Загальні методичні вказівки

Розвиток і поступ науки залежить від загальної атмосфери у країні,
суспільно-політичного клімату Цей постулат особливо яскраво унаочнює
наше сьогодення Десятиліття командно-бюрократичних методів керівництва
згубно вплинули і на історико-правову науку Від неї вимагалося головним
чином пропагувати нерідко вигадані успіхи і досягнення соціалістичної
системи Це і призвело до однобічного зображення минулого без
об’єктивного вивчення і серйозного розкриття труднощів та суперечностей
історичної у тому числі й історико-правової науки. А не знати історії за
словами давньоримського політичного діяча оратора і письменника Марка
Туллія Ціцерона — бути завжди недоростком. Розвиваючи цю думку відомий
український поет академік Максим Рильський у передмові до книги і
Шаповала “В пошуках скарбів” зазначав: “Хто не знає свого минулого, той
не вартий свого майбутнього. Хто не шанує видатних людей свого народу
той сам не годен пошани”.

Зміни у розвитку юридичної науки потребують докорінного концептуального
переосмислення процесу розвитку держави права України, що тривалий час
перебувала у складі Російської та Австро-Угорської імперій, а згодом —
Радянського Союзу. Принцип історизму зобов’язує об’єктивно розглядати і
аналізувати явища державно-правового життя як у минулому, так і в
сучасній дійсності. Об’єктивність — наріжний камінь у викладі
історико-правознавчих проблем. Завдання науковців — усунути білі плями у
висвітленні минулого держави і права українського народу. Зокрема,
особливу увагу треба звернути на аналіз державно-правової практики в
період радянської влади, на суперечності і тенденції розвитку
законодавства, на політико-правові причини формування
адміністративно-командної системи в кінці 20-х і на початку 30 — х років
XX століття у республіках колишнього Радянського Союзу, в тому числі й в
Україні та згубний вплив культу особи на розвиток народовладдя.

Утворення незалежних держав на території колишнього СРСР — це не тільки
явище історичної закономірності розпаду багатонаціональної імперії і
реалізації права на самовизначення. Це і наслідок тривалого насаджування
ідеологи і політичної практики етнічного націоналізму. Крах
тоталітарно-репресивного комуністичного режиму, де політика і право,
наука і культура, власне, всі сфери суспільства підганялися під
заідеологізовані стереотипи, був зумовлений самою історією. А історія —
це пам’ять людського суспільства, свідомість і совість, засіб
самоочищення, виховання прийдешніх поколінь. Як зазначав видатний
український вчений, громадський і державний діяч М. Грушевський, “є
події що по короткім часі мають виключно історичне, сказати б,
антикварне значення: є знов такі, що служать вихідною точкою для дальших
поколінь на довгий час, створюють для них цілком нові обставини життя,
виносять на верх змагання й ідеї, що стають боєвим прапором для віків,
святощами для одних і страхом для других”.

Історія держави і права України є однією з правових дисциплін, яку
вивчають на І курсі денної і заочної форм навчання. Вона охоплює
розвиток усіх галузей права, всі аспекти еволюції держави, її механізм,
форму державної єдності та ін.

Курс історії держави і права України (це однаковою мірою стосується і
курсу історії держави і права зарубіжних країн) є своєрідним вступом до
спеціальних юридичних дисциплін (конституційне, цивільне, трудове,
кримінальне, процесуальне право та ін.) і ґрунтовне їх вивчення, у тому
числі глибокий аналіз важливих законодавчих актів, потрібне не лише для
підвищення якості історико-правової підготовки студентів та їх загальної
правової культури, але й для всестороннього глибокого усвідомлення
галузей діючого права. А право як відомо зумовлене економічним ладом
суспільства, його соціально-політичною структурою, зазнає впливу
історичних традицій пануючої ідеологи, культури та інших факторів.
Розбудова державності України є необхідною історичною передумовою
піднесення національної культури, а державність, культура та освіта є
беззаперечними пріоритетами суспільного розвитку.

Згідно з навчальним планом крім лекційного курсу з історії держави і
права України проводяться групові семінарські заняття (від лат
seminarium -розсадник). Їх мета — виробити у студентів уміння самостійно
вивчати питання історії та теорії держави і права, аналізувати
законодавчі акти, формулювати і обґрунтовувати історико-теоретичні
висновки та узагальнення. Семінарські заняття не повторюють, а
доповнюють і поглиблюють теми лекційного курсу і навчальної літератури.
Готуючись до семінару, студент вчиться обґрунтовувати і формулювати свої
думки, працюючи на семінарському занятті — набуває навички публічних
виступів, ведення дискусії, виявляє свої знання, наукову позицію та
вчиться їх відстоювати, зміцнює впевненість в знаннях, переконаннях і
свідомості.

Для підготовки до семінару студентові пропонуються тема, план семінару і
відповідна література, з врахуванням нових оцінок історичних подій та
осіб. Особливу увагу треба звернути на закони та інші нормативні акти.
Це можуть бути не тільки чинні нормативні акти, але й так звані пам’ятки
права.

Тобто ті норми права, які втратили свою силу, але дають цінні відомості
про суспільний і державно-правовий лад, що існував у різні періоди
історії держави і права. Допоміжним матеріалом є наявні підручники для
студентів вузів, що навчаються за спеціальністю “Правознавство”.

Водночас, враховуючи специфіку навчання у вищій школі, конкретні
сторінки рекомендованих джерел не вказані. Готуючись до семінарського
заняття, студент повинен самостійно знайти потрібні розділи та
параграфи. Поряд з рекомендованою літературою можна використати інші
доступні джерела. Висвітлюючи державно-правові питання, бажано на
підставі здобутих у середній школі знань давати також загальну стислу
характеристику відповідного періоду історії України.

На основі вивчення рекомендованої та додаткової літератури треба скласти
якомога вичерпніші відповіді на всі питання семінарського заняття.
Виступаючи на семінарі, студент повинен чітко і лаконічно висловлювати
свої думки, не відхиляючись від обговорюваної теми. При цьому можна
користуватись своїм конспектом, але не зачитувати його замість свого
усного виступу. Спірні і дискусійні питання вирішуються під керівництвом
викладача в процесі докладного обговорення на семінарі.

В кінці семінару викладач коротко формулює основні положення
обговорюваної теми, оцінює виступи учасників семінару і робить
узагальнюючий висновок. На основі цього висновку студенти виносять у
свої записи відповідні доповнення та уточнення.

На семінарських заняттях ведеться облік поточної успішності студентів.
Пропущений з будь-яких причин семінар, а також незадовільний виступ на
занятті необхідно протягом тижня відпрацювати шляхом написання реферату
з відповідями на всі питання даної теми та подальшого його захисту. В
іншому випадку студент не допускається до участі в наступному семінарі.
Невиконання зазначених вимог щодо семінарських занять є причиною не
допустити студента до складання підсумкового іспиту.

ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

З ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ.

Тема 1. Руська Правда — збірник норм

староруського права. (4 години)

Формування державності у східних слов’ян.

Загальна характеристика джерел права Київської Русі.

а) звичаєве право;

б) політичні та торговельні угоди князів з іноземними державами;

в) князівське законодавство;

г) рецепція візантійського права;

д) церковні статути великих князів київських.

Походження основні редакції та списки Руської Правди.

Характеристика цивільного права.

а) право власності;

б) зобов’язальне право (основні види договорів, їх зміст та оформлення);

в) право спадщини;

г) сімейно-шлюбне право.

Основні риси кримінального права.

а) поняття і види злочинів;

б) мета і система покарань.

Характер та особливості судового процесу.

СПИСОК ЛІTEPATУPИ:

Брайчевський М. Ю. Походження Русі. – К., 1968.

Грушевський М. Ілюстрована історія України – К., 1990.

Іванченко Р.П. Історія без міфів. Бесіди з історії української
державності. – К., 1996.

Крип’якевич І.П. Історія України. – Львів, 1990.

Кульчицький В.С., Настюк М.І., Тищик Б.Й. 3 історії української
державності. – Львів, 1992.

Падох Я. Суди і судовий процес Старої України. — Нью-Йорк-Львів, 1990.

Памятники русского права – М. 1952 Вып.1 або Российское законодательство
Х-ХХ веков. – М. 1984, Т.1

Хрестоматія з історії держави і права України. У 2-х томах. – К., 1997,
Т.1.

Юшков С.В. Общественно-политический строи и право Киевского государства.
– М., 1949.

Юшков С.В. Русская правда. Происхождение, источники, ее значение – М.,
1950.

Тема 2. Державний механізм Галицько-Волинського князівства.

(2 години.)

Утворення Галицько-Волинського князівства.

Особливості суспільного ладу.

Центральні органи влади і управління.

Місцеві органи управління.

Судові органи і загальна характеристика правової системи.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.

Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К., 1990.

Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. – К., 1984.

Кульчицький В.С., Настюк М.І., Тищик Б.И. 3 історії української
державності. – Львів, 1992.

Музиченко П.П. Галицько-Волинське князівство: продовження традицій
української державності. – Одеса, 1994.

Памятники русского права. – М. 1953. Вып.2 або Российское
законодательство Х-ХХ веков – М., 1984, Т.1.

Софроненко К.А. Общественно-политический строй Галицко-Волынской Руси.
ХІ – ХІІІ вв. – М., 1955.

Тема 3. Литовські статути та їх застосування в Україні. (2 години)

Характеристика правового становища українських земель у складі Великого
князівства Литовського та Речі Посполитої.

Джерела, структура і редакції Литовських статутів.

Характеристика цивільного права:

а) право власності;

б) право зобов’язань, їх види, зміст та форма договорів;

в) право спадщини;

г) сімейне право.

Основні риси кримінального права:

а) поняття та види злочинів;

б) мета і система покарань.

5. Судові органи і процесуальне право.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Владимирський-Буданов М.Ф. Німецьке право в Польщі й Литві. В 2-х
книгах. — Львів, 1903-1904.

2. История государства и права СССР. Под. ред. О.И. Чистякова и И.Д.
Мартысевича, — М., 1985. Ч.1 або История государства и права СССР. Под.
ред. Ю.П. Титова.- М., 1988. Ч.1.

3. Третій Литовський статут на Україні // Український календар. 1978
(Варшава).

4. Статут Великого княжества Литовского 1529 года. — Минск, 1960.

5. Статут Великого княжества Литовского 1588 года. Тексты. Справочник.
Комментарии. — Минск, 1989 або Хрестоматия по истории государства и
права СССР. — М., 1990.

6. Субтельний О. Україна. Історія. — К., 1991.

7. Ткач А.П. Історія кодифікації дореволюційного права України. — К.,
1968.

Тема 4. Правове становеще Гетьманської України у складі Російської
держави та Березневими статтями. (2 години).

1. Юридичне оформлення приєднання Лівобережної України до Росії:

а) постанова Земського Собору від 1 жовтня 1653 року;

б) рішення Переяславської Ради від 8 січня 1654 року;

в) Статті Б. Хмельницького, Березневі статті 1654 року;

г) царські жалувані грамоти від 27 березня 1654 та від 12 квітня 1654
року.

2. Формування території та механізму держави:

а) адміністративно-територіальний поділ;

б) вищі органи влади та управління;

в) місцеві органи влади та управління;

г) судові органи;

д) збройні сили.

3. Поступове обмеження та ліквідація царизмом автономного устрою
України.

4. Правовий статус Запорізької Січі. Причини ліквідації Запорізької Січі
і створення Задунайської Січі.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Бабій Б., Кульчицький В. Ліквідація царизмом автономного устрою
України //Український календар. 1964 (Варшава).

2. Воссоединение Украйни с Россией. Документы и материалы. В 3-х томах.
— М., 1953 або Хрестоматія з історії держави і права України. У 2-х
томах. –К. 1997.Т.1.

3. Голобуцький В. Запорізьке козацтво. — К., 1994.

4. Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині XVII-XVIII
ст.: кордони, населення, право. — К., 1996.

5. Дядиченко В.А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної
України кінця XVII- початку XVIII ст. — К., 1959.

6. Іванченко Р.П. Історія без міфів. Бесіди з історії української
державності — К., 1996.

7. Когут 3. Російський централізм і українська автономія. Ліквідація
Гетьманщини. — К., 1996.

8. Софроненко К.А. Малороссийский приказ Русского государства второй
половины XVII века — М., 1960.

9. Універсали Богдана Хмельницького. 1648-1657.- К., 1998.

Тема 5. Права, за якими судиться малоросійський народ 1746 року. Їх
зміст і значення. (4 години).

1. Джерела права України за Березневими статтями 1654 року:

а) звичаєве (козацьке право);

б) нормативні акти автономної влади;

в) польсько-литовське законодавство;

г) збірники магдебурзького права.

2. Складення, джерела і структура Кодексу 1743 року.

3. Характеристика цивільного права:

а) право власності;

б) зобов’язальне право (основні види договорів, їх зміст та оформлення);

в) сімейно-шлюбне право;

г) право спадщини.

4. Основні риси кримінального права:

а) поняття і види злочинів;

б) мета і система покарань.

5. Характер та особливості судового процесу.

6. Пам’ятки права Гетьманщини другої половини XVIII століття:

а) Суд і розправа в правах малоросійських 1750-1758 років.

б) Екстракт малоросійських прав 1767 року і його переробка 1786 року.

в) судова реформа в Україні 1760-1763 років.

7. Правова система західноукраїнських земель.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Кульчицький B.C. Кодифікація права на Україні у XVIII столітті. —
Львів, 1958.

2. Кульчицький B.C. Видатна пам’ятка українського права //
Республіканець. -Львів, 1993. №11-12.

3. Кульчицький B.C. Суд і розправа в правах малоросійських 1750 року Ф.
Чуйкевича // Український календар. 1970 (Варшава).

4. Кульчицький B.C. Джерела права в Галичині за часів австрійського
панування // Проблеми правознавства. — К., 1971. Вип. 19 або Кульчицький
B.C. Застосування кодексів австрійського права на території Галичини //
Стан кодифікаційного процесу в Україні: системність, пріоритети,
уніфікація. — К., 1995.

5. Месяц В.Д. История кодификации права на Украине в первой половине
XVIII в. — К., 1963.

6. Пашук А.Й. Суд і судочинство на Лівобережній Україні в XVII-XVIII ст.
— Львів, 1967.

7. Права, за якими судиться малоросійський народ 1743. — К., 1997.

8. Тищик Б.Й., Лешкович И.О. Олександр Безбородько як теоретик і практик
українського права і політики // Вісник Львівського університету. Серія
юридична, — Львів, 1996.

9. Ткач А.П. Історія кодифікації дореволюційного права України. — К.,
1968. Ю.Ткач А.П. Право України, — Київ — Хмельницький, 1992.

Тема 6. Судові статути 1864 року та

їх демократичні інститути. (2 години)

1. Передумови і характеристика реформ другої половини XIX ст. в Росії та
в Україні.

2. Прийняття і структура Судових статутів 1864 року.

3. Судова система за Статутами:

а) місцеві судові установи;

б) загальні судові установи;

в) залишки станових судів.

4. Зміни в цивільному і кримінальному судочинстві.

5. Реорганізація прокуратури та заснування адвокатури.

6. Особливості проведення судової реформи 1864 року в Україні.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Виленский Б.В. Судебная реформа и контрреформа в России. — Саратов,
1969.

2. Воробейкова Т.У., Дубровина А.Б. Преобразование
административно-полицейского аппарата, суда и тюремной системы России во
второй половине XIX века. — К., 1973.

3. Кульчицький B.C. З історії адвокатури царської Росії // Проблеми
правознавства. — К., 1966. Вип. З або Варфоломієва Т.В., Святоцький
О.Д., Кульчицький B.C. Історія адвокатури України. — К., 1992.

4. Российское законодательство Х-ХХ веков. — М., 1991. Т. 8 або
Хрестоматия по истории государства и права СССР. — М., 1990.

5. Святоцький О.Д., Медведчук В.В. Адвокатура: історія і сучасність. —
К., 1997.

6. Щербина П.Ф. Судебная реформа 1864 года на Правобережной Украине, —
Львов, 1974.

Тема 7. Апарат управління західноукраїнськими землями в період
австрійського панування. (2 години).

1. Загарбання західноукраїнських земель Австрією.

2. Організація управління Галичиною і Буковиною до середини; XIX
століття:

а) губернатор;

б) становий сейм;

в) окружні старости;

г) мандатори.

3. Загальнодержавні органи влади і управління за австрійською
Конституцією 1867 року.

4. Органи урядової адміністрації в Галичині і Буковині:

а) намісник (крайовий президент);

б) повітові старости;

в) сільські війти.

5. Органи крайового і місцевого самоврядування:

а) галицький і буковинський крайові сейми;

б) повітові, міські і сільські ради.

6. Судові органи.

Список ЛІТЕРАТУРИ:

1. Кугутяк М. Галичина: Сторінки історії. — Івано-Франківськ, 1993.

2. Кульчицький B.C. Галицький крайовий сейм — знаряддя соціального і
національного пригнічення трудящих // Питання теорії і практики
радянського права. — Львів, 1958.

3. Кульчицький B.C. Органи державного управління Галичиною за
конституцією 1867 року // Вісник Львівського університету. Серія
юридична. -Львів, 1966.

4. Кульчицький B.C. Державний лад і право в Галичині (в другій половині
XIX-на початкуXX ст.). — Львів, 1966.

5. Кульчицький B.C. Апарат управління міста Львова за статутом 1870 року
// Вісник Львівського університету. Серія юридична. — Львів, 1969.

6. Кульчицький B.C. Утворення коронного краю Галичини в складі Австрії//
Проблеми правознавства. — К., 1969. Вип. 13.

7. Кульчицький B.C. Галицьке намісництво та його антинародна діяльність
// Вісник Львівського університету. Серія юридична. — Львів, 1975.

8. Настюк М.І. Буковинський крайовий сейм: структура, компетенція і
діяльність // Вісник Львівського університету. Серія юридична. — Львів,
1993.

9. Хрестоматія з історії держави і права України. У 2-х томах. – К.,
1997, Т.1.

Тема 8. Новітня Українська держава. (2 години).

1. Передумови відродження Української державності.

2. Виникнення Центральної Ради та її законодавча діяльність.

3. Державний лад і законодавство Гетьманату.

4. Українська держава в добі Директорії.

Список ЛІТЕРАТУРИ:

1. Винниченко В. Відродження нації. — К., 1990. Т.1-3.

2. Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України. — Львів, 1991.

3. Копиленко О.Л., Копиленко М.Л. Держава право України. 1917-1920; —
К., 1997.

4. Мироненко О.М. Світоч української державності. Політико-правовий
аналіз діяльності Центральної Ради. — К., 1995.

5. Полонська-Василенко Н. Історія України. 1990-1923 pp. — К., 1991.

6. Тищик Б.Й., Вівчаренко О.А. Українська Народна Республіка
(1917-1920). — Коломия, 1994.

7. Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. У 2-х томах. — К.,
1996.

Тема 9. Виникнення і діяльність

Західноукраїнської Народної Республіки. (2 години).

1. Розпад Австро-Угорщини і проголошення ЗУНР.

2. Організація і структура державного апарату:

а) центральні органи влади та управління;

б) місцеві органи управління.

3. Судові органи.

4. Військове будівництво.

5. Об’єднання ЗУНР з УНР в єдиній соборній Українській державі.

6. Окупація західноукраїнських земель Польщею.

Список ЛІТЕРАТУРИ:

1. Кульчицький B.C. До питання про виникнення і падіння
Західноукраїнської Народної Республіки // Проблеми юридичної науки та
правоохоронної практики. — К., 1994.

2. Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР.- Львів, 1995.

3. Лісна І.С. Становлення національної державності в Галичині (1918-1923
pp.) -Львів, 1998.

4. Макарчик С.А Українська республіка галичан. — Львів, 1997.

5. Нагаєвський І. Історія Української держави двадцятого століття. —
Львів, 1993.

6. Присташ Л.Т. Окупація Західної України Польщею після Першої світової
війни // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні.
-Львів, 1995.

7. Тищик Б.Й., Вівчаренко О.А. Західноукраїнська Народна Республіка.
1918-1923 pp.- Коломия, 1993.

Тема 10. Становлення і розвиток Української Конституції. (4 години).

1. Пакти і Конституція прав і вольностей Запорозького Війська 1710 року.

2. Конституція Української Народної Республіки (Статут про державний
устрій, права і вільності УНР) 1918 року.

3. Утворення УРСР та прийняття її першої Конституції 1919 року.

4. Утворення СРСР і зміни в конституційному законодавстві України.

5. Характеристика Конституції УРСР 1929 року.

6. Прийняття та основні положення Конституції УРСР 1937 року.

7. Конституція УРСР 1978 року та її зміни і доповнення.

8. Основні положення і значення Конституції України 1996 року.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. История советской Конституции (в документах). 1917-1956.- М., 1957.

2. Історія української Конституції. Упорядники: А. Слюсаренко, М.
Томенко, — К., 1997.

3. Історія держави і права Української РСР. У 2-х томах. — К., 1967.

4. Кукушкин Ю.С., Чистяков О.И. Очерк истории советской Конституции. —
М., 1987.

5. Кульчицький B.C. Утворення Української радянської держави. — Львів,
1957.

6. Кульчицький B.C. Конституційне оформлення СРСР // Проблеми
правознавства. — К., 1973. Вип. 24.

7. Петрів М. Конституція України 1710 року. — К., 1997.

8. Таранов А.П. Історія Конституції Української РСР.- К., 1957.

9. Яковлів А. Основи Конституції УНР // Розбудова держави. — К., 1992.
№5.

Тема 11. Правові основи входження Західної України до складу УРСР.

(2 години).

1. Соціально-політичне становище Західної України в складі Польщі.

2. Пакт-Молотова-Ріббентропа 1939 року, його зміст і оцінка.

3. Похід Червоної Армії в Західну Україну і створення тимчасових органів
народної влади.

4. Державно-правові акти Народних Зборів Західної України.

5. Державне будівництво в західних областях УРСР.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Бабій Б.М. Возз’єднання Західної України з Українською РСР- К., 1954.

2. Возз’єднання українського народу в єдиній Українській радянській
державі. Збірник документів і матеріалів. — К., 1949.

3. Коваль B.C. Радянсько-німецький пакт 1939 року // Минуле України:
відновлені сторінки. — К., 1991.

4. Кульчицький B.C. та інші. Входження Галичини, Північної Буковини та
Закарпаття до складу України (1939-1945 pp.)- Дрогобич, 1995.

5. Присташ Л.Т. Апарат управління Західною Україною в складі Польщі.
-Львів, 1998 або Кульчицький B.C., Лісна І.С. Апарат управління Західною
Україною в складі Польщі // Вісник Львівського університету. Серія
юридична. — Львів, 1993.

6. Торжество історичної справедливості. — Львів, 1968.

Тема 12. Входження Північної Буковини до складу УРСР. (2 години).

1. Юридичне оформлення окупації Північної Буковини Румунією.

2 Соціально-політичне становище Північної Буковини в складі Румунії.

3. Звільнення Північної Буковини і створення тимчасових органів влади і
управління.

4. Закон Верховної Ради СРСР про включення Північної Буковини та
українських повітів Бессарабії до УРСР.

5. Державне будівництво в Північній Буковині.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Кульчицький B.C. Возз’єднання Північної Буковини з Українською РСР //
Вісник Львівського університету. Серія юридична. — Львів, 1963.

2. Кульчицький B.C. Державне Будівництво в Північній Буковині в
1940-1941 роках // Проблеми правознавства. — К., 1974. Вип. 27.

3. Лісна І.С. Примусове включення Північної Буковини до складу
королівської Румунії // На шляху до правової держави. — Львів, 1992.

4. Кульчицький B.C. та інші. Входження Галичини, Північної Буковини та
Закарпаття до складу України (1939-1945 pp.).- Дрогобич, 1995.

5. Радянська Буковина. 1940-1945 pp. Документи і матеріали. — К., 1967.

6. Торжество історичної справедливості. -Львів, 1968.

Тема 13. Законодавча діяльність народної

Ради Закарпатської України. (2 години).

1. Соціально-політичне становище Закарпаття в складі Чехословаччини.

2. Звільнення Закарпаття від фашистських загарбників і створення органів
народної влади.

3. Становлення народно-демократичного ладу в Закарпатті та його правова
основа.

4. Державне будівництво в Закарпатській Україні у 1944-1945 роках.
Діяльність Народної Ради.

5. Юридичне оформлення возз’єднання Закарпаття з УРСР.

Список ЛІТЕРАТУРИ:

1. Вечеш М., Задорожний В. Велич і трагедія Карпатської України. —
Ужгород, 1993,

2. Вісник Народної Ради Закарпатської України. — Ужгород, 1944-1945.

3. Кульчицький B.C. Законодавча діяльність Народної Ради Закарпатської
України // Проблеми правознавства. — К., 1971. Вип. 20.

4. Кульчицький B.C. та інші. Возз’єднання Закарпаття з Радянською
Україною (соціально-політичні і правові основи). — Львів, 1985.

5. Кульчицький B.C. Правове становище Закарпаття у складі Чехословаччини
// Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. — Львів,
1995.

6. Шляхом до щастя. Нариси історії Закарпаття. — Ужгород, 1973.

Тема 14. Відродження і розбудова незалежної

Української держави (2 години).

1. Розпад СРСР і угода про утворення Співдружності Незалежних Держав.

2. Прийняття Декларації про державний суверенітет України від 16 липня
1990 року.

3. Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року: його
характеристика та історичне значення.

4. Демократизація суспільно-політичного життя.

5. Гуманізація правових відносин у незалежній Україні.

6. Основні положення і значення Конституції України від 28 червня 1996
року.

Список ЛІТЕРАТУРИ:

1. Іваненко Р.П. Історія без міфів. Бесіди з історії української
державності. – К. 1996.

2. Історія української Конституції. Упорядники: А. Слюсаренко, М.
Томенко. — К., 1997.

3. Конституція незалежної України. У 3-х томах. Документи, коментарі,
статті. Упорядники: Головатий С., Юзьков Л.- К., 1995.

4. Нор В., Стецюк П. Конституція — Основний закон України в запитаннях і
відповідях. — Львів, 1996.

5. Правознавcтво. — Львів, 1994.

6. Субтельний О. Україна. Історія. — К., 1991.

Похожие записи