.

Звуконаслідувальні дієслова як засіб вираження категорії кратності (реферат)

Язык: английский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 3885
Скачать документ

Реферат на тему:

Звуконаслідувальні дієслова як засіб вираження категорії кратності

Для звуконаслідувальної дієслівної лексики характерні наступні
тенденції, зокрема: 1) вивчення дієслів звучання у рамках аналізу
сполучуваності звукономінуючих дієслівних лексем на синтагматичному та
парадигматичному рівнях (Т. Виноградова, О. Григоренко), 2) вивчення
дієслів звучання на матеріалі декількох мов (Л. Виздога, М. Сергєєва, І.
Гаценко), 3) аналіз мікрогруп у межах тематичної групи звучання (І.
Курлова); 4) аналіз дієслів звучання у рамках комплексного дослідження
звукономінуючої лексики (Н. Бартко, С. Воронін, Н. Львова).

Результати аналізу звуконаслідувальної лексики показали, що існує два
основних напрямки їх дослідження: а) вивчення лексичного значення
дієслів як сукупності семантичних компонентів у рамках системного
аналізу лексики та б) вивчення категоріальної семантики дієслів звучання
із використанням методів концептуального аналізу.

У сучасному мовознавстві вже не викликає сумніву те, що мовний знак не
утворюється довільно, оскільки на думку більшості лінгвістів, виникнення
мови базується на звуковідображенні або фонетичній мотивованості.
Звуковідображувальна лексика складається із звукосимволічних слів (із
неакустичним денотатом) та звуконаслідувальних слів (з акустичним
денотатом), котрі з’являються у результаті пізнавальної діяльності
людини, яка “характеризується сприйняттям передусім предметів, які
рухаються і звучать” [5, 54].

Звукосимволізм є “закономірним, довільним, фонетично мотивованим
зв’язком між фонемами слова та незвуковою (неакустичною) ознакою
денотата (мотиву), що лежить в основі номінації [3, 166].
Звукосимволічні слова часто позначають види руху, форму, міміку,
величину, фізичний та емоційний стан людини чи тварини, наприклад: bulb,
chew тощо.

Звуконаслідування – це закономірний, довільний, фонетично мотивований
зв’язок між фонемами слова і акустичною ознакою денотату, яка лежить в
основі номінації [3, 165-166]. Значну частину всіх звуконаслідувальних
слів різних мов складають мультиплікативи та співвідносні з ними
семельфактиви [4, 44-68]. Цю закономірність В. Храковський формулює
таким чином: “одна з універсальних особливостей лексичних
мультиплікативів (і семельфактивів) полягає в тому, що, це слова
здебільшого, якщо не виключно, звуконаслідувальні за своєю основою” [6,
26].

Досліджуючи німецькі “звуконаслідувальні словосполучення, елементи яких
відрізняються тільки своїм вокалізмом”, Г. Пауль аналізує здебільшого
мультиплікативи flimmern und flammern ‘мерехтіти’, klippen und klappen
’стукати’, klippern und klappern ‘тріскати’, klistern und klastern
‘хлопати’, knistern und knastern ‘потріскувати’, knirren und knarren
‘скрипіти’, rischeln und rascheln ‘шелестіти’ [5, 220-221].

Говорячи про можливість існування слів, у яких подібні значення
поєднуються із подібними незалежно від їх походження, Р. Якобсон також
використовує здебільшого мультиплікативи: bash ‘вдаряти’, dash
’жбурнути’, lash ‘вдаряти батогом’, plash ‘хлюпатись’, splash ‘бризкати’
[7, 112]. Осмисленню даної проблеми в англійському мовознавстві
сприяли також роботи Л. Блумфілда, Х. Марчанда, М. Кузнєцова, Ю.
Скребньова.

Звуконаслідувальні слова є умовною імітацією звуків навколишньої
дійсності за допомогою фонетичних засобів (наприклад, splash – ‘cause (a
liquid) to fly about in drops; make (sb or sth) wet’ [8, 847], crack –
‘to break with a sudden sharp sound’ [9, 188], buzz – ‘to make a low,
vibrating, humming sound’ [9, 110], mumble – ‘to utter in a soft,
indistinct manner’ [9, 527]).

Зазначені дієслова прийнято групувати на основі їх фонетичних
особливостей, тобто наявності у них подібних початкових чи кінцевих
приголосних або кореневих голосних. Так, кінцева приголосна [p], як
правило, характерна для слів, що позначають удар: clap – ‘to strike (an
object) against something quickly and forcefully, producing an abrupt,
sharp sound’ [9, 146], clip – ‘to hit with a sharp, quick blow’ [9,
150]. Фонема [?] позначає різкий звук, який утворюється, якщо предмет
вдарити, розбити або розламати: crash – ‘to make a sudden clattering
noise, as of something dashed to pieces’ [9, 189], smash – ‘to break to
pieces with violence and often with a crashing sound, as by dashing
against something; shatter’ [9, 741], lash – ‘to strike or beat, as with
a whip or something sim???????????????????†

Результати дослідження показали, що більшість звуконаслідувальних
предикатів позначає невимушене звучання, джерелом якого є людина, яка
створює цей звук ненавмисно, неістота чи природня сила. Якщо джерелом
звуку виступає людина, то невимушеність звуку передбачає ненавмисність
дій, наявність певного емоційно-психологічного чи фізіологічного стану,
тобто ці дії є звичайною реакцією людини на зовнішні чи внутрішні
подразники. У випадку, коли джерелом звуку є неістота, невимушеність
звуку передбачає наявність зовнішнього каузатора. Якщо ж джерелом звуку
є природня сила, то невимушеність звуку обумовлена природою цього явища,
тобто не передбачає контроль зі сторони людини.

Отож, диференційними компонентами значення звуконаслідувальних
предикатів є ненавмисність, наявність певного емоційно-психологічного чи
фізіологічного стану людини, наявність зовнішнього подразника,
відсутність контролю зі сторони людини.

Звуконаслідувальні предикати, слідом за Т. Виноградовою [1], розрізняємо
за двома основними семантичними ознаками – типом джерела звуку та
способом виникнення звуку. За типом джерела звуку досліджувані предикати
поділяються на три групи зі значенням: невимушеної звукової реакції
людини, предметного звучання та звучання природньої стихії.

Якщо джерелом звуку виступає людина, то звуконаслідувальні предикати
поділяємо на дві групи. Каузатором першої виступає
емоційно-психологічний стан людини (chuckle3, crack4, rave2, swear,
hiss3, snap4, yell2, echo3, gabble, gasp3, gush, stammer2, stutter2,
whisper1), а другої – її фізіологічний стан, наприклад: stammer1,
stutter1, lisp, rave1, pant2, groan2, hiccup2, wheeze2, yawn2.

За способом виникнення звуку зазначені предикати класифікуємо на ті, що
вказують на вібрацію голосових зв’язок, дихальні рухи, рух зубами,
звуки, які утворюються в організмі, створення звуку частинами людського
тіла та слухового подразнення. У свою чергу, предикати зі значенням
вібрації голосових зв’язок поділяємо за типом “голосової реакції” на:
словесне вираження думок, почуттів та невербальне вираження емоцій,
відчуттів.

За семантичною ознакою “види голосових звуків” предикати ‘словесного
вираження думок і почуттів’, що обумовлюються емоціями, можна
класифікувати на такі, що позначають:

1) мовлення: babble1,2, bawl3, bicker1, blubber2, burr2, blurt,
bluster2, bolt, boom3, bray3, buzz3, cant, chatter2, chirp2, chuckle3,
clatter8, coo2, crack4, cry3, cuckoo2, ding2, drawl, drivel2, drone2,
echo3, flute2, gabble, gasp3, gibber, giggle2, groan2, growl1, grumble1,
grunt2, gush, hiccup2, hiss3, hum4, jabber, jerk, laugh2, lisp, moan2,
mumble1,2, mump, murmur2,3, mutter1-3, pant2, prate, prattle, purr2,
rattle7, rave1,2, roar4,6, rumble4, scream2, screech2, shriek2,
sibilate, sigh2, smack2, snap4, snarl2, sneer, snort2, sob2, spit3,
splutter1, sputter2, squawk2, stammer1,2, stutter1,2, swear, thunder3,
twaddle, utter1, wail2, wheeze2, whimper2, whine2, whisper1, yawn2,
yell2, наприклад: He suddenly blurted out, ‘Someone is going behind my
back’ (M. Dibdin); They didn’t sing, they squawked and chattered like a
jungle (J. Rogers);

2) крик: а) зумовлений позитивними емоціями: crow2, hail1, ululate1,
whoop, yelp; б) зумовлений негативними емоціями та переживаннями:
bellow2, boo, roar5, scream1, screech1, shriek1, shrill, squall,
squeal1; в) будь-якими емоціями та переживаннями: bawl1, blare1, bray2,
cry1, squeak2, utter2, yell1, наприклад: I leaped as if it had been
fired at me, and shrieked at Posi (D. Hill); Suddenly her line
tightened, so suddenly she squeaked with surprise (M. Scott);

3) сміх: а) життєрадісний: bubble3, chuckle1, guffaw, guggle, gurgle3,
laugh1, snicker, squeak3, squeal3; б) насмішкуватий: cachinnate,
chuckle2, giggle, hee-haw1, snigger, titter; в) істеричний: cackle2,
convulse, roar7, scream6, screech6, shriek6, наприклад: Ana’s sweet,
clear voice gurgled with laughter (P. Wilson); The girl giggled and
kissed Billy’s ear again (R. Pickernell); Bissell chuckled, and then
whined, mimicking a spoiled child (S. Laws);

4) плач: а) судорожний: snivel, sob1, whimper1; б) тривалий: blubber1,
howl1, mewl, pule, ululate2, wail1,whine1; в) судорожний і тривалий:
bawl2, cry2, weep, наприклад: Laura sobbed, and dropped her head (E.
Blair); Lucy flung herself full length on the floor, curled up and wept
(F. Cooper);

5) стогін: groan1, knell2, moan1; She groaned and her head tipped back
(S. Wood);

6) музичні голосові звуки: croon, curr, hum1, knoll2, twang2, як-от:
Hrun hummed a little tune as he began to pull crumbling leather from the
desecrated altar (T. Pratchett).

За семантичною ознакою “види внутрішніх органів” розрізняємо предикати,
які позначають:

1) звуки, створені за допомогою органів дихання (blow2, breathe, choke,
cough, expectorate, gasp1,2, hack, hiccup1, hush, pant1, puff1, shush,
sigh1, sneeze, snore, sough, wheeze1, whiff2, yawn1), наприклад:
Rebecque suddenly sneezed again and, as if it had been a word of
command, the French batteries resumed their cannonade (C. Squire); ‘I
only sneezed a couple of times … but you know what mother is like,’
Patrick said defensively (A. Dillon);

2) звуки, які утворюються в організмі людини (belch, rumble3),
наприклад: Her stomach, thinking thoughts of its own, rumbled in
disagreement (T. Pratchett).

За семантичною ознакою “орган, за допомогою якого виробляється звук”
розрізняємо предикати, які позначають звуки, утворені:

1) зубами: chatter1, clatter7, gnash, grate3, grind2, grit, rattle6,
наприклад: Her jaw jabbered uncontrollably and her teeth clattered
together (P. James);

2) носом: blow3, sneeze, sniff, snivel, snort1, наприклад: Sidacai
looked at the table again, and suddenly he snorted, and then sat down
(W. James);

3) ротом: chew, puff2, scrunch, slurp, smack1, whistle1, наприклад: He
drew a breath, then puffed it out (S. Marton).

Периферію семантичного поля звуконаслідувальних предикатів утворюють
предикати, які позначають рух людини, що супроводжується звуком
(lumber2, patter2, shuffle, drum1, pit-a-pat, pitter-patter, slap2,
наприклад: He shuffled in his chair (T. Barns).

hS/F

?????????????

Література: Виноградова Т.В. Семантика и синтаксис английских глаголов, выражающих понятия непроизвольного звучания // Автореф. … канд. филол. наук. – Нижний Новгород, 1999. – 24 с. Виноградова Т.В. Семантическая организация предложений с глаголами непроизвольного звучания: (на материале англ. яз.) // Связи языковых единиц в системе и реализации: Когнитивный аспект. – Тамбов, 1999. – Вып. 2. – С. 43-47. Воронин С.В. Звукоподражание // Лингвистический энциклопедический словарь. – М.: Советская энциклопедия, 1990. – С. 165-166. Воронин С.В. Основы фоносемантики. – Л.: Наука, 1982. – 245 с. Пауль Г. Первотворчество // Воронин С.В. Фоносемантические идеи в зарубежном языкознании. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1990. – С. 45-58. Храковский В. С. Семантические типы множества ситуаций и их естественная классификация. // Типология итеративных конструкций. – Л.: Наука, 1989. – С. 5-53. Якобсон Р. В поисках сущности языка // Семиотика. – М.: Радуга, 1983.– С. 102-117. Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English / ed. by A.S. Hornby. – Oxford: Oxford University Press, 1978. – 1055 p. Webster Universal College Dictionary. – New York: Gramercy Books, 1997. – 945 p.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020