.

Лексичні одиниці з елементом скорочення в англійській авіаційній термінології та їх переклад

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
3 9393
Скачать документ

45

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ

ДИПЛОМНА РОБОТА

“ЛЕКСИЧНІ ОДИНИЦІ З ЕЛЕМЕНТОМ СКОРОЧЕННЯ В АНГЛІЙСЬКІЙ АВІАЦІЙНІЙ
ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА ЇХ ПЕРЕКЛАД”

Київ – 2009

Зміст

Вступ

1. Теоретичні аспекти особливостей понять «скорочення» та «абревіатура»

1.1 Визначення понять «скорочення» та «абревіатура»

1.2 Скорочення слова як механізм формотворення та словотворення в
сучасній англійській мові

2. Лінгвістичні особливості скорочень в авіаційних текстах

2.1 Шляхи утворення та функціонування скорочень в авіаційній
термінології

2.2 Графічні особливості перекладу абревіатур та скорочень

2.3 Фонетичні особливості перекладу скорочень та абревіатур

3. Аналіз перекладу скорочень та абревіатур на прикладі авіаційних
текстів

3.1 Проблеми перекладу скорочень та абревіатур в авіації

3.2 Методика розшифровування англійських скорочень

3.3 Способи перекладу скорочень в авіації

Висновки

Список джерел

Вступ

Переклад – це складний та багатогранний вид людської діяльності. Хоча
зазвичай про переклад говорять – «з однієї мови на іншу», але, в
дійсності, в процесі перекладу виконується не просто заміна однієї мови
на іншу. В перекладі зустрічаються різноманітні культури, різні
особистості, способи мислення, різні літератури, епохи, рівні розвитку,
традиції чи установки. Перекладом цікавляться культурологи, етнографи,
психологи, історики, літературознавці, і різні сторони перекладацької
діяльності можуть бути об’єктом вивчення в рамках відповідних наук.

Скорочення на даному етапі розвитку ? досить актуальний об’єкт для
вивчення серед перекладачів, особливо розповсюджені редуковані лексичні
одиниці в технічній літературі. Актуальність дослідження полягає в тому,
що семантичне поле «авіація», а саме скорочення, абревіатури та
специфічна термінологія не достатньо досліджені сучасними мовознавцями,
не говорячи вже й про українські відповідники таким лексичним одиницям.
Абревіатури та скорочення мають цілий ряд словотвірних семантичних та
граматичних особливостей. В науковій та технічній літературі вони
займають особливе місце, при чому орієнтовані такі слова не на носіїв
певної мови, а в основному на представників деяких професійних груп з
певними екстралінгвістичними знаннями. Це також зумовлює зацікавленість
у дослідженні даної теми. Дослідження присвячене аналізу особливостей
перекладу скорочень в фахових текстах, а саме в авіаційній сфері
людської діяльності. Не зважаючи на те, що існують численні, хоча і
фрагментарні, дослідження, що присвячені проблемам абревіації в сучасній
англійській мові, скорочені лексичні одиниці досі залишаються об’єктом
дослідження в лінгвістичному плані, оскільки відносно них доводиться
розглядати під своєрідним кутом такі фундаментальні проблеми як проблеми
структури слова і його значення тощо. Переклад скорочень і абревіатур
завжди був актуальною темою для вивчення, але ця проблема ще не була
повністю досліджена.

Метою роботи є дослідження абревіатур та скорочень в семантичному полі
«авіація» та аналіз особливостей їх перекладу.

У відповідності з поставленою метою формулюються наступні завдання:

1) визначити поняття «скорочення» та «абревіатура»;

2) розглянути процес скорочення як механізм формотворення та
словотворення в сучасній англійській мові;

3) вивчити шляхи утворення та дослідити функціонування скорочень в
авіаційній термінології;

4) проаналізувати графічні та фонетичні особливості скорочень та
абревіатур;

5) виявити, які існують проблеми перекладу скорочень та абревіатур в
авіації;

6) визначити способи перекладу скорочень в авіації.

Об’єктом дослідження є скорочення та абревіатури в авіаційних текстах,
утворення слів на рівні абревіатур, способи перекладу скорочень, шляхи
розшифровування таких мовних елементів в авіаційних текстах.

Предметом дослідження є структурні, фонетичні, графічні, морфологічні
особливості скорочень в авіаційних текстах.

Фактичний матеріал дослідження – це 713 зразків скорочень та абревіатур,
вибраних з авіаційних текстів, їх переклад на українську мову, а також
лексеми, зібрані методом суцільної вибірки з Програми з авіаційної
безпеки авіакомпанії «МАУ», Керівництва з авіаційної безпеки,
Керівництва з обслуговування літаків для працівників відділу технічного
обслуговування та оперативного забезпечення, з англо-українського
навчального словника авіаційних термінів, з Інтернет-форумів для пілотів
та працівників сфери авіації. Теоретичним матеріалом, що допомагав в
процесі аналізу перекладу та особливостей скорочень та абревіатур стали
роботи таких мовознавців як Л.С. Бархударов, Е.В. Брус, Е.П. Волошин,
Е.Н. Галкін, А.Л. Пумпянський, Л.П. Ступін. В пошуках практичного
матеріалу, а саме специфічних текстів, інструкцій, щоб проілюструвати
відповідні приклади допоміг віце-президент авіакомпанії «МАУ»
О.В. Суворов.

Для розв’язання поставлених завдань у роботі застосовано комплексну
методику дослідження. Основними методами аналізу граматичних явищ
перекладу є морфологічно-синтаксичний аналіз, лінгвостилістичний аналіз,
комплексний контрастивно-перекладознавчий аналіз із залученням елементів
контекстуального, компонентного аналізів, а також методу кількісних
підрахунків і методу словникових дефініцій.

Наукова новизна здобутих результатів полягає в тому, що лексичні одиниці
авіаційної сфери на українській мові маловивчені, це зумовлено
історично, так як офіційна мова авіації – це російська мова, а не
українська, тому важко іноді відтворити англійський відповідник, та ще
й, якщо він скорочений без урахування особливостей такого авіаційного
тексту. Здійснюється спроба виділити ті способи перекладу, які є
найпопулярнішими серед перекладачів сьогодні.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що його результати
становлять внесок у розвиток теоретичних аспектів перекладознавства,
лексикології.

Практична цінність роботи визначається тим, що її результати можна
застосовувати для розв’язання проблем, пов’язаних з перекладом,
використати для укладання спеціалізованих словників, застосовувати для
написання лекцій та проведення семінарів з певних спецкурсів.

1. Теоретичні аспекти особливостей понять «скорочення» та «абревіація»

1.1 Визначення понять «абревіатура» та «скорочення»

Науково-технічна література є сферою широкого вживання різних скорочень
– як тих, що увійшли до мови і зафіксовані у словниках, так і
авторських, оказіональних, що створені тільки на конкретний випадок і
зафіксовані лише в одному тексті. З точки зору їхнього перекладу,
зазначений розподіл скорочень доцільний тому, що останні, як правило,
мають свої відповідні повні форми у конкретному тексті, що
перекладається, і їхнє розуміння, звичайно, не викликає труднощів, тоді
як при перекладі перших іноді можуть не допомогти й перекладні словники
скорочень, якщо вони не містять потрібного скорочення [21, с. 23].

За визначенням скорочення є ширшим поняттям, ніж акронім або
абревіатура. Скорочення – це такий спосіб словотвору, суть якого полягає
у відсіканні частини основи, що або збігається зі словом, або являє
собою словосполучення, об’єднане загальним смислом. Скорочення прийнято
класифікувати на лексичні й графічні. До лексичних відносять усічені
слова (clipped or stump words) і акроніми (initial words or acronyms).
Скорочуватися можуть будь-які фрагменти слова не залежно від морфемних
границь.

Абревіатура (лат. аbbrevio – скорочую) – складноскорочені слова,
утворені з перших літер або з інших частин слів, що входять до складу
назви чи поняття. Вживаються в усній та писемній мові. Абревіатури
називають також акронімами (від грец. ????? – «найвищий, крайній» та
?????? – «ім’я») [13, с. 45].

Також варто виділити основні види абревіатур та скорочень та звернути
увагу на їх побудову та особливості.

– Лексичні скорочення. Види усічень.

Найчастіше зустрічаються кінцеві усічення типу exam, doc, gym (від
examination, doctor, gymnasium відповідно). Усічення типу plane, phone
(від airplane, telephone) називаються початковими, а приклади frig або
flu (від refrigerator, influenza) ілюструють так звані кінцево-початкові
усічення. Значна сторона отриманого в результаті слова залишається
незмінною, хоча стилістична приналежність змінюється у бік зниження.
Можливі й деякі орфографічні зміни (mike – microphone, ambish –
ambition, etc.).

Процес словотвору може не закінчуватися усіканням, а може
ускладнюватися, наприклад, субстантивацією, якщо скорочує слово, що
входило до словосполучення. Наприклад, усічення слова zoological у
сполученні zoological garden при подальшій субстанцивації призвело до
появи слова zoo; аналогічним прикладом служить американське movie
(moving pictures) [5, с. 77].

Скорочення кожного зі слів відбувається, як зрозуміло із визначення
тільки одним способом – кінцевим усіканням. Орфографічно акроніми також
однозначні, являючи собою сполучення великих літер.

– Графічні скорочення та напівскорочення.

Графічні скорочення також численні й вживаються для позначення мір,
одиниць або величин (kg, km, mph, Dr, Mr, etc.). Умовність такого типу
скорочень проявляється у тому, що в усному мовленні вони відтворюються
повністю. Особливу підгрупу становлять графічні. До цієї групи
відносяться широко відомі скорочення:

i.e. (латинське id est, англійське that is);

e.g. (латинське exempli gratia, англійське for example);

etc. (латинське et cetera, англійське and so on);

До цього ж типу скорочень відносяться й прийняті на письмі позначення
деяких грошових знаків, наприклад (лат. libra, англ. pound), (лат.
denarius, англ. penny) тощо [11, с. 112].

Специфічно англійський підтип скорочень – напівскорочення, тобто
комбінації акроніма – одного члена словосполучення із повною основою
іншого. Наприклад:

A-bomb – atomic bomb – атомна бомба;

V-day – Victory Day – День Перемоги.

Подібні напівскорочення близькі до символів, що підтверджується широким
поширенням слова X-mas, перша частина якого не що інше, як заміна імені
Christ символом хреста [15, с. 55].

Скорочення.

Коли мова йде про скорочення, слід також згадати про:

а) використання приголосних (першої і останньої або першої, середньої і
останньої) для скорочення слова:

ctr (centre) – центр; fwd (forward) – вперед; jr (junior) – молодший;
shtg (shortage) – недостача; rqs (requirements) – вимоги; ppd (prepaid)
– сплатити вперед.

б) використання початкового складу:

libs (liberals) – ліберали; dept (department) – департамент; nukes
(nuclear weapons) – ядерна зброя;

в) змішані скорочення:

ALGOL (Algorithic Language) – алгол 9 алгоритмічна мова); ATM machine
(automated teller machine) – банкомат; E-mail (Electronic mail) –
електрона пошта; M-way (Motorway) – автошлях; X-rays – рентгенівські
промені.

Літери в якості складових частин неологізмів можуть і не бути
скороченням. Самі по собі вони що-небудь позначають.

H-bomb (Hydrogen Bomb) – воднева бомба; T-shirt – футболка з короткими
рукавами у вигляді літери Т; U-turn – розворот машини на 180 градусів,
тобто у вигляді літери U; Y-intersection – перехрестя доріг у вигляді
літери Y; X-ing (сrossing) – перехід [8, с. 3–5].

Скорочення також використовуються в діловій переписці, наприклад:

cc (carbon copy – копія); RSVP (абревіатура французького вислову
respondez s’il vous plait – прошу відповісти; ASAP (as soon as possible)
– як найшвидше.

Нарешті, скорочення із літер і цифр стали використовувати для вираження
слів і навіть цілих фраз, які співпадають за звучанням із назвою літер і
цифр:

IOU – I owe you – я винен тобі; U2 – you too – ти також; R – are – бути;
4U – for you – для тебе; B2B – business to business – справа заради
справи; B4U – before you – перед тобою; ICQ – I seek you – я шукаю тебе;
4X – forex (foreign exchange) – інвалюта; B&B – bed and breakfast –
послуги готелю.

У кожній сфері діяльності існують свої скорочення. Перекладач, який
спеціалізується в тій або іншій галузі, повинен слідкувати за появою
нових скорочень і поновлень свого активного словника абревіатур.
Наприклад, до сфери міжнародних фінансових інститутів відносяться такі
скороченн, як:

BOP – Balance of Payments (платіжний баланс); CCFF – Compensatory and
Contingency Financing Facility (Механізм Компенсаціонного і
Надзвичайного Фінансування, МКНФ); CPI – Consumer Price Index (Індекс
цін споживача, ІЦС); EFTA – European Free Trade Association (Европейська
асоціація вільної торгівлі, ЕАВТ); EMC – European Monetary System
(Европейська валютна система, ЕВС); IBRD – International Bank for
Reconstruction and Development (Міжнародний Банк Реконструкції і
Розвитку, Всесвітній Банк); IMF – International Monetary Fund
(Міжнародний валютний фонд, МВФ); VAT – Value Added Tax (Податок на
додану вартість, ПДВ) [19, с. 4–7].

1.2 Скорочення слова як механізм формотворення та словотворення в
сучасній англійській мові

Сучасна англійська мова переживає так званий бум появи неологізмів.
Кількісне зростання словникового складу зумовлює раціоналізацію мови,
економію номінативних та словотвірних зусиль. Одним з яскравих проявів
раціоналізації мовленнєвої діяльності та оптималізації мовотвірних
процесів є явище скорочення лексичних одиниць. Дослідження механізмів
скорочення слів та їх ролі у вербокреативних процесах сучасної
англійської мови вважається актуальною проблемою сучасної англістики [2,
с. 35].

Сучасна інформаційна перенасиченість суспільного життя вимагає від
комунікантів пошуку шляхів стислого викладу подій та опису явищ, у тому
числі і через створення нових номінативних одиниць ? інформоємних за
змістом та спрощених за формою мовних знаків. Ми маємо намір
зосередитися на розгляді тих способів економії мовних зусиль, які
пов’язані з формуванням лексичних інновацій.

У сучасній англійській мові особливо часто підлягають скороченню
багатоскладові лексичні одиниці і фрази номінативного характеру.
Механізми скорочення відіграють провідну роль у процесі утворення
редукованих форм, що виконують функцію «більш економних» субститутів
багатоскладових слів. Вони також діють при формуванні абревіатур та
акронімів, складноскорочених слів різного типу. Тому виникає
необхідність розмежування явищ словоперетворення та словотворення, що
безпосередньо пов’язано із визначенням напрямків діяльності механізмів
скорочення [4, с. 56–57].

Розв’язання цієї проблеми цілком залежить від того, що ми вкладаємо у
поняття «словотвір». Новою лексична одиниця може бути: а) і за формою, і
за змістом (афіксальні, складні слова); б) лише за формою (редуковані
варіанти слів, абревіатури, акроніми); в) лише за змістом (нові
лексико-семантичні варіанти слів). У першому випадку йдеться про
словотворення – формування абсолютно нового мовного знака, у другому та
третьому випадках відбувається словоперетворення, або структурна
трансформація, або семантична модифікація вже існуючої у мові лексичної
одиниці [14, с. 27].

Механізми скорочення відіграють провідну роль у формотворенні-утворенні
редукованих варіантів існуючих у мові слів та фраз. Типологію скорочень
складають ініціальні (редуковані до початкової літери) та односкладові
одиниці, при цьому останні за способом їхньої редукції можна поділити на
скорочення слова зі збереженням початкового складу слова (апокопу),
збереження кінцевого елемента при опущенні початкового (аферезу) та
редукцію початкового та кінцевого елементів слова. Прикладами
ініціальних скорочень є елементи e- ? electronic – електронний та i- ?
information – інформація, складові абревіатур (OGM ? outgoing message –
вихідне повідомлення, PR ? public relations – зв’язки з громадкістю, VR
?virtual reality – віртуальна реальність, WTO ? World Trade Organization
– Всесвітня торгівельна організація) та акронімів (OPEC ? Organization
of Petroleum Exporting Countries – Організація країн – експортів нафти,
VIP ? very important person – дуже важлива персона, yuppie ? young
upwardly mobile professional person – яппі – молода успішна та амбіційна
людина). Створені шляхом ініціального скорочення елементи не здатні
самостійно виконувати роль лексем і тому існують лише у складі
абревіатур та складноскорочених слів [20, с. 149–151].

Скорочена лексема може вживатися частіше за свій багатокомпонентний
корелят (наприклад, doc, exam, lab) або навіть витіснити його з ужитку,
як, наприклад, сталося із редукованими лексемами bus (від omnibus –
автобус), phone (від telephone – телефон), flu (від influenza – грип,
застуда).

Шляхом збереження початкового складу (апокопи) були створені такі
лексеми: ad ? advertisement – реклама, con ? conservative –
консервативний, doc ? doctor – лікар, ed ? education – освіта, exec ?
executive – виконавчий, lab ? laboratory – лабораторія, logo ? logotype
– логотип, med ? medicine – медицина, memo ?memorandum – меморандум, oft
? often – часто, porn ? pornography – порнографія, pro ? professional –
професійний, teen ? teenager – молода людина, vet ? veteran – ветеран.
Менш численною є група лексикалізованих скорочень, створених шляхом
збереження кінцевого елемента вихідної лексеми при опущенні початкового
(афереза), наприклад, phone ? telephone – телефон, bus ? omnibus –
автобус, copter ? helicopter – гелікоптер, zine ? magazine – журнал.

Щодо скорочень, створених шляхом відсікання початкового та кінцевого
елементів вихідного багатоскладового слова (наприклад, flu ? influenza –
грип, застуда, fridge ? refrigerator – холодильник), то кількість їх
незначна, і тому цей різновид редукції навряд чи можна вважати
продуктивним [29, с. 256].

Створенні шляхом формальної модифікації варіанти лексем уживаються у
різних стилях мовлення: від розмовного до офіціально-ділового. Приклади
різностильової референтності редукованих одиниць представлено у
друкованих засобах масової інформації, наприклад: «Most guys use the
phone for two things: sustenance and info» – Більшість хлопців
користуються телефоном з двох причин, бо це засіб існування та отримання
інформації.; This is similar to TV commercials, where advertisers pay
according to the number of people who are supposed to see the ad – Це як
у випадку з рекламними роликами, коли рекламодавці платять згідно до
числа людей, які маються побачити рекламу.; Cons, for example, were
against keeping troops in Iraq after the end of the war – Наприклад,
консерватори були проти того, щоб залишати війська на території Іраку
після закінчення війни; This method of payment has been a factor in the
expansion of child porn – Такий спосіб оплати – фактор, що посилює
розповсюдження дитячої порнографії.

Як свідчать наведені приклади, редуковані одиниці мають усі ознаки
звичайного слова: служать для називання предметів, явищ, ознак, станів,
виокремлюються у мовленнєвому потоці, вільно відтворюються у мовленні,
мають лексичне і граматичне значення тощо. Попри свою формальну
модифікованість редуковане слово зберігає ту ж саму внутрішню форму, що
і вихідне слово, тобто вказує на той самий денотат. Проте скорочена
форма може додати йому конотативного забарвлення, що, у свою чергу, може
вплинути на стилістичну референцію слова. Лексикалізованим скороченим
формам здебільшого притаманні ті ж самі лексико-граматичні категоріальні
ознаки, що і їхнім багатоскладовим корелятам. Скорочене слово належить
до тієї ж частини мови, що і вихідна лексема, має більшість
морфологічних ознак, виконує аналогічну синтаксичну функцію. Так,
наприклад, скорочення іменників мають ознаки числа: (dems ? democrats –
демократи, reps ? representatives – представники), відмінка (lab’s
purpose ? laboratory’s purpose, cons’ vision ? conservatives’ vision),
редуковані дієслова зберігають часові ознаки (demoed ? demonstrated –
демонструвати, доводити, reps ? represents – представляти) [28,
с. 265–269].

Отже, у тих випадках, коли скорочення є єдиним механізмом деривації, в
результаті якої утворюється новий за формою мовний знак (формально
модифікована лексема), можна говорити про скорочення як спосіб
словотвору. Однак дуже дієвим і продуктивним є використання механізму
скорочення разом із основоскладанням, у результаті чого утворюються
багаточисленні та різнопланові складноскорочені слова. Від звичайного
словоскладання цей спосіб вербокреації відрізняється тим, що стягненню
підлягають не повні, а скорочені основи вихідних слів [33, с. 192].

Вагому частину складноскорочених слів сучасної англійської мови
складають так звані телескопізми – лексичні одиниці, створені шляхом
«зрощення уламків» двох або декількох лексичних одиниць, або ж «злиття»
редукованої частини одного з повною формою другого слова. Редуковані
«фрагменти» лексем, що використовуються для створення телескопізмів, як
правило, «абсорбують» семантику своїх прототипів. Семантика телескопізма
утворюється шляхом «накладання значень» його компонентів і може
дорівнюватися сумі значень компонентів (наприклад, camcord

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020