Реферат на тему:
Правила безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту
загальноосвітніх навчальних закладах
І. Галузь застосування
Правила безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту
(далі–Правила) поширюються на всіх учасників навчально-виховного процесу
під час організації та проведення занять з фізичної культури і спорту
(на уроках, у гуртках фізичної культури, спортивних секціях, групах
загальної фізичної підготовки загальноосвітніх навчальних закладах
системи освіти України (далі – навчальних закладах) незалежно від форм
власності. Нормативний акт установлює вимоги безпеки, які є
обов’язковими для виконання керівними, медичними працівника вчителями
фізичної культури та особами, які проводять фізкультурно-масову,
спортивну, оздоровчу роботу під час навчай відпочинку в навчальних та
позашкільних закладах, установах освіти, в оздоровчих таборах тощо.
З уведенням у дію цих Правила вважати такими, що не застосовуються на
території України НАОП 9.2.30-1.08-72 “Правила безопасности занятий по
физической культуре и спорту в общеобразовательных школах системы
Министерства просвещения СССР”, затверджені Міністерством освіти СРСР у
1972 р.
III. Загальні положення
3.1. Заняття з фізичної культури і спорту в навчальних закладах
проводяться відповідно до програм з фізичної культури, затверджених
Міністерством освіти України.
Уроки, заняття в гуртках, секціях повинні проводитися тільки вчителем
фізичної культури або особами, які мають належну освіту та кваліфікацію.
3.2. Дозвіл на введення в експлуатацію спортивних споруд та проведення
занять з фізкультури і спорту під час прийому навчального закладу до
нового навчального року дає комісія, створена відповідно до рішення
виконкому рай(міськ)ради, у складі представників виконкому
рай(міськ)ради (голова), районного (міського) відділу освіти, місцевих
(районних) органів Держнаглядохоронпраці, пожежного нагляду, районної
(міської) санепідемслужби та представника профспілки галузі.
3.3. Переобладнання спортивних споруд та установка додаткового
обладнання дозволяється тільки за узгодженням з представниками
організацій, зазначених у п. 3.2.
3.4. Відповідно до Положення про організацію охорони праці і порядок
розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах до занять
з фізкультури і спорту допускаються учні, які пройшли медичний огляд і
не мають протипоказань щодо стану здоров’я.
Керівництво організацією лікарського контролю за станом здоров’я учнів,
які займаються фізичною культурою і спортом у навчальних закладах,
здійснюють органи охорони здоров’я відповідно до чинних нормативних
документів та Інструкції про роботу медичного персоналу загальноосвітніх
шкіл, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР і
Міністерства освіти СРСР від 14.09.76 №885/143. Медичне обслуговування
учнів виконують спеціально закріплені за навчальним закладом лікарі та
інший медичний персонал районного територіального медичного об’єднання.
Висновок про стан здоров’я та всі лікарські вказівки щодо допустимого
навантаження для кожного учня, записані в лікарсько-контрольній карті,
медперсонал доводить до відома вчителя фізичної культури або особи, яка
проводить заняття з фізкультури і спорту. На підставі даних про стан
здоров’я і фізичного розвитку учнів розподіляють для занять фізичними
вправами на основну, підготовчу і спеціальну медичну групи.
3.5. Під час проведення занять з фізичної культури і спорту як на
уроках, так і в позаурочний час учні користуються спеціальним спортивним
одягом (спортивний костюм) та спортивним взуттям, що визначаються
правилами проведення змагань з окремих видів спорту. Проводити заняття
без спортивного одягу і спортивного взуття не дозволяється.
3.6. У спортивних спорудах слід мати аптечку (на відкритих спортивних
майданчиках–переносну аптечку) з набором медикаментів, перев’язувальних
засобів і приладь відповідно до додатка 1 та інструкцію щодо надання
першої долікарської допомоги у разі травм та пошкоджень.
3.7. Під час проведення спортивних змагань в навчальних закладах
(шкільних, регіональних, республіканських) слід проводити заходи щодо
забезпечення безпеки їх учасників відповідно до постанови Кабінету
Міністрів України від 18.12.98 № 2025 «Про порядок підготовки спортивних
споруд та інших спеціально відведених – місць для проведення масових
культурно-видовищних заходів».
IV. Вимоги безпеки до місць проведення навчального процесу
4.1. Вимоги до спортивних споруд (спортивних залів)
4.1.1. Приміщення спортивних залів, розміщення в них обладнання повинні
задовольняти вимогам будівельних норм: ДБН В.2.2-3-97 «Будинки і споруди
навчальних закладів», ДБН 360-92 «Містобудування, планування міських і
сільських поселень», ВСН 46-86 «Спортивные и
физкультурно-оздоровительные сооружения. Нормы проектирования»,
санітарних норм і правил: ДСанПіН 5.2.2.008-98 «Санітарні правила і
норми устаткування, утримання загальноосвітніх навчально-виховних
закладів та організації навчально-виховного процесу», СП 1567-76
«Санитарные правила устройства и содержания мест занятий по физической
культуре и спорту», «Типовые правила эксплуатации спортивных залов при
проведении учебно-тренировочных занятий», а також ДНАОП 0.00-1.21-98
«Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів», Правил
влаштування електроустановок (ПВЕ) і НАПБ В.01.050-98/920 «Правила
пожежної безпеки для закладів, установ та організацій системи освіти
України».
4.1.2. Відповідно до ДСанПіН 5.5.2.008-98 «Санітарні правила і норми
устаткування, утримання загальноосвітніх навчально-виховних закладів та
організації навчально-виховного процесу» кількість місць у спортивному
залі під час проведення занять слід встановлювати з розрахунку 2,8 м2 на
одного учня. Заповнювати зал понад установлену норму не дозволяється.
При умові влаштування в навчальному закладі тільки одного
фізкультурно-спортивного залу його розміри приймаються не менш як 24×12
м незалежно від кількості учнів.
4.1.3. Підлоги спортивних залів повинні бути пружними, без щілин і
застругів, мати рівну, горизонтальну й неслизьку поверхню.
Матеріали, що використовуються для обладнання і оздоблення спортивних
залів, повинні відповідати вимогам чинних документів, узгоджених з
Міністерством охорони здоров’я України.
Підлоги не повинні деформуватися від миття і до початку занять мають
бути сухими й чистими.
4.1.4. Дозволяється в підлозі спортивного залу обладнувати місце
приземлення після стрибків і зіскоків.
4.1.5. Стіни спортивних залів повинні бути рівними, гладенькими,
пофарбованими в світлі тони на всю висоту панелей фарбами, що дають
змогу легко виконувати вологе прибирання приміщення.
Пофарбування має бути стійким проти ударів м’яча, не обсипатися і не
бруднити у разі доторкування до стін.
Стеля залу повинна мати пофарбування, що не обсипається, стійке проти
ударів м’яча.
4.1.6. На вікнах спортивних залів і на світильниках слід установлювати
захисну огорожу від ударів м’яча; вікна повинні мати фрамуги, що можна
відчинити з підлоги.
4.1.7. Приміщення горища спортивного залу потрібно утримувати в чистоті
і замикати на замок. Ключі від приміщень горища повинні зберігатися в
певному місці, доступному для одержання їх у будь-який час доби. У
приміщеннях горища не дозволяється влаштовувати склади спортивного
інвентарю та навчального обладнання.
4.1.8. Освітленість спортивного залу має відповідати вимогам СНиП
ІІ-4-79 «Естественное и искусственное освещение» та СП 1567-76
«Санитарные правила устройства и содержания мест занятий по физической
культуре и спорту».
4.1.9. Коефіцієнт природної освітленості спортивних залів, який показує,
у скільки разів освітленість у приміщенні менше освітленості ззовні
будівлі, повинен бути не нижчим за 1,5%.
4.1.10. Штучне освітлення закритих спортивних споруд має відповідати
вимогам СНиП И-4-79 «Естественное и искусственное освещение», що
наведені в таблиці 1.
Таблиця 1.
Норми
штучної освітленості в закритих спортивних спорудах під час занять з
фізичної культури у загальноосвітніх навчальних закладах
Найменування виду спорту Освітленість найменша, лк Площина і зона, в
яких нормується освітленість Примітка
1 2 3 4
Баскетбол, волейбол, гандбол (ручний м’яч),
футбол:
200
Горизонтальна на рівні підлоги Потрібно передбачити захист світильників
від ударів м’яча.
а) при люмінесцентних лампах 75
100 Вертикальна на висоті від підлоги до 2м
Горизонтальна на рівні підлоги Вертикальна освітленість–на площині, що
проходить через поздовжну вісь залу обох його боків.
б) при лампах розжарювання
50 Вертикальна на висоті від підлоги до2м
Гімнастика спортивна і художня, боротьба, легка атлетика:
а) при люмінесцентних лампах 150 Горизонтальна на рівні
підлоги, килима, помосту
б) при лампах розжарювання 100
Навчальні заняття з фізичної культури в закладі:
а) при люмінесцентних лампах 200
75 Горизонтальна на поверхні підлоги
Вертикальна на висоті від підлоги до 2м
б) при ламп ах розжарювання 100
50 Горизонтальна на поверхні підлоги
Вертикальна на висоті від підлоги до 2 м
4.1.11. Як джерело світла для залів треба використовувати або
люмінесцентні світильники типу стельових плафонів, що мають безшумні
пускорегулювальні апарати, або світильники з лампами розжарювання
повністю відбитого чи переважно відбитого світлорозподілу; при цьому
застосовувати світильники із захисними кутами менше як 30° не
дозволяється.
4.1.12. Вентиляція спортивних споруд повинна здійснюватися природним
наскрізним способом провітрювання залу через вікна й фрамуги, а також за
допомогою спеціальних вентиляційних припливно-витяжних пристроїв.
4.1.13. Вентиляція та опалення повинні забезпечувати повітрообмін під
час занять фізкультурою 80 м3/год на одну людину і температуру повітря
не нижчу за 15°С відповідно до ДСанПіН 5.5.2.008-98(–) «Державні
санітарні правила і норми устаткування, утримання загальноосвітніх
навчально-виховних закладів та організації навчально-виховного процесу».
4.1.14. Електрична мережа, що забезпечує спортивний зал електроенергією,
повинна бути обладнана рубильниками або двополюсними вимикачами
відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації
електроустановок споживачів».
Рубильники повинні встановлюватися поза приміщенням – у коридорі, на
сходовій площадці тощо.
На всіх штепсельних розетках мають бути встановлені запобіжні заглушки і
зроблені написи про величину напруги.
4.1.15. Відповідно до ДСанПіН 5.5.2.008-98 «Державні санітарні норми і
правила устаткування, утримання загальноосвітніх навчально-виховних
закладів та організації навчально-виховного процесу» температура в
роздягальнях для дітей повинна бути не нижча за 18–20°С; у душових –
25°С.
4.1.16. У приміщеннях основних спортивних споруд на видному місці
повинен бути розміщений план евакуації учнів на випадок пожежі згідно з
НАПБ В.01.050-98/920 «Правила пожежної безпеки для закладів, установ і
організацій системи освіти України». У ньому має передбачатись виведення
дітей з території та усіх приміщень і місць проведення занять з
фізкультури і спорту, в тому числі з усіх допоміжних приміщень.
4.1.17. Двері евакуаційних виходів у спортивних залах дозволяється
замикати тільки зсередини за допомогою засувок, крючків або засувів, що
легко відкриваються. Не дозволяється забивати наглухо або захаращувати
двері запасних виходів із спортивного залу.
4.1.18. Відповідно до НАПБ В.01.050-98/920 «Правила пожежної безпеки для
закладів, установ і організацій системи освіти України» спортивний зал у
прилеглих до нього рекреаціях має бути обладнаний пінними або
порошковими вогнегасниками у кількості не менше двох на приміщення.
4.2. Вимоги до відкритих спортивних майданчиків
4.2.1. Відкриті спортивні майданчики повинні бути розміщені в спортивній
зоні на відстані не меншій як 25 м від навчальних та
навчально-допоміжних приміщень і відповідати вимогам ВСН 46-86
«Спортивные и физкультурно-оздоровительные сооружения. Нормы
проектирования», СП 1567-76 «Санитарные правила устройства и содержания
мест занятий по физической культуре и спорту» та ДБН В 2.2-3-97 «Будинки
та споруди навчальних закладів».
4.2.2. Майданчики для рухливих ігор повинні бути встановлених розмірів,
які визначаються правилами проведення змагань з різних видів спорту,
затвердженими національними федераціями.
4.2.3. Відповідно до СП 1567-76 «Санитарные правила устройства и
содержания мест занятий по физической культуре и спорту» відкриті
майданчики повинні мати покриття із рівною і неслизькою поверхнею, яка
не має механічних включень, що приводять до травмування.
4.2.4. Майданчики не можна огороджувати канавами, влаштовувати дерев’яні
або цегляні бровки. Не менше ніж на 2 м від майданчика не повинно бути
дерев, стовпів, парканів та інших предметів, що можуть спричинити
травму.
4.2.5. Бігові доріжки повинні бути спеціально обладнані, не мати бугрів,
ям, слизького ґрунту. Доріжка повинна продовжуватися не менше як на 15 м
за фінішну позначку.
4.2.6. Ями для стрибків мають бути заповнені піском, розпушеним на
глибину 20–40 см. Пісок повинен бути чистим, розрівняним. Перед кожним
стрибком пісок слід розрихляти і вирівнювати.
4.2.7. Метання спортивних приладів (диск, м’яч, граната, молот) має
проводитися за дотриманням заходів безпеки, які унеможливлюють попадання
приладів за межі майданчика. Довжини секторів для приземлення спортивних
приладів повинні бути не менше як 60 м.
4.2.8. Місце проведення занять з лижної підготовки–профіль схилів,
рельєф місцевості, дистанцію та умови проведення треба вибирати
відповідно до вікових особливостей і фізичної підготовленості учнів.
4.2.9. Навчальний майданчик для початкового навчання катання на лижах
повинен бути захищений від вітру, мати ухил не більший як 0,015.
Розмір майданчика вибирають з таким розрахунком, щоб постійна дистанція
між лижниками була не менша ніж 10 м.
4.2.10. Навчальний і тренувальний схил повинен мати ущільнений сніг без
будь-яких схованих під ним каменів, пеньків, дерев, глибоких ям і
вибоїн, що утворюють трампліни. Схил не повинен мати обледенінь та
оголених ділянок землі.
4.2.11. Освітленість відкритих спортивних майданчиків згідно зі СНиП
ІІ-4-79 «Естественное и искусственное освещение» має відповідати
показникам, наведеним у таблиці 2.
Таблиця 2
Норми освітленості
на відкритих спортивних майданчиках за СНиП ІІ-4-79
«Естественное и искусственное освещение»
Вид спорту Найменша освітленість (загальна),лк Площина і зона, в яких
нормується освітленість Примітка
1 2 3 4
Баскетбол, волейбол, гандбол 7×7
Гімнастика спортивна й художня, боротьба
Легка атлетика:
а) стрибки в довжину
б) стрибки у висоту
в) штовхання ядра
г) метання гранати, диска, м’яча
У секторі для приземлення спортивних приладів
д) бігова доріжка
г) метання гранати, диска, м’яча
У секторі для приземлення спортивних приладів
д) бігова доріжка 50
30
30
50
50
30
50
30
10
50
50
30
10
50 Горизонтальна на поверхні майданчика
Вертикальна на висоті від 1 до 5 м від поверхні майданчика
Горизонтальна на
поверхні майданчика
Горизонтальна на поверхні ями і на відстані не менш ніж за 20 м до ями
на доріжці
Горизонтальна в зоні відштовхування і приземлення
Горизонтальна на поверхні всередині кільця й сектора
Горизонтальна на поверхні доріжки для розбігу не менш як 10 м перед
планкою
Горизонтальна поверхня решти доріжки для розбігу
Вертикальна на висоті до15 м від поверхні сектора
Горизонтальна на поверхні доріжки
Горизонтальна на поверхні доріжки для розбігу не менш як 10 м перед
планкою
Горизонтальна поверхня решти доріжки для розбігу
Вертикальна на висоті до15 м від поверхні сектора
Горизонтальна на поверхні доріжки
Вертикальна освітленість повинна бути забезпечена на площині, яка
проходить
через поздовжню вісь майданчика з обох боків
4.2.12. Катки із штучним льодовим покриттям повинні мати товщину льоду
не меншу ніж 15 см. Ухил має бути не більшим як 0,01.
4.2.13. Катки й ковзанярські доріжки повинні мати рівну поверхню, без
тріщин і вибоїн. Усі пошкодження поверхні льоду, що виникають, негайно
огороджують палицями з червоними прапорцями на кінцях.
На катках і ковзанярських доріжках на одного учня має припадати не менше
як 8 м2 площі.
V. Вимоги до спортивного інвентарю й обладнання
5.1. Усі спортивні прилади й обладнання, які використовуються під час
проведення занять з фізичної культури і спорту згідно з навчальними
програмами та типовими переліками навчально-наочних посібників та
технічних засобів навчання для навчальних закладів, затвердженими
Міністерством освіти України, повинні бути справними і надійно
закріпленими.
Експлуатація спортивних приладів у спортивних залах та на відкритих
майданчиках повинна відповідати вимогам «Типовых правил эксплуатации
спортивных залов при проведении учебно-тренировочных занятий» та НАОП
9.1.70-5.01-81 «Инструкция по технике безопасности при эксплуатации
спортивных сооружений».
Надійність установлення і результат випробувань інвентарю та обладнання
відповідно до правил проведення змагань, затверджених національними
федераціями з окремих видів спорту, фіксуються вчителем у спеціальному
журналі.
5.2. Гімнастичні прилади не повинні мати у складальних одиницях і
з’єднаннях люфтів, коливань, прогинів, деталі кріплення (гайки, гвинти)
мають бути надійно закручені.
5.3. Жердини брусів перед початком навчального року треба перевіряти по
всій довжині. У разі виявлення тріщини жердину необхідно замінити.
5.4. Робоча поверхня перекладини, брусів повинна бути гладенькою.
Пластини для кріплення гаків розтяжок перекладини повинні бути щільно
пригвинчені до підлоги і заглиблені врівень з підлогою.
Перед виконанням вправ на перекладині і після їх закінчення необхідно
протирати сухою тканиною гриф перекладини і зачищати наждачним полотном
у разі необхідності.
5.5. Колода гімнастична не повинна мати тріщин і задирок на брусі,
помітного викривлення.
5.6. Опори гімнастичного козла міцно закріплюються в коробках корпусу.
Під час висування ніжки козла повинні вільно встановлюватися і міцно
закріплюватися в заданому положенні.
5.7. Гімнастичні мати повинні впритул укладатися навколо гімнастичного
приладу так, щоб вони перекривали площу зіскоку та можливого зриву або
падіння.
5.8. Місток гімнастичний має бути підбитий гумою, щоб запобігти ковзанню
під час відштовхування.
5.9. М’ячі набивні використовують за номерами відповідно до віку і
фізичної підготовленості учнів.
5.10. Маса і розміри спортивних приладів для метання повинні відповідати
віку й статі учня відповідно до Правил змагань з легкої атлетики,
затверджених Федерацією легкої атлетики України.
5.11. Для стрибків у висоту допускається використання стояків будь-якого
типу за умови їх достатньої жорсткості. Планка має бути виготовлена з
деревини, металу чи іншого матеріалу з круглим поперечним перерізом.
5.12. Лижний інвентар необхідно підбирати відповідно до зро-сто-вікових
даних учнів і у відповідності з Правилами проведення змагань з лижного
спорту, затвердженими Федерацією лижного спорту України. Поверхня лиж
має бути без перекосів і бічних викривлень, тріщин, задирок і відколів.
Палиці повинні бути легкими, міцними і зручними, мати петлі для захвату
руками, вістря для упору й обмежувальне кільце.
5.13. Стояки, які прикріплюють сітку для гри у волейбол до І поверхні
ігрового поля, не повинні мати пристроїв, небезпечних для гравців.
5.14. Ворота для гри у футбол, ручний м’яч мають бути жорстко
закріплені.
VI. Вимоги безпеки під час проведення занять з фізичної культури і
спорту
ph
@
@
@
@
ph
ph
?????6.1. Вимоги безпеки під час проведення занять з гімнастики
6.1.1. Гімнастичний зал має бути підготовлений до уроку відповідно до
завдань, що випливають з вимог навчальної програми.
6.1.2. Обладнання необхідно розміщувати так, щоб навколо кожного
гімнастичного приладу була безпечна зона, яка визначається Правилами
проведення змагань з спортивної гімнастики, затвердженими Федерацією
спортивної гімнастики України.
6.1.3. Для запобігання травматизму під час занять з гімнастики слід
дотримуватись таких вимог:
–треба виконувати гімнастичні вправи на приладах тільки в ^ присутності
вчителя або його помічника;
–слід укладати гімнастичні мати таким чином, щоб їх поверхня була
рівною;
– важкі гімнастичні прилади необхідно перевозити за допомогою
спеціальних пристроїв і візків;
– складні елементи і вправи слід виконувати тільки за допомогою
страхування, застосовуючи методи і способи страхування відповідно до
вправи;
– слід змінювати висоту брусів, піднімаючи одночасно обидва кінці
жердини; – потрібно висовувати ніжки в стрибкових приладах по черзі з
кожного боку, нахиливши прилад.
6.1.4. Під час занять у гімнастичному залі для змащення рук треба
використовувати магнезію або каніфоль, які зберігаються в спеціальних
укладках або ящиках, що виключають розпилювання.
6.1.5. Під час виконання учнями гімнастичних вправ потоком (один за
одним) слід дотримуватись необхідних інтервалів, що визначаються
Правилами проведення змагань з гімнастики.
6.2. Вимоги безпеки під час проведення занять з легкої атлетики
6.2.1. У разі прохолодної погоди треба збільшувати час, відведений на
розминку перед виконанням легкоатлетичних вправ (розминка повинна бути
інтенсивнішою).
6.2.2. Взуття учнів має бути на підошві, що виключає ковзання, воно
повинно щільно облягати ногу і не заважати кровообігу. На підошві і
каблуці спортивного взуття дозволяється мати шипи.
6.2.3. Під час проведення занять з метання не можна перебувати в зоні
кидка, що визначається Правилами проведення змагань з Легкої атлетики.
Перебуваючи поблизу зони метання, не можна повертатися спиною до напряму
польоту об’єкта метання.
6.2.4. Учень, який виконує метання диску чи штовхає ядро, не повинен
виходити за межі кола до приземлення приладу.
6.2.5. Не дозволяється виконувати довільні кидання, залишати без нагляду
спортивний інвентар для штовхання і метання, зокрема інвентар, який не
використовується в даний час на уроці.
6.2.6. Назад до кола метання спортивний прилад слід переносити, ні в
якому разі не кидати. Зберігати і переносити спортивний інвентар для
метання треба в спеціальних укладках або ящиках.
6.3 Вимоги безпеки під час проведення занять з лижної підготовки і
ковзанярського спорту
6.3.1. Уроки з лижної підготовки треба проводити в тиху погоду або при
слабкому (із швидкістю не більше 1,5—2 м/с) вітрі, при температурі не
нижчій за -20 °С.
6.3.2. Одяг для занять на лижах або ковзанах має відповідати погодним
умовам, бути легким, теплим, не заважати рухам, що визначається
правилами проведення змагань з зимових видів спорту.
6.3.3. У разі морозної погоди необхідно доручати учням стежити один за
одним і повідомляти вчителеві про перші ознаки обморожування.
6.3.4. При погіршенні самопочуття учня його необхідно відправити на базу
тільки в супроводі дорослого або старшого за віком товариша.
6.3.5. Перед кожним уроком учитель повинен перевіряти стан лижні або
траси.
6.3.6. Кріплення лиж до взуття має бути зручним для користування, міцним
і надійним.
6.3.7. Перед виходом з бази до місця занять учитель повинен пояснити
учням правила переміщення з лижами: рух у строю з лижами тощо. Під час
переміщення до місця занять і назад повинні бути спеціально призначені
учні, які ведуть і замикають колону. Групу учнів дозволяється водити з
лижами тільки по тротуару або лівому узбіччю дороги не більше ніж у два
ряди. Попереду й позаду колони мають бути супроводжуючі. Вони повинні
мати червоні прапорці, а з настанням темряви і в тумані – запалені
ліхтарі: попереду – білого кольору, позаду–червоного.
6.3.8. Спускатися з гір треба за сигналом учителя, строго по черзі. Між
лижниками, які спускаються, необхідно додержувати таких інтервалів часу,
що виключають будь-яку можливість наїзду лижників один на одного.
6.3.9. Під час руху по ковзанярській доріжці учням не дозволяється різко
зупинятися, а також відпочивати, стоячи на біговій доріжці, щоб не
створювати умови для травмування інших.
6.3.10. Під час навчання на льоду потрібно використовувати бар’єри,
поручні, а також страхувати кожного, хто виконує самостійний рух.
6.4. Вимоги безпеки під час занять з плавання
6.4.1. Допуск учнів у воду (видача пропусків у басейн) проводиться в
присутності тільки того вчителя, прізвище якого зазначено в розкладі.
Будь-яка заміна одного вчителя іншим проводиться лише з дозволу
керівника навчального закладу. Заняття з навчання плавання проводять
тренери. Учителі фізичної культури в цьому разі стають безпосередніми
помічниками тренерів, виконують різні організаційні функції і беруть
участь у самому процесі навчання.
6.4.2. Проводити заняття в природних водоймищах дозволяється тільки в
спеціально відведених і обладнаних місцях, які відповідають санітарним
вимогам і Примірним правилам охорони життя і здоров’я людей на
внутрішніх водоймищах і береговій частині морів України, затвердженими
постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.92 №3802/54. Місця
купання (навчання з плавання) дітей, їх обладнання повинні бути до
початку занять узгоджені з районними (міськими) органами санітарного
нагляду.
Вибираючи місце для навчання в природних водоймищах, треба керуватися
такими вимогами:
– природне дно водоймища в місці, виділеному для купання, або днище
купальні, обладнаної на природному водоймищі, повинне бути рівним,
піщаним або дрібногальковим і очищеним від корчів, каміння, водоростей,
металевих та інших предметів, що є небезпечними для дітей;
– глибина води в них має бути не більшою ніж 1,2 м;
– швидкість течії (руху) води – не більша за 0,3 м/с;
– місця купання повинні бути огороджені на суші;
– огорожа по периметру акваторії виконується за допомогою тросу із
закріпленими на ньому прапорцями на поплавцях (пінопластові, дерев’яні,
коркові пластини) з таким розрахунком, щоб вони були помітні із суден,
які проходять по водоймищу;
– оптимальні кліматичні умови: безвітряна сонячна погода з температурою
повітря 22°С і води 18°С;
– під час проведення занять треба мати рятувальні засоби (рятувальні
круги, мотузки, жердини, у необхідних випадках рятувальні човни тощо);
– присутність медичного працівника з медичними препаратами першої
необхідності.
6.4.3. Склад груп, які навчаються плавання у відкритих водоймищах, –
8–10 осіб; для підстраховки групи розбивають на підгрупи по двоє осіб в
кожній підгрупі.
6.4.4. У разі наявності факторів, які заважають проведенню занять з
плавання, вчитель повинен вжити заходів щодо їх усунення, а в разі
неможливості зробити це–відмінити заняття.
6.4.5. Під час проведення занять з плавання у закритому або відкритому
штучному басейні слід виконувати такі вимоги:
– у глибокій частині басейну глибина його повинна бути: для дітей 7–11
років – не більше як 0,85 м, дітей 11–16 років – не більше як 1,05 м, у
мілкій частині басейну – відповідно 0,6 м і 0,8 м;
– температура води у басейні 23–28°С;
– під час навчання з плавання необхідно мати відповідно до віку на
одного учня 3 м2 поверхні води для дітей віком 7–11 років і 4 м2 – для
учнів старшого віку;
– склад групи з тими, що не вміють плавати, не повинна перевищувати
10–12 осіб на одного тренера;
загальна освітленість горизонтальної поверхні води:
– у закритих басейнах – не менше як 150 лк, у відкритих басейнах – не
менше як 100 лк;
– бактеріологічний контроль проводиться не менше як 2 рази на місяць при
безперервному обеззаражуванні, постійна концентрація у воді остаточного
хлору відповідно до СП 1567-76 «Санитарные правила устройства и
содержания мест занятий по физической культуре и спорту» не менше як
0,3–0,5 мг/л;
– швидкість повітря не вища як 0,2 м/с, оптимальна температура повітря —
на 1-2 градуси вища температури води у басейні.
6.5. Вимоги безпеки під час занять із спортивних ігор (футбол, волейбол,
баскетбол, гандбол)
6.5.1. Під час занять, тренування та змагань учні мають виконувати
вказівки вчителя, тренера, судді, дотримуватись встановлених правил
проведення і послідовність занять, поступово давати навантаження на
м’язи з метою запобігання травматизму.
6.5.2. Перед початком гри слід відпрацювати техніку: удари і ловіння
м’яча, правильну стійку і падіння під час приймання м’яча, персональний
захист.
6.5.3. Одяг учнів, які займаються спортивними іграми, має бути легкий,
не затруднювати рухів, взуття у гравців – баскетболістів, волейболістів,
гандболістів – на гнучкій підошві типу кедів, кросівок, у футболістів –
на жорсткій підошві.
Гравцям не слід носити на собі будь-які предмети, небезпечні для себе та
інших гравців.
6.5.4. Учням, які грають у футбол, слід мати індивідуальні захисні
пристрої: наколінники, захисні щитки під гетри; воротарям–рукавички.
6.5.5. Вага, розміри і якість м’ячів, які використовують у спортивних
іграх, відповідно до правил проведення змагань з окремих видів повинні
складати
Довжина кола м’яча, м Вага м’яча, грам
Волейбол 0,660 270—280
Баскетбол 0,75-0,78 600-650
Гандбол 0,54-0,6 325-475
Футбол 0,68-0,71 396-453
6.5.6. Висота сітки для гри у волейбол залежить від вікових груп і має
бути:
до 14 років до 16 років до 18 років
для хлопчиків і юнаків 2,2м 2,35м 2,43м
для дівчаток і дівчат 2,1м 2,2м 2,24м
6.5.7. Висоту сітки вимірюють посередині майданчика за допомогою
вимірювальної планки, на кінцях сітки (над боковими лініями) висота
повинна бути однаковою і не перевищувати нормативів більше як на 2 см.
6.5.8. На майданчику для гри в гандбол слід створити безпечну зону в 1 м
вздовж бокових ліній і не менш як 2 м за лицевими лініями.
6.5.9. Кільця для гри у баскетбол слід закріплювати на висоті 3,05 м
від підлоги спортивного залу або поверхні спортивного майданчика,
довжина сітки кілець має становити 0,4 м.
VII. Відповідальність, обов’язки та права посадових осіб
7.1. Вчитель фізичної культури навчального закладу або особа, яка
проводить заняття з фізичної культури і спорту в позаурочний час:
– відповідно до Положення про організацію охорони праці і розслідування
нещасних випадків у навчально-виховних закладах несе відповідальність за
безпечне проведення навчання та охорону життя і здоров’я учнів;
проводить інструктаж перед початком занять з обов’язковою реєстрацією у
журналі обліку навчальних занять, а під час проведення позакласних і
позашкільних занять з фізкультури і спорту–в журналі встановленої форми;
– стежить за справністю, надійністю установлення та закріплення
обладнання, організовує і своєчасно проводить випробування
спортінвентарю;
– навчає учнів безпечних прийомів виконання фізичних вправ і стежить за
виконанням учнями вимог безпеки з використанням принципів доступності і
послідовності навчання, у разі потреби забезпечує страховку;
– за результатами медичних оглядів визначає функціональні можливості
кожного учня;
– при поганому самопочутті учня не допускає його до занять і направляє
до лікаря;
– надає першу (долікарську) медичну допомогу потерпілим у разі нещасних
випадків, у разі необхідності організує спеціалізовану медичну допомогу;
– повідомляє керівника закладу про кожний нещасний випадок під час
проведення занять з фізкультури і спорту.
7.2. Відповідальність за стан електрообладнання, вентиляції,
водопровідної та каналізаційної мереж і сантехнічних пристроїв у
спортивних спорудах навчальних закладів несуть особи, призначені наказом
керівника навчального закладу.
7.3. Рішення про неможливість проведення спортивних заходів на
відкритому повітрі в зв’язку з несприятливими метеорологічними умовами
виносять вчителі фізичної культури.
VШ. Надання долікарської допомога потерпілому і порядок розслідування й
обліку нещасних випадків з учнями
8.1. Першу (долікарську) швидку допомогу потерпілому може надати
будь-який член педагогічного колективу або учні, які пройшли навчання
щодо правил надання першої допомоги при характерних пошкодженнях,
наведених у додатку 2.
8.2. Під час надання першої (долікарської) допомоги слід використовувати
всі стерильні засоби, препарати, ліки, інструменти з аптечки, яка
повинна зберігатися у спеціально відведеному місці в кожній спортивній
споруді.
8.3. Після надання першої долікарської допомоги слід направляти
потерпілого до лікувальної установи або повідомити у відповідний відділ
охорони здоров’я.
Спортивний зал навчального закладу повинен бути забезпечений носилками,
мати адресу і телефон найближчої лікувальної установи, де можуть надати
медичну допомогу.
8.4. Розслідування й облік нещасних випадків з учнями під час
навчально-виховного процесу проводяться відповідно до Положення про
організацію охорони праці та порядок розслідування нещасних випадків у
навчально-виховних закладах.
Додаток 1
до п. 3.7 Правил безпеки
під час проведення занять
з фізичної культури і спорту
в загальноосвітніх навчальних
закладах
ПЕРЕЛІК
медикаментів, перев’язувальних засобів і приладь для аптечки спортивного
залу загальноосвітнього навчального закладу
1. Бинт стерильний і нестерильний – по 2шт.
2. Серветки стерильні – 2 уп.
3. Вата гігроскопічна – 1 уп.
4. Спирт етиловий – 50 мл.
5. Перманганат калію – 15–20 г
6. Розчин йоду спиртовий – 1 фл.
7. Розчин брильянтової зелені спиртовий – 1 фл.
8. Розчин аміаку 10%-ний – 1 фл.
9. Валідол – 1 уп.
10. Вазелін борний – 1 уп.
11. Розчин перекису водню 3%-ний – 50 мл
12. Ножиці медичні – 1 шт.
13. Пінцет – 1шт.
14. Клей БФ-6 (або лейкопластир) – 25 мл (3 пак.)
15. Джгут – 1шт.
Комплектування аптечки й складання інструкції з подання першої медичної
допомоги роблять за узгодженням з персоналом медпункту навчального
закладу.
Відповідальність за наявність медикаментів, перев’язувальних засобів, а
також за належний стан аптечки покладається на вчителя фізичної
культури.
Контроль за станом аптечки здійснює персонал медпункту навчального
закладу.
Додаток 2
до п. 8.1 Правил безпеки під час
проведення занять з фізичної культури
і спорту в загальноосвітніх
навчальних закладах
ПРАВИЛА
надання першої (долікарської) допомоги
Під час проведення занять з фізичної культури і спорту на уроках у
спортивних залах, на відкритих майданчиках, у спортивних секціях, під
час змагань та інших фізкультурно-оздоровчих заходів внаслідок
необережного поводження з спортивними приладами, при рухливих іграх
можливі травми, пошкодження. У всіх випадках травм або пошкоджень
необхідно звернутися до лікувальної установи. Надання першої
(долікарської) допомоги потерпілому дозволить полегшити стан і зменшити
термін післятравмового періоду реабілітації.
Удари, розтяги
Внаслідок удару об твердий предмет або падіння можуть пошкодитись м’які
тканини, розтягнутися зв’язки. Це проявляється у вигляді припухлості,
синця в місці удару.
Щоб надати першу допомогу, треба створити спокій пошкодженій ділянці й
покласти на неї 3-4 рази холод (щоразу на 1 годину з інтервалами 15–20
хв).
У разі удару носа, що супроводжується кровотечею, не дозволяється
сякатися. Голову слід нахилити вперед, затиснувши крила носа пальцями на
10–15 хв.
За умови удару голови треба забезпечити спокій. Під час транспортування
постраждалого слід покласти на спину, підклавши під голову подушку або
м’яку тканину. Не можна дозволяти учневі з такою травмою самостійно йти
в лікарню.
Переломи, вивихи
Основними ознаками перелому є різкий біль, що посилюється при спробі
рухатися, припухлість, що поступово збільшується у місці пошкодження,
деформація. Діагноз перелому може встановити тільки лікар.
У разі вивиху відбувається зміщення з’єднаних кісток.
Якщо є підозра на вивих, перелом, підвивих, розтягнення зв’язок, не
можна пробувати вправляти, тягти за пошкоджене місце. Необхідно створити
максимальний спокій, нерухомість пошкодженої частини тіла за допомогою
транспортної шини – твердого матеріалу, обгорнутого в м’яку тканину.
Шину треба прибинтувати так, щоб вона захоплювала суглоби нижче і вище
від місця пошкодження. У разі перелому кісток гомілки укладають дві шини
із зовнішнього і внутрішнього боків ноги від стопи до верхньої третини
стегна.
У разі перелому стегна одну шину розміщують уздовж зовнішнього боку від
пахвової западини пошкодженого боку до стопи, а другу – уздовж
внутрішнього боку від паху до стопи. Шини туго прибинтовують до ноги
бинтами або рушниками в 3–4 місцях. Стопу фіксують тугою пов’язкою.
У разі перелому руки, ключиці або вивиху кісток у плечовому або
ліктьовому суглобі руку притискують до тулуба, закріплюють пов’язкою.
Утоплення
Витягши потерпілого з води, необхідно швидко очистити йому порожнину
рота і витягти язик, щоб він не западав у горлянку. Ставши на праве
коліно, покласти потерпілого вниз обличчям на ліве стегно, упираючись
ним у нижню частину грудної клітки. У ділянці нижніх ребер натиснути на
спину, щоб звільнити від води та інших предметів дихальні шляхи. Потім
покласти потерпілого на спину, щоб голова була відкинута назад, на
тверду поверхню і почати штучне дихання способом «з рота в рот». Разом з
штучним диханням здійснюють нагрівання розтиранням тіла.
Обмороження
Ознаки обмороження – оніміння пошкодженої частини тіла, збліднення, а
потім посиніння шкіри і набряклість. Біль на початку не відчувається,
але при відігріванні обмороженої ділянки з’являється різкий біль.
Для надання першої допомоги треба внести потерпілого в тепле приміщення,
розведеним спиртом розтерти побілілі місця до появи чутливості шкіри, а
потім накласти пов’язку з вазеліном. Потерпілого необхідно напоїти
гарячим чаєм.
Якщо шкіра в місці обмороження набрякла і набула червоно-синюшного
відтінку, розтирати його не можна. Необхідно протерти тими самими
розчинами й накласти суху стерильну пов’язку.
Поранення
Під час надання першої допомоги у ріпі поранення необхідно зупинити
кровотечу, накласти стерильну пов’язку і доставити потерпілого до
лікаря.
Той, хто надає допомогу при пораненні, повинен з милом помити руки, а
якщо це неможливо – намазати пальці йодною настоянкою. Доторкуватися до
рани навіть вимитими руками не дозволяється. Не дозволяється обмивати
рану водою.
При незначних порізах рану обробляють йодною настоянкою і накладають
марлеву пов’язку, яка захищає організм від мікробів і сприяє швидкому
зсіданню крові.
При пораненні склом або іншим предметом рану промивають великою
кількістю дистильованої води або тампоном, змоченим етиловим спиртом або
розчином перекису водню; виймають осколки скла і знову промивають рану
спиртом або розчином перекису водню. Якщо рана забруднена, бруд
видаляється тільки навкруги, але ні в якому разі не з глибинних шарів
рани. Шкіру навколо рани обробляють йодною настоянкою або розчином
брильянтової зелені, перев’язують і звертаються в медпункт.
У разі кровотечі у вигляді крапель або рівної струмини під тиском
судину, яка кровоточить, потрібно притиснути до кістки вище від місця
поранення, а якщо це кровотеча на руці або нозі, то після цього
максимально зігнути кінцівку в суглобі та забинтувати його в такому
положенні. Потім накладають джгут на 5–10 см вище від рани, під джгут
необхідно підкласти тканину або марлеву пов’язку, а також записку про
час його накладання. Джгут не можна залишати на кінцівці довше ніж 1,5
год.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
