.

Туристична характеристика Надвірнянського району, с.Бистриця, с.Буковель, ТК Буковель. Перспективи розвитку (курсова робота)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
2 4246
Скачать документ

Курсова робота

Туристична характеристика Надвірнянського району, с.Бистриця,
с.Буковель, ТК Буковель. Перспективи розвитку.

Зміст

Вступ ………………………………………………………………………………..

1.Загальна характеристика Надвірнянського району……………………………..

1.1 Фізико-географічне положення району дослідження………….……….

1.2 Загальні особливості рельєфу. Геологічна будова……….. ……………

1.3. Клімат. Річки…………………………………………………………

1.4 Рослинний і тваринний світ. Природоохоронні об’єкти……..………..

1.5 Загальна оцінка природно-рекреаційного потенціалу.

2. Соціально-економічний потенціал села Бистриця……………..………………

2.1 Демографічні процеси …….…………………………………………….

2.2 Стан зайнятості населення………………………………………………

2.3 Становище освіти………………………………………………………..

2.4 Становище інфраструктури (дороги, зв’язок, сміттєвивіз)……………

2.4.1 Стан доріг…………………………………………………………

2.4.2 Засоби зв’язку………………………………………………….. 2.4.3
Сміттєвивіз………………………………………………………

2.5Становище сфери туризму………………………………………………

3. Аналіз ситуації в с. Поляниця після приходу інвестора………………………

3.1 ТК “Буковель”……………………………………………………………

3.2 Вплив проектів інвестора на ситуацію в селі Поляниці………………

3.2.1 Вплив на довкілля……………………………………………… 3.2.2 Зайнятість
населення та добробут села……………

4.Прогноз впливу діяльності Ймовірного інвестора на ситуацію в селі
Бистриця……………………………………………………………………………

Висновок……………………………………………………………………………

Вступ

Галузь туризму не випадково обрано пріоритетною у програмі розвитку
Івано-Франківщини. Українські Карпати викликають зацікавлення не тільки
в українських туристів, а й у іноземців, що проживають на далеких
континентах. Проте є всі підстави вважати, що сфера туризму тут на
неналежному рівні.

Ведучи мову про Українські Карпати, слід розуміти, що це не тільки
Гірська система з незабутніми краєвидами, річками, льодовиковими
озерами, водоспадами, унікальною ендемічною природою та реліктовою
флорою і фауною. Карпати – це також заселені регіони з давніх часів, які
на даний час перебувають в занепаді, та навіть на межі вимирання, (мова
йде і про демографічну ситуацію, і про безробіття, і про виїзд молоді за
межі села з метою працевлаштування, і про не ефективність ведення
сільського господарства). Ця проблема набуває делалі більшої а к т у а л
ь н о с т і, атже призводить до занепаду села, і потребує вирішення.
Саме тому темою моєї наукової роботи стала: “вплив туристичних
комплексів на розвиток сіл Бистриця та Полляниця”. Ці два села, такі
схожі у минулому, надзвичайно відрізняються зараз. Прихід інвестора в с.
Поляниця змінює його подальший розвиток. Яким воно стало? В своїй праці
я здійснюю спробу проаналізувати чи добрі ці зміни та чи потрібні такі
зміни с. Бистриця. Саме тому намагаюся показати вплив інвестора на всі
важливі сфери діяльності в селі.

При написанні роботи більше уваги зверталося на ситуацію в с. Бистриця
та можливі зміни тут з приходом інвестора. Також як ймовірний інвестор
розглянуто ТзОВ “Скорзонера” (на основі фактів зацікавленості ним даним
населеним пунктом). Щодо населеного пункту Поляниця, то тут використано
проектні матеріали розвитку ТК “Буковель” (майстер-план “Буковель”), що
передбачають відповідні зміни у житті села.

У своїй роботі я ставила за м е т у розкрити проблему відсутності
стимулюючого фактору розвитку с. Бистриця, а також дати оцінку природо
ресурсного потенціалу дослідженого району. Для цього було опрацьовано
наукову та історичну літературу, зібрано статистичні дані, використано
картографічні матеріали та здіснено метод прогнозу. Неодноразово
спілкувалася з небайдужими до долі села людьми: головою сільської ради –
Яремчуком Петром Петровичем, власниками туристичного центру “Водограй”
Баб’юком Віктором Юрійовичем та власником приватної садиби “Любава”
Фронзеєм В’ячеславом Ярославовичем, директором сільського Будинку
культури Роїв Марією Василівною та ін. Дискусії з цього питання та
детальне опрацювання літератури дали мені змогу зрозуміти, що саме в
туризмі з потужними інвестиціями ці люди вбачають вирішення багатьох
проблем села. Щоб переконатися в цьому і спробувати довести правильність
цієї думки, я взялася за дану працю.

Характеристика природніх умов і ресурсів району досліджень

Фізико-географічне положення району дослідження

Надвірнянський район розташований у південно-західній частині
Івано-Франківській області. Південно-західна межа району проходить по
межі із Закарпатською областю. Надвірнянський район межує із такими
районами Івано-Франківської області, як: Коломийським на північному
сході, Косівським на південному сході, Верховинським на півдні,
Тисменецьким на півночі, Богорочанським на північно західній.

Адміністративний центр району – місто Надвірна, розташоване в передгір’ї
Українських Карпат на правому березі річки Бистриці Надвірнянської
(басейн Дністра).

Територія Надвірнянського району становить 1293,6 кв. км. Її третина
припадає на Перед карпатську рівнену. Дві третини розташовані в гірській
зоні Зовнішніх (Скибових) Карпат. В межах дослідженої території
виділяють Довбушанські Горгани розташовані між долинами Бистриці
Надвірнянської і Пруту. [1]

На території району 42 сільських населених пункти. Дилятин, Битків,
Ланчин – селища міського підпорядкування. Село Поляниця належить до
Яремчанської міськради. Село Бистриця (до 1946р – Рафаїлова), центри
сільської ріди знаходиттяся на відстані 36 км від Надвірної. До складу
сільради входять село Климпуші та селища Згари й Причіл.

Загальні особливості рельєфу, геологічної будови.

Територія району формувалася на дні океану. В кінці палеогену (25 млн.
років тому) почалося утворення Карпат при одночасному від ступанні
продавнього океану на північ. На території переважають гірські породи
неогенового періоду (Передкарпаття), що складається з потужніх мол асів
(конгломератів, пісковиків,глини, солі) [2]. Гірська частина
сформувалася остаточно в кайнозої з потужних шарів пісковиків, що значно
зруйнувалися в процесі вивітрювання утворивши на схилах і вершинах
Горганах кам’яні осипи. Карпати і зараз продовжують рости, зазнаючи
вертикальних піднять на 5-11 мм на рік.

Про молодий вік Карпат свідчать землетруси, епіцентр яких зараз у
Румунії.

Територія району лежить в межах таких тектонічних структур: –
Південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи
(Волино-Подільської плити);

Внутрішньої зониПередкарпатського передового прогину;

Складчастої області Українських Карпат: Скибової зони.

Волино-Подільська плита являє собою схил Українського кристалічного
щита. Її кристалічний фундамент занурений під потужну товщу (до 3000м)
палеозойських і мезозойських відкладів (вапняків, сланців, пісковиків).

Передкарпатський крайовий прогин є частиною Карпатського альпійського
поясу. Внутрішня зона вкрита потужною товщею (до 7000м) відкладів
крейдового, палеогенного і неогенного періодів. Всі вони морського
походження, в окремих місцях зім’яті в пологі лінійні складки. Внутрішня
зона зверху вкрита неогеновими молосами. Моласи – продукти руйнування
гір, утворені піскрвиками,конгломераторами, глинами, вапняками, які
награмаджувалися в прилеглому морському басейні.

Зовнішня антиклінальна (Скибова) зона являє собою підвищення ускладнене
насувами, які утворюють шість скиб типово Карпатського простягання.

Більшу частину займають гори, Привододільні або Внутрішні Горгани,
представлені середньогір’ям порізаним верхівями річок, зокрема Бистриці
Надвірнянської. Тут знаходиться п’ять вершин висотою понад 1700м, це г.
Гропа (1759м), г. Братківська (1788м), г. Дурня (1705м), Чорна Клива
(1719м), г. Довбушанка (1754м).

На вододілі Чорної Тиси і Прута знаходиться Яблуницький перевал або
Ясинський (931м) перевал, це най східніше шосе, яке зв’язує Закарпаття з
Прикарпаттям.

Серед корисних копалин виділяють: нафту, природній газ, буре вугілля,
менілітові сланці, озокерит, кам’яна сіль, будівельні матеріали,
пісковики, Пасічнянське родовище (піски для вироблення скла) Є джерела
мінеральних вод.

Клімат. Річки.

Клімат – це багаторічний режим погоди у даній місцевості.

Клімат району помірно-контенентальний, вологий, прохолодний влітку та
м’який взимку. Пересічна температура січня від -4,3°C (Яремче) до –
7,6°C (Пожижевська); відповідно липня – +17°C; + 12°C.

У районі протягом року в середньому переважають північно-західний та
південно-східний напрямки вітру.

На території досліджуваного району річні суми опадів залежно від висоти
місця коливаються у межах 700-1500 мм (у верхів’ях Прута). У теплий
період випадає приблизно 68% опадів від річної норми.найбільш дощові
літні місяці (червень, липень, серпень), протягом яких випадає близько
44% опадів. Максимум опадів здебільшого припадає на червень.

Теплий період в районі триває від260-270 днів; загальний період
вегетації відповідно від 200-210 до 165-и днів;період активної вегетації
– від 160-165 до 80 днів.

Припинення весняних приморозків на передгірських ділянках в середньому
припадає на кінець квітня – початок травня, а настають вони восени в
кінці вересня – початок жовтня. Тому середня тривалість безморозного
періоду становить 150-155 днів. Весняні приморозки найнебезпечніші для
плодових культур під час їх цвітіння і утворення зав’язі.

У літні сезони (червень – серпень) 50% днів мають середні добові
температури в межах 15-20 градусів за Цельсієм. У липні (найтеплішому
місяці) налічується близько 13 днів з температурами 20-25 градусів за
Цельсієм. Протягом року в середньому в межах району буває 28-29 днів з
грозами.

Осінь у районі наступає на початку вересня, коли відбувається перехід
середньої добової температури через 15 градусів за Цельсієм, і
закінчується у перших днях після переходу температури через нуль
градусів за Цельсієм. Восени помітно збільшується повторювальність
південно-східних вітрів, що спричиняють часте поширення на території
області ще теплого континентального повітря. Тому перша половина
осіннього сезону тепла.

Метеорологічна весна починається з першої декади березня і закінчується
наприкінці травня – початку червня.

Перехід періоду зими на рівнинах характерний повільним пониженням
температури від 0 до -5 градусів за Цельсієм і становить близько 40-50
днів. Період підвищення температури становить від -5 о 0 градусів
Цельсієм в кінці зими триває 35 днів..

Поява першого снігового покриву припадає в середньому на листопад, і
тільки через місяць настає його стійке залягання. Руйнування снігового
покриву починається в середньому на початку березня. Загальна тривалість
періоду зі сніговим покривом становить близько 115-120 днів. Пересічна
висота снігового покриву 44-80см.

На території району беруть початок і течуть річки басейну Дунаю – Пруту
з притокою Прутцем-Яблунецьким. Басейн Дністра – Бистриця Надвірнянська
з притоками Зеленицею, Довжинцем, Вороною. Права притока Дністра річка –
Бистриця Надвірнянська бере початок на схилах Вододільного хребта.
Особливості їх долин змінюються залежно від геологічної будови
місцевості. В місцях, де переважають глинисті породи, течія розширюється
і сповільнюється. На кам’яних перекатах вони стають бурхливими. На
горганських притоках інколи утворюються великі водоспади. Найвідоміші з
них на притоці Бистриці Надвірнянської – Бухтівецький водоспад [1].

1.4 Рослинний і творинний світ. Природоохоронні об’єкти.

На рівнині і в передгірних районах ліси займають понад 18% території, а
на схилах Карпат – 55% .

Майже не збереглася у непорушному стані природна трав’яна рослинність,
оскільки більша частина безлісих територій розорана під
сільськогосподарські угіддя. Болота на рівнині, і у високогір’ї дуже
нечисленні.У лісах ростуть бук, дуб, граб, липа, береза, ясен, явір,
клен, смерека, ялина, сосна.З кущів можна зустріти брусницю, ліщину,
калину, глід, терен, шипшину.Серед трав поширені тонконіг, осока, фіалка
лісова, анемона діброва та інші.На освоєних землях рівнинної частини
області ростуть яблуні, груші, смородина, аґрус, пшениця, жито,
кукурудза, картопля, помідори, огірки. Різнотрав’я полонин: осот,
тонконіг, полин, чебрець, примула. В Горганах збереглися реліктові види
рослин: тис ягідний, листовик склопендровмй, лунарія оживаюча.

У широколистяних лісах, на рівнинах району можна зустріти таких тварин,
як заєць-русак, кріт, лисиця, дикий кабан, козуля; плазунів – ящірка,
вуж; птахів– шпак, горобець, синиця, галка, сойка. У річках водяться
щуки, коропи, окуні, в’юни.

Зараз у горах можна побачити бурого ведмедя, оленя карпатського, зозулю,
рись, дикого кабана, вовка, куницю, а з птахів – глухаря, карпатського,
шишкаря ялинкового. Лелеку гірського.

Розводять в домашньому господарстві: основному коней, корів, свиней,
овець, кролів, гусей, качок та курей, а також собак та котів.

За довгий проміжок часу завдано неабиякої шкоди, внаслідок людської
діяльності, рослинному і тваринному світу. Вирубані значні площі лісів
рівнинної і гірської частини району, розорані ділянки з дикорослою
трав’янистою рослинністю. З метою збереження і охорони природи в межах
району створенно Карпатський Природній Національний парк (державного
значення). Заказники: Лісовий Бредулецький, орнітологічний
Пожератульський і Садки, ботанічні: Кливський та Товпишірський заказник,
комплексна пам’ятка природи – урочища Верхнє озерище, дендропарк
Високогірний. Всього місцевого значення – 8 заказників, 31 пам’ятки
природи; 17 заповідних урочищ.

Верхнє озерище урочище пам’ятка природи (з 1975р) площа 48га.
Охороняться мальовнича гірська улоговина на північних схилах Горган, на
висоті 1300м над рівнем моря. Схили її вкриті високогірними яровинами
пралісами з невеликою домішкою буку та сосни гірської, вище –
субальпійські луки.

Високогірний дендропарк – дендрологічний парк, підпорядкований
Надвірнянському лісокомбінату. Закладений 1967р, з 1981 – парк-пам’ятка
садово-паркового мистецтва державного значення, сучасний статус з 1983р.
Площа 100га. Єдиний дендропарк в Україні на висоті понад 100м над рівнем
моря. Колекція парку налічує понад 200 видів місцевих та екзотичних
порід дерев і чагарників. Тут закладено географічні культури кедрових
сосен: європейські, сибірські, корейської. Успішно культивується цінна
лікарська рослина – тирлич жовтий. Науково і дослідницько-виробничий
центр досліджень з проблем гірського лісівництва карпатського філіалу
українського доуково дослідницького інституту лісового господарства і
агролісомеліорації

Джурджійський заказник – ландшафтний заказник державного значення (з
1974р). Перебуває у віданні Надвірнянського лісокомбінату. Площа 754 га
охороняється територія з характерною зміною вертикальних рослинних
поясів на північно-західному схилі Горган. На висоті до 900м ростуть
букво-ялилицеві ліси, до 1200м – ялиново-ялицеві ліси, які вище
переважають зарості сосни гірської, вільхи зеленої з домішкою ялини та
реліктів сосни звичайної, сосни кнурової європейської, занесеної до
Червоної книги. Багатий тваринний світ представлений характерними для
Українських Карпат видами.

Бредулецький заказник – державного значення з 1974р. Площа 116 га.
Охороняється масив реліктової для Карпат сосни звичайної (площа 30 га),
що росте на схилах Горган, серед буково-ялицево-ялинового лісу.
Поодиноко трапляється сосна кедрова європейська, занесена до Червоної
книги. У трав’яному покриві трапляється журавлина дрібноплодна (Червона
книга), рідкісна для Карпат росичка кругло листа.

Товпиширківський заказник – ботанічний заказник республіканського
значення ( з 1974р) розташований у Надвірнянському районі. Перебуває у
віданні Надвірнянського лісокомбінату. Площа 424га. Горгани з
високогірними ялиновими лісами з домішкою на верхній межі сосни
кедрової. На кам’яних осипищах в оліготрофних умовах поширені
угрупування кедрово-ялинових та ялиново-кедрових пралісів з домішкою
берези повислої. На верхній межі лісу зростає криволісся сосни гірської.
І заказнику є також два невеликі осередки модрини, що росте на
південному схилі г. Товпиширки разом з ялиною та сосною кедровою. З
тварин водяться: ведмідь, дика свиня, куниця, рись, канюк, глухар. Має
грунто-захисне та наукове значення.

Садки – ландшафтний заказник з 1974р. Площа 995га. Являє собою лісовий
масив на північно-східних горганах, представлений коренними фітоценозами
пралісового характеру. У лісовому поясі заказника зростають чисті й
мішані ялинові ліси з сосною кедровою, ялицею європейською, буком
лісовим. Особливу цінність становить реліктові кедрово-ялинові та
ялиново-кедрові чорнишеві субори, приурочені до кам’яних осипищ. У таких
же ґрунтових умовах трапляються реліктові березняки. У субальпійському
поясі домінують гірсько- соснові угрупування (чорнишеві та сфагнові); на
менш скелястих грунтах трапляються біогрупи душекії зеленої. На
гребневій частині хребта поширені кам’яні поля, вкриті лишайниками.
Багатий тваринний світ: олень європейський, козуля європейська, ведміть
бурий, свиня дика, вовк, рись, куниця кам’яна, глухар, горохівка, шишкар
ялиновий, боривітер, зрідка трапляється беркут, занесений до Червоної
книги України.

1.5 Загальна оцінка природо-рекреаційного потенціалу

Горгани – один з масивів Українських Карпат, який вирізняється
різноманітними і значною мірою унікальними, до того ж найбільш
збереженими, ПК.

Не зважавючи на багатство природних ресурсів, гірські території Горган є
відсталимию в основному тут розвинутий лісопромисловий комплекс та
сільсіке господарство. Деревообробна промисловість,меблева зараз
переживають важкі часи. В основному вивозять за кордон. Сільське
господарство, яке має переважно тваринницький напрямок, фактично не має
збуту прдукції через віддаленість від промислових центрів та збільшення
тарифів на транспортні послуги. На всій тереторії має місце безробіття,
життєвий рівень падає.

Одним із шляхів виходу з такого соціально-економічного занепаду може
стати широкий розвиток рекреаційної індустрії, яка при належній
організації і розумному використанні наявних природних особливостей може
за відносно короткий термін вирішити значну частину регіональних
проблем. Необхідність забезпечення закладів рекреаційного спрямування
продуктами харчування дасть поштовх інтесифікації ведення сільського
господарства. Буде створено додаткові робочі місця, зокрема і для
жіночьої праці в сфері обслуговування. Зросте попит на сувеніри,
щовикличе відродження народнихремесил, традицій та звичаїв, приверне
більшу увагу до культурно-історичних об’єктів.

Оптимістичний прогноз щодо подальшого розвитку рекреаційної індустрії
базується щей на тому факті, що ланшафти Горган здавна приваблювали
туристів.

В 1950-70х роках на околиці Яремче збудовано багато туристичних баз і
спортивних комплексів, будинків відпочинку і санаторіїв.

Для збереження природніх ланшавтів з унікальною флорою, цінних
історичних об’єктів, оригінальних гуцульських архітектурних і
ентографічних пам’яток та раціонального використання багатих
рекреаційних ресурсів гірського району в 1980році, згідно Постановою
Ради Міністрів УРСР, у басейні Прута та Черемоша Івано-Франківсьеої
області було створено на площі 47,3тис. га перший на Україні Карпатський
державний природній парк. Згодом йог обуло перейменовано в Карпатський
національний природній парк. До парку включено Говерлянське, Бистрицьке,
Високогірське та Чорногірське лісництва, що належало раніше до
Карпатського заповідника. Загальна площа парку становить 50,3 тис.га.

Протее треба пам’ятати, що процес кекреаційного природокористування,
тісно взаємопов’язаний з екологічним фактором оскільки збережено
природне довкілля, на якому формується рекреаційна дфяльність, є
основною ціннфстю, заради якої здіснюється ця діяльність. Втрата якісних
або кількісних характеристик природногодовкілля може призвести до
значних екологічних і відповідно економічних збитків, або припинення
рекреаційної діяльності взагалі. Тому збереження ПК є необхідною умовою
рекреаційного прородокористування і виступає гарантом екологічної
стабільності та економічної ефективності.

2 Соціально-економічний потенціал села Бистриця

2.1 Демографічні процеси

Як на мене, тут не потрібно багато слів, адже статистика, яку мені
люб’язно надала сільська рада, говорить сама за себе: село гине. У
таблиці 2.1 та 2.2 подано показники демографічної ситуації. До уваги
взято інформацію за останні п’ять років.

Таблиця 2.1 – Дані природного приросту населення в с. Бистриця.

Рік Смертність

(чол/рік) Народжуваність

(чол/рік) Природній приріст населення

(чол/рік)

2001 10 27 17

2002 17 26 9

2003 16 23 7

2004 27 13 -14

2005 18 11 -7

Негативна тенденція дуже відчутна. Це не що інше, як прогрес
демографічної кризи. Фактор, який би міг виправити ситуацію, тобто
одруження, які несуть за собою народження дитини, також переживає спад
(таблиця 2.2):

Таблиця 2.2 – Кількість шлюбів в с. Бистриця.

Рік 2001 2002 2003 2004 2005

Кількість шлюбів (од/рік) 5 8 3 3 4

Для очевидності описаної ситуації автором виконано рисунок 2.1. Тут
зображені всі вищеперелічені показники у вигляді діаграм.

Рисунок 2.1 – Діаграма показників демографічної ситуації.

2.2 Стан зайнятості наелення

Село Бистриця знаходиться за 36 кілометрів від районного центру (що є
досить далеко у випадку добирання на роботу). Місцевість не є придатною
для доброго розвитку сільського господарства, а отже, забезпечити свою
родину усіма необхідними навіть сільськогосподарськими продуктами є
проблематично, бо вимагає наявності коштів на їх закупівлю .

Частка селян, які забезпечені роботою безпосередньо в селі, дуже мала:
20 учителів у школі; 5 – чоловік в дитячому садку; 3 – в будинку
культури; 8 у лікарській амбулаторії; 7 чоловік у сільській раді та 7 в
службі пожежної безпеки. Також на території села є три лісництва
(Довжинецьке, Бистрицьке, Річанське), проте роботи там переважно
посезонні і задіяти можуть не більше, ніж 10 чоловік у кожному, отже,
приблизно 30 чоловік в певний сезон мають роботу також. Є ще декілька
магазинів, бар, де, відповідно, потрібні продавці. В результаті
забезпеченість роботою є дуже малою (менше 120 чоловік), тоді, коли
чисельність населення становить 1353 чоловіки (дані станом на 1 січня
2006 рік). Усе інше населення виживає за рахунок розведення тваринництва
у приватному секторі та сезонному збиранні: ягід, грибів.

2.3 Становище освіти

Порівнюючи з деякими віддаленими селами, де школи відсутні і діти
змушені вставати дуже рано, щоб встигнути добратися до школи іншого
населеного пункту, село Бистриця прогресує. Тут функціонує повноцінна
школа. Щоправда, ще до 2003 року школа була дев’ятирічкою, і при бажанні
продовжувати навчання далі, потрібно було добиратися до с. Зелена, яке
розташоване за 12 кілометрів від с. Бистриця. З 2003 року школа вперше
змогла запропонувати своїм випускникам продовження навчання до
одинадцятого класу. І, як показує практика, майже усі учні продовжують
навчання з метою подальшого вступу до вищих навчальних закладів.
Наприклад, з випускників 2005-ого року, а їх було 21 учень, до вищих
навчальних закладів поступило 17 чоловік. Всього у школі навчається 224
учні (станом на 2005-2006роки). До першого класу поступили 24 учні. А
загалом наповненість класів не менше 19-ти дітей, крім того є три
паралельні класи.

Разом з тим у селі діє дитячий садочок. Цього року було прийнято
двадцять дітей. Дитячий садочок був відкритий ще у 1974 році. Спершу
групи були мішані, тобто діти віком трьох, чотирьох, п’яти років були
разом. Починаючи з 2005 року, групи почали ділити, і тепер старша група
проходить підготовку до школи.

При будинку культури є художня самодіяльність; бібліотека, гуртки та
відвідує їх зовсім мала частина школярів, і то переважно тільки дівчата.
За словами голови сільської ради Яремчука Петра Петровича, теперішню
молодь, у селі, дуже важко чимось зацікавити. Навіть дискотеки, які
організовуються при будинку культури, їх вже не так цікавлять. Поруч є
бар, де також можна потанцювати і випити щось алкогольне при бажанні, і
це викликає більшу зацікавленість у молоді.

2.4 Становище інфраструктури (дороги, зв’язок, сміттєвивіз)

Інфраструктура – це сукупність галузей господарського комплексу, що
обслуговують основні галузі виробничої сфери та безпосередньо людину.

2.4.1 Стан доріг

При всьому бажанні написати бодай щось добре чи якимось чином
виправдати стан доріг до наших гір, на даний момент є просто не
можливим. В бюджеті завжди не вистачає на це коштів, адже є речі які,
потребують негайної підтримки влади, а дороги у горах – мало хто бачить,
рідко хто жаліється. Хоча, спілкуючись з депутатом районної ради від с.
Бистриця Баб’юком Віктором Юрієвичем, я довідалась, що це зовсім не так:
“Стан доріг жахливий. Я до пана Ткача звертався неодноразово, запрошував
його приїхати до Бистриці. До Голови Надвірнянської райдержадміністрації
разів десять, і безрезультатно!” Виникає запитання: “Який іноземний
турист буде їхати до нас в гори, залишати свої гроші нашій країні, коли
та не може забезпечити нормальними дорогами?!”.

Не зважаючи на незадовільні автошляхи за кілька минулих років,
відлагодився графік маршрутних автобусів з села до районного центру.
Звідти при потребі можна добиратися тим же автотранспортом чи залізницею
до обласного центру та інших місць. Періодичність маршрутів – приблизно
1 година з 7-ої до 19 год. Ціна автоквитка від Івано-Франківська до
Надвірної – 4 грн, від Надвірної до Бистриці також 4 грн. Залізничний
квиток від Івано-Франківська до Надвірної коштує 2 грн.

Екскурс в минуле: До середини 60-х років існувала відома вузькоколійна
залізниця “Надвірна – Рафайлів” (тепер с. Бистриця), яка належала
Надвірнянському лісокомбінату і по якій в основному перевозився ліс.

2.4.2 Засоби зв’язку.

В Бистриці немає покриття жодного оператора мобільного зв’язку, і це
тоді, коли мобільний телефон став предметом необхідності, а різні
оператори стільникового зв’язку вдосконалюють свої технології і
розширюють територію покриття у різних населених пунктах, включаючи і
віддалені гірські села.

Щодо таксофонів ситуація не набагато краща. У селі є тільки один
таксофон, і той розмішений у магазині, що створює певні незручності.
Стаціонарні телефони також розкіш, на ціле село їх тільки 50 номерів.

2.4.3 Сміттєвивіз

Якщо у містах цій проблемі бодай якось дають раду уповноважені
підприємства, то селяни залишились з цією проблемою сам на сам. У с.
Бистриця ніхто не забирає сміття спеціальними машинами, ніхто не ставить
баків для сміття, а молодь дуже часто залишає пляшки від випитого пива
просто на дорозі. Дуже часто туристи, та й самі селяни, відпочиваючи на
березі річки, так і залишають банки від консерви, поліетиленові пакети,
непотрібні речі просто на березі річки. А весняні та осінні повені
допомагають це все прибрати і понести подалі від села. Ця проблема
існує у кожному карпатському селі. Зараз саме час братися комплексно
вирішувати її.

До прикладу, Баб’юк Віктор Юрійович (власник туристичного центру
“Водограй”) та Фронзей В’ячеслав Яремович (власник приватної садиби
“Любава”) боряться з цією проблемою самотужки. Проте досить ефективно:
сміття, яке протягом певного часу накопичується вони, самотужки вивозять
до м. Надвірної, де цією проблемою вже опікуються посадовці. Хоча
зрозуміло, що таких дій від селян очікувати не варто.

2.5 Становище сфери туризму

Туризм – це форма активного відпочинку поза місцем постійного
проживання, з пізнавальними цілями, в багатьох випадках має елементи
спорту.

Отже, якщо говорити про туризм, треба розглядати усе в комплексі. Тобто,
наявність місць для відпочинку, місць для харчування (до того ж з
розрахунком на людей з різним рівнем забезпеченості) і однією з
складових туризму, яку чомусь так часто опускають, це можливість
пізнавальної та спортивної діяльності. Дуже часто, створюючи величезні
туристичні комплекси, власники забувають про цілісний відпочинок. Не
затрачають жодних зусиль для пошуку кваліфікованих екскурсоводів, які б
з великим задоволенням проводили екскурсії: розповідаючи про місцевість,
в якій відпочивають туристи, чи про регіон в цілому. Велика ймовірність,
що при такому підході туристи затримувалися б на Прикарпатті значно
довше, адже саме тут зосереджено багато пізнавального, яке може
зацікавити людину з будь-якими уподобаннями.

Бистриця може бути цікавою не тільки своєю природою, чудовими схилами
(які підходять для облаштування лижних трас), а і своїм минулим. Адже
саме там проходить перевал легіонів, недалеко знаходиться криївка Грома
(її ще називають останнім бункером УПА, в якій полковник Грім зі своєю
дружиною Ольгою провів останні хвилини свого життя) – Рисунок 2.1
(додаток)

Безпосередньо у селі знаходиться Церква св. Юрія 1924 р. та дзвіниця
біля неї. В церкві є унікальний іконостас, який викликає захоплення,
адже різьблений з дерева вручну (такого роду іконостасів всього кілька
на Прикарпатті) – Рисунок 2.2 (додаток)

Також в центрі села знаходиться старий дерев’яний польський костьол.
Зараз ця будівля є грекокатолицькою святинею у селі.

При бажанні влітку можна піднятися на г. Довбушанка або ж пройтися усіма
Горганами (включно з двома Сивулями, Хом’яком, Синяком, Малим Горганом),
які дуже відрізняються від решти Українських Карпат – Рисунок 2.3
(додаток) – Види на горганські вершини в околицях с. Бистриця

А ось щодо комфортного відпочинку, потужної інфраструктури чи наявності
великого вибору відпочинкових комплексів, Бистриця значно поступається
багатьом місцевостям.

При бажанні зупинитися на декілька днів у закладах з комфортними
умовами, його можна задовільнити тільки у туристичному центрі “Водограй”
та приватній садибі “Любава”. Тут умови (звичайно, можна порівнювати
лише умови номерів, не враховуючи бази комплексного відпочинку) не
сильно відрізняються від того, що можуть запропонувати вже “розкручені”
туристичні центри в інших куточках Карпат. Щоправда, ціни тут значно
привабливіші:

Туристичний центр “Водограй” – Рисунок 2.4 (додаток):

Може розмістити 24 чоловіки, при чому майже в усіх комбінаціях, в
наявності є:

Дві кімнати на двох чоловік

Одна кімната на чотири чоловіка;

Одна кімната на шість чоловік;

Дві кімнати на п’ять чоловік.

Наявність санвузлів та сауна. Кафе, що знаходиться в приміщені
туристичного центру і розраховане на 30 чоловік, виступає головним
місцем для харчування відпочиваючих. Крім того в приміщені розміщений
магазин, в якому можна знайти усе необхідне. При потребі зателефонувати
можна скористатися таксофоном, який знаходиться в магазині і, до речі,
єдиний у селі. На даний момент ціни на проживання є досить навіть
привабливими, 40-50 гривень за добу з чоловіка (без харчування). І,
незважаючи на це, відсутність достатнього напливу туристів відчутна.

Приватна садиба “Любава” – рисунок 2.5 (додаток):

Може розмістити 18 чоловік:

Чотири чотирьохмісні номери;

Один номер двохмісний.

Вартість від 90 до110 гривень (двохмісний номер) з чоловіка за добу,
разом з харчуванням. Харчування триразове на основі традиційної
української кухні.

Санвузли, сауна, більярд та аура домашнього затишку, яку створюють
господарі вже протягом певного часу, допомагає утримати своїх клієнтів.

Проте в с. Бистриці є гуртожитки, які залишилися ще після СРСР і
слугували для робітників, які працювали на лісокомбінаті. Зараз їх усі
викупили і тепер вони вже – приватна власність. Наразі це приміщення,
які не опалюються, не мають санвузлів, без відповідних ремонтів і зовсім
не придатні для відпочинку взимку. Проте влітку деякі школи привозять
сюди своїх школярів (під час краєзнавчої практики). Вартість таких
номерів становить 5 гривень за добу, ціна відповідає умовам – рисунок
2.6 (додаток).

Звичайно, школярів чи туристів, які подорожують із наметами, такі умови
не лякають, але в такому випадку розраховувати на інший клас туристів
(які здатні заплатити чималі кошти у випадку комфортабельного і цікавого
відпочинку) розраховувати не слід. А отже, очікувати надходжень до
бюджету за рахунок розвитку туризму (що є дуже перспективним для даної
території). не варто.

Разом з тим відсутність в с. Бистриця лижних трас та підйомників
(прокату тих же лиж) створюють ситуацію, в зв’язку з якою місцевість,
яка “природопридатна” для розвитку лижного відпочинку та розваг, не має
чим потішити туристів взимку. І це, за словами Баб’юка Віктора Юрійовича
(власник туристичного центру “Водограй”) та Фронзея В’ячеслава
Ярославовича (власник приватної садиби “Любава”), головна причина
відсутності туристів взимку, адже, коли повно снігу, хочеться не на
природу дивитись, а кататися на ковзанах, лижах чи бодай санчатах. Ось
і шукають вони способів розважити туристів: беруть на прокат коней
(звичайно, з санами), або ж, як це робить Віктор Юрійович, вивозить
своїх мешканців до Буковеля чи Яремче, де ті і катаються протягом дня.

Ситуація, яка склалася в с. Бистриця, потребує негайної зміни.

3 Аналіз ситуації в с. Поляниця після приходу інвестора

Донедавна часу с. Поляниця було занедбаним гірським селом: відсутність
камунікацій, занедбаний стан доріг, низька зайнятість населення тощо. Ця
характеритстика цілком відповідає теперішній ситуації у с. Бистриці. Але
у 2000 році селом Поляниця зацікавився потужній інвестор ТзОВ
“Скорзонера”, що розпочав свою діяльність з відновлення і перебудови ТК
«Буковель». Надалі подається оглядова інформація про потужності,
можливості та вплив ТК «Буковель» на ситуацію в с. Поляниця. Доступ до
детальної інформації такого гатунку обмежений.

Довідка: ТзОВ “Скорзонера” зареєстроване на території села
Поляниця Яремчанської міськради у 2000 році з метою будівництва
туристичного комплексу “Буковель”. Засновники ТзОВ “Скорзонера” є Луцьке
ТзОВ “Мавекс” та Івано-франківська фірма “Галичина-цукор”. Основний
інвестор – “Приватбанк”.

Директор ТзОВ “Скорзонера” Олександр Шевченко, він же один із
співвласників “Буковеля”. Заступник директора “Скорзонера” Юрій
Добровольський.

3.1 ТК «Буковель»

Туристичний комплекс “Буковель” (збудований у 2001-2003рр.) знаходиться
біля підніжжя однойменної гори (1139м) в с. Поляниця Яремчанської
міської ради на висоті 900м над рівнем моря за 30 кілометрів від Яремче
та 110км від Івано-Франківська. Туристична зона, в якій розташований
комплекс, є унікальною за своїми природно-кліматичними умовами. Гори,
які оточують “Буковель”, захищають його від холодних зимових вітрів, що
створює комфортні умови для відпочинку.

На сьогоднішній день, ТК “Буковель” – один із гірськолижних курортів,
який розвивається найшвидше в східній Європі. Загальний обсяг інвестицій
на початок 2005р. – 158млн. грн. Запланований загальний обсяг на 2005р.
– 175млн. грн.

ТК “Буковель” в перспективі має займатиме значно більші тереторії,
власники мають намір об’єднати в єдине “золоте кільце” весь комплекс:
від “Буковеля” – до “Бистриці”, і тоді, вважає ТзОВ “Скорзонера”, це
буде справжній надсучасний курорт, що зможе претендувати на те, щоб
увійти в сотню найкращих зимових курортів світу. Територія, яка
передбачає розвиток означеної рекреаційної зони (Буковель) частково
захоплює охоронну зону природного заповідника „Горгани”. Згідно
„Положення про охоронну зону природного заповідника „Горгани”, у цій
зоні забороняються рубки головного користування, рибальство, влаштування
місць для масового відпочинку, прокладання трубопроводів та інших
комунікацій, будівництво промислових та інших об’єктів, які можуть
негативно впливати на стан навколишнього середовища. Цим „Положенням
…”, також передбачено можливість зміни або ліквідація охоронної зони
за розпорядженням облдержадміністрації. Проте, наразі голова
облдержадміністрації Роман Ткач, цей проект не підтримує. Але навіть без
втілення Мастер-плану Буковель “стоїть” значно вище інших відпочинкових
центрів Прикарпатського краю, за рівнем розвитку та впровадження
новітніх технологій, сервісу обслуговування, розрекламованості,
кількості туристів (переважно заможні люди), та кількості інвестицій.
Наразі це найбільша і наймасштабніша інвестиція в гірськолижний спорт в
Україні. Отже, на сьогодні курорт “Буковель” має у своєму розпоряджені:

підйомники – один бугельний (820 м), один крісельний (1091 м) та два
мультіпідйомника (25-30 м);

біля 2500 м гірськолижних трас;

готельний комплекс на 300 ліжко-місць;

інфраструктура – ресторан, сауна, колиба, магазини, пункти прокату
лижного спорядження, автостоянка, біотуалети;

резервуар для води (штучне засніження лижних трас) – глибина 3 м, об’єм
16 тис м3 – 0,18 га;

чотири свердловини для господарсько-питного водопостачання з дебітом
20-50 м3/добу;

станція очистки стічних вод (“Мініклар” ВС-300) продуктивністю 45
м3/добу;

аварійний дизель-генератор (потужністю 300 кВт, розхід пального 17-18
л/год.);

асфальтована під’їзна дорога.

Отже, рівень розвитку Буковеля на даний час стоїть значно вище, ніж
багато туристичних комплексів на Прикарпатті, але все ж він не такий,
яким його хоче бачити ТзОВ “Скорзонера” і готова вкласти чималі кошти
для розбудови. Вз’язку з цим був розроблений «Мастер-план розвитку
туристичного комплексу „Буковель”», який передбачає розширення існуючого
гірськолижного комплексу у курортний центр. За цим планом курортний
центр зможе приймати до 10000 відпочиваючих власною готельно-туристичною
інфраструктурою та надавати послуги ще до 25000 рекреантів за рахунок
спорудження 26 канатно-крісельних доріг, облаштування 75 км лижних трас
та відповідної інфраструктури. Основна концепція «Мастер-плану
„Буковель”» передбачає поступове освоєння території в чотири етапи
терміном від 3 до 5 років, при чому з кожним етапом відкривається нова
лижна станція. Лижні траси заплановані так, щоб лижник зміг легко
досягти всіх станцій по нескладних трасах.

На рисунку 3.1 зображено схему розташування об’єктів туристичного
комплексу “Буковель” після втілення в життя кожного з чотирьох
запланованих етапів: Буковель А; Буковель B; Буковель C; Буковель D.
(за«Мастер-планом „Буковель”»)

Після втілення 4-го етапу даний туристичний комплекс володітиме
проектною потужністю курортів в 10 тис. ліжко-місць. При цьому
транспортна потужність канатних підвісних доріг на Буковелі А, В, С, D
досягне рівня 8,0 млн.п.м/год.; щоденний прийом рекреантів на
гірськолижних трасах Буковелю А, В, С, D – рівня 13 тис. лижників.

3.2 Вплив проектів інвестора на ситуацію в с. Поляниця

Втілення у життя «Мастер-план „Буковель”» супроводжується наступними
змінами в житті населеного пункту Поляниця (як позитивними, так і
негативними). Найбільше зацікавлення для розгаляду становить його вплив
на довкілля, комунікації, зайнятість та добробут корінних мешканців
села.

3.2.1 Вплив на довкілля

Мега-проект поглинає чималі території:

Загальна площа під будівництво котеджів і готелів:

двоповерхові котеджі – 100 га;

готелі – 50 га.

Інфраструктура котеджно-готельного комплексу (25-30% від житлової
забудови) – 45 га;

Загальна площа для гірськолижних трас та підйомників (з розрахунку від
30 до 50 м ширини однієї траси) – приблизно 300 га.

Загальна площа для резервуарів води, що передбачені для засніження 60 га
лижних трас (три резервуара глибиною 3 м та об’ємом 16 тис м3 кожен) –
0,55 га.

Площа автомобільної дороги для сполучення між с.Паляниця та туристичним
комплексом „Буковель” (загальна ширина 7,0 м, протяжність 5,0 км) – 3,5
га.

Проект заглиблюється в зону природного заповідника „Горгани”. Сучасна
площа охоронної зони заповідника становить 3852,8 га. Загальна площа
Паляницького лісництва становить 551,5 га, з них планується до вилучення
76,1 га або 13,8 %. Тобто, при впровадженні запропонованої діяльності
розширення курорту „Буковель” з загальної площі охоронної зони
природного заповідника „Горгани” планується вилучити 1,97% земель.

Приймаємо, що всі проектні рішення щодо організації роботи очисних
споруд та каналізаціних комунікацій ТК «Буковель» дотримуються. Тобто ці
умови запобігають появі забруднень чи інших згубних впливів на довкілля
села Поляниця та прилеглих до неї територій.

3.2.2 Зайнятість населення та добробут села.

Даний високогірний регіон має низький ступінь розвитку промисловості та
малосприятливі умови для ведення сільського господарства. А оскільки
сучасні курортні комплекси потребують одного обслуговуючого робітника на
3-4 відпочиваючих під час основного сезону, тобто при розширенні курорту
„Буковель” додатково з’явиться 2500-3300 нових робочих місць. А отже,
реальна можливість влаштуватися на роботу чи займатися “зеленим”
туризмом (адже не всім відпочиваючім буде по кишені вартість номерів).
Щодо середньої зарплатні працівників на даний час, то за два тижні вони
заробляють від 500 до 1000 гривень. Крім того, навіть зараз на
будівництві працює до тисячі робітників, а в разі розширення курорту
“Буковель” їх число значно збільшиться. А це при рівні безробітності на
Західній Україні досить не малі числа. Крім того, за рахунок податків
відбудеться покрашення фінансо-економічного стану с. Поляниця та всієї
Івано-Франківської області.

Ведеться капітальний ремонт автодороги сполученням с. Татарів – с.
Поляниця, яка проходить центральною частиною села Поляниця.

ТК «Буковель» сплачує до бюджету села левову частку його (бюджетних)
надходжень. Це дає змогу сількській раді оперувати належними коштами для
задоволення потреб сільської громади: витрати на школу, комунікації,
прибирання тощо.

4 Прогноз впливу діяльності ймовірного інвестора на ситуацію в с.
Бистриця

Варто розуміти, що, в разі приходу інвестора, левова частка бюджету села
складатиметься з податків майбутнього інвестора. А враховуючи те, що
сільська рада Бистриці є дотаційною і, плануючи сій бюджет, має своїх
доходів лише 28 тисяч гривень, а решту – 131 тисячу гривень, надає
районна рада, перспектива розвитку туризму є вагомим аргументом.

Майбутнього інвестора варто розцінювати не лише як додаткове джерело
надходжень до бюджету, але ще як зацікавленого партнера у здійснені
задуманих цілей. Адже інвестиції надходять від певних людей, які не
бажають, щоб їхні кошти десь “осідали” чи “зависали” на тривалий термін.
А тому інвестор буде особисто слідкувати за шляхом проходження грошей до
призначеної цілі. В такому випадку можна бути певному, що ремонт доріг,
побудова каналізації, інші ремонтні роботи будуть проходити не тільки на
папері чи для “галочки”. До того ж, всім відомо, що, чим дишевший
матеріал, чим за швидший термін зроблена робота, тим дешевше обійдеться
усе в комплексі. Проте скупий платить двічі, чого не люблять робити
розумні люди (а ми припускаємо, що саме таким буде інвестор, адже, щоб
заробити такі гроші, потрібно до везіння бодай трохи розуму).

Все ж проблема, яка найбільше цікавить мешканців села, це далеко не нові
котеджі, які з’являться неподалік їх домівок, і навіть не відремонтовані
дороги , де час від часу буде ходити їх худоба; не машини, які
забиратимуть їх сміття і навіть не люди, які замітатимуть центральні
дороги, де з’явиться дуже багато модних магазинів – людей все ж буде
цікавити їх працевлаштування. Чи зможуть вони щось придбати у тих же
магазинах і бодай раз на місять посидіти у кафе. Прихід інвестора
приносить нові робочі місця і це факт. Звичайно, розраховувати на
керівну посаду, можливо, і не варто, проте отримати робоче місце з
приблизною заробітною платнею 500 гривень за два робочі тижні є реальною
перспективою. А саме це прогнозується з приходом інвестора.

Під час написання роботи зіткнулася з фактором духовного,
інтулектуального занепаду молоді. Цю проблему (погоджуюся з думкою
сільського голови Яремчука Петра Петровича) вбачаю в відсутності стимулу
до пізнання нового, неясних перспективах в майбутньому, байдикування
через відсутність ефективної зайнятості. В разі розвитку туристичного
комплексу (за рахунок інвестора) молодь буде зацікавлена в покращені
свого рівня знань. Адже це дасть змогу кар’єрного росту безпосередньо за
місцем проживання. Крім того, покращенню освіти та всебічному розвитку
молоді буде сприяти збільшення інформаційних центрів (інтернет-клуби,
поширення преси та постійне її оновлення), можливе спілкування з
іноземними туристами.

На рисунку 4.1 виконано спробу спрощено та умовно зобразити шлях
залежності добробуту села від інвестицій, що будуть вкладені інвестором.
Автором показано, що кошти впливають на підвищення добробуту селян не
тільки найпростішим методом (шляхом осідання у їх кишенях), але і ще
дещо складнішим та прихованішим. Цей шлях – це інтелектуальний,
культурний та духовний прогресс, про що згадувалося вище. І саме в цьому
автор вбачає найбільшу користь від інвестування. Це створить підгрунтя
та стане основою для розвитку і життя села в майбутньому.

Висновок

Яка б не була мальовнича природа, багатьох туристів все ж цікавить
різноманітність і комфорт відпочинку. Що зможе запропонувати для розваг
той чи інший туристичний комплекс, наскільки комфортабельні номери,
наскільки розвинуті засоби комунікацій, чим можна зайнятися влітку
(обладнані спортивні майданчики; наявність боулінг- та фітнес-клубів і
т. і.) та взимку (наявність досвідчених тренерів, які б могли навчити
кататися на лижах, наявність трас та підйомників різної складності,
екскурсоводів з знанням етнографії, фольклору, традицій даної
місцевості)? Людей, які подорожують власним авто, турбує стан доріг.
Той, хто не має такої змоги, цікавиться, наскільки добре транспортне
сполучення з місцевістю. І буквально в усьому вищепереліченому с.
Бистриця та відпочинкові комплекси, які тут є, значно поступаються с.
Поляниця та курорту “Буковель”, що знаходиться на тереторії села. Хоча
порівнювати за рівнем розвитку туризму с. Поляниця (де протягом
останніх років було вкладено не один мільйон гривень) та с. Бистриця
(яка майже не фінансується) є просто не можливо.

Кілька років тому ТзОВ “Скорзонера” запропонувало виступити інвестором
і у перші два-три роки інвестувати в Бистрицю 1 мільярд гривень, щоб
розширити межі свого курорту. Проект безперешкодно пройшов погодження в
сільській раді, районній раді у м. Надвірна і наткнувся на перепони під
час розгляду у ІваноФранківскій обласній раді. Такі умови аж ніяк не
сприяють очікуванню позитивних змін. Для зміни цих умов потрібно
провести заохочувальні заходи. Відтягувати починання у цьому напрямку не
цілеспрямовано.

Для того, щоб Бистрицю стала відвідувати більша кількість туристів,
потрібно створити відповідні умови, що є просто неможливим при
відсутності інвестора. На даний момент Бистриця є майже нецікавою для
відпочиваючих.

У інвесторів с.Бистриця викликає зацікавлення. Прикладом, за словами
сільського голови, слугуватиме те саме ТзОВ «Скорзонера». Було б досить
логічно дати можливість інвесторам вкладати свої гроші у розвиток
відпочинково-туристичної галузі і роблячи цим Бистрицю привабливішою для
туристів.

Наявність зацікавленого інвестора не є визначальним фактором для того,
щоб місцевість, яка ідеально підходить для впровадження туризму почала
розвиватися динамічно. Дуже важливою є підтримка влади та відсутність
спротиву з боку населення.

Натомість навколо проекту точиться дуже багато обговорень, переважно
негативних. Мова іде і про вплив на природні комплекси, і про високі
ціни, і про незаконність придбання землі тощо. Але мені захотілося
проаналізувати це все з іншої точки зору. Почну з аргументу: “Бистриці
не потрібний інвестор. Вона була до тепер без всяких туристичних центрів
і якось люди жили”, з яким стикалася протягом написання роботи і з яким
найбільше не погоджуюсь. По-перше, слово “якось” насторожує і вимагає
запитання: “Навіщо жити “якось”, якщо туризм, у даній місцевості, може
змінити рівень життя, піднявши його значно вище?” Крім того, хочу
зазначити, що раніше добре функціонували лісокомбінати та сільгоспи, де
і була задіяна більша частина населення. А жити за рахунок збирання
ягід, грибів чи продажу поголів’я худоби – це не вихід. Людина повинна
мати стабільний заробіток і постійне місце роботи, щоб, зрештою, пізніше
отримувати пенсію. А підробіток токого роду може бути додатковим
джерелом надходжень до сімейного бюджету. Прихід інвестора – це запорука
створення нових робочих місць (посилання на пункт 3.2.2.) – отже, це
перший і найсуттєвіший агрумент. Наразі сворення такої кількості робочих
місць на даній тереторії не пропанує жодна інша інстанція. А тому
вибирати не доводиться. Звичайно, я не хочу сказати, що потрібно
приставати на будь-яку пропозицію лише тому, що немає альтернатив, проте
ТзОВ “Скорзонера”, як на мене, зробило чимало в Поляниці. Отже, є всі
підстави вважати, що ситуація в Бистриці буде аналогічною. Крім того,
інвестор безпосередньо зацікавлений у цих змінах.

Друге: цікаво дізнатися, чи хтось з мешканців села Поляниця хотів би,
щоб його село стало знову глухим кутом, про нього мало хто знав би, не
було б інфраструктури тощо. Якщо такі люди і знайдуться, то їх буде
надто мало і то переважно похилого віку, яким ні дітей вчити не треба,
ні про своє майбутнє дбати.

Саме за рахунок інвестицій село набуло нового обличчя, яке пропонують
надати і Бистриці.

На небайдужість (за словами голови сільської ради Яремчука Петра
Петровича) до проблем села Бистриця з боку ТзОВ “Скорзонера” вказує і
той факт, що навіть коли проект було відхилено, вони продовжували
всіляко сприяти Бистриці – це і допомога дітям-сиротам, дітям-інвалідам
та малозабезпеченим; закупівля подарунків для школярів та дітей, що
відвідують дитячий садочок, тісна співпраця з сільською радою.
Звичайно, це можна розцінювати, як намагання задобрити людей чи щось на
зразок цього, проте яка різниця, якщо це покращує становище селян.

Справжня мета цієї наукової роботи – не спробувати показати позитивні
сторони ймовірного інвестування в с. Бистриця з боку ТзОВ «Скорзонера»,
а дати зрозуміти, що селу терміново потрібен інвестор. І байдуже, хто це
буде, якщо він вкладе потрібні кошти в розбудову туристичної галузі
села.

Довідка:

Перед закінченням роботи над науковою працею я дізналася, що проект
інвестування коштів з боку ТзОВ «Скорзонера» в с. Бистриця пройшов
погодження в Івано-Франківській обласній раді. Сподіваюся на справдження
висвітлених вище прогнозів.

Список використаної літератури

Гілецький Й. Р. Географія Українських Карпат. Лекції з курсу “Фізична
географія України” 2005р.

Гілецький Й. Р. Географія Івано-Франківської області (посібник для 8-9
класів загальноосвітніх шкіл) 2005р.

Природа Фвано-Франківської області під ред. Теренчука К. І. – К.:Вища
ліга, 1973

Генсирук С. А. и др. Рекреационное использование лесов/ С. А. Генсирук,
М. С. Нижник, Р. Р. Возняк. – К.:Урожай, 1987. – с.244

Гоцул Л. Ф. Туризм і рекреація. – Івано-Франківськ, 1992.

Койнов М. М. Природа Станіславської області. – Львів, 1960.

Українські Карпати. Л. І. Воропай, М. О. Куниця. Видавництво “Радянська
шлола” Київ – 1996р.

Ландшафтные исследования горных и предгорных территорий. Г. П. Миллер
“вища школа” Львов – 1974р.

Карпатський заповідник. Ужгород. Видавництво “Карпати” 1982р.

Зелені перлини Карпат. Ужгород. Видавництво “Карпати” 1985р..

В.Насадюк // Надвірнянщина 2004р.

Географічна енциклопедія України 1990р

Л. Трифонова // Стежками Надвірнянщини 1999р.

Р.Свистович, О. Ковальчук Мандрівник по центральним горганам 2002р.

Журнал “Карпати”

Документація сільської ради Бистриці

Туристичний каталог // Зима в мальовничих Карпатах

Оцінка впливів на навколишнє середовище // Перспективи розвитку
туристичного комплексу “Буковель”

HYPERLINK “http://www.bukovel.com” www.bukovel.com .

HYPERLINK “http://www.karpaty.com.ua” www.karpaty.com.ua

HYPERLINK “http://www.piar.org.ua/” http://www.piar.org.ua/

PAGE

PAGE 27

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019