іноземна мова

Реферат

Реферат з прочитаної англійською мовою літератури: „Самоврядування в
країнах Східної Європи політичний аспект”

ПРАВОВІ ОСНОВИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В БОЛГАРІЇ

Площа — 1 10.994 кв. км.

Населення — 8.472.295

Валовий внутрішній продукт на душу населення складає -1.005 дол. США

Рівень безробіття — 16,4%

Рівень інфляції — 64%

Згідно даних за жовтень 1993р. в Болгарії нараховувалося 25413
чиновників.

До поняття чиновники в- несенні;

а) громадські службовці, які працюють по найму в муніципальних меріях в

т.ч.:

мери муніципалітетів

заступники мерів муніципалітетів

головні адміністратори муніципалітетів

службовці у відділах муніципалітетів

— службовці в допоміжних муніципальних органах та агентствах

б) громадські службовці, які працюють по найму в меріях населених

пунктів, всього 9446 чол.

ПРАВОВІ ОСНОВИ

Згідно з Конституцією, територія Болгарії поділена на муніципалітети та
області. Муніципалітети є юридичними особами, де громадяни здійснюють
своє право на власність та зобов’язані використовувати ц.; право. Вони
формують свої бюджети.

Конституція розподіляє завдання та обов’язки органів місцевого
самоврядування лише в загальних рисах. Часто належне виконання
муніципалітетами своїх і передумовою здійснення прав громадян. Особи,
чиї права були порушені, можуть оскаржувати такі дії через різноманітні
процедури. У всіх випадках муніципалітети вільні ставити будь-яку мету і
діяти будь-яким чином, якщо це не заборонено законом або не є виключною
функцією інших органів.

ГОЛОВНІ ЗАКОНИ ПРО АДМІНІСТРАЦІЮ ТА МІСЦЕВЕ

САМОВРЯДУВАННЯ

Закон про місцеві податки та інші виплати, 1951 р.

Закон про вибори членів Національних борів, муніципальних радців та
мерів, 1991р.

Закон про місцеве самоврядування та місцеву адміністрацію, 1991 р.

Положення Ради Міністрів в 1994р. про структуру та штати обласних
адміністрацій.

Деякі інші закони не були формально відмінені, але їх «витіснили»
пізніші законодавчі акти.

Ст. 47 Закону «Про місцеве самоврядування та місцеву адміністрацію»
передбачає, що службовці муніципальних адміністрацій мають статус
державних службовців. Болгарія ще немає такого затвердженого
законодавства про громадську службу.

Сучасна реформа місцевого врядування розпочалась ще у 1990 р. Вперше
було визнано право на муніципальну власність. Ця законодавча реформа
поклала край системі загального контролю держави над майновими правами.
Нова Конституція та Закон «Про місцеве самоврядування І місцеву
адміністрацію» надали муніципалітетам статусу автономних органів, які є
юридичними особами, що формують свої власні бюджети. Закон «Про »
реорганізацію та приватизацію державних та муніципальних підприємств у
1992р. дає право муніципалітетам приватизувати будь-яке підприємство.

ІЄРАРХІЧНА СТРУКТУРА ТА ВЗАЄМОДІЯ МІСЦЕВИХ УРЯДІВ

Урядова система в Болгарії складається із двох головних рівнів —
установи центрального уряду та установи місцевого самоврядування.
Центральні установи мають власні централізовані органи. Обласні
управителі є представниками центрального уряду: обласні структури
податкової адміністрації та обласні структури міністерства внутрішніх
справ.

У зв’язку із особливостями законодавства та
функціональною

нерівновагою між місцевими та центральними адміністраціями в
Болгарії фактично існує дві групи адміністративних установ: центральний,
тобто Рада Міністрів і різні Міністерства з відповідними їм місцевими
структурами обласними управителями та органи місцевого
самоврядування, тобто

муніципальні ради, мери муніципалітетів та мери населених пунктів,
округи, як місцеві урядові структури середнього рівня не існують. Є й
такі галузі, де центральний та місцевий уряд поділяють відповідальність
за нормальне функціонування.

Громадські служби, за які несуть відповідальність місцеві уряди мають
обов’язки, покладені на них законом: захист природного середовища,
охорона здоров’я, соціальні служби, освітні функції, культурні функції
та інші. Закон передбачає також, що муніципалітети можуть виконувати
державні функції, якщо їм ці функції делеговані спеціальним законодавчим
актом.

Добровільно взяті обов’язки: Нелегко скласти об’єктивний список
обов’язків, що їх муніципалітети беруть на себе добровільно.
Муніципалітети взагалі не дуже схильні брати на себе додаткову
відповідальність.

ЮРИДИЧНІ СТОСУНКИ МІЖ МІСЦЕВИМИ ТА ЦЕНТРАЛЬНИМИ ОРГАНАМИ. НАГЛЯД ЗА
ДІЯЛЬНІСТЮ МІСЦЕВИХ УРЯДІВ

Конституція і закони прийняті центральним урядом, складають правову
основу діяльності місцевих урядів. Місцеві уряди є юридично незалежними
від центрального в тому розумінні, що центральний уряд не має права
давати конкретні накази місцевим організаціям. Через закони центральний
уряд призначає місцевим урядам певні функції. Дотримання обов’язків,
визначених законом, забезпечується пірамідальною системою
адміністративного нагляду за законністю. Суперечки про сферу юрисдикції
між органами місцеве врядування та центральною адміністрацією розв’язує
конституційний суд.

МАНДАТНІ ТА ДОБРОВІЛЬНІ ФОРМИ МІЖ МІСЦЕВИМИ

УРЯДАМИ

Згідно з положеннями закону, округи можуть бути єдиною обов’язковою
формою взаємодії між місцевими урядами, але вони ніколи не створювались.
Закон дозволяє також створення асоціацій територіальних одиниць для
вирішення проблем та для виконання робіт, що становлять спільний
інтерес.

Органи та діяльність місцевих урядів

Крім депутатів Національних Зборів, у Болгарії обираються тільки
муніципальні ради та мери. Обидва органи місцевого самоврядування в
муніципалітеті (муніципальна рада та мер) утворюються шляхом всенародних
виборів: жителі муніципалітету проводять загальне, пряме й таємне
голосування.

ВНУТРІШНЯ СТРУКТУРА ЗАКОНОДАВЧОГО ОРГАНУ (КОМІСІЇ)

При болгарській системі законодавства було б перебільшенням твердити, що
місцеві представницькі органи виконують законодавчі функції. Слово
„закон» є професійним терміном , яким позначають акти Національних
Зборів (парламенту). Муніципальні Ради обмежені у своєму появі видавати
постанови з питань місцевого значення. Муніципальні Ради мають таку
внутрішню структуру: їхнім найважливішим органом є пленарна сесія
муніципальної ради. Муніципальна Рада обирає свого голову, чиї функції є
чисто представницькими та координативними, постійні та тимчасові комісії
муніципальної ради визначають її політику, пропонують конкретні проекти
рішень.

РОЗПОДІЛ ВЛАДИ МІЖ ЗАКОНОДАВЧИМИ

ТА АДМІНІСТРАТИВНИМИ ОРГАНАМИ

Головними функціями муніципальних Рад є:

визначення структури муніципальної Ради;

прийняття правил процедури;

ухвалення планів розвитку;

визначення розмірів місцевих податків;

ухвалення муніципального бюджету;

призначення референдуму.

Головними функціями муніципальних мерів є:

здійснення загальної виконавчої влади в муніципалітеті;

керівництво діяльністю відділів;

організація виконання муніципального бюджету.

ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ, РОЗВ’ЯЗАННЯ КОНФЛІКТІВ

Рішення муніципальних Рад приймаються більшістю голосів від загального
числа муніципальних радців. Пропозиції щодо прийняття рішень можуть
подаватися кожним радцем. Закон дає право Раді призначати референдуми
для вирішення важливих питань у межах її юрисдикції. Порядок прийняття
рішень в адміністративному органі (службі мера) порівняно простий,
завдяки відсутності процедури голосування. Основною вирішальною
інстанцією є мер.

Конфлікти між представницьким та адміністративним органом є явищем
звичайним. Закон передбачає кілька механізмів розв’язання конфліктів. У
випадках гострих конфліктів муніципальні Ради та мери вдаються до
референдумів.

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ОРГАН

Адміністративним органом керує мер. Муніципальна Рада може призначити
кількох заступників. Мер призначає головного адміністратора. Для
належного виконання своїх функцій адміністративний орган ділиться на
різноманітні внутрішні відділи. їх кількість і характер законом не
обумовлено.

МЕХАНІЗМ ЗАХИСТУ ПРАВ ГРОМАДЯН

У випадку порушення прав шляхом невидачі потрібного адміністративного
акту громадяни можуть подавати скаргу до вищої адміністративної установи
або до суду. Вища адміністративна установа може відмінити акт і
переглянути рішення. Судова скарга можлива в тих випадках, коли
адміністративний акт і мають право голосу, скликати сесію муніципальної
Ради.

«Загальні збори жителів» — ще одна, форма участі громадян у виробленні
рішень. Згідно із законом такі загальні збори можуть бути скликані
муніципальною радою.

ГРОМАДСЬКІ ФІНАНСИ

Закон передбачає такі джерела надходжень для муніципалітетів:

місцеві податки;

частина податків, що їх збирає держава;

доходи від управління муніципальною власністю;

субсидії із державного бюджету;

банківські позики та позики із державного бюджету;

емісія цінних паперів.

Місцеві податки складаються з податку на нерухоме майно та на спадщину.
Місцеві виплати стягуються за передачу власності, за технічне
обслуговування з боку муніципалітету та користування транспортними
засобами, кар’єрами, місцем на ринку, системами водопостачання,
каналізації, збору відходів, за користування дитячими садками й
будинками відпочинку, за посвідчення документів та за деякі інші види
послуг.

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В СЛОВЕНІЇ

Найголовніші статиистичні дані:

Площа — 20.256 кв. км.

Кількість населення — 1.994.084 (на 1 грудня 1992р.)

ВВП на душу населення — 6186 дол. США

Рівень безробіття — 9 %

Кількість місцевих урядів — 62

Урядів середньої ланки в Словенії ще не затверджено.

ПРАВОВІ ОСНОВИ

Словенці здійснюють владу і функції місцевого врядування через
самоврядні муніципалітети та інші організації місцевого врядування. До
муніципалітету може входити одна община або кілька. Муніципалітет
засновується на підставі закону в результаті позитивного голосування на
референдумі. Містечко або місто можуть отримати статус міського
муніципалітету.

До переліку обов’язків та функцій муніципалітету входять такі
місцеві справи, які стосуються тільки населення даного муніципалітету.

Держава законодавчим порядком може покласти певні обов’язки і функції,
що належать до її юрисдикції на муніципалітети. Держава здійснює нагляд
за належним і ефективним виконанням усіх обов’язків і функцій переданих
нею муніципалітетам. Нагляд за виконанням місцевими органами врядування
здійснюють спеціально створені державі органи.

РОЗВИТОК ОСНОВНИХ ЗАКОНОДАВЧИХ РЕФОРМ

Система місцевого врядування є одним із найважливіших положень
Словенської Конституції, яка в цій галузі запровадила нові закони.
Невдовзі після прийняття Конституції в грудні 1991р. Виникла потреба
реформування структури місцевих органів врядування.

Теперішня реформа місцевого самоврядування має на меті декілька змін.
Перш за все потрібен територіальний перерозподіл общин. На сьогоднішній
день території общин великі. Зменшити общини необхідно для того, щоб
краще задовольнити потреби громадян. Згідно з Конституцією,
територіальні зміни в общинах приймаються шляхом референдуму. Іншою
реформою, яка впливає на систему місцевого врядування, є реформа
структури державної адміністрації на субурядовому рівні. Теперішня
структура державної адміністрації не включає в себе загальних
субурядових органів для виконання урядових функцій на місцевому рівні.
Причина такого рішення полягає в тому, що на сьогодні майже всі завдання
й компетенції державної адміністрації зосередились на місцевому рівні в
адміністративних системах місцевої влади. Пропонована реформа випливає з
ідеї про чіткий розподіл функцій між державною адміністрацією та
місцевими урядами.

ІЕРАРХ1ЧНА СТРУКТУРА ТА ВЗАЄМОДІЯ МІСЦЕВИХ УРЯДІВ

У Словенії немає загального урядового територіального поділу. Існують
тільки міністерства, що охоплюють усю територію Словенії і можуть
проводити різноманітну діяльність через свої територіальні служби.
Міністерства встановлюють такі служби там, де їм належить виконувати
відповідні завдання на місцевому рівні. Більшість державних функцій
виконуються общинами та їхніми адміністративними відділами.
Кожне міністерство має своє представництво на місцевому рівні, і такі
представництва утворюють своєрідну, частково ієрархічну адміністративну
структуру,

ЗАГАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ ФУНКЦІЙ МІЖ УРЯДАМИ -МІСЦЕВИМИ, СЕРЕДНЬОЇ ЛАНКИ ТА
ЦЕНТРАЛЬНИМИ

Муніципалітет може, згідно з законом володіти, купляти та мати у своєму
.розпорядженні майно всіх видів, засновувати громадські та інші
підприємства, й управляти ними, а також визначати свій бюджет в рамках
системи громадських фінансів. До обов’язків муніципалітету належить
захист повітря, землі та водних ресурсів, захист від шуму, збирання та
переробки відходів.

Інші обов’язки та функції:

сприяння розвитку спорту;

нагляд за місцевими подіями

організація муніципальних служб ті місцевої поліції. Муніципалітет
гарантує виконання місцевих громадських завдань,

визначених ним самим, а також громадських, визначених законом.
Громадські служби визначаються законам, які регламентують сферу
постачання та розподілу енергії, сферу транспорту та зв’язку, водне
господарство з відповідними підприємствами, захист навколишнього
середовища.

Державні органи здійснюють нагляд за законністю дій муніципальних
органів. Державний нагляд за роботою місцевих общинних органів
здійснюють уряд те міністерства. Мер зобов’язаний негайно подавати до
уряду або до відповідного міністерства ті декрети, якими муніципалітет
регулюватиме справи, передані йому з-під державної юрисдикції. Уряд чи
міністерство можуть зупинити подання чинності тому декретові, який вони
вважають незаконним, а також передати його на розгляд Конституційного
суду.

Мандатних форм взаємодії між місцевими урядами не існує. Але згідно із
Законом «Про місцеве самоврядування» місцеві общини можуть
кооперуватися. Самоврядна місцева спільнота є громадською юридичною
особою.

ОРГАНИ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ МІСЦЕВИХ УРЯДІВ

Ст.28 Закону «Про місцеве самоврядування» визначає такі органи
муніципалітету: муніципальна рада, мер, муніципальне правління,
наглядова рада. Найвищим органом є Муніципальна Рада. Мер обирається
прямим таємним голосуванням. Членів муніципального правління обирає
муніципальна Рада з-поміж своїх членів та громадян общини.

Вирішення питання про внутрішню структуру муніципальної Ради
обумовлюється Статутом кожного муніципалітету.

Вироблення рішень належить до сфери діяльності муніципальної Ради, яка
приймає рішення на своїх засіданнях більшістю голосів. Робота
муніципальної Ради регулюється процедурним регламентом. Розподіл посад у
муніципальній адміністрації пропонується мером і «затверджується
муніципальною Радою.

Існує декілька можливих способів захисту прав громадян, а саме:
адміністративна процедура, конституційна скарга, звернення до спеціально
призначеного депутата.

Актом «Про місцеве самоврядування» передбачено такі форми — участі
громадян, референдум та народна ініціатива.

ГРОМАДСЬКІ ФІНАНСИ

Муніципалітети повинні збільшувати свої доходи. Слабкі у фінансовому
відношенні муніципалітети, які не можуть забезпечувати всі видатки,
можуть отримувати додаткову фінансову допомогу від держави. Органи
державного та місцевого врядування фінансують виконання своїх обов’язків
та функцій за рахунок податків та інших обов’язкових платежів, які їм
належить стягувати, т за рахунок всіх інших надходжень, які можна
одержати х їхньої власності. Всі доходи, отримані державними та
місцевими органами врядування, а також їхні витрати на громадські
потреби відповідно враховуються у їхніх бюджетах. Позичати гроші або
гарантувати кредити державі дозволяється лише на умовах, визначених
законом.

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В СЛОВАЧЧИНІ

Основні статистичні дані: Територія — 49.035 кв. км. Населення —
5.263.541

ВВП- 1161 дол. США Інфляція — 14,2 %

ПРАВОВІ ОСНОВИ

Сучасна система місцевого врядування встановлена Словаччині в 1990р.,
коли на основі нового законодавства було створено систему виборних
муніципальних органів первинного рівня з визначеними правами юридичних
осіб, основний юридичний документ — Акт «Про місцеве врядування»
передбачає впровадження самоврядування в Словаччині, муніципалітет — це
базова одиниця територіального самоуправління, муніципалітет може
видавати власні декрети й розпорядження.

Столиця Словацької Республіки Братіслава та місто Кошіце мають особливі
статуси.

Перелік муніципалітетів, які утворюють певний округ, складає
Міністерство внутрішніх справ.

Згідно з законом муніципалітети несуть відповідальність за такі напрямки
діяльності: адміністративний, соціальні служби, екологія, технічна
діяльність.

Спеціального законодавства про адміністративну (громадську) службу
немає. Нині готуються законодавчі акти, які будуть визначати юридичний
статус адміністративних службовців (чиновників).

ІЄРАРХІЧНА СТРУКТУРА ТА ВЗАЄМОДІЯ МІСЦЕВИХ УРЯДІВ

У Словаччині існує два рівні урядів: центральні «та місцеві. Закон, який
встановлює виборні муніципальні органи було прийнято у 1190р. Було
визначено різницю між «місцевою державною адміністрацією» та «місцевими
органами самоврядування», районні установи виконують у своїх сферах
діяльності основні завдання державного управління. Окружні установи
здійснюють державне управління базового рівня. Вони є керівними
установами вищого рівня стосовно районних установ.

Для координації практичної діяльності слід мати такі окружні служби:
екологічна, працевлаштування, митно-податкова, лісницька,
землевпорядкування, протипожежна. Вони можуть видавати розпорядження,
які є загальнообов’язковими в межах їхньої територіальної одиниці.
Місцеві галузеві служби національних міністерств запроваджено на рівні
округів або районів.

Згідно з Актом «Про місцеве самоврядування» муніципалітет є незалежним у
прийнятті та у виконанні всіх рішень, які стосуються управління
муніципалітетом та його власністю.

Генеральний адміністративний нагляд здійснює прокурор. Контроль і нагляд
за здійсненням державного управління забезпечує центральний уряд. Для
виконання муніципальних завдань муніципалітет кооперується з державними
органами. Державні органи надають муніципалітетам фахову допомогу.

Нині у Словаччині ще немає місцевих урядів середньої ланки.

муніципалітети мають право укладати договори з іншими муніципальними
органами про спільну адміністрацію в сферах їхніх спільних інтересів.
Актом «Про місцеве самоврядування» передбачено створення спільних
муніципальних служб. Якщо муніципалітети створили спільну муніципальну
службу на підставі взаємної угоди, то вони не втрачають власного статусу
самоврядних одиниць.

ОРГАНИ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ МІСЦЕВИХ УРЯДІВ

Вибори місцевих представників проводяться за принципом загального,
рівного, прямого, таємного голосування. Термін обрання -чотири роки.

Кожний муніципалітет обирає свою муніципальну Раду, кількість членів
якої залежить від кількості населення. Мер обирається громадянами
муніципалітету таємним голосуванням.

Муніципальну владу уособлює мер та муніципальна (містечкова) рада. Мер
представляє виконавчу владу муніципалітету. Крім мера,
основна вирішальна влада надана муніципальній раді. У більших
муніципалітетах муніципальна рада обирає представницьке правління,
дотримуючись пропорційного представництва від усіх політичних партій,
один із членів правління призначається заступником мера. Засідання
правління скликає та проводить мер.

РОЗПОДІЛ ВЛАДИ МІЖ ЗАКОНОДАВЧИМИ

ТА АДМІНІСТРАТИВНИМИ ОРГАНАМИ

Найвищу виконавчу владу в муніципалітеті представляє мер. Мер несе
юридичну відповідальність за власність муніципалітету, а також за
контакти та умови найму муніципальних працівників. Мерія (канцелярія) є
виконавчим органом Ради і мера. Рішення про створення канцелярії приймає
муніципальна Рад, вона ж затверджує її кількісний склад.

ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

Якщо муніципальна Рада приймає рішення, яке мер визнає шкідливим для
інтересів муніципалітету або таким, що суперечить законові, то він має
право зупинити виконання цього рішення після консультації з правлінням.
Рішення правління однак не є обов’язковим для мера.

Рішення мера може бути викликане та скасоване більшістю, принаймні на
60% голосів Ради протягом 2-х тижнів. Якщо правління не може дійти згоди
у будь-якому питанні, поданому Радою або мером на обговорення, то мер
виносить це питання на найближче засідання Ради.

УСТАНОВИ ТА ПІДПРИЄМСТВА ПІД УПРАВЛІННЯМ

АБО КОНТРОЛЕМ МІСЦЕВИХ УРЯДІВ

Існують різні форми муніципальних підприємств.

Найпоширенішими громадськими службами є «бюджетні» підприємства.

Більшість муніципалітетів керують також підприємствами, що мають
статус обмеженої відповідальності і повністю їм належать.

Існують ще приватні підприємства, частиковим власником яких є
муніципалітет. Роль муніципалітету в таких підприємствах не
відрізняються від ролі звичайного акціонера з правом голосу.

ГРОМАДСЬКІ ФІНАНСИ

Головними джерелами доходів місцевих урядів є місцеві податки та мита,
доходи з муніципальної власності, частка в централізованих податках, та
перерахування від центрального уряду.

Центральний державний бюджет передбачає спеціальні субсидії на підтримку
певних видів діяльності в муніципалітетах.

Для того, щоб створити фонди для муніципальної діяльності,
муніципалітети можуть співпрацювати з торговельними одиницями,
громадськими організаціями та політичними партіями. Кілька сусідніх
муніципалітетів можуть об’єднувати свої фінанси для вирішення спільних
завдань.

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В ЛАТВІЇ

Основні статистичні дані: Територія — 64.600 кв. км. Населення —
2.565.900

ВВД- 1.011 дол. США

ПРАВОВІ ОСНОВИ

Конституція Латвії Г922р., яка є найголовнішим правовим документом у
Латвії, не регулює питання, пов’язані з місцевим самоврядуванням.
Зараз латвійський уряд переглядає Конституцію, і передбачає, що
доповнений її текст буде передбачати питання щодо виборності і нагляду
за діяльністю органів самоврядування, їхню фінансову та адміністративну
структуру, їхні права та обов’язки.

Основний урядовий документ — закон «Про місцеве самоврядування» від 9
липня 1994р. — регулює діяльність органів місцевого самоврядування, які
формуються з членів Рад, обраних населенням, та адміністраторів,
призначених Радами.

У Латвії існує три рівні місцевого самоврядування: обласний, міський та
сільський.

У травні 1994р. у Латвії почалася реформа місцевого самоврядування, яка
принесла з собою багато протиріч. Місцеве самоврядування успадкувало
велике коло обов’язків від суворо централізованої радянської системи.

ІЄРАРХІЧНА СТРУКТУРА ТА ВЗАЄМОДІЯ МІСЦЕВИХ УРЯДІВ

Урядова система Латвії поділяється на дві групи: державний
(національний) уряд та система місцевих урядів (міські, обласні та
сільські) Національний уряд здійснює своє керівництво через обраний
населенням парламент, який у встановленому порядку призначає
Прем’єр-міністра і членів Кабінету міністрів. Міністри керують
різноманітними відділами.

Місцеві уряди керуються обраними населенням Радами, які ‘обирають голову
та призначають комітети.

Основна функція обласних органів місцевого самоврядування, згідно
закону, координувати роботу міських та обласних органів місцевого
самоврядування.

Всі органи місцевого самоврядування зобов’язані розробляти плани
соціально-економічного розвитку для своєї юрисдикції; розробляти і
виконувати місцеві бюджети; «раціонально і з користю» розпоряджатися
власністю органів місцевого самоврядування, збирати податки та збори;
«раціонально та з користю» використовувати фінансові ресурси.

ОРГАНИ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ МІСЦЕВИХ УРЯДІВ

Всі місцеві уряди очолюються виборними радами, які налічують до 15
депутатів, в залежності від кількості населення, що проживає на
території юрисдикції місцевих урядів.

Кожен місцевий уряд має право встановлювати свої правила діяльності, але
певні рамки та правила встановлені законодавством. Кожна рада повинна
обрати голову та голову депутатів і повинна згідно закону утворити
комітет фінансів, соціальних та культурних справ. Місця у комітетах ради
повинні бути пропорціонально розподілені серед кількості місць, які
кожна партія чи організація займає у раді в цілому.

ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ТА ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТІВ

Рішення Рад місцевих урядів приймається на відкритих зборах, але ради
також можуть проводити закриті збори через певні особливі обставини.
Ради вирішують питання, запропоновані головою, або іншим членом Ради,
або комітетом Ради, службовцем або організацією, які вимагають скликання
позачергової сесії. Більшість рішень приймаються більшістю голосів.

ГРОМАДСЬКІ ФІНАНСИ

Державні службовці та цільові внески, які надходять до обласних урядів і
розподіляються ними між міськими та сільськими урядами згідно з
правилами, визначеними державою, мають на меті поповнити бюджет
різноманітних місцевих урядів. Цільові внески йдуть на підтримку
чотирьох сфер: освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення та
підтримки допомоги бідним.

Місцеві уряди мають право встановлювати податки, наприклад,
ліцензування.

Обласні уряди у Латвії інколи надають фінансову підтримку нижчестоящим
міським та сільським урядам.

Згідно закону місцеві уряди можуть вільно підписувати договори про
співпрацю для різних проектів.

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В ЛИТВІ

Основні статистичні дані: Територія — 65.300 кв. км. Населення —
3.745.400

ПРАВОВІ ОСНОВИ

Конституція Латвійської республіки була затверджена референдумом 20
жовтня 1992р. Основні засади місцевого самоврядування закріплені в
розділі 10 та інших статтях цієї Конституції. Закон дає право
адміністративним одиницям держави право на самоврядування. Це право
втілюється в життя через місцеві урядові ради. В Конституції немає
чіткого визначення поняття місцевого самоврядування. Воно подається у
законі «Про основи місцевого самоврядування».

Згідно з вищезгаданим законом існує два рівні місцевих урядів: вищі
(дальше ці місцеві уряди називатимуться муніципалітети) та нижчі (дальше
— «нижчі муніципалітети»). Муніципалітети складаються з 11 міст та 44
районів. Кожен район поділяються на «нижчі» муніципалітети.

Всі муніципалітети мають свої вибрані Ради. Ради «нижчих
муніципалітетів» обирають мера. Ради муніципалітетів обирають мера та
виконавчі відділи.

Закон «Про основи місцевого самоврядування» забороняє місцевим урядам
присвоювати функції, які не передбачені законом.

Існує два види функції муніципалітетів. Одна частина функцій передбачена
законом «Про основи місцевого самоврядування» як ексклюзивна компетенція
місцевих урядів. Більша частина функцій передбачається спеціальними
законами (наприклад, «про освіту, поліцію, соціальне забезпечення і т.
д.»). Деякі функції муніципалітетів передбачені старими радянськими
законами, коли місцева влада була підпорядкована уряду і комітетам
Конституційної партії та дотримувалася на закону, а вказівок «вищої»
влади.

ІЄРАРХІЧНА СТРУКТУРА ТА ВЗАЄМОДІЯ МІСЦЕВИХ УРЯДІВ

Згідно статті 5 чинної Конституції, урядова система країни включає
Президента, Парламент, Уряд та Суд. Це означає, що місцеві уряди не
«становлять частину державної адміністрації. Основною частиною
виконавчої системи є Уряд, яким згідно Конституції є Кабінет Міністрів —
колегіальний орган державної адміністрації.

Система місцевих урядів має два рівнів. Більший рівень — основний
рівень, який виконує більшість громадських послуг. Нижчий рівень
частково підпорядковується вищому, але не має майбутнього у запланованій
адміністративній реформі.

Уряд має своїх дванадцять представників в муніципалітетах, основне
завдання яких контролювати діяльність місцевих влад.

Уряд і муніципалітети мають широкий обсяг повноважень. Нижчі
муніципалітети наділені меншим колом повноважень.

Муніципалітети намагаються вести свою власну економічну політику та
підтримувати рівень економічного розвитку на своїй території, але, на
жаль, результати не є задовільними, оскільки муніципалітети не володіють
достатніми коштами, щоб впливати на ці процеси.

Місцеві Ради незалежні від центрального уряду, а виконавчі відділи
муніципалітетів виконують рішення суду.

ОРГАНИ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ МІСЦЕВИХ УРЯДІВ

Виборче право є загальним та рівним, а голосування — пряме та таємне.
Мер обирається Радою. Рада обтирає голову та голову депутатів, та
затверджує членів виконавчого відділу, запропонованих мером. Рада також
затверджує голів постійних комісій, які на даний момент пропонуються
комітетами, а в майбутньому — мером.

Нова система місцевого самоврядування знімає з Рад обов’язок формувати
комітети.

Більшість рішень муніципалітетів готуються адміністративними частинами і
затверджується виконавчим відділом. Деякі рішення повинні бути
затверджені Радою. У таких випадках комітети обговорюють
питання та виносять висновки, комітети мають право готувати пропозиції
до будь-яких питань, що відносяться до їх компетенції та вказувати, кому
слід приймати остаточне рішення по них: Раді чи виконавчому відділу.

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В МАКЕДОНІЇ

Основні статистичні дані: Територія — 25.713 кв. км. Населення —
2.033.965

ВВД-767 дол. США

Рівень безробіття — 8.4 %

ПРАВОВІ ОСНОВИ

Конституція Республіки Македонія, яка ввійшла в дію у 1991р., гарантує
громадянам держави право на місцеве самоврядування. В територіальних
одиницях місцевого самоврядування громадяни безпосередньо або через
представників беруть участь у процесі прийняття рішень щодо питання
місцевого значення.

Територіальний поділ Республіки Македонія та території, які відносяться
до кожного муніципалітету, визначаються законом. Кожен муніципалітет
складається з міста та кількість сіл, що прилягають до цього.

Місцева влада наділена різними повноваженнями для виконання

послуг. Всі їхні функції, та територія, на яку поширюється їхня влада,

визначається законом. Існують дві категорії завдань: первинні це ті, які

передані різними органами Республіки. Первинні — це передбачені

законом завдання муніципальних територій, такі, як водопостачання,

громадський транспорт; останні — це більш важливі справи, які для

більш ефективного виконання делегуються місцевій владі вищими

органами державної влади.

Македонська система місцевого самоврядування тепер є в процесі
реформування, минула система називалася комунальною системою та
володіла наступними особливостями: широкий обсяг компетенції органів
місцевого самоврядування, яка включала економічну та територіальну
оборону, що не було характерним для жодної системи місцевого
самоврядування ні в одній країні; майже повна фінансова автономія
муніципальних одиниць. Ця система не принесла хороших результатів. Тому
зміни набирають характерних рис моделей місцевого самоврядування
західних держав.

ІЄРАРХІЧНА СТРУКТУРА ТА ВЗАЄМОДІЯ МІСЦЕВИХ УРЯДІВ

Існують два структурних види Македонської урядової системи. Перший
складається з центральних урядових органів та агенцій. Міністри та інші
центральні органи з найвищою владою керують різними територіальними
органами, підпорядкованими їм. Існують адміністративні територіальні
органи, розміщені на території кожного муніципалітету. Другий вид
урядової структури — це система місцевих урядів. їх утворюють
муніципалітети, які виконують послуги в межах території, яка включає
місто та багато сіл, які прилягають до нього.

Обов’язки місцевих урядів за законом: водопостачання, каналізація,
нагляд та ремонт вулиць, доріг, мостів, підтримка парків, збирання
сміття, захист навколишнього середовища і т. д. Місцеві уряди можуть
покращувати становище у різних соціальних сферах.

Кожен місцевий уряд має право виконувати свої законні обов’язки без»
втручання центральних владних органів, також вони мають обмежений
бюджет, а центральні владні органи визначають для кожного муніципалітету
кількість фінансів, які будуть виділятися на місцеві потреби, беручи до
уваги рівень розвитку, кількість населення.

ОРГАНИ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ МІСЦЕВИХ УРЯДІВ

Представники обираються більшістю голосів громадян у тому випадку, коли
кількість цих голосів перевищує одну третю від загальної кількості
голосів виборчого округу. Кандидати на посаду Мера (президента) та
Депутата (віце-президента) призначаються радниками.

Особа вважається Мером або Депутатом, якщо вона обрана більшістю голосів
від загального числа радників. Виконавчий орган (Відділ) системи
місцевого самоврядування складається з осіб, обраних серед радників та
громадян. Його склад, порядок виборів регулюється статутом
муніципалітету.

Асамблеї місцевих самоврядних одиниць назначають секретаря асамблеї. Він
повинен бути юристом з відповідним досвідом.

ГРОМАДСЬКІ ФІНАНСИ

Структура надходжень до місцевого бюджету складається в декількох
основних елементів: державні надходження, частина державних податків,
незалежні податкові надходження, кредиті та банківські вклади.
Муніципалітети виконують свої обов’язки, використовуючи свої фінансові
ресурси.

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В ПОЛЬЩІ

Основні статистичні дані: Територія — 312.685 кв.км.
Населення-38.418.100

ВВД 4300 дол. США

Рівень безробіття — 13.6 %

. В Польщі муніципалітет — єдина безпосередньо обрана одиниця місцевого
самоврядування. Він має право на власну муніципальну власність і право
контролювати свої кадри та ресурси. Муніципальне самоврядування — це
незалежне та демократичну вирішення місцевих справ, які стосуються
територіальної спільноти, і здійснюють публічну владу в інтересах
населення.

Територія Польської Республіки поділена на села, муніципалітети та
провінції. Кожний муніципалітет стає одиницею місцевого самоврядування і
має свій представницький орган.

Акт «Про місцеве самоврядування» від 1990р. затверджує, що мають якесь
відношення до муніципалітету. Розрізняють два основні види
обов’язків та функцій: обов’язкові функції та ті, які передаються
урядовою адміністрацією. Обов’язкові функції можуть делегуватися
«місцевим урядам тільки парламентськими указами. Основні обов’язкові
функції: початкова освіта, охорона здоров’я, соціальне забезпечення,
комунальна інфраструктура, місцеві дороги, громадський транспорт і т. д.
Делеговані функції стосуються реєстрації шлюбів, смертності,
народжуваності, роздача продуктових карток, права на володіння,
„громадський захист та захист навколишнього середовища і т. д.

ІЄРАРХІЧНА СТРУКТУРА ТА ВЗАЄМОДІЯ МІСЦЕВИХ УРЯДІВ

Польська урядова система складається з двох окремих структурних видів.
Перший утворений державною адміністрацією на центральному, регіональному
та обласному рівнях. На місцевому рівні відсутня державна адміністрація,
і центральний уряд тільки делегує певну владу муніципалітетами.
Міністерства та інші центральні органи управляють різноманітними
територіальними органами, які їм підпорядковуються. Другий вид урядової
структури — це система місцевого самоврядування, яка останнім часом
існує на муніципальному рівні.

Основні функції місцевого самоврядування у Польщі наступні:

планування раціонального використання землі, місцевого
розвитку та захист навколишнього середовища;

місцеві дороги, вулиці, мости та транспортне регулювання;

водопостачання, використання відходів, електро-
та газопостачання;

місцевий громадський транспорт;

охорона здоров’я;

соціальні послуги;

дошкільна та початкова освіта;

культура та бібліотеки;

туризм та відпочинок;

громадська безпека.

Законність дій муніципалітетів контролюється Прем’єр-міністром,
урядовцями в провінціях та обласними ревізорами. Вони мають право
вимагати будь-яку інформацію, відвідувати муніципалітет.

Відділ муніципалітету зобов’язаний інформувати урядовця про прийняте
рішення не пізніше семи днів після його прийняття.

Акт «Про місцеве самоврядування» дозволяє муніципалітетам вступати у
різні асоціації для виконання певних функцій. Муніципалітети можуть
створювати представницькі органи для виконання особливих послуг, у яких
зацікавлені декілька місцевих самоврядувальних органів.

ОРГАНИ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ МІСЦЕВИХ УРЯДІВ

Місцеві Ради мають термін своїх повноважень — чотири роки. Виконавчий
орган місцевої Ради — комітет, складається з мера, заступників та не
більше ніж 5 членів, обраних Радою.

Місцеві Ради передають ряд своїх повноважень комітетам, члени яких
обираються серед членів ради. Кожен комітет готує рішення Ради та
контролює їх виконання.

Реформа місцевого самоврядування 1990р. створила нові можливості для
діяльності місцевих Рад. В результаті цієї реформи велика кількість
місцевих підприємств перейшла в муніципальну власність. Реформа також
надала муніципалітетам більшу владу щодо рішень, які стосуються
переважно торгівлі, малого бізнесу, соціальної служби, житлової та
технічної інфраструктури.

Директор підприємств або установ контролюється місцевою владою,
назначається мером, і місцеві органи самоврядування фінансують операції
щодо покращення цих організацій.

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В РУМУНІЇ

Основні статистичні дані: Територія — 238.400 кв. км. »
Населення-22.810.000

ВВД-2059 дол. США

Рівень безробіття — 15%

ПРАВОВІ ОСНОВИ

В Румунії є такі адміністративно-територіальні одиниці: райони, міста та
провінції. Деякі міста проголошені муніципалітетами і мають свої
адміністративні територіальні підрозділи.

Згідно з Конституцією Румунії громадська адміністрація в
адміністративно-територіальних об’єднаннях базується на місцевій
автономії та децентралізації громадських служб.

Органи влади громадської адміністрації у районах та містах представлені
місцевими Радами та мером, обраними згідно закону. Органи влади
громадської адміністрації у провінціях представлені провінційними
радами. Районні та міські Ради та мери повинні діяти як автономні
адміністративні органи влади та розв’язувати справи місцевого значення
згідно з законом.

ІЄРАРХІЧНА СТРУКТУРА ТА ВЗАЄМОДІЯ МІСЦЕВИХ УРЯДІВ

У Румунії є три адміністративні рівні: центральний та місцевий. Уряд —
центральний орган виконавчої влади. Він контролює публічну адміністрацію
та втілює в життя внутрішню та зовнішню політику. В кожній провінції та
муніципалітеті міста Бухарест представником уряду є префект. Він
відповідає за роботу місцевих міністерств та національних агенцій. Як
представник уряду префект забезпечує відповідність діяльності місцевої
адміністрації з законом.

Другий рівень урядової структури це система місцевого самоврядування Є
два рівні місцевої громадської адміністрації: провінційний та міський і
районний рівні. На провінційному рівні провінційні Ради координують
діяльність міських та районних Рад пов’язану з вирішенням громадських
питань в інтересах провінції.

На рівні районів та міст місцева адміністрація має основним обов’язком
забезпечувати виконання послуг місцевого значення. Основний обов’язок
мера — втілювати рішення міських та районних Рад. Провінційні Ради
забезпечують виконання послуг місцевого значення та координують
діяльність міських та районних Рад, пов’язану з виконанням послуг
регіонального значення.

Місцеві уряди в Румунії спрямовують свою діяльність на забезпечення
наступних громадських послуг:

місцевий економічний розвиток;

місцева урбанізація;

захист навколишнього середовища;

водопостачання;

підтримка місцевих доріг;

громадський транспорт;

освіта;

охорона здоров’я;

соціальна служба і т. д.

ОРГАНИ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ МІСЦЕВИХ УРЯДІВ

Міські та районні Ради та мери обираються на основі прямого, загального,
рівного виборчого права. Міські районні Ради, мери та провінційні Ради
обираються терміном на чотири роки.

На міському т районному рівні законодавчим органом є міська та районна
Рада. Адміністративною посадовою особою є мер, який впроваджує рішення
Рад. На провінційному рівні провінційна Рада є законодавчим органом.
Постійна Делегація, яка обирається з членів Ради, має адміністративну
владу.

Міська та районна Рада має право ініціативи у процесі прийняття рішень
щодо питань місцевого значення. Вона також має такі функції: обрати
заступника мера; затвердити міський чи районний Статут;
схвалити місцевий бюджет; згідно закону встановити місцеві податки. Мер
відповідає перед Радою.

Обов’язки мера: забезпечити виконання прав громадян4 забезпечити
відповідність з законами, постановами, рішеннями уряду, міністрів, і
місцевих Рад, а також Конституцією.

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В РОСІЙСЬКІЙ ФЕДЕРАЦІЇ

Основні статистичні дані; Територія — 17.100.00 кв. км.
Населення-148.700.000

ВВД-1720 дол. США

Рівень безробіття — 1.4%

ПРАВОВІ ОСНОВИ

Місцеве самоврядування в Російській Федерації забезпечує самостійне
вирішення населенням питань місцевого значення та володіння,
користування і розпорядження муніципальною власністю.

Органи місцевого самоврядування повинні самостійно утримувати
муніципальну власність, формувати, затверджувати та виконувати місцевий
бюджет, встановлювати місцеві податки.

Територія РФ поділена на 89 територіальних одиниць, які в свою чергу
поділяються на менші адміністративні одиниці: райони, міста, сільради
(група сіл) та села, у яких діє місцевий уряд.

Першим кроком у реформі місцевого самоврядування стало прийняття акту
«Про місцеве самоврядування» у РФ, який мав на меті реформувати стару,
суворо централізовану радянську систему, при відсутності вибраних
органів місцевого самоврядування, муніципалами керують призначені
адміністративні органи. Ці органи не можуть бути віднесені до
самоврядування у прямому розумінні цього слова, але вони все ж
залишаються частиною адміністративної ієрархії, що існувала в Росії.
Тільки після обрання представницьких органів буде можливо реформувати
місцеву адміністрацію так, щоб разом вони складали більш менш незалежне
місцеве самоврядування.

ІЄРАРХІЧНА СТРУКТУРА ТА ВЗАЄМОДІЯ МІСЦЕВИХ УРЯДІВ

У Росії є три структурних види урядової системи. Перший вид -федеральна
структура. Вона складається з федеральних міністерств, державних
комітетів та інших агентств з вищою державною владою, які праюцють через
ієрархічну систему територіальних органів, підпорядкованих їм. Другий
вид урядової структури — це система місцевого самоврядування. Третій вид
— це система урядів у територіальних частинах федерації. Федеральний
контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування здійснюється
представниками президента, які стоять на чолі президентської
адміністрації, призначені та відповідальні перед президентом.

Основні завдання органів місцевого самоврядування:

місцевий розвиток;

місцевий громадський транспорт;

продовольчі послуги таторгівля;

муніципальна охорона здоров’я;

муніципальна освіта згідно з урядовими стандартами;

збереження місцевих історичних та культурних традицій;

захист навколишнього середовища.

Рішення, видані муніципалітетами можуть бути анульвоні тільки судом.
Оскільки система місцевого самоврядування ще не повністю розроблена,
тому немає потреби у специфічних формах співробітництва між місцевими
урядами.

ОРГАНИ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ МІСЦЕВИХ УРЯДІВ

Поточна система місцевих урядів та місцевого самоврядування буде
існувати ще 2 роки, тобто протягом періоду конституційної реформи. Ця
система складаєься з голів адміністрацій, представницьких органів
територій, та урядів нижчого рівня: адміністрацій районів, міст та сіл.

Найважливіше місце серед урядів посідає глава адміністрації. Він
затверджує більшість рішень, прийнятих представницьким органом щодо
питань буджету та місцевих податків.

Адміністративні органи місцевого самоврядування ще не сформовані.
Місцеві

уряди підтримують більшість лікарень, шкіл, дитячих садочків,
контролюють

особисту політику цих закладів.

Словник

А

to accelerate прискорювати

administer надавати допомогу

to adopt всиновлювати

an affair справа, заняття

to allot розподіляти

an amendment поправка

to annul анулювати

to appoint назначити

to assign поручати роботу

правоприемник

an association громада, союз

an attempt спроба, замах

an audit перевірка

to authorize уповноважити

В

to backfire призвести до

зворотного результату

balance баланс

to ballot балатуватися

a bill законопроект

a borough невеличке містечко

a branch філія

a budget бюджет

bureaucracy бюрократія

С

cadastral кадастровий

campaign кампанія

candidate кандидат

challenge виклик

chief головний

civil громадський

to collapse руйнування

compliance згода

a complaint скарга

a competence правомірність

a compromise компроміс

to concern мати відношення

confirmation підтвердження

a consensus згода

a controversy спір, дискусія

to coordinate узгоджувати

custom таможня

a councilor член ради

a country court місцевий суд

D

a decry постанова

a delegate делегат

to denounce засуджувати

density густина

to designate призначити на посаду

dismissal розпуск

draft проект

E

election вибори

to emerge з’являтися

an emission емісія

to endorse підтверджувати

to ensure гарантувати

to be entitled мати право на щось

to entrust довіряти

equalization вирівнювання

to establish засновувати

to estimate оцінювати

to execute виконувати

executive виконавчий

to exercise користуватися правами

an expenditure втрата

to expertise експертиза

F

facility льгота

a fee гонорар

full-fledged закінчення

fund фонд

H

hygiene гігієна

I

to impose накладати (податки)

to incarcerate поміщати в тюрму

to intrigued порушувати

internal внутрішній

an integration інтеграція

an insurance страхування

an investment внесок

to involve залучати

an issue спірне питання

J

juridical юридичний

L

legislation законодавство

a lessee орендатор

a license ліцензія, патент

local місцевий

M

a maintenance підтримка

a mayor мер

a municipality місто, що

має самоврядуваня

N

negotiation переговори

О

to obtain одержувати

to occur траплятися

an outline вихідні положення

Р

to participate брати участь

payment плата

peltry торгівля в роздріб

penal карний, кримінальний

petition клопотання

portend віщувати

power влада

a precedent прецедент

to predict передбачати

premise пердмістя

a procedure процедура

a proliferation швидке збільшення

to promote сприяти

property власність

to provide забезпечувати

provision заготівля

pursuant згідно чогось

Q

a quorum кворум

to quote назначати Ціну

R

to regulate регулювати

a regulation правило

to reject відхиляти

reparation відшкодування

V

to be valid мати силу

a vehicle транспортний засіб

a venture ризик

to violate порушувати

voluntary добровільний

to vote голосквати

W

welfare добробут

My science interest.

People were always interested in juridical sciences. Low and state
appeared at the same time and that happened many years ago. Civilization
knows a number of state forms and types that undergone great changes
during the centuries.

The history of Ukraine is a good example of the fact that each nation
wants to be independent and to have its state. So, finally, after many
tragic years our country achieved its independence and tries to build a
legal state.

It was the adoption of our Constitution that began the rebuilding of our
legal system. Constitution is the main law of our country. It
establishes the country’s political system, assures right, freedoms and
duties of citizens, proclaims the freedom of speech outlook and
religion, the right for political unions, meeting and participation in
governing the state.

Actually, Constitution is the basis for all the laws in our country. Our
lawyers must develop the science-theoretical basis for practical
realization of all rights of citizen mentioned in the Constitution.

There is one more important thing in our legal system-Codes of laws.
There is a number of such Codes but one of the most important ones is
the Civil Code. It is the next point in building legal system. Civil
Code is a juridical basis of civilized society and with its help market
economic is created. We can find answers to all questions that we are
facing in our everyday life in this code. It regulates relations inside
the family, in business and so on.

Among the main principles of these relations are equality and
independence of ownership.

The new Civil Code will provide developing of commercial law. Nowadays
our country tries to live according to the rules of the market economy
that is why developing of this field is very important — and this very
issue is the subject of my science work.

PAGE

PAGE 1

Похожие записи