Реферат на тему:
Практика пластування: табірництво
Матеріал цього реферату книги допоможе Вам уникнути труднощів при
влаштуванні побуту пластунів серед природи Вивчення даного матеріалу є
пише першим кроком до знайомства з комплексом правил, які людина може
диктувати природі, оцінюючи її красу і не залишаючи після себе слідів
свого перебування
ОСНОВИ ТАБІРНИЦТВА.
Що такс табір ? Для одних він — тимчасове містечко, яке легко зняти в
будь-яку хвилину; інші сприймають його як можливість підготувати себе
дофізичних і моральних випробувань в екстремальних умовах. Життя нерідко
кидас нас у вир труднощів, тому навички, набуті під час засвоєння
програми табірництва, можуть стати у пригоді в різних непередбачених
ситуаціях.Ще давня людина винайшла кілька прекрасних приладь, що,
вдосконалюючись, переросли у добре відомі нам предмети, без яких
побудову наметового містечка неможливо уявити. Уміле і безпечне
використання їх тільки допоможе Вам знайти шлях до якнайкращої
організації життя серед природи.Насамперед зосередьмо увагу на
таборовому інвентарі. За призначенням його можна розділити на
індивідуальний та груповий. Для ефективного і правильного використання
індивідуального чи групового інвентаря слід пам’ятати і дотримуватися
правил їх використання та зберігання,
НІЖ.
Кожному учаснику табору слід звернути увагу на такі правила поводження з
ножем: складний ніж потрібно зберігати і переносити в складеному стані,
простий ніж слід тримати в чохлі, який повністю закриває його металеву
частину. Незабувайтс, що при передачі ножа треба тримати його за лезо,
загостреною частиною в напрямку від долоні.
СОКИРА.
На табір потрібно брати одну сокиру на три — п’ять осіб. Щоб забезпечити
себе ви травм, сокиру добре зберігати і переносити у чохлі. Сокиру
найкраще переносити так (мал.1).
Слід пам’ятати, що рубати деревину,заточувати кілки потрібно на
спеціально підготовленому пеньку або ж колоді. Якщо це робити на камені,
інструмент швидко затупиться. Рубаючи дерево на землі. Ви можете
поранити себе чи товариша, що знаходиться поруч. Після використання
сокиру не варто залишати на землі, а вночі чи під час дощу — на
відкритому повітрі.
ПИЛКА.
Залежно від розмірів можна визначити два види цього інструменту:
одноручна (більш компактна і зручна в перенесенні) і дворучна
(громіздка, але необхідна при проведенні стаціонарного табору). Щодо
правил користування та зберігання, то вони майже нічим не відрізняються
від наведених вище.
ЛОПАТА.
Для таборів зручніше використовувати військові лопати (типу МСЛ-50 чи
туристичні (складні). Крім наведених вище правил використання чи
зберігання, слід додати тс, що після кінця роботи з нею необхідно
зчистити землю і зерігати її в сухому місці.
На табір слід взяти камінь для загострення ножа чи сокири. Необхідно
пам’ятати, що кидаючи таборовий інвентар в землю чи дерево, Ви нищите
природу і можете поранити оточуючих.
VІІ.2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПЛАСТОВОГО ТАБОРУ.
Добрим є той табір, який починається відразу після закінчення
попереднього з аналізу допущених помилок, що безпосередньо залежать від
самих організаторів. Найбільш поширена помилка — невдало вибране місце
для табору. Пропонуємо декілька порад для тих, кому ще бра кус досвіду.
Вибираючи місце для табору, нам ягайте:
віддаленість від природніх джерел води затруднить Вам побут і водночас
надто близьке розташування табору до річки небажане як з екологічних
міркувань, так і з питань безпеки табору
розташовуйте табір не надто далеко від населеного пункту, бо можуть
виникнути непередбачені обставини (наприклад, хвороба учасника), коли
потрібне негайне втручання лікаря, чи транспортування учасника до
медичної установи;
місцевість має бути рівною і придатною для встановлення наметів та інших
допоміжних споруд;
не рекомендується встановлювати намети на схилах, урвищах, а також у
ярах;
велику небезпеку для життя таборовиків становлять розташовані занадто
близько високовольтні лінії електропередач, нафто- чи газопроводів.
І, напевно, безглуздим буде нагадування про необхідність розташування
таборів поруч з лісом, бо інакше величезні труднощі при пошуках хмизу
для вогнища і кухні чи дерев для таборових і піонірських споруд,
зроблять виховну працю другорядною.
Пропонуємо декілька практичних порад щодо розташування наметів і
таборових споруд:
кухня може розташовуватись трохи осторонь від наметів таборовиків, місця
занять і ще далі від майданчика збірок та місця на ватру. В єдину
систему допоміжних споруд для кухні, які мають знаходитися неподалік від
неї, вартує включити яму для відходів, холодильник для зберігання
продуктів, що швидко псуються, тент для переведення занять у дощову
погоду, господарський намет, у якому крім продуктів, могли б зберігатися
таборові інструменти;
обов’язково потрібно розділити місце миття посуду та вмивання
таборовиків, причому вмивання має бути розташоване ближче до витоку
річки;
лятрину краще влаштувати на відстані п’ятдесят-вісімдесят метрів від
шатер у відносно густій і водночас легко доступній частині лісу;
місце для збірок разом із встановленою на ньому мачтою добре
розташовувати неподалік від ватри на відкритій ділянці лісу або поляні;
місця занять, кухня можуть обладнуватись лавками, столами чи стільцями,
які виготовляються учасниками під час навчань з піонірки і табірництва.
Організаторам табору необхідно потурбуватись про безпеку застосування
відкритого вогнища. Місце вогнища обкопують, обкладають камінням. Щоб не
залишати після себе слідів, потрібно акуратно знімати дерн і після
закінчення табору класти його на місце багаття. Пам’ятайте, що
приготування страв на кухні не вимагає великого вогнища. Таборову ватру
слід влаштовувати на поляні на безпечній віддалі від дерев. Для харчових
відходів викопуємо яму. Для відходів іншого роду (скло, бляшанки)
виготовляють смітники. Таке сміття після закінчення табору необхідно
забирати зі собою, щоб викинути у смітник в населених пунктах.
Щоб забезпечити від негоди, намет слід акуратно обкопати по периметру.
Над шатром розвішують тент /церату/ так, щоб він не доторкався до
намста. Під шатром необхідно помістити підстилку /церату/. Для
збереження тепла у прохолодний період року перед наметом споруджують
рефлектори (мал.2).
УІ1.3. ТАБОРОВІ КУХНІ.
Розпочнемо розповідь з вогнища. На таборі воно служить не тільки для
приготування їжі, але для обігрівання, сушіння одягу, подачі сигналу.
Полум’я,димвід вогнища демаскують табір. Полум’явогню вночі, а дим удень
видно на значній віддалі. Якщо погода безвітряна, то в лісі або у
впадині дим не розсіюється за ніч і вранці стає помітним у вигляді
тонкої хмарини.
Щоб ватра не диміла, потрібно використовувати сухе паливо — хмиз осики,
берези, дуба, вільхи. До вогнища має бути вільний доступ повітря. Багато
диму дає смолиста деревина: сосна, ялина, кедр. Не рекомендується
розпалювати вогонь під деревом, що вкрите снігом, бо від тепла він може
обвалитися. Небезпечно розводити ватри в лісі на кам’янистих розсипах, в
яких нагромаджується лісовий мотлох. Якщо він загориться, то погасити
пожежу буде важко. За призначенням вирізняють три типи вогнища:
а) «ямка» (мал.З). Вогнище зручне для приготування їжі, не вимагає
багато дров. Для збереження тепла яму доцільно викласти камінням. Щоб
дрова у вогнищі добре горіли і не диміли, поруч можна викопати другу яму
з вузьким каналомдо вогнища для доступу повітря. В горах, де важко
викопати яму, вогнища обкладають камінням, залишивши з навітряної
сторони отвір для доступу повітря. Для збережня тепла жарини прогорілого
вогнища треба засипати попелом і трохи землею. Жар у цьому випадку
зберігається протягом 10-12 годин;
б/ «піраміда» (мал.4). Застосовується для сигналізації. Дає велике
полум’я, яке швидко про-гоояс. Піраміда придатна для
в/ «колода» Використана література HYPERLINK "http://www.upu7.plast.org.ua" www.upu7.plast.org.ua
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
