Реферат на тему:

Професор Петро Федорчак – учений, педагог і громадський діяч

Мальовниче Прикарпаття, славиться не тільки своїми захоплюючими
краєвидами, синіми горами, родючими землями, а й щирими талановитими
людьми. До визначних особистостей краю, які зробили вагомий і помітний
внесок в освітянську і наукову скарбницю нашої держави, належить відомий
український історик, учений і педагог, завідувач кафедри історії слов’ян
Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, доктор історичних
наук, професор Петро Степанович Федорчак. Нещодавно йому виповнилося 70
років.

Дитинство та юність ученого припали на тяжкі і буремні часи польської,
німецької окупацій, радянізації краю, голодні воєнні та післявоєнні
роки.

П.С. Федорчак народився 22 серпня 1933 року у селі Росохач
Городенківського району Івано-Франківської області в родині сільських
хліборобів. Уже в дошкільні роки він оволодів грамотою, навчився читати
і писати. 1939 року Петро Федорчак вступив у Росохацьку початкову школу,
яку згодом перетворили на семирічну. Петро Степанович пригадує, що це
були складні роки його життя, які співпали з початком Другої світової
війни. Його батько Степан Федорчак працював у той час сільським ковалем
і був мобілізований на роботу на один із заводів м. Челябінська,
звідкіля повернувся додому інвалідом. Мати Параска Андріївна залишилася
з двома малолітніми синами та маленькою дочкою. Тоді Петрові доводилося
пасти худобу та працювати на полі. Сім’я Федорчаків переживала нестатки,
а в 1946 році – і голод. Однак у ці роки Петро Федорчак разом з кількома
ровесниками регулярно відвідував школу, добре вчився. Односельчани
запам’ятали, як він декламував на сцені сільського клубу вірші Тараса
Шевченка та брав участь у шкільному драматичному гуртку.

У 1947 році Петро Федорчак вступив у Коломийське педагогічне училище,
після закінчення якого здобув кваліфікацію учителя початкової школи.
Особливий вплив на нього справили в училищі педагоги Костянтин Данкевич,
Олена Голодненко, Іван Бородін, Микола Бездітко, які не лише майстерно
викладали навчальні предмети, а й уміло прищеплювали любов до професії
вчителя. Під їх упливом Петро Степанович Федорчак пов’язав усе своє
подальше життя з освітою.

У 1951 році Петро Федорчак став студентом історичного відділу
історико-філологічного факультету Івано-Франківського (колишнього
Станіславського) педагогічного інституту. Тут він прослухав нормативні і
спеціальні навчальні курси тодішніх провідних викладачів, зокрема
доцентів І.К. Васюти, П.М. Денисовця, П.Т. Рущенка та інших, у
майбутньому відомих учених, докторів наук, професорів. Запам’яталися
йому і цікаві лекції доцентів В.О. Духніча, Ю.І. Патлажана. Під упливом
своїх наставників Петро Федорчак формувався не лише як майбутній учитель
історії, а й науковець-дослідник. Під час навчання в інституті він брав
активну участь у діяльності студентських гуртків і семінарів, виступав з
доповідями та повідомленнями на конференціях, готував перші наукові
праці. І результат не забарився: Петро Федорчак став переможцем
Республіканського конкурсу студентських наукових робіт. В інституті
студент Петро Федорчак ще активно займався спортом, який став його
постійним супутником у житті.

У 1955 р. П.С. Федорчак закінчив навчання в інституті, одержавши диплом
з відзнакою. Як здібного студента-випускника і перспективного науковця
державна екзаменаційна комісія рекомендувала до вступу в аспірантуру.
Протягом наступних п’яти років Петро Степанович працював учителем
історії та географії у школах м. Станіслава і перебував на виборній
громадській роботі, одночасно займаючись науковими дослідженнями. У
1960–1963 рр. він навчався в аспірантурі Київського державного
університету ім. Тараса Шевченка, де опублікував чотири наукові статті
та книжку. В аспірантурі Петро Федорчак достроково захистив кандидатську
дисертацію з історії західних областей України.

З 1963 року Петро Степанович пов’язав свою трудову, педагогічну та
наукову діяльність з Івано-Франківським державним педагогічним
інститутом, який у 1992 р. був реорганізований у Прикарпатський
університет. Працюючи у цьому вузі безперервно уже сорок років, він
пройшов шлях від старшого викладача історичного факультету до професора.
В інституті П.С.Федорчак викладав історичні дисципліни, а з 1972 року
обіймав посаду завідувача кафедри. Учений постійно вдосконалював свої
лекційні та семінарські заняття, урізноманітнював форми і методи
навчально-виховного процесу, допомагав студентам опановувати знаннями і
спрямовував на це колег-викладачів.

Одночасно П.С. Федорчак активно займався науково-дослідною і
навчально-методичною роботою. Він був співавтором і членом редакційної
колегії тому “Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська
область”, автором монографії “Шляхом трудових подвигів”, співавтором
нарисів з історії Прикарпаття “Назустріч мрії”, документального нарису
“Івано-Франківський державний педагогічний інститут імені
В.С.Стефаника”1, опублікував статті про особливості і специфіку
викладання всесвітньої історії в педагогічному вузі та досвід вивчення
історії України в курсі всесвітньої історії2.. Працюючи в інституті, без
відриву від виробництва, П.С.Федорчак у 1976 р. першим з випускників
історичного факультету захистив докторську дисертацію з проблем
політичної історії України.

У 1982 році Петро Степанович став проректором з наукової роботи.
Енергійно і самовіддано працюючи на цій посаді до 1993 року, він
докладав великих зусиль у напрямку організації і координації наукових
досліджень факультетів і кафедр інституту, створення аспірантури, був
ініціатором проведення багатьох наукових конференцій, симпозіумів та
семінарів, сприяв виникненню Науково-технічної ради інституту та керував
нею.

Після реорганізації педагогічного інституту в університет у 1993 році на
історичному факультеті було створено кафедру історії слов’ян,
завідувачем якої Вчена рада університету обрала професора П.С.Федорчака.
Очоливши нову кафедру, Петро Степанович побував у Київському,
Львівському та Чернівецькому університетах, де вивчав досвід організації
слов’янознавчої освіти, зокрема викладання нормативних і спеціальних
дисциплін, проведення навчально-методичної, науково-дослідної та
виховної роботи. Він спрямовував колектив кафедри на опанування новими
технологіями навчання і викладання слов’янознавчих курсів і разом зі
своїми колегами доцентами А.В. Крюковим, М.М. Нагорняком, В.І. Сілецьким
та Ю.М. Томиним виробляв нові методичні та світоглядно-концептуальні
підходи до читання лекцій і проведення семінарських занять, а також до
організації навчально-виховного процесу та науково-дослідницької
діяльності.

Враховуючи нові політичні та ідеологічні реалії слов’янських країн,
досягнення сучасної історичної науки, кафедра під керівництвом
П.С.Федорчака розробила програму і робочі плани нормативного курсу
“Історія зарубіжних слов’ян”. Колектив кафедри зосередив увагу на
творчому осмисленні і висвітленні історії слов’янських країн,
відображенню у навчальній роботі докорінних змін у політичному та
соціально-економічному житті, які відбулися на зламі ХХ і ХХІ століть. У
цьому приклад, гідний наслідування, показує завідувач кафедри професор
П.С.Федорчак, який щорічно виступає з відкритими лекціями, будуючи їх на
нових теоретичних і методологічних засадах.

Під керівництвом П.С.Федорчака на кафедрі створено науково-методичний
семінар, на якому викладачі виступають з доповідями на актуальну
слов’янознавчу тематику, обговорюють сучасні форми і методи читання
лекцій та проведення семінарських занять, колоквіумів, діляться власним
досвідом організації та ведення навчального процесу, зокрема
удосконалення системи діагностики знань студентів, упровадження
модульно-рейтингової системи їх оцінювання тощо.

П.С. Федорчак спрямував колектив кафедри на розробку спеціальних курсів
і спецсемінарів із джерелознавства та історіографії зарубіжних слов’ян,
розвитку слов’янознавства у Східній Європі, міжслов’янських
етнополітичних і культурних взаємин, міжнародного становища та
зовнішньої політики слов’янських держав у ХХ ст. З його ініціативи
створено кабінет історії слов’ян, де майбутні спеціалісти поповнюють
свої знання з історії кожної слов’янської країни і який став центром
навчально-методичної роботи кафедри.

Тривалий час, плідно працюючи на освітянській ниві, П.С. Федорчак
приділяє велику увагу підготовці студентів до роботи в школі, щорічно
здійснює керівництво педагогічною практикою майбутніх фахівців, сприяє
їм у методичному забезпеченні уроків. Разом з колегами по кафедрі П.С.
Федорчак допоміг тисячам студентів стати учителями історії, багато з
яких очолили школи, ліцеї, гімназії та інші освітянські установи.
Випускники стефаниківського вузу глибоко вдячні Петру Степановичу за те,
що він передав їм свої знання, щиро ділився великим педагогічним
досвідом, вміло спрямовував їх на правильний життєвий шлях. Любов до
науки та педагогічної роботи він прищепив і своїм дочкам. Старша –
Тетяна Федорчак є кандидатом історичних наук, доцентом кафедри історії
та політології Івано-Франківського національного технічного університету
нафти і газу. Молодша – Наталія Панасейко викладає англійську мову та
історію в Канаді .

Професор П.С.Федорчак значну увагу приділяє розширенню і поглибленню
зв’язків колективу кафедри з освітянськими установами Івано-Франківщини.
В Інституті післядипломної освіти він неодноразово читав лекції з
актуальних проблем історії та сучасного становища слов’янських країн і
народів. На спільному засіданні кафедри та методичного об’єднання
вчителів історії області наголошувалося на необхідності постійного
оновлення знань фахівців зі слов’янознавства, покращення викладання
історії слов’янського світу в школі, підвищення професійного рівня
викладачів-істориків.

За останні десять років урізноманітнилася та диверсифікувалася наукова
діяльність професора П.С. Федорчака. Ним здійснено низку нових цікавих
досліджень, які умовно можна поділити на чотири тематичні групи:
теоретичні проблеми слов’янознавства; українсько-польські відносини;
історичне краєзнавство; науково-методичне забезпечення навчального
процесу і підготовка нових навчальних посібників і підручників. До
першої належать колективні монографії та статті, у яких із сучасних
позицій характеризуються державотворчі процеси у зарубіжних слов’янських
країнах, визначаються особливості їх політичного та
соціально-економічного розвитку.

У 1995 році за безпосередньою участю та редакцією професора
П.С. Федорчака колектив кафедри історії слов’ян опублікував посібник
“Історія Польщі”, у якому висвітлено найважливіші проблеми розвитку цієї
країни від найдавніших часів до сьогодення3. У розділі про новітню
історію Польщі, який належить П.С. Федорчаку, на основі невідомих раніше
документів розкриваються передумови кризових явищ у Польщі в 70 – 80-х
роках ХХ століття, обгрунтовується закономірність краху
адміністративно-розподільчої системи у цій країні, характеризуються
докорінні суспільні зміни, що відбулися у Польщі в 90-х роках.

У 1999 році за редакцією П.С.Федорчака вийшла книга “Коротка історія
Чехії і Словаччини”4, у якій ним написані розділи з новітньої історії.
Застосувавши проблемний підхід до висвітлення ключових моментів розвитку
цієї країни у ХХ столітті, він на багатому фактичному матеріалі
проаналізував особливості політичного та економічного становища
Чехословаччини, охарактеризував негативний вплив на неї тоталітаризму,
розкрив передумови і хід радикальних політичних та соціально-економічних
перетворень, закономірності “оксамитової революції” в Чехословаччині й
утворення незалежних Чеської та Словацької республік. Проблемам історії
Чехословаччини присвячені й інші опубліковані П.С. Федорчаком статті5.

До творчого доробку П.С. Федорчака належить і обгрунтування ним впливів
на процеси державотворення у слов’янських країн таких ключових подій
першої половини ХХ століття, як розпад Австро-Угорської імперії та крах
російського царизму. П.С.Федорчак також наголошував, що Перша світова
війна прискорила національну ідентифікацію слов’янських народів,
посприяла відродженню та створенню нових слов’янських держав.
Відобразивши вплив Західно-Української Народної Республіки на розвиток
державотворчих процесів у сусідніх країнах, П.С. Федорчак відзначив, що
нова українська держава враховувала у своїй внутрішній та зовнішній
політиці і європейський досвід6.

Значне місце у науковій діяльності П.С.Федорчака займає дослідження
складних і суперечливих українсько-польських взаємин. У 1997 році за
його редакцією вийшла книга “Українсько-польські відносини в Галичині у
ХХ ст.”7, яка є збірником матеріалів Міжнародної наукової конференції за
участю більше 100 вчених України і Польщі. У ній вміщено і доповіді
П.С.Федорчака про національну політику Другої Речі Посполитої у
західноукраїнському регіоні та розвиток українсько-польських культурних
контактів.

Продовжуючи вивчати це питання, П.С. Федорчак на основі архівних
документів підготував і опублікував статтю про депортацію українців з
Польщі та поляків із західних областей України у 1944 – 1946 роках. На
яскравих фактах учений підтвердив, що ця подія не була добровільною
акцією, як це стверджувалося у радянській історіографії, а перетворилася
у життєву трагедію двох сусідніх народів8.

Професор П.С. Федорчак в університетських виданнях Києва, Львова,
Чернівців й Івано-Франківська опублікував низку статей про
українсько-польські мовні контакти та співробітництво у галузі освіти і
культури у 90-х роках ХХ ст. У них автор довів, що багатогранні
українсько-польські культурні відносини засвідчили можливість і
перспективність розвитку толерантних взаємин між українськими та
польськими вченими, працівниками освіти, артистами і творчими
колективами. Вони ж сприяють співпраці двох сусідніх слов’янських
народів, взаємозбагаченню їх культур9.

?

????????????@?увагу висвітлення у публікаціях П.С.Федорчака ролі, місця
і значення Прикарпаття в зовнішньоекономічних і торговельних відносинах
із зарубіжними країнами – Молдовою, Литвою, Туреччиною, Росією,
Німеччиною, Францією. Автор переконаний, що в часи незалежності України
склалися умови для розширення економічних і торговельних зв’язків із
зарубіжжям, чому сприяють географічне розташування Прикарпатського
регіону, наявність багатьох природних, сировинних і людських ресурсів10.

Краєзнавчу тематику поповнюють праці П.С. Федорчака про розвиток вищої
освіти на Прикарпатті на сучасному етапі. На значному фактичному
матеріалі він досліджує діяльність колективів Прикарпатського
університету імені Василя Стефаника, Івано-Франківського національного
технічного університету нафти і газу та Івано-Франківської медичної
академії, спрямовану на вдосконалення підготовки спеціалістів,
формування інтелектуального потенціалу нашого краю і незалежної України
в цілому11.

Професор П.С. Федорчак є співавтором книги “Історичний факультет
Прикарпатського університету імені Василя Стефаника”, у якій висвітлено
становлення цього колективу та його здобутки в навчально-виховній,
науковій та громадській діяльності12. Він також підготував та
опублікував статтю про розвиток у Прикарпатському університеті
історичного слов’янознавства .13

З метою забезпечення високого рівня підготовки фахівців-слов’янознавців
П.С.Федорчак та його колеги по кафедрі приділяють велику увагу
науково-методичному забезпеченню навчальних курсів і підготовці нових
підручників та навчальних посібників. Значною популярністю серед
студентів користуються видані за редакцією П.С.Федорчака книги “Історія
Польщі”, “Коротка історія Чехії і Словаччини”. Отстання рекомендована
Міністерством освіти України як навчальні посібники для студентів
історичних спеціальностей. Петро Степанович є також співавтором
підручника з історичного краєзнавства “Мій рідний край – Прикарпаття”14,
а нині готує до друку новий навчальний посібник “Історія Польщі у ХХ та
на початку ХХІ століть”. Всього він опублікував біля 150 наукових праць.

У діяльності професора П. С. Федорчака важливе місце займає організація
представницьких наукових конференцій і форумів. У 1996 році за його
активним сприянням ректорат Прикарпатського університету та
Івано-Франківська обласна державна адміністрація провели Міжнародну
наукову конференцію “Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ ст.”.
На конференції з доповідями та повідомленнями виступили вчені з
Івано-Франківська, Києва, Луцька, Львова, Тернополя, а також з Польщі.
Вони проаналізували різні аспекти українсько-польських взаємин, розкрили
причини протистояння між двома народами, що мали місце у минулому,
зокрема у 30-40 роках ХХ століття.

З ініціативи Петра Степановича в 2002 році у Прикарпатському
університеті проведено міжвузівський круглий стіл “Акція Вісла”. Його
учасники обговорили причини і наслідки цієї трагічної події та її
висвітлення й оцінку в сучасній українській та польській історіографіях.
П.С.Федорчак тут виступив з доповіддю про депортаційні процеси.

Щороку професор П.С.Федорчак бере участь у роботі міжнародних,
всеукраїнських, регіональних та міжвузівських наукових конференцій.
Зокрема, у травні 2000 року він доповідав на форумі – Міжнародному
конгресі “Українська історична наука на порозі ХХІ ст.”, який відбувся
на базі Чернівецького національного університету.

Професор П.С. Федорчак значну увагу приділяє підготовці і вихованню –
істориків високої кваліфікації. Він ініціював створення на кафедрі
аспірантури, де під його керівництвом перспективні молоді науковці
готують дисертації зі слов’янознавчих проблем. Першим аспірантом Петра
Степановича став випускник історичного факультету Прикарпатського
університету В.Л.Комар, який підготував і захистив кандидатську
дисертацію на тему: “Українське питання в національній політиці Польщі
(1935 – 1939 рр.)”. Під керівництвом П.С.Федорчака кандидатську
дисертацію “Імперська ідея в Московській державі в кінці ХУ – ХУІ ст.”
підготував і захистив В.З.Дебенко. Нині над дисертаціями працюють
аспіранти М.Д.Вітенко, І.В.Місюра, Я.В.Штанько. Професор П.С.Федорчак
надає допомогу у підготовці дисертаційних досліджень і пошукувачам з
інших міст та регіонів України. Він неодноразово виступав офіційним
опонентом на захисті докторських і кандидатських дисертацій в
університетах Дніпропетровська, Києва, Львова.

П.С.Федорчак постійно дбає про залучення здібної студентської молоді до
науково-дослідної роботи. У 1993 році на кафедрі історії слов’ян
створено науковий семінар, де навчаються студенти ІІІ – ІУ курсів за
розробленою на кафедрі програмою спеціалізації. Щороку керівник семінару
професор П.С.Федорчак знайомить студентів з організацією наукової
діяльності, методикою написання курсових, бакалаврських, дипломних і
магістерських праць, наукових статей і рефератів, передає студентам
багатий особистий досвід ведення наукових досліджень, роботи з архівними
та історіографічними джерелами. Під керівництвом Петра Степановича
десятки бакалаврів, спеціалістів і магістрів підготували та успішно
захистили свої кваліфікаційні роботи з історії Білорусі, Польщі, Росії,
Чехії. П.С. Федорчак спрямовує своїх вихованців та учнів передусім на
дослідження актуальних проблем економічної, політичної і дипломатичної
історії слов’янських країн, міжслов’янських етнополітичних та культурних
зв’язків і, що дуже важливо, допомагає їм у підготовці наукових
виступів, публікації перших статей.

Об’єктом уваги П.С. Федорчака є, поза сумнівом, організація навчання в
магістратурі. Очолюваний ним колектив кафедри багато працює над
розробкою та удосконаленням спецкурсів та спецсемінарів, а також
тематики магістерських досліджень, присвячених актуальним проблемам
історії слов’янських країн. Петро Степанович уже декілька років з
великим успіхом читає магістрантам спецкурс “Державотворчі процеси у
зарубіжних слов’янських країнах”. Під його керівництвом майбутні
магістри готують наукові доповіді з проблематики державотворення ,
обговорення яких відбувається на спецсемінарах у зацікавленій і жвавій
дискусійній формі. Це допомогло багатьом студентам успішно захистити
магістерські роботи з обраних ними питань.

П.С.Федорчак докладав значних зусиль для встановлення творчих зв’язків з
ученими вищих навчальних закладів Івано-Франківська, інших міст України,
а також Польщі. Ним ініційовані науково-теоретичні засідання “круглого
стола” за участю науковців вищих навчальних закладів Прикарпаття, на
яких обговорювалися важливі проблеми соціально-економічного і
громадсько-політичного розвитку краю. Кафедра залучає до викладання на
історичному факультеті Прикарпатського університету спеціалістів з
провідних навчальних, наукових установ України і зарубіжжя. Так,
завідувач кафедри історії слов’ян Київського національного університету
імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук, професор В.І.Яровий
прочитав спецкурс, присвячений дискусійним питанням історії
національно-визвольних рухів у слов’янському світі, а професор з Польщі
Т.Бернацек виступив з доповіддю про сучасну польську історичну науку та
досвід організації науково-дослідної роботи у польських вузах.

Прекрасними рисами характеру Петра Степановича є його доброзичливість,
щирість, бажання і готовність завжди прийти на допомогу людям у
вирішенні життєвих і професійних проблем. Він неодноразово консультував
свого колишнього однокурсника В.М.Холевчука у підготовці кандидатської
дисертації, який згодом став доктором історичних наук і професором,
протягом тривалого часу завідував кафедрою у Чернівецькому націанальному
університеті ім. Юрія Федьковича.

У визначенні наукового шляху Петро Степанович допомагав і відомому тепер
ученому, докторові історичних наук, академіку АН Вищої школи,
професорові Київського національного університету Ярославу Калакурі.

Серед учнів і вихованців Петра Степановича є нинішні декан історичного
факультету Прикарпатського університету доктор історичних наук, доктор
філософії, професор Микола Кугутяк, проректор Прикарпатського юридичного
інституту Національної Академії внутрішніх справ України доктор
історичних наук, професор Степан Сворак, проректори нашого вузу
Володимир Великочий та Сергій Дерев’янко, які працюють над докторськими
дисертаціями. З колишніх студентів професора П.С.Федорчака слід назвати
і доцентів Олега Жерноклеєва, Олександра Марущенка, Михайла Нагорняка,
Ігоря Пилипіва, Ігоря Райківського та інших.

Плідна науково-педагогічна діяльність Петра Степановича відзначена
високими освітянськими нагородами – званнями “Відмінник народної освіти”
(1977 р.), “Відмінник освіти України” (2000 р.), медалями “За трудовое
отличие” (1981 р.), “Ветеран труда”. У 1990 році йому було присвоєно
почесне звання “Заслужений працівник народної освіти Української РСР”.

П.С.Федорчак зустрів своє 70-річчя у вирі молодіжного університетського
життя, розквіті таланту вченого і педагога, наукової та духовної
зрілості, сил та енергії. Уже сорок один рік він незмінно трудиться у
Прикарпатському університеті ім. В.Стефаника, на історичному факультеті,
користуючись авторитетом серед викладачів, студентів й аспірантів, маючи
значний педагогічний і науковий досвід. Важко переоцінити внесок
професора П.С.Федорчака, справжнього галицького інтелігента, у
становлення і розвиток вищої освіти й науки на Прикарпатті. Освітянська
і наукова нива стала сенсом буття Петра Степановича, його покликанням.
Професор П.С. Федорчак і нині гідно виконує важливі доручення, пов’язані
з науковою та професійною діяльністю. Він продовжує очолювати кафедру
історії слов’ян, здійснює керівництво науковим колективом, який працює
над держбюджетною темою; є членом Вченої ради та Науково-технічної ради
університету, членом Ради історичного факультету. Сумлінно ставиться він
і до нелегких обов’язків члена редакційної колегії “Вісника
Прикарпатського університету. Серія “Історія”, редакційної ради
наукового і культурно-просвітницького краєзнавчого часопису “Галичина”,
спеціалізованої Ради із захисту кандидатських дисертацій. Петро
Степанович керує написанням колективної монографії з історії
українсько-польських відносин у ХХ столітті, бере участь у підготовці
книги про голодомор 1932 – 1933 років в Україні, має намір видати й інші
наукові праці.

Петро Степанович Федорчак наділений особливим талантом працювати з
людьми, перейматися їхніми труднощами, створювати умови для успішної
роботи, водночас залишаючись принциповим та вимогливим до всіх і
насамперед до себе. Він ніколи не буває байдужим до чужих проблем, а
енергія, тонке почуття гумору і дотепність допомагають йому долати усі
життєві негаразди. Такий характер допомагає йому займати активну
патріотичну і громадську позицію.

Література:

Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область. – К.,
1971. – 639 с.; Федорчак П.С. Шляхом трудових подвигів. – Львів, 1974. –
224 с.; Назустріч мрії. Нариси історії Прикарпаття. – Ужгород, 1978. –
224 с.; Івано-Франківський педагогічний інститут імені В.С. Стефаника.
(Документальний нарис). – Ужгород, 1990. – 118 с.

З досвіду висвітлення історії України в курсі всесвітньої історії //
Місце України у світовій історії та особливості вивчення даної проблеми
у педагогічному вузі. – К., 1992. – С. 157-159; О преподавании всемирной
истории в педагогическом вузе // Актуальные проблемы обучения в
педагогическом вузе. – Измаил, 1993. – С. 89-90.

Історія Польщі. Навчально-методичний посібник / За редакцією професора
П.С. Федорчака. – Івано-Франківськ, 1995. – 71 с.

Коротка історія Чехії і Словаччини / За редакцією професора
П.С.Федорчака . – Івано-Франківськ, 1999. – 170 с.

Федорчак П.С. Розвиток економіки Чехословаччини між Першою та Другою
світовими війнами // Перша світова війна: історичні долі народів
Центральної та Східної Європи. – Чернівці, 2000. – С. 212-218; його ж.
Чехословацька Республіка на рубежі 20-х рр. ХХ ст.: передумови створення
та політичний розвиток // Галичина. Науковий і культурно-просвітній
краєзнавчий часопис. – 2001. – № 5-6. – 262-267.

Федорчак П., Федорчак Т. Утворення ЗУНР та національно-визвольний рух
слов’янських народів // Україна: культурна спадщина, національна
свідомість, державність. Західно-Українська Народна Республіка: Історія
і традиції. – Львів, 2000. – № 6. – С. 129-133.

Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ ст. Матеріали міжнародної
науково-практичної конференції (21-22 листопада 1996 р.). –
Івано-Франківськ, 1997. – 451 с.

Федорчак П., Федорчак Т. Депортації українців з Польщі та поляків із
західних областей України (1944 – 1946) // Міжнародний науковий конгрес.
Українська історична наука на порозі ХХІ ст. – Т.2 – Чернівці, 2001. –
С. 299-306.

Розвиток українсько-польських мовних контактів та взаємин у галузі
освіти на Прикарпатті (90-і роки ХХ ст.) // Науковий вісник кафедри
ЮНЕСКО Київського державного лінгвістичного університету.
Linguapax VIII. Філологія. Педагогоіка. Психологія. – 2001. — № 4. –
Арк.521 – 523.

Мій рідний край – Прикарпаття. – Івано-Франківськ, 2000. – 376 с.

Федорчак П.С., Федорчак Т.П. Відродження вищої освіти на Прикарпатті в
умовах незалежної України // Вісник Прикарпатського університету.
Історія. Випуск ІІ. – Івано-Франківськ, 1999. – С. 147-162.

Історичний факультет. Здобутки, пріоритети, перспективи. –
Івано-Франківськ, 2000. – 68 с.

Федорчак П.С. Історичне слов’янознавство у Прикарпатському університеті
імені Василя Стефаника // Вісник Прикарпатського університету. Історія.
Випуск УІ. – Івано-Франківськ, 2002. – С. 3-14.

Мій рідний край – Прикарпаття. – Івано-Франківськ, 2000. – 376 с.

Похожие записи