.

Конспект уроку: Кислоти (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 5749
Скачать документ

Реферат з хімії

«Конспект уроку: Кислоти»

Цілі: ознайомити учнів з фізичними та хімічними властивостями кислот,
правилами техніки безпеки під час роботи з кислотами; дати поняття про
індикатори й витискувальний ряд металів; з’ясувати суть реакції обміну
на прикладі взаємодії кислот з оксидами металів; розвивати вміння
складати хімічні рівняння.

Обладнання: склянки, затискач, сірники, нагрівальний прилад, знаки
правил техніки безпеки, картки з індивідуальними завданнями, проїзні
квитки, карта маршруту, картки з формулами кислот для гри.

Реактиви: концентрована сульфатна кислота, хлоридна кислота, лимонна
кислота, фенолфталеїн, лакмус, метилоранж.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I. Оголошення теми й завдань уроку

Учитель. Ми вирушаємо сьогодні з вами в подорож Кислотною країною, де
зустрінемося ї численними її жителями — неорганічними та органічними
кислотами, познайомимося з їх «зовнішністю», тобто фізичними
властивостями, звичаями, тобто хімічними властивостями. Поїдемо ми з
вами поїздом. Для проїзду вам необхідно придбати квитки у вагони 1-го,
2-го та 3-го класу. Виконаємо завдання.

II. Контроль і коригування знань

Учитель перевіряє роботу на індивідуальних картках. Учні, які працювали
з ними, отримують квитки у вагон 3-го класу. У цей час робота в зошитах
перевіряється шляхом взаємоперевірки — обміну зошитами. На дошці
записано правильні відповіді.

Учитель. Квиток у вагон 1-го класу отримають ті, хто виконав завдання
без помилок. Квиток у вагон

2-го класу отримають ті, хто припустився однієї-двох помилок, решта — у
вагон 3-го класу.

III. Актуалізація опорних знань

Фронтальна бесіда

Учитель. Квитки куплено; перевіримо, чи всі готові до подорожі.

1. Які речовини називають кислотами?

2. В який спосіб можна визначити валентність кислотного залишку?

3. За якими ознаками класифікують кислоти?

IV. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Отже, вирушаємо в подорож Країною кислот. Перша зупинка на
станції «Інформаційній».

Станція «Інформаційна»

Приклад повідомлення учня

На перших етапах розвитку хімії визначення поняття «кислота» базувалося
на експериментальне встановлених властивостях, а не на їх складі. Так, у
XVII столітті панувала механічна теорія Ламері, згідно з якою здатність
кислот розчиняти метали пояснювалася тим, що їхні частинки мають гострі
кінці, а частинки основ — тупі. Під час взаємодії кислот з основами
гострі кінці кислот входять у частинки основ, і, таким чином, дія кислот
і основ припиняється.

На зміну цій теорії прийшла киснева теорія, яку висунув у 1778 році
Лавуазье. За цією теорією, до складу всіх кислот входить Оксиген,
зумовлюючи їх особливі властивості. Проте, встановлення вченими Деві та
Гей-Люссаком (1810; 1814) складу хлоридної та флуоридної кислот і
відкриття інших речовин, що не містять Оксигену, але мають властивості
кислот, суперечило кисневій теорії.

Уявлення про кислоти, близькі до сучасних, висловив Деві (1814) у своїй
водневій теорії кислот, згідно з якою кислотні властивості речовин
зумовлені наявністю в них Гідрогену. Становленню цієї теорії сприяли
праці хіміків Грема і Лібіха. Властивості кислот лежать в основі галузей
їх застосування. Наприклад, хлоридну кислоту застосовують для одержання
водню, хлоридів металів, виготовлення «нашатирю», у шкіряній
промисловості — для обробки шкір перед хромовим чиненням, у харчовій
промисловості.

Сульфатну кислоту застосовують у виробництві мінеральних добрив,
барвників, пластмас; для очищення нафтопродуктів, у виробництві
вибухових речовин, у легкій промисловості (виробництво штучного волокна,
відбілювання тканин), кольоровій металургії (одержання Zn, Cu, Ni, Ag),
у харчовій промисловості (виробництво крохмалю, патоки).

Нітратна кислота — виробництво нітратних добрив, лікарських препаратів,
штучного шовку, як реактив у хімічних лабораторіях.

Ортофосфорна кислота — виготовлення фосфорних добрив, у харчовій і
текстильній промисловості, у виробництві клею. У медицині — в разі
недостатньої кислотності шлункового соку.

Учитель (робить висновок). Спільне в складі й будові кислот зумовлює
загальні властивості кислот. Саме це ми повинні виявити на наступній
зупинці.

1-й учень. Н3РО4 — ортофосфорна кислота, яку зазвичай називають просто
фосфорною,— тверда, безбарвна, кристалічна речовина, нелетка, дуже добре
розчиняється у воді.

Фосфорна кислота використовується для виробництва добрив, а крім того,
для виробництва кормових добавок, як каталізатор в органічному синтезі,
для надання кислуватого смаку безалкогольним напоям, для освітлення
цукру.

2-й учень. HNO3 — безбарвна летка рідина, з різким запахом, на повітрі
«димить», дуже добре розчиняється у воді. Нітратна кислота — основа для
синтезу нітратних добрив, вибухових речовин, барвників, нітросполук,
кіно- й фотоплівок, лікувальних речовин, наприклад, стрептоциду.

Нітратна кислота настільки сильний окисник, що може окиснювати різні
органічні речовини й матеріали. Так, у разі дії концентрованої нітратної
кислоти спалахують солома, папір, тирса, скипидар. Вона руйнує вовну,
роз’їдає шкіру. Тому з нітратною кислотою потрібно поводитися дуже
обережно.

3-й учень. H2SO4 — важка безбарвна оліїста рідина, без запаху. Дуже
гігроскопічна, активно вбирає вологу. Змішується з водою у будь-яких
співвідношеннях.

Сульфатна кислота — найважливіший хімічний продукт основної хімічної
промисловості. Вона використовується для виробництва хло-ридної й
оцтової кислот, деяких мінеральних добрив, вибухових речовин, органічних
барвників, лікувальних препаратів, а також в акумуляторах, для
висушування різних речовин, для очищення нафтових продуктів, у
сільському господарстві — для боротьби з бур’янами (як гербіцид).

Учитель. А зараз — допоможіть кислотам знайти свої формули. Вкажіть, до
яких кислот належить кожна з написаних формул. З літер, якими позначено
правильні відповіді, ви отримаєте назву хімічного елемента.

Друга зупинка. Станція «Дегустаційна»

Діти повинні переконатися, що більшість кислот кислі на смак. На дошці
— знак техніки безпеки — «Нічого не можна куштувати на смак».

Учитель. Пам’ятайте, що куштувати речовини на смак в кабінеті хімії — це
грубе порушення техніки безпеки. Але сьогодні ми зробимо виняток.
Дозволяю вам покуштувати лимонну кислоту.

Наш поїзд рушає далі, але на світлофорі — червоне світло.

На дошці з’являється знак червоного кольору і попереджає про те, що
наступна зупинка — «ПТБ».

Третя зупинка. Станція «ПТБ»

Проводиться демонстраційний дослід «Розчинення концентрованої сульфатної
кислоти у воді» (вода Назва солі Формула Колір Агрегатний стан Розчинність у воді NaCl, CaCO3 Висновок: солі — різні за кольором, розчинні та нерозчинні у воді тверді речовини. (Заходить СаСО3 — крейда.) Крейда. Як приємно, що ви завітали до нас. Є у нас друзі, які не хочуть прокидатися, їм здається, що вони нікому не потрібні. От якби ви назвали їх та розповіли про їх велику користь, то, можливо, сталося б диво. Завдання. Назвіть речовини: І варіант. СаС12, AJPO4, FeSO4, CuSO4, Ca(NO3)2; II варіант. Fe2(SO4)3, MgCl2, CaCO3, FeS, NaNO3.) Учитель, Які основні правила треба пам'ятати, називаючи солі? (Вказувати валентність елемента.) Діти, давайте розбудимо солі, розкажемо про їх користь. Натрій Нітрат. Чилійська селітра відійшла в історію. Про неї заговорили сто років тому. На величезних просторах Чилі простягається похмура пустеля Атакама. Вона тягнеться на сотні кілометрів. На перший погляд, це звичайнісінька пустеля, але вона має одну особливість: під тонким шаром піску залягають потужні поклади натрій нітрату, або натрової селітри. Цю речовину хотіли використати для виробництва пороху. Терміново спорядили експедицію, щоб доставити в Європу заокеанський продукт, але весь вантаж довелося викинути в море: виявилося, що для виробництва пороху необхідна калієва селітра. Проте історія з чилійською селітрою не закінчилася. Учені встановили, що вона є цінним азотним добривом. Кальцій Карбонат. Я — одна з найпоширеніших сполук на Землі. Мінерали на основі СаСО3 вкривають близько 40 млн. км2 земної поверхні. Крейда, мармур, вапняк, черепашник —- усе СаСО3. Крейда — це не тільки шкільна крейда та зубний порошок. її використовують у паперовій і гумовій промисловості як наповнювач. Мармур застосовують для скульптурних робіт, а з менш цінного виготовляють електротехнічні щити. Вапняками мостять дороги, за допомогою цих речовин зменшують кислотність ґрунту. Калій Ціанід. Я ~ дуже отруйна сіль, хоча маю зовсім невинний вигляд. Я необхідний для добування золота і срібла з руд, багатьох органічних речовин. А ще мене додають у сталь — це надає її поверхні великої міцності. Натрій Гідрокарбонат, А я належу до кислих солей, бо я — продукт неповного заміщення гідрогену кислоти атомами металу. Хіміки звуть мене натрій гідрокарбонат NaHCO3, але відомий я вам як сода звичайна, питна. Розчин питної соди використовують у медицині, для зниження кислотності шлункового соку, для полоскання горла при ангіні. Розчин питної соди — складова частина заряду пінного вогнегасника. При використанні вогнегасника сода взаємодіє із сульфатною кислотою. Виділяється велика кількість вуглекислого газу, який і утворює велику піну. Крейда. О, диво! Наші друзі прокинулися. Дякуємо вам, діти Землі. Сподіваємося, що вам було цікаво подорожувати. Віримо, що ми потрібні в землянам. Будемо вірно вам служити і вдома, полі, і в школі. А на згадку вручаємо вам подарунок «Морські водорості», вирощені нашими жителями. Учитель. Час нам вирушати додому. IV. Закріплення вивченого. 1. Гра «Третій зайвий»: а) NaCl, Mg(OH)2, FeSO4, А1РО4; б) СаСО3, NaCl, NaNO3, NaF; в) MgSO4, CaCO3, KNO3. 2. Гра «Утвори пару». Скласти формули солей: Fe, SO4, Na, Kj, Cl, PO4, Ц, Ca, CO3, SO3, S, Mf Учитель. Солі — складні речовини, утворені атомами металу та кислотного залишку. Тверді речовини можуть бути розчинними і нерозчинними. V. Підсумки уроку VI. Домашнє завдання. Вивчити § 37, виконати завдання 1, 2 (с. 123 підручника). Скласти казку про сіль. Провести дослід «Хімічні водорості». Приготувати 50-відсотковий натрій силікат. Налити його в хімічну склянку місткістю 500 мл на половину об'єму. На дно склянки вкинути кристалики солей СоС12•6Н2О, №С12-6Н2О, CuSO4•5Н2О, СгС13•6Н2О, FeSO4•7Н2О, MgCl2•6Н2О. Через деякий час виростуть чудові «водорості» різного кольору: Co — рожеві, Сu — блакитні, Fe(II) — темно-зелені, Fe(III) — бурі, А1 і Mg — безбарвні.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019