Реферат на тему:

Опозиція однократності / багатократності у сучасній аспектології

Аспектуальність як понятійна категорія є предметом постійного вивчення
науковців (Н. Арутюнової, Б. Баліна, О. Бондарка, В. Гака, І. Долініної,
О.Кубрякової, Ю. Маслова, Н. Слюсарєвої, С. Швачко, Б. Комрі, О.
Єсперсона, А.Хорнбі, Дж. Лакофа, З. Вендлера), однак категоріальні
параметри аспектуальності англійського дієслова ще й досі не є остаточно
визначеними.

Аспектуальна семантична зона (чи семантика “внутрішнього часу”
дієслівної дії) утворюється поєднанням різноманітних семантичних ознак з
кількісною аспектуальністю (так званою дієслівною множинністю) і
лінійною аспектуальністю (йдеться про час виконуваної дії). Кількісний
аспект, який характеризує ситуацію з точки зору її повторюваності,
утворюється семантичним протиставленням в межах цієї зони, а саме:
ітератив, мультиплікатив, дистрибутив [4: 295]. Ці семантичні
протиставлення кількісного аспекту утворюють відносно самостійні зони в
межах акціонального функціонально-семантичного поля аспектуальності.

Насправді, іноді, важко розмежувати багатоактність і повторюваність дії
з позицій семантики та семантичних ознак. Так, О. Бондарко вказує на те,
що часто в межах в цілому локалізованої в часі ситуації може проявлятися
невираженість розмежування між багатоактним конкретним процесом і
повторюваністю окремих актів дій [2: 144]. Визначаючи
мультиплікативність як ознаку висловлювань, О.Бондарко зазначає, що
багатоактність конкретного неповторюваного процесу слід відрізняти від
повторюваної дії, яка може позначатися тим самим дієсловом. Так, якщо
розглянути речення “Час від часу десь гучно грюкали дверима”, то в
ньому, на думку дослідника, “дієслово грюкали співвідноситься з
семельфактивним (одноактним) дієсловом недоконаного виду при позначенні
повторюваної ситуації, пор.: Раптом десь грюкнули дверима”.

Крім того, О. Бондарко наголошує, що “згідно існуючим аспектологічним
дослідженням і граматичним описам окремих мов, є підстави вважати, що в
кожній мові певним чином позначаються відмінності між одиничністю
(конкретністю дії, її локалізованістю в часі) і повторюваністю
(звичайністю, абстрактністю, часовою нелокалізованістю). Тому можна
передбачити, що дана відмінність є однією з основних універсальних
семантичних відмінностей у понятійному полі аспектуальності” [2: 144].

Метою нашого дослідження є аналіз функціонально-семантичної категорії
кратності, її функціональних властивостей у системі кількісної
аспектуальності.

Трактування поняття категорії кратності як складової кількісної
аспектуальності вітчизняними дослідниками дещо відрізняється від її
розуміння у зарубіжній лінгвістиці. Дана категорія, на думку зарубіжних
дослідників (З.Вендлера, М. Олсен, К. Сміт) представлена точковими або
миттєвими дієсловами, які належать до аспектуального класу
семельфактивів.

Для вітчизняної лінгвістичної науки термін “кратність” – традиційний,
але явища, які він позначає, окреслюються лінгвістами по-різному. Межі
цього поняття все ще залишаються невизначеними. Вперше поняття кратності
дії було розглянуто Г. Павським. Пізніше воно висвітлюється у працях
Бодуена де Куртене, О. Шахматова, у наш час – у працях Ю. Маслова, О.
Бондарко, В.Храковського та інших вітчизняних аспектологів.

Лінгвістичні граматичні дослідження розглядають кратну категорійну
семантику як одне із значень комплексу компонентів категорії родів
дієслівної дії, що виражають модифікацію (обов’язково формально
виражену) значення дії, названого дієсловом, у напрямку кількісних
уточнень [1: 266]. У цьому аспекті лінгвістичного аналізу кратну
семантику представляють форми однократного, зменшеного, багатократного,
тривало-дистрибутивно-взаємного та інших родів категорії способів
дієслівної дії. Слідом за Ю. Масловим, роди дієслівної дії – це
семантичні розряди дієслів, які виділяються на основі подібності в типах
перебігу і розподілу в часі дієслівної дії [3: 71].

З іншого боку, кратність кваліфікується як один із семантичних розрядів
дієслів, що визначає комплекс певних способів протікання дії залежно від
особливостей функціонування та семантичного значення компонентів
категорії граничності / неграничності [6: 194–195] (йдеться про
семантику багатократного, постійно-узуального, ітеративного та подібних
типів категорії родів дієслівної дії).

Отже, загальне категорійне значення кратності пов’язується з
інтерпретацією кількості, що виражається насамперед в усвідомленні
значень, які приєднуються до дієслівних лексем та характеризуються за
кількістю “крат” або семантикою безперервності / перервності, та є в
цілому семантично і формально однорідними.

Семантична ознака кратності ситуацій реалізується як сукупність двох
взаємопов’язаних значень: однократності і неоднократності. Одне з цих
значень приєднується до значень предикатних, здебільшого дієслівних
лексем, які мають цю семантичну ознаку. При цьому слід зазначити, що
значення ознаки кратності стосується не тільки значення дієслівної
лексеми, але й ситуації, вираженої у реченні.

Категорія кратності співвідноситься з відповідним
функціонально-семантичним полем, яке складається з таких компонентів:

1) дієслів, які семантично поєднуються із значеннями ознаки кратності
(семельфактивні дієслова, RL-дієслова),

2) слів і словосполучень, котрі виражають значення кратності на
синтаксичному рівні безпосередньо чи опосередковано,

3) граматичних засобів вираження кратності.

Перші два компоненти функціонально-семантичного поля кратності є
універсальними.

Дієслова, які поєднуються із значеннями ознаки кратності, позначають
дії, що можуть за своїми властивостями перериватися і поновлюватися
знову. Сюди не належать ні дієслова стану, ні так звані дієслова
“абстрактного” відношення: to rule, to govern, to control, to depend, to
submit.

На думку більшості вітчизняних дослідників, із значенням кратності
вільно поєднуються всі дієслова, які виражають граничні процеси: to
come, to bring, оскільки для них природними є запитання: “Як часто?”,
“Скільки разів?”, і відповідні відповіді на них: every day, several
times. Отож, ці дієслова без обмежень вживаються у реченнях з
обставинами, що лексично виражають неоднократність. Наприклад: I visited
her every day during the rest of her short life (J. Austen).

Очевидно, мова йде про ітеративний аспект, який у вітчизняній
лінгвістиці розглядається як такий, що перш за все характеризує дію з
точки зору її кратності, тоді як зарубіжні дослідники (Р. Гаррісон, Б.
Левін, К. Сміт та інші) розмежовують аспектуальні категорії
ітеративності та кратності.

Слід зазначити, що ітеративний аспект (iterative) вказує на те, що дія
повторюється багато разів знову і знову: I read the same books again and
again. Деякі лінгвісти називають його фреквентативним аспектом
(frequentative), інші виділяють останній окремо, зазначаючи, що він
виражає дію, яка повторюється з високою частотністю [7: 5]. Категорія
кратності не характеризується повторюваністю, вона стосується
властивості деяких дієслів позначати дію як один окремий акт її
реалізації. Наприклад,

The light flashed.

The boy coughed.

The tree branch tapped on the window.

Ann glimpsed her neighbour.

Дієслівні засоби вираження категорії кратності в англійській мові
представлені групою предикатів, які належать до класу семельфактивів
(згідно класифікації К. Сміт). Оскільки дослідники по-різному визначають
їх статус, слід уточнити, що дані дієслова характеризуються наявністю
семи кратності у своїй семантичній структурі і здатні виражати дане
значення не залежно від форми, в якій вони зустрічаються (ітеративній,
тривалій). Наприклад, миттєве дієслово jump не може позначати одну дію,
що триває протягом тривалого періоду часу. Так, у реченні The boy jumped
all day мова йде про велику кількість стрибків, виконаних хлопчиком, а
не про стрибок довжиною “в цілий день”. Тому для дієслів миттєвої дії
(hit, jump, nod, kick), які не мають протяжності в часі, процес дії є
ланцюжком однакових рівних актів дії, які розірвані між собою часовими
інтервалами різної довжини, наприклад: He should be a plaything for her
caprice, just as an insect teased by children is made to jump from one
finger to another (J. Austen).

F

ph

ph

5і, однак можуть виступати як один окремий акт дії (a) або як її
багаторазове повторення (b):

Embarrassed and scared, he jumped from his seat and went over to join
the dense crowd round the bar (J. Wain);

b) I jumped from the stone to stone on the broad bed of the shallow
clear, fast-flowing river (P. Abrahams).

Очевидно, що миттєвість / однократність є суттєвим семантичним
компонентом, який вказує на коротку тривалість дії або на практичну
відсутність тривалості (тобто кінець ситуації настає одразу ж після її
початку).

Однократність дієслівної дії виражають також стійкі дієслівно-іменникові
сполучення моделі “дієслово + девербативний іменник” типу to have a
look.

Позицію першого компоненту стійких дієслівно-іменникових сполучень
моделі V+vN заповнюють дієслова do, give, get, have, make, take,
відомих у лінгвістичній літературі як дієслова широкої семантики.

Основними ознаками даних дієслів є: нерозчленованість значення;
здатність позначати велику кількість предметів та явищ; можливість
функціонування на лексичному та граматичному рівнях; необхідність
сполучення з іншими одиницями для вказівки на конкретний денотат [5:
12].

Другим компонентом стійких дієслівно-іменникових сполучень виступають
девербативні інстантні іменники, семантична структура яких
характеризується семою кратності, що в словникових дефініціях має
позначку ‘act of Ving’, ‘instance of Ving ’ наприклад ‘act of crying’,
як–от: I was thinking to myself that my friend was more cheerful than
he had been since his illness, when he gave a sudden, sharp cry (A.
Conan Doyle).

Слід зазначити, що сполучення типу to have a look у випадках, коли
девербативний іменник стоїть у формі множини, виражають багатократність
дієслівної дії: They gave their scowls or malignant looks with averted
faces or when his back was turned (J. London).

До дієслівних засобів вираження багатократності відносимо також так
звані RL–дієслова, що позначають звукові та світлові ефекти, швидкі і
короткі рухи, наприклад: rattle, crackle, giggle, sparkle, glitter,
trample, mumble, ringle, chipper, twitter etc. Наприклад: And suddenly a
great sword glittered in the air (L. Frank Baum). Her eyes sparkled and
she dropped them suddenly (J. Conrad).

Компонентом поля кратності можна вважати також різного виду
модифікатори, які описують, яким чином, коли та за яких обставин
відбувається дія, виражена семельфактивними дієсловами. Такі члени
речення можуть вказувати на однократність або багатократність ситуації.

Однократну реалізацію дії увиразнюють обставини типу suddenly,
instantly, immediately, які підкреслюють миттєвість та раптовість
виконання дії. Наприклад: He instantly jumped up, and it was not the
same man, but another man! (Ch. Dickens). Instantly, the car leaped back
on to the roadway (S. Marton). The hoops would not come out until two of
us had gone and struggled with them for five minutes, when they would
jump up suddenly and try and throw us into the water (J. K. Jerome).
Joseph suddenly jumped up, as if an enchanter had touched him with his
wand, to look at the pictures (S. Marton). He suddenly bounded aside
into the road, where some yards away, a large taxi-like car was waiting
in a side-street (K. Amis). Instantly both he and his mate leaped for
the long neck of the ruminant (E. Buroughs).

Крім того, на одиничні прояви ситуації, вираженої семельфактивними
дієсловами вказує модифікатор once: He hit him but once, but as he had
foretold, that hit was a mortal one (A. Conan Doyle). Adamu only hit him
once, and he broke the man’s arm (J. London). «0!» said Mr. Crawley, and
pushed his head once forward and began again to read a great pamphlet
with which he was busy (W. Thackary).

Однократність дії може увиразнюватися також обставинами, що позначають
момент здійснення дії: Hearing this, Bilbil jumped up at once (L.Frank
Baum). Alice was not a bit hurt, and she jumped up on to her feet in a
moment (L.Carroll).

У контексті виразниками однократної завершеної дії можуть виступати
прийменникові та прислівникові групи, порівняння: Archie turned suddenly
toward the fire and spat a stream of tobacco juice on it with such
vehemence that India, Melanie and Pitty leaped as though a bomb had
exploded (M. Mitchell). His master’s voice acted on Buck (the dog) like
an electric shock. He sprang to his feet and ran to the bank ahead of
men (J. London). I leaped as if it had been fired at me, and shrieked at
Posi (D. Hill). She bounded like a spring on hearing the door open (Th.
Hardy). Poiret jumped as if he had been shot (A. Christie). I jumped up
as if my chair had caught fire (J. Conrad).

Однократність дії також виражається семельфактивними дієсловами, які
поєднуються з in-фразами, що позначають дуже короткий період часу (in
the blink of an eye, in an instant, in a fraction of a second), за
винятком випадків їх ітеративного вживання (тоді вони можуть сполучатися
з фразами типу in an hour), напр.: In an instant the light flashed and
everything went dark again (E.Hemingway).

Вживання прислівників типу up and down, from side to side, right and
left увиразнює багатократність дії: And away he flew, hiding, running
through the uncut hay on the lawn …making a rush for the kitchen
garden…leaping up and down like a wild Indian (K. Mansfield). He fairly
frothed at the mouth as he jumped up and down, cursing the men, and
threatening (E. Burroughs). He shouted, jumped up and down, and made
frightful grimaces (E. Burroughs). …while the ragged boys… played a
noisy game at hide-and-seek among the tombstones, or varied their
amusements by jumping backwards and forwards over the coffin.… (Ch.
Dickens).

Подекуди багатократна реалізація дії виражається за допомогою
обставинних сполучень, обов’язковим компонентом яких є числівник, що
вказує на кількість повторень ситуації: seven times, twice, або
обставин типу several times, many times:…twice she pushed him so
violently away that he stumbled and fell (E. Burroughs). She had to jump
twice before he turned loose (J. London). Twice he pushed her
magnificently away (Ch. Dickens).

Щодо третього компоненту кратності, слід зазначити, що однократність
дієслівної дії позначається Past Indefinite та Present Perfect.
Багатократна дія може виражатися Past Indefinite, Present Perfect та
Past Continuous.

Події, які передаються “точковими” дієсловами типу to kick, to hit, to
blink є настільки короткими за своєю тривалістю, що, перш ніж суб’єкт
усвідомлює, що відбувається, дія вже завершилася. Традиційно, на такі
ситуації вказує простий минулий час (sprang), тоді як вживання даних
дієслів у прогресиві (slapping, kicking) позначає багатократність, тобто
вказує на її неоднократну реалізацію. Порівняйте: An ungainly, unkempt
figure … at the foot of a tree, sprang suddenly to its feet with a
hoarse cry of ‘Lumley’… (J. Wain) та Sheila was slapping her little
sister (T. Givon). Baby Sister, a new-born infant was kicking placidly
in a pram in another corner of the room (J. Mitford).

Розглянувши компоненти функціонально-семантичного поля кратності, а
саме: дієслова, які семантично поєднуються із даним значенням, слова і
словосполучення, котрі виражають кратну дію на синтаксичному рівні
безпосередньо чи опосередковано, а також граматичні засоби вираження
кратності, стверджуємо, що основними і постійними виразниками даної
аспектуальної категорії виступають семельфактивні дієслова, стійкі
дієслівно-іменникові сполучення “дієслово + девербативний іменник” та
RL–дієслова. Однократну реалізацію дії увиразнюють модифікатори
suddenly, instantly, immediately та in-фрази (in the blink of an eye, in
an instant, in a fraction of a second), що позначають дуже короткий
період часу та підкреслюють миттєвість і раптовість виконання дії.

Література:

Авилова Н.С. Вид глагола и семантика глагольного слова. – М., 1976. –
328 с.

Бондарко А.В.Принципы функциональной грамматики и вопросы аспектологии.
– Л., 1983. – 207 с.

Маслов Ю.С. Очерки по аспектологии. – Л., 1984. – 263 с.

Плунгян В.А. Общая морфология. – М., 2000. – 276 с.

Федоренко О.І. Лексична сполучуваність компонентів сталих
дієслівно-субстантивних виразів типу to have a look, to make a
suggestion: Автореф. дис… канд. філол. наук. – Львів, 2004. – 24c.

Шелякин М.А. Категория вида и способы действия русского глагола. –
Таллин, 1983. – 216 с.

Harrison R. Verb Aspect // www.rick.harrison.net/langlab/aspect.html.

Похожие записи