.

Управління фінансовим забезпеченням туристичного підприємства (на прикладі готелю “Братислава”) (курсова робота)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
312 6939
Скачать документ

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Управління фінансовим забезпеченням туристичного підприємства (на
прикладі готелю “Братислава”).

План

TOC \o “1-3” \h \z HYPERLINK \l “_Toc33857358” Вступ PAGEREF
_Toc33857358 \h 3

HYPERLINK \l “_Toc33857359” Розділ 1. Економічна сутність фінансового
менеджменту в туризмі PAGEREF _Toc33857359 \h 5

HYPERLINK \l “_Toc33857360” 1.1. Визначальна роль доходів для
фінансового забезпечення економічної ефективності діяльності підприємств
PAGEREF _Toc33857360 \h 5

HYPERLINK \l “_Toc33857361” 1.2. Характеристика системи фінансового
менеджменту в туризмі PAGEREF _Toc33857361 \h 8

HYPERLINK \l “_Toc33857362” Розділ 2. Фінансовий менеджмент в
діяльності готельного комплексу “Братислава” PAGEREF _Toc33857362 \h
11

HYPERLINK \l “_Toc33857363” 2.1. Загальна характеристика діяльності
готельного комплексу PAGEREF _Toc33857363 \h 11

HYPERLINK \l “_Toc33857364” 2.2. Аналіз управління доходами та
витратами готельного комплексу PAGEREF _Toc33857364 \h 13

HYPERLINK \l “_Toc33857365” 2.3. Управління оборотними коштами та
аналіз рентабельності PAGEREF _Toc33857365 \h 22

HYPERLINK \l “_Toc33857366” Розділ 3. Напрямки підвищення
ефективності діяльності підприємства PAGEREF _Toc33857366 \h 28

HYPERLINK \l “_Toc33857367” 3.1. Зміна структури надання послуг
PAGEREF _Toc33857367 \h 28

HYPERLINK \l “_Toc33857368” 3.2. Підвищення продуктивності праці
працівників та її вплив на результати діяльності готельного комплексу
“Братислава” PAGEREF _Toc33857368 \h 30

HYPERLINK \l “_Toc33857369” Висновки та пропозиції PAGEREF
_Toc33857369 \h 33

HYPERLINK \l “_Toc33857370” Список використаної літератури PAGEREF
_Toc33857370 \h 35

Вступ

В умовах ринкової економіки стійкість і успіх будь-якому господарюючому
суб’єкту (підприємству, акціонерному товариству, товариству і т.п.) може
забезпечити тільки ефективне керування рухом фінансових ресурсів.
Капітал повинний приносити доход, бо інакше суб’єкт господарювання може
втратити свою стійкість на ринку. Щоб раціонально керувати рухом
фінансових ресурсів, необхідно знати методологію і методику фінансового
менеджменту й опанувати умінням прийняття рішень на практиці.

Фінанси господарюючих суб’єктів являють собою базисну категорію, тобто є
сукупністю об’єктивних економічних відносин зі специфічними рисами й
особливостями, що функціонують саме в даній формі. Але як і будь-які
відносини, що виявляються з приводу конкретних інтересів суб’єктів, що
мають об’єктом рух грошових фондів, вони вимагають регулювання напрямків
відповідних фінансових потоків, упорядкування їхнього руху. Це
здійснюється шляхом суб’єктивних керуючих дій, навичками й уміннями
конкретних виконавців.

До даних керуючих дій відноситься поняття фінансового менеджменту –
системи керування механізмом руху грошових потоків підприємства з метою
ефективного використання усіх коштів підприємства.

У цілому фінансовий менеджмент включає відповідні елементи керування:
інформацію, планування (прогнозування), організацію, регулювання,
контроль. Умовою здійснення фінансового менеджменту є наявність
ринкового середовища, що дозволяє вести підприємницьку діяльність на
засадах комерційного розрахунку при вільній системі цін, функціонуванні,
поряд з ринком товарів і послуг, ринків праці, капіталів, засобів
виробництва, законодавчої регламентації державного регулювання
діяльності підприємств. Таким чином, рамки фінансового менеджменту
підприємств визначаються ринковими факторами, що відрізняє його від
загальних умов керування фінансами, в окремих ланках яких можуть
переважати адміністративні елементи впливів керуючих суб’єктів на
керовані об’єкти.

Метою фінансового менеджменту є керування рухом фінансових ресурсів, що
здійснюється за допомогою різних прийомів. Загальним змістом усіх
прийомів фінансового менеджменту є вплив фінансових відносин на величину
фінансових ресурсів.

Для нормального розвитку будь-якого підприємства необхідно уважно
стежити за наявністю та використання фінансових ресурсів, проводити
заходи для їх зміцнення і покращення стану.

Це обумовлює актуальність теми даної роботи.

Метою даної роботи є вивчення фінансового забезпечення готельного
комплексу “Братислава” та факторів, що на нього впливають.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

Розкрити економічну сутність фінансового менеджменту;

Здійснити аналіз використання фінансового менеджменту в діяльності
готельного комплексу “Братислава”;

Визначити напрямки підвищення ефективності діяльності готельного
комплексу.

Об?єктом дослідження є управління фінансовими ресурсами підприємства,
необхідними для здійснення господарської діяльності.

Суб?єктом дослідження виступає готельний комплекс “Братислава”.

Структурно курсова робота складається з вступу, основної частині з трьох
розділів, висновків і списку використаної літератури.

Джерельною базою для написання даної роботи слугують наукові видання,
монографії та посібники, а також періодичні видання.

Розділ 1. Економічна сутність фінансового менеджменту в туризмі

Визначальна роль доходів для фінансового забезпечення економічної
ефективності діяльності підприємств

Основну роль у формуванні фінансового забезпечення діяльності будь-якого
підприємства грає прибуток. Отриманий підприємством прибуток призначений
для задоволення різних потреб.

По-перше, він використовується для формування фінансових результатів
держави, фінансування державних витрат. Це досягається шляхом вилучення
в підприємств частини прибутку в державний бюджет.

По-друге, прибуток використовується для формування фінансових ресурсів
самих підприємств, використовуваних для забезпечення їхньої
господарської діяльності.

Отже, отриманий підприємством прибуток є об’єктом розподілу. У розподілі
прибутку можна виділити два етапи.

Перший етап —цей розподіл балансового прибутку. На цьому етапі
учасниками розподіли є держава і підприємство. У результаті кожний з
учасників одержує свою частку прибутку. Співвідношення (пропорції) у
розподілі прибутку між державою і підприємствами має важливе значення
для забезпечення державних потреб і потреб підприємств. Це одне з
принципових питань реалізації фінансової політики держави, від
правильності рішення якого залежить розвиток економіки в цілому. [12]

Другий етап — це розподіл і використання прибутку, що залишилася в
розпорядженні підприємств після здійснення платежів у бюджет. На цьому
етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди:

резервний,

розвитку й удосконалювання виробництва,

соціальних потреб,

заохочення.

Засоби цих фондів потім використовуються для фінансування визначених
витрат.

Пропорції розподілу прибутку між державою (бюджетом) і підприємством
складаються під впливом ряду факторів. Істотне значення при цьому має
податкова політика держави стосовно суб’єктів господарювання.

Використання чистого прибутку (напрямок і пропорції) визначаються кожним
суб’єктом господарювання. Державне регулювання цих процесів сьогодні
здійснюється недостатньо. Це стосується як державних, так і недержавних
підприємств.

Так як прибуток підприємства формується з різниці між валовими доходами
та видатками, необхідно з’ясувати зміст валових доходів підприємств, і
насамперед виручки від реалізації продукції.

Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – показник
форми №2 звіту бухгалтерського обліку – це надання платних послуг
населенню для задоволення особистих потреб в обмін на його грошові
доходи, або іншим підприємствам.

Економічні відносини, що пов’язані з обміном грошових коштів на послуги
та товари що надаються готельним підприємством, відображають економічну
сутність виручки від реалізації послуг. Значення виручки від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг) необхідно розглядати на рівні держави
та на рівні конкретного готельного підприємства. Виручка від реалізації
послуг та товарів, характеризує обсяг залучення купівельних фондів
споживачів у вигляді грошових доходів, що отримані як оплата праці і
обмінюються на послуги (товари) відповідно до попиту населення. [18]

Обсяг виручки від реалізації послуг є основним валовим показником
діяльності готельного підприємства, який характеризує результат його
діяльності щодо залучення купівельних фондів споживачів. Саме реалізація
певних послуг, товарів створює економічне підґрунтя для отримання
певного обсягу доходів та прибутку, тобто формує передумови для
реалізації стратегічних цілей діяльності готельного підприємства.

Значення показника “обсяг виручки від реалізації послуг” на рівні
окремого готельного підприємства залежить від типу економічної системи.

В умовах ринкової економіки обсяг виручки від реалізації послуг
залишається одним з головних показників діяльності готельного
підприємства. Обсяг виручки від реалізації продукції формується на рівні
самого підприємства та визначається, виходячи з необхідного обсягу
прибутку та ринкової позиції готельного підприємства. Розроблений таким
чином план виручки від реалізації продукції є основним регулюючим
фактором формування ресурсного потенціалу готельного підприємства. Обсяг
та структура виручки від реалізації послуг визначає вимоги щодо обсягу,
складу та ефективності використання матеріальних, трудових та фінансових
ресурсів готельного підприємства.

Тотальне планування обсягу виручки від реалізації послуг в умовах
командно-адміністративної економіки змінилося економічним регулюванням в
ринковій економіці на основі проведення багатоваріантних, оптимізаційних
та імітаційних розрахунків, з врахуванням впливу внутрішнього та
зовнішнього середовища на обсяг та структуру виручки від реалізації
послуг.

Аналіз виручки від реалізації послуг та контроль за досягненням
розроблених планів виступають не тільки в якості інструмента оцінки
діяльності персоналу готельного підприємства, а насамперед
використовується для прийняття необхідних заходів щодо формування
стратегії підприємства, його асортиментної, цінової, маркетингової
політики.

Сума обсягу виручки від реалізації послуг і сума обсягу від реалізації
покупних товарів та продукції власного виробництва утворюють загальну
суму доходу готельного підприємства, тобто валовий доход. Валова
реалізація характеризує повний обсяг наданих послуг та торговельної
діяльності ресторану та інших торгових підрозділів готельного
підприємства. Відносно до валової реалізації планують і враховують інші
показники: комерційні витрати, витрати на оплату праці, прибуток та
інші. Виручку від реалізації послуг, продукції та товарів планують і
враховують у роздрібних цінах, включаючи націнку готельного
підприємства. [19]

Основною метою управління виручкою від реалізації послуг, продукції та
товарів є забезпечення високих темпів розвитку готельного підприємства
та задоволення попиту клієнтів готелю.

Відповідно до цієї основної мети перед управлінням виручкою від
реалізації послуг постають такі найважливіші завдання:

• Ув’язка темпів росту розвитку виручки від реалізації послуг з
розвитком ринку послуг та змінами його кон’юнктури.

• Планування обсягу обслуговування і надання необхідних послуг та
реалізації товарів власної продукції, які забезпечують отримання
підприємством необхідної суми прибутку.

• Забезпечення у процесі планування виручки від реалізації послуг
ефективного використання ресурсного потенціалу, що є на підприємстві.

• Зв’язок планування структури виручки від реалізації послуг та
товарів зі структурою попиту обслуговуючих контингентів, що проживають у
готельному підприємстві.

• Планування обсягу та структури постачання сировини та товарів, які
забезпечують ритмічну роботу готельного підприємства та його
підрозділів.

З урахуванням основної мети та завдань будується система управління
виручкою від реалізації послуг на підприємстві, визначається конкретний
зміст цього управління і послідовність його здійснення.

Стратегічною метою управління підприємством готельного господарства є
забезпечення максимально ефективного використання ресурсів при
мінімальних витратах на їх утримування та обслуговування.

1.2. Характеристика системи фінансового менеджменту в туризмі

Менеджмент у загальному виді можна визначити як систему економічного
керування виробництвом, що включає сукупність принципів, методів, форм і
прийомів керування. Власне до менеджменту відносяться теорія керування і
практичні зразки ефективного керівництва, під якими розуміється
мистецтво керування. Обидві частини мають справа з керуванням як
комплексним і конкретним явищем.

Керування являє собою процес вироблення і здійснення керуючих впливів.
Керуючий вплив – це вплив на об’єкт керування, призначене для досягнення
мети керування. Вироблення керуючих впливів включає збір, передачу й
обробку необхідної інформації, прийняття рішень. Здійснення керуючих
впливів охоплює передачу керуючих впливів і при необхідності
перетворення їх у форму, безпосередньо сприйману об’єктом керування.

Менеджмент у всіх своїх рішеннях керується економічними міркуваннями.
Тому будь-яка дія менеджменту – це захід економічного характеру. В
основі менеджменту лежать цілеспрямований пошук, безупинне навчання й
організація роботи для найбільш ефективного використання всіх ресурсів,
у тому числі фінансових. Фінансовий менеджмент є частиною загального
менеджменту.

Фінансовий менеджмент можна визначити як систему раціонального й
ефективного використання капіталу, як механізм керування рухом
фінансових ресурсів. Фінансовий менеджмент спрямований на збільшення
фінансових ресурсів, інвестицій і нарощування обсягу капіталу. [9]

Загальне представлення про фінансовий менеджмент – як про механізм
керування рухом фінансових ресурсів. Кінцева мета такого керування
відповідає цільової функції суб’єкта господарювання – одержанню
прибутку. Адже будь-які економічні відносини (у тому числі і світові)
базуються на прагненні дістати прибуток. Прибуток (вигода) споживача
з’являється в тому випадку, коли він купує по найнижчій ціні при
найкращому співвідношенні якості і ціни. Таке положення сприяє розвитку
найбільш конкурентоспроможних виробництв і господарюючих суб’єктів.

Відомі дві основні можливості збільшення прибутку: ріст обсягу випуску і
реалізації товарів (виторг) і зменшення витрат (собівартість), тому що
прибуток у загальному виді – це різниця між виторгом і собівартістю.

 Фінансовий менеджмент, керуючи рухом капіталу, може направити його на
збільшення виробничих потужностей, а отже, виторгу; при керуванні рухом
фінансових ресурсів, з’являється можливість використовувати їх для
зниження собівартості і збільшення капіталу.

Фінансовий менеджмент спрямований на керування рухом фінансових ресурсів
і фінансових відносин, що виникають між суб’єктами, що хазяюють, у
процесі руху фінансових ресурсів. Питання, як мистецьки керувати цими
рухом і відносинами, складає зміст фінансового менеджменту. Фінансовий
менеджмент являє собою процес вироблення мети керування фінансами і
здійснення впливу на фінанси за допомогою методів і важелів фінансового
механізму для досягнення поставленої мети. [6]

Таким чином, фінансовий менеджмент містить у собі стратегію і тактику
керування. Під стратегією в даному випадку розуміються загальний
напрямок і спосіб використання коштів для досягнення поставленої мети.
Цьому способу відповідає визначений набір правил і обмежень для
прийняття рішень. Стратегія дозволяє сконцентрувати зусилля на варіантах
рішення, не суперечної прийнятої стратегії, відкинувши всі інші
варіанти. Після досягнення мети стратегія як напрямок і кошт її
досягнення припиняє своє існування. Нові цілі ставлять задачу розробки
нової стратегії. Тактика – це конкретні методи і прийоми для досягнення
поставленої мети в конкретних умовах. Задачею тактики керування є вибір
найбільш оптимального рішення і найбільш прийнятних у даній
господарській ситуації методів і прийомів керування.

Розділ 2. Фінансовий менеджмент в діяльності готельного комплексу
“Братислава”

2.1. Загальна характеристика діяльності готельного комплексу

У 2001 – 2002 роках стан матеріально-технічної бази готелю “Братислава”
характеризувався наступними даними.

Таблиця 2.1

Аналіз якісного стану матеріально-технічної бази готельного комплексу
«Братислава» за минулий та звітний рік

Показники Кількість номерів

2001 рік 2002 рік Відхилення

(+, -)

1

2

3

4

5=4-3

1

люкси трикімнатні двомісні 15

15

2 люкси двокімнатні одномісні

3

+3

3

напівлюкси двокімнатні двомісні

13

11

-2

4

напівлюкси півторакімнат. двомісні

20

20

5

напівлюкси однокім. поліпш. одномісні

6

6

_

6

напівлюкси однокімнатні одномісні

14

12

-2

7

однокімнатні 1 класу одномісні

30

24

-6

8

однокімнатні 2 класу одномісні

82

84

+2

9

однокімнатні 3 класу одномісні

23

24

+ 1

10

двомісні однокімнатні 1 класу

15

+15

11

двомісні однокімнатні 2 класу

151

123

-28

12

Разом:

352

352

.

Дані табл. 2.1 свідчать про те, що за два роки змінився якісний стан
матеріально-технічної бази, хоча кількість номерів залишилась незмінна –
352 номерів. Так, проведений аналіз в готелі показав, що напівлюкси
двокімнатні двомісні – не завжди були зайняті клієнтами. Були вимоги на
люкси двокімнатні одномісні, яких не було у готелі у минулому році.
Переобладнання дозволило з напівлюксів двомісних зробити люкси
одномісні. Переобладнано також однокімнатні одномісні номери першого
класу, їх кількість зменшилась. Також зроблено реконструкцію інших видів
номерів. Така реконструкція відповідає попиту клієнтів і була направлена
на збільшення коефіцієнту завантаження. Хоча за звітний рік
завантаженість готелю становила 71,6 відсотків, що на 5,2 відсотків
нижче рівня минулого року.

У звітному році в готелі встановлені ціни на номери, інформація про які
наведена в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Інформація про ціни за користування номерним фондом готелю «Братислава»
за минулий рік

№ п/п

Категорії

Для громадян України (грн.) Для іноземних громадян (дол. США)

1

2

3

4

1

люкси 3-кімнат.

260

260

2

напівлюкси 2-кімнатні

170

170

3

напівлюкси 1,5-кімнаші 152

152

4

напівлюкси 1 -кімнатні

108

128

5 напівлюкси 1 -кімнатні 190 190

6

Поліпшені 2-кімнатні

92

118

7

одномісні поліпшені 68

88

8

комфортні, одномісні

98

144

Середня вартість одного номеру, без врахування ПДВ і готельного збору,
для громадян України складає 91,6 грн., для іноземців – 98 дол. США.

Крім основних послуг які пов’язані з проживанням гостей у номерах,
готельний комплекс «Братислава» надає також інші послуги. Так, готель
«Братислава» мас ресторан в якому: три зали на 200 посадочних місць,
бар, 2 буфети, кондитерський цех. Крім того готель має платну
автомобільну стоянку на 86 місць, сауну, перукарню з жіночим та
чоловічим залами, манікюрними і педикюрними місцями, майстерню з ремонту
одягу і взуття, медпункт, пральню, стоматологічний кабінет, пункт обміну
валюти, приймальний пункт хімчистки, зал гральних автоматів, кіоски:
аптечний, сувенірний та преси, конференц-зал, тренажерний зал. На
підставі укладених договорів окремі нежитлові і житлові приміщення
надавалися в орендне користування. В звітному році 791,2 кв.м. площі
було здано в оренду, або 4,2 відсотка від загальної площі готелю, в тому
числі 5 номерів, площа яких складає 104,9 кв.м. Приміщення номерів
надавалися в орендне користування для організації офісів за цінами,
встановленими для вільного поселення громадян України.

За звітний рік завантаженість готелю становила 71,6 відсотка, що на 5,2
відсотка нижче рівня минулого року. На зниження коефіцієнта завантаження
вплинуло зменшення кількості іноземних громадян та громадян країн СНД,
які проживали у готелі. Крім цього, з метою підвищення рівня сервісу,
деякі двомісні номери, після проведення в них ремонтних робіт,
переведенні в одномісні, що теж вплинуло на зменшення завантаження
готелю в звітному році, хоча дохідність таких номерів зросла, так як
вони користуються підвищеним попитом у клієнтів.

2.2. Аналіз управління доходами та витратами готельного комплексу

Як правило, для досконалого вивчення фінансового забезпечення на
підприємстві застосовується така модель економічного аналізу, що
базується на даних фінансової звітності.

Таким чином, аналіз результатів діяльності готелю включає такі
обов’язкові елементи:

1. Дослідження змін кожного показника за поточний період, що
аналізується. Це – «горизонтальний» аналіз фінансових результатів за
звітний період.

2. Дослідження структури відповідних показників і їх
змін. Це – «вертикальний» аналіз показників.

3. Дослідження в загальному вигляді динаміки показників
фінансових результатів за ряд звітних періодів. Це – «трендовий» аналіз.

Розрахунки, наведені в таблиці 2.3 свідчать про те, що за звітний період
готель “Братислава” збільшив виручку від реалізації на 412,3 тис. грн.
(з 7419,2 до 7831,5 тис. грн.), тобто на 5,6 відсотка;

Таблиця 2.3

Аналіз основних показників готелю «Братислава» у 2001 – 2002 роках

п/п Показники

2001 рік

2002 рік

відхилення

абсолютне

(4-3) відхилення відносне, %

(5:3*100)

1 2 3 4 5 6

1 Виручка від реалізації продукції, тис. грн. 7419,2 7831,5
412,3 5,6

2 ПДВ, тис. грн. (ПДВ) 1237,5 1305,5 68,0 5,5

3 ПДВ у відсотках до виручки, % (РПДВ) 16,69 16,7 -0,01 -0,06

4 Готельний збір та інші податки з доходу, тис. грн. (Г3) 385,8 415,1
29,3 7,6

5 Готельний збір у відсотках до виручки від реалізації, % (РГЗ)
5,2 5,3 0,1 1,9

6 ?иручка без податків з доходу, тис. грн. (стр. 1- 2-4) (ЧД) 5795,9
6110,9 315,0 5,4

7 Собівартість послуг (поточні витрати), тис. грн. (ПВ) 3976,7
4236,8 260,2 6,5

8 Собівартість у відсотках до виручки, % (РПВ) 53,6 54,1 0,5 0,9

9 Прибуток від основної діяльності, тис. грн. (стр. 6-7) (П) 1819,2
1874,1 54,9 3,0

10 Прибуток від осн. діяльності у відсотках до виручки, %
24,5 23,9 -0,6 -2,4

11 Рівень рентабельності поточних витрат, % 45,7 44,2 -1,5 -3,3

12 Позареалізаційні доходи та витрат, тис. грн. (Сальдо ДВ)
119,8 128,4 8,6 7,2

13 Балансовий прибуток, тис грн. (9+12) 1939,0 2002,5 63,5 3,3

Продовження табл. 2.3

14 Рівень рентабельності реалізації, % (стр. 13: 1×100) 26,1 25,6 -0,6
-2,2

15 Податок сплачений з прибутку, тис. грн. 581,7 600,7 19,0 3,3

16 Податок, сплачений з прибутку у відсотках до балансового
прибутку, %

(15: 13×100) 30,0 30,0 0,0 0,0

17 Податок, сплачений з прибутку у відсотках до виручки, %

(15: 1×100) 7,8 7,7 -0,2 -2,2

18 Чистий прибуток, тис. грн. (стр. 13-15) 1357,3 1401,7 44,4
3,3

19 Чистий прибуток у відсотках до виручки, % (стр 18 :1×100) 18,3 17,9
-0,4 -2,2

прибуток від основної діяльності зріс на 54,9 тис. грн. (з 1919,2 до
1874,1 тис. грн.), або на 3,0%;

балансовий прибуток збільшився на 63,5 тис. грн. (з 1939,0 до 2002,5
тис.грн.), або на 3,3%;

чистий прибуток також збільшився на 44,4 тис. грн. (з 1357,3 до 1401,7
тис. грн.), або на 3,3%.

Спостерігаєма зміна усіх трьох видів прибутку сталася за рахунок впливу
наступних факторів:

Зростання виручки від реалізації послуг та товарів на 412,3 тис. грн. (з
7419,2 до 7831,5 тис. грн.), призвело до росту прибутку на 101,01
тис.грн. ?В*ПОДо / 100 = 412,3 * 24,5 /100 = 101,01 тис.грн.

Ріст рівня собівартості (поточних витрат) на 0,5% з (53,6 до 54,1%)
призвів до росту суми поточних витрат на 39,2 тис. грн., що відповідно
стало причиною до зменшення суми прибутку на 39,2 тис. грн.

?РПВ * В1/ 100 = 0,5 * 7831,5 / 100 = 39,2 тис.грн.

Зменшення рівня ПДВ на 0,01% (з 16,7 до 16,69 %) призвело до збільшення
прибутку на 0,78 тис. грн.

?РПВ * В1 / 100 = 0,01 * 7831,5 / 100 = 0,78 тис.грн.

Збільшення рівня готельного збору та інших податків, які
сплачуються з доходу, призвело до зменшення прибутку на 7,83 тис.грн.
?РГЗ * В1 / 100 = 0,1 * 7831,5 / 100 = 7,83 тис.грн.

Таким чином, прибуток від основної діяльності збільшився на 54,8 тис.
грн. за рахунок вищеперерахованих факторів:

101,01-39,2 + 0,78 – 7,83 = 54,8 тис. грн.

Різниця в 0,1 тис. грн. (54,9 – 54,8 тис.грн.) з даними наведеними в
таблиці 1 (54,9 тис. грн.), поясняються закругленням цифр при
розрахунках.

Крім названих факторів, на балансовий прибуток впливала зміна
позареалізаційних доходів та витрат. Доходи були більш ніж витрати. Так,
вони склали 128,4 тис. грн. в звітному році, але в минулому році вони
були в сумі 119,8 тис. грн. Тому прибуток збільшився на різницю (128,4 –
119,8 тис. грн.) тобто 8,6 тис.грн.

Внаслідок зростання обсягів реалізації і прибутку відповідно зріс і
податок з прибутку, величина якого у відсотках (30 %) не зазнала змін –
він зріс на 19,0 тис. грн. (з 581,7 до 600,7 тис. грн.).

Разом по балансовому прибутку вплив факторів:

101,01 – 39,2 +0,78 – 7,83 + 8,6 = 63,4 тис. грн.

Різниця в розрахунках з даними приведеними в таблиці 1 (63,5 тис. грн.)
пояснюється закругленням цифр при розрахунках.

Чистий прибуток збільшився на 44,4 тис.грн. чи на 3,3 %. Це сталося за
рахунок випереджаючого зростання балансового прибутку над збільшенням
податку на прибуток на 19,0 тис.грн. (з 581,7 до 600,7 тис.грн.).

Разом на зміну чистого прибутку вплинуло шість факторів кількісне
значення яких визначено:

101,01 – 39,2 +0,78 – 7,83 + 8,6 – 19,0 = 44,4 тис. грн.

Зростання розмірів одержання прибутку пов’язане також із збільшенням
рівня цін надання послуг. Управління цінами реалізації залежить від
обґрунтованості вибору цінової політики підприємства на споживчому ринку
послуг, використання сприятливої готельної кон’юнктури в окремі періоди
року (днів тижня).

Для здійснення послуг готель “Братислава” використовує трудові,
матеріальні та фінансові ресурси. Вони находять відображення у витратах.
Залежно від напрямків діяльності готелю “Братислава” в складі його
поточних витрат виділяють:

• виграти обігу;

• собівартість послуг;

• собівартість продукції власного виробництва у ресторані;

• витрати на проведення позареалізаційних операцій (здача частини майна
в оренду, здійснення претензійної діяльності абощо).

На прибуток підприємства впливає багато факторів. До тих факторів, що
залежать від підприємницької активності та рівня керування, найбільше
належать поточні витрати. Тому аналізу поточних витрат, виявленню
тенденцій та закономірностей їх змін потрібно приділяти найбільшу увагу.

Дані таблиці 2.4 свідчать про те, що збільшилась не тільки сума
собівартості (з 3976,7 тис.грн. до 4236,8 тис.грн.), а також збільшився
рівень собівартості і в звітному році склав 54,1 % до виручки від
реалізації послуг та товарів.

Збільшення рівня собівартості здійснилося за рахунок збільшення
собівартості послуг у готелі, а у ресторані рівень собівартості власної
продукції та реалізації покупних товарів був майже не змінний. Тому у
подальшому дослідженні більша увага буде приділятися затратам у готелі.

Таблиця 2.4

Загальний аналіз собівартості готелю “Братислава” за минулий та звітний
роки.

п/н № Показники

Минулий рік

Звітний рік

відхилення

(+,-)

Сума,

тис. грн.

рівень

витрат, % Сума.

тис. грн.

рівень

витрат, % Абс.

%

1

2

3

4

5

6

7=5-3

8-6-4

1

Собівартість всього по комплексу у тому числі 3976,7

53,6

4236,8

54,1

260,1 0,5

2

Готель

3546,4

47,8

3774,7

48,2

228,3

0,4

3

Ресторан

430,3

5,8

462,1

5,9

31,8

0,1

Проведення аналізу дозволяє виявити зміни в розмірі витрат за окремими
статтями витрат, а також зміни в структурі витрат. Дослідження структури
витрат (питомої ваги окремих статей витрат в їх загальному обсязі) дає
змогу визначити найвагоміші та критичні статті, зміни в яких визначають
тенденцію в розвитку в цілому по готелю.

У таблиці 2.5 наведені дані по двадцять одному виду витрат, двадцять з
яких входять до складу собівартості. Комерційні витрати не включаються
до собівартості, а здійснюються за рахунок чистого прибутку.

Найбільшу частку витрат складає заробітна плата, питома вага якої у
загальній собівартості склала 29,2 % у звітному році. Ці витрати
збільшились не тільки у сумі (+139,6 тис.грн ) в порівнянні з минулим
роком, а й збільшилась їх питома вага (+1,6 %).

Друге місце у складі витрат займають амортизаційні відрахування, їх
частка збільшилась на 2,3 % і склала 11,5 % у звітному році.

Третє місце складають нарахування на зарплату. В звітному році їх доля
склала 11,4 % у загальній сумі витрат, але ця доля зменшилась на 2,5 % в
порівнянні з минулим роком.

Майже 9,7 % склали у звітному році витрати на поточний ремонт, хоча їх
частка й зменшилась на 1,0 % у порівнянні з минулим роком (10,7 %).

Таблиця 2.5

Аналіз витрат по готелю “Братислава” за минулий та звітний роки
(тис.грн.)

Показники

Минулий рік

Питома вага, %

Звітний рік

Питома вага, %

Відхилення (-,+)

г*~~

Абс. %

1

2

3

4

5

6

7 (5-3)

8 (6-4)

1

Зарплата

1097,6 27,6 1237,1 29,2 139,6 1,6

2

Нарахув. на з/пл

552,8 13,9 483,0 11,4 -69,8 -2,5

3

Опалення і гаряча вода 190,9 4,8 207,6 4,9 16,7 0,1

4

Електроенергія

119,3 3,0 135,6 3,2 16,3 0,2

5

Холодна вода 115,3 2,9 105,9 2,5 -9,4 -0,4

6

&”

ae

ae

e

$

&

\

^

`

b

j?

j

±??

?????,7 411,0 9,7 -14,5 -1,0

7

Аморт. відрахування 365,9 9,2 487,2 11,5 121,4 2,3

8

Утримання приміщень 115,3 2,9 156,8 3,7 41,4 0,8

9

Прання білизни

147,1 3,7 152,5 3,6 5,4 -0,1

10

Автотранспорт

27,8 0,7 12,7 0,3 -15,1 -0,4

11

Знос

258,5 6,5 207,6 4,9 -50,9 -1,6

12

Обслуговування за договорами 163,0 4,1 233,0 5,5 70,0 1,4

13

Послуги зв’язку

63,6 1,6 50,8 1,2 -12,8 -0,4

14

Інші витрати

59,7 1,5 67,8 1,6 8,1 0,1

15

Податок

на транспорт 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0

16

Податок на воду

0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0

17

Дорожні роботи

71,6 1,8 72,0 1,7 0,4 -0,1

18

Інноваційний фонд 63,6 1,6 63,6 1,5 -0,1 -0,1

19

Комунальний податок 4,0 0,1 4,2 0,1 0,3 0,0

20

Податок на землю 135,2 3,4 148,3 3,5 13,1 0,1

21 Всього витрат 3976,7 100,0 4236,8 100,0 260,1 0,0

22

Комерційні витрати 490,1

546,2

56,1

Усі інші витрати не перевищували 5,5 % від загальної суми, їх можна
згрупувати у такі послідовності:

Обслуговування за договорами (5,5 %);

Опалення і гаряча вода та знос склали по (4,9 %);

Утримання приміщень (3,7 %);

Прання білизни (3,6 %);

Податок на землю (3,5 %);

Електроенергія (3,2 %);

Перераховані види витрат потребують більш детального дослідження з метою
знаходження резервів їх зменшення, як по готельному комплексу в цілому
так і по підрозділам.

Для виконання аналізу змін в обсязі та рівні змінних та умовно-постійних
витрат готелю проводиться групування витрат залежно від їх еластичності
до виручки від реалізації послуг. Отримана інформація надає можливість
визначити зміни в обсязі га рівні змінних та умовно-постійних витрат,
знання яких необхідне для управління не тільки витратами, а й обсягом
виручки від реалізації послуг та товарів у ресторані та готелі.

На рівень собівартості послуг та товарів великий вплив має виручка від
реалізації послуг. Усі витрати по відношенню до обсягу виручки можна
поділяти на дві групи: умовно-постійні га змінні.

Умовно-постійними називаються витрати, сума яких не змінюється при зміні
виручки від реалізації послуг. Це орендна плата, амортизаційні
відрахування, знос нематеріальних активів, знос малоцінних та
швидкозношуваних предметів, утримання приміщень, послуги сторонніх
підприємств та організацій, витрати на перекваліфікацію робітників та
затрати некапітального характеру, поточний ремонт, відрахування на
обов’язкове страхування майна та інші види витрат. Умовно-постійні
витрати аналізуються по абсолютній сумі.

Змінні – це виграти, сума яких змінюється пропорційно зміні виручки від
реалізації послуг та товарів. Ця група включає: витрати на сировину,
транспортні витрати, заробітну плату, паливо, газ, електроенергію,
відрахування на соціальне страхування, у пенсійний фонд та інші.

Заробітна плата у кожному підприємстві повинна розподілятися на змінні
та умовно-постійні виграти. Тому що заробітна плата працівників, які
отримують оклад (директора, бухгалтера, прибиральниці, вахтера) є
незмінною в основній своїй частині.

Оплата праці (поварів, офіціантів) тісно пов’язана з виробництвом та
реалізацією товарів та послуг, ці витрати треба вважати змінними.

Змінні витрати аналізуються шляхом співставлення рівня витрат у
відсотках до обсягу виручки.

Поділ витрат на умовно-постійні та змінні дозволяє показати залежність
між виручкою від реалізації послуг, собівартістю та розміром прибутку
від реалізації послуг.

Аналіз ступеню впливу виручки від реалізації послуг та товарів та рівня
собівартості приведені у таблиці 2.6.

На основі даних первинного обліку вибрані умовно-постійні витрати, сума
яких склала 2025,4 тис. грн.

Визначимо суму змінних витрат (3976,7 – 1802,9), яка складає 1951,3 тис.
грн. Розрахуємо рівень умовно-постійних та змінних витрат.

Умовно-постійні.

2025,4 * 100 / 7419,2 = 27,3 %

Змінні:

1951,3 * 100 / 7419,2= 26,3 %.

Таблиця 2.6

Визначення ступеню впливу виручки на рівень собівартості готелю
“Братислава” за минулий та звітний роки

Показники

Минулий рік

Повинно бути з урахуванням суми виручки звітного року Відхилення

(+,-)

тис. грн.

% до виручки тис. грн.

% до виручки тис. грн.

% до виручки

1

2

3

4

5

6

7-5-3

8 = 6-4

1

Виручка

7419,2

7831,5

412,3

2

Собівартість,

у тому числі: 3976,7

53,6

4085,1

52,2

81,4

-1,4

3 Умовно-постійні 2025,4 27,3 2025,4 25,9 – -1,4

4 Змінні витрати 1951,3 26,3 2059,7 26,3 260,2 –

Розрахуємо якою повинна була бути собівартість у минулому році при рості
виручки на 412,3 тис. грн.

Умовно-постійні витрати повинні зберігатися в сумі на рівні минулого
року (2025,4 тис. грн.). Рівень змінних витрат складав у минулому році
(26,3 %), тому і в розрахунку він повинен зберегтися на тому ж рівні
(26,3 % до виручки від послуг).

Розрахуємо суму змінних витрат, якою вона може бути при збільшенні
виручки до 7831,5 тис. грн.:

26,3х 7831,5 = 2059,7 тис. грн.

100

Розрахуємо загальну суму собівартості при збільшенні
виручки на 412,3тис.грн.:

2025,4 + 2059,7 = 4085,1 тис. грн.

Розрахуємо рівень собівартості у відсотках до виручки:

4085,1 x 100 = 52,2 %

7831,5

Або 25,9 % + 26,3 % = 54,1 %

Таким чином дані таблиці 6 дозволили нам розрахувати вплив на зміну
собівартості фактора – виручки від реалізації послуг. Виручка
збільшилась на 412,3 тис. грн., за рахунок цього фактору сума
собівартості збільшилась на 81,4 тис. грн. , а її рівень зменшився на
1,4 % до виручки.

За даними попередніх таблиць ми бачимо, що собівартість у звітному році
склала 4236,8 тис. грн., тобто збільшилась на 260,2 тис. грн. в
порівнянні з минулим роком. Цей приріст на 81,4 тис. грн. обумовлено
ростом виручки, а на 178,8 тис. грн. (260,2 – 81,4) є результатом
впливу інших факторів, насамперед зниженням собівартості послуг.

2.3. Управління оборотними коштами та аналіз рентабельності

Вкладення капіталу повинно бути ефективним. Під ефективністю
використання капіталу слід розуміти розмір прибутку, що припадає на одну
грошову одиницю вкладеного капіталу.

Капітал – комплексне поняття, що включає в себе рух оборотних коштів,
основних фондів, нематеріальних активів. Тому аналіз використання
капіталу проводиться по окремим його частинам, потім робиться зведений
аналіз. [10]

Ефективність використання оборотних коштів характеризується, насамперед,
їх обертанням. Під оборотністю коштів розуміється тривалість проходження
коштами окремих стадій виробництва й обертання. Час, на протязі якого
оборотні кошти знаходяться в обороті, тобто послідовно переходять з
однієї стадії в іншу, складає період оборотності оборотних коштів.
Оборотність оборотних коштів обчислюється тривалістю одного обороту в
днях або кількістю оборотів за звітний період (коефіцієнтом обертання).
Тривалість одного обороту в днях – це відношення суми середнього залишку
оборотних коштів до суми одноденної виручки за період, що аналізується:

? – оборотність оборотних коштів у днях;

О – середній залишок оборотних коштів, грош. од.;

t – кількість днів періоду, що аналізується;

? – виручка від реалізації продукції і послуг за період, що
аналізується, грош. од.

Середній залишок оборотних коштів визначається як середня хронологічна
моментного ряду, що обчислюється за сукупністю значення показника в
різні моменти часу:

О1, О2, On – залишок оборотних коштів на 1-е число кожного місяця, грош.
од.;

n – кількість місяців.

Коефіцієнт оборотності коштів характеризує розмір обсягу виручки від
реалізації в розрахунку на одну грош. од. оборотних коштів. Він
визначається як відношення суми виторгу від реалізації продукції до
середнього залишку оборотних коштів за формулою:

К0 – коефіцієнт оборотності, обороти;

? – виручка від реалізації продукції за період, що аналізується, грош.
од;

О – середній залишок оборотних коштів, грош. од.

Коефіцієнт оборотності коштів – це фондовіддача оборотних коштів.
Зростання його свідчить про більш ефективне використання оборотних
коштів. Коефіцієнт оборотності одночасно показує кількість оборотів
оборотних коштів за період, що аналізується і може бути розрахований як
відношення кількості днів року, що аналізується до тривалості одного
обороту в днях (оборотність в днях):

де К0 – коефіцієнт оборотності коштів, обороти;

t – кількість днів року, що аналізується (90, 360);

? – обертання оборотних коштів, днів.

Важливим показником ефективності використання оборотних коштів с також
коефіцієнт завантаження коштів в обороті. Він характеризує суму
оборотних коштів, що авансуються на 1 грош. од. виручки від реалізації
продукції. Іншими словами, являє собою оборотну фондоємність, тобто
витрати оборотних коштів для одержання 1 грош. од. реалізованої
продукції (робіт, послуг). Коефіцієнт завантаження коштів в обороті
являє собою відношення середнього залишку оборотних коштів до суми
виручки від реалізації продукції:

К3 – коефіцієнт завантаження коштів в обороті;

О – середній залишок оборотних коштів, грош. од. ,

Т- виручка від реалізації продукції за період, що аналізується, грош.
од.

Коефіцієнт завантаження коштів в обороті – величина, зворотна
коефіцієнту оборотності коштів (Ко). Чим менше коефіцієнт завантаження
засобів, тим ефективніше використовуються оборотні кошти. [8]

Аналіз оборотності оборотних коштів готелю «Братислава» наведений у
таблиці 2.7.

Розрахуємо

1. Тривалість 1 обороту в днях:

на поч. року – 1320 * 365 / 7419,2 = 52,19 днів;

на кін. року – 1489,7 * 365/7831,5 = 51,08 дня.

1. Коефіцієнт оборотності коштів в оборотах:

на поч. року – 7419,2/1320 = 6,99 оборотів; на кін. року – 7831,5/1489,7
= 7,14 оборотів.

2. Коефіцієнт завантаження коштів в обороті: на поч. року – 1320/ 7419,2
= 0,143 на кін. року – 1489,7/7831,5 = 0,139.

Оборотність оборотних коштів готелю «Братислава» за рік зменшилося на
1,11 дні – з 52,19 до 51,08 що призвело до збільшення коефіцієнта
оборотності коштів на 0,15 обороту – з 6,99 до 7,14 оборотів – до
зменшення коефіцієнта завантаження коштів в обороті на 0,004 грн. – з
0,143 до 0,139 грн.

Таблиця 2.7

Аналіз оборотності оборотних коштів готелю «Братислава»

Показники

познач.

Минулий рік Звітний рік Відхилення

Кількість днів року, що аналізується t

365

365

Виторг, тис. грн.

?

7419,2

7831,5

+ 412,3

Одноденна виручка, тис. грн.

D

25,29

29,16

+ 3,87

Середній залишок оборотних коштів, тис. грн. 0

1320

1489,7

+ 169,7

Тривалість одного обороту, днів

?

52,19

51,08

– 1,11

Коефіцієнт оборотності коштів, обороти ??

6,99

7,14

+0,15

Коефіцієнт завантаження коштів в обороті, грн. Кз

0,143

0,139

– 0,004

Зміну швидкості обороту оборотних коштів було досягнуто в результаті
взаємодії двох чинників: збільшення розміру виручки на 412,3 тис. грн.
(7831,5 – 7419,2) і збільшення середнього залишку оборотних коштів на
169,7 тис. грн. (з 1320 тис.грн. до 1489,7 тис. грн.). Вплив кожного з
цих чинників на загальне прискорення оборотності оборотних коштів такий:

1) зріст розміру виручки прискорив оборотність оборотних коштів на 6,9
дні (Oo/Dt-Zo):

1320/29,16-52,19 = -6,9 дні;

2) збільшення середнього залишку оборотних коштів на 169,7 тис. грн.
зменшило оборотність коштів на 1,36 дня:

169,7/29,16 = 5,76 дня. Разом -6,9 + 5,76 = -1,14 днів.

Прискорення оборотності оборотних коштів на 1,14 дні визволило з обороту
кошти в сумі 33,24 тис.грн.:

-1,14 * 29,16 = – 33,24 тис.грн.

Розмір економічного ефекту, отриманого від прискорення оборотності
оборотних коштів можна визначити використовуючи коефіцієнт завантаження
коштів в обороті. Так, якщо торік для одержання 100 грн. виторгу було
витрачено 14,3 грн. оборотних коштів, то в звітному році – тільки 13,9
грн., тобто менше на 0,4 грн. Отже, загальна сума економії оборотних
коштів із усього розміру виручки складає : – 0,4 * 7831,5 /100 = – 42,58
тис. грн.

Капітал являє собою суму оборотних коштів, основних фондів,
нематеріальних активів. Ефективність використання капіталу найкраще
характеризується його рентабельністю. Рівень рентабельності капіталу
вимірюється процентним відношенням балансового прибутку до розміру
капіталу Аналіз рентабельності капіталу в цілому наведений у таблиці
2.8.

Рівень рентабельності капіталу може бути виражений такою формулою, яка
характеризує його структуру:

Р = (П * 1ОО/Т) * (1/(1/Ко)+(1/Ф)+(1/Фн)), де

? – рівень рентабельності капіталу, %;

? – балансовий прибуток, грош. од.;

? – виручка, грош. од ;

Ко – коефіцієнт обертання оборотних коштів, оберти;

? – фондовіддача основних фондів, грош. од.;

Ф„ – фондовіддача нематеріальних активів, грош. од.

Дана формула показує, що рівень рентабельності капіталу знаходиться у
прямій залежності від рівня балансового прибутку на 1 грош. од. виторгу,
коефіцієнту обертання оборотних коштів, фондовіддачі нематеріальних
активів.

Аналіз впливу зазначених чинників на рівень рентабельності капіталу
визначаємо за допомогою прийому ланцюгових підстановок. З цією метою
послідовно робимо такі розрахунки:

1) РО = (П0х 100 / Т0) х ((1 / (1/Коо) + (1/Фо) + (1/Фко)) = – 31,6 *
((1/ (1 / 6,99) + (1 / 0,91) + (1 / 3418,8)) = 25,5 %.

2) РО1 = 27,0 * ((1/(1 /6,99) + (1 /0,91) + (1 /3418,8)) = 21,6%.

3) РО2 = 27 * ((1/ (1 / 7,14) + (1 / 0,9]) ·+ (1 / 3418,8)) = 21,79 %.

4) РО3 = 27 * ((1/ (1 / 7,14) + (1 / 0,98) + (1 / 3418,8)) = 23,27 %.

5) ?1 = 27 * ((1/ (1 / 7,14) + (1 / 0,98) + (1 / 626,12) ) = 23,2 %.

Таблиця 2.8

Аналіз рентабельності капіталу готелю «Братислава»

Показники

Минулий рік Звітний рік

Відхилення

1

2

3

4

Балансовий прибуток, тис, грн.

2919,6

2877,3

-42,3

Виручка, тис. грн.

7419,2

7831,5

+ 412,3

Балансовий прибуток, у % до виторгу

31,6

27,0

-4,6

Середній залишок оборотних коштів, тис грн. 1320

1489,7

+ 169,7

Середньорічна вартість основних фондів тис. грн. 10111,0

10890,0

+ 779,0

Середньорічна вартість нематеріальних активів, тис. грн. 2,7

17

+14,3

Загальна сума капіталу, тис. грн.

11433,7

12396,7

+ 963

Рівень рентабельності капіталу, %

25,5 23,2

-2,3

Коеф. оборотності оборотних коштів, обороти 6,99

7,14

+0,15

Фондовіддача основних фондів, грн.

0,91

0,98

+0,07

Фондовіддача нематеріальних активів грн. 3418,8

626,12

-2792,68

Розрахунки, зроблені за такою формулою, показують, що рівень
рентабельності капіталу знизився на 2,3 % . На це зниження вплинули такі
чинники:

1) зниження розміру прибутку на 1 грн. виручки знизило рівень
рентабельності капіталу на 3,9 %: РО1-Р0 = 21,6-25,5 = -3,9%;

2) збільшення коефіцієнту оборотності оборотних коштів підняло рівень
рентабельності капіталу на 0,19 %: РО2 – РО1 =21,79-21,6= 0,19%;

3) підвищення фондовіддачі основних фондів збільшило рівень
рентабельності капіталу на 1,48 %: РО3 – РО2 = 23,27-21,79 = 1,48 %;

4) зменшення фондовіддачі нематеріальних активів знизило рівень
рентабельності капіталу на 0,02 %:?1–РО3 = 23,2-23,27=-0,07 %.

Разом: – 3,9 + 0,19 + 1,48 -0,07 = – 2,3 %.

Таким чином, ефективність використання капіталу, тобто доцільність
вкладення інвестиційних коштів підприємства, знизилася у звітному році
на 2,3 відсотка.

Розділ 3. Напрямки підвищення ефективності діяльності підприємства

3.1. Зміна структури надання послуг

Для виробітку рекомендацій щодо підвищення доходів готельного комплексу
«Братислава» розглянемо таблицю 3.1.

Таблиця 3.1

Аналіз доходів по готелю «Братислава» у 2001 – 2002 роках, тис. грн.

п/п

Показники

Минулий рік

Звітний рік

Відхилення (-;+)

абс.

(4-3) %

(5*3

/100)

1 2 3 4 5 6

ДОХОДИ без ПДВ, всього:

5 795,9 6 110,9 315,0 5,4

1

Експлуатація готелю: у тому числі

4 371,2 4 591,0 219,8 5,0

Вільне поселення в т.ч.

986,1 1 062,3 76,2 7,7

Іноземних громадян

483,0 612,8 129,8 26,9

2

Офіси

116,2 131,7 15,5 13,3

3

Оренда нежитлових приміщень

101,3 120,6 19,3 19,1

4 Оренда актового залу 39,4 28,5 -10,9 -27,7

5 Додаткові послуги 99,2 94,1 -5,1 -5,1

6

Ресторан

1 068,6 1 145,0 95,2 8,9

У таблиці 3.1 наведено результати аналізу доходів готелю «Братислава».
Результати таблиці свідчать про те, що доходи готелю «Братислава»
збільшились за два роки на 315,0 тис. грн. (З 5795,9 тис. грн. до 6110,9
тис. грн.), або на 5,4%.

За рахунок експлуатації готелю доходи збільшились на 219,8 тис. грн.,
або на 5,0%. По ресторану вони зросли на 95,2 тис. грн. (з 1068,6 тис.
грн. до 1145,0 тис. грн.), або на 8,9 %. По оренді нежитлових приміщень
на 19,3 тис. грн. (з 101,3 тис. грн. до 120,6 тис. грн.), або на 19,1 %.
За рахунок експлуатації офісів – на 15,5 тис. грн. (з 116,2 тис. грн. до
131,7 тис. грн.), або 13,3 %.

Зниження доходів сталося за рахунок оренди актового залу. У минулому
році сума доходів склала 39,4 тис. грн., а в звітному році тільки 28,5
тис. грн., тобто сума доходів зменшилась на 10,9 тис. грн.

Також зменшилися доходи з додаткових послуг на 5,1 тис. грн. (з 99,2
тис. грн. до 94,1 тис. грн.), або на 5,1 %.

Дані таблиці 3.2 свідчать про те, що найбільшу частину доходів готель
«Братислава» одержує від експлуатації готелю.

Таблиця 3.2

Аналіз структури формування доходів по готелю «Братислава» у 2001 –
2002 роках, %

Показники 2001 рік 2002 рік Відхилення

(-+)

Абс. %

1

2

3

4

5

6

1

Експлуатація готелю

75,42 75,13 -0,29 -0,39

2

Офіси

2,00 2,16 0,15 7,50

3

Оренда нежитлових приміщень

1,75 1,97 0,23 12,92

4

Оренда актового залу

0,68 0,47 -0,21 -31,39

5

Додаткові послуги, всього

1,71 1,54 -0,17 -10,03

6

Ресторан

18,44 18,74 0,30 1,63

ВСЬОГО ДОХОДІВ (БЕЗ ПДВ) 100

100

Доля експлуатації готелю в звітному році зменшилась у порівнянні з
минулим роком на 0,39 % і склала 75,13 % у загальній сумі доходів. Друге
місце в одержаних доходах займає ресторан, його частка в звітному році
складає 18,74 %, яка збільшилась в порівнянні з минулим роком на 1,63 %.
Невелику частку займає оренда нежитлових приміщень, її частка в звітному
році складає 1,97 % загальних доходів. В порівнянні з минулим роком вона
зросла на 12,92 %.

Доходи від офісів майже складають 2 відсотка (2,16 %) від загальної суми
доходів. Трохи менше від офісів займають додаткові послуги, їх частка в
загальній сумі доходів склала 1,54 %. Вона у звітному році в порівнянні
з минулим роком зменшилась майже на 10,03 %. Найменшу долю в загальних
доходах складає частка доходів від оренди актового залу, її доля
зменшилась майже на дві третини в порівнянні з попереднім роком.

Розглянуті фактори прямо впливають на величину доходів, а відповідно, і
на прибуток готелю «Братислава».

Адміністрація повинна враховувати всі фактори, які не залежать від
діяльності підприємства. До них відносяться рівень податків з доходу та
рівень податків з прибутку. Але особливо слід враховувати ті фактори,
які залежать від підприємницької активності робітників комплексу. До них
слід відносити збільшення доходу за рахунок росту виручки від реалізації
товарів та надання послуг, зменшення собівартості продукції та послуг,
та збільшення сальдо позареалізаційних доходів та витрат.

Збільшенню ціни реалізації по наданню послуг сприяє залучення нових та
постійних клієнтів перед початком сезону (коли ціни найвищі).

Маса одержання прибутку залежить від обсягу діяльності готелю (виручки
від реалізації послуг), кількості наданих послуг. Збільшенню обсягу
наданих послуг сприяє здійснення ефективної маркетингової політики
шляхом включення в перелік взаємодоповнюючих послуг, надання споживчого
кредиту при реалізації послуг, розширення системи додаткових готельних
послуг, пов’язаних із реалізацією та наданням послуг, здійснення
ефективних рекламних заходів.

Так як доходи від готелю в минулому році дещо знизилися, було б
доцільним продовжити переобладнання деяких недорогих категорій номерів у
більш комфортні та дорогі, що б сприяло зростанню виручки від реалізації
та збільшенні завантаженості готелю.

3.2. Підвищення продуктивності праці працівників та її вплив на
результати діяльності готельного комплексу “Братислава”

Найбільш розповсюдженим показником продуктивності праці працюючих
підприємства є виробіток, що визначається середнім розміром виручки на
одного працівника підприємства:

,

де П – середня виручка на одного працівника, тис. грн.;

Т – розмір обороту за період, тис. грн.;

n – чисельність працівників підприємства.

Цей показник характеризує обсяг послуг, реалізованих одним працюючим за
визначений проміжок часу (у нашому випадку – за рік).

Таблиця 3.3

Аналіз продуктивності праці персоналу готелю “Братислава”

у 2000-2002 р.

№ п/п Показник Роки Відхилення, тис. грн. Відхилення, %

2000 2001 2002 2001 р. від 2000 р. 2002 р. від 2001 р. 2002 р. від
2000 р. 2001 р. від 2000 р. 2002 р. від 2001 р. 2002 р. від 2000 р.

1 Чиста виручка від реалізації, тис. грн. 5140,0 5795,9 6110,9 655,9
315,0 970,9 12,8 5,4 18,9

2 Середньорічна

чисельність персоналу, чол. 183,0 207,0 226,0 24,0 19,0 43,0 13,1 9,2
23,5

3 Виручка на одного працівника,

тис. грн. (продуктивність праці) 28,09 28,00 27,04 -0,09 -0,96 -1,05
-0,3 -3,4 -3,7

Аналізуючи дані таблиці 3.3, можна сказати про зниження продуктивності
праці персоналу готелю “Братислава”: якщо в 2001 році вона знизилася на
0,3%, те в 2002 році – на 3,4%, що в порівнянні з 2000 роком дало
зниження цього показника на 3,7%.

Таким чином, можна зробити висновок про загальне погіршення використання
трудових ресурсів на аналізованому підприємстві.

Так як за аналізуємий період виручка від реалізації зростала з кожним
роком, то це можна пояснити випереджаючим зростанням середньорічної
чисельності персоналу над виручкою від реалізації.

Будь-яке підприємство зацікавлене в росту продуктивності й ефективності
праці працюючих, оскільки це дозволяє скорочувати витрати живої праці
(робітника часу) на одиницю продукції (робіт, послуг) підприємства,
нарощувати обсяги товарообігу без зміни чисельності працюючих. Вплив
продуктивності праці не обмежується лише обсягом товарообігу, а має
більш широку сферу впливу.

Так, зростання виручки від реалізації послуг та товарів на 315,0 тис.
грн. (з 5795,9 до 6110,9 тис. грн.), призвело до росту прибутку на
101,01 тис.грн.

Так як збільшення витрат на зарплату на нарахувань на неї внаслідок
підвищення чисельності персоналу склало 69,8 тис. грн. (див. табл. 2.5),
то збільшення числа працюючих є доцільним засобом для підвищення виручки
від реалізації, а, отже, і рентабельності.

Раніше проведений аналіз рентабельності капіталу готельного комплексу
(див. табл. 2.8) засвідчив, що цей показник скоротився у порівнянні з
2001 роком на 2,3%. Це сталося внаслідок випережаючого зростання чистої
виручки від реалізації (на 315,0 тис. грн.) над зростанням чистого
прибутку (на 44,1 тис. грн.). Однак, якщо на виручку від реалізації
продуктивність праці персоналу вплинула, то прибуток змінився насамперед
під впливом інших факторів – підвищення податкового навантаження,
позареалізаційних операцій (див. табл. 2.3).

Таким чином, всупереч абсолютному зниженню показника продуктивності
праці – виручки на одного працівника – на 0,96 тис. грн., або на 3,4
відсотка, якщо брати до уваги абсолютні показники продуктивності праці,
то вони є на непоганому рівні – від 28,09 тис. грн. у 2000 році до 27,04
тис. грн. у 2002 році.

Висновки та пропозиції

В сучасних умовах перехідної економіки України підприємствам для
ефективного здійснення фінансово-господарської діяльності необхідно
застосовувати інструментарій фінансового менеджменту.

Фінансовий менеджмент – система керування механізмом руху грошових
потоків підприємства з метою ефективного використання усіх коштів
підприємства.

Рамки фінансового менеджменту підприємств визначаються ринковими
факторами, що відрізняє його від загальних умов керування фінансами, в
окремих ланках яких можуть переважати адміністративні елементи впливів
керуючих суб’єктів на керовані об’єкти.

Метою фінансового менеджменту є керування рухом фінансових ресурсів, що
здійснюється за допомогою різних прийомів. Загальним змістом усіх
прийомів фінансового менеджменту є вплив фінансових відносин на величину
фінансових ресурсів.

Фінансовий менеджмент, керуючи рухом капіталу, може направити його на
збільшення виробничих потужностей, а отже, виторгу; при керуванні рухом
фінансових ресурсів, з’являється можливість використовувати їх для
зниження собівартості і збільшення капіталу.

Фінансовий менеджмент спрямований на керування рухом фінансових ресурсів
і фінансових відносин, що виникають між суб’єктами, що хазяюють, у
процесі руху фінансових ресурсів. Питання, як мистецьки керувати цими
рухом і відносинами, складає зміст фінансового менеджменту. Фінансовий
менеджмент являє собою процес вироблення мети керування фінансами і
здійснення впливу на фінанси за допомогою методів і важелів фінансового
механізму для досягнення поставленої мети.

Обсяг виручки від реалізації послуг є основним валовим показником
діяльності готельного підприємства, який характеризує результат його
діяльності щодо залучення купівельних фондів споживачів. Саме реалізація
певних послуг, товарів створює економічне підґрунтя для отримання
певного обсягу доходів та прибутку, тобто формує передумови для
реалізації стратегічних цілей діяльності готельного підприємства.

За звітний період готель “Братислава” збільшив виручку від реалізації на
412,3 тис. грн. (з 7419,2 до 7831,5 тис. грн.), тобто на 5,6 відсотка;

прибуток від основної діяльності зріс на 54,9 тис. грн. (з 1919,2 до
1874,1 тис. грн.), або на 3,0%;

балансовий прибуток збільшився на 63,5 тис. грн. (з 1939,0 до 2002,5
тис.грн.), або на 3,3%;

чистий прибуток також збільшився на 44,4 тис. грн. (з 1357,3 до 1401,7
тис. грн.), або на 3,3%.

На балансовий прибуток впливала зміна позареалізаційних доходів та
витрат. Доходи були більш ніж витрати. Так, вони склали 128,4 тис. грн.
в звітному році, але в минулому році вони були в сумі 119,8 тис. грн.
Тому прибуток збільшився на різницю (128,4 – 119,8 тис. грн.) тобто 8,6
тис.грн.

Аналізуючи зміну продуктивності праці персоналу готелю “Братислава”,
можна сказати, що якщо в 2001 році вона знизилася на 0,3%, те в 2002
році – на 3,4%, що в порівнянні з 2000 роком дало зниження цього
показника на 3,7%.

Так як за аналізуємий період виручка від реалізації зростала з кожним
роком, то це можна пояснити випереджаючим зростанням середньорічної
чисельності персоналу над виручкою від реалізації.

Збільшенню обсягу наданих послуг сприяє здійснення ефективної
маркетингової політики шляхом включення в перелік взаємодоповнюючих
послуг, надання споживчого кредиту при реалізації послуг, розширення
системи додаткових готельних послуг, пов’язаних із реалізацією та
наданням послуг, здійснення ефективних рекламних заходів. Було б
доцільним продовжити переобладнання деяких недорогих категорій номерів у
більш комфортні та дорогі, що б сприяло зростанню виручки від реалізації
та збільшенні завантаженості готелю.

Список використаної літератури

Закон України “Про туризм” від15/09/1995 р.

Антикризисное управление: от банкротства – к финансовому оздоровлению //
Под ред. П. Иванова. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1995.

Баканов М. И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа. – М.:
Финансы и статистика, 1993.

Балабанов И.Г., Балабанов А.И. Экономика туризма. Учебное пособие. М.:
Финансы и статистика, 2000.-136 с.

Браймер Р. А. Основы управления в индустрии гостеприимства / Пер. с
англ. – М.: Аспект Пресс, 1995.

Економічний аналіз господарської діяльності /Іващенко В.І., Болюк М.А. –
К.: ЗАТ “Нічлава”, 1999.-204с.

Ильина Е. Н. Туризм – путешествия. Создание туристской фирмы. Агентский
бизнес: Учеб. для туристских колледжей и вузов. – М.: РМАТ, 1998.

Івахненко В. М. Курс економічного аналізу: Навч. посіб.
-К.:”3нання”-Прес., 2000.-207 с.

Ковалев В. В. Финансовый анализ: управление капиталом, выбор инвестиций,
анализ отчетности. – М.: Финансы и статистика, 1999.-432 с.

Коробов М. Я. Фінансово – економічний аналіз діяльності підприємств:
Навч. посіб. -К.: Т-во “Знання”, 2000.-378 с.

Менеджмент гостиничного и ресторанного обслуживания / Сост. Ю. Н.
Борисова, Н. И. Гаранин, Ю. В. Забаев, А. И. Сеселкин. – М.: РМАТ, 1997.
– 73 с.

Менеджмент туризма: Учеб. для студентов / Авт.-сост. И. В. Зорин. – М.:
РМАТ, 1998. – 230 с.

Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану
підприємства: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 1999. – 132 с.

Олейник А. И. и др. Бухгалтерский учёт и финансовый анализ / А. И.
Олейник , С. И. Юрьева, Л. И. Рыбальченко – X.: ОКО, 1996 – 704 с.

Основы менеджмента туризма / Науч. ред. В. А. Квартальнов. – М.: РМАТ,
1996. – 59 с.

Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4-е изд.,
перераб. и доп. – Минск.: ООО «Новое знание», 1999.

Сенин B.C. Введение в туризм. – М., 1993.

Соболева Е.А., Соболев И.И. Финансово-экономиченский анализ деятельности
турфирмы. – М., 1999.

Соловьев Б. Л., Толстова Л. А. Менеджмент гостеприимства: Справ.-метод.
пособие. – М.: РМАТ, 1997. – 108 с.

PAGE

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020