.

Крекінг нафтопродуктів, його види. Умови їх здійснення (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3436
Скачать документ

Реферат на тему:

Крекінг нафтопродуктів, його види. Умови їх здійснення

Термічний крекінг. Первинний прямий перегін нафти дає порівняно мало
бензину — 4-25% з різних нафт. Збільшення виходу бензину досягається
застосуванням вторинної переробки більш важких нафтових фракцій, а також
мазуту за допомогою методів деструкції, що дозволяє підвищити вихід
бензину в кілька разів.

У залежності від виду сировини і необхідної якості одержуваної продукції
в нафтопереробній промисловості застосовують різні технологічні способи
переробки сировини.

Без застосування каталізаторів: термічний крекінг у рідкій і паровій
фазах, піроліз, коксування, окиснювальний крекінг і окиснювальний
піроліз.

Із застосуванням каталізаторів: каталітичний крекінг, гідрогенізаційний
крекінг (деструктивна гідрогенізація), каталітична ароматизація
(дегідрогенізаційний крекінг).

В основі цих методів лежать процеси перетворення вуглеводнів, що
складають нафту чи нафтопродукт, під впливом нагрівання до температур
400-700 °С и вище і при різному тиску, у результаті чого одержують
газоподібні, рідкі і тверді продукти.

Термічний крекінг здійснюється в двох основних варіантах: у рідкій фазі
(тиск 2-7 МПа, температура 450-500 °С) і в паровій фазі (тиск 0,2 – 0,5
МПа, температура 550-600 °С). При рідкофазному крекінгу більший вихід
бензину і менше газу, ніж при парофазному крекінгу.

Крекінг нижчих алканів і прямогінних бензинів, у складі яких є рідкі
алкани, може служити джерелом одержання ненасичених вуглеводнів, тому що
вони піддані в цих умовах в основному реакціям дегідрування. Середні і
вищі алкани в умовах крекінгу розщеплюються на граничні і неграничні
вуглеводні з меншою молекулярною масою.

Константа швидкості реакції крекінгу алканів при одній і тій же
температурі росте зі збільшенням їхньої молекулярної маси. Тому для
досягнення однакової глибини перетворення важкої нафтової сировини
потрібно менше часу, ніж при крекінгу легких фракцій.

Механізм крекінгу олефінів досить складний, оскільки одночасно протікає
реакції розкладу і синтезу. Реакції розкладу починаються лише при
температурах вище 425 °С. Як і при крекінгу алканів первинною реакцією
розкладання олефінів є насичені та ненасичені вуглеводні, або водень і
діолефін.

Нафтени більш стабільні за алкани. Розщеплення протікає за радикальним
неланцюговим механізмом. Можливо також протікання реакції гідрогенізації
нафтенів з послідовним утворенням з циклогексану, наприклад, спочатку
циклоолефінів, потім циклодіолефінів і бензолу. У нафтенів з довгими
бічними ланцюгами відбувається при крекінгу їхнє укорочення
(деалкіліровання). Біциклічні нафтени піддаються дециклізації.

Ароматичні вуглеводні найбільш стійкі до дії високих температур. Для них
характерні реакції ущільнення, що йдуть без розкриття бензольного
кільця, і тому арени можуть накопичуватися при крекінгу в продуктах
реакції в міру збільшення глибини перетворення. Алкіли-бензоли
розщеплюються по b-зв’язку С-С бічних ланцюгів і тому при термічному
крекінгу алкілів-бензолів бензол не утворюється. Для аренів з довгими
бічними ланцюгами можливі і реакції деалкілування, тобто укорочення
бічного ланцюга за рахунок розриву С-С зв’язку.

При крекінгу нафтової сировини в результаті складних реакцій
полімеризації і поліконденсації з олефінів і аренів на стінках
реакційних апаратів з’являються відклади нафтового коксу чи карбоїдів,
що небажано.

Внаслідок того, що в практиці крекінгу піддаються складні суміші і
виходять продукти дуже складного хімічного складу, важко встановити
безпосередній зв’язок між компонентами сировини й одержуваними
продуктами. Швидкість крекінгу в однакових умовах зростає з підвищенням
температури кипіння вихідних нафтових фракцій. У сумішах швидше всього
крекуються термічно менш стійкі високомолекулярні алкани й арени з
довгими бічними ланцюгами.

Швидкість реакцій крекінгу, кількість і якість одержуваних продуктів
залежать від температури, складу сировини, тривалості крекінгу при
заданій температурі, а також тиску в реакційній зоні. При термічному
крекінгу одночасно протікають реакції термічного розкладання з
поглинанням тепла і реакції ущільнення, з виділенням тепла, але тому що
сумарний тепловий ефект негативний, необхідно підводити теплоту ззовні.

Як сировина для крекінгу служать різні фракції: газойль, солярка, гас,
мазут, гудрон, а також бензин прямого перегону нафти. Різні види
сировини доцільно піддавати крекінгу окремо, підбираючи для кожного
процесу відповідні умови. Алкани крекуються легше за все і дають бензин
з низькими октановими числами (55-60), при тій же глибині крекінгу
нафтенів октанові числа бензину вище (60-70). При глибоких формах
крекінгу одержувані продукти сильно ароматизовані.

Сьогодні існує велика кількість різних типів установок термічного
крекінгу, що включають трубчасту піч, реакційний пристрій, випарники,
ректифікаційні колони, газовідділювачі, теплообмінники, холодильники й
ін.

Вихід крекінг-бензинів, у залежності від виду сировини і режиму роботи
установок, змінюється від 25 до 70 %.

Розрізняють глибокий і неглибокий (легкий) рідиннофазний крекінг у
залежності від глибини перетворення сировини. Метою глибокого крекінгу
низькооктанових бензинів і лігроїнів прямого перегону є одержання
моторного палива з кращими антидетонаційними властивостями.

Глибокий крекінг бензино-лігроїнових фракцій ведуть при температурі
520-540 С и тиску 2-7 МПа. При цьому виходить до 80 % риформінг-бензину
з октановим числом 76, а 20 % складають газ і втрати. Глибокому крекінгу
піддають також гас-газойлеві фракції й одержують 60-70 % бензину з
октановим числом 65-70, 12-15 % газу і 15-25 % крекінг-залишку.
Температура крекінгу – 500-520 °С, тиск – до 5 МПа.

Легкому рідиннофазному крекінгу піддають мазут і важкі фракції при
температурі 480-490 °С и тиску 1,5-2,0 МПа й отримують головним чином
газойлеві фракції, які використовують як сировину для глибокого
крекінгу, і невеликі кількості крекінг-бензину.

Різновидом термічного крекінгу середніх і легких фракцій є глибокий
крекінг в атмосфері вуглеводневих газів (поліформ-процес), у якому
сировина розбавляється зрідженим газом, що містить вуглеводні СЗ- 4, що
дозволяє застосувати більш стійкий режим без сильного коксування. У
цьому процесі одержують крекінг-бензин з октановим числом 75-80.
Температура поліформ-процесу – 550-600 °С, тиск – 7-14 МПа.

При парафазному крекінгу (580-600 С і 0,2-0,5 МПа) гас-газойлевих
фракцій виходить близько 60 % бензину з високим октановим числом
(70-88), 10-15 % крекінг-залишку і до 30 % газу. Більш важку сировину
звичайно в цьому процесі не використовують через закоксовування
апаратури. При парафазному крекінгу утворюється велика кількість
неграничних вуглеводнів, які є цінною хімічною сировиною, але це
ускладнює очищення бензину. До недоліків парофазного крекінгу відносять
менший вихід бензину в зв’язку з великим газоутворенням, знижену
стабільність бензину, порівняно малу продуктивність установок і
необхідність мати великі розміри апаратури через великий об’єм пари і
газів при високій температурі і малому тиску.

При крекінгу нафтової сировини утворюється газ, рідкі і тверді продукти.
Вихід газу при рідиннофазному крекінгу 5-6, а при парафазному – 25-30 %.
У газах рідиннофазного крекінгу більше алканів і менше ненасичених
вуглеводнів, а в газах парафазного крекінгу – навпаки.

Крекінг-бензини являють собою безбарвні чи жовтуватого кольору рідини з
неприємним запахом через наявність сірчистих сполук і діолефінів.
Густина їх 0,72-0,8 г/см3, від бензинів прямого перегону вони
відрізняються значним вмістом ненасичених і ароматичних вуглеводнів і
малим вмістом нафтенів. Ненасичені вуглеводні складаються з олефінів, а
кількість діолефінів коливається від 0,1 (рідиннофазний крекінг) до 1 %
(парафазний крекінг). Ароматичні вуглеводні представлені головним чином
толуолом та іншими алкілбензолами.

Крекінг-залишки – це рідини з густиною порядку 1,0 г/см3, що складаються
з висококонденсованих ароматичних і гідридних сполук. Вони
використовуються як сировина для коксування і як котельне паливо.

При термічному крекінгу крім бензинової відбирають іноді і гасову та
газойлеву фракцію, однак продукти цих фракцій мають підвищену схильність
до засмолення і їх не використовують як моторні палива, а повертають на
повторний крекінг. Із суміші крекінг-гасу з гасом прямого перегону
одержують тракторне паливо задовільної якості.

Піроліз. Основне призначення процесу піролізу вуглеводневої сировини –
одержання нижчих алкенів. Процес ведуть при 700-1000 °С під тиском,
близьким до атмосферного.

У промислових умовах для виробництва етилену і пропилену проводять
піроліз нафтових фракцій. Найбільш високий вихід етилену досягається при
піролізі легких бензинів парафінової групи з великим вмістом вуглеводнів
нормальної будови. Поряд з етиленом і алкенами С3 – С4 утворюється
значна кількість рідких продуктів, що містять алкени, циклоалкени,
алкадієни С5 і вище, а також арени С6-С8 і ін. компоненти. Вихід
продуктів при піролізі різних бензинів складає (% мас): етилен 22-32;
пропілен 10-17; фракція С4 — 5-12, арени 6-13.

У зв’язку з ростом цін на прямогінні бензини і їхні недостатні ресурси в
ряді країн як сировину для піролізу застосовуються гасо-газойлеві
фракції з температурою перегонку 170-380°С. При піролізі газойлів вихід
етилену складає 16-23, пропілену – 15, рідких продуктів – 50 % (мас).

На сьогодні спостерігається стійка тенденція залучення в процес піролізу
все більш важкої сировини, що обумовлено недостатністю низькокиплячих
фракцій нафти і підвищенням попиту на більш важкі продукти піролізу
(пропілен, бутилен, бутадієн, арени й ін.) Однак перехід на більш важку
сировину пов’язаний з істотною реконструкцією установок піролізу через
підвищення коксоутворення. Вибір сировини обумовлює вартість продукту,
тому що на нього припадає понад 70 % собівартості етилену.

Коксування проводиться для одержання нафтового коксу і дистиляту
широкого фракційного складу. Як сировину для нафтового коксу
використовують відбензинені нафти, залишки первинної переробки – мазути,
напівгудрони і гудрони, продукти вторинного походження –
крекінг-залишки, важкі газойлі каталітичного крекінгу, смоли піролізу, а
також природні асфальти і залишки масляного виробництва (асфальти,
екстракти).

Промислові процеси коксування поділяють на три типи: безперервні,
напівбезперервні і періодичні, найбільше поширення на сьогодні має
напівбезперервний процес в установках уповільненого коксування, що
протікає при 505-515°С під тиском 0,2-0,3 МПа. У результаті коксування
крім нафтового коксу одержують бензин, газ, середні і важкі коксові
дистиляти, вихід і якість яких залежить від хімічного і фракційного
складу сировини.

Гідрогенізаційний крекінг (деструктивна гідрогенізація) дозволяє
одержувати значну кількість легких продуктів при використанні як
сировини важких нафтових дистилятів, важких нафт, нафтових
залишків-малоцінних мазутів. При цьому процесі одержують бензин,
дизельне і котлове паливо. Процес протікає в одну чи в дві стадії (у
випадку важкої сировини).

Двостадійний процес включає рідиннофазну гідрогенізацію (температура
420-500 °С, тиск 3-10 МПа, каталізатор – суспензія оксиду заліза (III)),
у результаті якої одержують у невеликих кількостях газ і бензин, а в
основному – широку фракцію (200-350 °С), що служить сировиною для
другого етапу – парафазної гідрогенізації.

Парафазна гідрогенізація (температура 380-420 °С, тиск до 10 МПа,
каталізатори – сульфіди й оксиди металів, а також Pt, Pd на
алюмосилікатах) дозволяє одержувати бензин, гас, газойль і газ, що
включає головним чином залишковий водень, якого витрачається 1-3 %.
Бензин гідрогенізації з напівгудрону грозненської нафти складається в
основному з алканів (47-70 %), нафтенів (26-36 %), аренів (3-10 %) і
невеликої кількості олефінів і має октанове число менше 70.

Література

Химия нефти и газа: Учебн. пособие для вузов / А.И. Богомолов, А.А.
Гайле, В.В. Громова и др./Под ред. В.А. Проскурякова, А.Е. Драбкина -Л.:
Химия,1989.-424 с.

Альбом технологических схем процессов переработки нефти и газа./Под ред.
Б.И. Бондаренко.-М.: Химия,1983.-128 с.

Гуревич И.Л. Технология переработки нефти и газа.Ч.1.-М.:Химия,1975

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019