.

Шляхи забруднення гідрологічної сітки при добуванні нафти і газу і заходи по їх охороні (на прикладі прилуцького нафтопромислового район

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2722
Скачать документ

Реферат на тему:

Шляхи забруднення гідрологічної сітки при добуванні нафти і
газу і заходи по їх охороні (на прикладі прилуцького
нафтопромислового району)

Пошуки, розвідка, розробка, транспортування і переробка нафти і газу
викликають цілий ряд екологічних проблем, зумовлених шкідливим впливом
об’єктів нафтогазодобувної справи, галузі.

Забруднення підземних і поверхневих вод відбувається як на етапі буріння
свердловин так і при облаштуванні і експлуатації нафтових і газових
родовищ.

Особливо небезпечні для поверхневих та підземних вод є розливи
паливно-мастильних матеріалів і попутних пластових вод,

Підземні води в межах даного району забруднені магнієм, сульфатами,
хлоридами, що збільшує їх агресивність.

Проведення робіт, пов’язаних з монтажем, демонтажем бурових установок,
бурінням і освоєнням свердловин при добуванні нафти і газу зумовлюють
цілий ряд екологічних проблем, пов’язаних з забрудненням поверхневих і
підземних вод.

Під час буріння свердловин джерелами забруднення є відпрацьований
буровий розчин, тампонажний розчин, хімічні реагенти для обробки
розчину, стічні бурові води, нафта і нафтопродукти, паливно-мастильні
матеріали, господарсько-побутові стічні води і тверді відходи.

Природними джерелами забруднення є дощові і талі води.

Забруднююча здатність бурових розчинів залежить від кількості,
токсикологічної характеристики хімічних реагентів, що застосовуються для
їх обробки. При бурінні свердловин використовуються реагенти і речовини
ІІ,ІІІ,ІV класу небезпечності, тому бурові відходи, що містять в собі ці
речовини, відносяться до IIІ – ІV класу небезпечності. Попадання їх у
водоймища і грунтові води у великих кількостях є екологічно небезпечним
явищем, особливо при періодично-повторювальних процесах, які
супроводжуються накопиченням токсичних і забруднюючих речовин як у
поверхневих так і в підземних водах. Крім того, грунтові води
забруднюються і при захороненні бурових відходів в межах майданчиків
бурових, які після очищення містять: нафтопродуктів 50 – 100 мг/л,
мінералізація до 4500 мг/л і рН 5,5 – 8,2. При облаштуванні і
експлуатації родовищ основним завданням є забезпечення високої
технологічної ефективності виробництва при мінімальному шкідливому
впливові на оточуюче середовище.

Основними умовами зменшення впливу нафтогазодобувного виробництва на
гідрологічну сітку є:

розміщення всіх виробничих об’єктів поза межами затоплюваної території;

виключення технологічних скидів води, нафтопродуктів водоймища, річки,
грунтові води;

3) забезпечення умов прокладки трубопроводів при перетині річок або
водоймищ з заглибленням не менше 1м нижче максимальної глибини водоймища
чи русла.

Основним джерелом забруднення при облаштуванні і експлуатації родовищ є
установка пластової води (УПС).

Нафтогазодобувні виробництва використовують значну кількість води для
технологічних цілей і для допоміжних і для побутових потреб.

Стічні води виділяються з оборотних систем водопостачання, при продувці
промислових об’єктів, а також з атмосферних вод, які стікають з
обвалованих площадок, свердловин, резервуарних парків.

Фактичний склад і концентрація забруднювачів в цих водах коливається в
дуже широких границях: вміст капельної і плівкової нафти – від 350 до
2700 мг/л, емульгованої нафти – від 50 до 350 мг/л, стічні води вміщують
багато механічних домішок.

Дощові води, які стікають з площадок забруднених нафтою, можуть
вміщувати від 40 до 100 мг/л емульгованої нафти і більше 300 мг/л
механічних зважених домішок.

Перед випуском цих вод у водоймища вони попередньо очищаються згідно з
ОСТ 39-225-88.

Дно ставків, в яких відстоюють стічні води від нафти, покривають глиною,
або поліетиленовою плівкою, асфальтобетоном або бетонними плитами, що
зменшує проникнення шкідливих речовин в нижні горизонти.

Після відстою вміст нафтопродуктів на протязі 1-2 діб не повинен
перевищувати 15-30 мг/л. Далі воду подають на віброфільтри, вміст
нафтопродуктів у воді, яка випускається у водоймища, не повинен
перевищувати 1 – 5 мг/л.

При захороненні стічних вод в поглинаючі горизонти разом з попутними
пластовими водами, з метою підтримки пластового тиску, вимоги до їх
очистки менш вибагливі: вміст нафтопродуктів – 50 мг/л, механічних
домішок до 30 мг/л.

Попутні пластові води на Прилуцькому родовищі відділяється в 3-х
сепараторах підігрівачах нафти, нафтовловлювачах, пісковловлювачах і
відстійниках.

Таблиця 1. Хімічний склад пластових вод

Показник Значення

1. Густина при 20 г/СМЗ 1,151 – 16160

2. Загальна мінералізація г/л 133 – 242

3. рН 4,67 – 6,0

4. Вміст Cl мг/л 82976 – 148932

5. Вміст SO4 мг/л 280,64 – 301,2

6. Вміст HCO3 158,2 – 280,6

7. Вміст K+Na+ 32798 – 81306

8. Вміст Ca2+ 12224 – 15230

9. Вміст Mg2+ 2918 – 3526

Проведені гідрохімічні спостереження на території Прилуцького
нафтопромислового району показали широкий діапазон хімічного складу
природних вод регіону від гідрокарбонатного кальцієвого до хлоридного
натрієвого з мінералізацією від 200 до 5000мг/л,рівень залягання
ґрунтових вод 4 – 6 м. Практично повсюдно перевищені ГДК
нафтопродуктів, що мають в основному природне, рідше антропогенне
походження.

Найбільші концентрації солей техногенного походження спостерігаються на
ділянках, де існують відкриті системи підготовки нафти та попутної води.

Зареєстровані перевищення ГДК магнію до 286 мг/л (тоді як ГДК не меньше
10,0 і не більше 80,0 мг/л у питних водах), у питних водах с.Гнідинці, у
Красянах вміст магнію у питних водах коливається від 103 до 364 мг/л, у
Лисках – 96 – 137 мг/л.

Підвищений вміст хлоридів у Краслянах (333-517 мг/л, ГДК 250/350), у
Лисках 319 -354 мг/л, у Рибцях 312 -432 мг/л.

Спостерігається підвищений вміст сульфатів у питних водах таких
населених пунктів: Красляни – 272 -378 мг/л, Лиски – 281-435 мг/л.
Підвищення вмісту магнію, сульфатів у підземних водах підвищує
агресивність води.

Поверхневі води менш забруднені, оскільки мають більшу здатність до
самоочищення ніж підземні, гідрохімічні спостереження показали
забруднення хлоридами у ставках Гнідинців (773-820 мг/л) у осінні місяці
і зменшення вмісту хлоридів у весняні місяці року.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020