.

Регулювання фізичного навантаження в процесі занять фізичними вправами (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
5 3520
Скачать документ

1.1. Фізична культура

У статті 1 Закону України “Про фізичну культуру і спорт” сказано, що
“фізична культура – складова частина загальної культури суспільства, яка
спрямована на зміцнення здоров’я, розвиток фізичних, морально-вольових
та інтелектуальних здібностей людини з метою гармонійного формування її
особистості”.

Фізична культура виникла одночасно із загальною культурою на ранніх
ступенях розвитку цивілізації. На перших порах засоби фізичної культури
відбивали матеріальний рівень життя людини, випливали, як правило, з
природних форм руху (ходьби, бігу по пересіченій місцевості, кидання
каміння і палок, стрибків, плавання тощо) і використовувалися, головним
чином, для підготовки людей до існування.

З розвитком суспільства та матеріальних цінностей розвивається як
загальна, так і фізична культура. При цьому ступінь розвитку однієї
значно позначається на вираженість другої.

Водночас з розвитком суспільства фізична культура відгалужується від
загальної культури в самостійну галузь. Уже в первісному суспільстві
вона набуває цілеспрямованого характеру і використовується для
підготовки до виконання окремих видів діяльності. У цей час виникає і
один з основних її компонентів – фізичне виховання, метою якого був
розвиток рухових якостей, морально-вольових, розумових та інших
здібностей, а також професійно-прикладних навичок тощо.

На сучасному етапі розвитку суспільства фізична культура – це самостійна
і особлива галузь загальної культури, яка спрямована, головним чином, на
зміцнення здоров’я людини, продовження її творчої активності та життя, а
також на зростання і вдосконалення її всебічного і гармонійного розвитку
та використання набутих якостей в суспільній, трудовій та Інших видах
діяльності.

Головними чинниками всебічного розвитку, перш за все, є розвиток усіх
видів діяльності людини та вміння використовувати їх у повсякденному
житті. Ступінь їх вираженості визначається багатьма чинниками, головними
з яких є прояв різноманітності змісту, форм, методів і засобів
діяльності людини та їх оптимальне поєднання.

У своїй основі фізична культура, як і кожна з видів культури. має
духовну і матеріальну форми вираження. Її духовна сторона проявляється у
зростанні загального інтелекту людини, у зміні її психоемоційного стану,
розумових здібностей, у надбанні науково-теоретичних знань з галузі
фізичної культури та спорту, інших гуманітарних та біологічних наук
(психології, педагогіки, соціальної психології, анатомії, фізіології,
гігієни, біомеханіки) та їх раціональне використання в повсякденному
житті.

Матеріальна форма прояву фізичної культури – це розвиток фізичних
якостей людини, зміни структурно-функціональних параметрів людського
організму в цілому та його окремих систем і органів, а також вираження
функціонального взаємозв’язку між ними.

Ступінь вираження як духовної, так і матеріальної форм прояву фізичної
культури залежить від рівня розвитку суспільства (соціального,
політичного, економічного, наукового, духовного тощо), а також наявності
та стану матеріальної бази (стадіонів, басейнів, спортивних кортів і
майданчиків, залів, палаців, спортивних приладів та інвентарю,
спортивної форми тощо).

Залежно від того, в якій сфері діяльності використовується фізична
культура, вона отримує відповідну назву: “дошкільна фізична культура”,
“шкільна фізична культура”, “фізична культура в професійно-технічних
училищах та спеціальних середніх навчальних закладах”, “фізична культура
у вузах”, “лікувальна фізична культура”, “виробнича фізична культура”,
“особиста фізична культура” тощо.

Таким чином, можна вважати, що фізична культура – це сукупність
досягнень суспільства у створенні та раціональному використанні
спеціальних засобів, методів і умов цілеспрямованого вдосконалення
людини.

Основними показниками розвитку фізичної культури на даному етапі
розвитку нашої держави, як це сказано в главі 2 Закону України “Про
фізичну культуру і спорт”, є рівень здоров’я, фізичний розвиток та
підготовленість різних верств населення; ступінь використання фізичної
культури в різних сферах діяльності; рівень розвитку системи фізичного
виховання; рівень розвитку самодіяльного масового спорту; рівень
забезпеченості кваліфікованими кадрами; рівень впровадження у фізичну
культуру досягнень науково-технічного прогресу; відображення явищ
фізичної культури в засобах масової інформації, у творах мистецтва і
літератури; матеріальна база; рівень спортивних досягнень тощо.

Ранкова гігієнічна гімнастика – це комплекс фізичних вправ, характер
яких та форма проведення різноманітні й залежать від мети занять. Якщо
розглядати РГГ як засіб підняття функціональних можливостей організму,
що були знижені під час сну, то достатньо виконувати її протягом 10-15
хв, застосовуючи прості вправи, які не викликають відчуття втоми.

Загальний принцип побудови комплексу полягає в тому, щоб забезпечити
участь основних м’язових груп в русі, що в свою чергу активно впливає на
роботу внутрішніх органів. У комплекс РГГ потрібно також включати вправи
як на дихання, так І на гнучкість. Потрібно уникати виконання вправ
статичного характеру, із значним обтяженням, на витривалість (наприклад,
тривалий біг до втоми).

Складання комплексу РГГ включає ряд послідовних етапів. Передусім
визначають його загальну тривалість відповідно до фізичної
підготовленості й рухових можливостей студентів. Найбільш оптимальною є
тривалість 10-15 хв. Далі визначається зміст і послідовність виконання
вправ:

1. На початку виконання вправ — легка ходьба, біг підтюпцем упродовж
2-3 хв, вправи на “потягування” з глибоким диханням. При цьому важливо
слідкувати за поставою. Після виконання попередніх вправ посилюється
дихання, зігрівається тіло, активізується діяльність кардіореспіраторної
системи, підвищується загальний обмін речовин і створюються умови до
виконання наступних вправ.

2. Наступний етап полягає у виконанні вправ для м’язів шиї, плечового
пояса і рук. Це впливає на зміцнення м’язів верхніх кінцівок і плечового
пояса, покращання рухливості суглобів.

3. Далі потрібно виконувати вправи для м’язів тулуба і ніг. Це
призводить до збільшення еластичності й рухливості хребта, зміцнення
м’язів тулуба, покращання умов для діяльності внутрішніх органів, а
також зміцнення м’язів та збільшення рухливості нижніх кінцівок.

До вправ 2 і 3 пунктів додаються силові вправи без обтяження або з
невеликими обтяженнями для м’язів рук, тулуба і ніг (згинання та
розгинання рук в упорі лежачи, вправи з легкими гантелями, з еспандером,
резиновими амортизаторами.

4. Четверта серія вправ виконується на розвиток гнучкості з положень
стоячи, сидячи та лежачи. Вони сприяють збільшенню еластичності,
гнучкості та спритності.

5. Легкі стрибки або підстрибування, махові рухи, що виконуються в
середньому або швидкому темпі з рівномірним диханням, посилюють
загальний обмін речовин, зміцнюють м’язи та суглоби ніг, покращують
кровообіг. Тривалість цих вправ 20-30 с.

6. У заключній частині комплексу застосовують вправи, спрямовані на
розслаблення м’язів, заспокоєння дихання, що в свою чергу, призводить до
заспокоєння організму, досягнення психічної та фізичної рівноваги.

Складаючи і виконуючи комплекси РГГ, слід звернути увагу на те, що
фізіологічне навантаження на організм слід підвищувати поступово, з
максимумом у середині і поступовим зниженням у другій половині
комплексу.

Збільшення і зменшення навантаження повинно бути хвилеподібним. Кожну
вправу слід починати виконувати в повільному темпі й з малою амплітудою
рухів, поступово збільшуючи їх до середніх величин.

На кожному занятті, виконуючи вправи, студенти повинні отримувати
оптимальне навантаження. Це значною мірою залежить від кількості
повторень і темпу виконання вправ. Між серіями з 2-3 вправ виконуються
вправи на розслаблення або в повільному темпі. Шляхом зміни темпу і
ступенем м’язового напруження можна дозувати фізичне навантаження і
визначати основний характер роботи (силовий, швидкісний,
швидкісно-силовий).

Загальна кількість вправ, що входять до комплексу РГГ не повинна
перевищувати 10-12 вправ. Доцільно через кожні 7-10 днів доповнювати
комплекс, використовуючи нові вправи змінюючи вихідні положення,
враховуючи ступінь фізичної підготовленості студентів.

Основною умовою позитивного впливу занять РГГ на організм є їх
системність. У процесі регулярного виконання фізичних вправ виробляються
умовні рефлекси або певні рухові навички, а потім і динамічний
стереотип. Тривалі перерви призводять до втрати вироблених рухових
навичків. У цьому випадку відновлення занять рекомендується розпочинати
з найпростіших вправ комплексу.

Слід пам’ятати, що протягом часу, відведеного на РГГ, недоцільно
вирішувати багато завдань. Найбільш раціонально на одному занятті
використовувати вправи з невеликими обтяженнями, до яких додаються
координація рухів, гнучкість та розслаблення.

Взірець комплексу ранкової гігієнічної гімнастики

1. Ходьба, легкий біг 30-40 с, ходьба 20 с.

2. В. п. – о. с.; руки зігнуті до плечей. На рахунок 1-2 – праву руку
вгору; 3-4 – ліву руку вгору; 5-6 – праву руку до плеча, 7-8 – ліву руку
до плеча. Виконувати з ходьбою на місці.

3. В. п. – о. с.; руки на поясі. На рахунок 1-2 — навприсядки, руки
вниз, у сторони; 3-4 – в. п. (4-7 разів).

4. В. п. – стійка, ноги нарізне, руки за голову. На рахунок 1-2
навприсядки, з поворотом вправо, руки в сторони; 3-4 – в. п; 5-6 –
навприсядки, з поворотом вліво, руки в сторони; 7-8 в- п. (4-6 разів).

5. В. п. – о. с.. На рахунок 1-2 – два нахили вправо; ліву руку вгору,
праву — вниз. вздовж тулуба; 3-4 – два нахили вліво, праву руку вгору,
ліву вниз, уздовж тулуба (4-6 разів).

6. В. п. – сидячи на підлозі, руки на поясі, ноги разом, носки
відтягнуті. На рахунок 1-2 зігнути ноги, 3-4 – в. п. (5-7 разів).

7. В – п. – лежачи на спині, руки вгору. На рахунок 1-4 – підтягнути
зігнуті в колінах ноги до грудей, руками гомілку; 5-8 – в. п. –
розслабитися (4-6 разів).

8. В. п. – лежачи на спині – “їзда на велосипеді” (по 8 разів).

9. В. п. – лежачи на спині, руки вздовж тулуба. На рахунок 1-2 сісти,
руки на пояс; 3-4 – в. п. (6-8 разів).

10. В. п, – присівши на всій стопі, руками взятися за гомілку. На
рахунок 1 – випрямити ноги, торкнутися чолом колін; 2 – в. п. (6-8
разів),

11. В. п. – о. с. На рахунок 1 — стрибок на правій нозі, ліва нога
вперед – вгору, оплеск руками під лівою ногою; 2 — в. п.; 3 – стрибок на
лівій нозі, права — вперед, угору, оплеск під правою ногою; 4 – в. п.
(6-8 разів).

12. Легкий біг і ходьба 20 с. Руки дугами вперед-угору, в сторони, вдих;
руки через сторони у в. п., видих (4-6 разів).

Використана література:

“Фізичне виховання у середніх медичних навчальних закладах” – Тернопіль,
2000р.

“Фізична культура” – Київ, 2001р.

“Методика вивчення фізичного виховання” – Київ, 1998р.

Реферат на тему:

“Регулювання фізичного навантаження в процесі занять фізичними
вправами”.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019