Реферат на тему:
Практика пластування: самозарадність (виживання)
І. САМОЗАРАДНIСТЬ
Щоб вижити без сторонньої допомоги в невідомій чи маловідомій місцевості
потрібні певні знання, початий яких ми пропонуємо Вам у цьому розділі
Треба знаги, як взяти все можливе від природи як знайти дорогу назад до
цивілізації і привернути увагу можливих шукачів Брак інструментів іа
приладдя ціпком не означає що Вам слід опускати рукиїч У пригоді сгануть
навички і досвід котрі завжди з ВамиНасамперед, не допускайте паніки, бо
вона стане джерелом подальших ускладнень Якщо обставини не вимагають
негайно шукати захисту чи рятуватися втечею перш за все зорієнтуйтесь в
терені Без спеціального приладдя (компаса) сторони свпу найкраще
визначити за сонцем При хмарній погоді використовуйте дзеркало воно буде
давати найбільше світла напроти сонця Існує також спосіб орієнтування з
годинником спрямуйте годинну стрілку на сонце, південь буде посередині
між цією стрілкою і 12-ою годиноюВизначте оптимальний напрям руху При
цьому памятайте, що села переважно розміщуються в долині річок Якщо
стане зрозуміло що довге перебування в лісі неминуче, подумайте про такі
речі ВОДА, ВОГОНЬ. ЇЖА. ЗАХИСТ
1.1. ВОДА
Відомо, що головною потребою людського організму є вода. Наш рганізм на
75% складається з води. Приведемо для порівняння: без м Ви можете
прожити 3 тижні, без води — .3 дні. В середньому людина за добу витрачає
1 -3 літри води. При захворюванні діабетом витрати зростають.
Щоб зберегти воду в організмі:
— старайтеся уникнути фізичних навантажень. Тільки відпочинок
— не куріть;
— тримайтеся в холодку чи тіні;
— не лягайте на гарячу поверхню;
— не їжте, або їжте мало. Не і’жтс жирної їжі (адже процес травлення
забирає багато води);
— не пийте алкоголю;
— не говоріть багато, дихайте через ніс
При пошуках води пам’ятайте, що більшість тварин постійно споживають
воду. Велика рогата худоба ніколи не буває далеко від води. Добрим
індикатором води с також комахи. Але ніколи не довіряйте водоимам без
зеленої рослинності, до яких не ведуть сліди звірів. Такі водойми можуть
бути отруйними. Завжди кип’ятіть воду перед вживанням. Необхідну вам
воду можна дістати такими способами:
а) Збір роси і дощу.
б) Конденсація. Корені рослин і дерев дістають воду з грунту. Але часто
підґрунтові води лежать досить глибоко від поверхні. Нехай дерева
помпують Вам воду, а Ви отримаєте її з пластикових торбинок способами,
показаними на мал.
с) Сонячний дистилятор. Викопайте яму діаметром їм і 0.5м глибиною.
Помістіть збірник води посередині ями. Накрийте яму пластиком і
закріпіть пластик каменями. Під дією сонячного проміння температура
повітря і грунту під плівкою підвищиться. Волога почне конденсуватися на
внутрішній поверхні плівки і зтікати в збірник. Вночі пластик
охолоджується швидше ніж повітря, тим самим Ви зможете отримати достатню
кількість води. Такий дистилятор протя4 гом доби дас до 0.5л води.
Памятайте! Коли у Вас велика спрага і Ви довго не пили, не пийте все
відразу. Спочатку зробіть один маленький ковток, а потім, після паузи,
те кілька. Швидке споживання великої кількості води може викликати у Вас
рвоту.
1.2. ВОГОНЬ
Якщо сховок дас людині можливість зберегти тепло, то вогонь дає саме
тепло,тим самим рятуючи від переохолодження. Крім того, вогонь дас
світло, психологічний комфорт і можливість варити їжу. Як же добути
вогонь,коли у Вас немає сірників?
Найпростіший спосіб: використання сфокусованих сонячних променів. Такі
пучки дають лінзи,які можна витягнути з фотоапарата,бінокля чи ін.
Лінзою можуть служити і уламки розбитої пляшки.
INCLUDEPICTURE
“http://www.upu7.plast.org.ua/?????????????•???????????
Якщо лінзи під руками не виявилось, випробуйте спосіб розпалювання вогню
тертям дерева об дерево. Для цього беруть лук (палку з натягнутим
шнурком), дошку, в якій роблять дірку, і палку, на яку зверху тиснуть
дерсвяним держаком. В дірці вирізають невеличке місце для гнізда. Палку
крутять доти, доки не загориться гніздо. Веретено мусить бути з твердого
дерева: дуб, каштан, ясень, бук, дошка — з м’якого: сосна, осика,
береза. Гострий кінець веретена треба сильно притиснути. Коли вогонь не
з’являється, тоді, можливо, гніздо надто вогке, або заслабкий тиск на
веретено. Цей спосіб добування вогню потребує практики і терпіння.Інший
метод добування вогню тертям: паличку, яка треться об дошку, рухаємо
руками.Якщо Вам вже вдалось добути вогонь, киньте на ніч багато дров,
щоб зранку на жарі було легше розпалити вогонь знову. Зручно
використовувати рефлектор для вогню, який буде відбивати тепло в
потрібному напрямку (в сховище або на людину).
1.3. ЗАХИСТ
Всі потуги вижити і вийти до людей стануть марними, якщо не зуміти
захистити себе від непогоди. Переохолодження, викликаневітром, дощем,
приведе до хвороби або й смерті.Сховища можуть бути при-родніми (печера,
дупло) і штучними. Треба пам’ятати, що захист, вогонь, вода, їжа
пов’язані між собою, тому треба вибирати місце для сховища так,щоб можна
було з найменшими затратами сил готувати їжу та слідкувати за вогнем.
Напевне, найбільш відомий вид сховища — юрта. Зв’язують її на землі,
вгорі роблять дірку для виходу диму.
Для сховку можна також використовувати повалене дерево.
Для міцності і стійкості сховища добре використовувати каміння.
Для більш ефективного захисту з навітряного боку можна поставити
подвійну стінку.
1.4. ЇЖА
1.4.1. Характеристика тварин і їх слідів.
Ведмідь бурий —хижий ссавець, зустрічається в лісах Європи, Північної
Америки і Північної Африки та Азії. В Україні зустрічається в Карпатах і
на території Сумської області. Довжина тіла — до 2м. маса 250-700кг.
Добре лазить по деревах Живиться рослинною і тваринною їжею.
Розмір слідів — до 30-18 см. Пучки пальців розміщені близько одна коло
одної, чітко виражені сліди нігтів. Задні лапи залишають сліди, подібні
до слідів людини. Пастки треба споруджувати так, щоб відразу вбити або
унеможливити рух. Поранений ведмідь дуже небезпечний!!! М’ясо ведмедя
дуже багате на поживні речовини, але його слід добре виварити, щоб вбити
мікроби.
Вовк — хижий ссавець родини собачих, зустрічається в Євразії, Азії і
Півн. Америці. Популяція вовків поширена по всій території України, крім
Криму. Живуть в лісах горах, степових балках. Довжина тіла 100-160см,
маса 35-50кг. ІЖивляться дикими і свійськими тваринами. На відміну від
собак мають широколобу голову з масивною видовженою мордою. Сліди досить
подібні до собачих, але пучки пальців у вовка (мал.ЗО) розміщені ширше,
ніж у собаки (мал.29). Кігті вовка набагато менше стерті, тому вони
залишають чіткіші, глибші і виразніші сліди. На вовка досить добрими є
пастки, а також петлі, що затягаються.
Рись (охороняється державою), хижий ссавець, поширений в лісовій зоні
Європи, Пн. Америки, Середньої Азії. На Україні живе в Карпатах,
північних районах Волинської, Рівненської та Житомирської областей.
Довжина тіла 80-105см, маса—8-20кг. Рись харчується переважно дрібними
тваринами. Сліди рисі (мал.31) є досить подібні до слідів котів, але
більші за них.
Лисиця — належить до роду хижих ссавців, родини собачих, поширений
майже по всіх материках, на Україні — по всій території. Довжина тіла до
90см, маса 2-14кг. Волосяний покрив густий і пухнастий, здебільшого
рудувато-жовтий.Живиться тваринною (гризуни, зайці, птахи, комахи) і
рослинною їжею. Сліди лисиці (мал.32) подібні до слідів вовка, але менші
за розмірами.
Свиня, кабан — нарнокопитний ссавець родини свинячих, зустрічається в
Європі, Африці, Японії, Азії, на Україні — по всій території. Довжина
тіла 2м, маса —до 275кг. Волосяний покрив темно-сірого кольору. Всеїдні.
Копита залишають сліди, досить подібні до слідів оленів. Свині живуть
переважно в чагарниках і очеретяних заростях у зволоженій місцевості.
Тримаються стадами по 3-Ю голів Ведуть переважно нічний спосіб життя,
тому нападати на них найкраще в обідню спеку. Обережно! Гострі ікла
можуть завдати Вам значних пошкоджень, особливо оберігайте ноги. Пастки
слід ставити, використовуючи міцні сталеві сильця. Свині їдять все, тому
як приманку можна використовувати будь-що.
Олень звичайний — парнокопитний ссавець роду олень. Поширений у
степових і лісостепових місцевостях Європи, Пн.Америки і Пн.Африки. На
Україні зустрічається в Карпатах і Криму, Довжина тіла 220-250 см,
висота в холці 90-165 см, маса — до 500 кг. Досить обережні і полохливі,
тому їх важко заманити у пастку. Позитивний результат можуть дати тільки
пастки, розміщені на стежках. Обережно! Великі самці можуть бути
агресивними і настирливими при нападі.
Заєць — рід ссавців, поширений в Євразії, Пн.Америці, в Україні відомо
два види: русак, або заєць сірий, (по всій території) і заєць білий
(зрідка в північній частині). Довжина тіла 45-47 см, маса — 1.5-4 кг.
Забарвлення волосяного покриву —сіре, брудно-жовте, буре і біле.
Живляться рослинною їжею. Як пастки використовувати звичайні сильця,
котрі піднімають жертву над землею. Зайці можуть задовільнити першу
потребу в їжі, але їх мясо не містить жирів і вітамінів, необхідних для
життєдіяльності людського організму. Відомі навіть смертельні випадки,
спричинені отруєнням заячим м’ясом.
Бобер річковий (ОД) гризун родини бобрових. Поширений в Європі, Пн.
Америці, в Україні окремі колонії збереглися по річках Київської,
Чернігівської, Волинської, Рівенськоїта Житомирської обл. Пристосовані
до напівводяного способу життя. Довжина тіла70- 100см, маса — до 30кг,
Сліди із знаками 5 пальців з кігтями величиною 10-15 см. Живляться
корою, молодими гілками, трав’яниста ми рослинами. Будують нори. Пастки:
сітка або аркан, сильце поперек течії річки. Смертельні пастки в місцях,
де бобри валять дерева.
їжак — рід ссавців роду комахоїдних. Тілодовжи пою 15 25см. На Україні
відомо два види: їжак звич, та їжак вухатий. Живляться переважно
комахами та дрібними хребетними. Малорухливі, тому їх легко піймати.
Ведуть нічний спосіб життя. Протягом дня сплять у гніздах.
Птахи. Всі птахи придатні до вживання в їжу. Щоби вбити паразитів та
інфекцію, птахів треба зварити або добре просмажити,
Комахи. З комах найбільш придатними до їжі с мурахи, жуки,
коники-стрибунці, саранча, бджоли та гусениці. Впродовж дня вони
звичайно неактивні. Знайти їх можна під корою дерев. Приготуван ня:
більшість комах можна їсти сирими. Варені комахи мають кращий смак, але
менше поживних речовин, хоча оброблені таким способом вони не мають
бактерій і паразитів. Простішим є смаження (один із способів — покласти
на розпечений камінь або на жар). Перед споживанням відірвіть у більших
комах (саранча, коники-стрибунці, цвіркуни) лапки та крила. Волоски на
лапах можуть подразнити або заблокувати стравохід. Не їжте також
волохатих гусениць. Видусіть нутрощі, а шкіру викиньте. Вам пощастило,
якщо ви натрапили на гніздо диких бджіл. Ви можете отримати і поживний
мед, і самих комах. Вдень бджоли збирають мед, а вночі вони всі
збираються у вулику. Це найкращий час для нападу. Зробіть факел з трави.
Запаливши, тримайте його коло входу у вулик, він скоро заповниться
димом, який вб’с комах. Перед їжею повідривайте у бджіл лапки,крила та
жала. Комах можна їсти сирими, вареними або смаженими. Не збирайте
комах, котрі харчуються покидьками або сміттям (можлива інфекція).
Яскраво забарвлені комахи звичайно отруйні. Яскрава барва — сигнал
небезпеки.
1.4.2. Пастки
Найпростіший спосібспіймати тварину чи птаха без використання
спеціальних знарядь /рушниці, лука, списа/ — пастка.
Пропонуємо Вам декілька найбільш поширених видів пасток.
І. Звичайне сильце(мал-38) — найпростіший вид пастки. Складається з
петлі, що затягається, а другий кінець якої міцно прикріплюється до
стовпця.
2. Пружне сильце. Після того, як звір потрапив у петлю, сила пружності
піднімає жертву над землею. Такий вид сильця добрий для зайців, лисиць
Можливі різні варіанти кріплень, (мал. 39, 40, 41, 42, 43,44,45).
3. Сильце з наживкою.
а) Механізм цієї пастки такий, як і в попередньої. Зрушивши з місця
наживку, звір звільняє кріплення, потрапляє в петлю. Ця пастка придатна
для тварин середньої величини: зайці, лисиці. Вона може бути споруджена
на відкритому місці, бо наживка приверне увагу тварин.
б) Пастка 48 — для великих тварин, таких як ведмеді, олені.
в) Пастка 49 У Використовуйте чотири петлі, котрі ефективно закривають
усі доступи до наживки.
Пастки 50-52 діють за тим же принципом, що й 46.
4. На мал. 53-57 зображені пастки, які звичайно вбивають тварин.
5. Набагато складнішими для побудови с пастки, котрі проколють своїх
жертв. Ці пастки ефективні для полювання на диких свиней або оленів, але
вони можуть бути надзвичайно небезпечними для людей. Завжди ставайте
позаду загостреного вістря. Ніколи не залишайте таких пасток без
нагляду! Постарайтеся привернути увагу людей маркуванням.
6. Пастка-лук. Ніколи щ- залишайте цієї пастки без нагляду.
Ось головні правила, яких слід притримуватися, наставляючи пастку;
1. Не ставте пасток поблизу від нори і водопою (це місця, де звірі
особливо обережні).
2. Шукайте природнього звуження стежок.
3. Не порушуйте природнього оточення (не наступайте на стежки звірів.
Робіть усі приготування поза стежкою).
4. Доторкайтеся до якомога меншої кількості предметів (використовуйте
рукавиці).
5. Не робіть пасток з хвойних дерев, а також не використовуйте їх у
поєднанні з листяними. Кожне дерево мас свій запах.
6. Замаскуйте свіжі зрізи дерева землею. Знищіть свої сліди. 7 Пастки
робіть міцними.
1.4.3. Зброя
Лук. Лук можна зробити з дуба, кедра, верби. Зробіть заготовку за
зразком,поданим на малюнку. Довжина заготовки—120см. Товщина: посередині
— 5см, по краях — 1.5см, Зробіть пази для тятиви на віддалі не меншій —
^1.25см від кінців. Коли заготовка повністю готова, натріть її олією або
тваринним жиром. Найкращою є тятива з сирої шкіри, для чого виріжте
шкіряну смужку шириною 3 мм. Для тятиви може бути використана будь-яка
струна чи мотузка. Довжина тятиви мас бути трохи меншою від довжини
заготовки, але натяг не повинен бути сильним. Коли лук довго не
використовується, послаблюйте тятиву, щодопо-можс краще зберегти зброю.
Для виготовлення стріл придатне будь-яке дерево, але найкращою с береза.
Робіть стріли довжиною 60см, товщиною 6мм. У задній частині стріли
зробіть надріз глибиною 6мм для тятиви.
Атака великих звірів є рідкісним явищем, але вона може бути досить
небезпечною. При зіткненні з великим звіром:
— опануйте себе, відступіть і спокійно заговоріть до нього. Уникайте
різких рухів. У більшості випадків звір відступить також.
— коли звір продовжує наступати, можливо, що Ви блокуєте йом\ шлях до
втечі. Зійдіть з дороги.
— коли стане зрозуміло, що звір хоче Вас переслідувати — втікайте.
Біжіть не по прямій лінії, а зигзагами. Усі звірі мають поганий зір і
звичайно нападають по прямій.
— досвідчені нічні хижаки добре розрізняють рухомі предмети Проте їх зір
не дозволяє чітко розрізняти кольори. Замріть, поки Вас ще не помітив
звір.
— врятувати Вас може також дерево.
1.4.4. Транспортування здобичі.
Поранена чи спіймана у пастку тварина може бути дуже небезпечною.
Насамперед, переконайтеся, що ваша здобич мертва. Якщо звір тільки
поранений, зробіть надрізи на иіиї тварини. Втрата крові обезсилить
жертву, дозволить вам рухатися вільніше і без Ьечніше. Найзручніше
переносити велики?і звірів способом, показаним на малюнку.Пускання
крові. Не марнуйте кров. Вона багата на вітаміни, мінеральні речовини
(включаючи солі), котрих так бракує людині. Кров великої рогатої худоби
с важливим елементом харчування багатьох африканських племен. Всі
тварини швидше втрачають кров, коли їх підвісити догори ногами. Для
цього спорудіть конструкцію подібну до тієї, що на малюнку. Для
отримання крові переріжте артерію на шиї жертви. Якщо у Вас недостатньо
гострий ніж, можна отримати кров, сильно перерізавши горло. Цей спосіб
має певний нсдолік:разом з кров’ю можуть стекти частини
нспсретравленоїїжі й шлунка,
Знімання шкіри. Набагато легше зняти шкіру зі ще теплої тварини. Зробіть
це відразу після того, як пустили кров. Зробіть круглий надріз шкіри
навколо задніх лап, трохи вище колін. Зробіть тс саме на передніх лапах.
Ріжте вздовж задніх лап, потім вниз, вздовж тул\’ба аж до шиї. Продовжтс
надрізи до передніх лап. Знімаючи шкіру способом, показаним Неї милюнку,
Ви зможете легко і рівно роби ги розріз.
1?иймання нутрощів. Нутрощі треба використати якомога швидше, а решта
м’яса може зберігатися довший час. При помірному кліматі підвішена туша
може зберігагися 23 дні.
1.5. ЗВ’ЯЗОК ІЗ ШУКАЧАМИ.
Для зв’язку з можливими шукачами чи з людьми, які випадково будуть у
Вашому районі, можна використати декілька способів. Сигналом для зв’язку
може послужити дим від вогнища. Світло від вог нища вночі буде видно
досить далеко. Взимку консервна банка, залишена на безліссі,
відблискуватиме і її буде легко помітити. Під бля-ш, і ою можна залишити
записку, де вказується місце Вашого п іування. Очевидно, що для зв’язку
:і шукачами можна викори-сі вати ще й звук. Наприклад, ті ж бляшанки,
вдаряючись одна об од” будуть видавати досить гучний звук
1.6. САМОЗАРАДНІСТЬ НА ЮНАЦЬКОМУ ТАБОРІ.
Безперечно, що вмілості “Одне перо”, “Два пера” та “Три пера” с одними з
найцікавіших і найбільш захоплюючих на таборі Тому бажано, шоб
інструкторами цих вмілостей були люди, котрі самі мали нагоду пережити
чар спілкування з природою і завдяки цьому здобули великий практичний
досвід.
Як показує практика, на переведення вмілості “Одне перо” достатньо 4-5
годин, Перші 2-3 години інструктор пояснює головні правила побуту серед
природи, пояснює і показує практично як розпізнати сторони світу без
компасу, як добути воду та ін. Дуже важливо, щоб інструктор сам міг
легко розпізнати і показати дітям отруйні та лікарські рослини,
розпалити вогонь, збудувати пастку.
У дві наступні години дітям варто дати нагоду використати щойно здобуті
знання в тереновій грі чи змазі. під час якого інструктор зможе оцінити,
наскільки юнаки засвоїли матеріал.
Вмілість “Два пера” базується на попередній. Діти вже мають необхідні
знання щодо способів самозбереження. Перевівши інструктаж з техніки
безпеки і теоретичне заняття про правила побудови пасток, сховища,
збірника на воду та ін., слід дати юнацтву можливість якнайбільше часу
присвятити практиці /2-3 год на сховише, 2 години на збірник на воду, 1
година — маскування, 3 години на ніж, лук, стріли/,
Всього 2-3 години на теорію і 10-12 годин на практику.
Важливо, щоб діти могли відчути прикладне значення усіх цих знарядь.
Тому варто організувати змаг зі стрільби з лука чи кидання списа. Під
час табору юнакам бажано використовувати зроблені власноруч посуд та
знаряддя для їжі. Цс дасть можливість відчути близькість до природи і
побачити користь своєї праці.
Логічним і романтичним завершенням програми самозарадності є вмілість
“Три пера” Вона вимагає високого рівня підготовки як від юнацтва, так і
від інструкторів, Ця вмілість переводиться тільки на КВТ.
1.7. ІГРИ З САМОЗАРАДНОСТІ.
1. Для того, щоб діти почували себе впевнено і спокійно в лісі
пропонуємо гру “Маршрут Тарзана” Промаркуйте дистанцію в лісі через
густі зарослі так, щоб зі старту не торкаючись жодного разу землі
переміститися якомога швидше на фініш.
Ця гра найкраще підходить для юнацтва віком 11-13 років. 2. Команда зі
шести чоловік виконує завдання:
а/ Знайти дерево вказаної породи /дуб, граб/. Дерево треба позначити.
б/ Вилізти на нього, не користуючись линвою, зробити сидження.
в/ Рухаючись у вказаному напрямі без компаса, знайти місце, де могла би
бути вода, поставити там казанок.
г/ У визначеному інструктором місці одним-двома сірниками розвести
вогонь. Загасити його, пронісши казанок з водою між поставленими
палицями.
д/ Розрубати надвоє колоду, на обидвох її частинах принести одного члена
команди на фініш
е/ Знайти на вказаній стежці сліди, поставити пастку на даного звіра.
Встановлюється система точкування. Перемагає команда, котра якнайшвидше
пройшла дистанцію і набрала максимальну кількість очок.
Використана література:
HYPERLINK “http://www.upu7.plast.org.ua” www.upu7.plast.org.ua
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
