Реферат з хімії
на тему:
Цинк і його сполуки
Цинк і його сполуки (окис, хлорид, сульфат і ін.). Знаходять широке
застосування в гальванопластиці, поліграфії, медицині і т.д. Проникають
в організм через дихальну систему, травний тракт, рідко через шкіру.
Симптоми. При впливі на органи дихання чи пар часток цинку виникає
“ливарна” лихоманка: солодкуватий смак у роті, спрага, утома,
розбитість, нудота і блювота, болі в груд, почервоніння конъюнктиви і
зева, сухий кашель. Через 2-3 години сильний озноб, температура
піднімається до 38-40ЬС, через кілька годин різко падає, супроводжуючи
заливним потом. У важких випадках можуть розвитися пневмонія і набряк
легень. При влученні цинкових сполук через рот – опік слизуватої
оболонки рота і травного тракту: різкий біль у животі, завзята блювота з
домішкою крові, судороги икроножних м’язів, ознаки ниркової
недостатності. Колапс.
Перша допомога. При “ливарній” лихоманці – лужні інгаляції, рясне питво,
спокій, тепло і кисень. Внутрівенно 20 мол 40% розчину глюкози з
аскорбіновою кислотою (5 мол 5% розчину), препарат ЕДТА. При отруєнні
через рот – промивання шлунка, усередину – 1 % розчин гідрокарбонату
натрію (соди), активований вугілля, сольове проносне, молоко, слизуваті
відвари. Внутрівенно – глюкоза з аскорбіновою кислотою, внутримишечно –
унитиол.
Найважливіші сполуки цинку
Гідрид цинку Zn2. Нелетуча біла тверда речовина, що розкладається на
елементи при нагріванні до 80ос. Погано розчинний в ефірі, повільно
розкладається у воді, швидко – у водяному розчині HCl, взаємодіє з
дибораном. Одержують дією Zn(CH3)2 на LiAl4 в ефірі при звичайній
температурі, дією LiAl4 на Zn2 в ефірі при 40ос, безпосередньою
взаємодією гидирида алюмінію з диметилцинком.
Оксид цинку Zn. Зустрічається в природі у виді мінералу цинкита.
Діамагнітні кристали зі структурою вюртцита білого кольору. tпл=1969°С,
щільність дорівнює 5,70 г/см3 [2]. Мало розчинний у воді. Розчиняється в
кислотах і лугах. Має люмінесцентні і фотохімічні властивості. При
нагріванні відновлюється вуглецем, монооксидом вуглецю, воднем. У
лабораторії може бути отриманий спалюванням металевого чи цинку
прожарюванням гидроксида, чи карбонату нітрату цинку. Застосовують для
готування олійних фарб, для одержання деяких препаратів,
використовуваних у медицині і косметиці, у гумовій і керамічній
промисловості, а також як каталізатор при синтезі метанолу.
43,51 Дж/моль.K [3].
Пероксид цинку Zn2. Одержують у виді жовтувато-білого порошку дією H2O2
на ефірний розчин диетилцинка чи аміду цинку.
Гидроксид цинку Zn(OH)2. У кристалічному стані існує у виді п’яти
модифікацій, з яких при кімнатній температурі тільки e-Zn(ВІН)2 стійка у
воді. Модифікація a-Zn(ВІН)2 має гексагональну структуру, b-Zn(ВІН)2 –
ромбоедрическую чи гексагональну структуру, g-Zn(ВІН)2 – призматичну,
d-Zn(ВІН)2 – ромбоедрическую структуру, e-Zn(ВІН)2 – бипирамидальную.
Мало розчинний і не розкладається водою. Виявляє амфотерний характер.
Розчиняється в кислотах і лугах. Молярна електропровідність при
нескінченному розведенні при 25ос дорівнює 504,6 Див.див2/моль [4].
Одержують обробкою солей цинку лугами.
77,0 Дж/моль.K [3].
Фторид цинку Zn2. Безбарвні моноклінні кристали. Кристалічні ґрати типу
рутилу. tпл=875°С, tкип=1502ос, щільність дорівнює 4,84 г/см3 [2]. Мало
розчинний у воді і спирті. Відомий кристаллогидрат Zn2.4H2O. Молярна
електропровідність при нескінченному розведенні при 25ос дорівнює 218,8
Див.див2/моль [4]. Одержують безпосереднім синтезом з елементів, дією
плавикової кислоти на чи бромід сульфід цинку.
Хлорид цинку ZnCl2. Безбарвні кубічні кристали. Кристалічні ґрати типу
CdCl2. tпл=326°С, tкип=733°С, щільність дорівнює 2,91 г/см3 [2]. Добре
розчинний у воді, спирті, ефірі. Приєднує аміак. Відомі кристаллогидрати
ZnСl2.nН2O (n=4, 3, 2,5, 1,5, 1). Молярна електропровідність при
нескінченному розведенні при 25ос дорівнює 260,7 Див.див2/моль [4].
Одержують безпосереднім синтезом з елементів, дією хлору на чи оксид
сульфід цинку, дією соляної кислоти на оксид, гидроксид чи карбонат
цинку.
111,5 Дж/моль.K [3].
Бромід цинку ZnBr2. Безбарвні ромбічні гигроскопичние кристали.
tпл=394°С, tкип=656°С [1], щільність дорівнює 4,22 г/см3 [2].
Розчиняється у воді, спирті, ефірі. Приєднує аміак. Відомі
кристаллогидрати ZnBr2.3Н2O, ZnBr2.2Н2O. Молярна електропровідність при
нескінченному розведенні при 25ос дорівнює 264,2 Див.див2/моль [4].
Одержують безпосереднім синтезом з елементів.
Иодид цинку Zn2. Безбарвні гексагональні кристали. Кристалічні ґрати
типу Cd2. tпл=446°С, tкип=624°С [1], щільність дорівнює 4,92 г/см3 [2].
Розчиняється у воді, спирті, ефірі і кислотах. Відомі кристаллогидрати
Zn2.4Н2O, Zn2.2Н2O. Молярна електропровідність при нескінченному
розведенні при 25ос дорівнює 261,6 Див.див2/моль [4]. Одержують
безпосереднім синтезом з елементів.
Сульфід цинку Zn. У природі зустрічається у виді мінералу чи сфалериту
вюртцита. Біла аморфна речовина. tпл=1900°С, tкип=1185°С. Мало розчинний
у воді, лугах, і оцтовій кислоті. Добре розчиняється в мінеральних
кислотах з виділенням сірководню. Одержують дією сірки на цинк, чи оксид
карбонат цинку, обробкою розчинів солей цинку сульфідом амонію.
Застосовується для виготовлення екранів, чуттєвих до дії рентгенівських
променів і радіоактивного випромінювання.
57,7 Дж/моль.K [3].
Сульфат цинку ZnSO4. Безбарвні орторомбические кристали з щільністю 1,97
г/см3 [2]. Розкладається при 770ос. Відновлюється чи вугіллям сіркою до
сульфіду. Легко розчиняється у воді, мало розчинний у спирті. Існують
кристаллогидрати ZnSO4.n2O (n=6, 4, 2, 1). Молярна електропровідність
при нескінченному розведенні при 25ос дорівнює 268 Див.див2/моль [4].
Одержують взаємодією цинку, оксиду, гидроксида чи карбонату цинку із
сірчаною кислотою. Застосовується для одержання сполук цинку, для
просочення деревини й у фармацевтичній промисловості.
110,54 Дж/моль.K [3].
Нітрат цинку Zn(NO3)2. Безбарвні тетрагональні кристали. tпл=36°С,
щільність дорівнює 2,130 г/см3 [2]. Розчиняється у воді і спирті. Відомі
кристаллогидрати Zn(NO3)2.nН2O (n=9, 4, 2, 1). Молярна
електропровідність при нескінченному розведенні при 25ос дорівнює 250,92
Див.див2/моль [4]. Одержують взаємодією оксиду, гидроксида, чи карбонату
цинку з азотною кислотою.
Ортофосфат цинку Zn3(PO4)2. Безбарвні ромбічні кристали, tпл=1060°С,
tпл=900°С [2], щільність дорівнює 4,0 г/см3 [2]. Мало розчинний у воді і
спирті. Відомий кристаллогидрат Zn3(PO4)2.4H2O. Молярна
електропровідність при нескінченному розведенні при 25ос дорівнює 738
Див.див2/моль [4]. Одержують взаємодією хлориду цинку з
гидроортофосфатом натрію.
Карбонат цинку ZnCO3. У природі зустрічається у виді мінералу
смітсоніту. Безбарвні тригональні кристали з щільністю 4,44 г/см3 [2].
Мало розчинний у воді, розчиняється в кислотах і лугах. При 300ос
розкладається, перетворюючи в оксид цинку. Молярна електропровідність
при нескінченному розведенні при 25ос дорівнює 246,6 Див.див2/моль [4].
Одержують обробкою розчинів солей цинку розчином гідрокарбонату чи калію
пропущенням вуглекислого газу через суспензію гидроксида цинку.
80,33 Дж/моль.K [3].
Одним з найпростіших представників двухосновних карбонових кислот є
про-фталева кислота (H2Pht). Раніше нами показана розмаїтість способів
координації H2Pht чи її залишків HPht-, Pth-2 у комплексах Cu(II). У
залежності від стехіометрії й умов синтезу може менятся як структурна
функція лиганда, так і спосіб приєднання кожної з карбоксильних груп.
Синтезовано два ряди комплексів двовалентного цинку з про-фталевою
кислотою загальною формулою Zn(Pht)A2 (I-III) і Zn(Pht)A (IV), де
А-ароматичний амін. Методом рентгеноструктурного аналізу (КUMA-CCD, Mo?
– випромінювання, прямі методи, анізотропне МНК) визначена будівля
сполук I (A = Py), II (A = ? -Pic), III (A = ? -Pic) і IV (A = ? -Pic).
В обох випадках реалізовані цепочечние структури з мостиковой функцією
Pth. На мал. представлена будівля I і IV.
У сполуках I-III Pth виступає як бидентатний лиганд, приєднаний до
сусідніх атомів Zn через різні карбоксильние групи. Координація двох
незалежних атомів цинку – тетраедрическая. У IV структурна функція
карбоксильних груп для двох незалежних залишків Pth істотно складніше –
вони виконують роль одноатомних містків Zn-O-Zn, хелатов з утворенням
чотиричленного циклу, хелатов із приєднанням атомів Про карбоксильних
груп в орто-положении до одного атома цинку (Рис.). Кординация двох
незалежних атомів цинку в IV різна – октаедрическая і тетраедрическая.
Цинку сульфат (порошок). Опис препарату: Цинку сульфат (порошок)
Опис діючого речовини (МНН) Цинку сульфат . Фармакологія: Фармакологічна
дія – в’язке, що підсушує, антисептичне, иммуномодулирующее. Іони цинку
коагулюють білки з утворенням альбуминатов. У залежності від глибини
проникнення розвивається що підсушує, в’язкий і дратівний ефекти,
останній обумовлює блювоту (роздратування відповідних зон слизуватої
шлунка і рефлекторне порушення блювотного центра). Антимікробна
активність є наслідком коагуляції білків мікроорганізмів. У
мікрокількостях резорбируется і субстратно стимулює ряд ферментних
систем – лужну фосфатазу, АПФ, алкогольдегидрогеназу,
супероксиддисмутазу, карбоангидразу й ін.
Показання:
Конъюнктивит, ларингіт, уретрит, вагініт – местно; необхідність
викликання блювоти – усередину у високих дозах; дефіцит цинку в
організмі з порушеннями анаболических, імунологічних і ін. процесів
(профілактика і лікування) – усередину; гипогонадизм, гнездное
облисіння, дитячий церебральний параліч, захворювання печінки, цукровий
діабет, дифузійні хвороби сполучної тканини й ін. (у складі комплексної
терапії) – усередину.
Побічні дії:
Нудота, блювота, понос (при прийомі високих доз усередину).
Передозування:
Лихоманка, порушення функції легень, дегідратація, дисбаланс
електролітів у плазмі, летаргія, розлади м’язових рухів, ниркова
недостатність.
Спосіб застосування і дози:
Местно. При конъюнктивитах – очні краплі 0,1-0,5%, при ларингіті – чи
змазування пульверизація 0,25-0,5% розчином, при уретритах і вагінітах –
спринцювання 0,1-0,5% розчином. Усередину. Для профілактики гипоцинкемии
– 10-15 мг у добу (фізіологічна потреба організму в цинку), з
лікувальною метою – 20-50 мг 2-3 рази в день, як блювотний засіб –
100-300 мг однократно.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
