.

Виникнення держави і права (контрольна робота)

Язык: украинский
Формат: контрольна
Тип документа: Word Doc
0 2681
Скачать документ

Контрольна робота

на тему:

Виникнення держави і права

ПЛАН

Вступ

1. Виникнення держави

2. Особливості походження права

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Розвиток первісного суспільства в усіх регіонах світу спочатку проходив
приблизно однаково. Проте на стадії переходу до держави шляхи різних
первісних суспільств розійшлися. Є чимало народів і націй, що створили
свої держави лише у XX столітті. Внаслідок конкретних історичних причин
вони або ніколи не мали власної держави, або втратили ранню державність
і тривалий час входили до складу інших багатонаціональних держав,
відчували національні утиски з боку пануючої влади основної нації.
Багато хто з них зуміли домогтися власної державності у XX ст. в
результаті реалізації права націй на політичне самовизначення. Процес
виникнення держави і права відбувався при їх взаємному впливі один на
одного і був викликаний потребами економічних відносин, що складалися
при наявності приватної власності, поділу праці, товарного виробництва і
обороту; необхідністю закріплення економічного статусу товаровласників,
забезпечення для них стійких і гарантованих економічних зв’язків, умов
для економічної самостійності, необхідністю підтримувати стабільність і
порядок у суспільстві в умовах поглиблення та загострення соціальних
протиріч і конфліктів, організацією публічної влади, відокремленої від
населення та здатної санкціонувати звичаї, встановлювати юридичні норми
і забезпечувати втілення їх у життя; перетворенням людини на відносно
самостійного індивіда. Не можна шукати право там, де немає поділу
колективу (роду, племені) на окремих суб’єктів, де індивід не є
відокремленою особою, що усвідомлює можливості (свободи), які
утворюються в процесі розвитку суспільства.

1. Виникнення держави

У далекій давнині держави не було. Умовно цей період можна назвати
додержавним суспільством, яке поетапно було:

— праобщиною (первісне людське стадо);

— родовою общиною;

— селянською общиною.

Община — універсальна форма організації аграрних та інших ранніх
суспільств, через яку пройшли (або проходять) усі народи світу. В період
існування праобщини закінчився біологічний розвиток людини, виникли
штучні житла і знаряддя праці з метою самозбереження і
життєзабезпечення. Люди об’єднувалися в колективи, збудовані на
кровнородинних зв’язках, із владою ватажка. Це стало початком соціальної
організованості, яка розвинулася в період родової общини завдяки
колективізму у виробництві і споживанні. Оскільки знаряддя праці були
примітивними, а продуктивність праці — низькою, родова община
користувалася усім спільно — мала спільну власність, рівномірний
розподіл засобів до життя (дільба порівну).

Головну роль у родовій общині спочатку відігравала жінка (матріархат),
вона піклувалася про дітей і господарювала. Спо ріднення дотримувалося
за материнською лінією. Роди об’єдну валися у племена в результаті
шлюбних зв’язків, заборонених усередині роду.

Спільність інтересів, виробництва і споживання членів роду обумовили
таку організацію соціальної влади, як первісне суспільне самоврядування.

Ознаки первісного суспільного самоврядування:

(1) існувало лише у рамках роду, виражало його волю і грунтувалося на
кровних зв’язках;

(2) суб’єкт і об’єкт управління збігалися;

(3) органами самоврядування виступали родові збори, тобто збори усіх
членів роду (чоловіків і жінок), та старійшини, що обиралися ними;

(4) суспільні справи вирішувалися волевиявленням дорослих членів роду на
зборах;

(5) влада старійшин, які перебували на чолі роду, а також воєначальників
(обиралися тільки на період воєнних дій) грунтувалася на авторитеті,
досвіді, повазі. Плем’я управлялося радою старійшин, яка обирала вождя;

(6) посада старійшини не давала ніяких привілеїв. Він працював нарівні з
усіма і одержував свою частку, як усі;

(7) відмінностей між правами і обов’язками у членів роду не було.

Отже, суспільна влада збігалася безпосередньо з родовою общиною, не була
відокремлена від неї. Єдність, взаємодопомога, співробітництво усіх
членів роду, відсутність протилежних інтересів дозволяли родовим зборам
без конфліктів вирішувати усі питання.

Відомо, що держави виникають на певному щаблі розвитку суспільства, їхнє
виникнення пов’язане з трьома великими суспільними поділами праці:

1) виділенням скотарства як відокремленої сфери суспільної діяльності
(засобом обміну стала худоба, яка набула функції грошей);

2) відокремленням ремесла від землеробства (винахід ткацького верстата,
оволодіння навичками обробки металів);

3) появою групи людей (купців), зайнятих лише обміном (зосередження
багатства в їх руках завдяки посередницькій місії).

У результаті суспільного поділу праці змінилося господарське життя
родової общини (залучення військовополонених як робочої сили з метою
здобуття додаткового продукту). Жіночий рід зміняється чоловічим
(патріархат), де споріднення ведеться за батьківською, а не за
материнською лінією. На зміну груповому шлюбу приходить парний шлюб.
Інтереси патріархальних сімей вже не повністю збігаються з інтересами
роду. З появою сім’ї почалося розкладання родової общини. Виникла
селянська община.

Наявність надлишкового продукту дозволила зосередити деяким сім’ям, їх
главам, старійшинам, воєначальникам знаряддя праці, запаси товарів,
стати власниками відокремлених ділянок землі і рабської сили, захопленої
в результаті війн. Розвивалася соціальна неоднорідність суспільства.
Майнова нерівність (спочатку — міжродова, а згодом внутрішньородова)
стала причиною розшарування суспільства і появи груп людей, які
«спеціалізувалися» на виконанні загальносоціальних справ
(адміністратори, контролери, скарбники та ін.).

Іншою стає організація влади. Замість зборів членів роду все частіше
проводилися лише збори чоловіків. Поступово усвідомлювалася важливість
гарного управління, керівництва. Відбувся поділ функцій влади на
світську (управління), військову (військове керівництво), релігійну.
Рада старійшин стає органом повсякденного управління. З’являється
племінна бюрократія (управлінська, військова, релігійна), яка здійснює
управління суспільством вже не лише в його загальних інтересах, але й у
власних, групових, класових інтересах.

Знадобилася якісно нова організація, спроможна зберігати і забезпечувати
життя суспільства як цілого організму. Виникла необхідність у публічній
владі, відокремленій від суспільства, з особливими загонами людей, які
займаються лише управлінням і мають можливість здійснювати організований
примус. Такою організацією стала держава.

Слід зважити на те, що родова організація поступово еволюціонувала в
державу, проходячи певні перехідні стадії, однією з яких була «військова
демократія» (органи самоврядування ще зберігаються, але вже нові
додержавні структури в особі воєначальника і його дружини набирають
сили).

Таким чином, причинами виникнення держави є:

1) необхідність удосконалення управління суспільством, пов’язана з його
ускладненням у результаті розвитку виробництва, поділу праці, зміни умов
розподілу продуктів, зростанням чисельності населення і розшаруванням
суспільства на соціальне неоднорідні групи (класи);

2) необхідність підтримання в суспільстві порядку, який забезпечує його
соціальну усталеність, що досягається за допомогою загальнообов’язкових
соціальних (насамперед юридичних) норм;

3) необхідність придушення опору експлуатованих мас, які виникли в
результаті розшарування суспільства на соціальне неоднорідні групи
(класи);

4) необхідність захисту території та ведення війн, як оборонних, так і
загарбницьких;

5) необхідність організації значних суспільних робіт, об’єднання з цією
метою великих груп людей (у ряді країн Азії й Африки).

Існує декілька поглядів на політичну організацію суспільства і право в
аспекті їх виникнення:

– соціальний розвиток суспільства почався без політичної організації та
права;

– соціальний розвиток не тільки почався, а й закінчиться без політичної
організації та права;

– політична організація та право виникли й розвивалися разом із
виникненням і розвитком людського суспільства. Держава при цьому
розглядається як частина політичної організації суспільства.Аби
з’ясувати істину, необхідно проаналізувати визначення політичної
організації суспільства і права та відслідкувати, на якому саме етапі
розвитку суспільства вони з’являються.

Однією з теорій виникнення держави і права, є історико-матеріалістична,
прихильниками якої були Л.-Г. Морган, К. Маркс, Ф. Енгельс та ін.
Сутність цієї теорії полягає в тому, що держава виникає внаслідок
розвитку й занепаду первісного ладу, розвитку способу виробництва, що й
визначає соціальні зміни в суспільстві.

Право, як і держава, виникли завдяки необхідності управляти соціальними
процесами. В юридичній літературі є різні погляди на виникнення права.
Залежно від цього розрізняють право загальносоціальне і право юридичне.
Як загальносоціальне явище право поділяють на права людини, права нації,
права народу, права об’єднань, права інших груп, права людства. Юридичне
право встановлюється чи санкціонується державою. Отже, юридичне право
виникає лише з виникненням держави, тому закономірності виникнення
держави стосуються й виникнення права.

Розрізняючи право і закон, слід зазначити, що право як інституційне
утворення стає таким завдяки джерелам права, тобто зовнішній формі
вираження права.Отже, юридичне право – це задекларовані державою правила
поведінки суб’єктів, щоб відображати правду, справедливість, добро
тощо.Право виникає внаслідок:- переростання мононорм (первісних звичаїв,
традицій, моралі) в юридичні норми;- правотворчої діяльності
компетентних державних органів чи посадових осіб;- перетворення рішень
судових органів щодо конкретних справ у загальну норму, що е
обов’язковою для вирішення аналогічних випадків.

Між правом і державою встановлюється досить складний зв’язок. Через
право держава прагне впроваджувати в життя свою волю, яка за
авторитарних режимів має класовий характер. А це означає, що первісні
звичаї чи традиції пристосовуються до інтересів панівного класу,
забезпечуються відповідними санкціями, реалізація їх підтримується
апаратом державного примусу і є засобом підпорядкування населення волі
економічно і політичне панівного класу.Так виникає правовий звичай як
найдавніша форма права.

Судові органи, як органи держави в авторитарних державах, захищали
інтереси панівної верхівки, а тому не застосовували деяких звичаїв, що
захищали інтереси всіх, або змінювали їхній зміст, вводячи нові правила.
Судові функції часто виконували церковні служителі, правителі чи інші
посадові особи державних органів. Захищаючи інтереси панівних класів,
судові органи створювали судовий прецедент, тобто рішення суду щодо
конкретної справи набувало властивостей загальної норми. Це спонукало
появу судового (адміністративного) прецеденту.З появою писемності
держава (її органи), а також посадові особи через правотворчу діяльність
закріплювали свою волю в законах, указах та інших нормативних актах. У
перших державних законах закріплювалася майнова нерівність, станові
привілеї, безправність рабів та інших верств бідного населення. Отже,
юридичне право, сформувавшись разом зі створенням держави, в
рабовласницький і феодальний періоди розвитку державності мало класовий
характер і захищало інтереси економічно і політичне панівного класу.
Водночас рабовласницьке, феодальне і капіталістичне чи соціалістичне
право є явищем культури й цивілізації, оскільки несе в собі інформацію
про минулі та нині існуючі суспільні відносини між людьми на різних
етапах розвитку політичної організації суспільства.

2. Особливості походження права

У будь-якому історичному суспільстві для підтримання в ньому порядку
потрібно регулювання за допомогою соціальних норм, так зване соціальне
регулювання. Регулювати — значить спрямовувати поведінку людей, їх груп
і всього суспільства, уводити їх діяльність у певні рамки. Розрізняють
два види соціального регулювання: індивідуальне (упорядкування поведінки
конкретної особи, у конкретному випадку) і нормативне (упорядкування
поведінки людей за допомогою загальних правил — зразків, моделей, що
поширюються на усіх, на всі подібні випадки). Поява нормативного
соціального регулювання послужила якісним поштовхом до становлення
(виникнення та розвитку) права.

У первісному суспільстві нормативним соціальним регулятором були
норми-звичаї — правила поведінки, що стали звичкою у результаті
багатократного повторення протягом тривалого часу. Звичаєве право —
система норм, що спираються на звичай.

Норми-звичаї грунтувалися на природно-природній необхідності і мали
значення для всіх сторін життя общини, роду, племені, для регламентації
господарського життя та побуту, сімейних та інших взаємовідносин членів
роду, первісної моралі, релігійно-ритуальної діяльності. Їх метою була
підтримка і збереження кревнородинної сім’ї. Це були «мононорми», тобто
нерозчленовані, єдині норми. В них перепліталися, чітко не проступаючи,
найрізноманітніші елементи: моралі, релігії, правових засад.

Мононорми не надавали переваг одному члену роду над іншим, закріплювали
«первісну рівність», жорстко регламентуючи їх діяльність в умовах
протистояння суворим силам природи, необхідності оборонятися від ворожих
племен. У мононормах права членів роду представляли собою зворотний бік
обов’язків, були невіддільними від них, оскільки первісний індивід не
мав виділеного усвідомленого власного інтересу, відмінного від інтересу
роду. Лише з розпадом первісного ладу, появою соціальної неоднорідності
усе більш самостійного значення набувають права. Виникнення мононорм
було свідченням виходу людини з тваринного світу в людське
співтовариство, яке рухається шляхом прогресу.

В умовах суспільної власності і колективного виробництва, спільного
вирішення спільних справ, невідокремлення індивіда від колективу як
автономної особи, звичаї не сприймалися людьми як такі, що суперечать їх
власним інтересам. Ці неписані правила поведінки додержувалися
добровільно, їх виконання забезпечувалося головним чином силою
суспільної думки, авторитетом старійшин, воєначальників, дорослих членів
роду. У разі необхідності до порушників норм-звичаїв застосовувався
примус, що виходив від роду або племені в цілому (страта, вигнання з
роду і племені та ін.).

У первісному суспільстві переважав такий засіб охорони звичаю, як «табу»
— обов’язкова і незаперечна заборона (наприклад, заборона під страхом
найтяжчих кар кровнородинних шлюбів). Крім заборон (табу), виникли такі
способи регулювання, як дозволяння та позитивне зобов’язування (лише в
зародковій формі). Дозволяння мали місце у випадках визначення видів
тварин і часу полювання на них, видів рослин і строків збирання їх
плодів, користування тією чи іншою територією, джерелами води та ін.
Позитивне зобов’язування мало на меті організувати необхідну поведінку в
процесах приготування їжі, будівництва осель, розпалювання вогнищ,
виготовлення Знарядь та ін.

Нормативні узагальнення (заборони, дозволи, позитивні зобов’язування),
які перетворилися на звичайні засоби регулювання первіснообщинного життя
— витоки формування права.

Процес виникнення держави і права відбувався при їх взаємному впливі
один на одного і був викликаний такими причинами.

1. Потребами економічних відносин, що складалися при наявності приватної
власності, поділу праці, товарного виробництва і обороту; необхідністю
закріплення економічного статусу товаровласників, забезпечення для них
стійких і гарантованих економічних зв’язків, умов для економічної
самостійності.

2. Необхідністю підтримувати стабільність і порядок у суспільстві в
умовах поглиблення та загострення соціальних протиріч і конфліктів.

3. Організацією публічної влади, відокремленої від населення та здатної
санкціонувати звичаї, встановлювати юридичні норми і забезпечувати
втілення їх у життя.

4. Перетворенням людини на відносно самостійного індивіда. Не можна
шукати право там, де немає поділу колективу (роду, племені) на окремих
суб’єктів, де індивід не є відокремленою особою, що усвідомлює
можливості (свободи), які утворюються в процесі розвитку суспільства.

Таким чином, виникнення права було пов язано з:

(1) якісним ускладненням виробництва, політичного та духовного життя
суспільства;

(2) відокремленням особи як учасника суспільних відносин із своїми
домаганнями на автономність існування (соціальну свободу);

(3) формуванням держави, якій знадобився новий нормативний соціальний
регулятор, в змозі виконати такі завдання:

а) забезпечити функціонування суспільства як цілісного організму вищого
порядку, ніж первісне суспільство, підтримувати в ньому порядок і
стабільність;

б) закріпити та забезпечити індивідуальну свободу автономної особи.

Виконати такі завдання було не під силу нормативним регуляторам
первіснообщинного ладу — нормам-звичаям. Цю роль узяло на себе юридичне
право, що формувалося, визначальною рисою якого став державний примус.

Висновки

З вищенаведеного можна зробити наступні висновки:

Ппричинами виникнення держави є:

1) необхідність удосконалення управління суспільством, пов’язана з його
ускладненням у результаті розвитку виробництва, поділу праці, зміни умов
розподілу продуктів, зростанням чисельності населення і розшаруванням
суспільства на соціальне неоднорідні групи (класи);

2) необхідність підтримання в суспільстві порядку, який забезпечує його
соціальну усталеність, що досягається за допомогою загальнообов’язкових
соціальних (насамперед юридичних) норм;

3) необхідність придушення опору експлуатованих мас, які виникли в
результаті розшарування суспільства на соціальне неоднорідні групи
(класи);

4) необхідність захисту території та ведення війн, як оборонних, так і
загарбницьких;

5) необхідність організації значних суспільних робіт, об’єднання з цією
метою великих груп людей (у ряді країн Азії й Африки).

Процес виникнення держави і права відбувався при їх взаємному впливі
один на одного і був викликаний такими причинами.

1. Потребами економічних відносин, що складалися при наявності приватної
власності, поділу праці, товарного виробництва і обороту; необхідністю
закріплення економічного статусу товаровласників, забезпечення для них
стійких і гарантованих економічних зв’язків, умов для економічної
самостійності.

2. Необхідністю підтримувати стабільність і порядок у суспільстві в
умовах поглиблення та загострення соціальних протиріч і конфліктів.

3. Організацією публічної влади, відокремленої від населення та здатної
санкціонувати звичаї, встановлювати юридичні норми і забезпечувати
втілення їх у життя.

4. Перетворенням людини на відносно самостійного індивіда. Не можна
шукати право там, де немає поділу колективу (роду, племені) на окремих
суб’єктів, де індивід не є відокремленою особою, що усвідомлює
можливості (свободи), які утворюються в процесі розвитку суспільства.

Таким чином, виникнення права було пов’язано з:

(1) якісним ускладненням виробництва, політичного та духовного життя
суспільства;

(2) відокремленням особи як учасника суспільних відносин із своїми
домаганнями на автономність існування (соціальну свободу);

(3) формуванням держави, якій знадобився новий нормативний соціальний
регулятор, в змозі виконати такі завдання:

а) забезпечити функціонування суспільства як цілісного організму вищого
порядку, ніж первісне суспільство, підтримувати в ньому порядок і
стабільність;

б) закріпити та забезпечити індивідуальну свободу автономної особи.

Виконати такі завдання було не під силу нормативним регуляторам
первіснообщинного ладу — нормам-звичаям. Цю роль узяло на себе юридичне
право, що формувалося, визначальною рисою якого став державний примус.

Гадаю, що дана робота, у певній мірі, розкрила причини виникнення
держави і права, теорії походження держави і права. Однак і в подальшому
обрана тема потребує поглибленого вивчення і дослідження.

Список використаної літератури

Алексеев С. Государство и право. Навчальный курс. — М., 1993.

Загальна теорія держави і права / За ред. В.В. Копєйчикова. – К., 1997.

Конституція України. – К., 1996.

Конституція АР Крим. – К., 1999.

Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. — М.,
1999.

Павлов С.І. Правовідносини в Україні. – К., 2000.

Теория государства и права / Под ред. В.М.Корельского и В.Д.Перевалова.
— М., 1997.

Теория права. — М., 1998.

Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків:
Консум, 2001. – 656с.

PAGE

PAGE 10

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020