.

Сучасний стан туристичної картографії в Україні (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
5 5475
Скачать документ

Реферат на тему

Сучасний стан туристичної картографії в Україні

План

1. Сучасний стан туристичної картографії в Україні

2 Туристична карта: мета створення, вимоги, що ставляться до туристичної
карти

Література

1. Сучасний стан туристичної картографії в Україні

Здобуття Україною незалежності призвело до суттєвих змін в організації
картографування туризму. Було створено власну картографо-геодезичну
службу – Головне управління геодезії, картографії та кадастру України
(Укргеодезкартографія). Водночас, було ліквідовано монополію на видання
картографічних творів. Тепер, відповідно до ліцензії, розробка та
тиражування картографічних творів дозволяється й іншим організаціям та
приватним особам. Замість уніфікованих розробок за загальними
редакційно-технічними матеріалами картографічних творів заздалегідь
визначених тематики та змісту, картографам надається можливість творчого
пошуку нових форм відображення та оформлення картографічних творів.
Почалося впровадження високопродуктивної комп’ютерної технології;
послаблення режиму утаємниченості дозволило створювати карти на
топографічній основі до масштабу 1:100 000 включно.

У національній картографії з’явилися або відродилися після довгої
перерви нові типи картографічних творів, що можуть стати в пригоді
працівникам туристично-екскурсійної сфери: відтворення репринтного
характеру, карти-ретроспективи, мартирологи та презентації,
картографічні буклети, поштівки, календарі з художньо-картографічними
малюнками або зображеннями старовинних гравюр-перспектив, карти з
елементами бізнесового туризму.

Найцікавіші сучасні твори, що мають відношення до туристичної тематики,
це: серії карт “Міста України”, “Міста-ку-рорти”, “Туристські маршрути
України”, “Мандрівник”, істо-рико-краєзнавча карта “Республіка Крим” з
великою кількістю додаткових схем прославлених об’єктів туризму, атласи
міст Києва, Одеси, автомобільних шляхів України та для автомобілістів
Києва.

Дуже цікаву для туристично-екскурсійної справи карту-мар-тиролог
“Пам’ятки Києва, знищені у XX столітті” видано у 1991 р. Тему
висвітлення історичних пам’яток продовжив схемами істо-рико-культурного
заповідника “Стародавній Київ” та меморіального заповідника
“Личаківський цвинтар”.

Застосування топографічної основи дало змогу аерогеодезич-ному
підприємству Укргеодезкартографії створити маршрутні карти для водного,
пішохідного та велосипедного туризму в Карпатах, карти для рибалок,
садівників та відпочиваючих в околицях Києва, а Військовій
картографічній фабриці – комплект карт для забезпечення пішохідного
маршруту від Бахчисарая до Ялти в Криму.

Варто згадати й картографічні розробки Харківського відділення Інституту
УкрДПГВІЗ: серію карт для самодіяльних туристів-водників малими річками
України, плани міст Севастополя, Харкова, Чернівців, а також розробки
Державної геодезичної фабрики у Вінниці (колишня фабрика № 10 ГУГК):
плани міст, карти їхніх околиць, карти для мисливців та рибалок, атлас
Вінниці мініатюрного формату тощо.

Серед інших оригінальних картографічних творів останнього десятиліття
виділимо:

– план Стамбула, розрахований на дрібних бізнесменів, що здійснюють
човникові комерційні поїздки між Україною і Туреччиною;

– художньо-картографічні зображення Криму та Ялти, карти окремих
реґіонів Криму;

– план “Єврейські адреси Києва”;

– карту-ретроспективу “Киев в конце XIX века”;

– фотопутівники міст і реґіонів України видавництв;

– художньо-картографічні календарі із зображенням центру Києва, виконані
художником-картографом Р. Атояном;

аксонометричні зображення забудови історичних вулиць Києва – додатки до
серії культурологічних путівників “Історія однієї вулиці”;

– картографічні сюжети, що супроводжують рекламу нових форм туризму в
журналі “Туризм сільський зелений”;

– фрагменти планів міст у путівнику “Україна”;

– буклет “Андріївський узвіз у Києві”;

– дрібномасштабний план угідь бази “Сорокошичі”, виданий Центральною
радою ТВМР Збройних сил України;

електронні карти і туристичні атласи на компакт-дисках;

– карти і картосхеми міст України (Львів, Київ, Харків);

– автомобільну туристичну карту “Крим”;

– туристичні фотобуклети з картосхемами “Чернігівщина туристська”
(Чернігів, 2002 p.);

– “Рекреаційну Сколівщину”;

топографічну карту “Українські Карпати” масштабу 1:2 000 000 (КВКФ, 2001
p.), топографічну карту “Туристичні стежки Чорногори” масштабу 1:50 000,
“Центральні горгани” масштабу 1:50 000, “Карпати. Синяк” масштабу 1:50
000, карти екологічного спрямування тощо.

Вони дуже точно відтворюють рельєф місцевості (М 1:50 000), містять
корисну інформацію для туристів, а головне – на цих картах нанесені
оптимальні туристичні маршрути, згруповані за рівнем складності,
пропонуються навіть малопоширені у нас лижні та велосипедні маршрути
(карти ДНВП “Аерогеодезія”).

Цікаве видання здійснено у 2003 р. у Львові – це туристичний путівник
“Дорогами і стежками Карпат”. Його автор В. Со-башко десятки років
мандрував Карпатами, скрупульозно занотовуючи описи маршрутів. Путівник
доповнений численними туристичними картосхемами [35].

Провідне картографічне підприємство України – НВП “Картографія” випускає
різноманітну картографічну туристичну продукцію: тематичні й навчальні
атласи, карти світу, держав, України та її областей, плани міст, глобуси
й рельєфні карти.

На жаль, серед оригінальних за змістом та якісних за виконанням творів
трапляються й відверто слабкі за ступенем науково-редакційної розробки,
невмінням використати методи наукової популяризації й запозичення, а то
й відвертий плагіат.

Труднощі, які переживає картографія туризму на початку XXI ст.,
викликані розривом стосунків між традиційними замовниками та виконавцями
картографічних робіт, нестачею коштів на фінансування розробки та
видання карт, скороченням обсягів внутрішнього туризму та екскурсій в
Україні за останнє десятиліття, низькою купівельною спроможністю
населення.

Водночас, здобуття Україною незалежності, виконання Києвом функцій
столиці однієї з найбільших у Європі держав, зростання інтересу у світі
до України – все це викликає необхідність “картографічної презентації”
нашої країни у світі. Тому кількість видань карт України, карт окремих
реґіонів, планів Києва та інших міст значна, у тому числі й з
використанням іноземних мов. Щороку зростає кількість видань для
автолюбителів – більш заможних і купівельноспроможних верств населення.
Урізноманітнюється тематика картографічних творів як наслідок реалізації
творчих задумів розробників карт, підвищується інтерес до
історико-культурної тематики.

Використання комп’ютерних методів створення карт дає змогу підвищити
продуктивність праці, скоротити терміни підготовки карт до видання,
підвищити якість поліграфічного відтворення, створювати якісно нові
електронні карти й атласи на компакт-дисках, де картографічна інформація
поєднувалася б з фото-, кіно-, звуковою, графічною та текстовою
інформацією.

2 Туристична карта: мета створення, вимоги, що ставляться до туристичної
карти

Кожна людина звикла бачити карти не тільки на шкільній дошці або в
навчальній аудиторії ВНЗ, але і в газетах, журналах, в кіно- і
телевізійних передачах, наприклад, при оглядах міжнародних подій,
внутрішнього життя України, під час розповідей про цікаві події і факти,
про маршрути мандрівок, про спортивні події і прогнози погоди.

Значення географічних карт для науки і практики. За допомогою
географічної карти людство:

здійснює загальне знайомство з місцевістю, країною тощо;

– здійснює орієнтування за картами;

– використовує карту як основу для інженерного проектування, прогнозу
погоди тощо;

застосовує у школі та у ВНЗ з навчальною і дослідницькою метою;

– використовує у військовій справі як основне джерело інформації про
місцевість при управлінні військами;

– використовує як джерело наукових досліджень;

– використовує для забезпечення потреб туристично-екскурсійної справи
(або інших галузевих потреб).

Jd#¶&I(//////////o//iaei/OOOOII

&

??????

???????????небесного тіла чи позаземного простору) на площині у певному
масштабі за допомогою умовних знаків.

Масштаб – це ступінь зменшення об’єктів при зображенні їх на площині.
Розрізняють числовий, іменований і лінійний масштаби.

При проектуванні земної поверхні на площину потрібно виконати дві умови:

– кожній точці земної поверхні повинна відповідати тільки одна точка на
карті;

– картографічне зображення не повинно мати розривів.

Щоб виконати ці вимоги, потрібно провести рівномірне розтягнення в
місцях розривів, а в місцях перехресть – стиснення.

Картографічні проекції – це математичні способи перенесення меридіанів і
паралелей градусної сітки з поверхні глобуса на площину (карту) я точною
передачею географічного положення будь-якої точки земної поверхні.

Місцевість на карті навіть найбільшого масштабу в усіх деталях зобразити
не можливо. Тож чим дрібніший масштаб карти, тим менше об’єктів на них
показують. Виділення на карті головного й вилучення другорядного
досягається шляхом картографічного узагальнення – генералізації.

Картографічною генералізацією називають відбір головного, істотного та
його цілеспрямоване узагальнення з метою зображення на карті тієї чи
іншої частини дійсності в її основних, типових рисах і характерних
особливостях, відповідно до призначення, тематики і масштабу карти (за
К. А. Саліщевим).

Особливу групу карт складають карти туристичні, що призначені для потреб
туристів і відпочиваючих.

Карти туристичні – це карти, призначені для забезпечення потреб
туристично-екскурсійної справи, один із видів карт тематичних.

Основні елементи туристичної карти зображено на рис. 3.3.

Рис. 3.3. Основні елементи наповнення туристичної карти

Крім названих, на туристичні карти часто наносять й інші об’єкти.

Туристичні карти відзначаються мальовничим оформленням, супроводжуються
детальними показниками і довідковими відомостями. Вони можуть охоплювати
значні райони, цікаві з точки зору туризму і відпочинку (наприклад,
курортне узбережжя Іспанії), національні парки, міста, окремі пішохідні,
лижні, автомобільні маршрути.

До цієї ж групи відносять карти для спортивного орієнтування, спеціально
пристосовані для організації змагань з цього виду спорту.

Література

1. Алешин В. М., Серебреников А. В. Туристская топография. – М.:
Профиздат, 1985. – 160 с.

2. Бардин Н. В. Азбука туризма (О технике пешеходных путешествий):
Пособие для учителей, руководителей туристических походов со
школьниками. – М.: Просвещение, 1981.

3. Берлянт А. М. Карта – второй язык географии: Очерки о картографии:
Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1985.

4. Борисовская Н. А. Старинное гравирование карт и панно. – М.:
Галактика, 1992.

5. Вавричин М., Дашкевич Я., Кришталович У. Україна на стародавніх
картах. Кінець XV – перша половина XVII ст. – К.: Картографія, 2004. –
208 с.

6. Воронкова Л. П. История туризма: Учеб. пособ. – Москва; Воронеж,
1999.

7. Воронов А. Справочник туриста по топографии. – Краснодар: Краснодар,
кн. изд., 1973.

8. Вяткин Л. Туризм и спортивное ориентирование. – М.: Академия, 2001.

9. Географічна енциклопедія України: В 3 т. / Відп. ред. О. М. Маринич.
– К.: Українська Радянська Енциклопедія імені М. П. Бажана, 1990. – Т.
2. – С. 126-127.

10. Доменко Г. П. История туризма в дореволюционной России и СССР. –
Ростов-на-Дону: Изд. Ростов, ун-та, 1988.

11. Дрогушевсъка І. Л., Коляда О. І., Кучеренко Г. М. Туристичні
картографічні твори // Вісник геодезії та картографії. – 2004. – № 2. –
С 32-36.

12. Загородній В. В., Матусєвич К. М. Основи топографії і картографії:
Посіб. для вчителів. – К.: Радянська школа, 1977.

13. Заник В. Картографія Карпат на фоні великої політики // Карпати.
Туризм. Відпочинок. – 2004. – № 1. – С. 14-15.

14. Інструкція зі знакування туристичних шляхів. Розроблено Ініціативною
групою при Управлінні курортів і туризму Львівської обласної державної
адміністрації. – Л., 2004. – 23 с

15. Калацюк Ю. Я. Державне науково-виробниче підприємство “Картографія”
(1944-2004): Історичний нарис / Ю. Я. Калацюк, Р. І. Сосса, І. С.
Руденко. – К.: Картографія, 2004. – 84 с.

16. Картография с основами топографии. Часть 1 и 2 / Под ред. А. В.
Гедимина. – М.: Просвещение, 1973.

17. Короткий В., Попович С. Слідами великого пішохідця // Міжнародний
туризм. – 1997. – № 3.

18. КострицяМ. Ю. Практикум з географічного краєзнавства: Посіб. для
вчителя. – К.: Радянська школа, 1979.

19. Куприн А. М. На местности и по карте. – М.: Недра, 1992.

20. Куприн А. М. Умей ориентироваться на местности. – М.: ДОСААФ, 1969.

21. Курилова В. И., Сермеев Б. В. Справочник для начинающего туриста. –
Одесса: Маяк, 1990.

22. Леонардо да Вінчі – географ і картограф // Краєзнавство. Географія.
Туризм. – 2002. – № 5.

23. Маркировка туристических маршрутов: Метод, рекомендации. – М.: ЦРИБ
Турист, 1975.

24. Матусєвич К. М. Польова практика з основами топографії. – К.: Вища
школа, 1970.

25. Матусєвич К. М., Семенів В. Є. Найпростіші вимірювання на
місцевості. – К.: Радянська школа, 1981.

26. Меньчуков А. Е. В мире ориентиров. – М.: Недра, 1986.

27. Подорожі Марко Поло // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2002. – №
1. – С 4-7.

28. HYPERLINK
“http://www.tourlib.columb.net.ua/Lib/Aref_tourism/prasul.htm” Прасул
Ю. І. Наукові основи системного картографування регіонів України для
потреб туризму (на прикладі Харківської області): Автореф. дис. …канд.
геогр. наук: 11.00.12. – К., 2004. – 20 с.

29. Прасул Ю. І. Системне туристичне картографування регіонів України:
наукові засади, цілі, перспективи // Український географічний журнал. –
2002. – № 4. – С. 68-73.

30. РошинА. М. Ориентирование на местности. – М.: Недра, 1966.

31. Рошин О. М. Без компаса і карти. – К.: Радянська школа, 1971.

32. Салищев К.А. Картография: Учеб. для географ, специальностей ун-тов.
– М.: Высшая школа, 1982.

33. Северинов В. Картографія туризму: 500 років на службі мандрівників
// Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2000. – № 34. – С 7-8.

34. Славетний мандрівник (до 300-річчя від дня народження Василя
Григоровича Барського) // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2001. – №
14.

35. Собашко В. Дорогами і стежками Карпат: Туристичний путівник. – Л.:
Центр Європи, 2003. – 328 с.

36. Сосса Р. І. Документи про зародження державної картографічної служби
в Україні // Вісник географії та картографії. – 2003. – № 1. – С 53-58.

37. Сосса Р. І. Картографічні твори, видані ДНВП “Картографія”
(1945-2003): Бібліографічний покажчик. – К.: Картографія, 2004. – 248 с.

38. Сосса Р. І. Становлення картографо-геодезичної служби в Українській
Народній Руспубліці // Вісник географії та картографії. – 2003. – № 2. –
С 10-16.

39. Спутник туриста / А. В. Бирвков, И. Я. Брауде, Б. Е. Владимирский и
др; сост. К. И. Вахлис. – К.: Здоровье, 1991.

40. Федорченко В. К.,Дъорова Т. А. Історія туризму в Україні: Навч.
посіб. / Перед. В. А. Смолія. – К.: Вища школа, 2002.

41. Шаблій О. Володимир Кубійович як картограф // Пам’ятки України. –
1996. – № 2. – С. 117-126.

42. Швець О. Історія географічної карти в стародавньому світі //
Чумацький шлях. – 2001. – № 1. – С 21 – 24.

43. HYPERLINK
“http://www.tourlib.columb.net.ua/Advice/spravochnik/spravochnik.htm”
Штюрмер Ю. А. Краткий справочник туриста. – М.: Профиздат, 1985.

44. Шувалов Я. Я. Основы топографии. – М.: Профиздат, 1968.

45. Энциклопедический словарь географа-краеведа. – М.: Просвещение,
1981.

46. Юньев И. С. Краеведение и туризм. – М: Знание, 1974.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020