.

Раціональне використання малих річок Волині їх охорона і оцінка якості води. (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2306
Скачать документ

Реферат на тему:

Раціональне використання малих річок Волині їх охорона і

оцінка якості води.

Охорона навколишнього середовища і раціональне використання природних
ресурсів-невід”ємна умова створення екологічної безпеки, здорового
способу життя і підвищення добробуту всіх волинян.

Але інтенсивний розвиток промисловості і сільського господарства, широке
впровадження у виробництво комплексної механізації та хімізації
зростання рекреаційного впливу на природні комплекси із року в рік
призводить до ускладнення екологічної обстановки. Скажімо, в 1996 році в
річки і водоймища Волині було скинуто більше 30 млн.т неочищених і
слабоочищених стічних вод. Накопичено майже 1 млн.тонн промислових і
побутових відходів, які не утилізовані, а вивезені, в основному, на
звалища. В сільському господарстві використано 450 тис. тонн мінеральних
добрив у фізичній вазі на 4 тис.тонн пестицидів, значна частина яких
потрапила в оточуюче середовище, завдаючи велико. Шкоди всьому живому,
в тому числі й людям.

Погіршення екологічної ситуації в області пов”язане і з наслідками
аварії на ЧАЕС. 134 населені пункти в північно-східній і північній
частинах в Маневицькому, Любешівському і Камінь-Каширському районах
віднесені до зони підвищеної радіації.Тут рівень забруднення

радіонуклідами становить 2-7 кюрі на 1 км2 ( на низинних
торфовищах).Виявляється перевищення допустимих норм радіоактивного
забруднення водних ресурсів.

В результаті зростання обсягів різних видів забруднення навколишнього
середовища промисловими викидами, хімічними речовинами, що
застосовуються в сільському і лісовому господарстві,негативного впливу
підвищеної радіації, промислових і побутових шумів та різних вібраційних
коливань, за останні 15 років в області намітилась стійка тенденція до
погіршення демографічних показників.Так, народжуваність населення
зменшилась на 11 відсотків, смертність зросла на 2 відсотки. Зменшується
показник середньої тривалості життя, який зараз становить на Волині:
жінок-76 і чоловіків-63 роки.

Раціональне використання водних ресурсів малих річок є хоч і складною,
але досить актуальною проблемою сучасного водного господарства України.
Зростаюче безповоротне вилучення стоку з річок, виконання різного роду
господарських робіт у межах річкових басейнів негативно познаається на
рівні водності, процесах очищення і руслоутворення, чистоті вод та русел
малих річок.

Господарське безповоротне вилучення водних ресурсів малих річок часто
призводить до значного зниження водності, особливо в місцях , де
скупчені великі водокористувачі.

При розв”язанні проблем малих річок у різного роду заходах(для кожної
річки індивідуальних) слід передбачати вирішення таких завдань:

– підтримання відповідного режиму стоку малих річок, як діючих
водостоків з врахуванням їх раціонального народногосподарського
використання, охорони водного та природного середовища в сучасних умовах
і довготривалій перспективі;

– забезпечення санітарно-гігієничного і загального водоохоронного
благоустрою території річкових басейнів малих річок;

підтримання, а в ряді випадків відновлення естетичних

особливостей малих річок.

Реалізація водоохоронних заходів повинна базуватись на врахуванні водних
ресурсів, які є в малих річках у різних фізико-географічних зонах
держави, побасейнового планування розміщення промислових підприємств,
розвитку міст, сільськогосподарського виробництва і т.д.

Завдання раціонального використання водних ресурсів малих річок і
тимчасових водотоків повинні вирішуватись на науково-обгрунтованій
основі, що відповідало б сучасним умовам водокористування та найближчій
перспективі його розвитку. Тут не обійтися без розробки і втілення в
практику схем комплексного використання та охорони водних ресурсів цих
річок.

Вирішити ці проблеми можна при умові всебічного обгрунтування та
вдосконалення методичних основ розробки схем по малих річках з
врахуванням фізико-географічних, гідрологічних і екологічних
особливостей різних регіонів України, координації розробок схем малих
річок, аналізу, узагальнення і складання зведених показників. При
розробці водогосподарських заходів, пов”язаних з проблемами малих річок,
потрібно враховувати пропозиції щодо розвитку науково-дослідних і
проектних робіт у зв”язку з подальшим здійсненням екологічної реформи.

Враховуючи досвід створення генеральної і басейнової схем комплексного
використання та охорони водних ресурсів, а також малих річок та
розробки конкретних проектів гідроенергетичним, водно-меліоративним та
іншим водогосподарським організаціям доцільно сформулювати перелік
питань, які треба розв”язати в цьому аспекті. Характерно, що
обгрунтування заходів щодо раціонального використання водних ресурсів
малої річки повинно охоплювати не тільки суто малу річку, але й увесь її
водозбірний басейн.

Головними напрямками розробок за схемою комплексного використання і
охорони водних ресурсів басейну малої річки є, на наш погляд, такі:

– встановлення природної водності малої річки ( у річному і
внутрішньорічному розрізі, мінімальний і максимальний стік);

– оцінка малої річки з позицій можливого використання її як джерела
води;

– обгрунтування можливих масштабів безпосереднього використання річки
для утилізації гідравлічної енергії рибного господарства рекреацйних
зон;

– оцінка гідрологічних, топографічних та інших природних і економічних
умов, сприятливих для здійснення водогосподарських заходів ( створення
водосховищ, каналів і т.д.) з раціонального перетворення природного
редиму річкового стоку і гідрографічної мереж і в господарських та
природоохоронних цілях.

Розробка схеми з цих напрямків, а в кінцевому підсумку обгрунтування
позицій щодо раціонального використання і охорони малої річки потребує
виконання дослідних та проектних робіт з таких основних розділів:

1. Характеристика природних особливостей басейну малої річки (
кліматичних умов, гідрографії, рослинного покриву і т.д.) ;

2. Аналіз сучасного і наміченого на майбутнє господарського
використання басейну річки та безпосередньо самої річки;

3. Вивчення теперішнього і прогноз перспективного водоспоживання та
водовідведення міських і сільських поселень, промисловості, сільського,
рибного господарства та інших галузей.

4. Обгрунтування розмірів і режиму стоку малої річки на розрахункових
створах, які закривають характерні в природному і господарському
відношенні ділянки басейну.

5. Розробка сучасних і перспективних водогосподарських балансів з
визначенням характерних ділянок басейнів малих річок.Дослідження
водогосподарських балансів малих річок дає змогу обгрунтувати найбільш
важливі водогосподарські заходи, які можуть забезпечити раціональне
використання і охорону малих річок. В умовах інтенсивно зростаючих
потреб господарського комплексу країни в електроенергії створення
гідроелектростанцій на малих річках стає важливим економічним
завданням.

6. Розробка водоохоронних і природоохоронних заходів. Розглядаючи в
цілому склад розробок за схемами комплексного використання водних
ресурсів малих річок, слід враховувати те, що для окремих річок вони за
ступенем детальності, принциповій спрямованості можуть бути досить
різноманітні.

З метою створення й підтримання сприятливого водного режиму, поліпшення
санітарного стану великих і малих річок, охорони їх від замулення і
забруднення вздовж річок довжиною більш як 10 км створюють водоохоронні
зони з відповідними правилами їх використання і господарювання в них.

Організаційно-господарські заходи передбачають грунтово-водоохоронну
організацію території водозаборів, раціональне сполучення і розміщення
компонентів ландшафту в межах водозбору. Вони поділяються на пеціальні і
профілактичні.

До профілактичних заходів належать заходи, які забороняють: застосування
авіації для внесення добрив і обробки посіві пестицидами; використання
пестицидів і мінеральних добрив, які легко розчиняються у воді;
розорювання земель і знищення деревно-чагорникової або трав”янистої
рослинності на ерозійно небезпечних ділянках; внесення добрив на
сніговий покрив і мерзлий грунт; утримання на полях мінеральних добрив;
будівництво сховищ мінеральних добрив і пестицидів, а також спорудження
тваринницьких комплексів, очисних споруд, баз відпочинку і стоянок
автомобілів.

Спеціальні заходи передбачають раціональну організацію території і
комплексу водорегулювання в межах водозабору.

Агротехнічні заходи застосовують на схилах з метою регулювання
поверхневого стоку і запобігання змиву грунтів. До них входять:
фітомеліорація, протиерозійні способи обробки грунту, прийоми затримання
снігу і регулювання сніготанення.

Лукомеліоративні заходи ( залуження ерозійно небезпечних земель і
елементів гідрографічної мережі) дозволяють зменшити ерозію грунтів.

Лісомеліоративні заходи здійснюються комплексно у вигляді

формування закінчених систем. Лісові насадження сприяють підтриманню
стану грунту, води, повітря на оптимальному екологічному рівні.

Гідротехнічні заходи дають змогу безпосередньо впливати на поверхневий
стік, затримувати частину талої і дощової води в штучних водоймищах і
використовувати її для сільськогосподарських та інших цілей.

Оцінка якості води здійснється за даними лабораторних досліджень,
проведених санепідемслужбою області, на основі проб, відібраних з місць
водокористування. Місце водокористування – це річковий водозабір Луцька
( в складі Дубнівського водозабору), міські пляжі в Луцьку, Ківерцях,
Володимирі-Волинському, Горохові, Старій Вижві; місця масового
відпочинку ( пляжі) на озерах Світязь, Чорне, Люцимер,Пісочне(Шацького
району ), основні річки – Стир, водойма на Сапалаївці ( Теремно ),
Турія, Луга, Стохід, Прип”ять.

Згідно із “Санітарними правилами і нормами охорони поверхневих вод від
забруднення” ( Сенпін 4630-88 ) до якості води відкритих водойм за
мікробіологічними показниками ставляться такі вимоги:

вода не повинна мати збудників захворювань;

колі-індекс ( лактопозитивні кишкові палочки ) – не більше

5000/дм3 ;

колі – фолі ( в бляшкоутворюючих одиницях ) не більше 100 /дм3;

життєздатні яйця гермінтів і життєздатні цисти патогенних

кишкових найпростіших – не повинні бути в 1/дм3.

В табл. 1 представлена кількість відібраних проб (всього) і стільки із
них не відповідали нормативам у розрізі адміністративних районів.

При аналізі таблиці виявляється, що в усіх випадках невідповідності на
мікробіологічні показники було перевищення нормативного колі-індексу.
Але це перевищення не пов’язане з якимись органічними забрудниками, а,
на нашу думку, в основному з тим, що ці річки в своїй більшості низинні
і мають за підстеляючою поверхнею торф’яники, які при купанні
збовтуються, в результаті цього у воді відбуваються процеси гниття
водоростей, відмерлих найпростіших мікроорганізмів і риб.

Таблиця 1. Територіальний розподіл мікробіологічного забруднення в
розрізі адміністративних районів Волинської області

. Луцьк 34 8 8

м. Нововолинськ 20 – –

Список літератури

1. Мольчак Я.О., Мігас Р.В. Річки Волині. – Луцьк: “Надстир’я”, 1999. –
176 с. 2. Хільчевський В.К. Водопостачання і водовідведення.
Гідроекологічні аспекти.: ВЦ “Київський університет”, 1999. – 319 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020