Реферат на тему:
Спосіб підвищення ефективності фізичної реабілітації спортивних травм
та відновлення спортсменів після фізичних навантажень
Використання природного магній-йодного полімінералу бішофіту
Полтавського в реабілітації уражень опорно-рухового апарату внаслідок
спортивних травм та відновлення спортсменів після фізичних навантажень.
Значні фізичні та фармакологічні навантаження на організм спортсменів
обумовлюють актуальність пошуку немедикаментозних, зокрема –
фізіотерапевтичних засобів відновлення та реабілітації спортивних травм.
Природний мінерал бішофіт Полтавського родовища має визначений
мінеральний склад, а його біологічна дія обумовлена вмістом та
взаємодією іонів: магнію (до 95 г/л), калію (до 5 г/л), брому (до 3500
мг/л), йоду (до 50 мг/л), мікро- та ультрамікроелементів (залізу,
кремнію, марганцю, міді, молібдену, селену, т.і.).
Як доведено дослідженнями, при застосуванні розчину бішофіту
Полтавського у вигляді масажу, компресів, електро-, магніто- та
фонофорезу, загальних і місцевих ванн при захворюваннях опірно-рухового
апарату і периферичної нервової системи спостерігається спазмолітичний,
протизапальний, місцево-рефлекторний, мікроциркуляторний, знеболюючий,
протинабряковий, розсмоктуючий ефекти.
Метою дослідження було вивчення можливостей використання розчину
бішофіту Полтавського як засобу реабілітації спортсменів з травматичними
ураженнями кісток у вигляді переломів, забиття надкісниці, а також травм
(забиття, гематом, надривів) суглобів, зв’язок та м’яких тканин у
випадках без потреби в оперативному втручанні.
Використовували бішофіт з масажем, а також у вигляді електрофорезу,
ультрафонофорезу та прогрівань уражених ділянок кінцівок, спини та
тулуба в якості основного фізіотерапевтичного лікування в умовах
масажних та фізіотерапевтичних кабінетів. Також призначалося
використання бішофіту вдома у вигляді напівспиртових компресів,
прогрівань уражених зон, ванн для кінцівок. Усім хворим застосування
бішофіту було призначене на 3-7 день після травми, у частини з них в
якості основного терапевтичного лікування внутрішньо застосовувались
протизапальні препарати. Після призначення бішофіту не використовувались
інші засоби місцевого лікування.
З’ясовано, що використання бішофіту Полтавського в якості основного
місцевого засобу доцільне у проміжок 3-5 днів після закритої травми
кісток, суглобів, м’язів, зв’язок. У цих хворих протинабряковий,
протизапальний ефекти бішофіту починають проявлятися вже на 2-3 день від
початку лікування. Використання бішофіту при переломах та розривах
зв’язок доцільне починати одразу з настанням можливості зняття гіпсової
лангети та доступу до місця травми. Небажане залишення під лангетом
залишків бішофіту після процедури. У хворих з необхідністю одночасного
прийому нестероїдних протизапальних засобів призначення бішофіту
прискорює регрес основних клінічних ознак. З’ясовано, що використання
бішофіту в домашніх умовах не менш ефективно, як і призначення апаратних
процедур в умовах фізіотерапевтичного відділення. На наш погляд, це
обумовлено методикою проведення бішофітних процедур вдома – масажем та
прогріваннями ввечері, коли після застосування бішофіту відсутні фізичні
та холодові навантаження на уражені структури опорно-рухового апарату.
„O
„io^„O
шаром 1-2 см; або використовується „Солюкс”, „Біоптрон”, гарячий пісок,
сіль (вдома); останній шар теплоносія покривають плівкою та обгортають
теплоізолюючим покриттям (шерстяною або бавовняною тканиною, т.і.).
Тривалість прогрівань – 20-40 хв, через день або щоденно. При
використанні бішофіту стандартну тривалість процедури реабілітаційного
масажу можливо зменшити на 50% – до 10-15 хв. Після будь-якого масажу з
бішофітом (в т.ч. апаратного) доцільне використання утеплюючого покриття
без теплоносія на 15-20 хв. Курс лікування 5-12 сеансів.
Методика ультрафонофорезу стандартна для використання місцевих засобів з
ультразвуком: на шкіру наноситься бішофіт або бішофіт-гель, проводиться
озвучування з частотою 110-880 кГц (відповідно до режимів апарату),
методика лабільна вздовж ділянки ураження. Потужність 0,2 – 0,6 Вт/см
кв., в залежності від масивності м’яких тканин, режим безперервний або
імпульсний. Курс 8-10 процедур щоденно або через день по 5-10 хв.
Методики використання бішофіту в реабілітації опорно-рухового апарату
спортсменів після травм та відновлення після спортивних фізичних
навантажень викладені в таблиці.
Методики застосування бішофіту в реабілітації травм Методики
застосування бішофіту для відновлення після спортивних навантажень
Застосування бішофіту вдома
Масаж 5-15 хвилин, прогрівання 10-20 хв.
Загальний та місцевий масаж від 5 до 25 хвилин, прогрівання або
укутування на 10-30 хв
Загальні ванни, в т.ч. гідромасажні, перлинні, 4-х камерні гальванічні:
1-2 л ропи або 200-400 мл кристалічного концентрату бішофіту на 200л
води. Експозиція до 20 хв.
Загальний та місцевий масаж від 3 до 10 хвилин, потім – прогрівання або
укутування на 20-60 хв
Загальні ванни: 1-2л ропи або 200-400 мл кристалічного концентрату
бішофіту на ванну терміном до 20 хв.
Електрофорез – біполярно на ділянку тіла по поперечній методиці. Сила
струму 0,2-0,3 мА/см.кв, час процедури до 15 хв.
Магнітофорез – масаж (самомасаж) ділянки тіла 2-3 хв., нанесення
індукторів змінного магнітного полю по стандартній методиці
Фонофорез – по лабільній методиці до 10 хв.
Місцеві ванночки для кінцівок, в т.ч. гальванічні – 50-100 мл бішофіту
на 1 л теплої води на 15-20 хв.
Загальні ванни, в т.ч. гідромасажні, перлинні, 4-х камерні гальванічні:
1-2 л ропи або 200-400 мл кристалічного концентрату бішофіту на 200л
води до 20 хв.
Бішофіт здатен покращувати мікроциркуляцію, знімати спазми та набряки
м’язів, тому його застосування доцільне для зняття фізичної втоми та
попередження мікротравматизації опорно-рухового апарату спортсменів. Для
відновлення після спортивних навантажень бішофіт доцільно
використовувати з місцевим та загальним масажем, місцевими та загальними
ваннами у клінічних та домашніх умовах.
Таким чином, бішофіт Полтавський є доцільним в реабілітації уражень
опорно-рухового апарату внаслідок спортивних травм та відновлення
спортсменів після фізичних навантажень, що обумовлює покращення
підготовки та збереження здоров’я спортсменів.
Використана література
Журавлева Антонина Ивановна, Граевская Нина Даниловна Спортивная
медицина и лечебая физкультура.- М.: Медицина, 1993.- 432с.
Пущина Ірина Вікторівна, Зайцева Валентина Миколаївна. Сучасна
українська спортивна термінологія..- Запоріжжя: ЗГУ, 2001.- 56с.
Спортивная медицина.- М.: Физкультура и спорт, 1980.- 352с.
Спортивная медицина.- М.: Гос. изд. медицинской литературы, 1957.- 375с.
Олеарчик Андрій Всесвіт хірурга.- Львів: Медицина світу – МС, 2006.- 800
с.
Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна №494.-
Харків: Основа, 2000.- 93с.- (Медицина; Вип.1)
Спортивная медицина, лечебная физическая культура и массаж.- М.:
Физкультура и спорт, 1985.- 351с.
Бисярина Валентина Павловна Анатомно – физиологические особенности
детского возраста.- М.: Медицина, 1968.-
Бейн Э.С., Бурлакова М.К., Визель Т.Г. Восстановление речи у больных с
афазией.- М.: Медицина, 1982.- 184с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
