Реферат на тему:
Вплив рухової активності на психосоматичне здоров’я дітей 6-7 річного
віку
Досягнення високого рівня “шкільної зрілості” у школярів 6-7-річного
віку не можливе без достатнього розвитку соматичного здоров’я і рухової
активності (РА), які у комплексі забезпечують здатність організму до
саморегуляції психоемоційних реакцій в процесі навчальної діяльності.
Рівень розвитку сенсомоторних реакцій, оперативного мислення, швидкості
та ефективності переробки зорової інформації вважають факторами, що
детермінують результат навчальної діяльності [3,6]. При цьому, відомо,
що для становлення і функціонування основних систем дитячого організму,
важливе значення має РА [2,4,7].
Для визначення ФПр використовували велоергометрію в комплексі з
комп’ютерною системою Cardiolab-2000. Дослідження кількісної сторони ФП
здійснювали за формулою PWC150 і за параметрами аеробної потужності.
Вивчення рухового режиму проводили за допомогою хронометражу у 130 учнів
перших класів ЗОШ (ЕГ) і 84 дошкільнят, які відвідують дитячий садок
(КГ). Рівень ФП визначали за показниками тестування згідно Державних
тестів.
Дослідження РП здійснювали за допомогою кілець Ландольта [5]. При цьому
визначили показники частоти аналізу одного знаку (ЧАОЗ), швидкість
обробки зорової інформації (ШОЗІ), коефіцієнт точності (КТ) і
продуктивності (КП).
У відповідності з показниками соматичного здоров’я (низький, середній і
високий), діти ЕГ були поділені на підгрупи (ЕПГ-1,2,3).
В результаті проведених досліджень було встановлено статистично
достовірну взаємозалежність основних показників діяльності
серцево-судинної системи від ступеня фізичного розвитку, як в КГ так і в
ЕГ, що треба враховувати при комплексній оцінці стану соматичного
здоров’я дітей з метою диспансеризації і визначення ступеня “шкільної”
зрілості.
Було показано, що зниження рухової активності є ведучим фактором який
детермінує зміни у темпах фізичного розвитку, зниженні запасу
соматичного і психічного здоров’я у дітей першокласників.
Наші дані свідчать про те, що шкільний режим не забезпечує дітям
належної біологічної норми рухів. При цьому 47% дітей мають низький
рівень рухової активності, 26% мають нижче середнього рівня, 22%
середній і тільки 4% – вище середнього. Порушення режиму дня є причиною
поганого соматичного здоров’я, частих простудних захворювань і пропусків
занять. Всі ці фактори на загал серйозно впливають на успішність,
розумову працездатність (РП), процеси запам’ятовування і психологічний
стан в цілому.
Показники фізичної підготовленості в КГ значно перевищували ідентичні
показники ЕГ. Порівняння показників рівня фізичної підготовленості
хлопчиків і дівчаток виявило , що хлопчики достовірно випереджають
дівчаток в розвитку таких якостей як сила, швидкість і витривалість.
Дівчатка показали кращі результати в гнучкості і тесті на повторний
підйом тулуба із положення лежачи, але ця різниця була недостовірною.
В наших дослідженнях 52% серед всіх обстежених дітей показали середній
рівень психологічної готовності до шкільного навчання, 38% – високий і
лише 10% низький рівень. Вивчення розумової працездатності показало, що
у показниках тесту на відтворення запропонованих чисел між
першокласниками і дошкільнятами не існує статистично достовірної
міжгрупової і статевої різниці.
Рівень розумової працездатності першокласників різних підгруп
неоднаковий в різні періоди навчального року. Встановлено, що середній
показник інтенсивності розумової роботи у перші 2 місяці серед
першокласників складав 60-74 фігур, а робили вони 5,3-6,5 помилок на 100
переглянутих фігур. Коефіцієнт продуктивності складає до 32 од., тоді як
до експерименту він становив тільки 25 од. Через півроку школярі
переглядали на 29 фігур більше і робили на 3,2 помилки менше, ніж діти
контрольної групи. Дівчатка, у порівнянні з хлопчиками, переглядають
більшу кількість фігур і роблять меншу кількість помилок.
У шестилітніх дітей КГ РП протягом року має менші коливання, ніж в ЕГ,
де вони швидше втомлюються і це особливо яскраво проявляється в останні
місяці навчального року.
Контроль за рівнем ФП після одного року навчання за нашою програмою
показав, що показник PWC150 збільшився у всіх експериментальних
підгрупах як у дівчаток так і у хлопчиків (табл.1).
Як показали дослідження, використання національних ігор привело до
підвищення РА на 15,07% (Рr\
j
n
dh
dh`„7
dh`„7
?
Дівчатка
І 363 390 60,5 65,0
ІІ 352 370 58,6 61,6
ІІІ 350 361 58,3 60,1
Зростання вищеописаних показників ФП чітко корелює із покращанням РП
(r=0,712; PЛітература:
Апанасенко Г.Л. Єволюция биоенергетики и здоровье человека. –
Сакт-Петербург: МГП “Метрополис”, 1992. – 123 с.
Белинова А.Г. Методика оценки функционального состояния детей
шестилетнего возроста // Гигиена и санитария.-1990.-С.53-54.
Боделан О.Р. Психологічне забезпечення адаптацій дітей шестирічного віку
до навчальної діяльності: Автореф. дис…канд. псих. наук/ Київ. інститут
психології ім. Г.С. Костюшка АПН України.-К., 1998.-30с.
Василенко С.Г. Зависимость физической работоспособности учащихся первых
классов от формы организации обучения. – Здравоохранение. – 1999. - №10.
– С.15-17.
Горшков С.И., Золина З.М., Мойкин Ю.В. Методика исследований в
физиологии труда. – М.: Медицина, 1974. –311 с.
Решетилова В. Особливості формування взаємозв’язку пізнавальних процесів
і рухових функцій дітей молодшого шкільного віку // Молода спортивна
Україна:Зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту.
Вип.7:-Л.:Вид. дім “Панорама”, 2003.-Т.2.-С.51-52.
Тупчий Н.А. Взаимосвязь показателей здоровья и уровня двигательной
активности у детей 5-6 лет // ІІІ Міжнародна науково-практична
конференція “Фізична культура, спорт та здоров’я нації”. – Вінниця:
ВДПУ, 1998. – С.101-102.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
