Реферат на тему:
Спортивний туризм у горах Румунії
З відомих причин традиційні райони масового туризму – такі як: Кавказ,
Урал, Алтай і ін. – стали менш доступними для жителів України. З іншого
боку, з’явилася можливість здійснювати походи в таких прилеглих до
України гірських системах, як Альпи, Татри, Карпати, відомі своєю красою
і спортивною складністю.
Головна фізико-географічна особливість Румунії – Карпатська гірська
система. Цей складний ланцюг гір проходить через усю країну від
українського кордону на півночі до кордону із Сербією на південному
заході у формі підкови, що замикається на захід від гір Апушень, і
складається із зігнутої лінії Східних Карпат і широтно-орієнтованої
лінії Південних Карпат (Трансільванських Альп). В основному, гори
складаються із рівнобіжних хребтів з крутими уступами, покритих лісом, і
досягають висоти 2303 м у Східних Карпатах і 2544 м (гора Молдовяну) у
Трансільванських Альпах. На заході, Трансільванські Альп тягнуться до
півдня, досягаючи Дунаю поблизу Залізних Воріт, і продовжуються на
Балканах.
Із зовнішнього боку цієї гірської дуги розташовані історичні області
Молдавія (на сході) і Валахія (на південь від Трансільванських Альп аж
до Дунаю). Обидві являють собою горбкуваті рівнини з родючими землями.
Єдиний район, розташований на південь від Дунаю, – Добруджа, – має
невисокі пагорби і частково заболочений.
Усередині гірської дуги Карпат знаходиться Трансільванія – горбкувата і
дуже красива територія. На її західній окраїні, усередині гір Апушень,
розташований нерівномірно покритий лісом карстовий масив Біхор, відомий
серед спелеологів. Далі, уздовж західної окраїни країни, простирається
вузька низинна смуга, що є частиною Середньодунайської низовини.
Основні хребти Трансільванських Альп (із заходу на схід: Ретезат,
Вилкан, Паринг, Лотру, Фагараш, Езер, Пятра Краюлуй, Бучеджь, Чукаш)
представляють безсумнівний інтерес для пішохідного і гірського туризму,
а в Східних Карпатах необхідно виділити масиви Марморош і Родна (висотою
до 2303 м) на півночі, поблизу кордону з Україною.
Нижче приведені уривки з книги “Географія Румунії” (Т. Мораріу й інш.,
Меридіане, Бухарест, 1969), що виразно характеризують деякі хребти
Південних Карпат:
“Південні Карпати обмежені долиною Прахови зі сходу і тектонічними
коридорами Тимиш-Чорна і Бистра-Стрей із заходу і північного заходу.
Крім г.Молдовяну (2543 м) у масиві Фагараш, перевершують 2500 м і піки
Розкішшю (2535 м, Фагараш), Парингул-Маре(2518м,Паринг),Пеляга (2509 м,
Ретезат), Омуль (2507 м, Бучеджь) і ін. Улоговин у Південних Карпатах
мало, але вони мають виразні обриси. У четвертинний період Південні
Карпати піддалися сильному зледенінню. Сліди льодовиків альпійського
типу добре виражені на північних схилах масивів Ретезат, Паринг,
Фагараш, Бучеджь, сліди льодовиків піренейського типу — на південних її
схилах. Прямим результатом зледеніння є і дуже велика довжина
льодовикових улоговин (деякі з них досягають 10 км довжиною),
льодовикові цирки і понад 150 розташованих у цирках озер, а також
моренні вали, гребні та осипи.” У даний час постійні льодовики і
сніжники в горах Румунії відсутні.
“Гори Фагараш – найвища частина румунських Карпат. Їм належать 8 із 14
найвищих вершин румунських Карпат, що перевищують 2500 м. Тут
знаходяться 42 вершини висотою від 2400 до 2500 м. Далеко навколо видно
гігантську стіну з зубцюватими, схожими на пилку гребенями. Ще більш
величними здаються гори на початку літа, коли на їх вершинах ще
зберігається сніг. Сліди четвертинного зледеніння подані численними
цирками, дно яких зайнято льодовиковими озерами (Біля, Капра, Урля,
Подраг, Подраджел, Калцун, Авріг і ін.), складчастим дном ущелин,
хаотичними накопиченнями морен, глибоко поборозненими або гладко
відшліфованими скелями. Північні схили Фагарашських хребтів настільки
стрімкі, що на відстані усього 10 км перепад висот досягає 2000 м.
Численні гірські річки бурхливими потоками збігають із їхніх вершин і
ринуть до Олту, який вбирає в себе їхні води тільки після того, як вони
заспокоїлися, угамовуючи свій біг на рівній, злегка похилій Фегерашській
низовині.” Ріки північного схилу короткі і маловодні, протікають у
глибоких і вузьких долинах із великим падінням. Ріки південного схилу,
навпаки, довгі і багатоводні.
“Масиви Бучеджь і Пятра Краюлуй складені вапняними конгломератами,
нашарованими на кристалічні породи. Інші гори цілком складені
кристалічними породами. Відмінності в породах з яких складені масиви,
відбиваються на формі рельєфу. Запаморочлива крутість долини Прахови,
скелі, що нагадують собою руїни і печери Яломиці характеризують гірський
масив Бучеджь. Найвища частина масиву — г. Омул здається гігантським
межовим знаком. Навколо вершини, подібно тріщинам у корі, розкриваються
п’ять глибоких западин. Це грабени, утворені четвертинними льодовиками.
Навколо них простирається рівна поверхня, за нею випливають вапняні
пояси, а далі — величезні смуги вражаючих ущелин.”
“На захід від гір Бучеджь простирається вапняковий хребет Пятра-Краюлуй
(2240 м); серед туристів він відомий своїми крутими прірвами, вузьким
гребенем, величезними рухливими накопиченнями каменів у підніжжя і
чудовим краєвидом, що відкривається з його вершини. По своїй геологічній
будівлі (абсолютне переважання вапняку) Пятра-Краюлуй належить до масиву
Бучеджь, по своєму положенню примикає до масиву Фагараш.“
Клімат Румунії помірно-континентальний, що характеризується жарким літом
і холодною зимою; більшість опадів випадає влітку. Середня температура
січня в Бухаресті –3° C, а липня +23° C. Улітку температури в горах
зм’якшені; а зими дуже холодні і сніжні. Головним показником суворості
клімату є висота над рівнем моря. Температура повітря зменшується на
0,5–0,6 °С кожні 100 м висоти. На висоті 1800 м зима триває 6–7
місяців, максимальна температура досягає + 25°С, мінімальна – мінус 32
°С. Опадів багато, у горах – від 1200 до 1400 мм у рік. Найменше
опадів у горах у вересні, а в долинах – у лютому. Як показує досвід
авторів, короткочасні (1-2 години) дощі і періоди з ясним і сонячним
небом спостерігаються в горах щодня.
В Південних Карпатах переважає західний вітер, тому рекомендується
прокладати маршрути походів із заходу на схід. Кращий час для походу
влітку – липень – початок серпня. У цей час відносно мало опадів і
туманів. Взимку найкраща погода з невеликою кількістю опадів
спостерігається із середини січня по середину березня (однак ясних днів
взимку набагато менше, ніж улітку). В інші пори року погода вкрай
нестабільна і супроводжується частими дощами (снігопадами).
Верхня частина гір покрита скелями й осипами. Альпійські луги
розташовуються на висоті більш 1600 м. Хвойні ліси, що складаються
головним чином із ялиці та ялини, ростуть у висотному поясі не нижче
1300 м; листяні ліси, переважно букові і дубові, опускаються до висоти
біля 500 м. На висотах 1500-1900м часто зустрічаються зарості гірської
сосни (жереба). Також зустрічається багато чорниці, малини й інші ягід.
Гірські райони придатні тільки для пасовищного скотарства. Тваринний
світ зберігся краще, ніж у сусідніх гірських масивах Європи. У лісах
живе велика кількість диких тварин: ведмеді, вовки, рись, дикі кабани й
олені (навіть поблизу населених пунктів); на рівнинах – тільки ліси,
зайці, борсуки та білки. Є птахи багатьох видів, у тому числі орли,
яструби і соколи. Ріки багаті на рибу.
Південні Карпати і, особливо, масиви Пятра Краюлуй, Бучеджь і Фагараш
досить освоєні туристами й альпіністами (якщо порівнювати з українськими
Карпатами, наприклад. У порівнянні з Татрами або Альпами ці гори
набагато більш дикі.). Подорожують не тільки румуни, часто зустрічаються
групи з Польщі, Чехії, Германії.
У горах розвинута система туристського обслуговування: притулки
(рефуджії), гірські готелі (кабани), гарні під’їзди, подекуди працюють
канатні дороги. Тропи, як правило, маркіровані фарбою або двометровими
смугастими стовпчиками (для зими). Іноді в небезпечних і складних місцях
біля маркірованих стежок налагоджені страховочні ланцюги або троси.
Проте прокласти цілком автономний маршрут неважко, хоча при
необхідності до найближчого населеного пункту (або кабани) можна
добратися за півдня.
У Румунії існує гірсько-рятувальна служба Салвамонт (Salvamont). Пости
звичайно знаходяться в рефуджіях або кабанах поблизу небезпечних ділянок
маршрутів. Реєструватися і пред’являти маршрутні документи рятувальникам
не потрібно.
Правила поведінки в горах досить ліберальні: заповідником є тільки
Ретезат, в інших місцях, як правило, національних парках, можна ставити
намети, ночувати і ходити де завгодно, розпалювати багаття (якщо є з
чого). Сміття необхідно забирати із собою і викидати в спеціальних
місцях поруч із рефуджіями або кабанами або спускати вниз, у населені
пункти. Не дозволяється купатися в деяких озерах, відкіля береться вода
для притулків, що знаходяться поруч.
`„7
dh ¤x
Варто зазначити, що, відповідно до румунської системи класифікації
альпіністських маршрутів, що збігається зі старою радянською та сучасною
українською (від н/к до 5Б), у Румунії відбуваються сходження на вершини
до 5Б к.с. включно. В основному, це протяжні скельні маршрути по стінах
гір Бучеджь, Пятра Краюлуй і ін. Взимку у хребті Фагараш існують льодові
маршрути до 4Б к.с. включно. Інформацію про пройдені маршрути можна
знайти в спеціальній літературі, що іноді продається в румунських
книгарнях, або в Салвамонте, а також у авторів даної статті.
Зимовий туризм у Південних Карпатах ускладнюється підвищеною
лавинонебезпечністю схилів, по яких проходять основні маркіровані
маршрути. Рух по багатьох тропах у цей час не рекомендується або
заборонено. Проте залишаються інші дуже широкі можливості для туризму.
Враховуючи що основна частина складних маршрутів проходить вище зони
лісу, необхідно мати примуса (пальники). На деяких хребтах вода є тільки
в озерах, які зрідка зустрічаються, це потрібно враховувати при
плануванні походу. Через те, що страховочні ланцюги в небезпечних місцях
іноді погано закріплені або відсутні, необхідно мати спорядження для
навішування/використання билець. Також рекомендується не забувати про
якісний дощовик.
Від громадян України і Росії на даний час для в’їзду в Румунію не
вимагаються візи. Разом із закордонними паспортами досить мати ваучери
(які можна купити прямо перед кордоном) або поліси медичного страхування
на весь термін перебування в країні, а найкраще деяку суму грошей,
офіційно 240$ на людину, хоча в дійсності досить 50$ дрібними купюрами
або банківською карткою. У підсумку в Румунію пропускають усіх. Є
декілька пропускних пунктів на україно-румунському кордоні, найбільш
відомі поблизу Чернівців і Рахова. Шлях через Молдавію більш довгий і
дорожчий. Морем (поромом), як показує досвід, у Румунію потрапити
проблематично. Кордон можна подолати на автомобілі, автобусі, потягу.
Перший спосіб (навіть на таксі) – найбільш дешевий і швидкий. Найбільш
зручне місце для в’їзду – міжнародний перехід Порубне – Сирет, тому що
таксисти (5$/чол; для порівняння: автобус – 7$/чол із багажем, потяг
Київ-Бухарест ~ 50$, ціни 2002 р.), що стартують від автовокзалу м.
Чернівці, довезуть Вас у Сучаву (50 км) – велике місто на перетині авто-
і залізничних доріг. Рейсові автобуси роблять близько
7 рейсів через кордон у день, починаючи з 7-ї години ранку. Таксі, як і
автобуси, із Сучави відправляються від автовокзалу та автостоянок, що
примикають до вокзалу.
Пересуватися по Румунії можна автобусами і потягами. Залізничне
сполучення досить регулярне і швидке, хоча від Сучави до Фагараша можна
доїхати тільки за 10 годин (600-700 км). Потяги діляться на 3 типи:
Rapid, Accelerat, Personal – по убуванню вартості. У кожному з потягів є
вагони 1-го і 2-го класів. Приблизний тариф для потяга Accelerat, 2-й
кл. – 1.2$/100 км. У квитках (крім потягів Personal) зазначені місця,
але проблем із їхньою наявністю не існує. По вагонах ходить кондуктор –
перевіряє і компостує квитки. Вигідніше купувати відразу до кінця, із
декількома пересадками.
Найбільший досвід проведення походів по Румунським Карпатам мають
туристи з південно-західних регіонів України, зокрема, із Чернівців.
За умовами і рівнем життя Румунія схожа на нашу країну, хоча не
настільки урбанізована. Можна зустріти як багатозіркові курорти, так і
відверту розруху й убогість. Серйозна злочинність непомітна, поширене
шахрайство. У населених пунктах необхідно залишатися пильним, і проблем
не буде (перераховувати здачу, не залишати речі без догляду). Поліція
зустрічається в злачних місцях і до туристів ставиться з повагою.
Взагалі, люди в Румунії з південним темпераментом і дуже чуйні, цікаві
співрозмовники. Румунська мова має романські корені і схожа на
італійську або французьку. Досить мати словник на декілька сторінок,
хоча без правильної вимови вашу мову швидше за все не зрозуміють. В
основному, усі говорять тільки румунською, хоча старше покоління
пам’ятає російську або французьку зі школи, а молодь може легко
розмовляти англійською.
Ціни на продукти харчування порівняні з нашими. Гроші (долари й євро)
можна обміняти на румунські леі (вимірюються в тисячах, 1$=33.000lei,
липень 2002 р.) в обмінних пунктах або банках. Карти гірських районів
коштують недешево і продаються тільки в центрах туризму (у великих
містах, курортах, іноді в кабанах).
Румунія має своєрідну музику, кухню, власний кінематограф. Крім
бухарестських пам’ятників комуністичної епохи, у Сибиу і Сигишоаре, а
також інших містах прекрасно збереглася середньовічна забудова центрів,
у багатьох місцях залишилися замки. Православні церкви широко відомі
своїми розписами і незвичайною архітектурою.
Незважаючи на усі вищеописані проблеми, Ви не пошкодуєте про час,
проведений в горах Румунії.
_______________________
Корисні посилання:
HYPERLINK http://www.karpatenwilli.com www.karpatenwilli.com –
багато фотографій гір, печер, людей із майже усіх районів Румунії.
Чорно-білі хребтові схеми з маркірованими маршрутами, словники, розклади
німецькою мовою.
HYPERLINK http://mapy.mk.cvut.cz http://mapy.mk.cvut.cz – скановані
топографічні карти Румунії
(і інших країн світу).
HYPERLINK http://www.leosuteu.rsdor.ro http://leosuteu.rsdor.ro –
якісні карти основних районів, фотографії.
HYPERLINK http://kevf72.troja.mff.cuni.cz/mapy/rumunsko/fagaras.htm
http://kevf72.troja.mff.cuni.cz/mapy/rumunsko/fagaras.htm – скановані
карти Фагараша.
HYPERLINK http://www.budgettravel.com/romania.htm
http://www.budgettravel.com/romania.htm – найрізноманітніші посилання
по Румунії (у т.ч. залізн. розклад).
HYPERLINK http://www.turclub.ntu-kpi.kiev.ua/travels/ro.htm
www.turclub.ntu-kpi.kiev.ua/travels/ro.htm – кольорові схеми деяких
гірських районів, короткі російсько- і англо-румунські словники, звіти
про походи в Румунії, фотографії.
HYPERLINK http://www.krocus.cjb.net www.krocus.cjb.net – опис походу
по Трансільванським Альпам улітку 2002 р.
HYPERLINK http://romanycz.travel.ru/stories/ro.htm
http://romanycz.travel.ru/stories/ro.htm – границі, кордонні переходи,
транспорт.
HYPERLINK http://www.cfr.ro http://www.cfr.ro – залізничний розклад.
Сервер румунських залізниць.
HYPERLINK http://www.travlang.com/languages
http://www.travlang.com/languages/ – найбільш уживані слова румунською
з озвученням.
e-mail: [email protected] 58013 м.Чернівці, вул. М.Черемшини, 9
т. 8-03722-43616, ФСТ Чернівецької області.
60400, Чернівецька обл., смт. Глибока, вул. Першотравнева, 5
т. 8-03734-22694, Глибоцький районний центр дитячо-юнацького туризму і
екскурсій.
Директор Дудка Анатолій Петрович.
Маршрути категорійних туристських спортивних походів,
що пройдені в останні роки українськими спортсменами- туристами
у Південних Карпатах (Румунія)*
(Е) II к.с., піший: сел.Буштени (Busteni) – м.Омуль (Omul, 2505) –
сел.Лайливий (Bran, 750) – каньйон Прапаштиле (Prapastiile) –
пров.Крапатури (Crapaturii, 1660) – м.Турну (Turnu, 1907) – пров.
Падина Инчиса (Padina Inchisa) – стоянка Плаюл Фои (Plaiul Foii, 849) –
м.Лереску (Lerescu, 1690) – оз.Урля (Urlea) – м.Вишта Маре (Vistea Mare,
2527) – р/у м.Молдовяну (Moldoveanu, 2544) – пров.Подрагулуй
(Podragului) – реф.Змеилор (Zmeilor) – оз.Калтун (Caltun, 2147) – р/у
м.Негою (Negoiu, 2535) – пров. Киобанулуй (Strunga Ciobanului) – р.Раул
Маре (Raul Mare) – ст.Порумбаку де Жос (Porumbacu de Jos, 450). (И. Гуз,
HYPERLINK mailto:[email protected] [email protected] )
(Е) III к.с., піший: ст.Турну Рошу (Turnu Rosu) – м.Суру (Suru, 2284) –
м.Щербота (?erbota, 2331) – м.Негой (Negou, 2535) чер. Кустуру Саратии
(Custura Saratii) і пров.Дракулуй (Strunga Dracului) (1Б) – оз.Калцун
(Caltun) – оз. Капра (Capra) – пров.Джурджулуй (Giurgiului , 1А, 2448) –
м.Вішта Маре (Vistea Mare, 1А, 2527) – р/у м.Молдовяну (Moldoveanu,
2544) – оз.Урля (Urlea) – стоянка Плаюл Фои (Plaiul Foii, 850) –
пров.Фундури (Saua Funduri, 1Б, 1890) – м. Ла Ом (La Om, 2244) – каньйон
Прапаштиле (Prapastiile) – замок Лайливий (Bran, 750) – м.Омуль (Omul,
1A, 2505) – сел.Буштени (Busteni). (Д. Шаповалов, HYPERLINK
mailto:[email protected] [email protected] )
(Е) III к.с., піший: м.Зарнешти (Zarnesti) – стоянка Плаюл Фой (Plaiul
Foii) – м. Ла Ом (La Om, 2244) – траверс хр. Пятра Краюлуй (Piatra
Craiului) – пров. Фундури (Saua Funduri) – р. Димбовица (Dambovita)-
м.Драксину (Dracsin, 1859) –
м. Вирфу Рошу (Vf. Ro?u, 2469) – пров.Зірна (curm. Zarnei, 1923) –
м.Урля (Urlea, 2473) – м. Вишта-Маре (Vistea Mare, 2527) – м.Молдовяну
(Moldoveanu, 2544) – оз.Подрагу (Podragu) – оз.Капра (Capra) – оз.Биля
(Balea) – оз.Калцун (Caltun)- м.Негою (Negou, 2535) – м.Скара (Scara,
2306) – м.Тетару (Tatarul, 1890) – ст.Себеш Олт (Sebe? Oltului, 400).
(А.Дудка. смт.Глибока, Чернівецької обл.)
________________________________
*) Наведені маршрути категорійних туристських походів, що були пройдені
в останні роки українським туристами-спортсменами, на даний час
відносяться до експериментальних відповідно до п.23 Порядку класифікації
маршрутів туристських спортивних походів, затвердженого постановою
Президії Федерації спортивного туризму України від 08.12.2001р.,
протокол № 2, п. № 5, додаток № 1.
PAGE
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
