.

Розробка комплексу геомаркетингу (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 2715
Скачать документ

Реферат на тему

Розробка комплексу геомаркетингу

План

1. Маркетинговий профіль екотуриста

2. Стратегії збуту і прогнозування потенційного попиту в екологічному
туризмі

3. Екотуристичні геомаркетингові комунікації

Література1. Маркетинговий профіль екотуриста

Вивчення маркетингового профілю споживача екоту-ристичних послуг
дозволяє виділити характерні психологічні, поведінкові та мотиваційні
аспекти вибору певного туру. Це дає можливість більш чітко визначити
маркетингову стратегію турфірми. Як правило маркетинговий профіль
досліджують за п’ятьма основними складовим: продукт, ціпа, місце,
просування, зв’язки з громадськістю.

У якості прикладу наведемо результати дослідження маркетингового профілю
міжнародного екотуриста, що були здійснені американськими
консалтинговими компаніями «HLA&ARA» па замовлення Міжнародного
товариства екотуризму (TIES). Після проведення дослідження були тримані
наступні характеристики маркетингового профілю північноамериканського
екотуриста:

– вік: основну вікову групу складають туристи 35-54 років (хоча є досить
значні поодинокі відхилення, від середнього показника);

– статева структура споживачів: 50% жінки, 50% чоловіки;

– освіта: як мінімум коледж, (основу вибірки складають туристи з базовою
вищою освітою – бакалаври) ;

– віддають перевагу подорожам: у двох – 60%, із сім’єю – 15%, самостійно
-13%;

– бажана тривалість туру: 8-14 днів;

– готовність та бажання витрачати гроші в подорожі: екотуриста готові
втрачати в середньому на подорож 1-1,5 тис. $ (що більше, від с\ м що
витрачають звичайні туристи);

– наявність аграктивних елементів туру: мальовничі пейзажі, дика
незаймана природа, можливість вивчення живої природи, піші прогулянки,
трекінг, каньй-онінг, скелелазіння, коноенг, рафтіпг, дайвінг, балонінг,
парапланеризм, джамнінг та ін., вивчення культури та історії місцевих
жителів (цс викликає найбільший інтерес у досвідчених екотуристов та є
основними мотивами, що спонукають відправлятися в екотур)

– вибір засобів розміщення: 40% екотуристов віддають перевагу зупинятися
в селах; 27% у наметових таборах; 21% у комфортабельних готелях; 33% в
інших готелях. (За даними Служби туризму Канади, у outdoor (активному)
туризмі 40% туристів віддають перевагу базуванню у наметових таборах і
біваках, ще 41% туристів віддають перевагу у розміщенні в сімейних
котеджах і лісових хатинах).

Подальші дослідження дозволили визначити три основних складових екотуру,
що визначають вибір клієнта:

1) унікальність району майбутньої подорожі;

2) наявність і професіоналізм гідів;

3) можливість активного відпочинку (прогулянки, піші і кінні переходи,
заняття спортивним, пригодницьким та екстремальним туризмом тощо).

Окрім цього для екотуристів, що цікавляться місцевою культурою, важливим
мотиваційним чинником є можливість відвідати давні руїни, музеї,
зустрітися з місцевими мешканцями. Необхідно відзначити, що значна
частина респондентів визначає професіоналізм гідів та менеджерів
екотуризму найважливішим чинником вибору. Це пов’язано з тим, що
клієнтура туроператорів екологічного туризму відрізняється високим
освітнім рівнем (як мінімум коледж) та відповідними вимогами до
обслуговування та кондиційності інформації. Основні нарікання викликає
екологічна, географічна та краєзнавча неосвіченість безпосередніх
реалізаторів екотуризму, інколи відсутність навіть елементарної
інформації про

природу, культуру й історію місць, де проводиться еко-тур. У зв’язку з
цим одним з приоритстних напрямків сталого розвитку екотуризму є
посилена екологізація та географізація тідготовки гідів та менеджерів
екологічного туризму.

Підсумовуючи вище наведене підкреслимо, що рекреаційні потреби
екотуристів є дуже динамічними, тільки 45% екотуристів вибирають таку ж
подорож, як і попередня. Більша частина 55 % віддає перевагу новим
пропозиціям. Досвідчені екотуристи, як правило, сполучать декілька видів
активного відпочинку в одному турі (трекінг, кінні переходи, рафтінг та
каноенг, каньйоніиг тощо), приділяючи велику увагу подорожам водою. Тому
туроператори повинні враховувати високі освітньо-інформаційно вимоги та
досвід клієнтів, розробляючи нові скотури і пропонуючи усталені програми
для новачків.

2. Стратегії збуту і прогнозування потенційного попиту в екологічному
туризмі

Розробка комплексу геомаркетингу включає розробку таких складових
підсистем, що мають до певної міри самостійне значення, а саме:
продуктової, цінової, комунікаційної стратегій та стратегії збуту.
Продуктова та цінова стратегія в геомаркетингу екологічного туризму в
загальних рисах подібна до маркетингових стратегій у туризмі70. Найбільш
специфічними, в контексті екологічного туризму, є стратегія збуту та
комунікаційна стратегія геомаркетингу.

У мінливому та конкурентному ринковому середовищі одним із життєво
необхідних інструментів забезпечення стабільної екотуристичної
діяльності є планування та прогнозування попиту. Потенційний попит в
екологічному туризмі можна визначати за загальною кількістю туристів, що
прибули з місця постійного проживання у місце реалізації туру
(екотуристичний центр у межах природоохоронної чи природогосподарської
те- . риторії) або їх витратами під час скотуру. Як правило, прогноз
потенційного попиту в умовах ринкової економіки здійснюється за
допомогою дворівневої моделі. Перший рівень включає загальний прогноз
ринку, па другому рівні здійснюється прогноз сегмента ринку, що охоплює
туристична організація.

На початковому стані моделювання для прогнозування розміру ринку
оцінюють такі фактори:

прибуток на душу населення в місті постійного проживання туриста (для
внутрішнього екотуризму використовують персональний прибуток, для
міжнародного – національний дохід);

вартість витрат на транспортування до місця реалізації скотуру і витрат
під час його проведення (витрати на транспортування визначаються за
допомогою тарифів на повітряному, залізничному, водному транспорті,
тарифів або вартості пального при використанні автотранспорту, тарифів
громадського транспорту; витрати в місці призначення – ціна проживання,
харчування і т.д.), виражені в місцевій валюті або валюті країни, де
реалізується екотур;

– обмінний курс. Необхідно враховувати, що він вже певною мірою
інкорпорований (приєднаний) в інші цінові показники. Па практиці люди
можуть бути більш інформовані про обмінні курси, ніж про відносну ціну
проживання, харчування тощо;

вартість заміщаючих продуктів. Потенційні туристи при плануванні своєї
подорожі до певного екотури-стичного центру порівнюють витрати на неї з
витратами вдома і витратами під час попередніх подорожей в інших місцях.
Порівнювані витрати може бути включено у ви-щенаведену модель у вигляді
середньозважених витрат на транспорт, проживання і харчування, що
відбивають відносну принадність різних екотуристичних центрів;

– форс-мажориі події та чинники (стихійні лиха, військові конфлікти,
терористичні акти, техногенні аварії та катастрофи, епідемії та пандемії
тощо), що впливають на попит екологічного туризму в різних місцях,
країнах та регіонах світу;

добір змінних, що впливають на прогнозовану змінну попиту, і
встановлення математичної форми взаємовідносин між ними;

-збирання модельної інформації;

– використання бази даних для встановлення ступеня впливу діючих змінних
на прогнозовані змінні в минулому (оцінка коефіцієнтів математичного
рівняння);

– проведення тестів на дійсному і попередньому етапі моделювання для
з’ясовування рівня вірогідності;

– використання математичної моделі для прогнозування.

Математична модель прогнозування попиту урбо-компенсаційпого
екологічного туризму, подібна до аналогічних моделей прогнозування
попиту в туризмі та міжнародному туризмі71, має логарифмічно-лінійну
форму72. Після адаптації моделі до вимог екологічного туризму вона
набуває вигляду поліноміального тренду множинної нелінійної регресії:

In (Mijt / N,t) = а0 + Й1 In (Iit / Nlt) + a2 In Pjt +

a3 In PSit + aA In VXijt + a5 In PTijt + a6 In PTSijt + a7 In Ukt + a8t
+ a9 In (Mij(t_ 0 / Ni(t_ 0) + Bljt,

де а0, a,, a2, …, a9 – коефіцієнти поліноміального тренду (множинної
нелінійної регресії); Mijt – кількість туристів, що прибула, з місця
постійного проживання до місця реалізації туру (екотуристичного центру)
– j в t-му році; Nit – чисельність населення в місті постійного
проживання туристів – і в t-му році; Iit – середні доходи в місті
постійного проживання туриста в t-му році; Pjt – ціна проживання в
екотуристичному центрі – j в t-му році; PSit – середньозважена ціна
проживання в заміщаючому екотуристичному центрі – і в t-му році; VXijt
-обмінний курс валют в місці постійного проживання – і та в
екотуристичному центрі – j в t-му році; PTijt – тариф транспортних
витрат на переміщення з місця постійного проживання – і до
екотуристичного центру -j в t-му році; PTSijt – середньозважений тариф
транспортних витрат на переміщення з місця постійного проживання – і до
екотуристичного центру – j в t-му році; Ukt – змінна форс-мажорпої події
– k в t-му році; t – показник популярності екотуристичного центру за
досліджуваний період часу; In (Ти(1„0 / Ni(t _ 0) -змінна, що
характеризує тяжіння до екотуристичного центру (застосовується до
емпірично визначених пар населених пунктів); Bijt – значення випадкової
помилки.

Модель розраховується для кожної пари населених пунктів (місця
реалізації екотуру та місця постійного проживання туриста) для всього
ретроспективного періоду. Далі вибирають найкращу модель для різних пар
на основі таких критеріїв, як високий рівень коефіцієнта кореляції,
відсутність автокореляції, велика кількість статистично значимих
коефіцієнтів, коректні знаки параметрів. У підсумку проводять
прогнозування для визначеного періоду.

У деяких випадках оцінювані коефіцієнти рівняння може бути
інтерпретовано як показники еластичності, що вимірюють відгук попиту на
малі зміни визначальних чинників. Що стосується змінних подій, то
залежність між ними і залежними змінними не є цілком логарифмічною і
відповідно їх коефіцієнти не є ідентичними показникам еластичності.

Дуже важливо коректно, відповідно до вимог економічної теорії, проводити
оцінку параметрів (знаку і розмірності), отриманих за допомогою
математичної моделі. Некоректність параметрів виникає через певну
недосконалість самої моделі. Наприклад, екотуристська подорож у
національний парк за кордоном є виявом певного рівня прибутків та
відповідного стилю життя (смаку, моди тощо), а отже, очікується
позитивна еластичність попиту за прибутками. Аналогічно власна
еластичність попиту за ціною має бути негативною, а перехресна
еластичність попиту за ціною замісних продуктів – позитивною. При зміні
смаків туристів може відбутися перерозподіл, і коефіцієнт показника
тренду може змінити свій знак. Коефіцієнти, витрати на просування
туристичного продукту, змінні тяжіння та уподобання екотуристичного
центру завжди мають бути позитивними.

3. Екотуристичні геомаркетингові комунікації

,

.

?

l

n

’(.)TH264|9–>>?ooooooooooooocccccocUeUeUe?

&

`„7

&

&

з основними принципами урбокомненсаційпого екотуризму та з
геомаркетипгом73. Особливістю геомаркетингу є його ресурсна
спрямованість – як основний об’єкт ринкової діяльності пропонується
комплекс просторових умов і ресурсів природного та антропогенізованого
середовища як просторового базису споживчих потреб та послуг, а також
специфічного об’єкта споживання та послуг. Однією з важливих складових
гсомаркетингу є інформаційний менеджмент та реклама урбокомпенсаційного
екологічного туризму.

Пріоритетними напрямками інформаційно-аналітичної екотуристичпої
гсомаркетингової діяльності є такі:

виявлення та опис туристично-рекреаційного потенціалу і доступних
екотуристських ресурсів;

збирання і систематизація спеціальної, насамперед, екологічної
інформації, необхідної організаційно-управлінським (менеджерським)
підрозділам екотуристичиих організацій, фірм, туристам та місцевим
жителям;

– визначення цільових груп клієнтів, для яких ресурси і можливості
природогосподарської чи природоохоронної території можуть становити
найбільший інтерес;

визначення можливого набору та змісту спеціальних екологомістких
туристських послуг і власного екотуристсь-кого продукту (цілісного
пакета екотуристських послуг);

¦> дослідження можливостей для надання нових додаткових послуг;

– розробка схеми і методів моніторингу думок клієнтів;

Література Барышева Ю.Л. Формирование эколого-краеведческих знаний в школе. - М.,1997. Бейдик О.О., Ліщинська О.М. Російсько-український тлумачний словник термінів з медичної географії. -К.: РВЦ «Київський університет, 1997. С. 110 Биржаков М.Б. Введение в ТУРИЗМ. - СПб., 2002. Биржаков М.Б., Нестеренко С А. Система американского заочного высшего и последипломного образования // Турист, фирмы. - 1996. - Вып. 10. -С. 170-171. Боткина Л.В., Шенгелия Н.О. Программа ТАСИС в современной систем подготовки кадров для индустрии туризма // Турист, фирмы. - 1998. - Вып. 17. -С. 140-143.; Буторова Н.В. Менеджмент и маркетинг иностранного туризма: обслуживание иностранных туристов в России: Учеб. пособие. - М., 1999. Джеффрнс П. Маркетинг, рекламно-информационная деятельность и контроль в области туризма // Мат. IX сессии ВТО (Буэнос Айрес, 30 сентября - 4 октября 1991 г., Буэнос Айрес). - Буэнос Айрес, 1991. Дмитрук О.Ю. Сучасні концепції менеджменту в геоекології. - К., 1997. Дмитрук О.Ю. Урбаністична географія. Ландшафтний підхід. Методика ландшафтного аналізу урбанізова-них територій. - К., 1998. Дмитрук О.Ю. Урбаністична географія з основами урбогеоекології (ландшафтознавчий аспект): Навч. посібник. - К., 2000. Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм у системі сусиільно-екопомічних відносин // Економічна та соціальна географія: Наук. зб. - К., 2001. -С 89-95. Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм як регулюючий чинник урбанізації // Фізична географія і геоморфологія. К.: ВГЛ «Обрії», 2001. - №40. С.47 - 52 Дмитрук О.Ю., Щур Ю.В. Безпека життєдіяльності. -К., 1999. Дмитрук О.Ю., Щур Ю.В. Екологічний туризм як дидактична основа раціонального природокористування та геоекологічної освіти // Регіональні екологічні проблеми: 36. наук, праць. - К., 2002. - С 45-50. Дмитрук О.Ю., Щур Ю.В. Особливості навчально-тренувального туристського комплексу «Тренінг командної взаємодії» // Громадянське виховання особистості засобами дитячо-юнацького туризму і краєзнавства в умовах розвитку української держави: Матеріали Всеукр. наук.-метод, семінару (Дніпропетровськ, 17-24 вересня 2001 p.). -Дніпропетровськ, 2001. - С. 46~54. Дурович А.П., Копанев А.С Маркетинг в туризме: Учеб. пособие / Под ред. З.М. Горбылевой. -Минск, 1998. Екологічна стежка (методика, організація, характеристика модельної стежки «Лісники») / Я.П.Дідух, В.М.Ермоленко, О.Т.Крижанівська та ін. - К., 2000. Зорин И.В. Менеджмент персонала. Планирование карьеры в туризме: Учебник. - М., 1997. Каледин Н.В. Подготовка специалистов по туризму на факультете географии и геоэкологии Санкт-Петербургского университета // Тр. Академии туризма. -1995. - Вып. 1.-С. 107-108. Карпова Г.А., Хорева Л.В. Формирование квалификационного уровня в сфере туризма ,// Тр. Академии туризма. - 1995. - Вып. 1. - С. 97-106.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020