Додаткові підрядні речення .

(Die Objektsaetze)

Додаткові підрядні речення найчастіше відповідають на питання was? (що?)
і підпорядковуються головному реченню за допомогою сполучників: dass
(що), ob (чи) і сполучних слів: wer (хто), was (що); wo (де), wann
(коли), wie (як); woran (на чому, про що), womit (чим, з чим), worauf
(на чому, на що), wofuer (для чого, за що) і деяких інших.

In der Deutschstunde er fuhren wir, dass Karl Marx einen grossen
Einfluss auf Heines Schaffen ausgeuebt hat. На уроці німецької мови ми
дізналися, що Карл Маркс мав великий вплив на творчість Гейне.

Wir wissen noch nicht, ob wir im naechsten Jahr Auszuege aus den Werken
von Heine lesen werden. Ми ще не знаємо, чи будемо читати наступного
року уривки з творів Гейне

Der Lehrer fragte die Schueler, wo und wann der beruehmte
oesterreichische Komponist Mozart geboren wurde. Вчитель запитав учнів,
де і коли народився видатний австрійський композитор Моцарт.

Додаткові підрядні речення можуть приєднуватися до головного і без
сполучника. В цьому випадку вони мають порядок слів самостійного
речення, а дієслово стоїть в кон’юнктиві.

Порівняйте:

Er meinte, dass dieser Schueler gefehlt hat.

Er meinte, dieser Schueler habe gefehlt. Він думав, що цей учень був
відсутній

Непряма мова (die indirekte Rede) в німецькій мові, як і в українській,
виражається додатковим підрядним реченням і вводиться звичайно
сполучником dass (що).

Unsere Klassenleiterin teilte uns mit, dass wir im Fruehling den
Kollektivbauern helfen werden. Наш класний керівник сповістила нам, що
весною ми будемо допомагати колгоспникам.

В сучасній німецькій мові в непрямій мові вживається індикатив, але якщо
сполучник відсутній, то індикатив замінюється кон’юнктивом. Кон’юнктив є
в цьому випадку показником підлеглості підрядного речення головному.

Sie sagte, sie sei an diesem Sonntag beschaeftigt. Вона сказала, (що)
вона в цю неділю зайнята.

Непряма мова може виражати непряме питання (die indirekte Frage), яке є
додатковим підрядним реченням.

Якщо пряме питання не має питального слова, то непряме питання вводиться
сполучником ob (чи). Якщо в прямому питанні є питальне слово (займенник
або прислівник), то непряме питання починається з цього питального
слова, яке стає сполучним словом, що вводить додаткове підрядне речення.

Порівняйте:

Пряме питання Непряме питання

а) без питального слова

Er fragte mich: „Willst du an diesem Zirkel teilnehmen?»

Він спитав мене: «Ти хочеш взяти участь у цьому гуртку?» б) із
сполучником

Er fragte mich, ob ich an diesem Zirkel teilnehmen will.

Він спитав мене, чи хочу я взяти участь у цьому гуртку.

а) з питальним словом

Sie fragte meinen Freund: „Wann bist du frei?»

Вона спитала мого друга: «Коли ти вільний?» б) з тим самим питальним
словом у ролі сполучного слова

Sie fragte meinen Freund, wann er frei ist.

Підрядні речення причини

(Die Kausalsaetze)

Підрядні речення причини відповідають па питання: warum? (чому?), aus
welchem Grunde? (з якої причини?) і вводяться сполучниками weil (тому
що) і da (бо, тому що).

Сполучник da звичайно вживається, якщо підрядне речення передує
головному, а сполучник weil — якщо підрядне йде за головним.

Порівняйте:

Da sie sich viel mit der deutschen Sprache beschaeftigt hat, kann sie
deutsch sprechen.

Тому що вона багато працювала над німецькою мовою, вона може говорити
по-німецькому.

Sie kann deutsch sprechen, weil sie sich viel mit dieser Sprache
beschaeftigt hat.

Вона може говорити по-німецькому, тому що багато працювала над цією
мовою.

Похожие записи