув із
двох світових воєн і одної громадянської.

Якщо врахувати, що ці війни разом з трьома революціями стали для
пастернаківського покоління осереддям історії, то зрозуміло, що сама
доля поставила поета в позицію спостерігача.

Не випадково він підкреслював, що саме з цього «падіння» почався його
шлях в творчість, кульгавість стала знаком відміченості, обраності.

Так, саме літературна творчість стала найбільшим захопленням Пастернака.

Літературознавець

З Марбурга (Германія) Борис Пастернак їде в Італію, де знайомиться з
архітектурою, полотнами і скульптурами старих мистецтв.

Перші вірші його надруковані в збірнику «Лірика» в 1913 році.

Перші збірки поезій Б.Пастернака:

1914 р. – «Близнюк у хмарах»;

1917 р. – «Поверх бар’єрів»

1917 р. – зб. «Сестра моя – життя», опублікована в 1922 році, яку він
присвятив М.Лєрмонтову.

Пізніше Б.Пастернак пошкодував про вихід в світ першої збірки поезії
«Близнюк у хмарах». Він в той час перебував під перехресним впливом
символізму і футуризму. У ранніх віршах Пастернака багато манерності,
штучності, викрутасів.

Сам Пастернак писав: «Я забывал, что слова сами по себе могут что-то
заключать и значить, помимо побрякушек, которыми их увешали… Я во всем
искал не сущности, а посторонней остроты».

В число помітних російських поетів післяреволюційної пори Б.Пастернака
висунула його збірка «Сестра моя – життя».

Літературознавець

Ще до поїздки в Марбург Пастернак відвідував гурток поета і перекладача
Юліана Анісімова.

До цього часу відноситься його перший віршований досвід.

Правда, в гуртку Анісімова Б.Пастернак виступає не тільки поетом, але і
піаністом-імпровізатором.

В 1927 р. – збірка «Дві книги», «Сестра моя – життя» — названа автором
«першою книгою», а далі за нею йшла книга «Теми і варіації» з поміткою
«друга».

Тобто, середину 20-х років, цей період можна назвати рішучим зверненням
Пастернака до епосу.

Поезія стає його покликанням, його долею.

Поєднання музики і живопису, мелодії і неймовірної пластики назавжди
увійшло і в життя, і в творчість Бориса Пастернака.

У вірші, присвяченому Пастернаку А.Ахматова писала:

«Він нагороджений якимось вічним дитинством».

«Вічне дитинство» складає саму суть поетичної особистості Б.Пастернака.

Широко розкритими очима дивився він на світ, не втомлюючись дивуватись
йому, захоплюватися його чарівною різноманітністю.

На перших порах Пастернак писав вишукані вірші для вузького кола
шанувальників.

Перелом стався в 20-і роки, коли поет звернувся до соціальних проблем.

Суть того, що відбулося охарактеризував М.Горький в листі до поета після
знайомства його з поемою «Дев’ятсот п’ятий рік»: «Книга – отличная»,
книга из тех, которым суждена долгая жизнь.

Не скрою от вас: до этой книги я всегда читал стихи ваши с некоторым
напряжением, ибо – слишком чрезмерна их насыщенность образностью и не
всегда образы эти ясны для меня…

В «1905» Вы скупее и проще… Вы класичнее в этой книге. Дальший поетичний
розвиток Пастернака йшов саме по шляху, названому Горьким, він стає
«скупішим, простішим, класичнішим».

Період найбільш плідного поетичного натхнення – це життя Пастернака в
Пєрєдєлкіно.

Вперше Борис Пастернак приїхав в Пєрєдєлкіно з переводом «Гамлета»
Шекспіра в 1939 році, коли йому було майже 50 років.

Тут його робота носить систематичний і зосереджений характер.

Пастернак пише вірші, прозу, перекладає дуже багато творів Шекспіра:

«Гамлет»

«Ромео і Джульєтта»

«Отелло»

Перекладає «Фауста» Гете, лірику Байрона, Рільке, Петефі.

Треба відмітити і переклади грузинських поетів, якими Пастернак займався
довший час.

В перекладі Пастернака виходили окремі твори Т.Шевченка, П.Тичини,
М.Рильського з української мови.

З молодих років Борис Пастернак писав прозу-оповідання і повісті.

Великий твір-роман «Хлопчики і дівчатка» був початий ним в 1945 році і
завершений в 1956-у. В кінцевому варіанті роман отримав назву «Доктор
Живаго».

В Росії «Доктор Живаго» був надрукований лише в 1988, майже через 30
років після смерті автора 30.05.1960 в Пєрєдєлкіно.

Поставивши крапку в романі, Пастернак підвів і підсумок свого життя:

«Все розплутано, все названо, просто, прозоро, сумно.

Ще раз… дані визначення найдорожчому і найважливішому: землі і небу,
великому палкому почуттю, духу творчості, життя і смерті…»

VІІІ. Узагальнення по темі уроку (вчитель)

Повернемось до проблемного питання уроку:

-В чому ж трагізм Бориса Пастернака?

(це була людина, обрана Богом, людина, народжена вдруге. Господом Бориса
Пастернака став Ісус Христос, а в сталінські часи все світле, чисте,
правдиве, прозоре, щире переслідувалось і знищувалось)

ІХ. Д/з:

1 ряд: вивчити напам’ять вірш Б.Пастернака «Зимова ніч»;

2 ряд: вивчити напам’ять вірш Б.Пастернака «Цей лютий»;

3 ряд: вивчити напам’ять вірш Б.Пастернака «У всьому хочу я дійти самої
суті»;

Написати всім міні-твір «Гамлет ХХ століття».

Список використаних джерел

Русские писатели 20 века. Библиографический словарь. Т1. М.: Просвещение
199, с. 171.

Русская советская поэзия. Под ред. Л.П.Кременцова. Ленинград:
Просвещение, 1988.

Борис Пастернак. Сочинения в двух томах. Тула, «Филин», 1993.

Дмитрий Быков «Борис Пастернак. Жизнь замечательных людей». М.: Молодая
Гвардия, 2005.

Русские писатели и поэты: Краткий биографический словарь. Москва, 2000.

Википедия.

Нобелівська премія Б.Пастернака (спогади сина), НиТ, 2001.

Русские писатели – лауреаты Нобелевской премии. Борис Пастернак. Москва
«Молодая гвардия», 1991.

Літературно-художнє видавництво. Борис Пастернак. Вірші і поеми.
Переклади. Москва. Видавництво «Правда», 1990.

Музы Бориса Пастернака. Опубликовано на сайте Издательского Дома
«Аргументы и факты»

Похожие записи