Реферат

на тему:

Господарство США

США — наймогутніша постіндустріальна держава світу. Валовий
національний продукт (ВНП) країни у поточних цінах становить понад 8
трлн. дол.

У США високий рівень розвитку галузей обробної промисловості,
передусім, машинобудування, електроенергетичної та хімічної
промисловості. Галузева структура промисловості значною мірою працює на
світовий ринок і залежить від постачання сировини та
паливно-енергетичних ресурсів із інших країн світу. Найшвидшими темпами
в США розвиваються наукомісткі галузі та виробництва, а також галузі, що
використовують новітню техніку і є носіями технічного прогресу. Високим
рівнем розвитку виділяються також підприємства, що виробляють товари
народного споживання, визначають життєвий рівень населення.

Промисловість США характеризується повнотою галузевої структури,
високою забезпеченістю природними ресурсами і кваліфікованою робочою
силою, розвиненою науково-дослідною базою, а також значною концентрацією
капіталу і виробництва.

У результаті структурної перебудови промислового виробництва
прискореними темпами розвивається електроенергетика, машинобудування та
хімічна промисловість. Їх сукупна частка у продукції промисловості США
перевищує 50%, на них припадає до 60% усіх інвестицій у промисловість.

За запасами енергоресурсів та їх видобутком США мають одне з перших
місць у світі, далеко обійшовши всі інші розвинені країни.

Частка США у світовому видобутку нафти становить 11,1 %. Найбільшим
районом видобутку нафти є південно-західні штати — Техас, Луїзіана,
Оклахома, Нью-Мексико, які постачають майже половину нафти, що
видобувається в країні. У межах цього району нафта розробляється і на
шельфовій смузі Мексиканської затоки. Другим важливим районом видобутку
і розміщення нафти є Тихоокеанське узбережжя у штаті Каліфорнія. Новим
районом видобутку нафти стала Північна Аляска.

США також володіють найбільш розвиненою нафтопереробною промисловістю.
Нафтопереробні заводи наближені до основних районів споживання
нафтопродуктів — промислових вузлів Північного Сходу, портових центрів,
де переробляється імпортна нафта, вздовж трансмагістральних
нафтопроводів.

За видобутком природного газу США займають друге місце у світі.
Більшість родовищ територіально збігаються із нафтоносними районами
(Техас, Оклахома, Канзас).

Родовища газу відкриті у районі Скелястих Гір (Нью-Мексико, Колорадо,
Вайомінг) та Західної Вірджинії.

Найстарішим і найголовнішим районом видобутку вугілля є Аппалачський, в
останні десятиріччя значно зріс видобуток вугілля у гірських штатах
Скелястих Гір (Вайомінг, Монтана), а також Колорадо, Нью-Мексико, Юта.
Більшість цього вугілля видобувають відкритим способом.

Запаси бурого вугілля сягають 460 млрд т. Вони розміщуються переважно у
південних штатах (Техас, Арканзас і Алабама), а також у районі
Центральної Півночі США. Найбільше видобувається бурого вугілля у
Північній Дакоті.

США є найбільшим у світі продуцентом електроенергії. У структурі
виробництва електроенергії найбільший відсоток припадає на теплові —
68,6 % і гідроелектростанції — 20,2 %. Особливу роль відіграють атомні
електростанції. Перший атомний реактор у США і в світі збудовано в 1942
р. в Чикаго. Потужності АЕС становлять 32,5% світових потужностей
атомних електростанцій. У перспективі атомні електростанції, за
національною програмою США, повинні виробити близько чверті
електроенергії країни. Зараз у США діє близько 80 АЕС, є в Новій Англії
— високоурбанізованому промисловорозвиненому, але бідному на
енергоресурси, штаті. Більшість гідроелектростанцій знаходяться на ріках
Колорадо, Колумбія, Теннессі, на Ніагарському водоспаді.

Металургійна промисловість США базується на великих запасах залізних
руд в районі озера Верхнє і коксівного вугілля Аппалачського басейну.
Використовуються також імпортні руди, що доставляються з Канади,
Венесуели, Бразилії.

Чорна металургія США зосереджена на північному сході країни, в районах
розташування коксівного вугілля і залягання залізних руд. Основний
металургійний район країни — Приозерний.

У кольоровій металургії США важливе місце займас виплавка алюмінію, в
тому числі із брухту (перше місце у світі). Заводи повного циклу
працюють в районах забезпечених дешевою енергією — на ГЕС рік Колумбія і
Теннессі. США займають також перше місце за виробництвом олова, друге —
свинцю.

На базі власних родовищ виплавляють мідь у Приозер’ї (друге місце у
світі). За останнє десятиріччя виплавка кольорових і рідкісних металів
перемістилася у морські порти, головним чином, Атлантичного узбережжя
(Нью-Йорк, Філадельфія, Балтимор), де переробляють імпортну сировину.

Перспективним районом розвитку кольорової металургії є Аляска, де
знаходяться родовита кольорових металів.

Хімічна промисловість — одна із провідних галузей промисловості США.
Сучасна структура хімічної промисловості спрямована на виробництво
полімерних матеріалів (синтетичного каучуку, хімічних волокон, пластмас
і синтетичних смол), більшість із яких синтезується на базі
нафтохімічної сировини.

Потужні підприємства хімічної промисловості функціонують у
Лос-Анджелесі, Сан-Франциско. Заводи, що виробляють хімічні добрива,
розміщені по всій території США.

Машинобудування є провідною галуззю промисловості США, воно виробляє
майже 40 % промислової продукції.

У США є десятки тисяч машинобудівних підприємств і тисячі фірм, але
контроль над виробництвом мають тільки 500 з них. Найбільшими є
автомобільні монополії «Дженерал моторз» і «Форд моторз».

b?c„eoooooooooooooooooooooooooooo

с, Ленсігтон, Лансінг, Даллас-Форт-Уейн, Джейнсвілл, Балтимор та ін.
(друге місце у світі).

Другою не менш важливою галуззю машинобудування США є
авіаракетокосмічна промисловість, центри якої розмішуються у
Тихоокеанських штатах (Каліфорнія, Вашингтон).

У центральній частині країни до важливих центрів відносяться Сент-Луїс,
Колумбус, а на північному сході — Нью-Йорк, Бостон, Гартфорт (центр
виробництва авіадвигунів). Великою корпорацією, що домінує в
авіа-бізнесі, є «Боїнг» (м. Сіетл).

Підприємства електротехнічної і електронної промисловості сформувалися
у великих міських агломераціях півночі і північного сходу США — Чикаго,
Нью-Йорку, де зосереджувався наймогутніший науково-технічний потенціал
держави, а також в районі Лос-Анджелеса, Далласа, Х’юстона, Нового
Орлеану. США утримують лідерство за виробництвом комп’ютерів, випускаючи
більше половини всіх ЕОМ світу.

Серед галузей легкої промисловості США найбільш розвинені текстильна і
шкіряно-взуттєва. Сьогодні помітно зросла частка тканин, що виробляються
на основі штучних і синтетичних волокон, а також комбінованих тканин,
тоді як виробництво вовняних тканин скорочується.

Харчова промисловість розосереджена на всій території США. До важливих
галузей харчової промисловості США відносяться м’ясна, молочна,
консервна, борошномельна, а також виробництво алкогольних безалкогольних
напоїв.

Значними центрами харчової промисловості є великі міста.

США експортують на світовий ринок тютюн і цигарки, виробляючи понад 13%
їх світового виробництва.

Сільське господарство — важлива галузь економіки США. Вона забезпечує
не лише внутрішні потреби країни в продовольстві, але значна її
кількість експортується — передусім пшениця, фуражне зерно, соєві боби.

Частка сільськогосподарського виробництва у ВНП становить близько 2 %.

У США розвинене зернове господарство, вирощування кормових і технічних
культур, овочівництво і садівництво. Цьому сприяють не лише помірний і
субтропічний клімат, родючі грунти, рівнинний рельєф центральних,
частково східних і західних районів, а в першу чергу підприємливість
американських фермерів.

Для США характерне поясне розміщення сільськогосподарських культур.
Вздовж кордону з Канадою, від озера Верхнє до Кордильєр, проходить
пшеничний пояс. Південніше від нього, між Великими озерами і рікою Огайо
на сході, через міста Сент-Луїс і Канзас-Сіті на півдні і до Кордильєр
простягається кукурудзяно-соєвий пояс. Середньоатлантичне узбережжя,
середні і південні Аппалачі та рівнини, що до них прилягають — це
колишній тютюновий пояс. Півострів Флориду і узбережжя Мексиканської
затоки займає бавовняний пояс. Передгір’я Кордильєр використовуються як
пасовища.

США виробляють понад 16% зерна у світу. Такий високий приріст відбувся
за рахунок підвищення врожайності культур. У структурі валового збору
зернових найвагоміше значення мають кукурудза (1-е місце в світі) і
пшениця (3-є місце).

Валовий збір зерна — 62,7 млн т. — третій показник у світі після Китаю
та Індії.

Важливою кормовою культурою є соя, яку вирощують у більшості районів,
придатних для рільництва (1-е місце в світі).

У посушливій південній частині Великих рівнин культивують посухостійку
кормову культуру — сорго (22,5 % світового виробництва). Товарний збір
рису становить понад 9 млн. т (11-те місце у світі). Тютюнові ферми
найбільш часто зустрічаються в Аппалачських районах (Північна Кароліна).
Арахіс вирощують переважно у південних штатах (Джорджія).

Плантації цукрової тростини поширені на Флориді, в Луїзіані, а також на
Гавайських островах (за масою збору тростини США займають дев’яте місце
у світі). Цукровий буряк вирощують в Каліфорнії, Айдахо, Північній
Дакоті і Міннесоті. За врожайністю цієї культури США займають третє
місце у світі після Франції і Німеччини.

Овочівництво, картоплярство і садівництво переважно зосереджені у
західній частині США, особливо в Каліфорнії. Тут, у районі субтропічного
клімату, вирощують помідори, цитрусові, виноград, фрукти і овочі. Другим
районом садівництва і овочівництва є Флорида. Садівництво також
розвивається у помірному поясі — на узбережжі Великих озер, в
промисловій зоні. Посіви картоплі переважають у штатах Айдахо і
Вашингтон.

Тваринництво США має м’ясний напрямок, орієнтуючись переважно на
внутрішній ринок.

За поголів’ям великої рогатої худоби США займають четверте місце у
світі, а свиней — друге.

У США інтенсивно розвивається птахівництво, особливо промислова
відгодівля м’ясних курчат (бройлерів). Популярним серед американців є
м’ясо індиків, яких вирощується щорічно близько 300 млн. шт.

Окрасою американських прерій є коні, на гірських пасовищах Заходу
утримують овець.

Основною формою зовнішньоекономічних операцій США є вивіз капіталу.
Оборот підконтрольних американському капіталу зарубіжних підприємств
перевищує 1,5 трлн. доларів, що у два рази більше експорту товарів зі
США.

Ввіз іноземного капіталу у США теж досяг великих розмірів. Він
становить понад 100 млрд. доларів щорічно. Іноземці купують у США
облігації, акції, землю, нерухомість. Іноземний капітал використовується
для фінансування американської економіки.

Важливою статтею зовнішньої торгівлі США є торгівля ліцензіями на право
користування новими технологіями, дорогими машинами, інструментами,
американськими методами управління і на прокат кінофільмів.

Сфера зовнішньоекономічних інтересів країни торкається всього світу.

Похожие записи

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ:

Господарство США

США — високорозвинута індустріальна країна. Для її господарства
характерний комплексний розвиток усіх сучасних виробництв, їх величезні
розміри, новітні техніка, технологія і організація праці, високий
освітній рівень населення. Майже 2/3 зайнятих працюють у нематеріальній
сфері (послуги, торгівля і харчування, фінанси, управління), 0,6 % — у
добувній, 19 % — в обробній промисловості, 6 % — у будівництві, б % — на
транспорті, у зв’язку і в комунальному господарстві, 2,7 % — у
сільському господарстві, лісорозробках і рибальстві. Такий розподіл
трудових ресурсів є прогресивним і відповідає сучасним вимогам.

Ринкова економіка США поєднує державну, велику корпоративну і дрібну
приватну власність. Державна власність включає інфраструктурні об’єкти
(транспортні, комунікаційні, енергетичні, екологічні, освітні, наукові),
військове майно, їй належить 300 млн гектарів земель (майже 1/3 площі
країни). Вирішальну роль у матеріальному виробництві відіграють великі
корпорації’. Найбільшими з них є «Дженерал Моторз», «Форд Мотор», «ІБМ»,
«Дженерал Електрик», «Філіпп Моріс», «Екон», «Мобіл», «Боїнг» та ін.
Дрібна приватна власність особливо поширена в торгівлі, громадському
харчуванні і обслуговуванні. Виникнення і розміщення дрібних підприємств
здебільшого стихійні. Великі і корпоративні підприємства розміщуються на
науковій основі. Засобами державного впливу на всю економіку є
оподаткування, дозвіл або заборона, субсидії, закупки продукції,
регулювання цін і умов діяльності. Важливим для країни галузям надається
пряма державна допомога. У 80-ті роки таку допомогу одержали
автомобільні корпорації, що опинилися в скрутному становищі внаслідок
японської конкуренції. Важливою частиною господарства стали наукові
дослідження, їх здійснюють урядові установи, лабораторії корпорацій та
університети. Характерною рисою США є наявність величезного
військово-промислового комплексу. Військові замовлення уряду мають
істотне значення для цілих галузей та територій.

Внутрішній ринок завжди був головним для господарства США. Він найбільш
місткий у світі як для споживчих товарів, так і для продукції
виробничого призначення. Водночас США широко користуються всіма вигодами
міжнародного поділу праці, і їх частка у світових економічних відносинах
є найбільшою. Країна експортує виробниче обладнання і машини, літаки і
аерокосмічну техніку, зброю, вугілля, пшеницю, кормове зерно, сою,
бавовну, тютюн. Як експортер наукоємних товарів, патентів та інформації
США — поза конкуренцією. Держава імпортує нафту і нафтопродукти,
автомобілі, побутові техніку і вироби, газетний папір, продукти
тропічного землеробства. Широкий імпорт трудомістких виробів, особливо
споживчого призначення, виправданий високою вартістю американської
робочої сили. Так. американські заводи випускають 11-12 млн автомобілів
на рік. Ще 5-6 млн автомобілів країна імпортує. Головними торговельними
партнерами США є індустріально розвинуті країни Європи, Канада і Японія.
Регіонами прямих приватних інвестицій є Канада і Латинська Америка.

Добувна промисловість. Головними кам’яновугільними басейнами країни є
Аппалачський і Центральний. Нафту і природний газ добувають у таких
районах:

1) Галф — узбережжя і шельф Мексиканської затоки в штатах Техас і
Луїзіана:

2) Мідконтинент — внутрішня частина штатів Техас і Оклахома;
3) Каліфорнія та ї’ї шельф; 4) північне узбережжя Аляски.

Потоки нафти і природного газу спрямовані в Приозер’я і на атлантичне
узбережжя Півночі. Транспортування газу здійснюється трубопроводами,
нафти і наф-топродуктів ~ трубопроводами та морем. Танкери везуть їх з
Аляски до Сієтла і .І Галфа навколо Флориди в район Філадельфії та
Нью-Йорка. Головний залізорудний басейн знаходиться біля озера
Верхнього. Уран і руди кольорових металів добувають у Кордильєрах,
фосфорити — у Флориді, калійні солі — в штаті Нью-Мексико. США посідають
перше місце в світі за вартістю мінеральної сировини, яку добувають
самі, і водночас — перше місце як її імпортер. Це пояснюється як
величезними потребами, так і бажанням і можливістю одержати дешеву
продукцію. І інших країн і заощадити свої ресурси. Так, видобуток нафти
в США дорівнює 400 млн тонн у рік, а імпорт нафти і нафтопродуктів —
понад 200 млн тонн. Toб то імпортують 1/3 того, що споживають.

Енергетика є однією з найбільш динамічних галузей господарства США. В
стру ктурі енергоспоживання є всі види промислових джерел: нафта (її
частка 41 %). природний газ (24 %), вугілля (24 %), атомна, гідро- і
геотермальна енергія (11 ) Загальна енергозабезпеченість виробництва і
побуту дуже висока. Вугілля використовують передусім як паливо для
теплових електростанцій, природний газ —в комунальному господарстві,
нафту — як моторне паливо. Країна виробляє понад 2 600 млрд кВт • годин
електроенергії. Вирішальною є частка теплових електростанцій. Найбільші
гідростанції побудовані на річці Колумбія, багато невеликих -у
Каліфорнії і на річці Теннесі в Аппалачах. Геотермальна станція
потужністю 1 млн кіловат діє в Долині Гейзерів у Каліфорнії. Працюють
110 атомних реакторів загальною потужністю 104 млн кіловат. Найбільше їх
навколо Чикаго, Детройта і Нью-Йорка.

Обробна промисловість — основа матеріального виробництва США.
Представлена всіма сучасними галузями. У країні виготовляють
найрізноманітніші засоби виробництва і споживчі товари. На першому місці
за вартістю продукції (майже 2/5) стоїть машинобудування.

Значну роль відіграють також харчова, хімічна, поліграфічна, паперова,
металургійна, швейна промисловість та виготовлення виробів із пластмаси.
Важливим у структурі обробної промисловості є зрушення від важкої
індустрії в напрямі електроніки і засобів автоматизації. Якщо в 70-х
роках виплавляли майже 140 млн тонн сталі, то тепер — близько 100. На
передньому плані за кількістю зайнятих виявилися авіакосмічна
промисловість, виробництво електронних компонентів, конторського
обладнання (оргтехніки) і комп’ютерів, а також засобів зв’язку.

У територіальному плані головні зміни пов’язані з переміщенням
підприємств у передмістя та в цілому на Південь і Захід. Колись
промислові підприємства розмішувались у внутрішніх зонах міста. У
процесі субурбанізацїї вони переміщуються в передмістя. Якщо в 1950 р.
на Північ припадало 72 % промислової продукції, на Південь — 20 % і на
Захід — 8 %, то нині — відповідно 50 %, 33 % і 17 %. На Півночі обробна
промисловість, як і раніше, зосереджена в так званому промисловому
поясі. Орієнтовні його межі: Бостон — Балтимор — Онт-Луїс — Мілуокі.
Незважаючи на зростання ролі інших районів, промисловий пояс і тепер
залишається головною індустріальною частиною СІЛА. На Півдні обробна
промисловість більш роззосереджена, але й тут є дві компактні
індустріальні зони; Аппалачський Підмонт і узбережжя Галфа. На Заході
головні райони обробної промисловості сформувалися в Каліфорнії та на
Північному Заході. Найбільшими промисловими центрами є Нью-Йорк, Чикаго,
Лос-Анджелес, а також Бостон, Філадельфія, Клівленд, Детройт, Сент-Луїс,
Даллас — Форт-Уерт і Х’юстон.

На розміщення традиційних галузей обробної промисловості насамперед
впливали сировинно-транспортний чинник, наявність дешевої робочої сили і
ринків збуту. Нові наукоємні галузі орієнтуються в своєму розміщенні на
наукові установи, наявність кадрів вищої кваліфікації і екологічно чисте
природне середовище. Вони найбільше концентруються на Атлантичному
узбережжі і Півночі Каліфорнії. Але

й поза цими двома ареалами є багато окремих міст, де новітні виробництва
такої дістали значний розвиток.

Сільське господарство США виробляє продукцію для власних потреб і на
порт. Цьому сприяє природне середовище й ефективне господарювання. Якщо
в Індії один селянин обробляє 1 гектар землі, то один фермер США — 50-60
гектарів. Американські ферми високомеханізовані, мають прекрасну
енергетичну, інфраструктурі ну і наукову забезпеченість. Для підтримки
фермерів уряд вже протягом кількох десятиліть щорічно надає їм
багатомільярдні субсидії, Проте і в цих умовах традиційні сімейні ферми
з наділами по 64 гектари землі не витримують конкуренції і розоряються.
їх стає дедалі менше. В 1950 р. налічувалось 5,6 млн ферм, нині — 2,1.
Більша частина товарної продукції давно вже надходить від великих
господарств, які використовують найману робочу силу. Безпосередньо у
сільськогосподарському виробництві працює понад 3 млн чоловік, їх
доповнюють майже два десятки мільйонів тих, хто обслуговує сільське
господарство, переробляє і реалізує його продукцію.

Сільське господарство США є багатогалузевим. Важливу роль відіграють і
землеробство, і тваринництво. Орні землі становлять 180 млн гектарів (це
більше, ніж в усій Латинській Америці), природних пасовищ — майже 220
млн гектарів. Понад 18 млн гектарів земель у посушливій західній частині
країни штучно зрошується.

У землеробстві головними є кормові культури: кукурудза, сорго, ячмінь,
сіянії трави. Так званий кукурудзяний пояс знаходиться на Центральних
рівнинах. Тут щороку вирощують 200-230 млн тонн кукурудзи, або 2/5 її
світового збору. Пшениці як продовольчого зерна одержують 60-80 млн
тонн, її посіви зосереджені в преріях, у так званому пшеничному поясі,
який простягнувся від Канади до Техасу.: «кукурудзяний», і «пшеничний»
пояси належать до найбільш відомих зернових районів світу, їх освоєння є
легендарною сторінкою американської історії. Природні] умови мало
впливають на валові збори зерна і посівні площі. Проте розміри їх
коливаються з року в рік у зв’язку з кон’юнктурою на внутрішньому і
особливо світовому ринках. З олійних культур поширені соя, арахіс і,
останнім часом, соняшник. До Другої світової війни США були головним
імпортером олії, тепер завдяки сої вени стали її головним експортером. У
північних штатах вирощують цукрові буряки,, в дельті Міссісіпі, у
Флориді та Гаванських островах — цукрову тростину. Збір картоплі
порівняно незначний, оскільки, як і хліба, її споживають у країні мало.
Збір та різноманіття овочів і фруктів у країні чи не найбільші у світі,
їх споживають багато, протягом усього року у свіжому вигляді. Значна їх
частина іде на переробку особливо на виготовлення соків. Колись овочі й
фрукти вирощували на кожній фермі, тепер тільки в спеціалізованих
районах. Це узбережжя Великих озер, Приатлантична низовина, Флорида та
Каліфорнія. Овочі й фрукти для власного споживання, як і інші
продовольчі товари, фермери купують у магазинах.

З технічних культур традиційними стали тютюн і бавовник. Тютюн вирощують
на Приатлантичній низовині і по другий бік від Анпалачських гір,
особливо в штатах Північна Кароліна і Кентуккі. Переважає світлий і
слабкий тютюн, який призначається для виготовлення сигарет. Бавовник
колись вирощували на рабовласницьких плантаціях Півдня. Південь і
«бавовниковий пояс» були синонімами. Тепер «бавовниковий пояс» як
суцільна смута перестав існувати і перетворився на рад розрізнених
ареалів. Це алювіальна долина Міссісіпі і оазиси зрошуваних земель від
Техасу до Каліфорнії.

Тваринництво має чудову кормову базу. Це кормове зерно, сіяні і природні
пасовища. Переважає м’ясний напрям. М’ясо є важливим елементом
харчування американців. Його значне виробництво орієнтовано на
задоволення внутрішніх потреб, М’ясо не експортується, його трохи навіть
завозять з інших країн. Поголів’я великої рогатої худоби становить
близько 100 млн голів, свиней — 55. Бройлерів щорічне вирощують до 5,5
млрд штук. Найбільше великої рогатої худоби зосереджується не фермах і
ранчо Великих рівнин, що простягайсь у меридіональному напрямі від
Канади до Мексики. Свинарство — характерне для » кукурудзяного пояса»,
вирощування бройлерів — для штатів Півдня. Частка молочного стада
порівняно невелика. Найбільше молока і молочних продуктів виробляють у
Приозер’ї і на Північному Сході. Заготівля лісу в США зосереджена в
Кордильєрах Північного Заходу і на Південному Сході. Найбільше
промислове значення мають дугласова ялиця, жовта південна сосна і дуб.
Лісові багатства не тільки широко використовуються, а й активно
поновлюються, особливо в умовах вологого і теплого клімату Південного
Сходу, США — одна з найбільших риболовних країн світу. Промисел ведеться
в морях Атлантичного і Тихого океанів.

Транспорт. CШA мають розвинуту транспортну систему. Саме завдяки їй ця
велика країна добре освоєна. Вантажі перевозять залізницями, автомобіля
ми, внутрішнім водним і трубопроводним транспортом. Залізниці побудовані
ще І минулому столітті, їх довжина навіть зменшується. Будівництво
автошляхів продовжується й нині. Практично немає населених місць, у тому
числі й ферм, до яких ш були б прокладеш дороги з твердим покриттям.
Найбільш ефектний вигляд має система швидкісних між штатних автострад —
хайвеїв. Загальна довжина їх становить майже 70 тис. кілометрів, і вони
сполучають між собою всі міста з населенням по над 50 тис. чоловік. Це
багатосмугові магістралі з розділеним рухом і перехрещенням на різних
рівнях. Залізниці й автомобільні дороги утворюють кілька широтних і
меридіональних напрямів, які дістали назву «транспортних коридорів», їх
вузловими центрами на узбережжях стали великі міста, а в середині країни
— Чикаго Сент-Луїс і Атланта.

Man. . Географія транспорту США

До внутрішніх водних шляхів належать озера, річки і канали. З’єднані між
собою канапами річка Міссісіпі, Великі озера і річка Св. Лаврентія
утворили найдовший у світі внутрішній водний шлях від Мексиканської
затоки до Північної Атлантики. Поглиблення каналів на річці Св.
Лаврентія на території Канади дало можливість океанським суднам
підніматись аж до Чикаго і Дулута. Великим озерам офіційно надано статус
четвертого морського узбережжя США. Берегові канали, які з’єднують гирла
річок і лагуни, оперізують Атлантичне та Мексиканське узбережжя. Ними
річкові судна пересуваються вздовж берега, не виходячи у відкрите море.
Розгалужена мережа трубопроводів з’єднує місця видобутку та споживання
нафти й газу. Густота транспортної мережі є найбільшою в східній частині
країни І в Каліфорнії, тобто вона пропорційна розміщенню населення і
його господарської діяльності, США мають значний торговий флот. Багато
кораблів ходять також під «дешевими прапорами». Найважливіші системи
морських портів сформувалися навколо Нью-Йорка, Нового Орлеана, Х’юстона
і Лос-Анджелеса. В морських комунікаціях істотну роль відіграє
Панамський канал, через який здійснюється морський зв’язок між східним і
західним узбережжями країни.

У перевезенні пасажирів переважає власний автомобіль. Насиченість країни
автомашинами є найвищою в світі — 500 одиниць легкових і 200 одиниць
вантажних на 1000 жителів. Усього на ходу в країні майже 180 млн
автомашин, у тому числі — 125 млн легкових. Власна автомашина стала
традицією і елементом престижа ще в 20-ті роки XX ст. Вона має
величезний вплив на життя країни, стала передумовою субурбанізації і
встановлення міського способу життя в позаметрополітенській Америці.
Автомобілебудування вже багато десятиліть посідає перше місце в обробній
промисловості. У ньому зайнято 750 тис. робітників. Крім того, понад 5
млн чоловік працюють в системі автосервісу. Автомобільний транспорт
щороку споживає 400-500 млн тонн бензину і е головним забруднювачем
атмосфери в містах, У перевезеннях пасажирів важливе місце посідає
повітряний транспорт. За насиченістю аеропортами, розмірами парку
магістральних літаків і кількістю перевезених пасажирів США не мають
рівних у світі. Аеропорти Чикаго, Далласа — Форт-Уерта, Атланти і
Лос-Анджелеса вважаються чотирма найбільш завантаженими в світі.

Розміщення більшості галузей невиробничої сфери в США збігається з
розміщенням населення. Це роздрібна торгівля та громадське харчування,
освіта, медицина, автосервіс і персональні послуги.

«Верхні поверхи» фінансових, ділових і професійних послуг сконцентровані
територіально, Вони тяжіють до великих міст, значення і статус яких
визначаються тепер не стільки матеріальним виробництвом, скільки
розмірами невиробничої сфери. Саме у великих містах розміщені
штаб-квартири корпорацій, банки, страхові, торгові, транспортні і
туристські компанії. Тут же розміщені головні видавництва, редакції
газет і журналів, рекламні агентства, радіо- і телевізійні студії,
культурні і спортивні заклади. Центральні ділові райони великих міст
стали своєрідною вітриною США. Вони займають значні площі, мають модерну
архітектуру, привабливий вигляд і зелене оздоблення. Тут багато готелів
і так званих місць інтересу: фешенебельних магазинів і салонів, театрів,
концертних залів, музеїв тощо.

Національні парки переважно знаходяться в Гірських і Тихоокеанських
штатах. Серед курортних місцевостей найпопулярніші Флорида й Гаваї.
Культурна спадщина США, порівняно з країнами Азії і Європи, — молода.
Ставлення до неї дбайливе. Визначною пам’яткою історії США є будинок
«Індепенденс-Холл» у Філадельфії, де в 1776 році була проголошена
незалежність країни.

Похожие записи