РЕФЕРАТ
на тему:
Вікові особливості школярів і оздоровчі табори
ПЛАН
1. Вікові особливості розвитку сили
2. Вікова динаміка природного розвитку прудкості
3. Оздоровчі літні табори
Використана література
1. Вікові особливості розвитку сили
Розвиток силових якостей людини, як і інших якостей, носить
гетерохронний характер. Сенситивні періоди приросту м’язової сили у
хлопчиків та дівчаток не збігаються, що слід враховувати в практиці
фізичного виховання. Незначний загальний розвиток сили м’язів
спостерігається до 9-річного віку у дівчат і 10-річного віку у
хлопчиків. Віковий період від 9-10 до 16-17 років характеризується
найвищими темпами приросту абсолютної сили м’язів. У подальшому темпи
зростання сили поступово уповільнюються, але сила продовжує зростати, і
максимальних показників абсолютної сили люди досягають в середньому у
25-30 років.
До 10-11-річного віку величини річного приросту абсолютної сили у
дівчаток і хлопчиків майже не відрізняються. Починаючи з 12 років,
м’язова сила у дівчат зростає повільніше, ніж у хлопців. При цьому
достовірних розбіжностей у показниках сили м’язів ніг у дівчаток і
хлопчиків одного віку немає, а сила м’язів рук і тулуба у всіх вікових
періодах (після 6 років) у хлопців більша.
Вікова динаміка відносної сили має дещо інший характер. У 10-11 річному
віці відносна сила досягає високих показників, які, особливо у дівчат,
близькі до показників дорослих жінок. У 12-13 років вона стабілізується
або навіть знижується внаслідок бурхливого розвитку тотальних розмірів і
маси тіла. Повторне зростання темпів розвитку відносної сили припадає на
період від 15 до 17 років.
Найвищі темпи приросту швидкісно-силових можливостей спостерігаються У
дівчат від 10 до 11, а у хлопців від 10 до 11 та від 13 до 15 років.
2. Вікова динаміка природного розвитку прудкості
Прогресивний природний розвиток прудкості спостерігається до 14—15 років
У дівчат та до 15-16 років у хлопців. Надалі швидкість цілісних рухових
дій у Дівчат дещо погіршується, а в хлопців продовжує повільно зростати
до 17-18 років і потім стабілізується. Це, звичайно, не означає, що
після 15-16 років
неможливо досягти суттєвого поліпшення прудкості за рахунок
спеціалізованого тренування. При цьому досягнення будуть значно кращими,
якщо тренування розпочати в період її активного природного розвитку.
Спеціальними дослідженнями визначені оптимальні вікові періоди розвитку
різних проявів прудкості. Так, від 7-8 до 11-12 років найкраще
розвиваються рухові реакції та частота рухів, а в 13-14 років ці
показники наближаються до величин, характерних для дорослих.
Цікаво, що цей віковий період найсприятливіший щодо темпів розвитку
координаційних здібностей, тому саме у цьому віці треба вдосконалювати
техніку циклічних швидкісних вправ.
У віці від 11-12 до 14-15 років у дівчат та до 15-16 років у хлопців
спостерігаються високі темпи приросту швидкості цілісних рухових дій
(поодиноких і циклічних).
Отже, виходячи з біологічних закономірностей розвитку прудкості та
швидкісно-силових можливостей підлітків, саме в цей віковий період
доцільно комплексно розвивати власне швидкісні та швидкісно-силові
можливості.
3. Оздоровчі літні табори
Найсприятливіші умови для фізичного виховання школярів, використання в
цьому процесі всіх відомих засобів створюються в літніх таборах
відпочинку. Наявність достатньої кількості інвентаря та обладнання,
націленість усього колективу табору на масово-оздоровчу і спортивну
роботу, постійний контроль за її ходом сприяють розв’язанню цих питань
на належному організаційному і методичному рівні.
Але успішне виконання програми фізичного виховання школярів у таборі
значною мірою зумовлене попередньою роботою фізкультурного керівника та
начальника табору, що полягає у створенні матеріальної бази, своєчасному
плануванні та інструктуванні педагогічного персоналу.
У кожному таборі повинні бути впорядковані футбольне поле,
баскетбольний, волейбольний майданчики, переносні баскетбольні щити,
майданчики ручного м’яча, бадмінтону і загальної фізичної підготовки,
навіси для настільного тенісу, басейн. Варто також підготувати достатню
кількість прапорців, нагрудних номерів, мішеней для кидання в ціль,
обмежувальних стійок, естафетних паличок, м’ячиків і м’ячів, гантелей,
штанг. До відкриття радимо заготувати бланки довідок про виконання
різноманітних нормативів, грамот, протоколів змагань, емблему табору,
вимпели, трафарети, рулетки; забезпечити умови для успішної роботи групи
художників та фотокореспондентів. Усі місця занять бажано радіофікувати.
Велику увагу приділяйте обладнанню місць для купання і для навчання
плаванню. Ці місця оглядають, огороджують, очищають дно. Місця занять
бажано оформити художньо.
Робота в таборі повинна бути своєчасно і чітко спланована з урахуванням
кількості тих, хто відпочиває, наявної бази, рівня підготовленості
педагогічного колективу та традицій табору.
План розробляє фізкультурний керівник за участю інструктора з плавання,
начальника табору, лікаря. Із приходом у табір дітей зміст плану може
мінятись і доповнюватись згідно з їхніми побажаннями.
План складається на літо. Крім цього, на кожну зміну розробляються
календарі спортивно-масових і оздоровчих заходів табору і загонів, успіх
реалізації яких залежить від організаторської роботи керівника фізичного
виховання.
У кожну зміну проводяться: спартакіада табору в два етапи (на першому в
загонах змагаються всі, на другому — 50% складу загону), першості з
окремих видів легкої атлетики, футболу, волейболу, баскетболу,
настільного тенісу, бадмінтону, ручного м’яча, плавання, «Веселих
стартів». Рекомендуємо проводити туристичні походи загонів, масові кроси
(щотижня), фізкультурно-художнє свято, туристичний зліт, свято Нептуна,
спортивно-художній вечір, огляд-конкурс загонів на краще виконання
стройової пісні і стройових дій.
Збірні команди табору беруть участь у міжтаборних спортивних заходах.
Підготовка до них здійснюється у загонах і в складах збірних команд.
Задля цього в режим кожного загону включають щоденну годину фізичної
культури, крім зарядки та участі у змаганнях.
Три-чотири рази за зміну влаштовується конкурс на краще проведення
ранкової гімнастики.
Хід і підсумки фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів
висвітлюються у блискавках, дружніх шаржах, фотомонтажах. Ця робота
виконується групою художників і фотокореспондентів.
Усі заходи з фізичного виховання відбуваються під пильним контролем
медичних працівників.
Щоденно фізкультурна рада призначає зі свого складу чергового, який
допомагає фізкультурному керівникові реалізувати заплановані на цей день
у таборі та загонах заходи з фізичного виховання молоді. Якщо потрібно,
ввечері можуть збиратися відповідальні особи для підсумування дня та
уточнення порядку взаємодії на наступний день.
Наведемо орієнтовну схему плану роботи з фізичного виховання у літньому
таборі відпочинку.
І. Організаційна робота передбачає складання календаря спортивно-масових
і фізкультурно-оздоровчих заходів; розробку положення про спартакіаду,
графіків експлуатації місць занять; проведення семінару з педагогічним
колективом щодо організації загонових і загальнотабірних фізкультурних
заходів; виявлення дітей, що займались у ДЮСШ і шкільних секціях, для
залучення їх до виконання функцій громадських інструкторів, суддів,
капітанів команд; вибори ради фізкультурного колективу табору, фізоргів
та їхніх заступників у загонах, проведення інструктажів з ними;
виявлення тих, хто не вміє плавати, і планування роботи з ними.
II. Фізкультурно-оздоровча і спортивно-масова робота передбачає
організацію медичного огляду, бесіди лікаря про оздоровче значення
занять фізичними вправами; проведення ранкової зарядки; налагодження
занять із дітьми, віднесеними за станом здоров’я до спеціальної медичної
групи; купання і навчання плаванню; проведення фізкультурних занять і
спортивних заходів у загонах, турпоходів і естафет, різноманітних
оглядів і конкурсів, фізкультурно-художніх свят, ігор, вікторин,
спортивно-художніх вечорів; активізацію спортивних секцій і тренування
збірних команд; участь у міжтаборних заходах.
III. Просвітницька робота передбачає випуск блискавок, фотомонтажів;
проведення звітів-конкурсів загонів; випуск інформаційних радіогазет;
організацію зустрічей із цікавими людьми; показ спортивних фільмів і
журналів.
IV. Методична робота передбачає підготовку 2-3 семінарів у кожну зміну з
фізоргами, капітанами команд, громадськими інструкторами і суддями;
обговорення програми і сценаріїв передбачуваних заходів; щоденні
інструктажі з різними категоріями активу та консультації; семінари
фізоргів, керівників загонів та ін.
V. Господарська робота передбачає обладнання місць занять, нових
майданчиків; придбання спортивного і туристичного інвентаря,
спорядження, спортивної форми, відповідних бланків, значків, медалей,
призів; закріплення місць занять за загонами.
Більшість цих заходів повинна бути реалізована до початку першої
табірної зміни.
Використана література
Ведмеденко Б.Ф. Теоретичні основи і практика виховання молоді засобами
фізичної культури. — Київ, 1993.
Курпан Ю.И. Знать й уметь // Физическая культура в школе, 1994.— № 1. —
С. 49.
Петровская Е.К. Здоровий образ жизни // Физическая культура в школе,
1995. — № 2. — С. 74.
Станкин М.И. Спорт й воспитание подростков. — М.: ФиС, 1983.
Ященко Л,Б. Закаливание — путь к здоровью // Физическая культура в
школе”, 1985. — № 5. — С. 59.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
