Реферат на тему:
Практика пластування: сигналізація
СПОСОБИ ТА СИСТЕМИ КОМУНІКАЦІЇ.
Системи комунікаці
Мова та інші системи спілкування, передавання інформації, системи
позначень понять які далі просто називатимемо системами або способами
комунікації- існуюгь (як свідчать факти) паралельно з людиною дуже і
дуже давно,аби порозумітись між собою, полегшити обмін інформацією,
налагодити контакт чи дати про себе знати.
Людство застосовує : різноманітні системи комунікації для задоволення
специфічних потреб. Вибір певної системи комунікації може бути
зумовлений сворнними й обставинами і середовищем. Люди використовують
або створюють такі системи комунікації, які за даних умов уживати
найдоцільніше-
Приклади систем коуиікації.
Найочевиднішим приклад.ом системи комунікації с, звичайно,
людська мова. Дехто застосовує спеціальні системи комунікації, щоб
запобігти поширенню інформації. Хтось, можливо, читав оповідання Конан
Дойла «Чоловіче які” танцюють» і цікавий спосіб кодування, який повинен
був розшифрувати Шсрлок Холмс. Подібними система-ми користувались пірати
згадайте «Острів скарбів» Стівенсона, розбійники, можна навести приклад
Робін Гуда. У школі ми використовували зрозумілі тільки певній групі
мову та письмо, щоб зберегти свої хлопчачі таємниц від дівчат.
Зараз існує багато способів та систем комунікації: телеграф, радіо,
телебачення, преса, телсфоонний, телефаксний, супутниковий, комп’ютерний
зв’язок, дорожні знаки, торгівсльні штрих-коди, тощо. Кожен читач, може
доповнити цей список. Людина завжди хотіла мати моживістгь зв’язатись,
при потребі, з іншими і передати їм інформацію. Для цього вона
використовувала звук, світло, дотик, навіть запах. Хтось гримав у
барабани чи бив у тамтами, інші сурмили в роги. Японці чи китайці
дзвонили в дзвони. Козаки вживали тулумбаси, а сигналізуючи про
небезпеку, палили фігури. Світло маяків застосовували для того, щоб
корабель не збився з курсу
Способи комунікації.
Можна провести таку невелику класифікацію способів комунікації:
• акустичний або звуковий (бубон, свисток, сирена, рація і т.ін.);
• оптичний або зоровий (вогонь, дим, світло і т.і.);
• інші (дотик, запах, тощо).
Кожна серйозна експедиція на випадок надзвичайної ситуації мас рацію та
інші засоби аварійної сигналізації: ракети, спеціальні димові шашки,
яскравий дим яких видно за багато кілометрів. Але якщо того нема? То тут
вам може допомогти дзеркальце чи дно консервної банки. Історія донесла
до нас випадок, коли сонячний зайчик від обгортки шоколаду допоміг
пілотові рятувального літака знайти екіпаж дирижабля, що зазнав аварії в
Центральній А4)риці в 1928 році. Це був дирижабль «Італія» знаменитого
генерала Умберто Но-беля. Всьоголише сонячний «зайчик», а в певних
умовах його відбите світло може змагатися з променем прожектора. З
літака, що летить на висоті 1.5 км, такий спалах видно на відстані до 24
км,
Є інший старий спосіб, яким можна дати про себе знати — вогонь. Для
цього використовують «піраміду», складену з сучків та гілок. Така ватра
дає велике полум’я, але, на жаль, швидко прогорає.
Вдень привернути до себе увагу можна димом. Щоб дим був густішим чи
чорнішим, у вогонь, що розгорівся, додають свіжої трави, зеленого листя,
сирого моху. Якщо мало палива, то замість ватри можна використати банки
з піском, які просочують мастильним ма теріалом — жиром чи маслом.
Для «кер) >і..шнмі> ватрою при сигналізації вогнем чи димом
використовують вогку шматину або ковдру. В обидвох випадках слід
пам’ятати, що вогнище потрібно розкладати на відкритих місцях — просіці,
галявині, вершині пагорба, де його краще видно.
Чудовим сигнальним апаратом с наше тіло. Лише руками можна подати —
подумати б тільки — понад 70000 знаків. Наша рука згинається в трьох
місцях, пальці — в п’яти. Зробивши нескладні математичні підрахунки
отримаємо таку цифру. Можливо, хтось стикався зі способом передачі букв
пальцями. Прикладом того, як можна сигналізувати, використовуючи наше
гіло, є знаки англійських загонів особливого доручення (див. розділ 5).
V1.2. ВЖИВАНІ ПЛАСТУНАМИ СИСТЕМИ КОМУНІКАЦІЇ.
Вибір конкретної системи комунікації залежить від вашої кмітливості і
фантазії. Але на нього впливають:
• потреба застосування, тобто для розв’язання яких завдань потрібна
система
• умови, в яких буде функціонувати дана система комунікації
Очевидно, якщо Ви масте телефон і хочете поговорити зі своїм приятелем,
в якого теж с телефон, то Ви, як правило, не будете користуватись
поштою. Подібно, зустрівшись із ним на вулиці. Ви не побіжите до
телефону, а просто побалакаєте. Хіба би якісь певні обставини, тобто
середовище, змусили вибрати інший спосіб комунікації.
На вибір конкретного способу комунікації впливають ще й інші причини, з
якими ознайомимося пізніше,
Наведені міркування пояснюють, чому пластуни застосовують такі системи
комунікації:
• міжнародні інформаційні знаки;
• теренові знаки та сигнали:
• азбуку Морзе;
• семафор.
Переважно, ці системи вживають тоді, коли безпосередній контакт
неможливий, а потрібно передати якусь інформацію.
VІ.З. МІЖНАРОДНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ЗНАКИ.
Міжнародні інформаційні знаки.
Наукові, дослідницькі, пошукові експедиції, геологічна розвідка
застосовують цей спосіб комунікації, щоб передати інформацію в
важкодоступних гористих, лісистих чи болотистих місцевостях
супроводжувальним повітряним засобам.
Таким знаками, витоптаними на снігу, на піску, вирубаними в кущах чи
викладеними на землі, можна повідомити про свої потреби чи дії членам
екіпажу літака чи гелікоптера. Для порівняння, кілька прикладів, як у
таких випадках комунікуються англійські військові підрозділи особливого
доручення.
Сиг пали англійських загонін особливого доручення.
1) людина підняла дві руки вгору — заберіть нас;
2> людина розвела руки в сторони — потребусмо механічної допомоги;
3) /іюяина присіла і руки вперед — десантуватись тут;
•4) людина підняла праву руку •- все добре:
5) людина підняла праву руку вбік – скоро зможу продовжувати;
6) людина приклала долоні до вух і розвела лікті — маю радіо;
7) людина двома руками махає вгорі — не пробуйте тут приземлятися:
8) людина лежить на землі, руки витягнуті — потрібна меддопомога ;
9) людин.і трохи нагнулась вперед і махає рукою зверху вниз —
коритуйтгі.м пониженою передачею;
10) лю^ніііі махає шматою зверху-вниз і назад — так:
11) вни.і і права-нал’іію і назад — ні
4. ТЕРЕНОВІ ЗНАКИ І СИГНАЛИ.
Щоб порозумітись між собою під час мандрівки чи теренової гри
використовують погонь, дим, свисток; світло. Теренові знаки вживають і
годі коли потрібно передати якусь вістку, але немає змоги чекати. Іноді
потрібно, аби комунікація відбувалась мовчки, без шуму, щоб супротивник
нічого не помітив.
Знаки димом та погнем.
Як уже згадувалось, для знаку вання застосовуються дим і вогонь
(відповідно вдень і вночі). Сигнал небезпеки передають трьома вели-ки
стовпами диму. Сигнал «Збірка сюди!» передають серією малих стовпів
диму. «Стій!» передають одним довгим стовпом диму. Аби запустити серію
коротких стовпів диму, слід відкрити вогонь на дві секунди, а потім
закрити на вісім секунд, повторити кілька разів. Щоб отримати великий
стовп диму, потрібно відкрити вогонь на чотири-шісті. хвилин. Вночі, як
удень димом, сигналізують за допомогою вогню. Ватру закривають від тих,
кому передають сигнали, вогким покривалом. Подібним чином можна
передавати й інші накази чи вістки.
Знаки свистком, прапорцем, світлом.
Довгі свистки позначені довгими рисками, короткі — крапками, а паузи між
сигналами — скісними рисками.
Для сигналізування прапорцем стаємо на видному місці. Вихідне положення
— випростана права рука над головою. Риску передаємо як велику вісімку,
її починаємо над головою, ведемо в лівий бік, знову над головою, вправо
вбік і знову у вихідне положення. Крапку означає коротка вісімка лише
над головою. Замість прапорця можемо вживати хустинку, кусень полотна,
шапку, папір, або інший прсд мет. ‘.і^иіі добре видно здалека. Вночі
застосовуємо ліхтарики, смолоскипи і т.і.
Знаки в терені.
Тому, хто йде за нами, залишаємо, при потребі, знаки-повідомлення.
Можемо рисувати їх на піску, відкритій землі, викладати з гілок,
каміння. У степу вживаємо траву. Використовуємо такі знаки:
І ) дорога сюди
2) не йди сюди, небезпечно
3)іди вправо
4) ми пішли додому
5) ми розійшлись
6) ти іди додому
7) вістка для тебе на віддалі… кроків
Знаки руками.
У випадках, коли не можна застосовувати знаки чи накази свистком,
прапорцем або світлом, послуговуємось руками Переважно йдеться про те,
щоби ці сигнали не помітили інші.
Права рука вгору позір, небезпека Права рука поземо вбік збірка в лаві
Права рука поземо вперед збірка в ряд
Обі руки поземо вбік у відступах 5-10 кроків розступись
Обі руки поземо вбік і помах у відступах 5-10 кроків
стій, чекати на місці Ліва рука вгору
Правою рукою вісімковий рух ходом руш над головою
Права рука вгору, потім скорий бігом руш рух вниз і кілька разів
Помахи обома руками: догори — схрестити над головою, потім позе- кінець,
усі до мене. мо руки вбік, знову до кілька разів
VІ.5. АЗБУКА МОРЗЕ
Для чого пластун повинен знати морзетку?
Ось перелік лише основних причин: це стандартна система комунікації у
війську, на залізниці, пошті, радіо; вона корисна для всіх тих, кому
залежить на швидкій передачі інформації недорогим способом; в природі —
на мандрівках чи таборах, деколи не існує інакшого способу порозумітись
між собою чи зі зовнішнім світом;
знаючи, що в разі потреби ти зможеш зв’язатися з іншими, почуватимешся
більш впевнено сам і інші менше переживатимуть за тебе;
зібравши прості і недорогі апарати, члени гуртка можуть ко-мунікуватись
між собою, не маючи телефону.
Азбука Морзе.
Інформація в депеші передасться по буквах. Кожну букву чи цифру надають
за допомогою «крапок» і «рисок» («довгих» і «коротких» знаків чи
сигналів) прапорцем, звуком, наприклад, свистком, або світлом,
наприклад, ліхтаркою, потиском руки. Депеші українською мовою передають,
використовуючи коди міжнародної азбуки Морзе і оригінальні коди
символів, яким не знайшлося відповідника в міжнародній азбуці. Знаки
азбуки Морзе.
Зауваження. «Короткі» сигнали позначаються крапкою, «довгі» позначені
рисками. Кожен код азбуки Морзе супроводжується словом і виразом «ті-та»
для того, аби полегшити вивчення. У правих верхніх кутках подані
відповідні букви міжнародної азбуки МЬрзе. Коди цифр в українській і
міжнародній абетках збігаються,
Як запам’ятати морзетку.
Вчити азбуку Морзе можна багатьма способами:
а) безпосередньо завчаючи позначення кожної букви;
б) запам’ятовуючи на звук «ті-та-та», де ті — тирс, та — крапка;
в) використовуючи спосіб, придуманий колись пластунами в таборі на
Соколі — вивчення слів, які починаються на потрібну букву, причому
склад, де є буква «о», означає тире, без «о»— крапку;
г) використовуючи систему вивчення за кількістю крапок та тирс:
Знаки азбуки Морзе
Склад гнізда для передавання депеш.
Гніздо, стсжа або приймальна — надавча станція складається з трьох осіб:
1) провідник — надаючи, диктує, відбираючи, записує депешу;
2) сигналізатор — дас знаки, що їх диктує провідник;
3) обсерватор — обсервус в бінокль за іншим гніздом. Комунікаційні
знаки.
Для надавання повідомлень азбукою Морзе користуються такими
загальноприйнятими знаками (надаються як одна буква):
УЄУЕУЕ або АААА Заклик, готуйсь приймати вістку
К Надавай,готовий
0 або А5 Чекай,не готовий
Е або Т (тільки для Морзе) Прийняв слово, надавай далі
ЕЕЕЕЕЕЕЕ8(Е) Помилка, скресли слово
ААА Крапка, готуйсь приймати далі
ЛК Кінець депеші
К Прийняв депешу
ІМІ Не зрозумів, повтори
В Пласті вживаємо ще такі знаки:
ПТ Не зрозумів, повтори!
ПВ Надавай повільніше!
СК Надавай швидше!
чм/кчм Чужа мова/ кінець чужої мови
ШП/КШГ1 Шифроване письмо/кінець шифрованого письма
зм Не бачу, зміни місце!
зп Знак питання
Часто застосовують скорочення, сигналізуючи перші букви слів як один
знак чи використовуючи умовлені [ухи Наприклад:
Заклик — помахи руками вгору, навхрест над головою і назад Кінець букви
— права рука вгору Кінець слова — обидві руки вгору Можна придумувати і
свої умовні знаци.
Правила комунікації. , При надаванні депеш між сигналізув-інмям оукв
робиться деяка
пауза, між словами па\з\ роблять трохи довшу. Умовні знаки УСУЕУЕ, АААА.
А8, 8(Е), ЛАА. АК. ІМІ, ПТ, ПВ, СК, ЧМ, КЧМ, ШП, КШП, ЗМ, ЗП, надаються
як одна 5уква.
Надавча станція, далі У, починає ни^авати із заклику і чекає на
відповідь К. якщо приймальна станція . ,іалі О., готова, чи 0 або А5,
якщо П не готова, Н, отримавши відповідь від П-. або чекас (можна
повторити заклик), або починає надавати депешу по буквах (якщо П
готова). Після закінчення с.лова перестає надавати і чекас відповіді від
11, а відповідає після розшифрування слова, надаючи Е. Щоино по
відпонпі, Н, починає надавати наступне слово.
При вживанні професійного гелеграфл Пне надає знак Е чи Т після кожною
слова, а чекає на кінець депеші і тоді відповідає знаком К.
Якщо депеша має більше ніж о.іні речення, то речення розділяються знаком
ААА (крапка). як»ій надається як одне слово. Якщо речення є питальним,
то в його к.нці ставиться як одне слово ЗП — знак питання.
Якщо в депеші вживається чуж? мова, то перед першим іншомовним словом,
після одержання зн^У Р ч” Т від II, Н. надає як окреме слово ЧМ. Після
останш.ого слова іншомовного повідомлення, коли від Потримали знак Е.
Іінадає знак КЧ М і чекає на знак Е від ЕЬ.
Якщо депеша надасться шифрованим письмом, то це відбувається так само,
як v випадку чужої мови, тільки уживаємо знаки ШП та КШП.
Числа надаються як окремі слова. Наприклад, 27.03.1994. Після 27 Н.
чекає на відповідь Е від П, тоді надає наступне число 03 і знову чекає
на Е від О. і, нарешті, надає третє число 1994.
У семафорі при надаванні групи чисел перед кожним числом треба надати і
число, а годі чекати на відповідь Е від Ц, знову надати і друге число
іт.д.
Як практично передається депеша. Н;
Провідник записує на папері депешу .іничайною азбукою. Далі наказує:
“Заклик!”. Сигналізатор надає УЕУЕУЕ або АААА як одну довгу букву.
а:Обсерватор, помітивши заклик, повідомляє провідника. 11 ровідник
наказує: «Готовий, надавай!» або «Чекай, іще не готовий!»
Сигналізатор надає К (для ютовий) чи 0 або А5 (для не готовий)
Н:Обсерватор повідомляє відповідь провідникові. Після відповіді К від П
провідник диктує спочатку ціле речення, далі все слово, потім кожну
букву окремо (звичайною абеткою). Сигналізатор сам перекладає їх на
азбуку Морзе.
Пі• Обсерватор розшифровує і повідомляє знаки провідникові. Провідник
записує депешу. Сигналізатор чекає на наказ від провідника.
Способи надавання рисок і крапок:
Одним прапорцем.
Розміри прапорця мають бути 60см х 60см або 24см х 24см. Прапорець
складається з двох трикутних половинок білого і червоного кольору. Такий
прапорець прив’язують до пластової палиці або до дрючка такої довжини.
На коротші віддалі можна вживати меншого
прапорця 45см х 45см або 18см х 18см. Його прикріпляють до палиці
60-75см (24-ЗОсм) завдовжки. Коли для сигналізування уживаємо більшого
прапорця, то лівою рукою тримаємо кінець палиці на одному місці на
висоті пояса. Правою рукою, тримаючи палицю на висоті рамен, описуємо
вісімки, надаючи крапки та риски. Менший прапорець тримаємо лише правою
рукою, ліву закладаємо за спину.
Крапку означає помах прапорцем з вихідного положення (прапорець над
головою) вліво, потім вправо і назад у вихідне положення, у вигляді
вісімки (вісімкою описуємо кут близько 60 градусів). Риску означає
подібний помах, тільки направо прапорець ведемо майже до землі (описуємо
кут приблизно 180 градусів). Можуть бути і інші способи надавання рисок
і крапок. В ЗСА, наприклад, крапку передають вісімкою вправо від того,
хто надає, а риску вліво від нього.
Двома прапорцями.
Прапорці розміром 45см х 45см, як подано в попередньому пункті. Крапку
означає піднятий горизонтально вбік один прапорець, риску — два
прапорці, підняті вбік одночасно.
Світлом.
Сигналізувати можна лампою аболіхтаркою. Лампу завішують на грудях. Якщо
не сигналізують, то обидві станції мають відкрите світло. Перед початком
передавання депеші світло гасять. Крапку сигналізуємо світловим сигналом
— відкриванням лампи на 1 секунду (раз). Риску — на 3 секунди (раз, два,
три). Кінець букви означає коротке закриття лампи, кінець слова — довше
закриття, кінець депеші — коло лампою.
Коли збираємося сигналізувати ліхтаркою, то світло має бути вимкнене.
Коли надаємо крапку, то вмикаємо ліхтарку на 1 секунду (раз), риску —
вмикаємо ліхтарку на 3 секунди (раз, два, три).
При сигналізуванні кольоровим світлом червоне світло означає крапку,
зелене — риску. Для надавання інших знаків вживається біле світло.
Свистком або сиреною.
Риску надаємо сигналом втричі довшим, ніж крапку. Між буквамі робимо
коротку паузу, в кінці слова робимо паузу довшу.
Вистукуванням.Крапку передаємо одним ударом, риску — двома дрібними
ударами.Рацією, радіостанцією. Надаємо риски і крапки так, як свистком
чи сиреною.
VІ.6. СЕМАФОР.
Для чого використовується семафор.
Часто замість азбуки Морзе застосовують семафор. А причини для цього
такі:
• на мандрівках, таборах на недалеких, видимих на око віддалях, зручніше
користуватись семафором, бо цс швидший спосіб передава-ня інформації,
ніж морзстка;
• це стандартна система комунікації на морі;
• у природі — цс найоптимальніший спосіб комунікації між собою на
недалеких віддалях, якщо немає сучасних засобів зв’язку:
радіотелефонів, рацій, радіостанцій і т.п,
Як надають депеші.
Депеші передаються, як у морзстці, по буквах. Букви надають, підносячи
руки на певні кути. На рисунку букви зображені так, як їх повинен бачити
отримувач депеші. Для знакування, крім рук, можемо застосовувати
прапорці чи прямокутні таблички.
На флоті, для передавання вісток вночі, використовують світло неонових
ламп.
При передаванні депеші дотримуються таких правил комунікації, як у
морзстці (див. пункти: Склад гнізда для передавання депеш, Комунікаційні
знаки. Правила комунікації. Як практично передається депеша розділу 7
ділянки, Азбука Морзе).
Знаки семафору. Семафоровий годинник.
Для передавання депеш українською мовою застосовують знаки англійського
семафору подібно до морзетки. Значення кодів англійського семафору
подано похилим шрифтом. Буква 7 надається
як ЙІ, Ш. — як ШЧ. Ю — як ЯУ. Я—як ЙЛ. М’який знак відсутній Знаки
семафору зображені так, як їх повинні бачити з приймальної станції Цс-
потрібно враховувати при надаванні депеш.
складе речення, якнайточніше до заданого, той одержує максимальну
кількість балів. (Опрацьовано з гри Іванки Нагірної, поданої на таборі
«Поклик предків» в 92 році).
2. В тсрені розкидані точки з ключами до шифрограм, які повинні знайти
гуртки. Знайшовши точку за картою чи азимутом, гурток приймає з табору
шифрограму-завдання. Гуртки виходять з інтервалом 25-30 хвилин,
намагаючись якомога швидше виконати завдання і повернутись до табору.
Зразки ключів до шифрограм:
• кожна буква алфавіту передається певним числом: А—1, Б—5, В—7, Г—2, і
т.д. (різним буквам відповідають різні числа);
• дійсною є кожна друга буква: пйітдсіжткьс — підіть;
• кожна буква алфавіту передається порядковим числом цієї букви у
ключовому тексті (наприклад, пластовому обіті), де зустрічаються всі
букви алфавіту.
(Опрацьовано з гри Віктора Тютюна, поданої на МВТ Лісова Школа-93).
Правила гри «Пантоміма»
Формують кілька команд по 4-5 осіб. Кожна команда загадує слово –
іменник на задану тематику (наприклад, назву рослини чи тварини, назву
книжки і т.і). Гра складається з кількох раундів. У кожному раунді
команда,що загадує слово, виступає в ролі судді, решта грають. Слово
передається представникам від команд, які грають, (по одному від
команди), які повинні пояснити, зобразити, продемонструвати, донести
жестами, мімікою, імітацією це слово своїй команді. Команда, котра
швидше відгадає слово, отримує бал. Після кількох раундів виграє та
команда, яка набере більшу кількість балів. Команди-судді чергують по
колу, в новому раунді кожна команда міняє свого представника.
VI.10. ПОБАЖАННЯ НА ЗАВЕРШЕННЯ.
Знання і досвід допоможуть Вам в укладанні інструктажів із сигналізації.
Додайте краплину фантазії і Вас з цікавістю будуть сприймати діти.
Експериментуйте шжаю творчих успіхів!
Використана література
HYPERLINK “http://www.upu7.plast.org.ua” www.upu7.plast.org.ua
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
