Реферат на тему:

Право як особлива форма соціального регулювання

Право є мистецтвом чинити добро і справедливість – так стверджував
визначний юрист стародавнього Риму Ульпіан.

Водночас одним з найскладніших суспільних явищ є саме право. Воно
викликає до себе надзвичайно широкий інтерес, оскільки завжди торкається
інтересів кожної людини, різних соціальних груп населення.

Цінність права виражається в тому, що воно є юридичною мірою досягнутої
в суспільстві соціальної свободи. По мірі соціального прогресу воно все
більше наповнюється ідеями свободи, рівності, справедливості, і
внаслідок цього здійснює все більший моральний виховний вплив на
суспільство.

Сучасний розвиток людства все більше викристалізовує загальні
закономірності вдосконалення права як першооснови цивілізації і
культури, що проявляється у все більшому втіленні права в законодавстві,
а законодавства в суспільних відносинах, наслідком цього є підвищення
ефективності права, як особливої форми соціального регулювання,
створення соціально здорових умов для життя людини.

Право характеризується такими основними ознаками, як: виражає міру
свободи, рівності та справедливості що означає здатність права з
достатньою повнотою втілювати основні права та свободи людини, визнані у
світовому співтоваристві. Право є мірою свободи та рівності людей,
установленою державою таким чином, щоб свобода одного не обмежувала
свободи іншого. І цією мірою є справедливість. Повної свободи досягти не
можна, проте можна бути вільним у тій мірі, у якій вільні інші. У праві
свобода трансформується в суб’єктивні права, яким відповідають
обов’язки, що їх обмежують. Своїм загальним масштабом і рівною мірою
право вимірює, «відміряє» і оформляє саме свободу в людських
взаємовідносинах, свободу індивіда.

Право зайняло основне, найважливіше місце в усій системі соціального
впливу на суспільне життя. Власне у праві народжуються, фіксуються і
реалізуються процеси співжиття людей. Право перетворилося у соціальний
феномен — головний регулятор, при допомозі якого ефективно, економічно і
раціонально вирішуються істотні питання цивілізованого розвитку
спільноти людей, створюютья умови для піднесення соціальної активності
учасників відносин, кожної особистості. Це сталося завдяки: властивостям
права, таким як — нормативність, формальна визначеність, державна
забезпеченість, загальна обов’язковість, системність, регламентованість,
рівність вимог, ефективність, регулятивність; а також наявності у права
соціальної енергетики.

4

6

6

?????????U?Але важливо зазначити, що соціальні норми утворюють єдину
систему. Норми права співвідносяться із соціальними як частина з цілим,
оскільки вони – важлива, але не одна лише форма регулювання суспільних
відносин.

Розвиток права та законодавства в кожній країні має бути спрямованим на
посилення їх цінності, тобто соціальної ефективності. Саме тому, і є
таким головне завдання правових реформ .

Таким чином, соціальна цінність права, виражена в загальній формі,
проявляється в регулюванні ним суспільних відносин, встановленні
правопорядку, який відповідає інтересам суспільства, держави, громадян.
Його роль особливо зростає в переломні періоди історії, зокрема в умовах
краху тоталітарних режимів. У цих умовах право сприяє формуванню якісно
нових суспільних відносин — економічних, соціальних, політичних, а також
закріпленню і охороні моральних устоїв суспільства.

Найбільша цінність права не у встановленні заборон, обов’язків,
відповідальності, а у ствердженні дозволів, що регламентують соціальну
свободу, громадянську активність людей.

Воно характеризується тим, що за своєю регулятивною, нормативною суттю і
сталістю покликане бути першоосновою, головною цінністю суспільства.
Така історична роль і призначення права визначилась завдяки його
престижності і суспільному авторитету. Право є показником суспільного
розвитку і культури людства, в житті загалу (соціуму) визначене його
особливими основними властивостями та завданнями, що покладені на нього.

Завдання права, як особливої форми соціального регулювання, можна
визначити наступним чином, це: ввести чіткі, постійні, гарантовані,
зразкові нормативні критерії, побудовані на принципах громадянського
миру, злагоди, врахування різних інтересів у складне, соціальне життя,
викликане політичною боротьбою, етнічними конфліктами, особистими
колізіями у стосунках людей; забезпечити і захистити статус автономності
особи та межі її вільної поведінки.

Хочу завершити свою роботу висловлюванням Імператора Юстиніана, який в
«Конституції про утвердження Дигест» проголосив, що немає нічого більш
вагомого ніж: влада законів, яка розставляє у порядку божественні і
людські справи і відганяє всяку несправедливість.

Література:

Алєксеев С.С., Проблеми теорії держави і права.- М.: Юрид. літ.
1979.-391 с.

2.Скакун О.Ф., Теорія держави і права. – Х.: Б.в., 1996. – 324 с.

Малько А.В., Теорія держави і права. – М. : Юристь, 2000. – 300 с.

Теорія держави і права – М. Зерцало, 2001 – ХІІ, — 611 с.

Марченко М.Н. – М.: Юристь, 2001 — 655с.

Кравчук М.В., Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права.,
Тернопіль: Карт-бланш, 2002 – 243 с.

Похожие записи