.

Основні риси права у другій половині XVII cт.

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1692
Скачать документ

Основні риси права у другій половині XVII cт.

Джерела права. Формування національної держави дуже впливало на
формування права, що діяло в Україні. Але воно розвивалося дещо іншим
чином, ніж державність. Якщо апарат польської влади був ліквідований, то
у праві скасовувалися лише ті норми, які закріплювали панування в
Україні польських магнатів, — “Статут на волоки”, королівські і сеймові
конституції, ординацію війська запорізького.

Зберегли чинність основні джерела права, що діяли в Україні до 1648 p. —
Литовські статути, магдебурзьке право та інші, оскільки їх норми
відповідали характеру феодальних відносин і захищали, особливо III
Литовський статут, інтереси українських феодалів. Саме тому дія цих
джерел поступово розширюється. У III Литовський статут вносяться нові
положення, що зміцнюють пануючу роль українських феодалів. Оскільки
збільшується число привілейованих міст, розширюється також і сфера
застосування магдебурзького права. Серед його актів варто, перш за все,
виділити “Порядок прав цивільних”.

Право України вирішує нове для себе завдання — оформлює і закріплює
розбудову української держави. Будучи звичаєвим правом, воно протягом
1648—1654 років регулює широке коло відносин, і насамперед організацію
полково-сотенної системи як основи державності, систему судочинства і
багато іншого, аж до порядку ведення бойових дій.

Виникають й нові джерела права, які є прямим результатом створення
української держави. Йдеться про універсали гетьмана Б.Хмельицького. Це
були розпорядчі акти вищої влади, загальнообов’язкові для всього
населення України. Щоправда, нерідко універсали видавали і полковники.

Зміст універсалів відбивав зміни у суспільно-політичному і економічному
ладі України, які вимагали свого правового регулювання, а також звичаї.
Саме універсали санкціонували й корегували ті з них, які визначали
організацію і діяльність полково-сотенної системи управління. Універсали
регулювали широке коло відносин (наприклад, поземельних з роздачею
земель старшині у власність і користування; адміністративних, пов’язаних
з призначенням на посаду) Універсали також вимагали від адміністраторів
карати смертю розбійників.

l

В розглядуваний період Україна в особі гетьмана приступає д’і укладення
міжнародних угод. Ними оформлювалося і утверджува лося становище України
як суб’єкта міжнародно-правових відно

син і разом з тим закріплювався процес розвитку і міжнародного визнання
української держави. В ряд з міжнародними актами варто поставити й
Березневі статті, оскільки вони були відповіддю на статті
Б.Хмельницького і врешті-решт оформили обопільну угоду України з Росією.

Право власності. Регулювання права власності зосередилося на наданні
козацькій старшині маєтків “в ранг” як нагороду за служіння під час
перебування на певній посаді. Таким чином був оформлений новий, під
умовою, статус земельної власності — рангові маєтки, рангові землі.

Злочини і покарання за них. Система злочинів і покарання за них
скорочується за рахунок виключення з неї замахів на королівську владу і
магнатсько-шляхетський порядок управління, а також злочинів проти
католицької церкви. Але з’явилися нові склади злочинів: зрада повсталому
українському народові, невиконання вимог старшинської адміністрації,
ненадання допомоги під час бою.

Міри покарання в умовах війни було ужорсточено. Дисципліна серед козаків
підтримувалась суворими покараннями в разі порушення її. Зрадників
страчували усіх без винятку (вже згадувалося про страту Худолія —
ватажка козаків, які у 1650 p. повстали проти Б.Хмельницького).
Безпощадно було страчено й тих старшин, які наприкінці 1651 p. — на
початку 1652 p. створили опозицію Хмельницькому (це були полковники
С.Герасимов, М.Гладкий, Л.Мозиря, С.Підібайло та ін.). Суворо карали
осіб (здебільшого це були селяни), які нападали на
старшинсько-шляхетські маєтності.

У той же час спостерігається чимало випадків, коли смертна кара
замінювалася штрафами.

Судочинство. Процес в генеральному, полкових, сотенних і курінних судах
відбувався за нормами звичаєвого права. Зберігалося шлякування чи
гоніння слідом. Це був засіб досудового слідства. Засідання були
публічними. Допускалося оскарження рішень і вироків у сули вищої
інстанції. Вироки, винесені за злочини, вчинені у бойових діях,
оскарженню не підлягали.

Отже, у 1648—1654 pp. починає створюватися національна правова система
України, хоча вона все ще грунтувалася на Литовських статутах і
магдебурзькому праві. Це явище було пов’язане з молодістю української
державності.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020