Реферат з хімії
«Конспект уроку: Кислоти»
Цілі: ознайомити учнів з фізичними та хімічними властивостями кислот,
правилами техніки безпеки під час роботи з кислотами; дати поняття про
індикатори й витискувальний ряд металів; з’ясувати суть реакції обміну
на прикладі взаємодії кислот з оксидами металів; розвивати вміння
складати хімічні рівняння.
Обладнання: склянки, затискач, сірники, нагрівальний прилад, знаки
правил техніки безпеки, картки з індивідуальними завданнями, проїзні
квитки, карта маршруту, картки з формулами кислот для гри.
Реактиви: концентрована сульфатна кислота, хлоридна кислота, лимонна
кислота, фенолфталеїн, лакмус, метилоранж.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
I. Оголошення теми й завдань уроку
Учитель. Ми вирушаємо сьогодні з вами в подорож Кислотною країною, де
зустрінемося ї численними її жителями — неорганічними та органічними
кислотами, познайомимося з їх «зовнішністю», тобто фізичними
властивостями, звичаями, тобто хімічними властивостями. Поїдемо ми з
вами поїздом. Для проїзду вам необхідно придбати квитки у вагони 1-го,
2-го та 3-го класу. Виконаємо завдання.
II. Контроль і коригування знань
Учитель перевіряє роботу на індивідуальних картках. Учні, які працювали
з ними, отримують квитки у вагон 3-го класу. У цей час робота в зошитах
перевіряється шляхом взаємоперевірки — обміну зошитами. На дошці
записано правильні відповіді.
Учитель. Квиток у вагон 1-го класу отримають ті, хто виконав завдання
без помилок. Квиток у вагон
2-го класу отримають ті, хто припустився однієї-двох помилок, решта — у
вагон 3-го класу.
III. Актуалізація опорних знань
Фронтальна бесіда
Учитель. Квитки куплено; перевіримо, чи всі готові до подорожі.
1. Які речовини називають кислотами?
2. В який спосіб можна визначити валентність кислотного залишку?
3. За якими ознаками класифікують кислоти?
IV. Вивчення нового матеріалу
Учитель. Отже, вирушаємо в подорож Країною кислот. Перша зупинка на
станції «Інформаційній».
Станція «Інформаційна»
Приклад повідомлення учня
На перших етапах розвитку хімії визначення поняття «кислота» базувалося
на експериментальне встановлених властивостях, а не на їх складі. Так, у
XVII столітті панувала механічна теорія Ламері, згідно з якою здатність
кислот розчиняти метали пояснювалася тим, що їхні частинки мають гострі
кінці, а частинки основ — тупі. Під час взаємодії кислот з основами
гострі кінці кислот входять у частинки основ, і, таким чином, дія кислот
і основ припиняється.
На зміну цій теорії прийшла киснева теорія, яку висунув у 1778 році
Лавуазье. За цією теорією, до складу всіх кислот входить Оксиген,
зумовлюючи їх особливі властивості. Проте, встановлення вченими Деві та
Гей-Люссаком (1810; 1814) складу хлоридної та флуоридної кислот і
відкриття інших речовин, що не містять Оксигену, але мають властивості
кислот, суперечило кисневій теорії.
Уявлення про кислоти, близькі до сучасних, висловив Деві (1814) у своїй
водневій теорії кислот, згідно з якою кислотні властивості речовин
зумовлені наявністю в них Гідрогену. Становленню цієї теорії сприяли
праці хіміків Грема і Лібіха. Властивості кислот лежать в основі галузей
їх застосування. Наприклад, хлоридну кислоту застосовують для одержання
водню, хлоридів металів, виготовлення «нашатирю», у шкіряній
промисловості — для обробки шкір перед хромовим чиненням, у харчовій
промисловості.
Сульфатну кислоту застосовують у виробництві мінеральних добрив,
барвників, пластмас; для очищення нафтопродуктів, у виробництві
вибухових речовин, у легкій промисловості (виробництво штучного волокна,
відбілювання тканин), кольоровій металургії (одержання Zn, Cu, Ni, Ag),
у харчовій промисловості (виробництво крохмалю, патоки).
Нітратна кислота — виробництво нітратних добрив, лікарських препаратів,
штучного шовку, як реактив у хімічних лабораторіях.
Ортофосфорна кислота — виготовлення фосфорних добрив, у харчовій і
текстильній промисловості, у виробництві клею. У медицині — в разі
недостатньої кислотності шлункового соку.
Учитель (робить висновок). Спільне в складі й будові кислот зумовлює
загальні властивості кислот. Саме це ми повинні виявити на наступній
зупинці.
1-й учень. Н3РО4 — ортофосфорна кислота, яку зазвичай називають просто
фосфорною,— тверда, безбарвна, кристалічна речовина, нелетка, дуже добре
розчиняється у воді.
Фосфорна кислота використовується для виробництва добрив, а крім того,
для виробництва кормових добавок, як каталізатор в органічному синтезі,
для надання кислуватого смаку безалкогольним напоям, для освітлення
цукру.
2-й учень. HNO3 — безбарвна летка рідина, з різким запахом, на повітрі
«димить», дуже добре розчиняється у воді. Нітратна кислота — основа для
синтезу нітратних добрив, вибухових речовин, барвників, нітросполук,
кіно- й фотоплівок, лікувальних речовин, наприклад, стрептоциду.
Нітратна кислота настільки сильний окисник, що може окиснювати різні
органічні речовини й матеріали. Так, у разі дії концентрованої нітратної
кислоти спалахують солома, папір, тирса, скипидар. Вона руйнує вовну,
роз’їдає шкіру. Тому з нітратною кислотою потрібно поводитися дуже
обережно.
3-й учень. H2SO4 — важка безбарвна оліїста рідина, без запаху. Дуже
гігроскопічна, активно вбирає вологу. Змішується з водою у будь-яких
співвідношеннях.
Сульфатна кислота — найважливіший хімічний продукт основної хімічної
промисловості. Вона використовується для виробництва хло-ридної й
оцтової кислот, деяких мінеральних добрив, вибухових речовин, органічних
барвників, лікувальних препаратів, а також в акумуляторах, для
висушування різних речовин, для очищення нафтових продуктів, у
сільському господарстві — для боротьби з бур’янами (як гербіцид).
Учитель. А зараз — допоможіть кислотам знайти свої формули. Вкажіть, до
яких кислот належить кожна з написаних формул. З літер, якими позначено
правильні відповіді, ви отримаєте назву хімічного елемента.
Друга зупинка. Станція «Дегустаційна»
Діти повинні переконатися, що більшість кислот кислі на смак. На дошці
— знак техніки безпеки — «Нічого не можна куштувати на смак».
Учитель. Пам’ятайте, що куштувати речовини на смак в кабінеті хімії — це
грубе порушення техніки безпеки. Але сьогодні ми зробимо виняток.
Дозволяю вам покуштувати лимонну кислоту.
Наш поїзд рушає далі, але на світлофорі — червоне світло.
На дошці з’являється знак червоного кольору і попереджає про те, що
наступна зупинка — «ПТБ».
Третя зупинка. Станція «ПТБ»
Проводиться демонстраційний дослід «Розчинення концентрованої сульфатної
кислоти у воді» (вода
Назва
солі Формула Колір Агрегатний стан Розчинність у воді
NaCl, CaCO3
Висновок: солі — різні за кольором, розчинні та нерозчинні у воді
тверді речовини.
(Заходить СаСО3 — крейда.)
Крейда. Як приємно, що ви завітали до нас.
Є у нас друзі, які не хочуть прокидатися, їм здається, що вони нікому не
потрібні. От якби ви назвали їх та розповіли про їх велику користь, то,
можливо, сталося б диво.
Завдання. Назвіть речовини:
І варіант. СаС12, AJPO4, FeSO4, CuSO4, Ca(NO3)2;
II варіант. Fe2(SO4)3, MgCl2, CaCO3, FeS, NaNO3.)
Учитель, Які основні правила треба пам'ятати, називаючи солі? (Вказувати
валентність елемента.)
Діти, давайте розбудимо солі, розкажемо про їх користь.
Натрій Нітрат. Чилійська селітра відійшла в історію. Про неї заговорили
сто років тому. На величезних просторах Чилі простягається похмура
пустеля Атакама. Вона тягнеться на сотні кілометрів. На перший погляд,
це звичайнісінька пустеля, але вона має одну особливість: під тонким
шаром піску залягають потужні поклади натрій нітрату, або натрової
селітри. Цю речовину хотіли використати для виробництва пороху.
Терміново спорядили експедицію, щоб доставити в Європу заокеанський
продукт, але весь вантаж довелося викинути в море: виявилося, що для
виробництва пороху необхідна калієва селітра. Проте історія з чилійською
селітрою не закінчилася. Учені встановили, що вона є цінним азотним
добривом.
Кальцій Карбонат. Я — одна з найпоширеніших сполук на Землі. Мінерали на
основі СаСО3 вкривають близько 40 млн. км2 земної поверхні. Крейда,
мармур, вапняк, черепашник —- усе СаСО3. Крейда — це не тільки шкільна
крейда та зубний порошок. її використовують у паперовій і гумовій
промисловості як наповнювач. Мармур застосовують для скульптурних робіт,
а з менш цінного виготовляють електротехнічні щити. Вапняками мостять
дороги, за допомогою цих речовин зменшують кислотність ґрунту.
Калій Ціанід. Я ~ дуже отруйна сіль, хоча маю зовсім невинний вигляд. Я
необхідний для добування золота і срібла з руд, багатьох органічних
речовин. А ще мене додають у сталь — це надає її поверхні великої
міцності.
Натрій Гідрокарбонат, А я належу до кислих солей, бо я — продукт
неповного заміщення гідрогену кислоти атомами металу. Хіміки звуть мене
натрій гідрокарбонат NaHCO3, але відомий я вам як сода звичайна, питна.
Розчин питної соди використовують у медицині, для зниження кислотності
шлункового соку, для полоскання горла при ангіні.
Розчин питної соди — складова частина заряду пінного вогнегасника. При
використанні вогнегасника сода взаємодіє із сульфатною кислотою.
Виділяється велика кількість вуглекислого газу, який і утворює велику
піну.
Крейда. О, диво! Наші друзі прокинулися. Дякуємо вам, діти Землі.
Сподіваємося, що вам було цікаво подорожувати. Віримо, що ми потрібні в
землянам. Будемо вірно вам служити і вдома, полі, і в школі. А на згадку
вручаємо вам подарунок «Морські водорості», вирощені нашими жителями.
Учитель. Час нам вирушати додому.
IV. Закріплення вивченого.
1. Гра «Третій зайвий»:
а) NaCl, Mg(OH)2, FeSO4, А1РО4;
б) СаСО3, NaCl, NaNO3, NaF;
в) MgSO4, CaCO3, KNO3.
2. Гра «Утвори пару». Скласти формули солей: Fe, SO4, Na, Kj, Cl, PO4,
Ц, Ca, CO3, SO3, S, Mf Учитель. Солі — складні речовини, утворені
атомами металу та кислотного залишку. Тверді речовини можуть бути
розчинними і нерозчинними.
V. Підсумки уроку
VI. Домашнє завдання. Вивчити § 37, виконати завдання 1, 2 (с. 123
підручника). Скласти казку про сіль.
Провести дослід «Хімічні водорості». Приготувати 50-відсотковий натрій
силікат. Налити його в хімічну склянку місткістю 500 мл на половину
об'єму. На дно склянки вкинути кристалики солей СоС12•6Н2О, №С12-6Н2О,
CuSO4•5Н2О, СгС13•6Н2О, FeSO4•7Н2О, MgCl2•6Н2О. Через деякий час
виростуть чудові «водорості» різного кольору: Co — рожеві, Сu —
блакитні, Fe(II) — темно-зелені, Fe(III) — бурі, А1 і Mg — безбарвні.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
