РЕФЕРАТ
на тему:
Взаємозв’язок фізичного виховання з естетичним
ПЛАН
1. Поняття фізичного виховання
2. Засоби естетичного виховання в процесі занять фізичними вправами
3. Всебічний розвиток при фізичному вихованні
Використана література
1. Поняття фізичного виховання
Фізичне виховання, як і виховання в цілому, є процесом вирішення певних
освітньо-виховних завдань, який характеризується всіма загальними
ознаками педагогічного процесу, або здійснюється в умовах самовиховання.
Фізичне виховання розширює сферу естетичного впливу навколишнього
середовища на особу. В процесі занять фізичними вправами в контексті
зв’язку з естетичним вихованням можна вирішувати такі завдання:
• виховувати здатність сприймати, відчувати й оцінювати красу в сфері
фізичної культури та в інших галузях її прояву;
• формувати естетично зріле прагнення до фізичної досконалості;
• формувати естетику поведінки і міжлюдських стосунків у фізкультурній
діяльності;
• виробляти активну позицію в утвердженні прекрасного, непримиренності
до потворного, бридкого.
2. Засоби естетичного виховання
в процесі занять фізичними вправами
Головними засобами естетичного виховання в процесі занять фізичними
вправами є:
• краса фізичної зовнішності людини: правильна будова тіла, гармонійний
розвиток мускулатури, природна витонченість постави, пластична
виразність тіла;
• цілеспрямовані досконалі рухи;
• складнокоординаційні рухи, розміреність зусиль, динаміка ритмів та
інші риси раціональних рухових дій;
• гімнастичні виступи, спортивні змагання, фізкультурні паради, які за
силою естетичного впливу межують з мистецтвом;
• естетичні елементи навколишнього природного середовища в якому
проходять заняття;
• сама атмосфера та умови занять (одяг, музика, хореографія, пісні,
злагоджені дії, художнє оформлення споруд, гігієнічні умови).
Для вирішення завдань естетичного виховання у процесі занять фізичними
вправами слід забезпечити відповідну естетичну спрямованість у
застосуванні засобів і методів педагогічного впливу, підкреслюючи
естетичні властивості фізичної культури, концентруючи на них увагу.
Великої уваги в цьому плані необхідно надавати естетичній оцінці дій
учителя й учнів, досконалому показу вправ, практичному привчанню до
пошуку і творчості, зв’язку фізичних вправ з образотворчим мистецтвом,
скульптурою.
У процесі засвоєння цінностей фізичної культури досягнуті показники
фізичної досконалості повинні втілюватись як прекрасне в самій людині,
адже гуманна суть естетики розкривається у красі людських вчинків і
взаємостосунків.
Пам’ятаймо, що естетичну дієвість мають і методи слова. Вона залежить
від образності та емоційної виразності мови наставника.
Фізична культура — це єдність реальної (практичної) і ідеальної
(психічної) діяльності, у процесі якої людина вступає у стосунки з
суспільним і природним середовищем. Чим різноманітнішими будуть ці
зв’язки, тим різнобічнішим буде розвиток людини, вищим буде її
культурний рівень, і навпаки, чим різнобічніше буде розвинена людина,
універсальнішими будуть її зв’язки з середовищем.
3. Всебічний розвиток при фізичному вихованні
На жаль, далеко не всі громадяни нашої держави усвідомлюють сам зміст
поняття “всебічний розвиток”. А ті, хто правильно розуміють, не завжди
самі систематично займаються своїм фізичним і духовним удосконаленням.
Тому одним із найважливіших завдань суспільства, що відроджується, є
підвищення свідомості всіх громадян у всіх галузях їх діяльності. Це, у
свою чергу, передбачає систематичний і цілеспрямований вплив на кожного
члена суспільства, і, в першу чергу, молодь, з метою формування у неї
певного ставлення до своїх здібностей і можливостей їх розвитку, в
інтересах суспільства і кожної окремої особи.
Отже, духовне збагачення, фізичний, моральний та естетичний розвиток,
вироблення активної громадянської позиції здійснюється у процесі
фізичного виховання не автоматично. Все вирішальне залежить від
постановки виховної роботи педагога, від тієї шкали цінностей, яку він
поставив у колективі. Ігнорування будь-якої сторони виховання або її
недооцінка, однобічний напрямок зусиль педагога зроблять у кінцевому
підсумку марною всю його працю.
Більшість з того, що розуміють під фізичним вихованням”, є одночасно і
вихованням волі. У процесі навчання рухів, удосконалення фізичних
здібностей обов’язково приводяться в дію, виявляються і розвиваються
вольові риси особи. Без цього немислима реалізація жодного завдання на
шляху до фізичної досконалості.
Серед вольових якостей, які найбільше піддаються впливові у процесі
фізичного виховання є: цілеспрямованість (підпорядкування всіх сил для
досягнення бажаного результату); наполегливість і впертість, що
проявляються при подоланні труднощів; витримка (здатність регулювати
власні почуття і настрої); рішучість і сміливість (здагність швидко
приймати рішення і діяти всупереч небезпеці); ініціативність (долання
труднощів нетрадиційними засобами і методами).
Специфічними “фактами” виховання вольових якостей є систематичне долання
постійно зростаючих труднощів. При цьому труднощі повинні відповідати
можливостям учнів. Тобто, логіка процесу фізичного виховання і логіка
виховання волі співпадають, тому що підпорядковані одним закономірностям
і принципам (систематичність, прогресування, доступність).
Окрім названого, для виховання волі використовують (особливо у спорті)
спеціальні завдання і установки, що вимагають подолання додаткових
труднощів.
У процесі занять фізичними вправами проявляються такі основні типи
вольових зусиль:
• вольові зусилля при концентрації уваги. Вони необхідні для подолання
відволікаючих факторів (суперники, публіка та ін.). Вольові зусилля
потрібні і для збереження уваги при втомі.
• вольові зусилля при інтенсивних м’язових напруженнях. М’язові
напруження, які проявляються у процесі виконання фізичних вправ,
зазвичай, перевищують рівень тих, що мають місце в побуті. Це особливо
виражено в ігровій та змагальній діяльності.
• вольові зусилля, пов’язані з необхідністю долати втому під час
тренувань і, особливо, змагань. У цих випадках вольові зусилля,
спрямовані на подолання труднощів, обумовлених функціональними
зрушеннями в організмі (небажання продовжувати роботу, біль, потреба
“терпіти”).
• вольові зусилля, пов’язані з подоланням негативних емоцій (страху,
невпевненості, розгубленості і т.п.), які виникають внаслідок психічних
травм, падінь, зустрічі з “незручними” суперниками і т.ін.
• вольові зусилля, пов’язані з дотриманням певного режиму життя,
тренування і харчування.
Оскільки процес фізичного виховання немислимий без прояву вольових
зусиль, то вже самі заняття фізичними вправами сприяють вихованню
вольових якостей.
Формування вольових якостей сприяє становленню учнів як суб’єктів
діяльності здатних вільно, в рамках усвідомленої необхідності, визначати
свою поведінку і діяльність та нести відповідальність за її результати.
Використана література
Енциклопедія спорту. – К., 2000.
Шиян Б. Теорія і методика фізичного виховання школярів. – Частина 1. –
К., 1999.
PAGE
PAGE 2
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
