Hippocrates — the Father of Medicine

One of the most honoured names in medicine is the name of the
Hippocrates. He is often called the Father of Medicine. He was born in
460 or 459 B. C. (before Christ) on a small island of Cos near Greece.
He studied and lived for a long period in Athens.

His contemporaries considered him the wisest and the greatest physician.
Hippoerates was the head of the most flourishing medical school of nis
age. He had many pupils and spread his teaching throughout the Greek
world and even beyond.

Hippocrates was the author of hundred or more books in which he
described his ideas, methods, and medical procedures.

The Hippocratic doctrines regard closely observations of the patients.
The physician should study all that can see, feel and hear in the
patient He must closely examine the body of the patient, study his
respiration and learn his evacuations (sweat, urine and others)-.

Hippocrates paid much attention to making an accurate prognosis of
diseases. His work of «On Prognostics» teaches that only a physician who
makes an accurate prognosis can acquire the confidence of the patient.

Hippocrates noted the effect of food, occupation and especially climate
in causing diseases and he advised the physician to observe the water
supply, the nature of the soil, the prevaling winds and the habits of
the people in an unfamiliar town.

Hippocrates taught that healing comes through the power of natural
forces of the human organism. He proposed for the treatment to aid
nature in its healing power. According to Hippocrates the body has the
means of cure within itself.

Hippocrates advises for the treatment to use proper diet, gymnastics,
exercise, message and sea bathing.

He recommends to take less food at the height of disease and to use a
liquid diet in feverish.

From the beverages he recommends a honey-vinegar, a paste of barley or
flour and a wine in small doses. Among purgatives were used milk
(especially asses milk), decoction of melon, cabbage and other plants,
often mixed with honey.

As narcotics were taken belladonna, opium, mandragora, etc. Remedies for
external use were practiced: vinegar, olive oil, and wine. They were
applied in compresses, irrigations and in treatment of wounds.

And the final aim of Hippocratic therapy is to begin treatment at the
right moment, to assist the human organism to increase its energy and to
combat the disease. In this period he recommends to use proper diet,
hygienic measures and the prescriptions, individualized for each case.

Гіппократ – батько медицини

Одне з найвідоміших імен у медицині, ім’я Гіппократа. Його часто
називають батьком медицини. Він народився у 460 чи 59 р. До н.е. на
невеличкому острові Кос поблизу Греції.

Він вчився і жив протягом усього довго періоду в Афінах.

Він був лікарем з сучасними поглядами. Гіппократ був головою найбільш
відомих медичних шкіл у той час. Він мав багато учнів і поширював вчення
у Греції.

Гіппократ був автором багатьох крижок у яких він описував його праці,
доліди і медичні процедури.

Гіппократ приділяв увагу докладному обстеженню пацієнта, вивчав його
дихання і нервову систему.

Гіппократ приділяв увагу роблячи прогнози свого діагнозу. Його робота
“У прогнозуванні” вивчала не лише хвороби, але й зміни, що відбувалися в
організмі людини.

Гіппократ записував результати до яких він приходив при огляді хворого.
Робота була вдалою. Він лікував використовуючи природні засоби.

Він рекомендував брати лісові трави і робити з них настойки. Серед
продуктів харчування використовували осляче молоко, відвари і деякі
мікстури.

Як наркотичні засоби приймати і беладонну, опіум і ін. Засоби з
зовнішнім використанням: оцет оливка, олія, і вино. Вони давали кращі і
швидші результати для одужання.

І останньою метою Гіппократа було лікувати у різні способи захворювання
і не дати потрапити збуднику в організм людини.

У цей період він рекомендує вживати дієти, засоби гігієни і рецепти та
індивідуальні засоби.

1.What is Hippocrates?

to be the famous physician’ and scientist; to live before Christ in
Greece: to be the head of the most flourishing medical school; to shave
many pupils; to spread his teaching through the Greek world and even
beyonb; to be the author of hundred and more medical books.

2. How is Hippocrates often called?

the Father of Medicine.

3. What kind of physician did his contemporaries consider Hippocrates?

the wisest and the greatest physician.

4. What do the Hippocratic doctrines regard?

closely observations of the patients; to examine closely the patient’s
body; (o study his respiration and to learn his evacuations.

5. What does Hippocratic work of «On Prognostics» teach?

a physician — to make an accurate prognosis; can acquire the
confidence of the patient.

6. What did Hippocrates note during the effect of food, occupation and
climate?

in causing diseases; to advise the physician tk observe the water
supply, the nature of soil, the prevaling winds and the habits o: the
people in an unfamiliar town.

7. How did Hippocrates teach about healing?

healing — to come through the power of natural forces of the human
organism; to aid the nature in its «healing power.

8. What did he advise for the treatment?

to use the proper diet, gymnastics, exercise, massage and sea bathing.

9. What did he recommend regarding food and beverages?

to take less food at the height of disease; to use a liquid diet in
feverish; to drink a honey-vinegar, a paste of barley or flour and a
wine in small doses.

10. What purgatives were used?

milk, especially asses milk, decoction of melon, cabbage and other
plants, often mixed with honey.

Похожие записи

Hippocrates — the Father of Medicine

One of the most honoured names in medicine is the name of the
Hippocrates He is often called the father of Medicine He was born m 460
or 459 B.C. (before Christ) on a small island of Cos near Greece. He
studied and lived for a long period in Athens.

His contemporaries considered him the wisest and the greatest physician.
Hippocrates was the head of the most flourishing medical school of his
age. He had many pupils and spread his leaching through out the Greek
world and even beyond.

Hippocrates was the author of hundred or more books in which he
described his ideas, methods and medical procedures.

The Hippocratic doctrines regard closely observations of the patients.
The physician should study all that can see, feel and hear in the
patient. He must closely examine the body of the patient, study his
respiration and learn his evacuations (sweat, urine and others).

Hippocrates paid much attention to making an accurate prognosis of
diseases His work of «On Prognostics” teaches that only a physician who
makes an accurate prognosis can acquire the confidence of the patient

Hippocrates noted the effect of food, occupation and especially climate
in causing diseases aid he advised the physician to observe the water
supply, the nature of the soil, the prevailing winds and the nabits of
the people in an unfamiliar town.

Hippocrates taught that healing comes through the power of natural
forces of the human organism. He proposed for the treatment to aid
nature in its healing power. According to Hippocrates the body has the
means of cure within itself.

Hippocrates advise for the treatment to use proper diet, gymnast-tics,
exercise, message and sea bathing.

He recommends to take less food at the height of disease and to use a
liquid diet in feverish.

From the beverages he recommends a honey vinegar, a paste of barley or
flour and a wine in small doses. Among purgatives were used milk
(especially asses milk), decoction of melon, cabbage and other plants,
often mixed with honey.

As narcotics were taken belladonna, opium, mandragora, etc.

Remedies for external use were practiced: vinegar, olive oil, and wine.
They were applied in compresses, irrigations and in treatment of wounds.

And the final aim of Hippocratic therapy is to begin treatment at the
right moment, to assist the human organism to increase its energy and to
combat the disease. In this period he recommends to use proper diet,
hygienic measures and the prescriptions, individualized for each case.

Гіппократ – батько медицини

Одним з найбільш почесних імен в медицині є ім’я Гіппократа. Його часто
називають батьком медицини. Він народився в 460 чи 459 році до нашої ери
(до народження Христа) на маленькому острові Кос біля Греції. Він вчився
і жив довгий час в Афінах.

Його сучасність представляє його наймудрішим і найграндіознішим
вчителем. Гіппократ був серцем найбільш процвітаючої медичної школи його
віку. Він мав багато учнів і розповсюджував свої вчення крізь грецький
світ і навіть за межами.

Гіппократ був автором ста і більше книжок в яких він змальовував свої
ідеї, методи і медичні процедури.

Гіппократові медицині поклонялося багато спостерігаючих пацієнтів.
Лікареві слід вчитися всьому що можна побачити, відчути і почути в
пацієнта. Він повинен ретельно оглянути тіло пацієнта, вивчити його
дихання, і вивчити його випорожнення (піт мочу, і інше).

Гіппократ докладав багато уваги, щоб встановити точний діагноз хвороби.
його робота як „Віщуна” вчила, що тільки лікар, який поставить точний
діагноз, може досягнути довір’я пацієнта.

Гіппократ помітив значення їжі, заняття і особливо клімат в причині
хвороб і він радив лікарям досліджувати запаси води, природу землі,
переважаючих вітрів і звички людей в невідомому місті.

— V W e f g i n o | } « ? ? ? I N

a X

5

7

8

b

c

?

/

o

` a f i ‘ ’ TH a i i u ue y y

%

&

V

*V

W

X

?

?

U

ue

hue

hI

hI

вчив, що лікування приходить через силу природних сил людського
організму. Він пропонував на лікування допомогу природи в її лікувальній
силі. Згідно з Гіппократом тіло має здатність лікувати себе зсередини.

Гіппократ радить для лікування використовувати правильну їжу,
гімнастику, вправи, масаж і морські купання.

Він рекомендує вживати менше їжі в рості хвороби і використовувати рідну
їжу при лихоманці (температурі).

Від напилків він рекомендує медовий оцет, тісто з ячменю, або мука і
воно в малих дозах. Серед послаблюючих використовували молоко (особливо
квасне молоко), диню, капусту і інші рослини, часто змішані з медом.

Як наркотики використовувались беладона, опіум, мандгора і т.д.

Лікарство для зовнішнього використовування практикували: оцет, оливкову
олію і вино. Вони прикладались як компреси, оранення і лікування ран.

І на кінець ціль Гіппократові терапії є почали лікування в правильний
момент, допомагати людському організму, збільшувати його енергію і
опірність хворобі.

В цей момент (період) він рекомендує використовувати правильну їжу,
гігієнічні міри і рецепти, індивідуальні для кожного випадку.

Похожие записи