.

Механізм та апарат держави (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
4 8271
Скачать документ

Реферат на тему:

Механізм та апарат держави

План

1. Поняття механізму держави та його складові елементи.

2. Напрямки вдосконалення функціонування механізму держави у сучасній
державі.

3. Поняття апарату держави та його ознаки.

4. Види органів держави, їхні ознаки та класифікація.

5. Органи сучасної Української держави.

1. Поняття механізму держави

та його складові елементи.

Кожна держава для повноцінного здійснення своїх завдань і реалізації
функцій повинна створювати різноманітні організації, сукупність яких
називається механізмом держави.

Механізм держави — це система всіх державних організацій, які здійснюють
її завдання і реалізують функції. Соціальне призначення держави
виконується її механізмом, який складається з органів держави, державних
підприємств і державних установ, які, в цілому, називаються державними
організаціями.

Частина державних організацій наділяється владними повноваженнями, тобто
правом видавати загальнообов’язкові рішення і вимагати та контролювати
процес їхнього виконання, що використовуються для здійснення управління
у суспільстві з метою реалізації завдань і функцій держави. Ця частина
механізму держави називається апаратом держави.

Державні підприємства і державні установи — це такі організації, які під
керівництвом державних органів (апарату держави) практично здійснюють
функції держави у сфері виробничої діяльності, безпосередньо пов’язаної
зі створенням матеріальних цінностей (державні підприємства — завод,
фабрика, хлібопекарня), чи діяльності, пов’язаної зі створенням
нематеріальних цінностей (державні установи — школи, театри, музеї,
лікарні). Державні підприємства й установи, як складові частини системи
державних організацій, тобто механізму держави, являють собою
організовані державою трудові колективи робітників і службовців на чолі
з призначеним державою і діючим на основі єдиноначальності
відповідальним керівником. На відміну від державного апарату, зміст
діяльності державних підприємств полягає у створенні матеріальних
цінностей, задоволенні суспільних інтересів, здійсненні інших
економічних функцій. Державні установи займаються невиробничою
діяльністю і покликані задовольнити суспільні інтереси у сфері охорони
здоров’я, наукових досліджень, проектування, освіти тощо.

Державні установи й організації відрізняються від державних органів тим,
що вони не мають владних повноважень, тобто не є носіями державної
влади. Вони відрізняються від державних органів також своєю, тільки їм
притаманною, організаційною структурою, характером повноважень. Так,
адміністрація підприємства чи установи здійснює управлінські функції
виключно у сфері своєї діяльності в рамках конкретного підприємства чи
установи, у той час, коли владні повноваження державного органу
поширюються на невизначене коло осіб. Пам’ятаючи відмінність між
державними організаціями й установами та державними органами, необхідно
мати на увазі, що їх не можна протиставляти одне одному, вони є
складовими механізму держави, і власне державний апарат, тобто система
державних органів, у процесі здійснення державного керівництва
забезпечує практичну реалізацію функцій держави, завдяки діяльності
підприємств і установ, якими він керує.

2. Напрямки вдосконалення функціонування

механізму держави у сучасній державі.

Розуміння механізму держави, як системи всіх державних організацій, що
здійснюють не тільки управління загальносуспільними справами, але й
забезпечують життєдіяльність всього суспільства, показує не тільки
характер держави, як політичної організації, але й її соціальну
спрямованість. Такий підхід до визначення держави характерний для
сучасного конституційного законодавства України. Так, у Конституційному
договорі вказано у ст.1: “Україна є демократичною, соціальною, правовою
державою, яка утворена на основі здійснення українським народом свого
суверенного права на самовизначення, виражає волю народу і захищає
інтереси своїх громадян”. Це дає змогу визначити межі впливу держави на
суспільство не тільки у політичному, але й соціальному, економічному та
інших аспектах. Ці межі можна визначити так: держава діє лише у тих
сферах суспільного життя і у тих об’ємах, що не можуть бути вирішені і
врегульовані громадянським суспільством самостійно для забезпечення
своєї життєдіяльності і розвитку.

Виходячи з цього, можна визначити ті напрямки розвитку і вдосконалення,
які характерні для механізму сучасної демократичної держави:

1. Наявність ефективно функціонуючого недержавного виробничого та
невиробничого секторів;

2. Скорочення державного апарату, вдосконалення його структури та
підвищення ефективності роботи;

3. Високий рівень професійної майстерності та фахової підготовки
державних службовців;

4. Наявність ефективних механізмів контролю за діяльністю державних
органів, підприємств та установ;

5. Чітка законодавча регламентація компетенції державних органів.

3. Поняття апарату держави та його ознаки.

Апарат держави — це система всіх державних органів, які здійснюють її
завдання і функції. Апарат сучасної демократичної держави
характеризується наступними ознаками:

демократизмом, тобто він будується на основі здійснення принципу
народовладдя і виконує волю переважної більшості населення;

суверенністю, тобто незалежністю від будь-яких політичних сил у
суспільстві при здійсненні своїх завдань і функцій;

законністю, тобто точним і неухильним виконанням вимог закону всіма
державними службовцями, всіма державними органами;

гуманізмом, спрямованістю на забезпечення прав і свобод людини,
орієнтацією всієї діяльності на інтереси людини;

соціальною справедливістю, тобто забезпеченням консенсусу у суспільстві,
балансу інтересів різних його груп;

розподілом влади, тобто поділом єдиної державної влади на законодавчу,
виконавчу і судову, за наявності ефективних механізмів їхньої взаємодії
та взаємоконтролю та при незалежності кожної з них.

Державний апарат складається з різних за своїм призначенням, функціями
та завданнями державних органів.

4. Види органів держави, їхні ознаки

та класифікація.

Орган держави — це створений державою або безпосередньо народом колектив
уповноважених осіб (депутатів або державних службовців) або одна особа,
який має свою визначену структуру та наділений владними повноваженнями
для здійснення певних державних завдань і функцій.

Наявність владних повноважень означає, що орган держави вправі
встановлювати формально обов’язкові приписи, тобто норми права чи
індивідуальні приписи, і домагатися, за допомогою встановлених законом
засобів, їхнього здійснення. Від кожного державного органу залежить
ефективність діяльності державного апарату в цілому. Тому одним з
головних завдань держави з організації апарату є правильне, чітке і
повне законодавче визначення компетенції, повноважень та місця того чи
іншого органу в апараті держави. Органи держави мають загальні і
специфічні ознаки.

До загальних ознак можна віднести такі:

всі органи держави, що створюються, відповідно до закону, шляхом
безпосередньої чи представницької демократії, покликані виконувати
передбачені законом функції;

наділені державно-владними повноваженнями;

діють у встановленому державою порядку;

пов’язані між собою відношеннями субординації;

всі разом створюють єдину цілісну систему — апарат держави.

Специфічними ознаками, тобто такими, що відрізняють державні органи від
недержавних та державних організацій, є:

формування їх безпосередньо державою чи населенням (виборцями) і
здійснення державними органами своїх функцій від імені держави;

наявність у кожного державного органу законодавчо закріпленої
організаційної структури, територіальних меж діяльності, а також порядку
взаємовідносин з іншими державними органами і організаціями;

виконання кожним державним органом чітко визначених, встановлених у
законодавчому порядку повноважень, видів і форм діяльності.

Наявність владного характеру є найбільш важливою ознакою державного
органу, яка дає можливість достатньо чітко відокремити державні органи
від державних організацій й установ та від недержавних утворень.

Практичне втілення державно-владних повноважень знаходить своє
відображення у виданні державними органами від імені держави юридично
обов’язкових нормативних й індивідуальних актів, а також у здійсненні
державними органами нагляду за точним і неухильним виконанням вимог,
передбачених цими актами, у забезпеченні і захисті цих вимог від
порушень, шляхом застосування заходів виховання, переконання і
стимулювання, а в необхідних випадках — заходів державного примусу. До
складу кожного державного органу входять особи, які здійснюють
керівництво, безпосередньо виконують покладені на них керівні
повноваження, крім того спеціалісти й інші особи, що забезпечують
технічні умови щодо їхнього виконання, керівних управлінських функцій.

Будучи складовими частинами одного державного апарату, органи держави
відрізняються між собою за рядом критеріїв.

1) За місцем у системі державного апарату:

первинні — створюються безпосередньо народом (виборцями) шляхом
волевиявлення;

вторинні — створюються первинними та їм підзвітні.

2) За характером і змістом державної діяльності:

органи законодавчої влади;

органи виконавчої влади;

органи судової влади;

контрольно-наглядові органи.

3) За способом утворення:

виборні;

призначувані;

ті, що успадковуються.

4) За часом функціонування:

постійні;

тимчасові.

5) За складом:

одноособові;

колегіальні.

6) За територією, на яку поширюються їхні повноваження:

загальні (центральні);

місцеві (локальні).

5. Органи сучасної Української держави.

Згідно з конституційним законодавством, єдиним органом законодавчої
влади в Україні є парламент — Верховна Рада України. Вона правомочна
розглядати будь-яке питання, яке не входить до компетенції виконавчої чи
судової влади, а також не є таким, що може вирішуватися виключно
всеукраїнським референдумом. Верховна Рада складається з 450 депутатів,
обраних на чотири роки.

Президент України є главою держави і виступає від її імені. Президент
України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності
України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і
громадянина.

Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої
влади, відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і
підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією.

Органами державної виконавчої влади в областях і районах є, відповідно,
обласні і районні адміністрації, які очолюють голови цих адміністрацій.

Судову владу в Україні здійснюють виключно суди. Прокуратура України є
органом державного обвинувачення, здійснення загального нагляду та
нагляду за виконанням покарань у місцях позбавлення волі.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020