.

Зріджений газ (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
421 3867
Скачать документ

Реферат на тему:

Зріджений газ

Основною сировиною для одержання зріджених вуглеводних газів є штучні і
природні нафтові гази:

а) попутний нафтовий газ на газобензинових заводах;

б) газ термічної і термокаталітичної переробки нафти і нафтопродуктів на
установках термічного каталітичного крекінгу, піролізу і коксування,
алкілювання й інших процесів;

в) штучні гази на заводах синтетичного моторного палива (заводи
деструктивно-гідрогенізаційної переробки вугілля і важких
нафтопродуктів, синтезу моторного палива, з оксиду вуглецю і водню й
ін.);

г) природні гази, що містять крім метану, деяка кількість більш важких
вуглеводнів. Тому що в природних газах вміст більш важких вуглеводнів
(пропану і бутану) невеликий, то одержують з них рідкі гази дуже рідко;

д) газоконденсатні родовища промислового значення.

Найбільшу цінність для одержання рідких вуглеводневих газів мають
попутні нафтові гази. Нафта на виході сепараторів, у залежності від
режиму сепарації, також містить значну кількість розчинених у ній важких
вуглеводневих газів. Гази, які виділяються з нафти, після сепараторів,
містять близько 30% пропану, 30-35% бутану і близько 30% газового
бензину. Ці гази, тобто гази, отримані в результаті стабілізації нафти,
є цінними для виробництва зріджених газів, що звичайно і вилучаються на
газобензинових заводах.

Штучні, заводські нафтові гази, тобто гази, отримані при деструктивній,
термічній і термокаталітичній переробці нафти, різко відрізняються за
своїм складом від природних газів, як від попутних, так і від природних.

Це розходження полягає в тому, що штучні нафтові гази містять значну
кількість ненасичених олефінових вуглеводнів, що є дуже цінною сировиною
для безлічі всіляких реакцій органічного синтезу.

У таблиці приведені характеристики газів, одержуваних на промислових
установках основних типів деструктивної переробки нафти.

Таблиця 4.1 Типові склади сумішей, одержуваних при деструктивній
переробці нафт ( у % мол.)

Компоненти Метод переробки

Піроліз

газойлю Піроліз дистилятної фракції Гази крекінгу

Термічного Каталітич-ного

Водень 9,1 9,9 3,5 11,7

Азот + оксид вуглецю – – – 15,3

Метан 21,9 24,3 36,8 12,2

Етилен 24,4 22,9 6,7 4,0

Етан 7,6 7,5 29,3 6,8

Пропілен 15,2 13,6 6,5 16,0

Пропан 1,0 1,4 10 8,3

Бутадієн 2,0 2,6 – –

Ізобутилен 3,8 1,8 2,5 14,3

Бутилен-2 1,0 1,7 – –

Бутан 0,1 0,1 4,2 10,8

Пентани й вище 12,9 14,4 0,5 0,6

Як видно з таблиці, газ каталітичного крекінгу відрізняється від газу
термічного крекінгу високим вмістом вуглеводнів З4. Газ каталітичного
крекінгу з хлористим складається в основному з накутану і ізобутану і не
містить неграничних вуглеводнів.

Середній вихід вуглеводневих газів, одержуваних при деструктивній
переробці нафтопродуктів, складає: при термічному крекінгу 8-14%, при
каталітичному крекінгу 16-28%, при піролізі 40-47%.

Вуглеводневі гази деструктивної гідрогенізації вугілля і важких нафтових
залишків на відміну від газів деструктивної переробки нафтопродуктів
характеризуються практичною відсутністю в їхньому складі неграничних
вуглеводнів. Це пояснюється тим, що цей процес протікає в умовах високих
концентрацій водню, що у присутності каталізаторів обумовлює цілковите
насичення неграничних зв’язків вуглеводнів, що утворюються. Гази
деструктивної гідрогенізації вугілля після вилучення з них аміаку,
сірководню і відмивання вуглекислоти є дуже багатою сировиною для
одержання зріджених газів. Крім газів ароматизації, ці газові суміші
містять зовсім незначну кількість неграничних вуглеводнів.

Отже, основними джерелами для одержання паливних рідких вуглеводневих
газів (пропан, бутан) повинні служити попутні гази, гази
газоконденсатних родовищ, штучні нафтові гази і гази деструктивної
гідрогенізації твердого і рідкого палива. Однак варто вказати, що гази
термічної і термокаталітичної переробки нафти і нафтопродуктів які
містять значну кількість реакційно-здатних неграничних вуглеводнів,
насамперед, повинні піддаватися відповідній переробці для їхнього
фракціонування з наступним використанням у різних синтезах. У зв’язку з
викладеним, процеси одержання рідких вуглеводневих газів будуть нижче
розглянуті стосовно до попутних і інших аналогічних газів.

Одним з найбільш важливих процесів переробки попутних і аналогічних
газів є процес вилучення з них компонентів газового бензину і
компонентів рідких горючих газів. Цей процес називається
відбензинуванням нафтових газів. Він складається з двох послідовних
операцій: одержання сирого нестабільного бензину і вилучення із сирого
бензину стабільного, звільненого від легких компонентів газового
бензину.

Перша операція, тобто одержання сирого нестабільного бензину,
здійснюється методом компресії, чи адсорбції. Друга операція, тобто
одержання стабільного бензину, зовсім вільного від пропану і більш
легких вуглеводнів і утримуючого бутан в обмежених кількостях,
здійснюється методом чіткої ректифікації.

Для безперебійної і надійної роботи установок відбензинування нафтових
газів потрібно, щоб газ-сировина не містив механічних домішок і води.
Тому одержання рідких газів починається з очищення вихідного продукту
від механічних домішок і води.

ЛІТЕРАТУРA

Саранчук В.И., Айруни А.Т., Ковалев К.Е. Надмолекулярная организация,
структура и свойства углей.- К.: Наукова думка.

Саранчук В.И., Бутузова Л.Ф., Минкова В.Н. Термохимическая деструкция
бурых углей.- К.: Наукова думка, 1984.

Нестеренко Л.Л., Бирюков Ю.В., Лебедев В.А. Основы химии и физики
горючих ископаемых.- К.: Вища шк., 1987.-359с.

Бухаркина Т.В., Дигуров Н.Г. Химия природных энергоносителей и
углеродных материалов.-Москва, РХТУ им. Д.И. Менделеева,-1999.-195с.

Агроскин А. А., Глейбман В. Б. Теплофизика твердого топлива.– М. Недра
1980.– 256 с.

Глущенко И. М. Теоретические основы технологии твердых горючих
ископаемых.– К. : Вища шк. Головное изд-во, 1980.– 255 с.

Еремин И. В., Лебедев В. В., Цикарев Д. А. Петрография и физические
свойства углей. — М. : Недра, 1980. — 266 с.

Касаточкин В. И., Ларина Н. К. Строение и свойства природных углей.– М
: Недра, 1975.– 159 с.

Раковский В. Е., Пигулееская Л. В. Химия и генезис торфа.–М. : Недра,
1978.–231 с.

Саранчук В. И. Окисление и самовозгорание угля.– К. : Наук. думка,
1982.– 166 с.

Стрептихеев А. А., Деревицкая В. А. Основы химии высокомолекулярных
соединений.– 3-е изд., перераб. и доп.– М. : Химия, 1976.– 436 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020