РЕФЕРАТ на тему:

“Загартування сонцем”

Сонячне світло — і цілитель, і надійний союзник у боротьбі з хворобами.
Широко використовували промені сонця як зміцнювальний засіб у Древній
Елладі. Найбільші спортивні змагання стародавності — Олімпійські ігри —
проводилися, як правило, у самі пекучі літні місяці. Рівно опівдні, коли
нестерпно палило сонце, виходили на старт засмаглі атлети. Вони
виступали оголеними і не мали права покривати для захисту від палючих
променів сонця голову. Ще більше поширення загартовування сонцем
одержало в Древньому Римі.

Як показали розкопки римських міст, буквально усюди: на дахах будинків,
у лазнях, у гладіаторських школах — улаштовувалися солярії — місця для
прийому сонячних ванн.

У Римській імперії створювалися спеціальні кліматичні станції, що
призначалися для сонцелікування. Сюди направлялися хворі для прийому
необхідних цілющих процедур. У ті далекі часи люди не могли пояснити
чудесної сили сонячних променів.

Зараз же нам добре відомо, чому і яким образом сонячна енергія
благотворно впливає на організм людини.

Виявилося, що сонячне світло складається з видимих і невидимих променів.

Видима частина спектра неоднорідна, складається з червоних,
жовтогарячих, жовтих, зелених, блакитних, синіх і фіолетових кольорових
пучків, що добре помітні після грози, коли на небі веселка. Невидимі
промені розташовуються по обидва боки сонячного спектра. Одні з них
примикають до його червоної частини і називаються інфрачервоними, інші ж
знаходяться за фіолетовим кінцем і тому іменуються ультрафіолетовими.
Сонячна радіація являє собою могутній потік променистої енергії у виді
ряду електромагнітних коливань з різною довжиною хвилі. Одиницею виміру
служить нанометр (нм), рівного одного тисячної мікрона. Найбільшою
довжиною хвилі володіють інфрачервоні промені — від 760 до 2300 нм. Вони
складають приблизно 70% випромінювання сонця і роблять переважно
тепловий вплив на організм.

Видимі промені мають довжину хвилі від 400 до 760 нм. Ультрафіолетові
промені мають найменшу довжину хвилі — від 295 до 400 нм. На частку
ультрафіолетової області сонячного спектра в земної поверхні приходиться
тільки близько 5% сонячного випромінювання. Проте ця область має
найбільшу біологічну активність. Дія чарівних ультрафіолетових променів
на організм неоднаково і залежить від довжини хвилі. Одні з них роблять
вітаміноутворюючу дію — сприяють утворенню в шкірі вітаміну D,
недостатність якого викликає порушення фосфорно-кальцієвого обміну в
організмі, приводить до захворювання дітей рахітом. Інші роблять так
звану еритемну і пігментну дію, тобто викликають на шкірі утворення
еритеми (почервоніння) і пігменту, що обумовлює засмагу. Найбільш
короткі ультрафіолетові промені роблять бактерицидні, убиваючі мікроби
дія.

Врахуйте й інше. Ультрафіолетові промені дуже чуттєві до різного роду
перешкодам. Так, один шар марлі затримує до 50% всіх ультрафіолетових
променів. Марля, складена вчетверо, як і шибка товщиною в 2 мм, цілком
виключає їхнє проникнення.

При опроміненні сонцем частина його променів відбивається шкірою, інша
частина проникає всередину і робить теплову дію. Інфрачервоні промені
можуть проникнути в організм на 5-6 див, видимі промені — на кілька
міліметрів, а ультрафіолетові — тільки на 0,2-0,4 мм.

У природних умовах на людину впливає пряма радіація, що безпосередньо
виходить від Сонця, розсіяна — від .небесного зводу і відбита — від
різних земних предметів.

Енергетичний склад прямої і розсіяної радіації різний і визначається
висотою стояння Сонця. Застосовуючи процедури, що гартують, важливо
враховувати співвідношення енергії ультрафіолетової, видимої й
інфрачервоної області спектра (табл. 1). Сонячне світло володіє воістину
дивною цілющою силою. Його промені, насамперед ультрафіолетові, діють на
нервово-рецепторний апарат шкіри і викликають в організмі складні
хімічні перетворення. Під впливом опромінень підвищується тонус
центральної нервової системи, поліпшується обмін речовин і склад крові,
активізується діяльність залоз внутрішньої секреції. Усе це благотворно
позначається на загальному стані людини.

Сонячне світло, крім того, робить згубна дія на хвороботворні мікроби.
Датський фізіотерапевт Н. Фінзен у 1903 р. використовував сонячні
промені для лікування туберкульозу шкіри. За ці дослідження йому була
присуджена Нобелівська премія.

Сонячне випромінювання є постійно діючим фактором зовнішнього середовища
і найтіснішим образом зв’язано з функціями організму людини.

На думку професора П. Г. Мезерницького, сонце знаходиться в настільки ж
нерозривному зв’язку з нашою природою, як кров з нашим тілом. Якщо за
якимись причинами людський організм позбавляється можливості широко
користатися сонячним світлом, то в організмі виникають численні
порушення фізіологічних функцій. У цих випадках розвивається стан за
назвою світлове голодування. Виражається воно в зниженні тонусу
центральної нервової системи і захисних сил організму, порушенні
обмінних процесів. У дітей світлове голодування приводить до
захворювання рахітом, у дорослих знижує працездатність, підвищує
схильність до простудних захворювань, викликає погіршення самопочуття і
сну.

Список використаної літератури:

Валеологія. Підручник. – К., 2000.

Загартування організму: плюси і мінуси різних методик. – К., 1994.

PAGE

PAGE 2

Похожие записи