Реферат на тему:

Засоби стимулювання роботи антиоксидантної системи в організмі
футболістів

Дослідження присвячене пошуку реальних можливостей активізації функцій
антиоксидантної системи в організмі спортсменів-футболістів.
Встановлено, що стимулювати діяльність антиоксидантної системи можливо
двома шляхами: 1) збільшенням в раціоні спортсменів продуктів з високим
вмістом речовин-антиоксидантів, зокрема вітамінів і
мікроелементів-металів; 2) вживанням футболістами синтетичних вітамінних
та мінеральних препаратів, або сучасних вітаміно-мінеральних
антиоксидантних комплексів. Застосування фармакологічних препаратів
повинно здійснюватися виключно за рекомендацією лікаря та під його
контролем.

Проблемою сучасного професійного та олімпійського спорту є підвищення
рівня працездатності спортсменів, який, у свою чергу, тісно пов’язаний
зі ступенем їх тренованості [8, 11, 12]. Можливість спортсмена ефективно
працювати в режимі регулярних значних за об’ємом фізичних навантажень,
безсумнівно, залежить від функціонального стану як окремих фізіологічних
систем, так і організму в цілому [3, 17]. Відомо, що значні та тривалі
фізичні навантаження спричиняють різного роду біохімічні зрушення та
структурні ушкодження на молекулярному, клітинному і тканинному рівнях,
які є причиною швидкої втоми спортсмена і передпатологічних станів [1,
4, 5, 7, 17]. За умов неповноцінного відновлення, втома може згодом
трансформуватися у перевтому або призвести до стану перенапруження чи
перетренованості [4]. До провідних біохімічних механізмів виникнення
втоми при фізичній роботі належать передусім зменшення клітинних
енергетичних ресурсів (запасів глікогену, креатину, креатинфосфату,
глюкози, вільних жирних кислот), а також — нагромадження токсичних
продуктів катаболізму білків, вуглеводів, ліпідів, зокрема таких як
аміак, молочна кислота та органічні пероксиди [1, 7, 8, 18]. Останні
володіють потужною пошкоджуючою дією щодо різноманітних біологічних
мембран, спричиняючи їх руйнування [19, 20]. Знешкодження надлишку
аміаку (NH3), який утворюється в організмі при фізичній роботі
відбувається, як відомо, у печінці шляхом синтезу сечовини. Надлишок
молочної кислоти (С3Н6О3) в клітинах частково утилізується в реакціях
глюконеогенезу, а в біологічних рідинах та печінці активне знешкодження
лактату відбувається за участю специфічного металофермента —
цинк-залежної лактатдегідрогенази (ЛДГ).

Серед усіх відомих метаболічних токсинів ендогенного походження (аміак,
лактат, органічні пероксидні сполуки, фенол, індол, скатол, крезол,
кадаверин, путресцин тощо) наймасштабнішою деструктивною дією щодо
різноманітних біомолекул та біоструктур, володіють вільні радикали (-ОН,
НО2, супероксид-аніонрадикали – О3) і похідні пероксиди водню (Н2О2) –
органічні пероксиди (ОП): гідропероксиди і алкілпероксиди.

З огляду на сказане стає зрозумілим та логічно обгрунтованим той факт,
що увагу багатьох провідних вчених та спеціалістів, які працюють в
галузі професійного спорту (спортивних біохіміків, фізіологів,
спеціалістів зі спортивної медицини, фізичної реабілітації), в т. ч. у
сфері наймасовішого в світі виду спорту — футболу, привертають питання
пошуку ефективних можливостей активізації біохімічних механізмів захисту
організму від пошкоджуючого впливу ОП та продуктів перекисного окислення
біомолекул: білків, нуклеїнових кислот, а особливо — ліпідів, зокрема
ненасичених жирних кислот (НЖК). Кінцевою метою таких наукових
досліджень є вироблення практичних рекомендацій тренерам та спортсменам
щодо реальних можливостей підвищення рівня спортивної працездатності
футболістів та швидкого відновлення організму спортсменів після
інтенсивних і тривалих тренувальних чи змагальних фізичних навантажень,
а також, у багатьох випадках, — після значних психо-емоційних
навантажень та психологічних стресів, що супроводжують відповідальні та
принципово важливі, як для окремого спортсмена, так і для усієї команди,
футбольні матчі [4, 6, 9, 10, 15, 18].

Швидкість знешкодження токсичних продуктів метаболізму і передусім
органічних пероксидів в організмі футболістів має принципово важливе
значення в системі відновлення їх спортивної працездатності [5]. Це
обумовлено зокрема тим, що регулярні інтенсивні та тривалі фізичні
навантаження є невід’ємним компонентом навчально-тренувального процесу у
футболі практично на всіх етапах підготовчого та змагального періодів,
загальною тривалістю понад 10 місяців на рік [16, 21].

Відомо, що знешкодження ОП відбувається за участю глютатіону і
ферментів, що забезпечують його зворотню трансформацію (окислення ?
відновлення): Se-залежної глютатіонпероксидази (ГПО) і
глютатіонредуктази (ГР), а також глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази
(Г-6-Ф-ДГ) — в якості генератора НАДФН, який є необхідним елементом
функціонування ГР і стабілізації відновленої форми глютатіону. Здатністю
інактивувати вільні радикали і попереджувати утворення ОП в тканинах
організму володіють такі ензими як Fe-залежні каталаза (Ка) і
пероксидази (ПО), а також Zn-, Cu- або Mn-залежна супероксиддисмутаза
(СОД) [2, 13].

Сполуки, біохімічні ефекти яких схожі до глютатіону і здатні
знешкоджувати ОП або запобігати їх утворенню в організмі, отримали назву
— а н т и о к с и д а н т и (АО). Специфічну роль в забезпеченні
ефективної роботи окремих ланок глютатіон-ферментного комплексу та його
діяльності вцілому відіграють окремі вітаміни (ретинол, токоферол,
аскорбінова кислота, нікотинамід), а також деякі мікроелементи-метали
(селен, залізо, мідь, цинк, марганець, кобальт).

На підставі вище викладеного, можна вести мову про те, що в організмі
людини функціонує цілісна та достатньо структурована функціональна
система — а н т и о к с и д а н т н а с и с т е м а (АОС), основним
призначенням якої є знешкодження високотоксичних ОП. Основу цієї системи
складає г л ю т а т і о н і поєднані з ним регуляторні ферменти (ГПО, ГР
та Г-6-Ф-ДГ), а також деякі ензими (Ка, ПО та СОД) прямого знешкодження
високотоксичних органічних перекисних сполук в тканинах.
Структурно-функціональними компонентами АОС можна вважати також і деякі
біологічноактивні речовини, якими передусім є окремі вітаміни та
мікроелементи.

Аналіз наукових публікацій щодо антиоксидантних властивостей вітамінів
та мікроелементів, механізму їх дії в тканинах організму, а також
антиоксидантних властивостей різних речовин, у тому числі харчових
компонентів, а також порівняльний аналіз їх вітаміно-мінерального
спектру дав можливість виявити той факт, що антиоксидантними ефектами в
організмі людини володіє досить велика кількість вітамінів, зокрема —
ретинол (вітамін А, а також його попередники — провітаміни А: ?-, ?- і
?-каротини), ?-токоферол (вітамін Е), L-аскорбінова кислота (вітамін С),
рутин (вітамін Р), біотин (вітамін Н), нікотинамід (вітамін РР),
піридоксин (вітамін В6), ціанокобаламін (вітамін В12). Встановлено, що
антиоксидантні властивості притаманні також окремим вітаміноподібним
речовинам, зокрема таким як ?-ліпоєва кислота і коензим Q10. Прямою або
опосередкованою антиоксидантною дією в організмі людини володіють і
деякі біоелементи, а саме життєвоважливі для людини
мікроелементи-метали: залізо (Fe), мідь (Cu), цинк (Zn), кобальт (Co),
марганець (Mn) та селен (Se).

Вище вказані вітаміни, вітаміноподібні речовини та мікроелементи свої
антиоксидантні властивості в переважній більшості випадків виявляють
опосередковано через їх активуючий вплив на роботу ферментів
глютатіон-ензимного комплексу, а також ферментів безпосередньої (прямої)
дії на ОП. В ряді випадків антиоксидантні ефекти вітамінів і
мікроелементів-металів носять прямий характер.

Між вище названими вітамінами, вітаміноподібними речовинами,
мікроелементами з одного боку, та угрупуванням ферментів-антиоксидантів
з іншого, на шляхах реалізації їх антиоксидантних ефектів в біологічних
тканинах існують досить тісні специфічні взаємозв’язки. Наявність цих
зв’язків власне і забезпечує існування АОС як цілісної
структурно-функціональної системи організму людини. З огляду на сказане,
можна припустити, що будь-який сторонній вплив певних модуляторних
факторів (хімічних, фізичних, біологічних) хоча б на одну чи декілька
ланок АОС повинен призвести до відповідних змін (стимуляція або
пригніченя) в роботі практично всієї системи знешкодження пероксидних
сполук в тканинах організму.

Детальний аналіз результатів проведеного дослідження щодо
антиоксидантних властивостей окремих вітамінів, вітаміноподібних речовин
та деяких мікроелементів-металів дає можливість окреслити реальні шляхи
ефективного стимулювання роботи АОС в організмі футболістів за умов
інтенсивних або тривалих (а в багатьох випадках одночасно інтенсивних та
тривалих) фізичних навантажень. Такими дієвими шляхами, з нашої точки
зору, можуть бути наступні:

1) корекція харчового раціону спортсменів, спрямована на збільшення
кількості в організмі вітамінів-антиоксидантів [передусім вітамінів А (у
тому числі ?-, ?- і ?-каротинів, з яких він синтезується в печінці
людини), Е, С, Р, РР, Н, В6, В12], вітаміноподібних
речовин-антиоксидантів (коензим Q, ?-ліпоєва кислота), а також
біоелементів-металів з антиоксидантними властивостями (селен, залізо,
мідь, кобальт, цинк, марганець). Таку корекцію можна здійснити шляхом
додаткового включення до харчового раціону спортсменів натуральних
продуктів (у тому числі овочевих та фруктових соків) з підвищеним
вмістом вищевказаних водо- і жиророзчинних вітамінів, вітаміноподібних
речовин та мікроелементів;

2) застосування наявних на сучасному вітчизняному
спортивно-фармацевтичному ринку медичних препаратів окремо взятих
вітамінів чи мікроелементів, а також вітамінних, мінеральних та
вітаміно-мінеральних біологічно-активних антиоксидантних комплексів,
штучно створених вітамінних та мінеральних напоїв тощо. При вживанні
таких препаратів слід виходити з тих міркувань, що вони повинні
відігравати роль виключно харчових добавок, а не повноцінного замінника
їх натуральних аналогів.

Експериментальними дослідженнями, виконаними в ряді лабораторій Італії і
США, встановлено, що досить потужними антиоксидантними властивостями
володіє біологічно активний складовий компонент кавових зерен, горіхів
кола та листя багатьох чорних і зелених сортів чаю — алкалоїд кофеїн (1,
3, 7 – триметилксантин). Антиоксидантні ефекти кофеїну обумовлені його
здатністю зв’язувати (перехоплювати і блокувати) і, таким чином, швидко
інактивувати в тканинах організму надлишок високотоксичних пероксидних
сполук.

Перелік основних харчових продуктів, які можуть бути використані при
складанні харчового раціону футболістів, з достатньо високим, в
порівнянні з іншими продуктами харчування, вмістом вище згаданих
вітамінів, вітаміноподібних речовин та мікроелементів-металів, наведено,
відповідно, в таблицях 1 та 2. В матеріалі, поданому в таблицях, вказано
також цифрові значення добової потреби організму спортсменів-футболістів
в названих харчових компонентах.

Таблиця 1

Продукти харчування з високим вмістом вітамінів-антиоксидантів та
вітаміноподібних речовин з антиоксидантними властивостями

Н а з в а

р е ч о в и н и Добова

потреба* Х а р ч о в і д ж е р е л а в і т а м і н і в

(продукти харчування)

Вітамін Е (?-токо-

ферол) 30–50 мг Печінка, м’ясо, риба, курячі яйця (жовток), вершкове

масло, рослинні масла (соняшникова, обліпихова, ку-

курудзяна, оливкова олії), крупи, зернові, житній хліб,

овочі (салат, капуста, морква, шпінат, гарбуз, буряк),

бобові (горох, біб, квасоля, соя); шипшина, мигдаль,

авокадо, грецькі горіхи, насіння соняшника; кропива.

Вітамін А (рети-

нол)

2,5 – 4 мг Печінка, риба, червона ікра, креветки, курячі яйця (жов-

ток), пивні дріжджі, молоко, мол. продукти (кефір, сме-

тана, вершки, ряжанка, йогурт, сир, вершкове масло).

Каротини (провіта-

міни А) 5 – 8 мг Овочі (морква, помідори, перець червоний, шпінат, бу-

ряк, цибуля, петрушка, кріп, гарбузи, кукурудза, дині, ка-

бачки, салат); фрукти (яблука, вишні, банани, мандари-

ни, апельсини, оливки і оливкова олія, абрикоси, гранат,

червона і чорна смородина, калина, суниці, клюква, чор-

ниці, обліпиха, червоний виноград, ізюм, кавуни, хурма,

горобина); синьо-зелена водорость спіруліна, кропива.

Вітамін С (L-аскор-

бінова кислота) 0,15–0,3 г Цитрусові (лимони, апельсини, мандарини
тощо); яблу-

ка, хурма, вишні, сливи, ківі, банани, абрикоси, оливки,

курага, урюк, ягоди (горобина, калина, малина, шипши-

на, клюква, суниці, полуниці, чорна смородина, вино-

град, чорниці, обліпиха), грецькі горіхи; овочі: капуста

(свіжа, квашена), цибуля, салат, кабачки, морква, картоп-

ля, помідори, перець, зел.горошок, щавель, редька, петру-

шка, кріп, хрін (корінь), часник, шпінат; зел.чай, кропива.

Вітамін Р (рутин) 50–100 мг Фрукти (вишні, яблука, сливи, оливки,
банани; вино-

град, смородина чорна і червона, шипшина, калина,

цитрусові (лимони, апельсини, мандарини); салат, пе-

рець червоний, кріп, гречка, зелений чай.

Вітамін РР (нікоти-

нова к-та, нікотин-

амід, ніацин, віта-

мін В5, антипела-

гричний вітамін) 30–40 мг Печінка, м’ясо, дріжджі, риба, краби,
креветки; ово-

чі (картопля, cалат, морква, баклажани, кріп), бобо-

ві (горох, квасоля, біб, соя), гречка, фрукти (вишні, сли-

ви, хурма, абрикоси, персики, банани; чорна сморо-

дина, малина, виноград), грецькі горіхи, хліб.

Вітамін Н (біотин) 0,2–0,4 мг Печінка, м’ясо, нирки, риба, яйця, молоко,
мол.продукти,

бобові (квасоля, біб, горох, соя); злаки; картопля, горіхи.

Вітамін В6 (піридок-

син) 5 – 8 мг Печінка, м’ясо, нирки, риба, яйця, мол. продукти; перець,

морква, картопля, капуста, бобові (горох, біб, соя, квасо-

ля); злаки, чорний хліб; гречка; банани, грецькі горіхи.

Вітамін В12 (ціаноко-

баламін) 3 – 7 мкг Печінка, м’ясо, нирки, риба, молюски, яєчний жовток,

молоко і молокопродукти; у рослинах відсутній.

Убіхінон (коензим Q)

Не вста-

новлена Овочі (свіжа капуста, морква, перець, зелень цибулі,

петрушки), сире молоко, зелений чай, фрукти.

?-ліпоєва кислота 3 – 5 мг Печінка, дріжджі; грецькі горіхи, соняшн.
насіння, олії.

Примітка: * – добова потреба футболістів.

Таблиця 2

Продукти харчування з високим вмістом мікроелементів-металів з
антиоксидантними властивостями

Мікроелементи

(біоелементи-метали) Добова

потреба* Харчові джерела мікроелементів

(продукти харчування)

Залізо (Fe) 25 – 35 мг Печінка, м’ясо, курячі яйця (жовток), молюс-

ки, устриці, риба (оселедець, сазан), ікра

(осетрова, кети), бобові (горох, біб, квасоля,

соя), грецькі горіхи, фрукти (груші, вишні,

яблука, сливи, лимони, апельсини, манго, аб-

рикоси, грейпфрут, ананас, клюква, суниці, об-

ліпиха, виноград, хурма, персики, фініки), гри-

би, гречка, гречаний мед, хліб, овочі (морква,

капуста свіжа і квашена, кріп, петрушка, салат,

огірки, баклажани, буряк, гарбуз), синьо-зе-

лена водорость спіруліна, кропива; шоколад.

Селен (Se)

70 – 100 мкг М’ясо (куряче), риба, печінка, курячі яйця,

морські продукти (риба, ікра, морська ка-

пуста, креветки, краби, молюски, мідії), мо-

локо і молочні продукти (сир, сметана, ке-

фір, ряжанка, йогурт, вершки), овочі (цибу-

ля, помідори, капуста, кабачки, огірки, час-

ник, спаржа), гриби, чай (зелений, чорний).

Мідь (Cu) 3 – 6 мг М’ясо і м’ясні продукти, печінка, молюски,

молоко, неочищені злаки (пшениця, жито,

овес, ячмінь), бобові (біб, горох, квасоля,

соя), гриби, горіхи, крупи (гречана, вівся-

на), ягоди (черешні, вишні, виноград), ово-

чі (салат, морква, баклажани, гарбуз), фрук-

gd56i

]„“th`„Agd56i a

ae

e

e

»

$

(

*

D

F

R

T

X

Z

`

b

j

l

?

?

¬

Ae

AE

E

I

ae

e

o

oe

o

u

]B]D]H]J]j]l]z]|]~]?] ]c]3/4]A]A]Oe]O]o]u]ueoueoueoueoueoueoueoueoueoueo
ueoueoueoueoueoueoueoueoueoueoueoueoueoueoueoueoueoueoueoueoioioioioioio
ioioioioiouecacac

h56i

o-o(o*o,o.o[email protected]?q1/4qEqIqoeioeiaeaaeaaeaaeaaeaaeaaeaaeaaeo
eOeaeaaeaaeaaeaaeaaeaaeaaeaaeaaeaaeaaeaaeaiaeaaeaaeaaeaaeaaeaaeIaeaaeaae
EaeAaaeaaea

Rлука, апельсини, хурма); спаржа; шо-

колад.

Цинк (Zn) 15 – 25 мг М’ясо (червоне, біле), печінка, нирки, уст-

риці, морська риба, креветки, курячі яйця,

дріжджі, гриби, тверді сири, грецькі горіхи,

бобові (біб, горох, квасоля, соя), злаки

(пшениця, жито, ячмінь тощо), овочі (цибу-

ля, шпінат, гарбуз, баклажани); фрукти і яго-

ди (апельсини, виноград, калина); шоколад.

Кобальт (Co) 150 – 200 мкг Печінка, нирки, риба, курячі яйця, молоко,

бобові (горох, біб, квасоля, соя), злаки,

крупи, фрукти (груші, хурма); ягоди (мали-

на, чорна смородина, агрус, суниці, вино-

град, грецькі горіхи, овочі (петрушка, морк-

ва, баклажани, буряк, гарбуз).

Марганець (Mn) 10 – 15 мг Овочі (морква, буряк, баклажани), бобові

(біб, горох, квасоля, соя); фрукти (яблука,

ананаси, обліпиха, хурма); ягоди (чорниці,

калина, виноград); шоколад.

Примітка: * – добова потреба футболістів.

Аналіз даних, наведених у таблицях 1 і 2 дає можливість провести умовний
розподіл продуктів харчування, що містять в собі речовини-антиоксиданти,
на 5 основних груп. При включенні конкретного харчового продукту до тієї
чи іншої групи враховано ряд принципових, з нашої точки зору, моментів:
1) чисельність речовин-антиоксидантів у продукті; 2) антиоксидантний
спектр продукту: наявність у ньому різних речовин з антиоксидантними
властивостями: вітамінів, вітаміноподібних речовин та мікроелементів; 3)
цінність даного продукту в раціоні спортсменів за іншими показниками
(енергомісткість, вміст білків та окремих амінокислот, вуглеводів,
ліпідів, вітамінів D, K, F, В1, В2, фолієвої, пантотенової, пангамової,
оротової кислот тощо), мінеральних речовин (макроелементів: Na, K, Ca,
Mg, P, S; мікроелементів: Cr, I, F, Br, Li, Si, Мо тощо). Загальна
картина такого класифікаційного розподілу наведена у таблиці 3.

Таблиця 3

Основні групи продуктів харчування з антиоксидантними властивостями

Група

Назва групи

П р о д у к т и х а р ч у в а н н я

І

Продукти з дуже великою

кількістю антиоксидантів

(9 – 10 АО і >) Печінка, м’ясо, риба, курячі яйця (жовтки), бобо-

ві (квасоля, горох, біб, соя), горіхи (грецькі), мор-

ква, виноград, ізюм.

ІІ

Продукти з великою

кількістю антиоксидантів

(7 – 8 АО) Молоко, мучні вироби (хліб, булки, печиво, мака-

рони, вермішель тощо), крупи (гречана, вівсяна),

салат, яблука, хурма.

ІІІ

Продукти з достатньою

кількістю антиоксидантів

(5 – 6 АО)

Нирки, молокопродукти (сметана, ряжанка, йогурт,

кефір, сир) капуста (свіжа), буряк, цибуля, гарбу-

зи, баклажани, перець (червоний), петрушка, кріп,

цитрусові (лимони, апельсини, мандарини, грейп-

фрут тощо), сливи, банани, вишні, черешні, смо-

родина (чорна), калина.

ІV

Продукти з помірною

кількістю антиоксидантів

(3 – 4 АО)

Ікра риб, креветки, молюски, дріжджі, гриби, мас-

ло вершкове, картопля, помідори, кабачки, шпінат,

кропива, рослинні олії (соняшникова, кукурудзяна,

оливкова тощо), груші, ананас, абрикоси, курага,

урюк, персики, оливки, суниці, полуниці, чорниці,

шипшина, обліпиха, малина, клюква, чай зелений,

шоколад.

V

Продукти з малою

кількістю антиоксидантів

(1 – 2 АО)

Краби, мідії, устриці, морська капуста, синьо-зеле-

на водорость спіруліна, тверді сири, зелений горо-

шок, насіння соняшника, капуста (квашена), огір-

ки, дині, часник, редька, кукурудза, хрін (корінь),

щавель, спаржа, гранат, авокадо, ківі, манго, фіні-

ки, мигдаль, смородина (червона), кавун, гороби-

на, агрус, чай чорний, мед (гречаний).

Серед комплексних вітамінних препаратів, які фігурують на сучасному
українському спортивно-фармацевтичному ринку, з метою активізації роботи
АОС організму доцільно використовувати вітчизняні препарати “Аевіт”
(комплекс вітамінів А та Е) з дуже високим вмістом в одній капсулі обох
вітамінів (вміст вітаміну А — 100 000 МО, вітаміну Е — 100 мг), а також
“Гексавіт” (комплекс вітамінів А, С, РР, В1, В2, В6), в одному драже
якого вміст вітаміну А складає 5 000 МО, вітаміну С — 70 мг, вітаміну РР
— 15 мг, а вітамінів В1, В2 і В6 — по 2 мг кожного.

Заслуговує на увагу тренерів, лікарів футбольних команд та спортсменів
препарат “Аскорутин” (комплекс двох вітамінів С і Р), в одній таблетці
якого міститься по 50 мг кожного з цих вітамінів. Зважаючи на те, що
вказані вітаміни належать до групи водорозчинних, в організмі людини
вони швидко засвоюються і, відповідно, практично відразу ж після їх
вживання здатні виявляти свій антиоксидантний ефект.

До вітамінних препаратів з антиоксидантною дією можна також віднести і
словенський препарат “Триовіт” — комплекс ?-каротину (один з
попередників вітаміну А в організмі людини), вітамінів Е і С, в одній
капсулі якого міститься 10 мг ?-каротину, 40 мг вітаміну Е та 100 мг
вітаміну С. Препарат “Триовіт” більш доцільно вважати
вітаміно-мінеральним антиоксидантним комплексом, оскільки до його
складу, окрім згаданих трьох вітамінів, входить також сильний
антиоксидант — мікроелемент селен (50 мкг в одній капсулі). До
комплексних вітаміно-мінеральних препаратів, які теж містять в своєму
складі цей важливий біоелемент належить “Активал” (Угорщина), “Теравіт”
(США) і “Центрум” (США); окрім селену, в складі всіх цих трьох
препаратів є й інші мікроелементи-антиоксиданти: залізо, марганець, цинк
і мідь, а також вітаміни-антиоксиданти: А, Е, С, Р, РР, Н, В6 та В12.
Майже ідентичними за своїм якісним складом є препарати “Супрадін”
(Великобританія) та “Дуовіт” (Словенія), хоча суттєвим їх недоліком
можна вважати відсутність в них мікроелемента селена. Треба зауважити,
що препарати “Активал”, “Теравіт”, “Центрум”, “Супрадін” та “Дуовіт”
містять у своєму складі ще й інші вітаміни групи В (В1, В2), пантотенову
та фолієву кислоти. Заслуговує уваги тренерів та спортсменів також і
вітаміно-мінеральний комплекс “Вітрум-Енерджи” з антиоксидантними та
енергетичними компонентами.

Полівітамінний препарат “Квадевіт” (Україна) містить в своєму складі 7
вітамінів-антиоксадантів (А, Е, С, Р, РР, В6 і В12), “Макровіт”
(Словенія) і “Прегнавіт” (Німеччина) — по 6 (А, Е, С, РР, В6 і В12),
“Піковіт” (Словенія) — 5 (А, С, РР, В6 і В12), а “Комплевіт” (Україна) —
4 (С, РР, В6 і В12). Суттєвим “мінусом” всіх цих п’яти препаратів є
відсутність у їх складі мікроелементів-антиоксидантів (частковим
винятком можна вважати хіба що “Прегнавіт”, що містить в собі фумарат
заліза в досить великій кількості — 30 мг).

Особливе місце серед вітаміно-мінеральних препаратів займає
антиоксидантний комплекс “Три-ві плюс” (виробництво США), який містить
шість виключно речовин-антиоксидантів, а саме: три
вітаміни-антиоксиданти (А, Е та С) і три мікроелементи-антиоксиданти
(селен, цинк і мідь). В одній таблетці цього вітаміно-мінерального
препарату кількість вітаміну А (?-каротину) складає 5 000 МО, вітаміну Е
(?-токоферол ацетату) — 30 мг, вітаміну С (L-аскорбінової кислоти) — 60
мг, селену — 40 мкг, цинку — 40 мг і міді — 2 мг. Таке гармонійне
поєднання вітамінів та мікроелементів з досить потужними
антиоксидантними властивостями кожного компонента робить цей препарат
особливо цінним для спортсменів-футболістів.

В раціон футболістів, враховуючи індивідуальні смаки, доцільно в
розумних кількостях включати продукти (наприклад, шоколад) та напої
(чай, кава), що містять у своєму складі кофеїн. Однак слід пам’ятати, що
алкалоїд кофеїн, окрім того, що належить до групи речовин-стимуляторів
діяльності центральної нервової системи, згідно чинних офіційних
документів антидопінгової комісії МОК, міжнародної Федерації спортивної
медицини (МФСМ) та переважної більшості міжнародних спортивних федерацій
(МСФ), у тому числі міжнародними футбольними Асоціаціями (ФІФА, УЄФА
тощо) включено до списку умовно заборонених у спорті речовин (група А —
стимулянти). Факт виявлення міжнородною чи національною антидопінговими
службами кофеїна в сечі спортсмена вважається допінговим порушенням у
тих випадках, коли його концентрація перевищує 12 мкг/мл. В таблиці 4
подано дані щодо вмісту кофеїну в окремих напоях та зміну в динаміці (з
часом) його концентрації в сечі людини [14].

Таблиця 4

Вміст кофеїну в складі деяких напоїв

Напій Кількість (доза) Еквівалент у сечі через 2–3 год*

1 чашка кави (стандартна порція) 100.0 мг 1.50 мкг/мл

1 таблетка 46.8 мг 0.70 мкг/мл

1 Кока-Кола (дієтична Coke) 45.6 мг 0.68 мкг/мл

1 дієтична Пепсі (легка Пепсі) 36.0 мг 0.54 мкг/мл

Примітка: * – подані приблизні показники; справжні показники залежать
від віку, статі людини, розмірів та маси тіла і рівня метаболізму.

Враховуючи той факт, що при тривалому (місяці, роки) застосуванні
будь-яких вітамінних чи вітаміно-мінеральних комплексних препаратів має
місце звикання організму до них і, як наслідок, — зниження біологічної
ефективності окремо взятого препарата, то при їх раціональному
застосуванні (взаємозаміна через 4–6–8 тижнів, комбіноване застосування
тощо) всі вище згадані вітамінні та вітаміно-мінеральні комплекси
можуть, як в якісному, так і у кількісному плані, досить ефективно
доповнювати один одного і використовуватись для стимулювання АОС
організму футболістів протягом всього тривалого футбольного сезону, який
включає в себе два підготовчі та два змагальні періоди (згідно чинного
регламенту змагань передбачено визначення переможців за результатами
виступів команд у двохколовому турнірі).

Створення належних умов для забезпечення оптимального рівня роботи
антиоксидантної системи організму футболістів є, безсумнівно, одним із
важливих аспектів в реалізації різноманітних перспективних планів
професійної діяльності (кар’єри) спортсменів. Антиоксиданти,
попереджуючи утворення і нагромадження пероксидних сполук в організмі,
забезпечують морфофункціональну цитостабільність органів і тканин та
формування оптимального біохімічного фону для реалізації фізіологічних
процесів в організмі. Це, у свою чергу, сприяє омолодженню через
сповільнення темпів старіння (біологічного “зношування” тканин) і,
відповідно, — подовженню тривалості активного життя людини. Забезпечуючи
стабільність в організмі специфічних клітинних біомолекул — нуклеїнових
кислот, антиоксиданти запобігають виникненню злоякісних новотворів,
сприяють активізації репаративних процесів в організмі після різного
роду ушкоджень (наприклад, травм), швидкому загоєнню ран, прискоренню
темпів відновлення організму, а також збереженню здоров’я
спортсменів-футболістів за умов регулярних значних і тривалих фізичних
навантажень.

Висновки і практичні рекомендації. 1. Активізувати роботу АОС в
організмі футболістів можна декількома шляхами: а) збільшенням у раціоні
спортсменів кількості продуктів з високим вмістом вітамінів,
вітаміноподібних речовин та мікроелементів, яким притаманні
антиоксидантні властивості; б) використанням футболістами у підготовчому
та змагальному періодах вітаміно-мінеральних комплексних препаратів з
максимально широким спектром компонентів з антиоксидантною дією; в)
введенням до складу ергогенних напоїв для спортсменів додаткових
кількостей вітамінів та мікроелементів, які володіють антиоксидантними
властивостями. Сказане стосується передусім таких вітамінів як Е
(?-токоферолу), А (ретинолу, каротиноїдів), С (L-аскорбінової кислоти),
Р (рутину), РР (нікотинаміду), Н (біотину), В6 (піридоксину), В12
(кобаламіну), вітаміноподібних речовин (убіхінону, ліпоєвої кислоти) і
біоелементів-металів селену (Se), заліза (Fe), міді (Cu), цинку (Zn),
марганцю (Mn) та кобальту (Co).

2. В раціон футболістів, враховуючи індивідуальні смаки, доцільно
включати продукти і напої, що містять антиоксидант кофеїн, зокрема —
шоколад, чай зелених сортів, чорну каву, а також прохолоджуючі та
тонізуючі напої (Кока-Кола, Пепсі-Кола тощо). Беручи до уваги той факт,
що кофеїнові притаманна судиннозвужуюча дія, яка супроводжується
підвищенням артеріального тиску у людини, вживання таких напоїв повинно
перебувати під регулярним медичним контролем, передусім — під контролем
лікаря футбольної команди.

3. З огляду на те, що деякі синтетичні вітамінні, а також мінеральні
препарати можуть спричиняти в окремих осіб різноманітні алергічні
реакції та інші побічні ефекти, їх регулярне застосування повинно
контролюватися медичним працівником футбольної команди.

4. При застосуванні комплексного препарату “Аевіт”, який вирізняється з
поміж інших вітамінних препаратів досить високим вмістом у ньому
вітамінів А та Е, слід пам’ятати про загрозу виникнення гіпервітамінозу,
через що терміни призначення і тривалість вживання спортсменами цього
препарату повинні носити індивідуальний характер і призначатися виключно
лікарем команди з урахуванням інтенсивності та тривалості фізичних
навантажень.

Список джерел:

Волков Н. И., Несен Э. Н., Осипенко А. А., Корсун С. Н. Биохимия
мышечной деятельности. – Киев: Олимпийская литература, 2000. – 504 с.

Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. –
508 с.

Евгеньева Л. Я. Комплексный контроль подготовленности футболистов по
морфофункциональным показателям; Методическое пособие. – Киев, 2002. –
65 с.

Зотов В. П. Восстановление работоспособности в спорте. – Киев: Здоров’я,
1990. – 197 с.

Калинский М. И., Курский М. Д., Осипенко А. А. Биохимические механизмы
адаптации при мышечной деятельности. – Киев: Вища школа, 1986. – 183 с.

Мелвин У. Эргогенные средства в системе спортивной подготовки. – Киев:
Олимпийская литература, 1997. – 255 с.

Моногаров В. Д. Генез утомления при напряженной мышечной деятельности //
Наука в олимпийском спорте. – 1994. – № 1. – С. 47 – 57.

Мохан Р. Глессон М., Гринхафф П. Л. Биохимия мышечной деятельности и
физической тренировки. – Oxford University Press, 1997. Пер. с англ. –
Киев: Олимпийская литература, 2001. – 296 с.

Питание в системе подготовки спортсменов // Под ред. В. Л. Смульского,
В. Д. Моногарова, М. М. Булатовой. – Киев: Олимпийская литература, 1996.
– 221 с.

Питание спортсменов // Под ред. Д. А. Полищука. – Киев, 1996. Вып. 3. –
144 с.

Платонов В. Н. Общая теория спорта. – Киев: Олимпийская литература,
1997. – 583 с.

Платонов В. М., Булатова М. М. Фізична підготовка спортсмена. – Київ:
Олімпійська література, 1995. – 317 с.

Попов В. Обоснование возможностей использования методов квантовой
терапии для повышения работоспособности спортсменов // Наука в
олимпийском спорте. – 1999. – № 2. – С. 54 – 60.

Пуцев А. Спорт без допинга // Наука в олимпийском спорте. – 1999. – № 2.
– С. 39 – 53.

Смульский В. Л., Моногаров В. Д., Булатова М. М. Питание в системе
подготовки спортсменов. – Киев: Олимпийская литература, 1996. – 223 с.

Соломонко В. В., Лисенчук Г. А., Соломонко О. В. Футбол. – Київ:
Олімпійська література, 1997. – 288 с.

Уилмор Дж. Х., Костилл Д. Л. Физиология спорта и двигательной
активности: Пер. с англ. – Киев: Олимпийская литература, 1997. – 503 с.

Уильямс М. Эргогенные средства в системе подготовки спортсменов. – Киев:
Олимпийская литература. – 225 с.

Ульянцева Е. А. Перекисное окисление липидов и его коррекция при
максимальных физических нагрузках // Вестник пробл. Совр. Медицины. –
Харьков, 1995. – Вып. 5. – С. 53 – 60.

Ульянцева О. А. Фармакологічна корекція прооксидантно-антиоксидантного
стану організму за умов променевого ураження та фізичного навантаження:
Автореф. дис. … канд. мед. наук: 03.00.04 / Одеський державний
мед.у-тет. – Одеса, 1997. – 21 с.

Шамардин В. Н., Савченко В. Г. Футбол; Учебное пособие. –
Днепропетровск-Пороги, 1997. – 240 с.

Похожие записи