Спорт та здоров’я (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2213
Скачать документ

Реферат

на тему:

“Спорт та здоров’я”

ПЛАН

1. Роль і місце фізичної активності для сучасної людини

2. Види спорту для гармонійного розвитку особистості

3. Рух і здоров’я

Використана література

1. Значення спорту і фізичної культури для людини

З давніх-давен фізичні вправи використовуються не тільки для розвитку
рухових якостей людини, тренування сили, швидкості та витривалості.
Фізична культура здобула визнання як незамінний засіб розширення й
розвитку функціональних можливостей організму людей різного віку,
профілактики й лікування захворювань, досягнення довголіття.

Фізичні вправи впливають не тільки на той чи інший орган, а й на весь
організм у цілому через основний пусковий механізм — нервову систему.
Ось чому навіть при невеликих фізичних навантаженнях (ходіння,
присідання тощо) ми одразу ж об’єктивно відмічаємо зміни функцій майже
всіх органів та систем організму. Так, поглиблюється й прискорюється
дихання, прискорюється пульс, змінюється артеріальний тиск,
активізується функція шлунково-кишкового тракту, печінки та нирок.

Спорт є ефективним засобом фізичного виховання Його цінність
визначається стимулюючим впливом на поширення фізичної культури серед
різних верств населення, І в цьому плані спорт має міжнародне значення

Але він не зводиться лише до фізичного виховання Спорт має самостійне
загальнокультурне, педагогічне, естетичне та Інші значення Це особливо
стосується “великого спорту” Крім того, ряд видів спорту взагалі не є
дійовим засобом фізичного виховання або має до нього лише опосередковане
відношення (наприклад, шахи) 3 Іншого боку, фізичне виховання не може
обмежуватись лише спортом, І він не може розглядатись як універсальний
засіб фізичного виховання, тому що ставить підвищені, часто граничні
вимоги до функціональних можливостей організму людей, їх віку, стану
здоров’я І рівня підготовленості

Сучасний спорт займає важливе місце як у фізичній, так І духовній
культурі суспільства Як суспільному явищу йому притаманні різноманітні
соціальні функції

Визначальною функцією спорту є змагальна функція Змагальній діяльності у
спорті властиве гостре (але не антагоністичне) суперництво, чітка
регламентація взаємодії учасників змагань, уніфікація змагальних дій,
умов їх виконання І способів оцінки досягнень Все це обумовлено
відповідними (локальними, національними, міжнародними) спортивними
класифікаціями та правилами змагань

Під час виконання фізичних вправ внаслідок поглиблення дихання
збільшується життєва ємкість легенів, і організм засвоює більше кисню. А
це важливо при захворюваннях легенів і серця.

Професор А. Н. Крестовников підрахував, що у бігунів процент засвоєння
організмом кисню при невеликому прискоренні дихання збільшується майже
вдвічі. Це поліпшує харчування тканин киснем, до того ж на саму роботу
дихального апарата його витрачається менше.

У діяльності серцево-судинної системи відмічається така реакція на
фізичні вправи: трохи прискорюється пульс (на 40—50% від вихідного) і
збільшується різниця між максимальним (систолічним) і мінімальним
(діа-столічним) артеріальним тиском. Як зазначають ряд учених, таке
збільшення амплітуди артеріального тиску свідчить про збільшення
ударного об’єму серця (кількість крові, яку серце викидає за одне
скорочення). Отже, збільшується й хвилинний об’єм крові (кількість
крові, яка надходить у судини за 1 хвилину)-. Органи й тканини одержують
за одиницю часу більшу кількість збагаченої киснем крові, що поліпшує їх
харчування.

Ось чому в лікуванні хворих із серцево-судинною патологією широко
застосовують лікувальну фізкультуру.

Під впливом систематичних занять фізичними вправами виникають помітні
зміни і в обміні речовин. Підвищується здатність організму розщеплювати
і синтезувати глікоген, активізується функція ферментативних систем,
пoліпшується функція залоз внутрішньої секреції. У людини поліпшується
апетит. Усі функції шлунково-кишкового тракту, як-то: моторна,
секреторна та хімічна — нормалізуються. При хронічних гастритах і
колітах під впливом тривалого застосування лікувальної фізкультури
нормалізується кислотність: знижена — підвищується, а висока, навпаки,
знижується, що великою мірою залежить від методики лікувальної
фізкультури.

Жовчовидільна функція печінки та сечовидільна нирок під впливом фізичних
вправ активізується. Нині розроблені спеціальні комплекси фізичних
вправ, які допомагають поліпшити функції згаданих органів.

Як бачимо, систематичні заняття фізичною культурою благотворно впливають
на організм як здорової, так і хворої людини.

2. Види спорту для гармонійного розвитку особистості

Для того щоб дитина гармонійно фізично розвивалася треба займатися з ним
різноманітними видами спорту. Але також необхідно пам’ятати, що заняття
повинні бути помірними.

Лижі – універсальний засіб для здоров’я: удосконалюються
бронхо-легенева, серцево-судинна, нервова системи і т.д.

Плавання попереджає сколіоз. Намагайтеся якомога раніше навчити дитини
плавати, радить газета “Доктор ФОМ”. Тоді і постава буде гарна, і руки
сильні, і дихальна система в нормі.

За допомогою самоката дитина навчиться тримати рівновага. Привчайте
дітей відштовхуватися обома ногами поперемінно для рівномірного розвитку
м’язів.

При виборі велосипеда важливо, щоб його розміри відповідали росту
дитини. Якщо велосипед малий, це може несприятливо позначитися на
розвитку кісткового кістяка, зв’язкового апарата і на формуванні
постави.

Фігурне катання поліпшує роботу серця і судин. Те ж можна сказати і про
гімнастику.

3. Найдоступніші види спорту для Рух і здоров’я

Як ви думаєте, якщо порівняти активних і неактивних людей, хто з них
швидше стомлюється? Саме самі ледачі стомлюються раніше усіх. Отже, якщо
ви почуваєте млявість, слабість, швидко стомлюєтеся – вам треба стати
більш активним і рухливим. Рух – це здоров’я!

До найважливіших факторів формування здорового способу життя належать
фізична активність і загартування організму.

Режим руху, усвідомлення потреби в активній діяльності, ритми
активності, відпочинку і сну є обов’язковими компонентами здорового
способу життя, мають біологічну, а не тільки соціальну природу і
відпрацьовувалися в процесі адаптації, еволюції і природного добору
протягом мільйонів років. Вони генетичне закріплені в регуляторних
системах організму в якості інстинктів, біологічних ритмів, тісно
пов’язаних із ритмікою природних процесів у геокосмічній сфері.
Філософські принципи – рух як засіб існування матерії, а життя – це рух
мають реальне втілення в біологічному світі у житті людини. Мускулатура
опорно-рухового апарату і внутрішніх органів забезпечує цю механічну
форму руху, а саме рух обґрунтовує необхідність існування мускулатури і
систем її забезпечення, тобто вісцеральних систем.

Японські дослідники розрахували, що для нормального активного стану
організму і підтримки здоров’я, людина повинна робити щодоби до 10000
кроків, тобто при середній ширині кроку 70-80 см проходити за день 7-8
км.

Рекомендуючи рух медична сестра повинна орієнтуватися насамперед на
об’єм і характер рухової активності людини, яка у великій мірі залежить
від специфіки виконуваної роботи. Тисячоліттями життя людей було
пов’язане переважно з фізичною працею, на яку припадало до 90% зусиль.
За роки останнього століття склалися інші співвідношення, виник дефіцит
рухової активності. А без визначеного обсягу постійної рухової
активності людина не може дожити до старості, не може бути здоровою.

Найсприятливіший вплив на здоров’я має біг. Він справляє різнобічний
фізіологічний вплив на всі системи організму.

Біг є природним руховим актом, що супроводжує людину протягом усього її
розвитку. Він з усіх видів спорту має найбільший сприятливий вплив на
серцево-судинну систему в цілому, при ньому зростає життєва ємність
легень, покращується обмін речовин, вдосконалюється робота м’язової
системи, активізується діяльність нервової системи й ендокринного
апарату.

В результаті підвищується працездатність організму, його опірність до
несприятливого впливу зовнішнього середовища.

Люди, які ведуть малорухливий спосіб життя, частіше хворіють на
гіпертонічну хворобу, атеросклероз, цукровий діабет, схильні до
ожиріння.

Біг є гарним засобом психологічної саморегуляції, використовується для
боротьби з нервовою перенапругою і шкідливими звичками.

При повільному бігові протягом 10 хв частота серцевих скорочень
збільшується до 130-160 за 1 хв, максимальний артеріальний тиск досягає
140-160 мм рт.ст.

Медична сестра, пропагуючи і рекомендуючи заняття бігу, особливо людям
старшого віку, повинна підкреслити три основних правила:

– не бігти швидко без розминки;

– не бігти швидко, будучи стомленим;

– припинити тренування при першому ж тривожному сигналі.

Необхідно пояснити початківцям у фізичній культурі, що перед тим, як
зайнятися бігом, доцільно почати з дозованої ходьби, яка повинна стати
формою фізичних вправ, а не прогулянкою, тому в ходьбі важливі
заздалегідь намічені ритми руху: загальна відстань, довжина і частота
кроку, частота і тривалість періодів відпочинку.

Частота занять не менше трьох разів у тиждень. Перехід від дозованої
ходьби до бігу підтюпцем здійснюється поступово.

При цьому слід зазначити, що втомленість – це нормальне фізіологічне
відчуття, що сигналізує про необхідність відпочинку і профілактики
перевтоми. У той же час відпочинок – це не пасивне лежання, розслаблення
(останнє необхідне при фізичній і психологічній перенапрузі). Найкращим
видом відпочинку є зміна виду діяльності, тому що втомленість найшвидше
починає розвиватися в центральній нервовій системі.

Найпоширенішим і найдоступнішим видом рухової діяльності людини є
ходьба, її можна використовувати у щоденному житті людини будь-якого
віку, з різним рівнем фізичної підготовки і стану здоров’я, її не
застосовують лише для хворих з постільним режимом, але на
реабілітаційному етапі ходьба відіграє важливу роль у процесі видужання
і пристосування організму до звичного об’єму фізичної діяльності.

Після закінчення ходьби або бігу для відновлення функцій дихання,
кровообігу, нормалізації енергетичного обміну в м’язах не слід раптово
переходити до стану повного спокою. Необхідно протягом 5-6 хвилин
рухатись повільніше – ходьбу закінчувати у значно повільнішому ритмі, а
біг завершувати ходьбою.

Про користь ходьби відомо давно. Підраховано, що міський житель XIX
століття протягом дня робив близько 300 тисяч кроків, тепер же міський
житель і 10 тисяч не набирає. Саме 10 тисяч кроків (сім-вісім
кілометрів) – мінімальна норма, що зберігає тренованість
серцево-судинної, м’язової і дихальної системи.

А користь від цього, здавалося б зовсім нескладного заняття, величезна.
Усього лише півгодини прогулянки наповнить ваші м’язи енергією і киснем,
зніме втому. А згодом і зміцнить організм.

Ходьба – один із ефективних і універсальних засобів формування здорового
способу життя. У нетренованих осіб середнього віку ходьбу слід
розпочинати з подолання відстані до 2км. Тривалість ходьби спочатку
20-30 хвилин з поступовим збільшенням до 1 години. Темп повинен бути
повільним і плавним. Ходити бажано щоденно, або принаймні тричі на
тиждень. Доцільніше і корисніше проводити її у формі пішохідних
прогулянок на свіжому чистому повітрі в ранкові або вечірні години,
серед приємних, заспокійливих ландшафтів, наприклад, в парках, садах,
скверах, на лісових галявинах, луках. Ходьбою слід займатися постійно в
будь-яку погоду. Кожного разу ходьбу слід розпочинати (5-7 хвилин) з
неспішного, прогулянкового кроку, аби м’язи змогли зігрітися. Потім
поступово збільшують частоту кроків від 70-80 до 90-120 на 1 хвилину.

Оптимальним тренувальним об’ємом ходьби для осіб середнього віку
вважається дистанція 3-5 км. При втомі або інших неприємних відчуттях
(головний біль, болі в ділянці серця, серцебиття, задишка) необхідно
відпочити і лише після повного відновлення початкового стану можна
продовжити ходьбу.

Після закінчення ходьби або бігу для відновлення функцій дихання,
кровообігу, нормалізації енергетичного обміну в м’язах не слід раптово
переходити до стану повного спокою. Необхідно протягом 5-6 хвилин
рухатись повільніше – ходьбу закінчувати у значно повільнішому ритмі, а
біг завершувати ходьбою.

Ходьба – ефективний і зовсім безкоштовний вид фізкультури, не вимагає
взагалі ніяких витрат ні на устаткування, ні на екіпірування. Для ходьби
не потрібно виділяти спеціальне місце і час, а в процесі ходьби можна
займатися різними приємними і корисними речами.

Постарайтеся зробити так, щоб процес ходьби був не тільки корисний, але
і приємний. Цю задачу полегшить гарний маршрут: безпечний, по
можливості, зелений, що радує око. Але час від часу змінюйте “траєкторію
руху”.

Також до рухливого режиму можна віднести і заняття аеробікою.

Аеробіка включає комплекс дозованих фізичних вправ, які виконуються з
різним фізичним навантаженням і швидкістю. Вправи виконують на свіжому
повітрі, здебільшого у супроводі музики, завдяки чому створюється
піднесений емоційний стан при виконанні фізичних рухів, що активізує
процеси енергетичного обміну, засвоєння організмом кисню, діяльність
симпатоадреналової системи. Все це сприяє ефективному відновленню
фізичних сил організму, швидкому зняттю втоми, підвищенню
працездатності, поліпшенню настрою, викликає енергійний підйом творчості
й емоційного стану організму.

Аеробні вправи відносяться до таких видів фізичного навантаження, коли
необхідна наявність кисню протягом тривалого часу. Вони пред’являють
організму вимоги, що змушують його збільшувати споживання кисню. У
результаті відбуваються сприятливі зміни в легенях, серці і судинній
системі.

Можна сказати, що регулярні заняття аеробікою підвищують здатність
організму пропускати повітря через легені, збільшують загальний
кровотік, причому кров ефективніше здійснює одну зі своїх основних
функцій – транспорт кисню.

У наш час більшість людей малорухомі. Вони ходять пішки від автостоянки
чи автобусної зупинки до своєї установи, від робочого столу до буфету чи
кафетерію. Навіть молодь не дуже тішить себе фізичними навантаженнями. А
недолік рухів погано позначається і на стані здоров’я, і на можливостях
людини у всіх сферах життя.

Медичні дослідження показують, що фізичні вправи допомагають поліпшити
психічний стан, кровообіг і захистити організм про серцевих
захворюваннях. Рухова активність – ось у чому річ для нормального
функціонування, для зміцнення здоров’я і гарного самопочуття.

Було виявлено, що досить важко визначити енергетичну цінність аеробіки
через те, що інтенсивність рухів найрізноманітніша. Наприклад, є тільки
один спосіб пробігти кілометр за 4 хвилини. Але дві дівчини, що
займаються поруч у групі аеробіки, можуть значно відрізнятися по витраті
енергії. Зараз створено багатьох гарних програм аеробіки. Єдиний спосіб
оцінити їх ефективність – застосовувати їх.

Найсприятливіший вплив на здоров’я має біг. Він справляє різнобічний
фізіологічний вплив на всі системи організму.

Біг є природним руховим актом, що супроводжує людину протягом усього її
розвитку. Він з усіх видів спорту має найбільший сприятливий вплив на
серцево-судинну систему в цілому, при ньому зростає життєва ємність
легень, покращується обмін речовин, вдосконалюється робота м’язової
системи, активізується діяльність нервової системи й ендокринного
апарату.

В результаті підвищується працездатність організму, його опірність до
несприятливого впливу зовнішнього середовища.

Люди, які ведуть малорухливий спосіб життя, частіше хворіють на
гіпертонічну хворобу, атеросклероз, цукровий діабет, схильні до
ожиріння.

2. До найважливіших факторів формування здорового способу життя належать
фізична активність і загартування організму.

Режим руху, усвідомлення потреби в активній діяльності, ритми
активності, відпочинку і сну є обов’язковими компонентами здорового
способу життя, мають біологічну, а не тільки соціальну природу і
відпрацьовувалися в процесі адаптації, еволюції і природного добору
протягом мільйонів років. Вони генетичне закріплені в регуляторних
системах організму в якості інстинктів, біологічних ритмів, тісно
пов’язаних із ритмікою природних процесів у геокосмічній сфері.
Філософські принципи – рух як засіб існування матерії, а життя – це рух
мають реальне втілення в біологічному світі у житті людини. Мускулатура
опорно-рухового апарату і внутрішніх органів забезпечує цю механічну
форму руху, а саме рух обґрунтовує необхідність існування мускулатури і
систем її забезпечення, тобто вісцеральних систем.

Японські дослідники розрахували, що для нормального активного стану
організму і підтримки здоров’я, людина повинна робити щодоби до 10000
кроків, тобто при середній ширині кроку 70-80 см проходити за день 7-8
км.

Рекомендуючи рух медична сестра повинна орієнтуватися насамперед на
об’єм і характер рухової активності людини, яка у великій мірі залежить
від специфіки виконуваної роботи. Тисячоліттями життя людей було
пов’язане переважно з фізичною працею, на яку припадало до 90% зусиль.
За роки останнього століття склалися інші співвідношення, виник дефіцит
рухової активності. А без визначеного обсягу постійної рухової
активності людина не може дожити до старості, не може бути здоровою.

3. Біг є гарним засобом психологічної саморегуляції, використовується
для боротьби з нервовою перенапругою і шкідливими звичками.

При повільному бігові протягом 10 хв частота серцевих скорочень
збільшується до 130-160 за 1 хв, максимальний артеріальний тиск досягає
140-160 мм рт.ст.

Медична сестра, пропагуючи і рекомендуючи заняття бігу, особливо людям
старшого віку, повинна підкреслити три основних правила:

– не бігти швидко без розминки;

– не бігти швидко, будучи стомленим;

– припинити тренування при першому ж тривожному сигналі.

Необхідно пояснити початківцям у фізичній культурі, що перед тим, як
зайнятися бігом, доцільно почати з дозованої ходьби, яка повинна стати
формою фізичних вправ, а не прогулянкою, тому в ходьбі важливі
заздалегідь намічені ритми руху: загальна відстань, довжина і частота
кроку, частота і тривалість періодів відпочинку.

Частота занять не менше трьох разів у тиждень. Перехід від дозованої
ходьби до бігу підтюпцем здійснюється поступово.

При цьому слід зазначити, що втомленість – це нормальне фізіологічне
відчуття, що сигналізує про необхідність відпочинку і профілактики
перевтоми. У той же час відпочинок – це не пасивне лежання, розслаблення
(останнє необхідне при фізичній і психологічній перенапрузі). Найкращим
видом відпочинку є зміна виду діяльності, тому що втомленість найшвидше
починає розвиватися в центральній нервовій системі.

Найпоширенішим і найдоступнішим видом рухової діяльності людини є
ходьба, її можна використовувати у щоденному житті людини будь-якого
віку, з різним рівнем фізичної підготовки і стану здоров’я, її не
застосовують лише для хворих з постільним режимом, але на
реабілітаційному етапі ходьба відіграє важливу роль у процесі видужання
і пристосування організму до звичного об’єму фізичної діяльності.

Після закінчення ходьби або бігу для відновлення функцій дихання,
кровообігу, нормалізації енергетичного обміну в м’язах не слід раптово
переходити до стану повного спокою. Необхідно протягом 5-6 хвилин
рухатись повільніше – ходьбу закінчувати у значно повільнішому ритмі, а
біг завершувати ходьбою.

Література

Гарбузов В.І. Основи здоров’я. – К.,

Спорт, фізкультура і здоров’я. – М., 1986.

Фізкультура і спорт: запитання – відповіді. – М., 1994.

Похожие документы
Обсуждение
    Заказать реферат
    UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2018